CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Neh. 13
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
high-volume

Das Buch Nehemia

Kapitel 13

1 Und es ward7121 zu der Zeit3117 gelesen das Buch5612 Mose4872 vor den Ohren241 des Volks5971; und ward4672 funden drinnen geschrieben3789, daß die Ammoniter5984 und Moabiter4125 sollen5704 nimmermehr5769 in die Gemeine Gottes430 kommen935,

2 darum daß sie den Kindern1121 Israel3478 nicht zuvorkamen mit Brot3899 und Wasser4325 und dingeten wider sie Bileam1109, daß er7936 sie verfluchen7043 sollte; aber unser GOtt430 wandte2015 den Fluch7045 in einen Segen1293.

3 Da sie8085 nun dies Gesetz8451 höreten, schieden914 sie alle Fremdlinge6154 von Israel3478.

4 Und475 vor6440 dem hatte5414 der Priester3548 Eliasib in den Kasten am Hause1004 unsers Gottes430 geleget das Opfer Tobias.

5 Denn er5414 hatte6213 ihm einen großen1419 Kasten gemacht; und3548 dahin hatten sie6440 zuvor gelegt Speisopfer4503, Weihrauch3828, Geräte3627 und die Zehnten4643 vom Getreide1715, Most8492 und Öl3323 nach dem Gebot4687 der Leviten3881, Sänger7891 und Torhüter7778, dazu die Hebe8641 der Priester.

6 Aber in diesem allem war ich7592 nicht zu Jerusalem3389. Denn im zweiunddreißigsten8147 Jahr8141 Arthahsasthas783, des Königs4428 zu Babel894, kam935 ich zum Könige4428, und nach7093 etlichen Tagen3117 erwarb ich vom Könige4428,

7 daß ich gen Jerusalem3389 zog. Und475 ich merkte995, daß nicht7451 gut war935, das Eliasib an Tobia2900 getan hatte6213, daß er ihm einen Kasten machte6213 im Hofe2691 am Hause1004 Gottes430.

8 Und verdroß mich3415 sehr3966 und warf7993 alle Geräte3627 vom Hause1004 Tobias hinaus vor2351 den Kasten

9 und hieß, daß sie559 die Kasten reinigten; und ich brachte wieder7725 daselbst hin das Gerät3627 des Hauses1004 Gottes430, das Speisopfer4503 und Weihrauch3828.

10 Und ich erfuhr3045, daß der Leviten3881 Teil4521 ihnen nicht gegeben5414 war, derhalben die Leviten3881 und Sänger7891 geflohen1272 waren, ein376 jeglicher zu6213 seinem Acker7704, zu arbeiten4399.

11 Da schalt7378 ich die Obersten5461 und5975 sprach559: Warum verlassen5800 wir das Haus1004 Gottes430? Aber ich versammelte6908 sie und stellete sie an ihre Stätte5977.

12 Da brachte935 ganz Juda3063 die Zehnten4643 vom Getreide1715, Most8492 und Öl3323 zum Schatz214.

13 Und3548 ich setzte686 über die Schätze214 Selemja8018, den Priester, und1121 Zadok6659, den Schriftgelehrten, und aus den Leviten3881 Pedaja6305, und unter ihre Hand3027 Hanan2605, den Sohn1121 Sachurs, des Sohns Mathanjas; denn sie wurden für treu539 gehalten2803, und ihnen ward5608 befohlen, ihren Brüdern251 auszuteilen2505.

14 Gedenke2142, mein GOtt430, mir daran und tilge4229 nicht aus meine Barmherzigkeit2617, die ich an meines Gottes430 Hause1004 und an seiner Hut4929 getan6213 habe!

15 Zur selben Zeit3117 sah7200 ich in Juda3063 Kelter1660 treten1869 auf den Sabbat7676 und935 Garben6194 hereinbringen und Esel2543 beladen6006 mit Wein3196, Trauben6025, Feigen8384 und allerlei Last4853 zu Jerusalem3389 bringen935 auf den Sabbattag7676. Und ich bezeugte5749 sie6718 des Tages3117, da3117 sie die Fütterung verkauften4376.

16 Es wohneten auch Tyrer6876 drinnen; die3427 brachten935 Fische1709 und allerlei Ware4377 und verkauften4376 es auf den Sabbat7676 den Kindern1121 Judas und Jerusalems3389.

17 Da3117 schalt7378 ich die Obersten2715 in Juda3063 und sprach559 zu6213 ihnen: Was ist das1697 für ein böses7451 Ding, das ihr2490 tut, und brechet den Sabbattag7676?

18 Taten6213 nicht7451 unsere Väter1 also, und935 unser GOtt430 führete all dieses Unglück über uns und über diese Stadt5892? Und ihr935 machet des Zorns2740 über Israel3478 noch3254 mehr, daß ihr935 den Sabbat7676 brechet.

19 Und5975 da3117 die Tore8179 zu5462 Jerusalem3389 aufgezogen waren935 vor6440 dem Sabbat7676, hieß ich die Türen8179 zuschließen und befahl, man559 sollte sie nicht auftun6605 bis nach310 dem Sabbat7676. Und ich bestellete meiner Knaben5288 etliche an die Tore1817, daß man559 keine Last4853 hereinbrächte am Sabbattage7676.

20 Da blieben die Krämer7402 und Verkäufer4376 mit allerlei Ware4465 über Nacht3885 draußen2351 vor Jerusalem3389, einmal6471 oder zwei8147.

21 Da zeugete ich5749 ihnen und sprach559 zu ihnen: Warum bleibet ihr über Nacht3885 um die Mauer2346? Werdet ihr es noch einmal tun8138, so will935 ich die Hand3027 an5048 euch legen. Von der Zeit6256 an kamen sie des7971 Sabbats7676 nicht.

22 Und3117 ich sprach559 zu den Leviten3881, die rein2891 waren935, daß sie8104 kämen und hüteten der Tore8179, zu heiligen6942 den Sabbattag7676. Mein GOtt430, gedenke2142 mir des auch und schone2347 mein nach deiner großen7230 Barmherzigkeit2617!

23 Ich sah7200 auch zu der Zeit3117 Juden3064, die3427 Weiber802 nahmen von Asdod796, Ammon5984 und Moab4125.

24 Und ihre Kinder1121 redeten1696 die Hälfte2677 asdodisch797 und konnten nicht5234 jüdisch3066 reden1696, sondern nach der Sprache3956 eines jeglichen Volks5971.

25 Und ich schalt7378 sie4803 und fluchte7043 ihnen; und schlug5221 etliche582 Männer und raufte sie; und nahm einen Eid7650 von ihnen bei GOtt430: Ihr sollt eure Töchter1323 nicht geben5414 ihren Söhnen1121, noch ihre Töchter1323 nehmen5375 euren Söhnen1121, oder euch selbst.

26 Hat2398 nicht Salomo8010, der König4428 Israels3478, daran gesündiget? Und1571 war doch in vielen7227 Heiden1471 kein König4428 ihm gleich, und er war seinem GOtt430 lieb157, und GOtt430 setzte5414 ihn zum Könige4428 über ganz Israel3478; dennoch machten ihn die ausländischen5237 Weiber802 zu sündigen2398.

27 Habt4603 ihr3427 das nicht7451 gehöret, daß ihr solch groß1419 Übel tut, euch an unserm GOtt430 zu8085 vergreifen und ausländische5237 Weiber802 zu6213 nehmen?

28 Und1121 einer aus den Kindern1121 Jojadas3111, des Sohns Eliasibs, des Hohenpriesters1419, hatte sich befreundet mit Saneballat5571, dem Horoniten; aber ich jagte1272 ihn von mir.

29 Gedenk an2142 sie, mein GOtt430, die des Priestertums3550 los sind worden und des Bundes1285 des Priestertums3550 und der Leviten3881.

30 Also reinigte2891 ich sie von allen Ausländischen5236 und5975 stellete die Hut4931 der Priester und3548 Leviten3881, einen jeglichen376 nach seinem Geschäfte4399,

31 und zu opfern das Holz6086 zu bestimmten2163 Zeiten6256 und die Erstlinge1061. Gedenke2142 meiner, mein GOtt430, im Besten2896!

Неемія

Розділ 13

1 Того дня читане було з Мойсеєвої книги вголос наро́ду, і було зна́йдене написане в ній, що Аммоні́тянин та Моаві́тянин не вві́йде до Божої громади, і так бу́де аж навіки,

2 бо вони не стріли були Ізраїлевих синів хлібом та водою, і найняли́ були на нього Валаама прокля́сти його, та Бог наш обернув те прокляття на благослове́ння.

3 І сталося, як почули вони Зако́н, то відділили від Ізраїля все чуже.

4 А перед тим священик Ел'яшів, призна́чений до комори дому нашого Бога, близьки́й Товійїн,

5 то зробив йому велику комору, а туди давали колись жертву хлі́бну, ла́дан, і по́суд, і десятину збіжжя, молоде вино та оливу, призначені за́повіддю для Левитів, і співаків, і придве́рних, і священичі прине́сення.

6 А за ввесь цей час не був я в Єрусалимі, бо в тридцять другому році Артаксе́ркса, царя вавилонського, я прийшов був до царя, та по певному ча́сі ви́просився я від царя.

7 І прийшов я до Єрусалиму, і розглянувся в тому злі, що зробив Єл'яшів Товійї, ро́блячи йому комору на подві́р'ях Божого дому.

8 І було мені дуже зле, й я всі домашні Товійїні речі повикида́в геть із комори.

9 І я сказав, і очи́стили комори, а я вернув туди по́суд Божого дому, хлі́бну жертву та ла́дан.

10 І дові́дався я, що левитські ча́стки не давалися, а вони повтікали кожен на поле своє, ті Левити та співаки́, що робили свою працю.

11 І докоряв я заступникам та й сказав: „Чого опу́щений дім Божий?“ І зібрав я їх, і поставив їх на їхніх місця́х.

12 І вся Юдея прино́сила десятину збіжжя, і молодого вина, і оливи до скарбни́ць.

13 І настанови́в я над скарбни́цями священика Шелемію й книжника Садока та Педаю з Левитів, а на їхню руку — Ханана, сина Заккура, сина Маттаніїного, бо вони були уважа́ні за вірних. І на них покладено — діли́ти частки для їхніх братів.

14 Пам'ятай же мене, Боже, за це, і не зітри́ моїх добродійств, які я зробив у Божому домі та в сторо́жах!

15 Тими днями бачив я в Юдеї таких, що топта́ли в суботу чави́ла, і носи́ли снопи́, і нав'ю́чували на ослів вино, виноград, і фіґі, і всілякий тяга́р, і ве́зли до Єрусалиму суботнього дня. І я при свідках остеріг їх того дня, коли вони продавали живність.

16 А тиряни ме́шкали в ньому, і постача́ли рибу й усе на про́даж, і продавали в суботу Юдиним синам та в Єрусалимі.

17 I докоряв я Юдиним шляхе́тним та й сказав їм: „Що́ це за річ, яку ви робите, і безчестите суботній день?

18 Чи ж не так робили ваші батьки, а наш Бог спровадив усе це зло на нас та на це місто? А ви побі́льшуєте жар гніву на Ізраїля зневажа́нням суботи“.

19 І бувало, як падала вечерова тінь на єрусалимські брами перед суботою, то я наказував, — і були зами́кувані брами. І звелів я, щоб не відчиняли їх, а тільки аж по суботі. А біля брам я поставив слуг своїх, — щоб тяга́р не входив суботнього дня!

20 І ночували крамарі́ та продавці всього продажного раз і два поза Єрусалимом.

21 І остеріг я їх при свідках та й сказав їм: „Чого ви ночуєте навпроти муру? Якщо ви повто́рите це, я простягну́ руку на вас!“ Від того ча́су вони не прихо́дили в суботу.

22 І сказав я Левитам, щоб вони очи́стилися й прихо́дили стерегти брами, щоб освятити суботній день. Також це запам'ятай мені, Боже мій, і змилуйся надо мною за великістю милости Твоєї!

23 Тими днями бачив я також юдеїв, що брали собі за жіно́к ашдо́дянок, аммоні́тянок, моаві́тянок.

24 А їхні сини говорили наполовину по-ашдо́дському, і не вміли говорити по-юдейському, а говорили мовою того чи того наро́ду.

25 І докоряв я їм, і проклинав їх, і бив декого з них, і рвав їм волосся, і заприсягав їх Богом, ка́жучи: „Не давайте ваших дочо́к їхнім синам, і не беріть їхніх дочо́к для ваших синів та для вас.

26 Чи ж не цим згрішив був Соломон, Ізраїлів цар, — а між багатьма́ наро́дами не було такого царя, як він, і був уподо́баний Богові своєму, і Бог настанови́в його царем над усім Ізраїлем, — і його ввели́ в гріх ті чужі жінки́?

27 І тому́ чи ж чуте було́ таке, щоб чинити все це велике лихо на спроневі́рення проти нашого Бога, щоб брати чужих жіно́к?“

28 А один із синів Йояди, сина Ел'яшіва, великого священика, був зятем хоронянина Санваллата, — і я вигнав його від себе!

29 Запам'ята́й же їм, Боже мій, за спля́млення свяще́нства та заповіту свяще́ничого та леви́тського!

30 І очистив я їх від усього чужого, і встановив че́рги для священиків та для Левитів, кожного в службі їх,

31 і для пожертви дров в озна́чених часа́х, і для первопло́дів. Запам'ятай же мене, Боже мій, на добро́!“

Das Buch Nehemia

Kapitel 13

Неемія

Розділ 13

1 Und es ward7121 zu der Zeit3117 gelesen das Buch5612 Mose4872 vor den Ohren241 des Volks5971; und ward4672 funden drinnen geschrieben3789, daß die Ammoniter5984 und Moabiter4125 sollen5704 nimmermehr5769 in die Gemeine Gottes430 kommen935,

1 Того дня читане було з Мойсеєвої книги вголос наро́ду, і було зна́йдене написане в ній, що Аммоні́тянин та Моаві́тянин не вві́йде до Божої громади, і так бу́де аж навіки,

2 darum daß sie den Kindern1121 Israel3478 nicht zuvorkamen mit Brot3899 und Wasser4325 und dingeten wider sie Bileam1109, daß er7936 sie verfluchen7043 sollte; aber unser GOtt430 wandte2015 den Fluch7045 in einen Segen1293.

2 бо вони не стріли були Ізраїлевих синів хлібом та водою, і найняли́ були на нього Валаама прокля́сти його, та Бог наш обернув те прокляття на благослове́ння.

3 Da sie8085 nun dies Gesetz8451 höreten, schieden914 sie alle Fremdlinge6154 von Israel3478.

3 І сталося, як почули вони Зако́н, то відділили від Ізраїля все чуже.

4 Und475 vor6440 dem hatte5414 der Priester3548 Eliasib in den Kasten am Hause1004 unsers Gottes430 geleget das Opfer Tobias.

4 А перед тим священик Ел'яшів, призна́чений до комори дому нашого Бога, близьки́й Товійїн,

5 Denn er5414 hatte6213 ihm einen großen1419 Kasten gemacht; und3548 dahin hatten sie6440 zuvor gelegt Speisopfer4503, Weihrauch3828, Geräte3627 und die Zehnten4643 vom Getreide1715, Most8492 und Öl3323 nach dem Gebot4687 der Leviten3881, Sänger7891 und Torhüter7778, dazu die Hebe8641 der Priester.

5 то зробив йому велику комору, а туди давали колись жертву хлі́бну, ла́дан, і по́суд, і десятину збіжжя, молоде вино та оливу, призначені за́повіддю для Левитів, і співаків, і придве́рних, і священичі прине́сення.

6 Aber in diesem allem war ich7592 nicht zu Jerusalem3389. Denn im zweiunddreißigsten8147 Jahr8141 Arthahsasthas783, des Königs4428 zu Babel894, kam935 ich zum Könige4428, und nach7093 etlichen Tagen3117 erwarb ich vom Könige4428,

6 А за ввесь цей час не був я в Єрусалимі, бо в тридцять другому році Артаксе́ркса, царя вавилонського, я прийшов був до царя, та по певному ча́сі ви́просився я від царя.

7 daß ich gen Jerusalem3389 zog. Und475 ich merkte995, daß nicht7451 gut war935, das Eliasib an Tobia2900 getan hatte6213, daß er ihm einen Kasten machte6213 im Hofe2691 am Hause1004 Gottes430.

7 І прийшов я до Єрусалиму, і розглянувся в тому злі, що зробив Єл'яшів Товійї, ро́блячи йому комору на подві́р'ях Божого дому.

8 Und verdroß mich3415 sehr3966 und warf7993 alle Geräte3627 vom Hause1004 Tobias hinaus vor2351 den Kasten

8 І було мені дуже зле, й я всі домашні Товійїні речі повикида́в геть із комори.

9 und hieß, daß sie559 die Kasten reinigten; und ich brachte wieder7725 daselbst hin das Gerät3627 des Hauses1004 Gottes430, das Speisopfer4503 und Weihrauch3828.

9 І я сказав, і очи́стили комори, а я вернув туди по́суд Божого дому, хлі́бну жертву та ла́дан.

10 Und ich erfuhr3045, daß der Leviten3881 Teil4521 ihnen nicht gegeben5414 war, derhalben die Leviten3881 und Sänger7891 geflohen1272 waren, ein376 jeglicher zu6213 seinem Acker7704, zu arbeiten4399.

10 І дові́дався я, що левитські ча́стки не давалися, а вони повтікали кожен на поле своє, ті Левити та співаки́, що робили свою працю.

11 Da schalt7378 ich die Obersten5461 und5975 sprach559: Warum verlassen5800 wir das Haus1004 Gottes430? Aber ich versammelte6908 sie und stellete sie an ihre Stätte5977.

11 І докоряв я заступникам та й сказав: „Чого опу́щений дім Божий?“ І зібрав я їх, і поставив їх на їхніх місця́х.

12 Da brachte935 ganz Juda3063 die Zehnten4643 vom Getreide1715, Most8492 und Öl3323 zum Schatz214.

12 І вся Юдея прино́сила десятину збіжжя, і молодого вина, і оливи до скарбни́ць.

13 Und3548 ich setzte686 über die Schätze214 Selemja8018, den Priester, und1121 Zadok6659, den Schriftgelehrten, und aus den Leviten3881 Pedaja6305, und unter ihre Hand3027 Hanan2605, den Sohn1121 Sachurs, des Sohns Mathanjas; denn sie wurden für treu539 gehalten2803, und ihnen ward5608 befohlen, ihren Brüdern251 auszuteilen2505.

13 І настанови́в я над скарбни́цями священика Шелемію й книжника Садока та Педаю з Левитів, а на їхню руку — Ханана, сина Заккура, сина Маттаніїного, бо вони були уважа́ні за вірних. І на них покладено — діли́ти частки для їхніх братів.

14 Gedenke2142, mein GOtt430, mir daran und tilge4229 nicht aus meine Barmherzigkeit2617, die ich an meines Gottes430 Hause1004 und an seiner Hut4929 getan6213 habe!

14 Пам'ятай же мене, Боже, за це, і не зітри́ моїх добродійств, які я зробив у Божому домі та в сторо́жах!

15 Zur selben Zeit3117 sah7200 ich in Juda3063 Kelter1660 treten1869 auf den Sabbat7676 und935 Garben6194 hereinbringen und Esel2543 beladen6006 mit Wein3196, Trauben6025, Feigen8384 und allerlei Last4853 zu Jerusalem3389 bringen935 auf den Sabbattag7676. Und ich bezeugte5749 sie6718 des Tages3117, da3117 sie die Fütterung verkauften4376.

15 Тими днями бачив я в Юдеї таких, що топта́ли в суботу чави́ла, і носи́ли снопи́, і нав'ю́чували на ослів вино, виноград, і фіґі, і всілякий тяга́р, і ве́зли до Єрусалиму суботнього дня. І я при свідках остеріг їх того дня, коли вони продавали живність.

16 Es wohneten auch Tyrer6876 drinnen; die3427 brachten935 Fische1709 und allerlei Ware4377 und verkauften4376 es auf den Sabbat7676 den Kindern1121 Judas und Jerusalems3389.

16 А тиряни ме́шкали в ньому, і постача́ли рибу й усе на про́даж, і продавали в суботу Юдиним синам та в Єрусалимі.

17 Da3117 schalt7378 ich die Obersten2715 in Juda3063 und sprach559 zu6213 ihnen: Was ist das1697 für ein böses7451 Ding, das ihr2490 tut, und brechet den Sabbattag7676?

17 I докоряв я Юдиним шляхе́тним та й сказав їм: „Що́ це за річ, яку ви робите, і безчестите суботній день?

18 Taten6213 nicht7451 unsere Väter1 also, und935 unser GOtt430 führete all dieses Unglück über uns und über diese Stadt5892? Und ihr935 machet des Zorns2740 über Israel3478 noch3254 mehr, daß ihr935 den Sabbat7676 brechet.

18 Чи ж не так робили ваші батьки, а наш Бог спровадив усе це зло на нас та на це місто? А ви побі́льшуєте жар гніву на Ізраїля зневажа́нням суботи“.

19 Und5975 da3117 die Tore8179 zu5462 Jerusalem3389 aufgezogen waren935 vor6440 dem Sabbat7676, hieß ich die Türen8179 zuschließen und befahl, man559 sollte sie nicht auftun6605 bis nach310 dem Sabbat7676. Und ich bestellete meiner Knaben5288 etliche an die Tore1817, daß man559 keine Last4853 hereinbrächte am Sabbattage7676.

19 І бувало, як падала вечерова тінь на єрусалимські брами перед суботою, то я наказував, — і були зами́кувані брами. І звелів я, щоб не відчиняли їх, а тільки аж по суботі. А біля брам я поставив слуг своїх, — щоб тяга́р не входив суботнього дня!

20 Da blieben die Krämer7402 und Verkäufer4376 mit allerlei Ware4465 über Nacht3885 draußen2351 vor Jerusalem3389, einmal6471 oder zwei8147.

20 І ночували крамарі́ та продавці всього продажного раз і два поза Єрусалимом.

21 Da zeugete ich5749 ihnen und sprach559 zu ihnen: Warum bleibet ihr über Nacht3885 um die Mauer2346? Werdet ihr es noch einmal tun8138, so will935 ich die Hand3027 an5048 euch legen. Von der Zeit6256 an kamen sie des7971 Sabbats7676 nicht.

21 І остеріг я їх при свідках та й сказав їм: „Чого ви ночуєте навпроти муру? Якщо ви повто́рите це, я простягну́ руку на вас!“ Від того ча́су вони не прихо́дили в суботу.

22 Und3117 ich sprach559 zu den Leviten3881, die rein2891 waren935, daß sie8104 kämen und hüteten der Tore8179, zu heiligen6942 den Sabbattag7676. Mein GOtt430, gedenke2142 mir des auch und schone2347 mein nach deiner großen7230 Barmherzigkeit2617!

22 І сказав я Левитам, щоб вони очи́стилися й прихо́дили стерегти брами, щоб освятити суботній день. Також це запам'ятай мені, Боже мій, і змилуйся надо мною за великістю милости Твоєї!

23 Ich sah7200 auch zu der Zeit3117 Juden3064, die3427 Weiber802 nahmen von Asdod796, Ammon5984 und Moab4125.

23 Тими днями бачив я також юдеїв, що брали собі за жіно́к ашдо́дянок, аммоні́тянок, моаві́тянок.

24 Und ihre Kinder1121 redeten1696 die Hälfte2677 asdodisch797 und konnten nicht5234 jüdisch3066 reden1696, sondern nach der Sprache3956 eines jeglichen Volks5971.

24 А їхні сини говорили наполовину по-ашдо́дському, і не вміли говорити по-юдейському, а говорили мовою того чи того наро́ду.

25 Und ich schalt7378 sie4803 und fluchte7043 ihnen; und schlug5221 etliche582 Männer und raufte sie; und nahm einen Eid7650 von ihnen bei GOtt430: Ihr sollt eure Töchter1323 nicht geben5414 ihren Söhnen1121, noch ihre Töchter1323 nehmen5375 euren Söhnen1121, oder euch selbst.

25 І докоряв я їм, і проклинав їх, і бив декого з них, і рвав їм волосся, і заприсягав їх Богом, ка́жучи: „Не давайте ваших дочо́к їхнім синам, і не беріть їхніх дочо́к для ваших синів та для вас.

26 Hat2398 nicht Salomo8010, der König4428 Israels3478, daran gesündiget? Und1571 war doch in vielen7227 Heiden1471 kein König4428 ihm gleich, und er war seinem GOtt430 lieb157, und GOtt430 setzte5414 ihn zum Könige4428 über ganz Israel3478; dennoch machten ihn die ausländischen5237 Weiber802 zu sündigen2398.

26 Чи ж не цим згрішив був Соломон, Ізраїлів цар, — а між багатьма́ наро́дами не було такого царя, як він, і був уподо́баний Богові своєму, і Бог настанови́в його царем над усім Ізраїлем, — і його ввели́ в гріх ті чужі жінки́?

27 Habt4603 ihr3427 das nicht7451 gehöret, daß ihr solch groß1419 Übel tut, euch an unserm GOtt430 zu8085 vergreifen und ausländische5237 Weiber802 zu6213 nehmen?

27 І тому́ чи ж чуте було́ таке, щоб чинити все це велике лихо на спроневі́рення проти нашого Бога, щоб брати чужих жіно́к?“

28 Und1121 einer aus den Kindern1121 Jojadas3111, des Sohns Eliasibs, des Hohenpriesters1419, hatte sich befreundet mit Saneballat5571, dem Horoniten; aber ich jagte1272 ihn von mir.

28 А один із синів Йояди, сина Ел'яшіва, великого священика, був зятем хоронянина Санваллата, — і я вигнав його від себе!

29 Gedenk an2142 sie, mein GOtt430, die des Priestertums3550 los sind worden und des Bundes1285 des Priestertums3550 und der Leviten3881.

29 Запам'ята́й же їм, Боже мій, за спля́млення свяще́нства та заповіту свяще́ничого та леви́тського!

30 Also reinigte2891 ich sie von allen Ausländischen5236 und5975 stellete die Hut4931 der Priester und3548 Leviten3881, einen jeglichen376 nach seinem Geschäfte4399,

30 І очистив я їх від усього чужого, і встановив че́рги для священиків та для Левитів, кожного в службі їх,

31 und zu opfern das Holz6086 zu bestimmten2163 Zeiten6256 und die Erstlinge1061. Gedenke2142 meiner, mein GOtt430, im Besten2896!

31 і для пожертви дров в озна́чених часа́х, і для первопло́дів. Запам'ятай же мене, Боже мій, на добро́!“

1.0x