CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Mat. 26
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
high-volume

Das Evangelium nach Matthäus

Kapitel 26

1 Und2532 es begab1096 sich848, da3753 JEsus2424 alle3956 diese5128 Reden3056 vollendet hatte5055, sprach2036 er zu seinen Jüngern3101:

2 Ihr wisset1492, daß3754 nach3326 zwei1417 Tagen2250 Ostern3957 wird, und2532 des Menschen444 Sohn wird überantwortet3860 werden1096, daß1519 er gekreuziget werde4717.

3 Da5119 versammelten sich4863 die Hohenpriester749 und2532 Schriftgelehrten1122 und2532 die Ältesten4245 im Volk2992 in1519 dem3588 Palast833 des Hohenpriesters749, der da hieß3004 Kaiphas2533,

4 und2532 hielten Rat4823, wie2443 sie JEsum2424 mit List1388 griffen2902 und2532 töteten615.

5 Sie sprachen3004 aber1161: Ja nicht3361 auf1722 das Fest1859, auf daß3363 nicht ein Aufruhr2351 werde1096 im1722 Volk2992!

6 Da nun1161 JEsus2424 war1096 zu1722 Bethanien963 im1722 Hause3614 Simons4613 des Aussätzigen3015,

7 trat zu4334 ihm846 ein Weib1135, das hatte2192 ein Glas211 mit köstlichem927 Wasser3464 und2532 goß2708 es auf1909 sein Haupt2776, da er846 zu Tisch saß345.

8 Da das3778 seine846 Jünger3101 sahen1492, wurden sie unwillig23 und1161 sprachen3004: Wozu1519 dient dieser Unrat?

9 Dieses5124 Wasser3464 hätte mögen1410 teuer4183 verkauft4097 und1063 den Armen4434 gegeben1325 werden.

10 Da das JEsus2424 merkete, sprach2036 er846 zu1519 ihnen: Was5101 bekümmert ihr1097 das Weib1135? Sie1161 hat ein gut2570 Werk2041 an mir1691 getan1063.

11 Ihr habt2192 allezeit3842 Arme4434 bei3326 euch1438; mich1691 aber1063 habt2192 ihr nicht3756 allezeit3842.

12 Daß5124 sie dies3778 Wasser3464 hat4160 auf1909 meinen3450 Leib4983 gegossen906, hat sie getan1063, daß4314 man mich3165 begraben1779 wird.

13 Wahrlich281, ich5124 sage euch5213, wo1437 dies3778 Evangelium2098 geprediget wird2784 in1722 der ganzen3650 Welt2889, da wird man auch2532 sagen3004 zu1519 ihrem Gedächtnis3422, was sie846 getan4160 hat2980.

14 Da5119 ging hin4198 der1520 Zwölfen1427 einer, mit Namen3004 Judas2455 Ischariot2469, zu4314 den Hohenpriestern749

15 und2504 sprach2036: Was5101 wollt ihr846 mir3427 geben1325? Ich will2309 ihn euch5213 verraten3860. Und1161 sie846 boten2476 ihm dreißig5144 Silberlinge694.

16 Und2532 von575 dem an5119 suchte2212 er846 Gelegenheit2120, daß2443 er ihn verriete3860.

17 Aber1161 am ersten4413 Tage der süßen Brote106 traten die Jünger3101 zu4334 JEsu2424 und sprachen3004 zu ihm846: Wo4226 willst2309 du, daß wir dir4671 bereiten2090, das Osterlamm3957 zu essen5315?

18 Er846 sprach2036: Gehet hin5217 in1519 die Stadt4172 zu4314 einem1170 und1161 sprechet zu4314 ihm: Der2076 Meister1320 läßt dir4571 sagen2036: Meine3450 Zeit2540 ist2532 hier; ich will bei1451 dir die Ostern3957 halten3004 mit3326 meinen3450 Jüngern3101.

19 Und2532 die Jünger3101 taten4160, wie5613 ihnen846 JEsus2424 befohlen hatte4929, und2532 bereiteten2090 das Osterlamm3957.

20 Und1161 am Abend3798 setzte er sich1096 zu345 Tische mit3326 den Zwölfen1427.

21 Und2532 da sie aßen2068, sprach2036 er: Wahrlich281, ich sage3004 euch5213, einer1520 unter1537 euch3754 wird mich3165 verraten3860.

22 Und2532 sie846 wurden sehr4970 betrübt3076 und huben an756, ein jeglicher1538 unter ihnen, und sagten3004 zu ihm846: HErr2962, bin1510 ich1473‘s?

23 Er3778 antwortete611 und1161 sprach2036: Der mit3326 der Hand5495 mit mir1700 in1722 die Schüssel5165 tauchet, der wird mich3165 verraten3860.

24 Des846 Menschen444 Sohn gehet zwar3303 dahin, wie2531 von4012 ihm geschrieben1125 stehet; doch1161 wehe3759 dem1565 Menschen444, durch1223 welchen3739 des846 Menschen444 Sohn verraten3860 wird! Es1565 wäre2258 ihm besser2570, daß1487 derselbige Mensch444 noch nie3756 geboren1080 wäre1080.

25 Da antwortete611 Judas2455, der3588 ihn verriet3860, und1161 sprach2036: Bin1510 ich1473‘s, Rabbi4461? Er846 sprach3004 zu ihm846: Du4771 sagst es2036.

26 Da2532 sie846 aber1161 aßen2068, nahm2983 JEsus2424 das5124 Brot740, dankete und2532 brach‘s2806 und2532 gab‘s1325 den Jüngern3101 und2532 sprach2036: Nehmet2983, esset5315; das ist2076 mein3450 Leib4983.

27 Und2532 er846 nahm2983 den Kelch4221 und2532 dankete, gab1325 ihnen846 den und sprach3004: Trinket4095 alle3956 daraus1537!

28 Das1063 ist2076 mein3450 Blut129 des3588 Neuen2537 Testaments1242, welches vergossen wird1632 für4012 viele4183 zur1519 Vergebung859 der Sünden266.

29 Ich sage3004 euch5213: Ich werde4095 von1537 nun1161 an737 nicht3364 mehr von diesem5127 Gewächs1081 des846 Weinstocks288 trinken4095 bis2193 an den1565 Tag2250, da3752 ich‘s neu2537 trinken4095 werde mit3326 euch5216 in1722 meines3450 Vaters3962 Reich932.

30 Und2532, da sie den Lobgesang gesprochen hatten5214, gingen sie hinaus1831 an1519 den Ölberg3735.

31 Da5119 sprach3004 JEsus2424 zu ihnen: In1722 dieser Nacht3571 werdet ihr846 euch5210 alle3956 ärgern4624 an mir1698; denn1063 es stehet geschrieben1125: Ich werde den Hirten4166 schlagen3960, und2532 die5026 Schafe4263 der Herde4167 werden sich zerstreuen1287.

32 Wenn ich3165 aber1161 auferstehe1453, will ich vor euch5209 hingehen4254 in1519 Galiläa1056.

33 Petrus4074 aber1161 antwortete611 und sprach2036 zu1722 ihm: Wenn1499 sie auch alle3956 sich an dir4671 ärgerten4624, so will3763 ich1473 doch mich nimmermehr ärgern4624.

34 JEsus2424 sprach5346 zu ihm846: Wahrlich281, ich sage3004 dir4671, in dieser5026 Nacht3571, ehe4250 der Hahn220 krähet, wirst du mich3165 dreimal5151 verleugnen533.

35 Petrus4074 sprach3004 zu ihm846: Und2532 wenn2579 ich3165 mit4862 dir4571 sterben599 müßte1163, so will ich dich4671 nicht3364 verleugnen533. Desgleichen3668 sagten2036 auch alle3956 Jünger3101.

36 Da5119 kam2064 JEsus2424 mit3326 ihnen zu1519 einem Hof, der hieß3004 Gethsemane1068, und2532 sprach3004 zu seinen846 Jüngern3101: Setzet2523 euch hier847, bis2193 daß ich dorthin1563 gehe565 und bete4336.

37 Und2532 nahm3880 zu sich Petrus4074 und2532 die zwei1417 Söhne des Zebedäus2199 und2532 fing756 an zu trauern85 und zu zagen3076.

38 Da5119 sprach3004 JEsus zu ihnen846: Meine1700 See LE5590 ist2076 betrübt4036 bis2193 an den Tod2288; bleibet3306 hier5602 und2532 wachet1127 mit3326 mir3450!

39 Und2532 ging hin4281 ein wenig3397, fiel4098 nieder auf1909 sein Angesicht4383 und2532 betete4336 und2532 sprach3004: Mein3450 Vater3962, ist‘s2076 möglich1415, so1487 gehe3928 dieser Kelch4221 von575 mir1700; doch4133 nicht3756, wie5613 ich5124 will2309, sondern235 wie5613 du4771 willst.

40 Und2532 er kam2064 zu4314 seinen Jüngern3101 und2532 fand2147 sie schlafend2518 und2532 sprach3004 zu Petrus4074: Könnet ihr846 denn3779 nicht3756 eine3391 Stunde5610 mit3326 mir1700 wachen1127?

41 Wachet1127 und2532 betet4336, daß3363 ihr nicht in1519 Anfechtung3986 fallet1525. Der Geist4151 ist3303 willig4289; aber1161 das3363 Fleisch4561 ist schwach772.

42 Zum575 andernmal1208 ging565 er846 wieder3825 hin, betete4336 und sprach3004: Mein3450 Vater3962, ist‘s1410 nicht3756 möglich, daß dieser Kelch4221 von1537 mir1700 gehe3928, ich5124 trinke4095 ihn denn1487; so3362 geschehe1096 dein4675 Wille2307.

43 Und2532 er846 kam2064 und1063 fand2147 sie846 abermal schlafend2518, und ihre Augen3788 waren2258 voll Schlafs916.

44 Und2532 er846 ließ863 sie846 und ging565 abermal hin und betete4336 zum1537 drittenmal5154 und redete2036 dieselbigen Worte3056.

45 Da5119 kam2064 er zu4314 seinen Jüngern3101 und2532 sprach3004 zu ihnen: Ach, wollt ihr846 nun3063 schlafen2518 und2532 ruhen373? Siehe2400, die Stunde5610 ist2532 hier1448, daß des Menschen444 Sohn in1519 der Sünder268 Hände5495 überantwortet3860 wird.

46 Stehet auf1453, laßt uns gehen71! Siehe2400, er ist da1448, der mich3165 verrät3860!

47 Und2532 als er846 noch2089 redete2980, siehe2400, da kam2064 Judas2455, der1520 Zwölfen1427 einer, und2532 mit3326 ihm eine große4183 Schar mit3326 Schwertern3162 und2532 mit Stangen3586 von575 den Hohenpriestern749 und2532 Ältesten4245 des846 Volks3793.

48 Und1161 der846 Verräter846 hatte3860 ihnen846 ein Zeichen4592 gegeben1325 und gesagt3004: Welchen ich302 küssen5368 werde, der846 ist‘s2076; den846 greifet2902.

49 Und2532 alsbald2112 trat er846 zu4334 JEsu2424 und2532 sprach2036: Gegrüßet seiest du5463, Rabbi4461! und küssete ihn.

50 JEsus2424 aber1161 sprach2036 zu ihm2424: Mein Freund2083, warum bist du kommen4334? Da3739 traten sie846 hinzu und2532 legten1911 die3739 Hände5495 an5119 JEsum und griffen2902 ihn846.

51 Und2532 siehe2400, einer1520 aus1614 denen, die mit3326 JEsu2424 waren, reckte die Hand5495 aus645 und2532 zog sein Schwert3162 aus und schlug3960 des846 Hohenpriesters749 Knecht1401 und hieb ihm ein Ohr5621 ab851.

52 Da5119 sprach3004 JEsus2424 zu1519 ihm846: Stecke654 dein4675 Schwert3162 an1722 seinen846 Ort5117; denn1063 wer das3956 Schwert3162 nimmt2983, der soll durchs Schwert3162 umkommen622.

53 Oder2228 meinest du, daß3754 ich737 nicht könnte1410 meinen1380 Vater3962 bitten3870, daß er mir3450 zuschickte3936 mehr4119 denn2532 zwölf1427 Legionen3003 Engel32?

54 Wie4459 würde4137 aber3767 die Schrift1124 erfüllet? Es3754 muß1163 also3779 gehen1096.

55 Zu1722 der1565 Stunde5610 sprach2036 JEsus2424 zu4314 den Scharen3793: Ihr2902 seid ausgegangen als zu1722 einem Mörder3027 mit3326 Schwertern3162 und2532 mit2596 Stangen3586, mich3165 zu fahen; bin1831 ich doch täglich gesessen2516 bei5613 euch5209 und2532 habe1321 gelehret im1909 Tempel2411, und ihr2902 habt mich3165 nicht3756 gegriffen4815.

56 Aber1161 das5124 ist4137 alles3650 geschehen1096, daß2443 erfüllet würden die Schriften1124 der Propheten4396. Da5119 verließen863 ihn846 alle3956 Jünger3101 und flohen5343.

57 Die aber1161 JEsum2424 gegriffen2902 hatten, führeten ihn520 zu4314 dem Hohenpriester749 Kaiphas2533, dahin3699 die Schriftgelehrten1122 und2532 Ältesten4245 sich versammelt4863 hatten.

58 Petrus4074 aber1161 folgte ihm nach190 von ferne3113 bis2193 in den Palast833 des Hohenpriesters749 und2532 ging hinein1525 und setzte2521 sich zu3326 den Knechten5257, auf daß er846 sähe1492, wo es hinaus5056 wollte.

59 Die Hohenpriester749 aber1161 und2532 Ältesten4245 und2532 der ganze3650 Rat4892 suchten2212 falsch Zeugnis5577 wider2596 JEsum2424, auf daß3704 sie846 ihn töteten2289,

60 und2532 fanden2147 keins3756. Und2532 wiewohl viel4183 falsche Zeugen5575 herzutraten4334, fanden2147 sie doch keins. Zuletzt5305 traten herzu4334 zwei1417 falsche Zeugen5575

61 und2532 sprachen2036: Er3778 hat gesagt5346: Ich kann1410 den846 Tempel3485 Gottes2316 abbrechen2647 und in1223 dreien5140 Tagen2250 denselben bauen3618.

62 Und2532 der Hohepriester749 stund auf450 und sprach2036 zu ihm846: Antwortest du611 nichts3762 zu dem, was5101 diese3778 wider dich4675 zeugen2649?

63 Aber1161 JEsus2424 schwieg stille. Und2532 der Hohepriester749 antwortete611 und sprach2036 zu ihm846: Ich beschwöre1844 dich4571 bei2596 dem lebendigen2198 GOtt2316, daß2443 du4771 uns2254 sagest2036, ob1487 du seiest Christus5547, der Sohn Gottes2316.

64 JEsus2424 sprach3004 zu1909 ihm: Du4771 sagst3004 es. Doch4133 sage2036 ich euch5213: Von575 nun an1537 wird‘s geschehen, daß ihr846 sehen3700 werdet des Menschen Sohn sitzen2521 zur Rechten1188 der Kraft1411 und2532 kommen2064 in den444 Wolken3507 des Himmels3772.

65 Da5119 zerriß1284 der Hohepriester749 seine Kleider2440 und sprach: Er hat GOtt gelästert987; was5101 bedürfen5532 wir weiter2089 Zeugnis3144? Siehe2396, jetzt3568 habt2192 ihr846 seine Gotteslästerung988 gehört191.

66 Was5101 dünkt1380 euch5213? Sie antworteten611 und1161 sprachen2036: Er ist2076 des Todes2288 schuldig1777.

67 Da5119 speieten sie1716 aus in1519 sein Angesicht4383 und2532 schlugen ihn846 mit Fäusten2852. Etliche4474 aber1161 schlugen ihn846 ins Angesicht

68 und sprachen3004: Weissage4395 uns2254, Christe5547, wer5101 ist‘s2076, der dich4571 schlug3817?

69 Petrus4074 aber1161 saß2521 draußen1854 im Palast833. Und2532 es trat zu1722 ihm846 eine3391 Magd3814 und2532 sprach3004: Und du4771 warest auch mit3326 dem JEsu2424 aus Galiläa1057.

70 Er leugnete720 aber1161 vor1715 ihnen allen3956 und sprach3004: Ich weiß1492 nicht3756, was5101 du3004 sagest.

71 Als er846 aber1161 zur Tür4440 hinausging1831, sah1492 ihn846 eine andere243 und2532 sprach3004 zu1519 denen, die da1563 waren: Dieser3778 war2258 auch2532 mit3326 dem JEsu2424 von Nazareth3480.

72 Und2532 er leugnete720 abermal und schwur dazu3326: Ich kenne1492 den444 Menschen nicht3756.

73 Und1161 über eine kleine Weile3397 traten hinzu4334, die846 da stunden, und sprachen2036 zu3326 Petrus4074: Wahrlich230, du4771 bist1488 auch einer von1537 denen; denn deine4675 Sprache2981 verrät4160 dich.

74 Da5119 hub er2532 an756 sich zu verfluchen2653 und2532 zu schwören3660: Ich kenne1492 den444 Menschen nicht3756. Und3754 alsbald2112 krähete der Hahn220.

75 Da dachte3415 Petrus4074 an die3588 Worte4487 JEsu2424, da er846 zu ihm sagte2046: Ehe4250 der Hahn220 krähen wird5455, wirst du mich3165 dreimal5151 verleugnen533. Und2532 ging1831 hinaus1854 und2532 weinte2799 bitterlich4090.

Вiд Матвiя

Розділ 26

1 І сталось, коли закінчи́в Ісус усі ці слова, Він сказав Своїм учням:

2 „Ви знаєте, що через два дні буде Па́сха, — і Лю́дський Син буде виданий на розп'я́ття“.

3 Тоді первосвященики, і книжники, і старші народу зібралися в домі первосвященика, званого Кайя́фою,

4 і радилися, щоб пі́дступом взяти Ісуса й забити.

5 І вони говорили: „Та не в свято, щоб бува колотнеча в наро́ді не сталась“.

6 Коли ж Ісус був у Віфа́нії, у домі Си́мона прокаже́ного,

7 підійшла одна жінка до Нього, маючи аляба́строву пляшечку дорогоцінного ми́ра, — і вилила на Його голову, як сидів при столі Він.

8 Як побачили ж учні це, то обурилися та й сказали: „На́що таке марнотра́тство?

9 Бо дорого можна було б це продати, і віддати убогим“.

10 Зрозумівши Ісус, промовив до них: „Чого при́крість ви робите жінці? Вона ж добрий учинок зробила Мені.

11 Бо вбогих ви маєте за́вжди з собою, а Мене не постійно ви маєте.

12 Бо, виливши миро оце на тіло Моє, вона те вчинила на по́хорон Мій.

13 Поправді кажу́ вам: де тільки оця Єва́нгелія проповідувана буде в цілому світі, — на пам'ятку їй буде сказане й те, що зробила вона!“

14 Тоді один із Дванадцятьох, званий Юдою Іскаріотським, подався до первосвящеників,

15 і сказав: „Що́ хочете дати мені, — і я вам Його видам?“ І вони йому виплатили тридцять срібняків.

16 І він відтоді шукав слу́шного ча́су, щоб видати Його.

17 А першого дня Опрі́сноків учні підійшли до Ісуса й сказали Йому: „Де́ хочеш, щоб ми приготува́ли пасху спожити Тобі?

18 А Він відказав: „Ідіть до такого то в місто, і перекажіть йому: каже Вчитель: час Мій близьки́й, — справлю Пасху з Своїми учнями в тебе“.

19 І учні зробили, як звелів їм Ісус, і зачали́ пасху готува́ти.

20 А коли настав вечір, Він із дванадцятьма учнями сів за стіл.

21 І, як вони споживали, Він сказав: „Поправді кажу вам, що один із вас видасть Мене“.

22 А вони засмутилися тяжко, і кожен із них став питати Його: „Чи не я то, о Господи?“

23 А Він відповів і промовив: „Хто руку свою вмочить у миску зо Мною, той видасть Мене.

24 Людський Син справді йде, як про Нього написано; але горе тому чоловікові, що видасть Лю́дського Сина! Було́ б краще йому, коли б той чоловік не родився!“

25 Юда ж, зрадник Його, відповів і сказав: „Чи не я то, Учителю?“ Відказав Він йому: „Ти сказав“.

26 Як вони ж споживали, Ісус узяв хліб, і́ поблагословив, поламав, і давав Своїм учням, і сказав: „Прийміть, споживайте, це — тіло Моє“.

27 А взявши чашу, і подяку вчинивши, Він подав їм і сказав: „Пийте з неї всі,

28 бо це — кров Моя Ново́го Заповіту, що за багатьох проливається на відпу́щення гріхів!

29 Кажу́ ж вам, що віднині не питиму Я від оцього плоду виноградного аж до дня, коли з вами його нови́м питиму в Царстві Мого Отця“.

30 А коли відспівали вони, то на го́ру Оливну пішли.

31 Промовляє тоді їм Ісус: „Усі ви через Мене споку́ситеся ночі цієї. Бо написано: „Уражу́ Па́стиря, — і розпоро́шаться вівці отари“.

32 По воскре́сенні ж Своїм Я вас ви́переджу в Галілеї“.

33 А Петро відповів і сказав Йому: „Якби й усі спокуси́лись про Тебе, — я не спокушу́ся ніко́ли“.

34 Промовив до нього Ісус: „Поправді кажу́ тобі, що ночі цієї, перше ніж заспіває півень, — відречешся ти тричі від Мене“.

35 Говорить до Нього Петро: „Коли б мені навіть умерти з Тобою, — я не відречуся від Тебе!“ Так сказали й усі учні.

36 Тоді з ними приходить Ісус до місцевости, званої Гефсима́нія, і промовляє до учнів: „Посидьте ви тут, аж поки піду́ й помолюся отам“.

37 І, взявши Петра й двох синів Зеведе́євих, зачав сумувати й тужити.

38 Тоді промовляє до них: „Обго́рнена сумом смертельним душа Моя! Залиші́ться тут, і попильнуйте зо Мною“.

39 І, трохи далі пройшовши, упав Він долі́лиць, та молився й благав: „Отче Мій, коли можна, нехай обмине ця чаша Мене. Та проте, — не як Я хо́чу, а як Ти“.

40 І, вернувшись до учнів, знайшов їх, що спали, і промовив Петрові: „Отак, — не змогли ви й однієї години попильнувати зо Мною?

41 Пильнуйте й моліться, щоб не впасти на спробу, — бадьо́рий бо дух, але немічне тіло“.

42 Відійшовши ще вдруге, Він молився й благав: „Отче Мій, як ця чаша не може минути Мене, щоб не пити її, — нехай станеться воля Твоя!“

43 І, прийшовши, знову знайшов їх, що спали, бо зважні́ли їм очі були.

44 І, залиши́вши їх, знов пішов, і помолився втре́тє, те саме слово промовивши.

45 Потому приходить до учнів і їм промовляє: „Ви ще далі спите й спочиваєте? Ось година набли́зилась, — і до рук грішникам виданий буде Син Лю́дський.

46 Уставайте, ходім, — ось наблизи́вся Мій зра́дник!“

47 І коли Він іще говорив, аж ось прийшов Юда, один із Дванадцятьо́х, а з ним люду багато від первосвящеників і старших наро́ду з мечами та ки́ями.

48 А зрадник Його дав був знака їм, кажучи: „Кого поцілую, то Він, — беріть Його“.

49 І зараз Він підійшов до Ісуса й сказав: Раді́й, Учителю!“ І поцілував Його.

50 Ісус же йому відказав: „Чого, друже, прийшов ти?“ Тоді приступили та руки наклали на Ісуса, — і схопи́ли Його.

51 А ось один із тих, що з Ісусом були́, витягнув руку, і меча свого ви́хопив та й рубону́в раба первосвященика, — і відтяв йому вухо.

52 Тоді промовляє до нього Ісус: „Сховай свого меча в його місце, бо всі, хто ві́зьме меча, — від меча і загинуть.

53 Чи ти ду́маєш, що не мо́жу тепер упросити Свого Отця, — і Він дасть Мені зараз більше дванадцяти леґіо́нів анголі́в?

54 Але як має збутись Писа́ння, що так статися мусить?“

55 Тієї години промовив Ісус до наро́ду: „Немов на розбійника вийшли з мечами та ки́ями, щоб узяти Мене! Я щоденно у храмі сидів і навчав, — і Мене не взяли́ ви.

56 Це ж сталось усе, щоб збулися писа́ння пророків“. Усі учні тоді залишили Його й повтікали.

57 А вони схопи́ли Ісуса, і повели́ до первосвященика Кайяфи, де зібралися книжники й старші.

58 Петро ж зда́лека йшов услід за Ним аж до дво́ру первосвященика, і, ввійшовши всере́дину, сів із слу́жбою, щоб бачити кінець.

59 А первосвященики та ввесь синедріо́н шукали на Ісуса неправдивого свідчення, щоб смерть заподіяти Йому,

60 і не знахо́дили, хоч кривосвідків багато підхо́дило. Аж ось накінець з'явилися двоє,

61 і сказали: „Він говорив: Я можу зруйнувати храм Божий, — і за три дні збудувати його“.

62 Тоді первосвященик устав і до Нього сказав: „Ти нічого не відповідаєш на те, що свідчать су́проти Тебе?“

63 Ісус же мовчав. І первосвященик сказав Йому: „Заприсягаю Тебе Живим Богом, щоб нам Ти сказав, — чи Христос Ти, Син Божий?“

64 Промовляє до нього Ісус: „Ти сказав... А навіть повім вам: відтепе́р ви побачите Лю́дського Сина, що сидітиме право́руч сили Божої, і на хмарах небесних прихо́дитиме!“

65 Тоді первосвященик розде́р одежу свою та й сказав: „Він богознева́жив! На́що нам іще свідки потрібні? Ось ви чули тепер Його богознева́гу!

66 Як вам здається?“ Вони ж відповіли та сказали: „Повинен умерти!“

67 Тоді стали плювати на обличчя Йому, та бити по що́ках Його, інші ж ки́ями били,

68 і казали: „Пророкуй нам, Христе́, хто́ то вдарив Тебе?“

69 А Петро перед домом сидів на подвір'ї. І приступила до Нього служни́ця одна та й сказала: „І ти був з Ісусом Галіле́янином!“

70 А він перед всіма́ відрікся, сказавши: „Не відаю я, що ти кажеш“.

71 А коли до воріт він підхо́див, побачила інша його та й сказала приявним там людям: „Оцей був з Ісусом Назаряни́ном!“

72 І він зно́ву відрікся та став присягатись: „Не знаю Цього Чоловіка!“

73 Підійшли ж трохи згодом присутні й сказали Петрові: „І ти справді з отих, та й мова твоя виявляє тебе“.

74 Тоді він став клясти́сь та божитись: „Не знаю Цього́ Чоловіка!“ І заспівав півень хвилі тієї.

75 І згадав Петро сказане слово Ісусове: „Перше ніж заспіває півень, — відречешся ти тричі від Мене“. І, вийшовши звідти, він гірко заплакав.

Das Evangelium nach Matthäus

Kapitel 26

Вiд Матвiя

Розділ 26

1 Und2532 es begab1096 sich848, da3753 JEsus2424 alle3956 diese5128 Reden3056 vollendet hatte5055, sprach2036 er zu seinen Jüngern3101:

1 І сталось, коли закінчи́в Ісус усі ці слова, Він сказав Своїм учням:

2 Ihr wisset1492, daß3754 nach3326 zwei1417 Tagen2250 Ostern3957 wird, und2532 des Menschen444 Sohn wird überantwortet3860 werden1096, daß1519 er gekreuziget werde4717.

2 „Ви знаєте, що через два дні буде Па́сха, — і Лю́дський Син буде виданий на розп'я́ття“.

3 Da5119 versammelten sich4863 die Hohenpriester749 und2532 Schriftgelehrten1122 und2532 die Ältesten4245 im Volk2992 in1519 dem3588 Palast833 des Hohenpriesters749, der da hieß3004 Kaiphas2533,

3 Тоді первосвященики, і книжники, і старші народу зібралися в домі первосвященика, званого Кайя́фою,

4 und2532 hielten Rat4823, wie2443 sie JEsum2424 mit List1388 griffen2902 und2532 töteten615.

4 і радилися, щоб пі́дступом взяти Ісуса й забити.

5 Sie sprachen3004 aber1161: Ja nicht3361 auf1722 das Fest1859, auf daß3363 nicht ein Aufruhr2351 werde1096 im1722 Volk2992!

5 І вони говорили: „Та не в свято, щоб бува колотнеча в наро́ді не сталась“.

6 Da nun1161 JEsus2424 war1096 zu1722 Bethanien963 im1722 Hause3614 Simons4613 des Aussätzigen3015,

6 Коли ж Ісус був у Віфа́нії, у домі Си́мона прокаже́ного,

7 trat zu4334 ihm846 ein Weib1135, das hatte2192 ein Glas211 mit köstlichem927 Wasser3464 und2532 goß2708 es auf1909 sein Haupt2776, da er846 zu Tisch saß345.

7 підійшла одна жінка до Нього, маючи аляба́строву пляшечку дорогоцінного ми́ра, — і вилила на Його голову, як сидів при столі Він.

8 Da das3778 seine846 Jünger3101 sahen1492, wurden sie unwillig23 und1161 sprachen3004: Wozu1519 dient dieser Unrat?

8 Як побачили ж учні це, то обурилися та й сказали: „На́що таке марнотра́тство?

9 Dieses5124 Wasser3464 hätte mögen1410 teuer4183 verkauft4097 und1063 den Armen4434 gegeben1325 werden.

9 Бо дорого можна було б це продати, і віддати убогим“.

10 Da das JEsus2424 merkete, sprach2036 er846 zu1519 ihnen: Was5101 bekümmert ihr1097 das Weib1135? Sie1161 hat ein gut2570 Werk2041 an mir1691 getan1063.

10 Зрозумівши Ісус, промовив до них: „Чого при́крість ви робите жінці? Вона ж добрий учинок зробила Мені.

11 Ihr habt2192 allezeit3842 Arme4434 bei3326 euch1438; mich1691 aber1063 habt2192 ihr nicht3756 allezeit3842.

11 Бо вбогих ви маєте за́вжди з собою, а Мене не постійно ви маєте.

12 Daß5124 sie dies3778 Wasser3464 hat4160 auf1909 meinen3450 Leib4983 gegossen906, hat sie getan1063, daß4314 man mich3165 begraben1779 wird.

12 Бо, виливши миро оце на тіло Моє, вона те вчинила на по́хорон Мій.

13 Wahrlich281, ich5124 sage euch5213, wo1437 dies3778 Evangelium2098 geprediget wird2784 in1722 der ganzen3650 Welt2889, da wird man auch2532 sagen3004 zu1519 ihrem Gedächtnis3422, was sie846 getan4160 hat2980.

13 Поправді кажу́ вам: де тільки оця Єва́нгелія проповідувана буде в цілому світі, — на пам'ятку їй буде сказане й те, що зробила вона!“

14 Da5119 ging hin4198 der1520 Zwölfen1427 einer, mit Namen3004 Judas2455 Ischariot2469, zu4314 den Hohenpriestern749

14 Тоді один із Дванадцятьох, званий Юдою Іскаріотським, подався до первосвящеників,

15 und2504 sprach2036: Was5101 wollt ihr846 mir3427 geben1325? Ich will2309 ihn euch5213 verraten3860. Und1161 sie846 boten2476 ihm dreißig5144 Silberlinge694.

15 і сказав: „Що́ хочете дати мені, — і я вам Його видам?“ І вони йому виплатили тридцять срібняків.

16 Und2532 von575 dem an5119 suchte2212 er846 Gelegenheit2120, daß2443 er ihn verriete3860.

16 І він відтоді шукав слу́шного ча́су, щоб видати Його.

17 Aber1161 am ersten4413 Tage der süßen Brote106 traten die Jünger3101 zu4334 JEsu2424 und sprachen3004 zu ihm846: Wo4226 willst2309 du, daß wir dir4671 bereiten2090, das Osterlamm3957 zu essen5315?

17 А першого дня Опрі́сноків учні підійшли до Ісуса й сказали Йому: „Де́ хочеш, щоб ми приготува́ли пасху спожити Тобі?

18 Er846 sprach2036: Gehet hin5217 in1519 die Stadt4172 zu4314 einem1170 und1161 sprechet zu4314 ihm: Der2076 Meister1320 läßt dir4571 sagen2036: Meine3450 Zeit2540 ist2532 hier; ich will bei1451 dir die Ostern3957 halten3004 mit3326 meinen3450 Jüngern3101.

18 А Він відказав: „Ідіть до такого то в місто, і перекажіть йому: каже Вчитель: час Мій близьки́й, — справлю Пасху з Своїми учнями в тебе“.

19 Und2532 die Jünger3101 taten4160, wie5613 ihnen846 JEsus2424 befohlen hatte4929, und2532 bereiteten2090 das Osterlamm3957.

19 І учні зробили, як звелів їм Ісус, і зачали́ пасху готува́ти.

20 Und1161 am Abend3798 setzte er sich1096 zu345 Tische mit3326 den Zwölfen1427.

20 А коли настав вечір, Він із дванадцятьма учнями сів за стіл.

21 Und2532 da sie aßen2068, sprach2036 er: Wahrlich281, ich sage3004 euch5213, einer1520 unter1537 euch3754 wird mich3165 verraten3860.

21 І, як вони споживали, Він сказав: „Поправді кажу вам, що один із вас видасть Мене“.

22 Und2532 sie846 wurden sehr4970 betrübt3076 und huben an756, ein jeglicher1538 unter ihnen, und sagten3004 zu ihm846: HErr2962, bin1510 ich1473‘s?

22 А вони засмутилися тяжко, і кожен із них став питати Його: „Чи не я то, о Господи?“

23 Er3778 antwortete611 und1161 sprach2036: Der mit3326 der Hand5495 mit mir1700 in1722 die Schüssel5165 tauchet, der wird mich3165 verraten3860.

23 А Він відповів і промовив: „Хто руку свою вмочить у миску зо Мною, той видасть Мене.

24 Des846 Menschen444 Sohn gehet zwar3303 dahin, wie2531 von4012 ihm geschrieben1125 stehet; doch1161 wehe3759 dem1565 Menschen444, durch1223 welchen3739 des846 Menschen444 Sohn verraten3860 wird! Es1565 wäre2258 ihm besser2570, daß1487 derselbige Mensch444 noch nie3756 geboren1080 wäre1080.

24 Людський Син справді йде, як про Нього написано; але горе тому чоловікові, що видасть Лю́дського Сина! Було́ б краще йому, коли б той чоловік не родився!“

25 Da antwortete611 Judas2455, der3588 ihn verriet3860, und1161 sprach2036: Bin1510 ich1473‘s, Rabbi4461? Er846 sprach3004 zu ihm846: Du4771 sagst es2036.

25 Юда ж, зрадник Його, відповів і сказав: „Чи не я то, Учителю?“ Відказав Він йому: „Ти сказав“.

26 Da2532 sie846 aber1161 aßen2068, nahm2983 JEsus2424 das5124 Brot740, dankete und2532 brach‘s2806 und2532 gab‘s1325 den Jüngern3101 und2532 sprach2036: Nehmet2983, esset5315; das ist2076 mein3450 Leib4983.

26 Як вони ж споживали, Ісус узяв хліб, і́ поблагословив, поламав, і давав Своїм учням, і сказав: „Прийміть, споживайте, це — тіло Моє“.

27 Und2532 er846 nahm2983 den Kelch4221 und2532 dankete, gab1325 ihnen846 den und sprach3004: Trinket4095 alle3956 daraus1537!

27 А взявши чашу, і подяку вчинивши, Він подав їм і сказав: „Пийте з неї всі,

28 Das1063 ist2076 mein3450 Blut129 des3588 Neuen2537 Testaments1242, welches vergossen wird1632 für4012 viele4183 zur1519 Vergebung859 der Sünden266.

28 бо це — кров Моя Ново́го Заповіту, що за багатьох проливається на відпу́щення гріхів!

29 Ich sage3004 euch5213: Ich werde4095 von1537 nun1161 an737 nicht3364 mehr von diesem5127 Gewächs1081 des846 Weinstocks288 trinken4095 bis2193 an den1565 Tag2250, da3752 ich‘s neu2537 trinken4095 werde mit3326 euch5216 in1722 meines3450 Vaters3962 Reich932.

29 Кажу́ ж вам, що віднині не питиму Я від оцього плоду виноградного аж до дня, коли з вами його нови́м питиму в Царстві Мого Отця“.

30 Und2532, da sie den Lobgesang gesprochen hatten5214, gingen sie hinaus1831 an1519 den Ölberg3735.

30 А коли відспівали вони, то на го́ру Оливну пішли.

31 Da5119 sprach3004 JEsus2424 zu ihnen: In1722 dieser Nacht3571 werdet ihr846 euch5210 alle3956 ärgern4624 an mir1698; denn1063 es stehet geschrieben1125: Ich werde den Hirten4166 schlagen3960, und2532 die5026 Schafe4263 der Herde4167 werden sich zerstreuen1287.

31 Промовляє тоді їм Ісус: „Усі ви через Мене споку́ситеся ночі цієї. Бо написано: „Уражу́ Па́стиря, — і розпоро́шаться вівці отари“.

32 Wenn ich3165 aber1161 auferstehe1453, will ich vor euch5209 hingehen4254 in1519 Galiläa1056.

32 По воскре́сенні ж Своїм Я вас ви́переджу в Галілеї“.

33 Petrus4074 aber1161 antwortete611 und sprach2036 zu1722 ihm: Wenn1499 sie auch alle3956 sich an dir4671 ärgerten4624, so will3763 ich1473 doch mich nimmermehr ärgern4624.

33 А Петро відповів і сказав Йому: „Якби й усі спокуси́лись про Тебе, — я не спокушу́ся ніко́ли“.

34 JEsus2424 sprach5346 zu ihm846: Wahrlich281, ich sage3004 dir4671, in dieser5026 Nacht3571, ehe4250 der Hahn220 krähet, wirst du mich3165 dreimal5151 verleugnen533.

34 Промовив до нього Ісус: „Поправді кажу́ тобі, що ночі цієї, перше ніж заспіває півень, — відречешся ти тричі від Мене“.

35 Petrus4074 sprach3004 zu ihm846: Und2532 wenn2579 ich3165 mit4862 dir4571 sterben599 müßte1163, so will ich dich4671 nicht3364 verleugnen533. Desgleichen3668 sagten2036 auch alle3956 Jünger3101.

35 Говорить до Нього Петро: „Коли б мені навіть умерти з Тобою, — я не відречуся від Тебе!“ Так сказали й усі учні.

36 Da5119 kam2064 JEsus2424 mit3326 ihnen zu1519 einem Hof, der hieß3004 Gethsemane1068, und2532 sprach3004 zu seinen846 Jüngern3101: Setzet2523 euch hier847, bis2193 daß ich dorthin1563 gehe565 und bete4336.

36 Тоді з ними приходить Ісус до місцевости, званої Гефсима́нія, і промовляє до учнів: „Посидьте ви тут, аж поки піду́ й помолюся отам“.

37 Und2532 nahm3880 zu sich Petrus4074 und2532 die zwei1417 Söhne des Zebedäus2199 und2532 fing756 an zu trauern85 und zu zagen3076.

37 І, взявши Петра й двох синів Зеведе́євих, зачав сумувати й тужити.

38 Da5119 sprach3004 JEsus zu ihnen846: Meine1700 See LE5590 ist2076 betrübt4036 bis2193 an den Tod2288; bleibet3306 hier5602 und2532 wachet1127 mit3326 mir3450!

38 Тоді промовляє до них: „Обго́рнена сумом смертельним душа Моя! Залиші́ться тут, і попильнуйте зо Мною“.

39 Und2532 ging hin4281 ein wenig3397, fiel4098 nieder auf1909 sein Angesicht4383 und2532 betete4336 und2532 sprach3004: Mein3450 Vater3962, ist‘s2076 möglich1415, so1487 gehe3928 dieser Kelch4221 von575 mir1700; doch4133 nicht3756, wie5613 ich5124 will2309, sondern235 wie5613 du4771 willst.

39 І, трохи далі пройшовши, упав Він долі́лиць, та молився й благав: „Отче Мій, коли можна, нехай обмине ця чаша Мене. Та проте, — не як Я хо́чу, а як Ти“.

40 Und2532 er kam2064 zu4314 seinen Jüngern3101 und2532 fand2147 sie schlafend2518 und2532 sprach3004 zu Petrus4074: Könnet ihr846 denn3779 nicht3756 eine3391 Stunde5610 mit3326 mir1700 wachen1127?

40 І, вернувшись до учнів, знайшов їх, що спали, і промовив Петрові: „Отак, — не змогли ви й однієї години попильнувати зо Мною?

41 Wachet1127 und2532 betet4336, daß3363 ihr nicht in1519 Anfechtung3986 fallet1525. Der Geist4151 ist3303 willig4289; aber1161 das3363 Fleisch4561 ist schwach772.

41 Пильнуйте й моліться, щоб не впасти на спробу, — бадьо́рий бо дух, але немічне тіло“.

42 Zum575 andernmal1208 ging565 er846 wieder3825 hin, betete4336 und sprach3004: Mein3450 Vater3962, ist‘s1410 nicht3756 möglich, daß dieser Kelch4221 von1537 mir1700 gehe3928, ich5124 trinke4095 ihn denn1487; so3362 geschehe1096 dein4675 Wille2307.

42 Відійшовши ще вдруге, Він молився й благав: „Отче Мій, як ця чаша не може минути Мене, щоб не пити її, — нехай станеться воля Твоя!“

43 Und2532 er846 kam2064 und1063 fand2147 sie846 abermal schlafend2518, und ihre Augen3788 waren2258 voll Schlafs916.

43 І, прийшовши, знову знайшов їх, що спали, бо зважні́ли їм очі були.

44 Und2532 er846 ließ863 sie846 und ging565 abermal hin und betete4336 zum1537 drittenmal5154 und redete2036 dieselbigen Worte3056.

44 І, залиши́вши їх, знов пішов, і помолився втре́тє, те саме слово промовивши.

45 Da5119 kam2064 er zu4314 seinen Jüngern3101 und2532 sprach3004 zu ihnen: Ach, wollt ihr846 nun3063 schlafen2518 und2532 ruhen373? Siehe2400, die Stunde5610 ist2532 hier1448, daß des Menschen444 Sohn in1519 der Sünder268 Hände5495 überantwortet3860 wird.

45 Потому приходить до учнів і їм промовляє: „Ви ще далі спите й спочиваєте? Ось година набли́зилась, — і до рук грішникам виданий буде Син Лю́дський.

46 Stehet auf1453, laßt uns gehen71! Siehe2400, er ist da1448, der mich3165 verrät3860!

46 Уставайте, ходім, — ось наблизи́вся Мій зра́дник!“

47 Und2532 als er846 noch2089 redete2980, siehe2400, da kam2064 Judas2455, der1520 Zwölfen1427 einer, und2532 mit3326 ihm eine große4183 Schar mit3326 Schwertern3162 und2532 mit Stangen3586 von575 den Hohenpriestern749 und2532 Ältesten4245 des846 Volks3793.

47 І коли Він іще говорив, аж ось прийшов Юда, один із Дванадцятьо́х, а з ним люду багато від первосвящеників і старших наро́ду з мечами та ки́ями.

48 Und1161 der846 Verräter846 hatte3860 ihnen846 ein Zeichen4592 gegeben1325 und gesagt3004: Welchen ich302 küssen5368 werde, der846 ist‘s2076; den846 greifet2902.

48 А зрадник Його дав був знака їм, кажучи: „Кого поцілую, то Він, — беріть Його“.

49 Und2532 alsbald2112 trat er846 zu4334 JEsu2424 und2532 sprach2036: Gegrüßet seiest du5463, Rabbi4461! und küssete ihn.

49 І зараз Він підійшов до Ісуса й сказав: Раді́й, Учителю!“ І поцілував Його.

50 JEsus2424 aber1161 sprach2036 zu ihm2424: Mein Freund2083, warum bist du kommen4334? Da3739 traten sie846 hinzu und2532 legten1911 die3739 Hände5495 an5119 JEsum und griffen2902 ihn846.

50 Ісус же йому відказав: „Чого, друже, прийшов ти?“ Тоді приступили та руки наклали на Ісуса, — і схопи́ли Його.

51 Und2532 siehe2400, einer1520 aus1614 denen, die mit3326 JEsu2424 waren, reckte die Hand5495 aus645 und2532 zog sein Schwert3162 aus und schlug3960 des846 Hohenpriesters749 Knecht1401 und hieb ihm ein Ohr5621 ab851.

51 А ось один із тих, що з Ісусом були́, витягнув руку, і меча свого ви́хопив та й рубону́в раба первосвященика, — і відтяв йому вухо.

52 Da5119 sprach3004 JEsus2424 zu1519 ihm846: Stecke654 dein4675 Schwert3162 an1722 seinen846 Ort5117; denn1063 wer das3956 Schwert3162 nimmt2983, der soll durchs Schwert3162 umkommen622.

52 Тоді промовляє до нього Ісус: „Сховай свого меча в його місце, бо всі, хто ві́зьме меча, — від меча і загинуть.

53 Oder2228 meinest du, daß3754 ich737 nicht könnte1410 meinen1380 Vater3962 bitten3870, daß er mir3450 zuschickte3936 mehr4119 denn2532 zwölf1427 Legionen3003 Engel32?

53 Чи ти ду́маєш, що не мо́жу тепер упросити Свого Отця, — і Він дасть Мені зараз більше дванадцяти леґіо́нів анголі́в?

54 Wie4459 würde4137 aber3767 die Schrift1124 erfüllet? Es3754 muß1163 also3779 gehen1096.

54 Але як має збутись Писа́ння, що так статися мусить?“

55 Zu1722 der1565 Stunde5610 sprach2036 JEsus2424 zu4314 den Scharen3793: Ihr2902 seid ausgegangen als zu1722 einem Mörder3027 mit3326 Schwertern3162 und2532 mit2596 Stangen3586, mich3165 zu fahen; bin1831 ich doch täglich gesessen2516 bei5613 euch5209 und2532 habe1321 gelehret im1909 Tempel2411, und ihr2902 habt mich3165 nicht3756 gegriffen4815.

55 Тієї години промовив Ісус до наро́ду: „Немов на розбійника вийшли з мечами та ки́ями, щоб узяти Мене! Я щоденно у храмі сидів і навчав, — і Мене не взяли́ ви.

56 Aber1161 das5124 ist4137 alles3650 geschehen1096, daß2443 erfüllet würden die Schriften1124 der Propheten4396. Da5119 verließen863 ihn846 alle3956 Jünger3101 und flohen5343.

56 Це ж сталось усе, щоб збулися писа́ння пророків“. Усі учні тоді залишили Його й повтікали.

57 Die aber1161 JEsum2424 gegriffen2902 hatten, führeten ihn520 zu4314 dem Hohenpriester749 Kaiphas2533, dahin3699 die Schriftgelehrten1122 und2532 Ältesten4245 sich versammelt4863 hatten.

57 А вони схопи́ли Ісуса, і повели́ до первосвященика Кайяфи, де зібралися книжники й старші.

58 Petrus4074 aber1161 folgte ihm nach190 von ferne3113 bis2193 in den Palast833 des Hohenpriesters749 und2532 ging hinein1525 und setzte2521 sich zu3326 den Knechten5257, auf daß er846 sähe1492, wo es hinaus5056 wollte.

58 Петро ж зда́лека йшов услід за Ним аж до дво́ру первосвященика, і, ввійшовши всере́дину, сів із слу́жбою, щоб бачити кінець.

59 Die Hohenpriester749 aber1161 und2532 Ältesten4245 und2532 der ganze3650 Rat4892 suchten2212 falsch Zeugnis5577 wider2596 JEsum2424, auf daß3704 sie846 ihn töteten2289,

59 А первосвященики та ввесь синедріо́н шукали на Ісуса неправдивого свідчення, щоб смерть заподіяти Йому,

60 und2532 fanden2147 keins3756. Und2532 wiewohl viel4183 falsche Zeugen5575 herzutraten4334, fanden2147 sie doch keins. Zuletzt5305 traten herzu4334 zwei1417 falsche Zeugen5575

60 і не знахо́дили, хоч кривосвідків багато підхо́дило. Аж ось накінець з'явилися двоє,

61 und2532 sprachen2036: Er3778 hat gesagt5346: Ich kann1410 den846 Tempel3485 Gottes2316 abbrechen2647 und in1223 dreien5140 Tagen2250 denselben bauen3618.

61 і сказали: „Він говорив: Я можу зруйнувати храм Божий, — і за три дні збудувати його“.

62 Und2532 der Hohepriester749 stund auf450 und sprach2036 zu ihm846: Antwortest du611 nichts3762 zu dem, was5101 diese3778 wider dich4675 zeugen2649?

62 Тоді первосвященик устав і до Нього сказав: „Ти нічого не відповідаєш на те, що свідчать су́проти Тебе?“

63 Aber1161 JEsus2424 schwieg stille. Und2532 der Hohepriester749 antwortete611 und sprach2036 zu ihm846: Ich beschwöre1844 dich4571 bei2596 dem lebendigen2198 GOtt2316, daß2443 du4771 uns2254 sagest2036, ob1487 du seiest Christus5547, der Sohn Gottes2316.

63 Ісус же мовчав. І первосвященик сказав Йому: „Заприсягаю Тебе Живим Богом, щоб нам Ти сказав, — чи Христос Ти, Син Божий?“

64 JEsus2424 sprach3004 zu1909 ihm: Du4771 sagst3004 es. Doch4133 sage2036 ich euch5213: Von575 nun an1537 wird‘s geschehen, daß ihr846 sehen3700 werdet des Menschen Sohn sitzen2521 zur Rechten1188 der Kraft1411 und2532 kommen2064 in den444 Wolken3507 des Himmels3772.

64 Промовляє до нього Ісус: „Ти сказав... А навіть повім вам: відтепе́р ви побачите Лю́дського Сина, що сидітиме право́руч сили Божої, і на хмарах небесних прихо́дитиме!“

65 Da5119 zerriß1284 der Hohepriester749 seine Kleider2440 und sprach: Er hat GOtt gelästert987; was5101 bedürfen5532 wir weiter2089 Zeugnis3144? Siehe2396, jetzt3568 habt2192 ihr846 seine Gotteslästerung988 gehört191.

65 Тоді первосвященик розде́р одежу свою та й сказав: „Він богознева́жив! На́що нам іще свідки потрібні? Ось ви чули тепер Його богознева́гу!

66 Was5101 dünkt1380 euch5213? Sie antworteten611 und1161 sprachen2036: Er ist2076 des Todes2288 schuldig1777.

66 Як вам здається?“ Вони ж відповіли та сказали: „Повинен умерти!“

67 Da5119 speieten sie1716 aus in1519 sein Angesicht4383 und2532 schlugen ihn846 mit Fäusten2852. Etliche4474 aber1161 schlugen ihn846 ins Angesicht

67 Тоді стали плювати на обличчя Йому, та бити по що́ках Його, інші ж ки́ями били,

68 und sprachen3004: Weissage4395 uns2254, Christe5547, wer5101 ist‘s2076, der dich4571 schlug3817?

68 і казали: „Пророкуй нам, Христе́, хто́ то вдарив Тебе?“

69 Petrus4074 aber1161 saß2521 draußen1854 im Palast833. Und2532 es trat zu1722 ihm846 eine3391 Magd3814 und2532 sprach3004: Und du4771 warest auch mit3326 dem JEsu2424 aus Galiläa1057.

69 А Петро перед домом сидів на подвір'ї. І приступила до Нього служни́ця одна та й сказала: „І ти був з Ісусом Галіле́янином!“

70 Er leugnete720 aber1161 vor1715 ihnen allen3956 und sprach3004: Ich weiß1492 nicht3756, was5101 du3004 sagest.

70 А він перед всіма́ відрікся, сказавши: „Не відаю я, що ти кажеш“.

71 Als er846 aber1161 zur Tür4440 hinausging1831, sah1492 ihn846 eine andere243 und2532 sprach3004 zu1519 denen, die da1563 waren: Dieser3778 war2258 auch2532 mit3326 dem JEsu2424 von Nazareth3480.

71 А коли до воріт він підхо́див, побачила інша його та й сказала приявним там людям: „Оцей був з Ісусом Назаряни́ном!“

72 Und2532 er leugnete720 abermal und schwur dazu3326: Ich kenne1492 den444 Menschen nicht3756.

72 І він зно́ву відрікся та став присягатись: „Не знаю Цього Чоловіка!“

73 Und1161 über eine kleine Weile3397 traten hinzu4334, die846 da stunden, und sprachen2036 zu3326 Petrus4074: Wahrlich230, du4771 bist1488 auch einer von1537 denen; denn deine4675 Sprache2981 verrät4160 dich.

73 Підійшли ж трохи згодом присутні й сказали Петрові: „І ти справді з отих, та й мова твоя виявляє тебе“.

74 Da5119 hub er2532 an756 sich zu verfluchen2653 und2532 zu schwören3660: Ich kenne1492 den444 Menschen nicht3756. Und3754 alsbald2112 krähete der Hahn220.

74 Тоді він став клясти́сь та божитись: „Не знаю Цього́ Чоловіка!“ І заспівав півень хвилі тієї.

75 Da dachte3415 Petrus4074 an die3588 Worte4487 JEsu2424, da er846 zu ihm sagte2046: Ehe4250 der Hahn220 krähen wird5455, wirst du mich3165 dreimal5151 verleugnen533. Und2532 ging1831 hinaus1854 und2532 weinte2799 bitterlich4090.

75 І згадав Петро сказане слово Ісусове: „Перше ніж заспіває півень, — відречешся ти тричі від Мене“. І, вийшовши звідти, він гірко заплакав.

1.0x