CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Joh. 6
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
high-volume

Das Evangelium nach Johannes

Kapitel 6

1 Danach fuhr565 JEsus2424 weg über3326 das5023 Meer2281 an der Stadt Tiberias5085 in Galiläa1056.

2 Und2532 es zog ihm viel4183 Volks3793 nach190, darum daß3754 sie846 die3739 Zeichen4592 sahen3708, die er846 an1909 den Kranken770 tat4160.

3 JEsus2424 aber1161 ging hinauf424 auf1519 einen Berg3735 und2532 setzte2521 sich848 daselbst1563 mit3326 seinen Jüngern3101.

4 Es war2258 aber1161 nahe1451 Ostern3957, der Juden2453 Fest1859.

5 Da3767 hub JEsus2424 seine Augen3788 auf1869 und2532 siehet, daß3754 viel4183 Volks3793 zu4314 ihm kommt2064, und spricht3004 zu4314 Philippus5376: Wo4159 kaufen59 wir Brot740, daß2443 diese3778 essen5315?

6 (Das5124 sagte3004 er846 aber1161, ihn3985 zu versuchen; denn1063 er wußte1492 wohl, was5101 er tun4160 wollte3195.)

7 Philippus5376 antwortete611 ihm846: Für zweihundert1250 Pfennig Brot740 ist nicht3756 genug714 unter sie846, daß2443 ein5100 jeglicher1538 unter ihnen846 ein wenig1024 nehme2983.

8 Spricht3004 zu1537 ihm846 einer seiner Jünger3101, Andreas406, der1520 Bruder80 des846 Simon4613 Petrus4074:

9 Es5023 ist2076 ein Knabe3808 hier5602, der1520 hat2192 fünf4002 Gerstenbrote2916 und2532 zwei1417 Fische3795; aber235 was5101 ist2076 das3739 unter1519 so viele5118?

10 JEsus2424 aber1161 sprach2036: Schaffet4160, daß sich377 das Volk lagere! Es war2258 aber1161 viel4183 Gras5528 an dem Ort5117. Da3767 lagerten sich377 bei1722 fünftausend4000 Mann444.

11 JEsus2424 aber1161 nahm2983 die Brote740, dankete und2532 gab1239 sie3745 den Jüngern3101, die Jünger3101 aber1161 denen, die sich gelagert hatten345; desselbigengleichen auch2532 von1537 den Fischen3795, wieviel er wollte2309.

12 Da5100 sie aber satt waren1705, sprach3004 er zu seinen Jüngern3101: Sammelt4863 die übrigen2801 Brocken4052, daß5613 nichts umkomme622!

13 Da3767 sammelten4863 sie und2532 fülleten zwölf1427 Körbe2894 mit Brocken2801 von1537 den fünf4002 Gerstenbroten2916, die3739 überblieben denen, die gespeiset worden977.

14 Da nun3767 die Menschen444 das3739 Zeichen4592 sahen1492, das JEsus2424 tat4160, sprachen3004 sie: Das ist2076 wahrlich230 der3778 Prophet4396, der in1519 die Welt2889 kommen2064 soll!

15 Da JEsus2424 nun3767 merkete, daß3754 sie1097 kommen2064 würden3195 und2532 ihn haschen726, daß2443 sie ihn zum Könige935 machten4160, entwich402 er846 abermal auf1519 den Berg3735, er selbst alleine.

16 Am5613 Abend3798 aber1161 gingen die846 Jünger3101 hinab2597 an1909 das Meer2281

17 und2532 traten1684 in1519 das Schiff4143 und2532 kamen2064 über4008 das Meer2281 gen Kapernaum2584. Und2532 es846 war1096 schon2235 finster4653 worden, und JEsus2424 war2064 nicht3756 zu1519 ihnen4314 kommen2064.

18 Und5037 das Meer2281 erhub sich von einem großen3173 Winde417.

19 Da sie nun3767 gerudert hatten1643 bei5613 fünfundzwanzig1501 oder2228 dreißig5144 Feld4712 Wegs, sahen2334 sie Jesum2424 auf1909 dem Meer2281 dahergehen4043 und2532 nahe1451 zum Schiff4143 kommen; und2532 sie fürchteten5399 sich1096.

20 Er846 aber1161 sprach3004 zu ihnen: Ich1473 bin‘s1510; fürchtet5399 euch5399 nicht3361!

21 Da3767 wollten2309 sie846 ihn in1519 das1909 Schiff4143 nehmen2983; und2532 alsbald2112 war1096 das3739 Schiff4143 am Lande1093, da sie hinfuhren.

22 Des andern243 Tages1887 sah das3588 Volk3793, das1492 diesseits des Meeres2281 stund, daß3754 kein3756 ander Schiff4142 daselbst1563 war2258 denn das einige, darein seine846 Jünger3101 getreten waren1684, und2532 daß3754 JEsus2424 nicht3756 mit4897 seinen Jüngern in das Schiff4142 getreten war, sondern1508 allein1520 seine Jünger waren weggefahren565.

23 Es kamen2064 aber1161 andere243 Schiffe4142 von1537 Tiberias5085 nahe1451 zu der Stätte5117, da3699 sie das Brot740 gegessen hatten5315 durch des HErrn2962 Danksagung2168.

24 Da3753 nun3767 das1492 Volk3793 sah, daß3754 JEsus2424 nicht3756 da war2076 noch3761 seine846 Jünger3101, traten1684 sie846 auch in1519 die Schiffe4143 und2532 kamen2064 gen1519 Kapernaum2584 und2532 suchten2212 JEsum2424.

25 Und2532 da sie846 ihn fanden2147 jenseit4008 des846 Meeres2281, sprachen2036 sie zu ihm: Rabbi4461, wann4219 bist1096 du5602 herkommen?

26 JEsus2424 antwortete611 ihnen und2532 sprach2036: Wahrlich281, wahrlich281, ich sage3004 euch5213, ihr846 suchet2212 mich3165 nicht3756 darum, daß3754 ihr Zeichen4592 gesehen1492 habt, sondern235 daß3754 ihr von1537 dem Brot740 gegessen5315 habt und2532 seid satt5526 worden.

27 Wirket2038 Speise1035, nicht3361 die3588 vergänglich ist622, sondern235 die3739 da bleibet3306 in1519 das3588 ewige166 Leben2222, welche euch5213 des5126 Menschen444 Sohn geben1325 wird; denn1063 denselbigen hat GOtt2316 der Vater3962 versiegelt4972.

28 Da3767 sprachen2036 sie846 zu4314 ihm: Was5101 sollen wir tun4160, daß2443 wir Gottes2316 Werke2041 wirken2038?

29 JEsus2424 antwortete611 und2532 sprach2036 zu1519 ihnen: Das5124 ist2076 Gottes2316 Werk2041, daß2443 ihr846 an den3739 glaubet4100, den1565 er gesandt hat649.

30 Da3767 sprachen2036 sie846 zu ihm: Was5101 tust4160 du3767 für ein Zeichen4592, auf daß2443 wir sehen1492 und2532 glauben4100 dir4671? Was5101 wirkest du4771?

31 Unsere2257 Väter3962 haben Manna3131 gegessen5315 in1722 der Wüste2048, wie2531 geschrieben1125 stehet2076: Er846 gab1325 ihnen Brot740 vom1537 Himmel3772 zu essen5315.

32 Da3767 sprach2036 JEsus2424 zu ihnen846: Wahrlich281, wahrlich281, ich sage3004 euch5213: Mose3475 hat euch5213 nicht3756 Brot740 vom1537 Himmel3772 gegeben1325, sondern235 mein3450 Vater3962 gibt1325 euch5213 das rechte228 Brot740 vom1537 Himmel3772.

33 Denn1063 dies ist2076 das3588 Brot740 Gottes2316, das vom1537 Himmel3772 kommt2597 und2532 gibt1325 der Welt2889 das Leben2222.

34 Da3767 sprachen2036 sie846 zu4314 ihm: HErr2962, gib1325 uns2254 allewege3842 solch5126 Brot740!

35 JEsus2424 aber1161 sprach2036 zu4314 ihnen: Ich1473 bin1510 das Brot740 des846 Lebens2222. Wer zu1519 mir3165 kommt2064, den wird nicht3364 hungern3983; und2532 wer an mich1691 glaubet4100, den wird nimmermehr dürsten1372.

36 Aber2532 ich hab‘s euch5213 gesagt2036, daß3754 ihr4100 mich3165 gesehen3708 habt3708 und235 glaubet doch nicht2532.

37 Alles, was3739 mir3427 mein Vater3962 gibt1325, das3956 kommt2240 zu4314 mir1691; und2532 wer zu4314 mir3165 kommt2064, den werde ich nicht3364 hinausstoßen1544.

38 Denn ich bin vom1537 Himmel3772 kommen, nicht3756 daß3754 ich meinen1699 Willen2307 tue, sondern2443 des, der mich3165 gesandt3992 hat4160.

39 Das5124 ist2076 aber1161 der3739 Wille2307 des846 Vaters3962, der mich3427 gesandt3992 hat450, daß2443 ich nichts verliere622 von allem3956, was3588 er846 mir3165 gegeben1325 hat1722, sondern235 daß ich‘s auferwecke450 am Jüngsten2078 Tage2250.

40 Das5124 ist2076 aber1161 der Wille2307 des846, der mich3165 gesandt3992 hat450, daß2443, wer den3588 Sohn siehet und2532 glaubet4100 an1519 ihn846, habe2192 das3956 ewige166 Leben2222; und2532 ich1473 werde ihn auferwecken450 am Jüngsten2078 Tage2250.

41 Da3767 murreten die Juden2453 darüber, daß3754 er846 sagte2036: Ich1473 bin1510 das3588 Brot740, das vom4012 Himmel3772 kommen ist2597,

42 und2532 sprachen: Ist2076 dieser3778 nicht3756 JEsus2424, Josephs Sohn, des3739 Vater2501 und2532 Mutter3384 wir2249 kennen1492? Wie4459 spricht3004 er3778 denn3767: Ich bin vom1537 Himmel3772 kommen?

43 JEsus2424 antwortete611 und3767 sprach2036 zu3326 ihnen846: Murret1111 nicht2532 untereinander240!

44 Es kann1410 niemand3762 zu4314 mir3165 kommen2064, es sei denn3362, daß ihn846 ziehe1670 der3588 Vater3962, der mich3165 gesandt3992 hat450; und2532 ich1473 werde ihn846 auferwecken450 am Jüngsten2078 Tage2250.

45 Es stehet2076 geschrieben1125 in1722 den Propheten4396: Sie werden alle3956 von3844 GOtt2316 gelehret sein2071. Wer3956 es nun3767 höret191 vom Vater3962 und2532 lernet3129 es, der2532 kommt2064 zu4314 mir3165.

46 Nicht3756 daß3754 jemand5100 den3588 Vater3962 habe gesehen3708, außer dem1508, der3778 vom Vater2316 ist5607, der hat den Vater3962 gesehen3708.

47 Wahrlich281, wahrlich281, ich sage3004 euch5213: Wer an1519 mich1691 glaubet4100, der hat2192 das ewige166 Leben2222.

48 Ich1473 bin1510 das Brot740 des Lebens2222.

49 Eure5216 Väter3962 haben Manna3131 gegessen5315 in1722 der Wüste2048 und2532 sind gestorben599.

50 Dies3778 ist2076 das3588 Brot740, das846 vom1537 Himmel3772 kommt2597, auf daß3363, wer5100 davon isset5315, nicht2532 sterbe599.

51 Ich1473 bin1510 das3588 lebendige Brot740, vom1537 Himmel3772 kommen. Wer1437 von1537 diesem5127 Brot740 essen5315 wird, der2076 wird leben2198 in1519 Ewigkeit. Und2532 das3739 Brot740, das3739 ich1473 geben1325 werde, ist2597 mein3450 Fleisch4561, welches ich1473 geben1325 werde für5228 das Leben2198 der Welt165.

52 Da3767 zanketen die Juden2453 untereinander240 und sprachen3004: Wie4459 kann1410 dieser3778 uns2254 sein3164 Fleisch4561 zu4314 essen5315 geben1325?

53 JEsus2424 sprach2036 zu ihnen: Wahrlich281, wahrlich281, ich sage3004 euch5213: Werdet ihr846 nicht3362 essen5315 das Fleisch4561 des Menschensohnes444 und2532 trinken4095 sein Blut129, so3767 habt2192 ihr846 kein3756 Leben2222 in1722 euch1438.

54 Wer5176 mein3450 Fleisch4561 isset und2532 trinket4095 mein3450 Blut129, der hat2192 das ewige166 Leben2222, und2532 ich1473 werde ihn846 am Jüngsten2078 Tage2250 auferwecken450.

55 Denn1063 mein3450 Fleisch4561 ist2076 die rechte230 Speise1035, und2532 mein3450 Blut129 ist2076 der rechte230 Trank4213.

56 Wer5176 mein3450 Fleisch4561 isset und2532 trinket4095 mein3450 Blut129, der bleibt3306 in1722 mir1698 und2504 ich in1722 ihm846.

57 Wie2531 mich3165 gesandt hat649 der2548 lebendige2198 Vater3962, und2504 ich1691 lebe2198 um1223 des Vaters3962 willen, also, wer5176 mich3165 isset, derselbige wird auch2532 leben2198 um1223 meinetwillen.

58 Dies3778 ist2076 das3588 Brot740, das5126 vom1537 Himmel3772 kommen ist2597, nicht3756 wie2531 eure5216 Väter3962 haben Manna3131 gegessen5315 und2532 sind gestorben599. Wer5176 dies Brot740 isset, der wird leben2198 in1519 Ewigkeit165.

59 Solches5023 sagte2036 er1321 in1722 der Schule4864, da er lehrete zu1722 Kapernaum2584.

60 Viele4183 nun3767 seiner1537 Jünger3101, die191 das3778 höreten, sprachen2036: Das846 ist2076 eine harte4642 Rede3056, wer5101 kann1410 sie846 hören191?

61 Da5124 JEsus2424 aber1161 bei sich selbst merkete, daß3754 seine846 Jünger3101 darüber4012 murreten, sprach2036 er846 zu1722 ihnen: Ärgert4624 euch1438 das1492?

62 Wie, wenn1437 ihr denn3767 sehen werdet2334 des Menschen444 Sohn auffahren dahin; da3699 er305 zuvor4386 war2258?

63 Der Geist4151 ist‘s2076, der da lebendig2227 macht; das3739 Fleisch ist2076 kein3756 nütze5623. Die Worte4487, die ich1473 rede2980, die sind2076 Geist4151 und2532 sind Leben2222.

64 Aber2532 es sind1526 etliche5100 unter1537 euch5216, die glauben4100 nicht3756. Denn1063 Jesus2424 wußte1492 von1537 Anfang746 wohl5101, welche nicht3361 glaubend waren1526, und235 welcher5101 ihn846 verraten3860 würde2076.

65 Und2532 er846 sprach3004: Darum habe ich5124 euch5213 gesagt2046: Niemand3762 kann1410 zu4314 mir3165 kommen2064, es sei5600 ihm denn3754 von1537 meinem3450 Vater3962 gegeben1325.

66 Von1537 dem5127 an3694 gingen565 seiner846 Jünger3101 viel4183 hinter sich und2532 wandelten4043 hinfort3765 nicht mehr mit3326 ihm846.

67 Da3767 sprach2036 JEsus2424 zu den Zwölfen: Wollt2309 ihr5210 auch2532 weggehen5217?

68 Da antwortete611 ihm Simon4613 Petrus4074: HErr2962, wohin4314 sollen wir gehen565? Du3767 hast2192 Worte4487 des846 ewigen166 Lebens2222;

69 und2532 wir2249 haben geglaubet und2532 erkannt1097, daß3754 du4771 bist1488 Christus5547, der Sohn des lebendigen2198 Gottes2316.

70 JEsus2424 antwortete611 ihm846: Hab‘ ich1473 nicht3756 euch5209 Zwölfe erwählet? und2532 euer5216 einer1520 ist2076 ein Teufel1228.

71 Er3778 redete3004 aber1161 von1537 dem Judas2455, Simons4613 Sohn, Ischariot2469; derselbige verriet ihn846 hernach3195 und1063 war3860 der1520 Zwölfen1427 einer5607.

Вiд Iвана

Розділ 6

1 Після того Ісус перейшов на той бік Галілейського чи Тіверія́дського моря.

2 А за Ним ішла бе́зліч народу, бо бачили чу́да Його, що чинив над недужими.

3 Ісус же на го́ру зійшов, і сидів там зо Своїми учнями.

4 Наближа́лася ж Пасха, свято юдейське.

5 А Ісус, звівши очі Свої та побачивши, яка бе́зліч наро́ду до Нього йде, говорить Пилипові: „Де́ ми купимо хліба, щоб вони поживи́лись?“

6 Він же це говорив, його випробо́вуючи, бо знав Сам, що́ Він має робити.

7 Пилип Йому відповідь дав: „І за двісті дина́ріїв їм хліба не стане, щоб кожен із них бодай тро́хи дістав“.

8 Говорить до Нього Андрій, один з учнів Його, брат Си́мона Петра:

9 „Є тут хлопчи́на один, що має п'ять я́чних хлібів та дві рибі, але що́ то на бе́зліч таку!“

10 А Ісус відказав: „Скажіть лю́дям сідати!“ А була на тім місці велика трава. І засіло чоловіка числом із п'ять тисяч.

11 А Ісус узяв хліби́, і, подяку вчинивши, роздав тим, хто сидів. Так само і з риб, скільки хотіли вони.

12 І, як наїлись вони, Він говорить до учнів Своїх: „Позбирайте куски позоста́лі, щоб ніщо не загинуло“.

13 І зібрали вони. І дванадцять повних кошів наклали кусків, що лишились їдця́м із п'яти я́чних хлібів.

14 А люди, що бачили чудо, яке Ісус учинив, гомоніли: „Це Той справді Пророк, що повинен прибути на світ!“

15 Спостерігши ж Ісус, що вони мають за́мір прийти та забрати Його, щоб настанови́ти царем, знов на го́ру пішов Сам один.

16 А як вечір настав, то зійшли Його учні над море.

17 І, ввійшовши до чо́вна, на другий бік моря вони попливли́, до Капернау́му. І те́мрява вже наступила була́, а Ісус ще до них не прихо́див.

18 Від великого ж вітру, що віяв, хвилюва́лося море.

19 Як вони ж пропливли́ стадій із двадцять п'ять або з тридцять, то Ісуса побачили, що йде Він по морю, і до чо́вна зближається, — і їх страх обгорну́в.

20 Він же каже до них: „Це Я, — не лякайтесь!“

21 І хотіли вони взяти до чо́вна Його; та чо́вен зараз пристав до землі, до якої пливли́.

22 А наступного дня той наро́д, що на тім боці моря стояв, побачив, що там іншого чо́вна, крім одно́го того́, що до нього ввійшли були учні Його, не було́, і що до чо́вна не вхо́див Ісус із Своїми учнями, але відпливли́ самі учні.

23 А тим ча́сом із Тіверія́ди припливли́ човни́ інші близько до місця того, де вони їли хліб, як Господь учинив був подяку.

24 Отож, як побачили люди, що Ісуса та учнів Його там нема, то в човни́ посідали самі й прибули́ до Капернауму, — і шукали Ісуса.

25 І, на тім боці моря знайшовши Його, сказали Йому: „Коли Ти прибув сюди, Учителю?“

26 Відповів їм Ісус і сказав: „Поправді, поправді кажу́ вам: Мене не тому ви шукаєте, що бачили чуда, а що їли з хлібів і наси́тились.

27 Пильнуйте не про пожи́ву, що гине, але про поживу, що зостається на вічне життя, яку дасть нам Син Лю́дський, бо запечатав Його Бог Отець“.

28 Сказали ж до Нього вони: „Що́ ми маємо почати, щоб роби́ти діла Божі?“

29 Ісус відповів і сказав їм: „Оце діло Боже, — щоб у Того ви вірували, Кого Він послав“.

30 А вони відказали Йому: „Яке ж знаме́но Ти чиниш, щоб побачили ми й поняли́ Тобі віри? Що Ти робиш?“

31 Наші отці́ їли ма́нну в пустині, як написано: „Хліб із неба їм дав на поживу“.

32 А Ісус їм сказав: „Поправді, поправді кажу́ вам: Не Мойсей хліб із неба вам дав, — Мій Отець дає вам хліб правдивий із неба.

33 Бо хліб Божий є Той, Хто сходить із неба й дає життя світові“.

34 А вони відказали до Нього: „Давай, Господи, хліба такого нам за́вжди!“

35 Ісус же сказав їм: „Я — хліб життя. Хто до Мене прихо́дить, — не голодува́тиме він, а хто вірує в Мене, — ніко́ли не пра́гнутиме.

36 Але Я вам сказав, що Мене хоч ви й бачили, та не віруєте.

37 Усе при́йде до Мене, що Отець дає Мені, а того, хто до Мене приходить, Я не вижену геть.

38 Бо Я з неба зійшов не на те, щоб волю чинити Свою, але волю Того, Хто послав Мене.

39 Оце ж воля Того, Хто послав Мене, — щоб з усього, що дав Мені Він, Я нічого не стратив, але воскреси́в те останнього дня.

40 Оце ж воля Мого Отця, — щоб усякий, хто Сина бачить та вірує в Нього, мав вічне життя, — і того воскрешу́ Я останнього дня“.

41 Тоді стали юдеї ре́мствувати на Нього, що сказав: „Я той хліб, що з неба зійшов“.

42 І казали вони: „Хіба Він не Ісус, син Йо́сипів, що ми знаємо батька та матір Його? Як же Він каже: Я з неба зійшов?“

43 А Ісус відповів і промовив до них: „Не ремствуйте ви між собою!

44 Ніхто бо не може до Мене прийти, як Отець, що послав Мене, не притягне його, — і того воскрешу́ Я останнього дня.

45 У Пророків написано: „І всі бу́дуть від Бога навче́ні.“ Кожен, хто від Бога почув і навчився, приходить до Мене.

46 Це не значить, щоб хтось Отця бачив, — тільки Той Отця бачив, Хто походить від Бога.

47 Поправді, поправді кажу́ Вам: Хто вірує в Мене, — життя вічне той має.

48 Я — хліб життя!

49 Отці ваші в пустині їли манну, — і померли.

50 То є хліб, Який сходить із неба, — щоб не вмер, хто Його споживає.

51 Я — хліб живий, що з неба зійшов: коли хто споживатиме хліб цей, той повік буде жити. А хліб, що дам Я, то є тіло Моє, яке Я за життя світу дам“.

52 Тоді між собою змагатися стали юдеї, говорячи: „Як же Він може дати нам тіла спожити?“

53 І сказав їм Ісус: „Поправді, поправді кажу вам: Якщо ви споживати не будете тіла Сина Лю́дського й пити не будете крови Його, то в собі ви не будете мати життя.

54 Хто тіло Моє споживає та кров Мою п'є, той має вічне життя, — і того воскрешу́ Я останнього дня.

55 Бо тіло Моє — то правдиво пожива, Моя ж кров — то правдиво пиття.

56 Хто тіло Моє споживає та кров Мою п'є, той в Мені перебува́є, а Я в ньому.

57 Як Живий Отець послав Мене, і живу Я Отцем, так і той, хто Мене споживає, і він житиме Мною.

58 То є хліб, що з неба зійшов. Не як ваші отці їли ма́нну й померли, — хто цей хліб споживає, той жити буде пові́к!“

59 Оце Він говорив, коли в Капернаумі навчав у синагозі.

60 А багато-хто з учнів Його, як почули оце, гомоніли: „Жорстока це мова! Хто́ слухати може її?“

61 А Ісус, Сам у Собі знавши це, що учні Його на те ре́мствують, промовив до них: „Чи оце вас споку́шує?

62 А що ж, як побачите Лю́дського Сина, що сходить туди, де перше Він був?

63 То Дух, що ожи́влює, тіло ж не помагає нічого. Слова́, що їх Я говорив вам, то дух і життя.

64 Але є дехто з вас, хто не вірує“. Бо Ісус знав споча́тку, хто ті, хто не вірує, і хто видасть Його.

65 І сказав Він: „Я тому́ й говорив вам, що до Мене прибути не може ніхто, як не буде йому від Отця да́не те“.

66 Із того ча́су відпали багато-хто з учнів Його, і не ходили вже з Ним.

67 І сказав Ісус Дванадцятьо́м: „Чи не хочете й ви́ відійти?“

68 Відповів Йому Си́мон Петро: „До ко́го ми пі́демо, Господи? Ти маєш слова́ життя вічного.

69 Ми ж увірували та пізнали, що Ти — Христос, Син Бога Живого!“

70 Відповів їм Ісус: „Чи не Дванадцятьо́х Я вас вибрав? Та один із вас дия́вол“.

71 Це сказав Він про Юду, сина Си́монового, Іскаріо́та. Бо цей мав Його видати, хоч він був один із Дванадцятьо́х.

Das Evangelium nach Johannes

Kapitel 6

Вiд Iвана

Розділ 6

1 Danach fuhr565 JEsus2424 weg über3326 das5023 Meer2281 an der Stadt Tiberias5085 in Galiläa1056.

1 Після того Ісус перейшов на той бік Галілейського чи Тіверія́дського моря.

2 Und2532 es zog ihm viel4183 Volks3793 nach190, darum daß3754 sie846 die3739 Zeichen4592 sahen3708, die er846 an1909 den Kranken770 tat4160.

2 А за Ним ішла бе́зліч народу, бо бачили чу́да Його, що чинив над недужими.

3 JEsus2424 aber1161 ging hinauf424 auf1519 einen Berg3735 und2532 setzte2521 sich848 daselbst1563 mit3326 seinen Jüngern3101.

3 Ісус же на го́ру зійшов, і сидів там зо Своїми учнями.

4 Es war2258 aber1161 nahe1451 Ostern3957, der Juden2453 Fest1859.

4 Наближа́лася ж Пасха, свято юдейське.

5 Da3767 hub JEsus2424 seine Augen3788 auf1869 und2532 siehet, daß3754 viel4183 Volks3793 zu4314 ihm kommt2064, und spricht3004 zu4314 Philippus5376: Wo4159 kaufen59 wir Brot740, daß2443 diese3778 essen5315?

5 А Ісус, звівши очі Свої та побачивши, яка бе́зліч наро́ду до Нього йде, говорить Пилипові: „Де́ ми купимо хліба, щоб вони поживи́лись?“

6 (Das5124 sagte3004 er846 aber1161, ihn3985 zu versuchen; denn1063 er wußte1492 wohl, was5101 er tun4160 wollte3195.)

6 Він же це говорив, його випробо́вуючи, бо знав Сам, що́ Він має робити.

7 Philippus5376 antwortete611 ihm846: Für zweihundert1250 Pfennig Brot740 ist nicht3756 genug714 unter sie846, daß2443 ein5100 jeglicher1538 unter ihnen846 ein wenig1024 nehme2983.

7 Пилип Йому відповідь дав: „І за двісті дина́ріїв їм хліба не стане, щоб кожен із них бодай тро́хи дістав“.

8 Spricht3004 zu1537 ihm846 einer seiner Jünger3101, Andreas406, der1520 Bruder80 des846 Simon4613 Petrus4074:

8 Говорить до Нього Андрій, один з учнів Його, брат Си́мона Петра:

9 Es5023 ist2076 ein Knabe3808 hier5602, der1520 hat2192 fünf4002 Gerstenbrote2916 und2532 zwei1417 Fische3795; aber235 was5101 ist2076 das3739 unter1519 so viele5118?

9 „Є тут хлопчи́на один, що має п'ять я́чних хлібів та дві рибі, але що́ то на бе́зліч таку!“

10 JEsus2424 aber1161 sprach2036: Schaffet4160, daß sich377 das Volk lagere! Es war2258 aber1161 viel4183 Gras5528 an dem Ort5117. Da3767 lagerten sich377 bei1722 fünftausend4000 Mann444.

10 А Ісус відказав: „Скажіть лю́дям сідати!“ А була на тім місці велика трава. І засіло чоловіка числом із п'ять тисяч.

11 JEsus2424 aber1161 nahm2983 die Brote740, dankete und2532 gab1239 sie3745 den Jüngern3101, die Jünger3101 aber1161 denen, die sich gelagert hatten345; desselbigengleichen auch2532 von1537 den Fischen3795, wieviel er wollte2309.

11 А Ісус узяв хліби́, і, подяку вчинивши, роздав тим, хто сидів. Так само і з риб, скільки хотіли вони.

12 Da5100 sie aber satt waren1705, sprach3004 er zu seinen Jüngern3101: Sammelt4863 die übrigen2801 Brocken4052, daß5613 nichts umkomme622!

12 І, як наїлись вони, Він говорить до учнів Своїх: „Позбирайте куски позоста́лі, щоб ніщо не загинуло“.

13 Da3767 sammelten4863 sie und2532 fülleten zwölf1427 Körbe2894 mit Brocken2801 von1537 den fünf4002 Gerstenbroten2916, die3739 überblieben denen, die gespeiset worden977.

13 І зібрали вони. І дванадцять повних кошів наклали кусків, що лишились їдця́м із п'яти я́чних хлібів.

14 Da nun3767 die Menschen444 das3739 Zeichen4592 sahen1492, das JEsus2424 tat4160, sprachen3004 sie: Das ist2076 wahrlich230 der3778 Prophet4396, der in1519 die Welt2889 kommen2064 soll!

14 А люди, що бачили чудо, яке Ісус учинив, гомоніли: „Це Той справді Пророк, що повинен прибути на світ!“

15 Da JEsus2424 nun3767 merkete, daß3754 sie1097 kommen2064 würden3195 und2532 ihn haschen726, daß2443 sie ihn zum Könige935 machten4160, entwich402 er846 abermal auf1519 den Berg3735, er selbst alleine.

15 Спостерігши ж Ісус, що вони мають за́мір прийти та забрати Його, щоб настанови́ти царем, знов на го́ру пішов Сам один.

16 Am5613 Abend3798 aber1161 gingen die846 Jünger3101 hinab2597 an1909 das Meer2281

16 А як вечір настав, то зійшли Його учні над море.

17 und2532 traten1684 in1519 das Schiff4143 und2532 kamen2064 über4008 das Meer2281 gen Kapernaum2584. Und2532 es846 war1096 schon2235 finster4653 worden, und JEsus2424 war2064 nicht3756 zu1519 ihnen4314 kommen2064.

17 І, ввійшовши до чо́вна, на другий бік моря вони попливли́, до Капернау́му. І те́мрява вже наступила була́, а Ісус ще до них не прихо́див.

18 Und5037 das Meer2281 erhub sich von einem großen3173 Winde417.

18 Від великого ж вітру, що віяв, хвилюва́лося море.

19 Da sie nun3767 gerudert hatten1643 bei5613 fünfundzwanzig1501 oder2228 dreißig5144 Feld4712 Wegs, sahen2334 sie Jesum2424 auf1909 dem Meer2281 dahergehen4043 und2532 nahe1451 zum Schiff4143 kommen; und2532 sie fürchteten5399 sich1096.

19 Як вони ж пропливли́ стадій із двадцять п'ять або з тридцять, то Ісуса побачили, що йде Він по морю, і до чо́вна зближається, — і їх страх обгорну́в.

20 Er846 aber1161 sprach3004 zu ihnen: Ich1473 bin‘s1510; fürchtet5399 euch5399 nicht3361!

20 Він же каже до них: „Це Я, — не лякайтесь!“

21 Da3767 wollten2309 sie846 ihn in1519 das1909 Schiff4143 nehmen2983; und2532 alsbald2112 war1096 das3739 Schiff4143 am Lande1093, da sie hinfuhren.

21 І хотіли вони взяти до чо́вна Його; та чо́вен зараз пристав до землі, до якої пливли́.

22 Des andern243 Tages1887 sah das3588 Volk3793, das1492 diesseits des Meeres2281 stund, daß3754 kein3756 ander Schiff4142 daselbst1563 war2258 denn das einige, darein seine846 Jünger3101 getreten waren1684, und2532 daß3754 JEsus2424 nicht3756 mit4897 seinen Jüngern in das Schiff4142 getreten war, sondern1508 allein1520 seine Jünger waren weggefahren565.

22 А наступного дня той наро́д, що на тім боці моря стояв, побачив, що там іншого чо́вна, крім одно́го того́, що до нього ввійшли були учні Його, не було́, і що до чо́вна не вхо́див Ісус із Своїми учнями, але відпливли́ самі учні.

23 Es kamen2064 aber1161 andere243 Schiffe4142 von1537 Tiberias5085 nahe1451 zu der Stätte5117, da3699 sie das Brot740 gegessen hatten5315 durch des HErrn2962 Danksagung2168.

23 А тим ча́сом із Тіверія́ди припливли́ човни́ інші близько до місця того, де вони їли хліб, як Господь учинив був подяку.

24 Da3753 nun3767 das1492 Volk3793 sah, daß3754 JEsus2424 nicht3756 da war2076 noch3761 seine846 Jünger3101, traten1684 sie846 auch in1519 die Schiffe4143 und2532 kamen2064 gen1519 Kapernaum2584 und2532 suchten2212 JEsum2424.

24 Отож, як побачили люди, що Ісуса та учнів Його там нема, то в човни́ посідали самі й прибули́ до Капернауму, — і шукали Ісуса.

25 Und2532 da sie846 ihn fanden2147 jenseit4008 des846 Meeres2281, sprachen2036 sie zu ihm: Rabbi4461, wann4219 bist1096 du5602 herkommen?

25 І, на тім боці моря знайшовши Його, сказали Йому: „Коли Ти прибув сюди, Учителю?“

26 JEsus2424 antwortete611 ihnen und2532 sprach2036: Wahrlich281, wahrlich281, ich sage3004 euch5213, ihr846 suchet2212 mich3165 nicht3756 darum, daß3754 ihr Zeichen4592 gesehen1492 habt, sondern235 daß3754 ihr von1537 dem Brot740 gegessen5315 habt und2532 seid satt5526 worden.

26 Відповів їм Ісус і сказав: „Поправді, поправді кажу́ вам: Мене не тому ви шукаєте, що бачили чуда, а що їли з хлібів і наси́тились.

27 Wirket2038 Speise1035, nicht3361 die3588 vergänglich ist622, sondern235 die3739 da bleibet3306 in1519 das3588 ewige166 Leben2222, welche euch5213 des5126 Menschen444 Sohn geben1325 wird; denn1063 denselbigen hat GOtt2316 der Vater3962 versiegelt4972.

27 Пильнуйте не про пожи́ву, що гине, але про поживу, що зостається на вічне життя, яку дасть нам Син Лю́дський, бо запечатав Його Бог Отець“.

28 Da3767 sprachen2036 sie846 zu4314 ihm: Was5101 sollen wir tun4160, daß2443 wir Gottes2316 Werke2041 wirken2038?

28 Сказали ж до Нього вони: „Що́ ми маємо почати, щоб роби́ти діла Божі?“

29 JEsus2424 antwortete611 und2532 sprach2036 zu1519 ihnen: Das5124 ist2076 Gottes2316 Werk2041, daß2443 ihr846 an den3739 glaubet4100, den1565 er gesandt hat649.

29 Ісус відповів і сказав їм: „Оце діло Боже, — щоб у Того ви вірували, Кого Він послав“.

30 Da3767 sprachen2036 sie846 zu ihm: Was5101 tust4160 du3767 für ein Zeichen4592, auf daß2443 wir sehen1492 und2532 glauben4100 dir4671? Was5101 wirkest du4771?

30 А вони відказали Йому: „Яке ж знаме́но Ти чиниш, щоб побачили ми й поняли́ Тобі віри? Що Ти робиш?“

31 Unsere2257 Väter3962 haben Manna3131 gegessen5315 in1722 der Wüste2048, wie2531 geschrieben1125 stehet2076: Er846 gab1325 ihnen Brot740 vom1537 Himmel3772 zu essen5315.

31 Наші отці́ їли ма́нну в пустині, як написано: „Хліб із неба їм дав на поживу“.

32 Da3767 sprach2036 JEsus2424 zu ihnen846: Wahrlich281, wahrlich281, ich sage3004 euch5213: Mose3475 hat euch5213 nicht3756 Brot740 vom1537 Himmel3772 gegeben1325, sondern235 mein3450 Vater3962 gibt1325 euch5213 das rechte228 Brot740 vom1537 Himmel3772.

32 А Ісус їм сказав: „Поправді, поправді кажу́ вам: Не Мойсей хліб із неба вам дав, — Мій Отець дає вам хліб правдивий із неба.

33 Denn1063 dies ist2076 das3588 Brot740 Gottes2316, das vom1537 Himmel3772 kommt2597 und2532 gibt1325 der Welt2889 das Leben2222.

33 Бо хліб Божий є Той, Хто сходить із неба й дає життя світові“.

34 Da3767 sprachen2036 sie846 zu4314 ihm: HErr2962, gib1325 uns2254 allewege3842 solch5126 Brot740!

34 А вони відказали до Нього: „Давай, Господи, хліба такого нам за́вжди!“

35 JEsus2424 aber1161 sprach2036 zu4314 ihnen: Ich1473 bin1510 das Brot740 des846 Lebens2222. Wer zu1519 mir3165 kommt2064, den wird nicht3364 hungern3983; und2532 wer an mich1691 glaubet4100, den wird nimmermehr dürsten1372.

35 Ісус же сказав їм: „Я — хліб життя. Хто до Мене прихо́дить, — не голодува́тиме він, а хто вірує в Мене, — ніко́ли не пра́гнутиме.

36 Aber2532 ich hab‘s euch5213 gesagt2036, daß3754 ihr4100 mich3165 gesehen3708 habt3708 und235 glaubet doch nicht2532.

36 Але Я вам сказав, що Мене хоч ви й бачили, та не віруєте.

37 Alles, was3739 mir3427 mein Vater3962 gibt1325, das3956 kommt2240 zu4314 mir1691; und2532 wer zu4314 mir3165 kommt2064, den werde ich nicht3364 hinausstoßen1544.

37 Усе при́йде до Мене, що Отець дає Мені, а того, хто до Мене приходить, Я не вижену геть.

38 Denn ich bin vom1537 Himmel3772 kommen, nicht3756 daß3754 ich meinen1699 Willen2307 tue, sondern2443 des, der mich3165 gesandt3992 hat4160.

38 Бо Я з неба зійшов не на те, щоб волю чинити Свою, але волю Того, Хто послав Мене.

39 Das5124 ist2076 aber1161 der3739 Wille2307 des846 Vaters3962, der mich3427 gesandt3992 hat450, daß2443 ich nichts verliere622 von allem3956, was3588 er846 mir3165 gegeben1325 hat1722, sondern235 daß ich‘s auferwecke450 am Jüngsten2078 Tage2250.

39 Оце ж воля Того, Хто послав Мене, — щоб з усього, що дав Мені Він, Я нічого не стратив, але воскреси́в те останнього дня.

40 Das5124 ist2076 aber1161 der Wille2307 des846, der mich3165 gesandt3992 hat450, daß2443, wer den3588 Sohn siehet und2532 glaubet4100 an1519 ihn846, habe2192 das3956 ewige166 Leben2222; und2532 ich1473 werde ihn auferwecken450 am Jüngsten2078 Tage2250.

40 Оце ж воля Мого Отця, — щоб усякий, хто Сина бачить та вірує в Нього, мав вічне життя, — і того воскрешу́ Я останнього дня“.

41 Da3767 murreten die Juden2453 darüber, daß3754 er846 sagte2036: Ich1473 bin1510 das3588 Brot740, das vom4012 Himmel3772 kommen ist2597,

41 Тоді стали юдеї ре́мствувати на Нього, що сказав: „Я той хліб, що з неба зійшов“.

42 und2532 sprachen: Ist2076 dieser3778 nicht3756 JEsus2424, Josephs Sohn, des3739 Vater2501 und2532 Mutter3384 wir2249 kennen1492? Wie4459 spricht3004 er3778 denn3767: Ich bin vom1537 Himmel3772 kommen?

42 І казали вони: „Хіба Він не Ісус, син Йо́сипів, що ми знаємо батька та матір Його? Як же Він каже: Я з неба зійшов?“

43 JEsus2424 antwortete611 und3767 sprach2036 zu3326 ihnen846: Murret1111 nicht2532 untereinander240!

43 А Ісус відповів і промовив до них: „Не ремствуйте ви між собою!

44 Es kann1410 niemand3762 zu4314 mir3165 kommen2064, es sei denn3362, daß ihn846 ziehe1670 der3588 Vater3962, der mich3165 gesandt3992 hat450; und2532 ich1473 werde ihn846 auferwecken450 am Jüngsten2078 Tage2250.

44 Ніхто бо не може до Мене прийти, як Отець, що послав Мене, не притягне його, — і того воскрешу́ Я останнього дня.

45 Es stehet2076 geschrieben1125 in1722 den Propheten4396: Sie werden alle3956 von3844 GOtt2316 gelehret sein2071. Wer3956 es nun3767 höret191 vom Vater3962 und2532 lernet3129 es, der2532 kommt2064 zu4314 mir3165.

45 У Пророків написано: „І всі бу́дуть від Бога навче́ні.“ Кожен, хто від Бога почув і навчився, приходить до Мене.

46 Nicht3756 daß3754 jemand5100 den3588 Vater3962 habe gesehen3708, außer dem1508, der3778 vom Vater2316 ist5607, der hat den Vater3962 gesehen3708.

46 Це не значить, щоб хтось Отця бачив, — тільки Той Отця бачив, Хто походить від Бога.

47 Wahrlich281, wahrlich281, ich sage3004 euch5213: Wer an1519 mich1691 glaubet4100, der hat2192 das ewige166 Leben2222.

47 Поправді, поправді кажу́ Вам: Хто вірує в Мене, — життя вічне той має.

48 Ich1473 bin1510 das Brot740 des Lebens2222.

48 Я — хліб життя!

49 Eure5216 Väter3962 haben Manna3131 gegessen5315 in1722 der Wüste2048 und2532 sind gestorben599.

49 Отці ваші в пустині їли манну, — і померли.

50 Dies3778 ist2076 das3588 Brot740, das846 vom1537 Himmel3772 kommt2597, auf daß3363, wer5100 davon isset5315, nicht2532 sterbe599.

50 То є хліб, Який сходить із неба, — щоб не вмер, хто Його споживає.

51 Ich1473 bin1510 das3588 lebendige Brot740, vom1537 Himmel3772 kommen. Wer1437 von1537 diesem5127 Brot740 essen5315 wird, der2076 wird leben2198 in1519 Ewigkeit. Und2532 das3739 Brot740, das3739 ich1473 geben1325 werde, ist2597 mein3450 Fleisch4561, welches ich1473 geben1325 werde für5228 das Leben2198 der Welt165.

51 Я — хліб живий, що з неба зійшов: коли хто споживатиме хліб цей, той повік буде жити. А хліб, що дам Я, то є тіло Моє, яке Я за життя світу дам“.

52 Da3767 zanketen die Juden2453 untereinander240 und sprachen3004: Wie4459 kann1410 dieser3778 uns2254 sein3164 Fleisch4561 zu4314 essen5315 geben1325?

52 Тоді між собою змагатися стали юдеї, говорячи: „Як же Він може дати нам тіла спожити?“

53 JEsus2424 sprach2036 zu ihnen: Wahrlich281, wahrlich281, ich sage3004 euch5213: Werdet ihr846 nicht3362 essen5315 das Fleisch4561 des Menschensohnes444 und2532 trinken4095 sein Blut129, so3767 habt2192 ihr846 kein3756 Leben2222 in1722 euch1438.

53 І сказав їм Ісус: „Поправді, поправді кажу вам: Якщо ви споживати не будете тіла Сина Лю́дського й пити не будете крови Його, то в собі ви не будете мати життя.

54 Wer5176 mein3450 Fleisch4561 isset und2532 trinket4095 mein3450 Blut129, der hat2192 das ewige166 Leben2222, und2532 ich1473 werde ihn846 am Jüngsten2078 Tage2250 auferwecken450.

54 Хто тіло Моє споживає та кров Мою п'є, той має вічне життя, — і того воскрешу́ Я останнього дня.

55 Denn1063 mein3450 Fleisch4561 ist2076 die rechte230 Speise1035, und2532 mein3450 Blut129 ist2076 der rechte230 Trank4213.

55 Бо тіло Моє — то правдиво пожива, Моя ж кров — то правдиво пиття.

56 Wer5176 mein3450 Fleisch4561 isset und2532 trinket4095 mein3450 Blut129, der bleibt3306 in1722 mir1698 und2504 ich in1722 ihm846.

56 Хто тіло Моє споживає та кров Мою п'є, той в Мені перебува́є, а Я в ньому.

57 Wie2531 mich3165 gesandt hat649 der2548 lebendige2198 Vater3962, und2504 ich1691 lebe2198 um1223 des Vaters3962 willen, also, wer5176 mich3165 isset, derselbige wird auch2532 leben2198 um1223 meinetwillen.

57 Як Живий Отець послав Мене, і живу Я Отцем, так і той, хто Мене споживає, і він житиме Мною.

58 Dies3778 ist2076 das3588 Brot740, das5126 vom1537 Himmel3772 kommen ist2597, nicht3756 wie2531 eure5216 Väter3962 haben Manna3131 gegessen5315 und2532 sind gestorben599. Wer5176 dies Brot740 isset, der wird leben2198 in1519 Ewigkeit165.

58 То є хліб, що з неба зійшов. Не як ваші отці їли ма́нну й померли, — хто цей хліб споживає, той жити буде пові́к!“

59 Solches5023 sagte2036 er1321 in1722 der Schule4864, da er lehrete zu1722 Kapernaum2584.

59 Оце Він говорив, коли в Капернаумі навчав у синагозі.

60 Viele4183 nun3767 seiner1537 Jünger3101, die191 das3778 höreten, sprachen2036: Das846 ist2076 eine harte4642 Rede3056, wer5101 kann1410 sie846 hören191?

60 А багато-хто з учнів Його, як почули оце, гомоніли: „Жорстока це мова! Хто́ слухати може її?“

61 Da5124 JEsus2424 aber1161 bei sich selbst merkete, daß3754 seine846 Jünger3101 darüber4012 murreten, sprach2036 er846 zu1722 ihnen: Ärgert4624 euch1438 das1492?

61 А Ісус, Сам у Собі знавши це, що учні Його на те ре́мствують, промовив до них: „Чи оце вас споку́шує?

62 Wie, wenn1437 ihr denn3767 sehen werdet2334 des Menschen444 Sohn auffahren dahin; da3699 er305 zuvor4386 war2258?

62 А що ж, як побачите Лю́дського Сина, що сходить туди, де перше Він був?

63 Der Geist4151 ist‘s2076, der da lebendig2227 macht; das3739 Fleisch ist2076 kein3756 nütze5623. Die Worte4487, die ich1473 rede2980, die sind2076 Geist4151 und2532 sind Leben2222.

63 То Дух, що ожи́влює, тіло ж не помагає нічого. Слова́, що їх Я говорив вам, то дух і життя.

64 Aber2532 es sind1526 etliche5100 unter1537 euch5216, die glauben4100 nicht3756. Denn1063 Jesus2424 wußte1492 von1537 Anfang746 wohl5101, welche nicht3361 glaubend waren1526, und235 welcher5101 ihn846 verraten3860 würde2076.

64 Але є дехто з вас, хто не вірує“. Бо Ісус знав споча́тку, хто ті, хто не вірує, і хто видасть Його.

65 Und2532 er846 sprach3004: Darum habe ich5124 euch5213 gesagt2046: Niemand3762 kann1410 zu4314 mir3165 kommen2064, es sei5600 ihm denn3754 von1537 meinem3450 Vater3962 gegeben1325.

65 І сказав Він: „Я тому́ й говорив вам, що до Мене прибути не може ніхто, як не буде йому від Отця да́не те“.

66 Von1537 dem5127 an3694 gingen565 seiner846 Jünger3101 viel4183 hinter sich und2532 wandelten4043 hinfort3765 nicht mehr mit3326 ihm846.

66 Із того ча́су відпали багато-хто з учнів Його, і не ходили вже з Ним.

67 Da3767 sprach2036 JEsus2424 zu den Zwölfen: Wollt2309 ihr5210 auch2532 weggehen5217?

67 І сказав Ісус Дванадцятьо́м: „Чи не хочете й ви́ відійти?“

68 Da antwortete611 ihm Simon4613 Petrus4074: HErr2962, wohin4314 sollen wir gehen565? Du3767 hast2192 Worte4487 des846 ewigen166 Lebens2222;

68 Відповів Йому Си́мон Петро: „До ко́го ми пі́демо, Господи? Ти маєш слова́ життя вічного.

69 und2532 wir2249 haben geglaubet und2532 erkannt1097, daß3754 du4771 bist1488 Christus5547, der Sohn des lebendigen2198 Gottes2316.

69 Ми ж увірували та пізнали, що Ти — Христос, Син Бога Живого!“

70 JEsus2424 antwortete611 ihm846: Hab‘ ich1473 nicht3756 euch5209 Zwölfe erwählet? und2532 euer5216 einer1520 ist2076 ein Teufel1228.

70 Відповів їм Ісус: „Чи не Дванадцятьо́х Я вас вибрав? Та один із вас дия́вол“.

71 Er3778 redete3004 aber1161 von1537 dem Judas2455, Simons4613 Sohn, Ischariot2469; derselbige verriet ihn846 hernach3195 und1063 war3860 der1520 Zwölfen1427 einer5607.

71 Це сказав Він про Юду, сина Си́монового, Іскаріо́та. Бо цей мав Його видати, хоч він був один із Дванадцятьо́х.

1.0x