CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Ос. 2
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
high-volume

Осiя

Розділ 2

1 І бу́де число Ізраїлевих синів, як мо́рський пісок, що його не можна ані змі́ряти, ані злічи́ти. І станеться, замість того, що говориться їм: „Ви не наро́д Мій“, буде їм сказано: „Ви сини Бога Живого“.

2 І будуть зібрані ра́зом сини Юдині та сини Ізраїлеві, і настановлять собі одно́го голову, і повихо́дять з землі, бо великий день Їзрее́лу.

3 Скажіть своїм братам: „Народ Мій“, а своїм сестрам: „Помилувана“.

4 Судіться з вашою матір'ю, судіться, бо вона не жінка Моя, а Я не її чоловік, і нехай вона відкине від себе свій блуд, і з-поміж своїх перс свій пере́люб,

5 щоб Я не роздягну́в її до́ нага, і не поставив її такою, як у день її наро́дження, і щоб не зробив Я її пустинею, і не обернув її на суху зе́млю, і не забив її спра́гою.

6 Над синами ж її Я не змилуюся, бо вони сини блу́ду,

7 бо їхня мати блудли́ва була, та, що ними була вагітна́, сором чинила, бо казала вона: Я піду́ за своїми полюбо́вниками, що дають мені хліб мій та воду мою, мою вовну та льон мій, оливу мою та напо́ї мої.

8 Тому́ то ось Я вкрию твою дорогу те́рнями, і обгороджу́ її огоро́жею, — і стежо́к своїх не зна́йде вона.

9 І буде вона гнатися за своїми полюбо́вниками, але́ не дожене́ їх, і буде шукати їх, та не зна́йде. І скаже вона: Піду́ я, і вернуся до мого першого чолові́ка, бо краще було мені тоді, як тепер.

10 А вона не знає, що то Я давав їй збіжжя, і виноградний сік, і свіжу оливу, і примно́жив їй срі́бло та золото, яке вони звернули на Ваала.

11 Тому́ то заберу́ назад Своє збіжжя в його ча́сі, а Мій сік виноградний в його умо́вленому ча́сі, і заберу́ Свою вовну та Свій льон, що був на покриття́ її наготи́.

12 А тепер відкрию її наготу́ на оча́х її коха́нців, і ніхто не врятує її від Моєї руки.

13 І зроблю́ кінець усякій радості її, свя́ту її, новомі́сяччю її, і суботі її, та всякому святко́вому ча́сові.

14 І спусто́шу її виноградника та її фіґове дерево, про які вона говорила: „Це мені дар за блудоді́йство, що дали́ мені мої полюбо́вники“. А Я оберну́ їх на ліс, — і їх пожере́ польова́ звірина́!

15 І навіщу́ її за дні Ваалів, коли вона кадила. І приоздбо́лювалася ти своєю носово́ю сере́жкою та своїм наши́йником, і ходила за своїми полюбо́вниками, а Мене забувала, говорить Госпо́дь.

16 Тому́ то ось Я намо́влю її, і попрова́джу її до пустині, і буду говорити до серця її.

17 І дам їй виноградники звідти та долину Ахор за двері надії, і вона буде там співати, як за днів своєї мо́лодости, як за дня ви́ходу її з єгипетського кра́ю.

18 І станеться, того дня — говорить Господь — ти кликатимеш: „Чолові́че мій“, і не будеш більше кликати Мене: „Мій ваа́ле“.

19 I усу́ну іме́на Ваа́лів з її уст, і вони не будуть більше зга́дувані своїм і́менем.

20 І складу́ їм заповіта того дня з польово́ю звірино́ю, і з птаством небесним, та з плазу́ючим по землі, і лука й меча та війну зни́щу з землі, і покладу́ їх безпечно.

21 І заручу́ся з тобою навіки, і заручуся з тобою справедливістю, і правосу́ддям, і милістю та любов'ю.

22 І заручуся з тобою вірністю, і ти пізна́єш Господа.

23 І станеться того дня, Я почую, — говорить Господь, — почую небо, а воно почує землю,

24 а земля задоволи́ть збіжжя, і виноградний сік, і оливу, а вони задовольня́ть Їзреела.

25 І обсію її Собі на землі́, і змилуюся над Ло-Рухамою, і скажу до Ло-Амі: Ти наро́д Мій, а він скаже: Мій Боже!“

Der Prophet Hosea

Kapitel 2

1 Es wird aber die Zahl4557 der Kinder1121 Israel3478 sein wie der Sand2344 am Meer3220, den man559 weder messen4058 noch zählen kann. Und soll geschehen an dem Ort4725, da man559 zu ihnen gesagt5608 hat: Ihr seid nicht mein Volk5971, wird man zu ihnen sagen: O ihr Kinder1121 des lebendigen2416 Gottes410!

2 Denn es werden die Kinder1121 Juda3063 und7760 die Kinder1121 Israel3478 zuhaufe kommen und werden sich6908 miteinander3162 an5927 ein259 Haupt7218 halten und aus dem Lande776 heraufziehen; denn der Tag3117 Jesreels3157 wird ein großer1419 Tag sein.

3 Saget euren Brüdern251, sie559 sind mein Volk5971; und zu eurer Schwester269, sie sei in Gnaden7355.

4 Sprechet das Urteil über eure Mutter517, sie7378 sei nicht mein Weib802, und376 ich will sie7378 nicht haben. Heißt sie5493 ihre Hurerei2183 von6440 ihrem Angesichte wegtun und ihre Ehebrecherei5005 von ihren Brüsten7699,

5 auf daß ich sie3322 nicht nackend ausziehe6584 und7760 darstelle, wie sie7896 war3205, da sie geboren ward3117, und ich sie nicht mache wie eine Wüste4057 und wie ein dürres6723 Land776, daß ich sie nicht Durst6772 sterben4191 lasse,

6 und1121 mich ihrer Kinder1121 nicht erbarme7355; denn sie sind Hurenkinder2183,

7 und ihre Mutter517 ist eine Hure2181, und die sie559 getragen hat2029, hält sich3212 schändlich3001 und spricht: Ich will meinen Buhlen157 nachlaufen, die mir310 geben5414 Brot3899, Wasser4325, Wolle6785, Flachs6593, Öl8081 und Trinken8250.

8 Darum siehe, ich will deinen Weg1870 mit Dornen5518 vermachen7753 und eine Wand davor ziehen, daß sie ihren Steig5410 nicht1447 finden4672 soll,

9 und wenn sie ihren Buhlen157 nachläuft, daß sie die7291 nicht ergreifen5381, und wenn sie die suchet1245, nicht finden4672 könne und sagen559 müsse: Ich will7725 wiederum zu meinem vorigen7223 Manne376 gehen3212, da mir besser2896 war, denn mir jetzt6258 ist.

10 Denn sie will nicht wissen3045, daß ich es sei, der ihr gibt Korn1715, Most8492, Öl3323 und ihr viel7235 Silber3701 und Gold2091 gegeben5414 habe6213, das sie haben Baal1168 zu Ehren gebraucht.

11 Darum will ich3680 mein Korn1715 und Most8492 wieder7725 nehmen3947 zu seiner Zeit6256 und meine Wolle6785 und Flachs6593 entwenden, damit sie ihre Scham6172 bedecket.

12 Nun will ich ihre Schande5040 aufdecken1540 vor den Augen5869 ihrer Buhlen157, und niemand376 soll sie von meiner Hand3027 erretten5337.

13 Und ich will‘s ein Ende machen7673 mit allen ihren Freuden4885, Festen4150, Neumonden2320, Sabbaten7676 und allen ihren Feiertagen2282.

14 Ich will ihre Weinstöcke1612 und Feigenbäume8384 wüst8074 machen7760, weil sie559 sagt: Das ist mein Lohn866, den mir meine Buhlen157 geben5414. Ich will einen Wald3293 daraus machen, daß es die wilden7704 Tiere2416 fressen398 sollen.

15 Also will ich heimsuchen über6485 sie die Tage3117 Baalim1168, denen sie Räuchopfer tut6999, und schmückt5710 sich3212 mit Stirnspangen5141 und Halsbändern2484 und läuft ihren Buhlen157 nach310 und vergißt7911 mein, spricht5002 der HErr3068.

16 Darum siehe, ich will sie locken6601 und will sie in eine Wüste4057 führen3212 und freundlich3820 mit ihr reden1696.

17 Da3117 will ich ihr6030 geben5414 ihre Weinberge3754 aus demselben Ort und das776 Tal6010 Achor5911, die Hoffnung8615 aufzutun. Und daselbst wird sie singen wie zur Zeit3117 ihrer Jugend5271, da sie aus Ägyptenland4714 zog5927.

18 Alsdann spricht5002 der HErr3068, wirst du mich heißen7121 mein Mann376 und3117 mich nicht mehr mein Baal1180 heißen7121.

19 Denn ich will die Namen8034 der Baalim1168 von ihrem Munde6310 wegtun, daß man derselbigen Namen8034 nicht5493 mehr gedenken2142 soll.

20 Und ich will zur selbigen Zeit3117 ihnen einen Bund1285 machen3772 mit den Tieren2416 auf dem Felde7704, mit den Vögeln5775 unter dem Himmel8064 und mit dem Gewürme auf Erden127; und will Bogen7198, Schwert2719 und Krieg4421 vom Lande776 zerbrechen7665 und will sie sicher983 wohnen lassen7901.

21 Ich will mich mit dir verloben781 in Ewigkeit5769; ich will mich mit dir vertrauen781 in Gerechtigkeit6664 und Gericht4941, in Gnade und Barmherzigkeit2617;

22 ja, im Glauben530 will ich mich mit dir verloben781; und du wirst den HErrn3068 erkennen3045.

23 Zur selbigen Zeit3117, spricht5002 der HErr3068, will ich erhören6030; ich will den Himmel8064 erhören6030; und der Himmel soll die Erde776 erhören6030

24 und die Erde776 soll Korn1715, Most8492 und Öl3323 erhören6030; und dieselbigen sollen Jesreel3157 erhören6030.

25 Und ich will2232 mir sie auf Erden776 zum Samen behalten und mich erbarmen7355 über die, so in Ungnaden war, und sagen559 zu dem, das nicht mein Volk5971 war: Du bist mein Volk5971; und es wird sagen559: Du bist mein GOtt430.

Осiя

Розділ 2

Der Prophet Hosea

Kapitel 2

1 І бу́де число Ізраїлевих синів, як мо́рський пісок, що його не можна ані змі́ряти, ані злічи́ти. І станеться, замість того, що говориться їм: „Ви не наро́д Мій“, буде їм сказано: „Ви сини Бога Живого“.

1 Es wird aber die Zahl4557 der Kinder1121 Israel3478 sein wie der Sand2344 am Meer3220, den man559 weder messen4058 noch zählen kann. Und soll geschehen an dem Ort4725, da man559 zu ihnen gesagt5608 hat: Ihr seid nicht mein Volk5971, wird man zu ihnen sagen: O ihr Kinder1121 des lebendigen2416 Gottes410!

2 І будуть зібрані ра́зом сини Юдині та сини Ізраїлеві, і настановлять собі одно́го голову, і повихо́дять з землі, бо великий день Їзрее́лу.

2 Denn es werden die Kinder1121 Juda3063 und7760 die Kinder1121 Israel3478 zuhaufe kommen und werden sich6908 miteinander3162 an5927 ein259 Haupt7218 halten und aus dem Lande776 heraufziehen; denn der Tag3117 Jesreels3157 wird ein großer1419 Tag sein.

3 Скажіть своїм братам: „Народ Мій“, а своїм сестрам: „Помилувана“.

3 Saget euren Brüdern251, sie559 sind mein Volk5971; und zu eurer Schwester269, sie sei in Gnaden7355.

4 Судіться з вашою матір'ю, судіться, бо вона не жінка Моя, а Я не її чоловік, і нехай вона відкине від себе свій блуд, і з-поміж своїх перс свій пере́люб,

4 Sprechet das Urteil über eure Mutter517, sie7378 sei nicht mein Weib802, und376 ich will sie7378 nicht haben. Heißt sie5493 ihre Hurerei2183 von6440 ihrem Angesichte wegtun und ihre Ehebrecherei5005 von ihren Brüsten7699,

5 щоб Я не роздягну́в її до́ нага, і не поставив її такою, як у день її наро́дження, і щоб не зробив Я її пустинею, і не обернув її на суху зе́млю, і не забив її спра́гою.

5 auf daß ich sie3322 nicht nackend ausziehe6584 und7760 darstelle, wie sie7896 war3205, da sie geboren ward3117, und ich sie nicht mache wie eine Wüste4057 und wie ein dürres6723 Land776, daß ich sie nicht Durst6772 sterben4191 lasse,

6 Над синами ж її Я не змилуюся, бо вони сини блу́ду,

6 und1121 mich ihrer Kinder1121 nicht erbarme7355; denn sie sind Hurenkinder2183,

7 бо їхня мати блудли́ва була, та, що ними була вагітна́, сором чинила, бо казала вона: Я піду́ за своїми полюбо́вниками, що дають мені хліб мій та воду мою, мою вовну та льон мій, оливу мою та напо́ї мої.

7 und ihre Mutter517 ist eine Hure2181, und die sie559 getragen hat2029, hält sich3212 schändlich3001 und spricht: Ich will meinen Buhlen157 nachlaufen, die mir310 geben5414 Brot3899, Wasser4325, Wolle6785, Flachs6593, Öl8081 und Trinken8250.

8 Тому́ то ось Я вкрию твою дорогу те́рнями, і обгороджу́ її огоро́жею, — і стежо́к своїх не зна́йде вона.

8 Darum siehe, ich will deinen Weg1870 mit Dornen5518 vermachen7753 und eine Wand davor ziehen, daß sie ihren Steig5410 nicht1447 finden4672 soll,

9 І буде вона гнатися за своїми полюбо́вниками, але́ не дожене́ їх, і буде шукати їх, та не зна́йде. І скаже вона: Піду́ я, і вернуся до мого першого чолові́ка, бо краще було мені тоді, як тепер.

9 und wenn sie ihren Buhlen157 nachläuft, daß sie die7291 nicht ergreifen5381, und wenn sie die suchet1245, nicht finden4672 könne und sagen559 müsse: Ich will7725 wiederum zu meinem vorigen7223 Manne376 gehen3212, da mir besser2896 war, denn mir jetzt6258 ist.

10 А вона не знає, що то Я давав їй збіжжя, і виноградний сік, і свіжу оливу, і примно́жив їй срі́бло та золото, яке вони звернули на Ваала.

10 Denn sie will nicht wissen3045, daß ich es sei, der ihr gibt Korn1715, Most8492, Öl3323 und ihr viel7235 Silber3701 und Gold2091 gegeben5414 habe6213, das sie haben Baal1168 zu Ehren gebraucht.

11 Тому́ то заберу́ назад Своє збіжжя в його ча́сі, а Мій сік виноградний в його умо́вленому ча́сі, і заберу́ Свою вовну та Свій льон, що був на покриття́ її наготи́.

11 Darum will ich3680 mein Korn1715 und Most8492 wieder7725 nehmen3947 zu seiner Zeit6256 und meine Wolle6785 und Flachs6593 entwenden, damit sie ihre Scham6172 bedecket.

12 А тепер відкрию її наготу́ на оча́х її коха́нців, і ніхто не врятує її від Моєї руки.

12 Nun will ich ihre Schande5040 aufdecken1540 vor den Augen5869 ihrer Buhlen157, und niemand376 soll sie von meiner Hand3027 erretten5337.

13 І зроблю́ кінець усякій радості її, свя́ту її, новомі́сяччю її, і суботі її, та всякому святко́вому ча́сові.

13 Und ich will‘s ein Ende machen7673 mit allen ihren Freuden4885, Festen4150, Neumonden2320, Sabbaten7676 und allen ihren Feiertagen2282.

14 І спусто́шу її виноградника та її фіґове дерево, про які вона говорила: „Це мені дар за блудоді́йство, що дали́ мені мої полюбо́вники“. А Я оберну́ їх на ліс, — і їх пожере́ польова́ звірина́!

14 Ich will ihre Weinstöcke1612 und Feigenbäume8384 wüst8074 machen7760, weil sie559 sagt: Das ist mein Lohn866, den mir meine Buhlen157 geben5414. Ich will einen Wald3293 daraus machen, daß es die wilden7704 Tiere2416 fressen398 sollen.

15 І навіщу́ її за дні Ваалів, коли вона кадила. І приоздбо́лювалася ти своєю носово́ю сере́жкою та своїм наши́йником, і ходила за своїми полюбо́вниками, а Мене забувала, говорить Госпо́дь.

15 Also will ich heimsuchen über6485 sie die Tage3117 Baalim1168, denen sie Räuchopfer tut6999, und schmückt5710 sich3212 mit Stirnspangen5141 und Halsbändern2484 und läuft ihren Buhlen157 nach310 und vergißt7911 mein, spricht5002 der HErr3068.

16 Тому́ то ось Я намо́влю її, і попрова́джу її до пустині, і буду говорити до серця її.

16 Darum siehe, ich will sie locken6601 und will sie in eine Wüste4057 führen3212 und freundlich3820 mit ihr reden1696.

17 І дам їй виноградники звідти та долину Ахор за двері надії, і вона буде там співати, як за днів своєї мо́лодости, як за дня ви́ходу її з єгипетського кра́ю.

17 Da3117 will ich ihr6030 geben5414 ihre Weinberge3754 aus demselben Ort und das776 Tal6010 Achor5911, die Hoffnung8615 aufzutun. Und daselbst wird sie singen wie zur Zeit3117 ihrer Jugend5271, da sie aus Ägyptenland4714 zog5927.

18 І станеться, того дня — говорить Господь — ти кликатимеш: „Чолові́че мій“, і не будеш більше кликати Мене: „Мій ваа́ле“.

18 Alsdann spricht5002 der HErr3068, wirst du mich heißen7121 mein Mann376 und3117 mich nicht mehr mein Baal1180 heißen7121.

19 I усу́ну іме́на Ваа́лів з її уст, і вони не будуть більше зга́дувані своїм і́менем.

19 Denn ich will die Namen8034 der Baalim1168 von ihrem Munde6310 wegtun, daß man derselbigen Namen8034 nicht5493 mehr gedenken2142 soll.

20 І складу́ їм заповіта того дня з польово́ю звірино́ю, і з птаством небесним, та з плазу́ючим по землі, і лука й меча та війну зни́щу з землі, і покладу́ їх безпечно.

20 Und ich will zur selbigen Zeit3117 ihnen einen Bund1285 machen3772 mit den Tieren2416 auf dem Felde7704, mit den Vögeln5775 unter dem Himmel8064 und mit dem Gewürme auf Erden127; und will Bogen7198, Schwert2719 und Krieg4421 vom Lande776 zerbrechen7665 und will sie sicher983 wohnen lassen7901.

21 І заручу́ся з тобою навіки, і заручуся з тобою справедливістю, і правосу́ддям, і милістю та любов'ю.

21 Ich will mich mit dir verloben781 in Ewigkeit5769; ich will mich mit dir vertrauen781 in Gerechtigkeit6664 und Gericht4941, in Gnade und Barmherzigkeit2617;

22 І заручуся з тобою вірністю, і ти пізна́єш Господа.

22 ja, im Glauben530 will ich mich mit dir verloben781; und du wirst den HErrn3068 erkennen3045.

23 І станеться того дня, Я почую, — говорить Господь, — почую небо, а воно почує землю,

23 Zur selbigen Zeit3117, spricht5002 der HErr3068, will ich erhören6030; ich will den Himmel8064 erhören6030; und der Himmel soll die Erde776 erhören6030

24 а земля задоволи́ть збіжжя, і виноградний сік, і оливу, а вони задовольня́ть Їзреела.

24 und die Erde776 soll Korn1715, Most8492 und Öl3323 erhören6030; und dieselbigen sollen Jesreel3157 erhören6030.

25 І обсію її Собі на землі́, і змилуюся над Ло-Рухамою, і скажу до Ло-Амі: Ти наро́д Мій, а він скаже: Мій Боже!“

25 Und ich will2232 mir sie auf Erden776 zum Samen behalten und mich erbarmen7355 über die, so in Ungnaden war, und sagen559 zu dem, das nicht mein Volk5971 war: Du bist mein Volk5971; und es wird sagen559: Du bist mein GOtt430.

1.0x