НееміяРозділ 6 |
|
1 |
|
2 то послав Санваллат та Ґешем до мене, говорячи: „Приходь, і вмовимося ра́зом у Кефірімі в долині Оно!“ А вони замишляли зробити мені зло. |
|
3 І послав я до них послів, говорячи: „Я роблю́ велику працю, і не мо́жу прийти. На́що буде перервана ця праця, як кину її та піду́ до вас?“ |
|
4 І посилали до мене так само чотири ра́зи, а я відповідав їм так само. |
|
5 І так само Санваллат п'ятий раз прислав до ме́не слугу́ свого́, а в руці його був відкритий лист. |
|
6 А в ньому написане: „Чується серед наро́дів, і Ґашму говорить: Ти та юдеї замишляєте відділитися, тому́ то ти будуєш того мура, і хочеш бути їм за царя, за тими слова́ми. |
|
7 Та й пророків ти понаставля́в, щоб викри́кували про тебе в Єрусалимі, говорячи: Цар в Юді! А тепер цар почує оці речі. Отож, — приходь, і пора́дьмося ра́зом!“ |
|
8 І послав я до ньо́го, говорячи: „Не було́ таких речей, про які ти говориш, бо з серця свого ти їх повимишля́в!“ |
|
9 Бо всі вони лякали нас, говорячи: „Нехай осла́бнуть їхні руки з цієї праці, — і не буде вона зро́блена!“ Та тепер, о Боже, зміцни́ мої ру́ки! |
|
10 І я ввійшов до дому Шемаї, сина Делаї, Мегетав'їлового сина, а він був заде́ржаний. І він сказав: „Умовмося піти до Божого дому, до сере́дини храму, і замкне́мо храмові двері, бо при́йдуть забити тебе, — власне вночі при́йдуть забити тебе“. |
|
11 Та я відказав: „Чи такий чоловік, як я, має втікати? І хто́ є такий, як я, що вві́йде до храму й буде жити? Не ввійду́!“ |
|
12 І пізнав я, що то не Бог послав його, коли він говорив на мене те пророцтво, а то Товійя та Санваллат підкупи́ли його́... |
|
13 Бо він був підку́плений, щоб я боявся, — і зробив так, і згрішив. Це було для них на злий погові́р, щоб обра́зити мене. |
|
14 Запам'ятай же, Боже мій, Товійї та Санваллатові за цими вчинками його́, а також пророчиці Ноадії та решті пророків, що страха́ли мене! |
|
15 І був закі́нчений мур двадцятого й п'ятого дня місяця елула, за п'ятдеся́т і два дні. |
|
16 І сталося, як почули про це всі наші вороги, та побачили всі народи, що були навко́ло нас, то вони впали в оча́х своїх та й пізнали, що ця праця була зро́блена від нашого Бога! |
|
17 Тими днями також шляхе́тні юдеї писали багато своїх листів, що йшли до Товійї, а Товійїні прихо́дили до них. |
|
18 Бо багато-хто в Юдеї були заприся́женими при́ятелями йому, бо він був зять Шеханії, Арахового сина, а син його Єгоханан узяв дочку́ Мешуллама, Берехіїного сина. |
|
19 І говорили передо мною добре про нього, а слова́ мої передавали йому. Товійя посилав листи́, щоб настраха́ти мене́. |
Книга НеемииГлава 6 |
|
1 |
|
2 двое из них, Санваллат и Гешем, пригласили меня встретиться в одном из селений в долине Оно. Они хотели заманить меня в ловушку. |
|
3 Я отправил к ним вестников с таким ответом: «Я занят важным делом, так что прийти не могу. Неужели мне всё бросить и отправиться к вам?» |
|
4 Четырежды они отправляли мне приглашение, и четырежды я отвечал им теми же словами. |
|
5 На пятый раз Санваллат отправил ко мне своего слугу с незапечатанным письмом. |
|
6 В нем было сказано: «Среди народов ходит слух, да и Гашму подтверждает, что ты вместе с иудеями задумал мятеж, для того и восстанавливаешь стену. Ты, говорят, хочешь стать царем |
|
7 и уже отправил пророков провозглашать по всему Иерусалиму: „Есть царь в Иудее!“ Обо всем этом донесут царю, так что лучше приходи посоветоваться». |
|
8 Но я отвечал ему: «Ничего из того, о чем ты рассказываешь, не было, всё это твои выдумки». |
|
9 Так они пытались нас запугать, рассчитывая, что мы опустим руки и не завершим работы, но тем самым они лишь придали мне решимости! |
|
10 |
|
11 Я ответил: «Кому бежать — мне? И мне ли входить во Святилище? Не бывать мне тогда в живых — нет, я не пойду». |
|
12 Я понял, что не Бог послал его, что это пророчество его оплатили Товия и Санваллат. |
|
13 Они подкупили его, чтобы меня запугать, и послушайся я его — я согрешил бы, а они разнесли бы обо мне худую славу. |
|
14 Припомни, Боже мой, Товии и Санваллату эти поступки, не забудь и пророчицу Ноадью и других пророков, что запугивали меня. |
|
15 |
|
16 Услышали об этом наши враги, устрашились этого окрестные народы и впали в глубокое уныние: поняли они, что работа свершилась с помощью Бога нашего. |
|
17 В те дни иудейская знать часто посылала письма Товии, а Товия писал им в ответ. |
|
18 Многие в Иудее были связаны с ним клятвами, ведь он был зятем Шеханьи, сына Араха, а его сын Ехоханан взял в жены дочь Мешуллама, сына Берехьи. |
|
19 Все они рассказывали мне, как хорошо поступает Товия, а ему пересказывали мои слова. Товия же всё посылал мне письма, чтобы запугать меня. |
НееміяРозділ 6 |
Книга НеемииГлава 6 |
|
1 |
1 |
|
2 то послав Санваллат та Ґешем до мене, говорячи: „Приходь, і вмовимося ра́зом у Кефірімі в долині Оно!“ А вони замишляли зробити мені зло. |
2 двое из них, Санваллат и Гешем, пригласили меня встретиться в одном из селений в долине Оно. Они хотели заманить меня в ловушку. |
|
3 І послав я до них послів, говорячи: „Я роблю́ велику працю, і не мо́жу прийти. На́що буде перервана ця праця, як кину її та піду́ до вас?“ |
3 Я отправил к ним вестников с таким ответом: «Я занят важным делом, так что прийти не могу. Неужели мне всё бросить и отправиться к вам?» |
|
4 І посилали до мене так само чотири ра́зи, а я відповідав їм так само. |
4 Четырежды они отправляли мне приглашение, и четырежды я отвечал им теми же словами. |
|
5 І так само Санваллат п'ятий раз прислав до ме́не слугу́ свого́, а в руці його був відкритий лист. |
5 На пятый раз Санваллат отправил ко мне своего слугу с незапечатанным письмом. |
|
6 А в ньому написане: „Чується серед наро́дів, і Ґашму говорить: Ти та юдеї замишляєте відділитися, тому́ то ти будуєш того мура, і хочеш бути їм за царя, за тими слова́ми. |
6 В нем было сказано: «Среди народов ходит слух, да и Гашму подтверждает, что ты вместе с иудеями задумал мятеж, для того и восстанавливаешь стену. Ты, говорят, хочешь стать царем |
|
7 Та й пророків ти понаставля́в, щоб викри́кували про тебе в Єрусалимі, говорячи: Цар в Юді! А тепер цар почує оці речі. Отож, — приходь, і пора́дьмося ра́зом!“ |
7 и уже отправил пророков провозглашать по всему Иерусалиму: „Есть царь в Иудее!“ Обо всем этом донесут царю, так что лучше приходи посоветоваться». |
|
8 І послав я до ньо́го, говорячи: „Не було́ таких речей, про які ти говориш, бо з серця свого ти їх повимишля́в!“ |
8 Но я отвечал ему: «Ничего из того, о чем ты рассказываешь, не было, всё это твои выдумки». |
|
9 Бо всі вони лякали нас, говорячи: „Нехай осла́бнуть їхні руки з цієї праці, — і не буде вона зро́блена!“ Та тепер, о Боже, зміцни́ мої ру́ки! |
9 Так они пытались нас запугать, рассчитывая, что мы опустим руки и не завершим работы, но тем самым они лишь придали мне решимости! |
|
10 І я ввійшов до дому Шемаї, сина Делаї, Мегетав'їлового сина, а він був заде́ржаний. І він сказав: „Умовмося піти до Божого дому, до сере́дини храму, і замкне́мо храмові двері, бо при́йдуть забити тебе, — власне вночі при́йдуть забити тебе“. |
10 |
|
11 Та я відказав: „Чи такий чоловік, як я, має втікати? І хто́ є такий, як я, що вві́йде до храму й буде жити? Не ввійду́!“ |
11 Я ответил: «Кому бежать — мне? И мне ли входить во Святилище? Не бывать мне тогда в живых — нет, я не пойду». |
|
12 І пізнав я, що то не Бог послав його, коли він говорив на мене те пророцтво, а то Товійя та Санваллат підкупи́ли його́... |
12 Я понял, что не Бог послал его, что это пророчество его оплатили Товия и Санваллат. |
|
13 Бо він був підку́плений, щоб я боявся, — і зробив так, і згрішив. Це було для них на злий погові́р, щоб обра́зити мене. |
13 Они подкупили его, чтобы меня запугать, и послушайся я его — я согрешил бы, а они разнесли бы обо мне худую славу. |
|
14 Запам'ятай же, Боже мій, Товійї та Санваллатові за цими вчинками його́, а також пророчиці Ноадії та решті пророків, що страха́ли мене! |
14 Припомни, Боже мой, Товии и Санваллату эти поступки, не забудь и пророчицу Ноадью и других пророков, что запугивали меня. |
|
15 І був закі́нчений мур двадцятого й п'ятого дня місяця елула, за п'ятдеся́т і два дні. |
15 |
|
16 І сталося, як почули про це всі наші вороги, та побачили всі народи, що були навко́ло нас, то вони впали в оча́х своїх та й пізнали, що ця праця була зро́блена від нашого Бога! |
16 Услышали об этом наши враги, устрашились этого окрестные народы и впали в глубокое уныние: поняли они, что работа свершилась с помощью Бога нашего. |
|
17 Тими днями також шляхе́тні юдеї писали багато своїх листів, що йшли до Товійї, а Товійїні прихо́дили до них. |
17 В те дни иудейская знать часто посылала письма Товии, а Товия писал им в ответ. |
|
18 Бо багато-хто в Юдеї були заприся́женими при́ятелями йому, бо він був зять Шеханії, Арахового сина, а син його Єгоханан узяв дочку́ Мешуллама, Берехіїного сина. |
18 Многие в Иудее были связаны с ним клятвами, ведь он был зятем Шеханьи, сына Араха, а его сын Ехоханан взял в жены дочь Мешуллама, сына Берехьи. |
|
19 І говорили передо мною добре про нього, а слова́ мої передавали йому. Товійя посилав листи́, щоб настраха́ти мене́. |
19 Все они рассказывали мне, как хорошо поступает Товия, а ему пересказывали мои слова. Товия же всё посылал мне письма, чтобы запугать меня. |