1 Браття, як люди́на й упаде́ в якій про́гріх, то ви, духовні, виправляйте такого духом ла́гідности, сам себе доглядаючи, щоб не спокусився й ти!

2 Носіть тягарі́ один о́дного, і так виконаєте зако́на Христового.

3 Коли бо хто ду́має, що він що́сь, бувши ніщо́, сам себе той обманює.

4 Нехай кожен досліджує ді́ло своє, і тоді матиме тільки в собі похвалу́, а не в іншому!

5 Бо кожен не́стиме свій власний тяга́р!

6 А хто сло́ва навчається, нехай ділиться всяким добром із навчаючим.

7 Не обманюйтеся, — Бог осміяний бути не може. Бо що тільки люди́на посіє, те саме й пожне!

8 Бо хто сіє для власного тіла свого, той від тіла тління пожне. А хто сіє для Духа, той від Духа пожне життя вічне.

9 А роблячи добре, не зну́джуймося, бо ча́су свого пожнемо́, коли не ослабнемо.

10 Тож тому́, поки маємо час, усім робімо добро, а найбільш одновірним!

11 Погляньте, якими великими буквами я написав вам своєю рукою!

12 Усі ті, хто бажає хвалитися тілом, змушують вас обрізуватись, щоб тільки вони не були переслідувані за хреста Христового.

13 Бо навіть і ті, хто обрізується, самі не зберігають Зако́на, а хочуть, щоб ви обрізувались, щоб хвалитися їм вашим тілом.

14 А щодо мене, то нехай нічим не хвалюся, хіба тільки хрестом Господа нашого Ісуса Христа, що ним розп'я́тий світ для мене, а я для світу.

15 Бо сили немає ані обрі́зання, ані необрізання, а створі́ння нове́.

16 А всі ті, хто пі́де за цим пра́вилом, — мир та милість на них, і на Ізраїля Божого!

17 Зре́штою, хай ніхто не турбує мене, бо ношу́ я Ісусові рани на тілі своїм!

18 Благодать Господа нашого Ісуса Христа нехай буде з духом вашим, браття! Амі́нь.