Єремiя

Розділ 11

1 Слово, що було до Єремії від Господа, кажучи:

2 „Послухайте слів заповіту оцьо́го, і будете їх говорити юдеям і ме́шканцям Єрусалиму,

3 і скажеш ти їм: Так говорить Господь, Бог Ізраїлів: Про́клята та люди́на, що не слухає слів заповіту цього́,

4 що його наказав був Я вашим батька́м того дня, коли їх виво́див із кра́ю єгипетського, із залізного го́рна, говорячи: Слухайтеся Мого голосу, і робіть усе те, що Я накажу́ вам, — і бу́дете ви народом Моїм, а Я бу́ду вам Богом,

5 щоб Я ви́повнив при́сягу ту, якою Я вашим батька́м присяга́в дати їм Край, що тече молоком, як сьогодні! А я відповів та сказав: Амі́нь, Господи!

6 І промовив до мене Госпо́дь: Виголо́шуй оці всі слова́ по юдейських міста́х та на вулицях Єрусалиму, говорячи: Слухайтесь слів заповіту цього́, і вико́нуйте їх!

7 Бо направду засвідчив Я вашим батька́м того дня, як виводив їх з кра́ю єгипетського, і до сьогодні Я пильно засві́дчую, кажучи: Слу́хайтеся Мого голосу!

8 Та не слухали й не прихиляли вони свого вуха, і кожен ходив за упе́ртістю злі́сного серця свого. І Я спровадив на них усі слова заповіту цього, що Я наказав був робити, вони ж не робили.

9 І промовив до мене Господь: Зна́йдений бунт між юдеями та між мешка́нцями Єрусалиму!

10 Повернулись вони до гріхів своїх давніх батькі́в, що слухатися Моїх слів не хотіли, і пішли за бога́ми чужими, щоб їм служити. Дім Ізраїлів і дім Юдин зламали Мого заповіта, якого Я склав з їхніми батька́ми.

11 Тому так промовляє Госпо́дь: Ось Я лихо на них наведу́, що вийти із нього не змо́жуть, і кли́кати бу́дуть до Мене, але не почую Я їх!

12 І пі́дуть юдейські міста́ та єрусалимські мешканці, і бу́дуть кричати до богів, що їм ка́дять вони, але ті помогти́ — не помо́жуть їм за ча́су їхнього лиха!

13 Бо богів твоїх — за числом твоїх міст, Юдо, і за числом вулиць Єрусалиму наста́влено же́ртівників для Моло́ха, же́ртівників, щоб кади́ти Ваалові.

14 А ти не молися за цього наро́да, і блага́ння й молитви за них не здійма́й, бо Я не почую за ча́су того́, коли кли́кати будуть до Мене з-за лиха свого́!

15 По́що Моєму коханому в домі Моєму чинити злі за́міри? Чи то́всті куски́ і м'ясо посвя́тне відве́рнуть від тебе нещастя твоє? Тоді б ти радів!

16 „Оли́вка зелена, гарна пло́дом хорошим“, — так кликнув Господь твоє йме́ння. Але з шумом великого вітру огонь запали́вся круг неї, і галу́зки її полама́ються!

17 А Господь Саваот, що тебе посадив, говорив був на тебе лихе за зло дому Ізраїля та дому Юди, що робили собі, щоб гніви́ти Мене, щоб кади́ти Ваа́лові.

18 А Господь дав пізна́ти мені — й я пізнав, і тоді Ти вчинив, що побачив я їхні діла́.

19 А я був, мов лагі́дна вівця́, що прова́дять її на зако́лення, і не знав, що на мене вони вимишля́ли заті́ї: „Пони́щмо це дерево з пло́дом його, і з кра́ю живих його ви́тнім, і йме́ння його не згадається більше!“

20 Але, Господи Саваоте, Ти Суддя сраведливий, що досліджуєш ни́рки та серце, — хай над ними побачу я по́мсту Твою, бо справу свою я дові́рив Тобі!

21 Тому так промовляє Господь на людей Анато́ту, що пошу́кують душу твою та говорять: „Не пророкуй Ім'я́м Господа, щоб не померти тобі від рук наших!“

22 Тому так промовляє Господь Савао́т: Ось Я навіщу́ їх: від меча юнаки́ повмирають, а сини їхні та їхні до́чки від голоду вмруть!

23 І оста́нку не буде по них, бо спрова́джу Я зло на людей Анато́ту у році наві́щення їх!

Книга пророка Иеремии

Глава 11

1 Слово,1697 которое было к Иеремии3414 от Господа:3068

2 слушайте8085 слова1697 завета1285 сего и скажите1696 мужам376 Иуды3063 и жителям3427 Иерусалима;3389

3 и скажи559 им: так говорит559 Господь,3068 Бог430 Израилев:3478 проклят779 человек,376 который не послушает8085 слов1697 завета1285 сего,

4 который Я заповедал6680 отцам1 вашим, когда3117 вывел3318 их из земли776 Египетской,4714 из железной1270 печи,3564 сказав:559 «слушайтесь8085 гласа6963 Моего и делайте6213 все, что Я заповедаю6680 вам, — и будете Моим народом,5971 и Я буду вашим Богом,430

5 чтобы исполнить6965 клятву,7621 которою Я клялся7650 отцам1 вашим — дать5414 им землю,776 текущую2100 молоком2461 и медом,1706 как это ныне».3117 И отвечал6030 я, сказав:559 аминь,543 Господи!3068

6 И сказал559 мне Господь:3068 провозгласи7121 все сии слова1697 в городах5892 Иуды3063 и на улицах2351 Иерусалима3389 и скажи:559 слушайте8085 слова1697 завета1285 сего и исполняйте6213 их.

7 Ибо отцов1 ваших Я увещевал5749 постоянно5749 с того дня,3117 как вывел5927 их из земли776 Египетской,4714 до сего дня;3117 увещевал5749 их с раннего7925 утра,7925 говоря:559 «слушайтесь8085 гласа6963 Моего».

8 Но они не слушались8085 и не приклоняли5186 уха241 своего, а ходили3212 каждый376 по упорству8307 злого7451 сердца3820 своего: поэтому Я навел935 на них все сказанное1697 в завете1285 сем, который Я заповедал6680 им исполнять,6213 а они не исполняли.6213

9 И сказал559 мне Господь:3068 есть4672 заговор7195 между мужами376 Иуды3063 и жителями3427 Иерусалима:3389

10 они опять7725 обратились7725 к беззакониям5771 праотцев72231 своих, которые отреклись3985 слушаться8085 слов1697 Моих и пошли1980 вослед310 чужих312 богов,430 служа5647 им. Дом1004 Израиля3478 и дом1004 Иуды3063 нарушили6565 завет1285 Мой, который Я заключил3772 с отцами1 их.

11 Посему так говорит559 Господь:3068 вот, Я наведу935 на них бедствие,7451 от которого они не могут3201 избавиться,3318 и когда воззовут2199 ко Мне, не услышу8085 их.

12 Тогда города5892 Иуды3063 и жители3427 Иерусалима3389 пойдут1980 и воззовут2199 к богам,430 которым они кадят;6999 но они нисколько3467 не помогут3467 им во время6256 бедствия7451 их.

13 Ибо сколько4557 у тебя городов,5892 столько и богов430 у тебя, Иуда,3063 и сколько4557 улиц2351 в Иерусалиме,3389 столько вы наставили7760 жертвенников4196 постыдному,1322 жертвенников4196 для каждения6999 Ваалу.1168

14 Ты же не проси6419 за этот народ5971 и не возноси5375 за них молитвы8605 и прошений;7440 ибо Я не услышу,8085 когда6256 они будут7121 взывать7121 ко Мне в бедствии7451 своем.

15 Что возлюбленному3039 Моему в доме1004 Моем, когда в нем совершаются6213 многие7227 непотребства?4209 и священные6944 мяса1320 не помогут5674 тебе, когда, делая зло,7451 ты радуешься.5937

16 Зеленеющею7488 маслиною,2132 красующеюся3303 приятными8389 плодами,6529 именовал71218034 тебя Господь.3068 А ныне, при шуме6963 сильного1419 смятения,1999 Он воспламенил3341 огонь784 вокруг нее, и сокрушились7489 ветви1808 ее.

17 Господь3068 Саваоф,6635 Который насадил5193 тебя, изрек1696 на тебя злое7451 за1558 зло7451 дома1004 Израилева3478 и дома1004 Иудина,3063 которое они причинили6213 себе тем, что подвигли3707 Меня на гнев3707 каждением6999 Ваалу.1168

18 Господь3068 открыл3045 мне, и я знаю;3045 Ты показал7200 мне деяния4611 их.

19 А я, как кроткий441 агнец,3532 ведомый2986 на заклание,2873 и не знал,3045 что они составляют2803 замыслы4284 против меня, говоря: «положим7843 ядовитое дерево6086 в пищу3899 его и отторгнем3772 его от земли776 живых,2416 чтобы и имя8034 его более не упоминалось».2142

20 Но, Господи3068 Саваоф,6635 Судия8199 праведный,6664 испытующий974 сердца3820 и утробы!3629 дай7200 увидеть7200 мне мщение5360 Твое над ними, ибо Тебе вверил1540 я дело7379 мое.

21 Посему так говорит559 Господь3068 о мужах582 Анафофа,6068 ищущих1245 души5315 твоей и говорящих:559 «не пророчествуй5012 во имя8034 Господа,3068 чтобы не умереть4191 тебе от рук3027 наших»;

22 посему так говорит559 Господь3068 Саваоф:6635 вот, Я посещу6485 их: юноши970 их умрут4191 от меча;2719 сыновья1121 их и дочери1323 их умрут4191 от голода.7458

23 И остатка7611 не будет от них; ибо Я наведу935 бедствие7451 на мужей582 Анафофа6068 в год8141 посещения6486 их.

Єремiя

Розділ 11

Книга пророка Иеремии

Глава 11

1 Слово, що було до Єремії від Господа, кажучи:

1 Слово,1697 которое было к Иеремии3414 от Господа:3068

2 „Послухайте слів заповіту оцьо́го, і будете їх говорити юдеям і ме́шканцям Єрусалиму,

2 слушайте8085 слова1697 завета1285 сего и скажите1696 мужам376 Иуды3063 и жителям3427 Иерусалима;3389

3 і скажеш ти їм: Так говорить Господь, Бог Ізраїлів: Про́клята та люди́на, що не слухає слів заповіту цього́,

3 и скажи559 им: так говорит559 Господь,3068 Бог430 Израилев:3478 проклят779 человек,376 который не послушает8085 слов1697 завета1285 сего,

4 що його наказав був Я вашим батька́м того дня, коли їх виво́див із кра́ю єгипетського, із залізного го́рна, говорячи: Слухайтеся Мого голосу, і робіть усе те, що Я накажу́ вам, — і бу́дете ви народом Моїм, а Я бу́ду вам Богом,

4 который Я заповедал6680 отцам1 вашим, когда3117 вывел3318 их из земли776 Египетской,4714 из железной1270 печи,3564 сказав:559 «слушайтесь8085 гласа6963 Моего и делайте6213 все, что Я заповедаю6680 вам, — и будете Моим народом,5971 и Я буду вашим Богом,430

5 щоб Я ви́повнив при́сягу ту, якою Я вашим батька́м присяга́в дати їм Край, що тече молоком, як сьогодні! А я відповів та сказав: Амі́нь, Господи!

5 чтобы исполнить6965 клятву,7621 которою Я клялся7650 отцам1 вашим — дать5414 им землю,776 текущую2100 молоком2461 и медом,1706 как это ныне».3117 И отвечал6030 я, сказав:559 аминь,543 Господи!3068

6 І промовив до мене Госпо́дь: Виголо́шуй оці всі слова́ по юдейських міста́х та на вулицях Єрусалиму, говорячи: Слухайтесь слів заповіту цього́, і вико́нуйте їх!

6 И сказал559 мне Господь:3068 провозгласи7121 все сии слова1697 в городах5892 Иуды3063 и на улицах2351 Иерусалима3389 и скажи:559 слушайте8085 слова1697 завета1285 сего и исполняйте6213 их.

7 Бо направду засвідчив Я вашим батька́м того дня, як виводив їх з кра́ю єгипетського, і до сьогодні Я пильно засві́дчую, кажучи: Слу́хайтеся Мого голосу!

7 Ибо отцов1 ваших Я увещевал5749 постоянно5749 с того дня,3117 как вывел5927 их из земли776 Египетской,4714 до сего дня;3117 увещевал5749 их с раннего7925 утра,7925 говоря:559 «слушайтесь8085 гласа6963 Моего».

8 Та не слухали й не прихиляли вони свого вуха, і кожен ходив за упе́ртістю злі́сного серця свого. І Я спровадив на них усі слова заповіту цього, що Я наказав був робити, вони ж не робили.

8 Но они не слушались8085 и не приклоняли5186 уха241 своего, а ходили3212 каждый376 по упорству8307 злого7451 сердца3820 своего: поэтому Я навел935 на них все сказанное1697 в завете1285 сем, который Я заповедал6680 им исполнять,6213 а они не исполняли.6213

9 І промовив до мене Господь: Зна́йдений бунт між юдеями та між мешка́нцями Єрусалиму!

9 И сказал559 мне Господь:3068 есть4672 заговор7195 между мужами376 Иуды3063 и жителями3427 Иерусалима:3389

10 Повернулись вони до гріхів своїх давніх батькі́в, що слухатися Моїх слів не хотіли, і пішли за бога́ми чужими, щоб їм служити. Дім Ізраїлів і дім Юдин зламали Мого заповіта, якого Я склав з їхніми батька́ми.

10 они опять7725 обратились7725 к беззакониям5771 праотцев72231 своих, которые отреклись3985 слушаться8085 слов1697 Моих и пошли1980 вослед310 чужих312 богов,430 служа5647 им. Дом1004 Израиля3478 и дом1004 Иуды3063 нарушили6565 завет1285 Мой, который Я заключил3772 с отцами1 их.

11 Тому так промовляє Госпо́дь: Ось Я лихо на них наведу́, що вийти із нього не змо́жуть, і кли́кати бу́дуть до Мене, але не почую Я їх!

11 Посему так говорит559 Господь:3068 вот, Я наведу935 на них бедствие,7451 от которого они не могут3201 избавиться,3318 и когда воззовут2199 ко Мне, не услышу8085 их.

12 І пі́дуть юдейські міста́ та єрусалимські мешканці, і бу́дуть кричати до богів, що їм ка́дять вони, але ті помогти́ — не помо́жуть їм за ча́су їхнього лиха!

12 Тогда города5892 Иуды3063 и жители3427 Иерусалима3389 пойдут1980 и воззовут2199 к богам,430 которым они кадят;6999 но они нисколько3467 не помогут3467 им во время6256 бедствия7451 их.

13 Бо богів твоїх — за числом твоїх міст, Юдо, і за числом вулиць Єрусалиму наста́влено же́ртівників для Моло́ха, же́ртівників, щоб кади́ти Ваалові.

13 Ибо сколько4557 у тебя городов,5892 столько и богов430 у тебя, Иуда,3063 и сколько4557 улиц2351 в Иерусалиме,3389 столько вы наставили7760 жертвенников4196 постыдному,1322 жертвенников4196 для каждения6999 Ваалу.1168

14 А ти не молися за цього наро́да, і блага́ння й молитви за них не здійма́й, бо Я не почую за ча́су того́, коли кли́кати будуть до Мене з-за лиха свого́!

14 Ты же не проси6419 за этот народ5971 и не возноси5375 за них молитвы8605 и прошений;7440 ибо Я не услышу,8085 когда6256 они будут7121 взывать7121 ко Мне в бедствии7451 своем.

15 По́що Моєму коханому в домі Моєму чинити злі за́міри? Чи то́всті куски́ і м'ясо посвя́тне відве́рнуть від тебе нещастя твоє? Тоді б ти радів!

15 Что возлюбленному3039 Моему в доме1004 Моем, когда в нем совершаются6213 многие7227 непотребства?4209 и священные6944 мяса1320 не помогут5674 тебе, когда, делая зло,7451 ты радуешься.5937

16 „Оли́вка зелена, гарна пло́дом хорошим“, — так кликнув Господь твоє йме́ння. Але з шумом великого вітру огонь запали́вся круг неї, і галу́зки її полама́ються!

16 Зеленеющею7488 маслиною,2132 красующеюся3303 приятными8389 плодами,6529 именовал71218034 тебя Господь.3068 А ныне, при шуме6963 сильного1419 смятения,1999 Он воспламенил3341 огонь784 вокруг нее, и сокрушились7489 ветви1808 ее.

17 А Господь Саваот, що тебе посадив, говорив був на тебе лихе за зло дому Ізраїля та дому Юди, що робили собі, щоб гніви́ти Мене, щоб кади́ти Ваа́лові.

17 Господь3068 Саваоф,6635 Который насадил5193 тебя, изрек1696 на тебя злое7451 за1558 зло7451 дома1004 Израилева3478 и дома1004 Иудина,3063 которое они причинили6213 себе тем, что подвигли3707 Меня на гнев3707 каждением6999 Ваалу.1168

18 А Господь дав пізна́ти мені — й я пізнав, і тоді Ти вчинив, що побачив я їхні діла́.

18 Господь3068 открыл3045 мне, и я знаю;3045 Ты показал7200 мне деяния4611 их.

19 А я був, мов лагі́дна вівця́, що прова́дять її на зако́лення, і не знав, що на мене вони вимишля́ли заті́ї: „Пони́щмо це дерево з пло́дом його, і з кра́ю живих його ви́тнім, і йме́ння його не згадається більше!“

19 А я, как кроткий441 агнец,3532 ведомый2986 на заклание,2873 и не знал,3045 что они составляют2803 замыслы4284 против меня, говоря: «положим7843 ядовитое дерево6086 в пищу3899 его и отторгнем3772 его от земли776 живых,2416 чтобы и имя8034 его более не упоминалось».2142

20 Але, Господи Саваоте, Ти Суддя сраведливий, що досліджуєш ни́рки та серце, — хай над ними побачу я по́мсту Твою, бо справу свою я дові́рив Тобі!

20 Но, Господи3068 Саваоф,6635 Судия8199 праведный,6664 испытующий974 сердца3820 и утробы!3629 дай7200 увидеть7200 мне мщение5360 Твое над ними, ибо Тебе вверил1540 я дело7379 мое.

21 Тому так промовляє Господь на людей Анато́ту, що пошу́кують душу твою та говорять: „Не пророкуй Ім'я́м Господа, щоб не померти тобі від рук наших!“

21 Посему так говорит559 Господь3068 о мужах582 Анафофа,6068 ищущих1245 души5315 твоей и говорящих:559 «не пророчествуй5012 во имя8034 Господа,3068 чтобы не умереть4191 тебе от рук3027 наших»;

22 Тому так промовляє Господь Савао́т: Ось Я навіщу́ їх: від меча юнаки́ повмирають, а сини їхні та їхні до́чки від голоду вмруть!

22 посему так говорит559 Господь3068 Саваоф:6635 вот, Я посещу6485 их: юноши970 их умрут4191 от меча;2719 сыновья1121 их и дочери1323 их умрут4191 от голода.7458

23 І оста́нку не буде по них, бо спрова́джу Я зло на людей Анато́ту у році наві́щення їх!

23 И остатка7611 не будет от них; ибо Я наведу935 бедствие7451 на мужей582 Анафофа6068 в год8141 посещения6486 их.

1.0x