CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Суд. 19
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
high-volume

Книга Суддiв

Розділ 19

1 І сталося тими днями, — а царя в Ізраїлі не було — і був один Левит прихо́дько на узбі́ччях Єфремових гір. І взяв він собі жінку нало́жницю з Юдиного Віфлеєму.

2 А нало́жниця його чинила пере́люб при ньому, та й пішла від нього до дому свого батька, до Віфлеєму Юдиного, і була там чотири місяці ча́су.

3 І встав її муж та й пішов за нею, щоб поговорити до серця її, щоб вернути її, а з ним був слуга його та пара ослів. І вона ввела́ його до дому батька свого. І побачив його ба́тько тієї молодої жінки, та й радісно вийшов назу́стріч йому.

4 І тримав його тесть його, батько тієї молодої жінки, і сидів із ним три дні, — і їли й пили вони та ночували там.

5 І сталося четвертого дня, і повставали вони рано вранці, та й встали, щоб іти. І сказав батько тієї молодої жінки до зятя свого: „Підкріпи своє серце кавалком хліба, а потім пі́дете“.

6 І сіли вони, і обоє ра́зом їли та пили. А батько тієї молодої жінки сказав до того чоловіка: „Зволь же й переночуй, і нехай буде добре тобі на серці!“

7 Але встав той чоловік, щоб іти, а тесть його сильно просив його. І вернувся він, і переночував там.

8 І встав він рано вранці п'ятого дня, щоб іти, а батько тієї молодої жінки сказав: „Підкріпи ж своє серце!“ І зволіка́ли вони аж до схи́лку дня, і їли обоє вони.

9 І встав той чоловік, щоб іти, він та наложниця його та слуга його. І сказав йому тесть його, батько тієї молодої жінки: „Ось день схилився на вечір, — переночуй же! Ось день кладеться, — ночуй тут, і нехай буде добре тобі на серці! І встанете взавтра рано, у доро́гу свою́, та й пі́деш до намету свого“.

10 Та той чоловік не хотів ночувати. І встав він та й пішов, і прийшов навпроти Євусу, — це Єрусалим. А з ним пара нав'ю́чених ослів, і його наложниця з ним.

11 Вони були́, при Євусі, а день дуже схилився. І сказав слуга до пана свого: „Ходім, і зайді́мо до цього євусейського міста, та й переночуємо в ньому“.

12 І сказав до нього пан його: „Не заходьмо до міста чужи́нців, бо вони не з Ізраїлевих синів, а перейдімо до Ґів'и“.

13 І сказав він до слуги свого: „Ходім, і при́йдемо до одного з тих міст, і переночуємо в Ґів'ї або в Рамі“.

14 І перейшли вони та й пішли. А сонце зайшло їм при Ґів'ї, що була́ Веніяминова.

15 І зійшли вони туди, щоб увійти переночувати в Ґів'ї. І він увійшов та й сів на майда́ні того міста, та ніхто не брав їх до дому переночувати.

16 Аж ось стари́й чоловік іде вве́чорі з поля з своєї роботи. А цей чоловік був з Єфремових гір, і він був прихо́дько в Ґів'ї. А люди того місця — сини́ Веніяминові.

17 І звів він очі свої та й побачив того чоловіка мандрівника́ на місько́му майда́ні. І сказав той старий чоловік: „Куди ти йдеш та звідки прихо́диш?“

18 А той до нього сказав: „Ми перехо́димо з Юдиного Віфлеєму аж до узбіччя єфремових гір, — звідти я. І ходив я аж до Юдиного Віфлесму, і йду до Господнього дому, та нема нікого, хто взяв би мене до дому.

19 Є й солома, і паша для наших ослів, є хліб та вино мені й невільниці твоїй та слузі з твоїми рабами, — не бракує жодної речі“.

20 І сказав той старий чоловік: „Мир тобі, — нехай уся недоста́ча твоя на мені, тільки на майда́ні не ночуй!“

21 І він увів його́ до свого дому, і дав ослам ко́рму, а самі́ вони пообмивали ноги свої та й їли й пили.

22 Коли вони звеселили серце своє, аж ось люди того міста, люди розпусні, оточили той дім та сту́кали в двері. І каза́ли вони тому старо́му чоловікові, власникові того дому, говорячи: „Виведи чоловіка, що ввійшов до дому твого, — і ми пізнаєм його!“

23 І вийшов до них той чоловік, власник того дому, та й сказав їм: „Ні, мої браття, не робіть же ви зла! По то́му, як увійшов цей чоловік до мого дому, не зробіть такої гидо́ти!

24 Ось дочка́ моя дівчина, та його наложниця, — я їх ви́веду, а ви візьміть їх, і зробіть їм, що вам до вподоби, а тому чоловікові ви не зробите цієї оги́дної речі!“

25 Та ті люди не хотіли слу́хати його. І схопи́в той чоловік свою наложницю, і вивів до них назо́вні. І вони познали її, і безчестили її ці́лу ніч аж до ранку, і відпустили її, як зійшла ра́ння зоря́.

26 І прийшла та жінка, як ранок вертався, та й упала, і лежала при вході дому того чоловіка, що пан її був там, аж до світу.

27 А пан її встав рано, і відчинив двері дому та й вийшов, щоб іти своєю дорогою, — аж ось та жінка, його нало́жниця, лежить при вході до дому, а руки її на порозі.

28 І сказав він до неї: „Уставай і пі́демо!“ Та вона не відповіла́, бо вмерла. І взяв він її на осла. І встав той чоловік, і пішов до свого місця.

29 І ввійшов він до дому свого, і взяв ножа, і схопи́в свою нало́жницю та й порізав її за костями її на дванадцять кусків, і порозсилав по всій Ізраїлевій країні.

30 І сталося, кожен, хто це бачив, то говорив: „Не бувало й не ба́чено такого, як це, від дня ви́ходу Ізраїлевих синів з єгипетського кра́ю аж до цього дня! Зверніть увагу на це, радьте та говоріть!“

Книга Судей Израилевых

Глава 19

1 В те дни,3117 когда не было царя4428 у Израиля,3478 жил1481 один376 левит3881 на склоне3411 горы2022 Ефремовой.669 Он взял3947 себе наложницу8026370 из Вифлеема1035 Иудейского.3063

2 Наложница6370 его поссорилась2181 с ним и ушла3212 от него в дом1004 отца1 своего в Вифлеем1035 Иудейский3063 и была там четыре702 месяца.23203117

3 Муж376 ее встал6965 и пошел3212 за310 нею, чтобы поговорить1696 к сердцу3820 ее и возвратить7725 ее к себе. С ним был слуга5288 его и пара6776 ослов.2543 Она ввела935 его в дом1004 отца1 своего.

4 Отец1 этой молодой5291 женщины,5291 увидев7200 его, с радостью8055 встретил7125 его, и удержал2388 его тесть2859 его, отец1 молодой женщины.5291 И пробыл3427 он у него три7969 дня;3117 они ели398 и пили8354 и ночевали3885 там.

5 В четвертый7243 день3117 встали7925 они рано,1242 и он встал,6965 чтоб идти.3212 И сказал559 отец1 молодой5291 женщины5291 зятю2860 своему: подкрепи5582 сердце3820 твое куском6595 хлеба,3899 и потом310 пойдете.3212

6 Они остались,3427 и оба8147 вместе3162 ели398 и пили.8354 И сказал559 отец1 молодой5291 женщины5291 человеку376 тому: останься2974 еще на ночь,3885 и пусть повеселится3190 сердце3820 твое.

7 Человек376 тот встал,6965 было, чтоб идти,3212 но тесть2859 его упросил6484 его, и он опять7725 ночевал3885 там.

8 На пятый2549 день3117 встал7925 он поутру,1242 чтоб идти.3212 И сказал559 отец1 молодой5291 женщины5291 той: подкрепи5582 сердце3824 твое хлебом, и помедлите,4102 доколе преклонится5186 день.3117 И ели398 оба8147 они.

9 И встал6965 тот человек,376 чтоб идти,3212 сам он, наложница6370 его и слуга5288 его. И сказал559 ему тесть2859 его, отец1 молодой5291 женщины:5291 вот, день3117 преклонился7503 к вечеру,6150 ночуйте,3885 пожалуйте; вот, дню3117 скоро2583 конец,2583 ночуй3885 здесь, пусть повеселится3190 сердце3824 твое; завтра4279 пораньше7925 встанете7925 в путь1870 ваш, и пойдешь1980 в дом168 твой.

10 Но муж376 не согласился14 ночевать,3885 встал6965 и пошел;3212 и пришел935 к5227 Иевусу,2982 что ныне Иерусалим;3389 с ним пара6776 навьюченных2280 ослов2543 и наложница6370 его с ним.

11 Когда они были близ Иевуса,2982 день3117 уже очень3966 преклонился.7286 И сказал559 слуга5288 господину113 своему: зайдем32125493 в этот город5892 Иевусеев2983 и ночуем3885 в нем.

12 Господин113 его сказал559 ему: нет, не пойдем5493 в город5892 иноплеменников,5237 которые не из сынов1121 Израилевых,3478 но дойдем5674 до Гивы.1390

13 И сказал559 слуге5288 своему: дойдем32127126 до одного259 из сих мест4725 и ночуем3885 в Гиве,1390 или в Раме.7414

14 И пошли,5674 и шли,3212 и закатилось935 солнце8121 подле681 Гивы1390 Вениаминовой.1144

15 И повернули5493 они туда, чтобы пойти935 ночевать3885 в Гиве.1390 И пришел935 он и сел3427 на улице7339 в городе;5892 но никто376 не приглашал622 их в дом1004 для ночлега.3885

16 И вот, идет935 один старик2205376 с работы4639 своей с поля7704 вечером;6153 он376 родом был с горы2022 Ефремовой669 и жил1481 в Гиве.1390 Жители582 же места4725 сего были сыны Вениаминовы.1145

17 Он, подняв5375 глаза5869 свои, увидел7200 прохожего732376 на улице7339 городской.5892 И сказал559 старик:2205376 куда идешь?3212 и откуда370 ты пришел?935

18 Он сказал559 ему: мы идем5674 из Вифлеема1035 Иудейского3063 к3411 горе2022 Ефремовой,669 откуда я; я ходил3212 в Вифлеем1035 Иудейский,3063 а теперь иду1980 к дому1004 Господа;3068 и никто376 не приглашает622 меня в дом;1004

19 у нас есть3426 и солома8401 и корм4554 для ослов2543 наших; также хлеб3899 и вино3196 для меня и для рабы519 твоей и для сего слуги5288 есть у рабов5650 твоих; ни в чем нет недостатка.42701697

20 Старик2205376 сказал559 ему: будь спокоен:7965 весь7535 недостаток4270 твой на мне, только не ночуй3885 на улице.7339

21 И ввел935 его в дом1004 свой и дал1101 корму1101 ослам2543 его, а сами они омыли7364 ноги7272 свои и ели398 и пили.8354

22 Тогда как они развеселили3190 сердца3820 свои, вот, жители582 города,5892 люди5821121 развратные,1100 окружили5437 дом,1004 стучались1849 в двери1817 и говорили559 старику,2205376 хозяину1167 дома:1004 выведи3318 человека,376 вошедшего935 в дом1004 твой, мы познаем3045 его.

23 Хозяин3761167 дома1004 вышел3318 к ним и сказал559 им: нет,408 братья251 мои, не делайте7489 зла,7489 когда310 человек376 сей вошел935 в дом1004 мой, не делайте6213 этого безумия;5039

24 вот у меня дочь1323 девица,1330 и у него наложница,6370 выведу3318 я их, смирите6031 их и делайте6213 с ними, что вам угодно;58692896 а с человеком376 сим не делайте6213 этого2063 безумия.50391697

25 Но они582 не хотели14 слушать8085 его. Тогда муж376 взял2388 свою наложницу6370 и вывел3318 к ним на улицу.2351 Они познали3045 ее, и ругались5953 над нею всю ночь3915 до утра.1242 И отпустили7971 ее при появлении5927 зари.7837

26 И пришла935 женщина802 пред3942 появлением6437 зари,1242 и упала5307 у дверей6607 дома1004 того человека,376 у которого был господин113 ее, и лежала до света.216

27 Господин113 ее встал6965 поутру,1242 отворил6605 двери1817 дома1004 и вышел,3318 чтоб идти3212 в путь1870 свой: и вот, наложница8026370 его лежит5307 у дверей6607 дома,1004 и руки3027 ее на пороге.5592

28 Он сказал559 ей: вставай,6965 пойдем.3212 Но ответа6030 не было,6030 потому что она умерла. Он376 положил3947 ее на осла,2543 встал6965 и пошел3212 в свое место.4725

29 Придя935 в дом1004 свой, взял3947 нож3979 и, взяв2388 наложницу6370 свою, разрезал5408 ее по членам6106 ее на двенадцать81476240 частей5409 и послал7971 во все пределы1366 Израилевы.3478

30 Всякий, видевший7200 это, говорил:559 не бывало1961 и не видано7200 было подобного сему2063 от дня3117 исшествия5927 сынов1121 Израилевых3478 из земли776 Египетской4714 до сего дня.3117 Обратите7760 внимание7760 на это, посоветуйтесь5779 и скажите.1696

Книга Суддiв

Розділ 19

Книга Судей Израилевых

Глава 19

1 І сталося тими днями, — а царя в Ізраїлі не було — і був один Левит прихо́дько на узбі́ччях Єфремових гір. І взяв він собі жінку нало́жницю з Юдиного Віфлеєму.

1 В те дни,3117 когда не было царя4428 у Израиля,3478 жил1481 один376 левит3881 на склоне3411 горы2022 Ефремовой.669 Он взял3947 себе наложницу8026370 из Вифлеема1035 Иудейского.3063

2 А нало́жниця його чинила пере́люб при ньому, та й пішла від нього до дому свого батька, до Віфлеєму Юдиного, і була там чотири місяці ча́су.

2 Наложница6370 его поссорилась2181 с ним и ушла3212 от него в дом1004 отца1 своего в Вифлеем1035 Иудейский3063 и была там четыре702 месяца.23203117

3 І встав її муж та й пішов за нею, щоб поговорити до серця її, щоб вернути її, а з ним був слуга його та пара ослів. І вона ввела́ його до дому батька свого. І побачив його ба́тько тієї молодої жінки, та й радісно вийшов назу́стріч йому.

3 Муж376 ее встал6965 и пошел3212 за310 нею, чтобы поговорить1696 к сердцу3820 ее и возвратить7725 ее к себе. С ним был слуга5288 его и пара6776 ослов.2543 Она ввела935 его в дом1004 отца1 своего.

4 І тримав його тесть його, батько тієї молодої жінки, і сидів із ним три дні, — і їли й пили вони та ночували там.

4 Отец1 этой молодой5291 женщины,5291 увидев7200 его, с радостью8055 встретил7125 его, и удержал2388 его тесть2859 его, отец1 молодой женщины.5291 И пробыл3427 он у него три7969 дня;3117 они ели398 и пили8354 и ночевали3885 там.

5 І сталося четвертого дня, і повставали вони рано вранці, та й встали, щоб іти. І сказав батько тієї молодої жінки до зятя свого: „Підкріпи своє серце кавалком хліба, а потім пі́дете“.

5 В четвертый7243 день3117 встали7925 они рано,1242 и он встал,6965 чтоб идти.3212 И сказал559 отец1 молодой5291 женщины5291 зятю2860 своему: подкрепи5582 сердце3820 твое куском6595 хлеба,3899 и потом310 пойдете.3212

6 І сіли вони, і обоє ра́зом їли та пили. А батько тієї молодої жінки сказав до того чоловіка: „Зволь же й переночуй, і нехай буде добре тобі на серці!“

6 Они остались,3427 и оба8147 вместе3162 ели398 и пили.8354 И сказал559 отец1 молодой5291 женщины5291 человеку376 тому: останься2974 еще на ночь,3885 и пусть повеселится3190 сердце3820 твое.

7 Але встав той чоловік, щоб іти, а тесть його сильно просив його. І вернувся він, і переночував там.

7 Человек376 тот встал,6965 было, чтоб идти,3212 но тесть2859 его упросил6484 его, и он опять7725 ночевал3885 там.

8 І встав він рано вранці п'ятого дня, щоб іти, а батько тієї молодої жінки сказав: „Підкріпи ж своє серце!“ І зволіка́ли вони аж до схи́лку дня, і їли обоє вони.

8 На пятый2549 день3117 встал7925 он поутру,1242 чтоб идти.3212 И сказал559 отец1 молодой5291 женщины5291 той: подкрепи5582 сердце3824 твое хлебом, и помедлите,4102 доколе преклонится5186 день.3117 И ели398 оба8147 они.

9 І встав той чоловік, щоб іти, він та наложниця його та слуга його. І сказав йому тесть його, батько тієї молодої жінки: „Ось день схилився на вечір, — переночуй же! Ось день кладеться, — ночуй тут, і нехай буде добре тобі на серці! І встанете взавтра рано, у доро́гу свою́, та й пі́деш до намету свого“.

9 И встал6965 тот человек,376 чтоб идти,3212 сам он, наложница6370 его и слуга5288 его. И сказал559 ему тесть2859 его, отец1 молодой5291 женщины:5291 вот, день3117 преклонился7503 к вечеру,6150 ночуйте,3885 пожалуйте; вот, дню3117 скоро2583 конец,2583 ночуй3885 здесь, пусть повеселится3190 сердце3824 твое; завтра4279 пораньше7925 встанете7925 в путь1870 ваш, и пойдешь1980 в дом168 твой.

10 Та той чоловік не хотів ночувати. І встав він та й пішов, і прийшов навпроти Євусу, — це Єрусалим. А з ним пара нав'ю́чених ослів, і його наложниця з ним.

10 Но муж376 не согласился14 ночевать,3885 встал6965 и пошел;3212 и пришел935 к5227 Иевусу,2982 что ныне Иерусалим;3389 с ним пара6776 навьюченных2280 ослов2543 и наложница6370 его с ним.

11 Вони були́, при Євусі, а день дуже схилився. І сказав слуга до пана свого: „Ходім, і зайді́мо до цього євусейського міста, та й переночуємо в ньому“.

11 Когда они были близ Иевуса,2982 день3117 уже очень3966 преклонился.7286 И сказал559 слуга5288 господину113 своему: зайдем32125493 в этот город5892 Иевусеев2983 и ночуем3885 в нем.

12 І сказав до нього пан його: „Не заходьмо до міста чужи́нців, бо вони не з Ізраїлевих синів, а перейдімо до Ґів'и“.

12 Господин113 его сказал559 ему: нет, не пойдем5493 в город5892 иноплеменников,5237 которые не из сынов1121 Израилевых,3478 но дойдем5674 до Гивы.1390

13 І сказав він до слуги свого: „Ходім, і при́йдемо до одного з тих міст, і переночуємо в Ґів'ї або в Рамі“.

13 И сказал559 слуге5288 своему: дойдем32127126 до одного259 из сих мест4725 и ночуем3885 в Гиве,1390 или в Раме.7414

14 І перейшли вони та й пішли. А сонце зайшло їм при Ґів'ї, що була́ Веніяминова.

14 И пошли,5674 и шли,3212 и закатилось935 солнце8121 подле681 Гивы1390 Вениаминовой.1144

15 І зійшли вони туди, щоб увійти переночувати в Ґів'ї. І він увійшов та й сів на майда́ні того міста, та ніхто не брав їх до дому переночувати.

15 И повернули5493 они туда, чтобы пойти935 ночевать3885 в Гиве.1390 И пришел935 он и сел3427 на улице7339 в городе;5892 но никто376 не приглашал622 их в дом1004 для ночлега.3885

16 Аж ось стари́й чоловік іде вве́чорі з поля з своєї роботи. А цей чоловік був з Єфремових гір, і він був прихо́дько в Ґів'ї. А люди того місця — сини́ Веніяминові.

16 И вот, идет935 один старик2205376 с работы4639 своей с поля7704 вечером;6153 он376 родом был с горы2022 Ефремовой669 и жил1481 в Гиве.1390 Жители582 же места4725 сего были сыны Вениаминовы.1145

17 І звів він очі свої та й побачив того чоловіка мандрівника́ на місько́му майда́ні. І сказав той старий чоловік: „Куди ти йдеш та звідки прихо́диш?“

17 Он, подняв5375 глаза5869 свои, увидел7200 прохожего732376 на улице7339 городской.5892 И сказал559 старик:2205376 куда идешь?3212 и откуда370 ты пришел?935

18 А той до нього сказав: „Ми перехо́димо з Юдиного Віфлеєму аж до узбіччя єфремових гір, — звідти я. І ходив я аж до Юдиного Віфлесму, і йду до Господнього дому, та нема нікого, хто взяв би мене до дому.

18 Он сказал559 ему: мы идем5674 из Вифлеема1035 Иудейского3063 к3411 горе2022 Ефремовой,669 откуда я; я ходил3212 в Вифлеем1035 Иудейский,3063 а теперь иду1980 к дому1004 Господа;3068 и никто376 не приглашает622 меня в дом;1004

19 Є й солома, і паша для наших ослів, є хліб та вино мені й невільниці твоїй та слузі з твоїми рабами, — не бракує жодної речі“.

19 у нас есть3426 и солома8401 и корм4554 для ослов2543 наших; также хлеб3899 и вино3196 для меня и для рабы519 твоей и для сего слуги5288 есть у рабов5650 твоих; ни в чем нет недостатка.42701697

20 І сказав той старий чоловік: „Мир тобі, — нехай уся недоста́ча твоя на мені, тільки на майда́ні не ночуй!“

20 Старик2205376 сказал559 ему: будь спокоен:7965 весь7535 недостаток4270 твой на мне, только не ночуй3885 на улице.7339

21 І він увів його́ до свого дому, і дав ослам ко́рму, а самі́ вони пообмивали ноги свої та й їли й пили.

21 И ввел935 его в дом1004 свой и дал1101 корму1101 ослам2543 его, а сами они омыли7364 ноги7272 свои и ели398 и пили.8354

22 Коли вони звеселили серце своє, аж ось люди того міста, люди розпусні, оточили той дім та сту́кали в двері. І каза́ли вони тому старо́му чоловікові, власникові того дому, говорячи: „Виведи чоловіка, що ввійшов до дому твого, — і ми пізнаєм його!“

22 Тогда как они развеселили3190 сердца3820 свои, вот, жители582 города,5892 люди5821121 развратные,1100 окружили5437 дом,1004 стучались1849 в двери1817 и говорили559 старику,2205376 хозяину1167 дома:1004 выведи3318 человека,376 вошедшего935 в дом1004 твой, мы познаем3045 его.

23 І вийшов до них той чоловік, власник того дому, та й сказав їм: „Ні, мої браття, не робіть же ви зла! По то́му, як увійшов цей чоловік до мого дому, не зробіть такої гидо́ти!

23 Хозяин3761167 дома1004 вышел3318 к ним и сказал559 им: нет,408 братья251 мои, не делайте7489 зла,7489 когда310 человек376 сей вошел935 в дом1004 мой, не делайте6213 этого безумия;5039

24 Ось дочка́ моя дівчина, та його наложниця, — я їх ви́веду, а ви візьміть їх, і зробіть їм, що вам до вподоби, а тому чоловікові ви не зробите цієї оги́дної речі!“

24 вот у меня дочь1323 девица,1330 и у него наложница,6370 выведу3318 я их, смирите6031 их и делайте6213 с ними, что вам угодно;58692896 а с человеком376 сим не делайте6213 этого2063 безумия.50391697

25 Та ті люди не хотіли слу́хати його. І схопи́в той чоловік свою наложницю, і вивів до них назо́вні. І вони познали її, і безчестили її ці́лу ніч аж до ранку, і відпустили її, як зійшла ра́ння зоря́.

25 Но они582 не хотели14 слушать8085 его. Тогда муж376 взял2388 свою наложницу6370 и вывел3318 к ним на улицу.2351 Они познали3045 ее, и ругались5953 над нею всю ночь3915 до утра.1242 И отпустили7971 ее при появлении5927 зари.7837

26 І прийшла та жінка, як ранок вертався, та й упала, і лежала при вході дому того чоловіка, що пан її був там, аж до світу.

26 И пришла935 женщина802 пред3942 появлением6437 зари,1242 и упала5307 у дверей6607 дома1004 того человека,376 у которого был господин113 ее, и лежала до света.216

27 А пан її встав рано, і відчинив двері дому та й вийшов, щоб іти своєю дорогою, — аж ось та жінка, його нало́жниця, лежить при вході до дому, а руки її на порозі.

27 Господин113 ее встал6965 поутру,1242 отворил6605 двери1817 дома1004 и вышел,3318 чтоб идти3212 в путь1870 свой: и вот, наложница8026370 его лежит5307 у дверей6607 дома,1004 и руки3027 ее на пороге.5592

28 І сказав він до неї: „Уставай і пі́демо!“ Та вона не відповіла́, бо вмерла. І взяв він її на осла. І встав той чоловік, і пішов до свого місця.

28 Он сказал559 ей: вставай,6965 пойдем.3212 Но ответа6030 не было,6030 потому что она умерла. Он376 положил3947 ее на осла,2543 встал6965 и пошел3212 в свое место.4725

29 І ввійшов він до дому свого, і взяв ножа, і схопи́в свою нало́жницю та й порізав її за костями її на дванадцять кусків, і порозсилав по всій Ізраїлевій країні.

29 Придя935 в дом1004 свой, взял3947 нож3979 и, взяв2388 наложницу6370 свою, разрезал5408 ее по членам6106 ее на двенадцать81476240 частей5409 и послал7971 во все пределы1366 Израилевы.3478

30 І сталося, кожен, хто це бачив, то говорив: „Не бувало й не ба́чено такого, як це, від дня ви́ходу Ізраїлевих синів з єгипетського кра́ю аж до цього дня! Зверніть увагу на це, радьте та говоріть!“

30 Всякий, видевший7200 это, говорил:559 не бывало1961 и не видано7200 было подобного сему2063 от дня3117 исшествия5927 сынов1121 Израилевых3478 из земли776 Египетской4714 до сего дня.3117 Обратите7760 внимание7760 на это, посоветуйтесь5779 и скажите.1696

1.0x