CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Суд. 19
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
high-volume

Книга Суддiв

Розділ 19

1 І сталося тими днями, — а царя в Ізраїлі не було — і був один Левит прихо́дько на узбі́ччях Єфремових гір. І взяв він собі жінку нало́жницю з Юдиного Віфлеєму.

2 А нало́жниця його чинила пере́люб при ньому, та й пішла від нього до дому свого батька, до Віфлеєму Юдиного, і була там чотири місяці ча́су.

3 І встав її муж та й пішов за нею, щоб поговорити до серця її, щоб вернути її, а з ним був слуга його та пара ослів. І вона ввела́ його до дому батька свого. І побачив його ба́тько тієї молодої жінки, та й радісно вийшов назу́стріч йому.

4 І тримав його тесть його, батько тієї молодої жінки, і сидів із ним три дні, — і їли й пили вони та ночували там.

5 І сталося четвертого дня, і повставали вони рано вранці, та й встали, щоб іти. І сказав батько тієї молодої жінки до зятя свого: „Підкріпи своє серце кавалком хліба, а потім пі́дете“.

6 І сіли вони, і обоє ра́зом їли та пили. А батько тієї молодої жінки сказав до того чоловіка: „Зволь же й переночуй, і нехай буде добре тобі на серці!“

7 Але встав той чоловік, щоб іти, а тесть його сильно просив його. І вернувся він, і переночував там.

8 І встав він рано вранці п'ятого дня, щоб іти, а батько тієї молодої жінки сказав: „Підкріпи ж своє серце!“ І зволіка́ли вони аж до схи́лку дня, і їли обоє вони.

9 І встав той чоловік, щоб іти, він та наложниця його та слуга його. І сказав йому тесть його, батько тієї молодої жінки: „Ось день схилився на вечір, — переночуй же! Ось день кладеться, — ночуй тут, і нехай буде добре тобі на серці! І встанете взавтра рано, у доро́гу свою́, та й пі́деш до намету свого“.

10 Та той чоловік не хотів ночувати. І встав він та й пішов, і прийшов навпроти Євусу, — це Єрусалим. А з ним пара нав'ю́чених ослів, і його наложниця з ним.

11 Вони були́, при Євусі, а день дуже схилився. І сказав слуга до пана свого: „Ходім, і зайді́мо до цього євусейського міста, та й переночуємо в ньому“.

12 І сказав до нього пан його: „Не заходьмо до міста чужи́нців, бо вони не з Ізраїлевих синів, а перейдімо до Ґів'и“.

13 І сказав він до слуги свого: „Ходім, і при́йдемо до одного з тих міст, і переночуємо в Ґів'ї або в Рамі“.

14 І перейшли вони та й пішли. А сонце зайшло їм при Ґів'ї, що була́ Веніяминова.

15 І зійшли вони туди, щоб увійти переночувати в Ґів'ї. І він увійшов та й сів на майда́ні того міста, та ніхто не брав їх до дому переночувати.

16 Аж ось стари́й чоловік іде вве́чорі з поля з своєї роботи. А цей чоловік був з Єфремових гір, і він був прихо́дько в Ґів'ї. А люди того місця — сини́ Веніяминові.

17 І звів він очі свої та й побачив того чоловіка мандрівника́ на місько́му майда́ні. І сказав той старий чоловік: „Куди ти йдеш та звідки прихо́диш?“

18 А той до нього сказав: „Ми перехо́димо з Юдиного Віфлеєму аж до узбіччя єфремових гір, — звідти я. І ходив я аж до Юдиного Віфлесму, і йду до Господнього дому, та нема нікого, хто взяв би мене до дому.

19 Є й солома, і паша для наших ослів, є хліб та вино мені й невільниці твоїй та слузі з твоїми рабами, — не бракує жодної речі“.

20 І сказав той старий чоловік: „Мир тобі, — нехай уся недоста́ча твоя на мені, тільки на майда́ні не ночуй!“

21 І він увів його́ до свого дому, і дав ослам ко́рму, а самі́ вони пообмивали ноги свої та й їли й пили.

22 Коли вони звеселили серце своє, аж ось люди того міста, люди розпусні, оточили той дім та сту́кали в двері. І каза́ли вони тому старо́му чоловікові, власникові того дому, говорячи: „Виведи чоловіка, що ввійшов до дому твого, — і ми пізнаєм його!“

23 І вийшов до них той чоловік, власник того дому, та й сказав їм: „Ні, мої браття, не робіть же ви зла! По то́му, як увійшов цей чоловік до мого дому, не зробіть такої гидо́ти!

24 Ось дочка́ моя дівчина, та його наложниця, — я їх ви́веду, а ви візьміть їх, і зробіть їм, що вам до вподоби, а тому чоловікові ви не зробите цієї оги́дної речі!“

25 Та ті люди не хотіли слу́хати його. І схопи́в той чоловік свою наложницю, і вивів до них назо́вні. І вони познали її, і безчестили її ці́лу ніч аж до ранку, і відпустили її, як зійшла ра́ння зоря́.

26 І прийшла та жінка, як ранок вертався, та й упала, і лежала при вході дому того чоловіка, що пан її був там, аж до світу.

27 А пан її встав рано, і відчинив двері дому та й вийшов, щоб іти своєю дорогою, — аж ось та жінка, його нало́жниця, лежить при вході до дому, а руки її на порозі.

28 І сказав він до неї: „Уставай і пі́демо!“ Та вона не відповіла́, бо вмерла. І взяв він її на осла. І встав той чоловік, і пішов до свого місця.

29 І ввійшов він до дому свого, і взяв ножа, і схопи́в свою нало́жницю та й порізав її за костями її на дванадцять кусків, і порозсилав по всій Ізраїлевій країні.

30 І сталося, кожен, хто це бачив, то говорив: „Не бувало й не ба́чено такого, як це, від дня ви́ходу Ізраїлевих синів з єгипетського кра́ю аж до цього дня! Зверніть увагу на це, радьте та говоріть!“

Judges

Chapter 19

1 And it came1961 to pass in those1992 days,3117 when there was no369 king4428 in Israel,3478 that there was a certain376 Levite3881 sojourning1481 on the side3411 of mount2022 Ephraim,669 who took3947 to him a concubine6370 out of Bethlehemjudah.1035

2 And his concubine6370 played the whore2181 against5921 him, and went3212 away from him to her father's1 house1004 to Bethlehemjudah,1035 and was there8033 four702 whole3117 months.2320

3 And her husband376 arose,6965 and went3212 after310 her, to speak1696 friendly3820 to her, and to bring7725 her again,7725 having his servant5288 with him, and a couple6776 of asses:2543 and she brought935 him into her father's1 house:1004 and when the father1 of the damsel5291 saw7200 him, he rejoiced8055 to meet7125 him.

4 And his father2859 in law,2859 the damsel's5291 father,1 retained2388 him; and he stayed3427 with him three7969 days:3117 so they did eat398 and drink,8354 and lodged3885 there.8033

5 And it came1961 to pass on the fourth7243 day,3117 when they arose7925 early7925 in the morning,1242 that he rose6965 up to depart:3212 and the damsel's5291 father1 said559 to his son2860 in law,2859 Comfort5582 your heart3820 with a morsel6595 of bread,3899 and afterward310 go3212 your way.

6 And they sat3427 down, and did eat398 and drink8354 both8147 of them together:3162 for the damsel's5291 father1 had said559 to the man,376 Be content,2974 I pray4994 you, and tarry3885 all3885 night, and let your heart3820 be merry.3190

7 And when the man376 rose6965 up to depart,3212 his father2859 in law2859 urged6484 him: therefore he lodged3885 there8033 again.7725

8 And he arose7925 early7925 in the morning1242 on the fifth2549 day3117 to depart;3212 and the damsel's5291 father1 said,559 Comfort5582 your heart,3824 I pray4994 you. And they tarried4102 until5704 afternoon,5186 3117 and they did eat398 both8147 of them.

9 And when the man376 rose6965 up to depart,3212 he, and his concubine,6370 and his servant,5288 his father2859 in law,2859 the damsel's5291 father,1 said559 to him, Behold,2009 now4994 the day3117 draws7503 toward evening,6150 I pray4994 you tarry3885 all3885 night: behold,2009 the day3117 grows2583 to an end,2583 lodge3885 here,6311 that your heart3824 may be merry;3190 and to morrow4279 get you early7925 on your way,1870 that you may go1980 home.168

10 But the man376 would14 not tarry3885 that night, but he rose6965 up and departed,3212 and came935 over5227 against5227 Jebus,2982 which1958 is Jerusalem;3389 and there were with him two6776 asses2543 saddled,2280 his concubine6370 also was with him.

11 And when they were by Jebus,2982 the day3117 was far3966 spent;7286 and the servant5288 said559 to his master,113 Come,3212 I pray4994 you, and let us turn5493 in into413 this2063 city5892 of the Jebusites,2983 and lodge3885 in it.

12 And his master113 said559 to him, We will not turn5493 aside here into413 the city5892 of a stranger,5237 that is not of the children1121 of Israel;3478 we will pass5674 over5674 to Gibeah.1390

13 And he said559 to his servant,5288 Come,3212 and let us draw near7126 to one259 of these places4725 to lodge3885 all3885 night, in Gibeah,1390 or176 in Ramah.7414

14 And they passed5674 on and went3212 their way;3212 and the sun8121 went935 down on them when they were by Gibeah,1390 which834 belongs to Benjamin.1144

15 And they turned5493 aside thither,8033 to go935 in and to lodge3885 in Gibeah:1390 and when he went935 in, he sat3427 him down in a street7339 of the city:5892 for there was no369 man376 that took622 them into his house1004 to lodging.3885

16 And, behold,2009 there came935 an old2205 man376 from his work4639 out of the field7704 at even,6153 which was also of mount2022 Ephraim;669 and he sojourned1481 in Gibeah:1390 but the men582 of the place4725 were Benjamites.1145

17 And when he had lifted5375 up his eyes,5869 he saw7200 a wayfaring732 man376 in the street7339 of the city:5892 and the old2205 man376 said,559 Where575 go3212 you? and from where370 come935 you?

18 And he said559 to him, We are passing5674 from Bethlehemjudah1035 toward5704 the side3411 of mount2022 Ephraim;669 from there8033 am I: and I went3212 to Bethlehemjudah,1035 but I am now going1980 to the house1004 of the LORD;3068 and there is no369 man376 that receives622 me to house.1004

19 Yet1571 there is both1571 straw8401 and provender4554 for our asses;2543 and there is bread3899 and wine3196 also1571 for me, and for your handmaid,519 and for the young5288 man which is with your servants:5650 there is no369 want4270 of any3605 thing.1697

20 And the old2205 man376 said,559 Peace7965 be with you; howsoever7535 let all3605 your wants4270 lie on me; only7535 lodge3885 not in the street.7339

21 So he brought935 him into his house,1004 and gave provender1101 to the asses:2543 and they washed7364 their feet,7272 and did eat398 and drink.8354

22 Now as they were making their hearts3820 merry,3190 behold,2009 the men582 of the city,5892 certain582 sons1121 of Belial,1100 beset5437 the house1004 round5437 about, and beat1849 at5921 the door,1817 and spoke559 to the master1167 of the house,1004 the old2205 man,376 saying,559 Bring3318 forth3318 the man376 that came935 into413 your house,1004 that we may know3045 him.

23 And the man,376 the master1167 of the house,1004 went3318 out to them, and said559 to them, No,408 my brothers,251 no, I pray4994 you, do not so wickedly;7489 seeing310 that this2088 man376 is come935 into413 my house,1004 do6213 not this2063 folly.5039

24 Behold,2009 here is my daughter1323 a maiden,1330 and his concubine;6370 them I will bring3318 out now,4994 and humble6031 you them, and do6213 with them what seems5869 good2896 to you: but to this2088 man376 do6213 not so2063 vile5039 a thing.1697

25 But the men582 would14 not listen8085 to him: so the man376 took2388 his concubine,6370 and brought3318 her forth3318 to them; and they knew3045 her, and abused5953 her all3605 the night3915 until5704 the morning:1242 and when the day7837 began to spring,5927 they let her go.7971

26 Then came935 the woman802 in the dawning6437 of the day,1242 and fell5307 down at the door6607 of the man's376 house1004 where834 8033 her lord113 was, till5704 it was light.216

27 And her lord113 rose6965 up in the morning,1242 and opened6605 the doors1817 of the house,1004 and went3318 out to go3212 his way:1870 and, behold,2009 the woman802 his concubine6370 was fallen5307 down at the door6607 of the house,1004 and her hands3027 were on the threshold.5592

28 And he said559 to her, Up, and let us be going.3212 But none369 answered.6030 Then the man376 took3947 her up on an ass,2543 and the man376 rose6965 up, and got3212 him to his place.4725

29 And when he was come935 into413 his house,1004 he took3947 a knife,3979 and laid hold2388 on his concubine,6370 and divided5408 her, together with her bones,6106 into twelve8147 6240 pieces,5409 and sent7971 her into all3605 the coasts1366 of Israel.3478

30 And it was so, that all3605 that saw7200 it said,559 There was no3808 such2063 deed done1961 nor3808 seen7200 from the day3117 that the children1121 of Israel3478 came5927 up out of the land776 of Egypt4714 to this2088 day:3117 consider7760 of it, take advice,5779 and speak1696 your minds.

Книга Суддiв

Розділ 19

Judges

Chapter 19

1 І сталося тими днями, — а царя в Ізраїлі не було — і був один Левит прихо́дько на узбі́ччях Єфремових гір. І взяв він собі жінку нало́жницю з Юдиного Віфлеєму.

1 And it came1961 to pass in those1992 days,3117 when there was no369 king4428 in Israel,3478 that there was a certain376 Levite3881 sojourning1481 on the side3411 of mount2022 Ephraim,669 who took3947 to him a concubine6370 out of Bethlehemjudah.1035

2 А нало́жниця його чинила пере́люб при ньому, та й пішла від нього до дому свого батька, до Віфлеєму Юдиного, і була там чотири місяці ча́су.

2 And his concubine6370 played the whore2181 against5921 him, and went3212 away from him to her father's1 house1004 to Bethlehemjudah,1035 and was there8033 four702 whole3117 months.2320

3 І встав її муж та й пішов за нею, щоб поговорити до серця її, щоб вернути її, а з ним був слуга його та пара ослів. І вона ввела́ його до дому батька свого. І побачив його ба́тько тієї молодої жінки, та й радісно вийшов назу́стріч йому.

3 And her husband376 arose,6965 and went3212 after310 her, to speak1696 friendly3820 to her, and to bring7725 her again,7725 having his servant5288 with him, and a couple6776 of asses:2543 and she brought935 him into her father's1 house:1004 and when the father1 of the damsel5291 saw7200 him, he rejoiced8055 to meet7125 him.

4 І тримав його тесть його, батько тієї молодої жінки, і сидів із ним три дні, — і їли й пили вони та ночували там.

4 And his father2859 in law,2859 the damsel's5291 father,1 retained2388 him; and he stayed3427 with him three7969 days:3117 so they did eat398 and drink,8354 and lodged3885 there.8033

5 І сталося четвертого дня, і повставали вони рано вранці, та й встали, щоб іти. І сказав батько тієї молодої жінки до зятя свого: „Підкріпи своє серце кавалком хліба, а потім пі́дете“.

5 And it came1961 to pass on the fourth7243 day,3117 when they arose7925 early7925 in the morning,1242 that he rose6965 up to depart:3212 and the damsel's5291 father1 said559 to his son2860 in law,2859 Comfort5582 your heart3820 with a morsel6595 of bread,3899 and afterward310 go3212 your way.

6 І сіли вони, і обоє ра́зом їли та пили. А батько тієї молодої жінки сказав до того чоловіка: „Зволь же й переночуй, і нехай буде добре тобі на серці!“

6 And they sat3427 down, and did eat398 and drink8354 both8147 of them together:3162 for the damsel's5291 father1 had said559 to the man,376 Be content,2974 I pray4994 you, and tarry3885 all3885 night, and let your heart3820 be merry.3190

7 Але встав той чоловік, щоб іти, а тесть його сильно просив його. І вернувся він, і переночував там.

7 And when the man376 rose6965 up to depart,3212 his father2859 in law2859 urged6484 him: therefore he lodged3885 there8033 again.7725

8 І встав він рано вранці п'ятого дня, щоб іти, а батько тієї молодої жінки сказав: „Підкріпи ж своє серце!“ І зволіка́ли вони аж до схи́лку дня, і їли обоє вони.

8 And he arose7925 early7925 in the morning1242 on the fifth2549 day3117 to depart;3212 and the damsel's5291 father1 said,559 Comfort5582 your heart,3824 I pray4994 you. And they tarried4102 until5704 afternoon,5186 3117 and they did eat398 both8147 of them.

9 І встав той чоловік, щоб іти, він та наложниця його та слуга його. І сказав йому тесть його, батько тієї молодої жінки: „Ось день схилився на вечір, — переночуй же! Ось день кладеться, — ночуй тут, і нехай буде добре тобі на серці! І встанете взавтра рано, у доро́гу свою́, та й пі́деш до намету свого“.

9 And when the man376 rose6965 up to depart,3212 he, and his concubine,6370 and his servant,5288 his father2859 in law,2859 the damsel's5291 father,1 said559 to him, Behold,2009 now4994 the day3117 draws7503 toward evening,6150 I pray4994 you tarry3885 all3885 night: behold,2009 the day3117 grows2583 to an end,2583 lodge3885 here,6311 that your heart3824 may be merry;3190 and to morrow4279 get you early7925 on your way,1870 that you may go1980 home.168

10 Та той чоловік не хотів ночувати. І встав він та й пішов, і прийшов навпроти Євусу, — це Єрусалим. А з ним пара нав'ю́чених ослів, і його наложниця з ним.

10 But the man376 would14 not tarry3885 that night, but he rose6965 up and departed,3212 and came935 over5227 against5227 Jebus,2982 which1958 is Jerusalem;3389 and there were with him two6776 asses2543 saddled,2280 his concubine6370 also was with him.

11 Вони були́, при Євусі, а день дуже схилився. І сказав слуга до пана свого: „Ходім, і зайді́мо до цього євусейського міста, та й переночуємо в ньому“.

11 And when they were by Jebus,2982 the day3117 was far3966 spent;7286 and the servant5288 said559 to his master,113 Come,3212 I pray4994 you, and let us turn5493 in into413 this2063 city5892 of the Jebusites,2983 and lodge3885 in it.

12 І сказав до нього пан його: „Не заходьмо до міста чужи́нців, бо вони не з Ізраїлевих синів, а перейдімо до Ґів'и“.

12 And his master113 said559 to him, We will not turn5493 aside here into413 the city5892 of a stranger,5237 that is not of the children1121 of Israel;3478 we will pass5674 over5674 to Gibeah.1390

13 І сказав він до слуги свого: „Ходім, і при́йдемо до одного з тих міст, і переночуємо в Ґів'ї або в Рамі“.

13 And he said559 to his servant,5288 Come,3212 and let us draw near7126 to one259 of these places4725 to lodge3885 all3885 night, in Gibeah,1390 or176 in Ramah.7414

14 І перейшли вони та й пішли. А сонце зайшло їм при Ґів'ї, що була́ Веніяминова.

14 And they passed5674 on and went3212 their way;3212 and the sun8121 went935 down on them when they were by Gibeah,1390 which834 belongs to Benjamin.1144

15 І зійшли вони туди, щоб увійти переночувати в Ґів'ї. І він увійшов та й сів на майда́ні того міста, та ніхто не брав їх до дому переночувати.

15 And they turned5493 aside thither,8033 to go935 in and to lodge3885 in Gibeah:1390 and when he went935 in, he sat3427 him down in a street7339 of the city:5892 for there was no369 man376 that took622 them into his house1004 to lodging.3885

16 Аж ось стари́й чоловік іде вве́чорі з поля з своєї роботи. А цей чоловік був з Єфремових гір, і він був прихо́дько в Ґів'ї. А люди того місця — сини́ Веніяминові.

16 And, behold,2009 there came935 an old2205 man376 from his work4639 out of the field7704 at even,6153 which was also of mount2022 Ephraim;669 and he sojourned1481 in Gibeah:1390 but the men582 of the place4725 were Benjamites.1145

17 І звів він очі свої та й побачив того чоловіка мандрівника́ на місько́му майда́ні. І сказав той старий чоловік: „Куди ти йдеш та звідки прихо́диш?“

17 And when he had lifted5375 up his eyes,5869 he saw7200 a wayfaring732 man376 in the street7339 of the city:5892 and the old2205 man376 said,559 Where575 go3212 you? and from where370 come935 you?

18 А той до нього сказав: „Ми перехо́димо з Юдиного Віфлеєму аж до узбіччя єфремових гір, — звідти я. І ходив я аж до Юдиного Віфлесму, і йду до Господнього дому, та нема нікого, хто взяв би мене до дому.

18 And he said559 to him, We are passing5674 from Bethlehemjudah1035 toward5704 the side3411 of mount2022 Ephraim;669 from there8033 am I: and I went3212 to Bethlehemjudah,1035 but I am now going1980 to the house1004 of the LORD;3068 and there is no369 man376 that receives622 me to house.1004

19 Є й солома, і паша для наших ослів, є хліб та вино мені й невільниці твоїй та слузі з твоїми рабами, — не бракує жодної речі“.

19 Yet1571 there is both1571 straw8401 and provender4554 for our asses;2543 and there is bread3899 and wine3196 also1571 for me, and for your handmaid,519 and for the young5288 man which is with your servants:5650 there is no369 want4270 of any3605 thing.1697

20 І сказав той старий чоловік: „Мир тобі, — нехай уся недоста́ча твоя на мені, тільки на майда́ні не ночуй!“

20 And the old2205 man376 said,559 Peace7965 be with you; howsoever7535 let all3605 your wants4270 lie on me; only7535 lodge3885 not in the street.7339

21 І він увів його́ до свого дому, і дав ослам ко́рму, а самі́ вони пообмивали ноги свої та й їли й пили.

21 So he brought935 him into his house,1004 and gave provender1101 to the asses:2543 and they washed7364 their feet,7272 and did eat398 and drink.8354

22 Коли вони звеселили серце своє, аж ось люди того міста, люди розпусні, оточили той дім та сту́кали в двері. І каза́ли вони тому старо́му чоловікові, власникові того дому, говорячи: „Виведи чоловіка, що ввійшов до дому твого, — і ми пізнаєм його!“

22 Now as they were making their hearts3820 merry,3190 behold,2009 the men582 of the city,5892 certain582 sons1121 of Belial,1100 beset5437 the house1004 round5437 about, and beat1849 at5921 the door,1817 and spoke559 to the master1167 of the house,1004 the old2205 man,376 saying,559 Bring3318 forth3318 the man376 that came935 into413 your house,1004 that we may know3045 him.

23 І вийшов до них той чоловік, власник того дому, та й сказав їм: „Ні, мої браття, не робіть же ви зла! По то́му, як увійшов цей чоловік до мого дому, не зробіть такої гидо́ти!

23 And the man,376 the master1167 of the house,1004 went3318 out to them, and said559 to them, No,408 my brothers,251 no, I pray4994 you, do not so wickedly;7489 seeing310 that this2088 man376 is come935 into413 my house,1004 do6213 not this2063 folly.5039

24 Ось дочка́ моя дівчина, та його наложниця, — я їх ви́веду, а ви візьміть їх, і зробіть їм, що вам до вподоби, а тому чоловікові ви не зробите цієї оги́дної речі!“

24 Behold,2009 here is my daughter1323 a maiden,1330 and his concubine;6370 them I will bring3318 out now,4994 and humble6031 you them, and do6213 with them what seems5869 good2896 to you: but to this2088 man376 do6213 not so2063 vile5039 a thing.1697

25 Та ті люди не хотіли слу́хати його. І схопи́в той чоловік свою наложницю, і вивів до них назо́вні. І вони познали її, і безчестили її ці́лу ніч аж до ранку, і відпустили її, як зійшла ра́ння зоря́.

25 But the men582 would14 not listen8085 to him: so the man376 took2388 his concubine,6370 and brought3318 her forth3318 to them; and they knew3045 her, and abused5953 her all3605 the night3915 until5704 the morning:1242 and when the day7837 began to spring,5927 they let her go.7971

26 І прийшла та жінка, як ранок вертався, та й упала, і лежала при вході дому того чоловіка, що пан її був там, аж до світу.

26 Then came935 the woman802 in the dawning6437 of the day,1242 and fell5307 down at the door6607 of the man's376 house1004 where834 8033 her lord113 was, till5704 it was light.216

27 А пан її встав рано, і відчинив двері дому та й вийшов, щоб іти своєю дорогою, — аж ось та жінка, його нало́жниця, лежить при вході до дому, а руки її на порозі.

27 And her lord113 rose6965 up in the morning,1242 and opened6605 the doors1817 of the house,1004 and went3318 out to go3212 his way:1870 and, behold,2009 the woman802 his concubine6370 was fallen5307 down at the door6607 of the house,1004 and her hands3027 were on the threshold.5592

28 І сказав він до неї: „Уставай і пі́демо!“ Та вона не відповіла́, бо вмерла. І взяв він її на осла. І встав той чоловік, і пішов до свого місця.

28 And he said559 to her, Up, and let us be going.3212 But none369 answered.6030 Then the man376 took3947 her up on an ass,2543 and the man376 rose6965 up, and got3212 him to his place.4725

29 І ввійшов він до дому свого, і взяв ножа, і схопи́в свою нало́жницю та й порізав її за костями її на дванадцять кусків, і порозсилав по всій Ізраїлевій країні.

29 And when he was come935 into413 his house,1004 he took3947 a knife,3979 and laid hold2388 on his concubine,6370 and divided5408 her, together with her bones,6106 into twelve8147 6240 pieces,5409 and sent7971 her into all3605 the coasts1366 of Israel.3478

30 І сталося, кожен, хто це бачив, то говорив: „Не бувало й не ба́чено такого, як це, від дня ви́ходу Ізраїлевих синів з єгипетського кра́ю аж до цього дня! Зверніть увагу на це, радьте та говоріть!“

30 And it was so, that all3605 that saw7200 it said,559 There was no3808 such2063 deed done1961 nor3808 seen7200 from the day3117 that the children1121 of Israel3478 came5927 up out of the land776 of Egypt4714 to this2088 day:3117 consider7760 of it, take advice,5779 and speak1696 your minds.

1.0x