Повторення ЗаконуРозділ 9 |
|
1 |
|
2 народом великим та високим, ве́летнями, яких ти знаєш, і про яких ти чув: „Хто стане перед ве́летнями?“ |
|
3 І пізнаєш сьогодні, що Господь, Бог твій, Він Той, що переходить перед тобою, як огонь поїдаючий, — Він вигубить їх і Він пони́жуватиме їх перед тобою. І ти виженеш їх і вигубиш їх незаба́ром, як Господь говорив був тобі. |
|
4 Не скажи в серці своїм, коли Господь, Бог твій, буде їх виганяти з-перед тебе, говорячи: „Через пра́ведність мою ввів мене Господь посісти цей Край, і через непра́ведність цих людей Господь виганяє їх з-перед мене“. |
|
5 Не через пра́ведність твою, і не через простоту́ твого серця ти входиш володіти їхнім Краєм, але через неправедність цих людей Господь, Бог твій, виганяє їх з-перед тебе, і щоб виконати те слово, що присягнув був Господь батькам твоїм, Авраамові, Ісакові та Якову. |
|
6 І пізнаєш, що не через пра́ведність твою Господь, Бог твій, дає тобі посісти цей хороший Край, бо ти народ твердоши́їй. |
|
7 Пам'ятай, не забудь, що ти гніви́в Господа, Бога свого, — у пустині від дня, коли вийшов ти з єгипетського кра́ю аж до прихо́ду вашого до цього місця, неслухня́ні були ви проти Господа. |
|
8 І на Хори́ві розгніви́ли були ви Господа, — і Господь був розгнівався на вас, щоб вигубити вас. |
|
9 Коли я схо́див на го́ру взяти кам'яні табли́ці заповіту, що Господь склав був із вами, то сидів я на горі сорок день і сорок ночей, хліба не їв, і води не пив. |
|
10 І Господь дав мені оби́дві кам'яні табли́ці, писані Божим пальцем, а на них усі ті слова́, що Господь говорив був із вами на горі з сере́дини огню в дні зборів. |
|
11 І сталося, на кінці сорока́ день і сорока́ ночей дав мені Господь дві кам'яні табли́ці, табли́ці заповіту. |
|
12 І сказав мені Господь: „Устань, швидко зійди звідси, бо зіпсувся наро́д твій, що ти вивів з Єгипту. Вони скоро збо́чили з дороги, яку Я наказав їм, — зробили собі литого бовва́на“. |
|
13 I сказав Господь до мене, говорячи: „Бачив Я той наро́д, — і ось він наро́д твердоши́їй. |
|
14 Позостав Мене, і Я ви́гублю їх, і зітру́ їхнє ймення з-під неба, тебе зроблю́ народом міцнішим та численнішим від нього“. |
|
15 І я обернувся, і зійшов із гори, а гора палає в огні, і оби́дві табли́ці заповіту в обох руках моїх. |
|
16 І побачив я, а ось ви згрішили проти Господа, Бога вашого, — зробили собі теля, литого бовва́на, зійшли скоро з дороги, яку Господь наказав був вам! |
|
17 І схопи́в я за оби́дві табли́ці, та й кинув їх з обох своїх рук, — і розторо́щив їх на ваших оча́х!... |
|
18 І впав я перед Господнім лицем, як перше, сорок день і сорок ночей хліба не їв і води не пив, за ввесь ваш гріх, що згрішили ви, як чинили зло в оча́х Господа, щоб Його розгніви́ти, |
|
19 бо боявся я гніву та люті, якими розгні́вався був на вас Господь, щоб ви́губити вас, — та вислухав Господь мене й цього ра́зу. |
|
20 А на Аарона Господь дуже розгнівався був, щоб погубити його. І молився я того ча́су також за Ааро́на. |
|
21 А гріх ваш, що вчинили ви, теля́ те я взяв та й спалив його в огні, і розторо́щив його, добре змолов, аж стало воно дрібни́м, немов порох. І кинув я порох його до пото́ку, що сходить з гори. |
|
22 І в Тав'ері, і в Массі, і в Ківрот-Гаттааві гніви́ли ви Господа. |
|
23 А коли Господь посилав вас з Кадеш-Барнеа, говорячи: „Увійдіть, та й посядьте той край, що Я дав вам“, то були ви неслухня́ні нака́зу Господа, Бога вашого, і не повірили Йому, і не послухалися Його голосу. |
|
24 Неслухня́ні були ви Господе́ві від дня, як я вас пізнав. |
|
25 І впав я перед Господнім лицем на ті сорок день і сорок ночей, що я був упав, бо Господь сказав, що ви́губить вас. |
|
26 І молився я до Господа й говорив: „Владико Господи, не губи народу Свого та насліддя Свого, що Ти викупив Своєю вели́чністю, що Ти вивів його́ з Єгипту сильною рукою! |
|
27 Згадай Своїх рабів — Авраама, Ісака та Якова, не вважай на запеклість цього наро́ду й на несправедливість та гріх його, |
|
28 щоб не сказав той кра́й, звідки вивів ти нас: Не міг Господь увести їх до того кра́ю, що Ти говорив їм, та з Своєї не́нависти до них Ти вивів їх, щоб побити їх у пустині. |
|
29 А вони народ Твій та насліддя Твоє, що Ти вивів Своєю великою силою та Своїм ви́тягненим раме́ном“. |
ВторозакониеГлава 9 |
|
1 |
|
2 Люди там высокие и сильные — племя енакитян, о которых ты знаешь и слышал, потому что наши лазутчики о них рассказали: „Никто не может одолеть енакитян”. |
|
3 Но знай, что впереди тебя перейдёт реку Господь, Бог твой, подобный всеразрушающему огню! Господь истребит те народы, повергнет их перед тобой, а ты изгонишь их и быстро уничтожишь, потому что Господь обещал тебе, что так будет. |
|
4 Господь, Бог твой, изгонит эти народы ради тебя, но не говори себе: „Господь вывел нас, чтобы мы жили в этой земле, потому что мы праведный народ!” Господь изгнал эти народы, потому что они были злы, а не из-за твоей праведности. |
|
5 Ты же заберёшь их землю не потому, что праведен и живёшь правильно. Наоборот, ты входишь в эту землю, и Господь, Бог твой, изгоняет те народы, потому что они жили неправедно. Господь также желает сдержать клятву, данную твоим предкам: Аврааму, Исааку и Иакову. |
|
6 Знай же, что Господь, Бог твой, отдаёт тебе эту добрую землю, чтобы ты жил на ней, не потому что ты праведен, так как ты — народ упрямый!» |
|
7 |
|
8 Вы так прогневили Господа на горе Хорив, что Он готов был истребить вас! |
|
9 Я поднялся на гору за каменными скрижалями, на которых было записано Соглашение, заключённое Господом с вами, и пробыл на горе сорок дней и сорок ночей без хлеба и воды. |
|
10 И дал мне Господь каменные скрижали, на которых Его пальцем были написаны заповеди. Он написал всё, что сказал вам из огня, когда вы все собрались на горе. |
|
11 В конце сорока дней и сорока ночей Господь дал мне два плоских камня, скрижали Соглашения, |
|
12 и сказал: „Вставай и поскорее спустись отсюда вниз, потому что народ, который ты вывел из Египта, погубил себя: как быстро люди перестали следовать Моим заповедям! Они расплавили золото и сотворили себе идола”. |
|
13 И ещё сказал мне Господь: „Я знаю этот народ, он очень упрям. |
|
14 Не удерживай Меня, Я истреблю их, так что никто даже имени их не вспомнит, а от тебя произведу народ, который будет сильнее и многочисленнее этого!”» |
|
15 |
|
16 Я посмотрел и увидел, что вы согрешили против Господа, Бога вашего, увидел тельца, которого вы сделали из расплавленного золота. Как быстро вы перестали повиноваться Господу! |
|
17 Затем я взял две скрижали, и бросил их на землю, у вас на глазах разбив камни на части. |
|
18 Затем я пал ниц перед Господом и оставался так сорок дней и сорок ночей, как прежде, без хлеба и воды, за то, что вы так ужасно согрешили, причинив Господу зло, и прогневили Его. |
|
19 Я страшился ужасного гнева Господнего: Господь был так разгневан, что хотел уничтожить вас, но и на этот раз послушал меня. |
|
20 Господь был так разгневан на Аарона, что хотел погубить и его, и тогда я помолился за Аарона, |
|
21 взял этот ужасный грех — сделанного вами тельца, и расплавил его в огне. Я разбил его на мелкие куски, измельчил куски в пыль, а потом бросил пыль в бежавшую с горы реку». |
|
22 |
|
23 и не повиновались Ему, когда Он велел вам уйти из Кадес-Варны, сказав: „Поднимитесь в горы и овладейте землёй, которую Я вам даю”. Вы отказались повиноваться Господу, Богу вашему, не доверились Ему, ослушавшись Его повеления. |
|
24 Всё время, с тех пор как я знаю вас, вы отказывались повиноваться Господу. |
|
25 Тогда я пал ниц перед Господом и провёл так сорок дней и сорок ночей, так как Господь сказал, что уничтожит вас. |
|
26 Я молился Господу: „Господи, Владыка мой, не погуби этот народ. Эти люди принадлежат Тебе, Ты освободил их и вывел из Египта Своей великой властью и силой. |
|
27 Вспомни слуг Твоих Авраама, Исаака и Иакова, забудь, как упрям этот народ, не смотри на его грехи и неправедную жизнь. |
|
28 Если Ты накажешь Свой народ, египтяне могут сказать: „Господь не смог вывести Свой народ в землю, которую пообещал ему и, возненавидев израильтян, завёл в пустыню, чтобы умертвить”. |
|
29 Господи, они ведь Твой народ, Твоё владение, Ты вывел их из Египта Своей великой властью и силой”». |
Повторення ЗаконуРозділ 9 |
ВторозакониеГлава 9 |
|
1 |
1 |
|
2 народом великим та високим, ве́летнями, яких ти знаєш, і про яких ти чув: „Хто стане перед ве́летнями?“ |
2 Люди там высокие и сильные — племя енакитян, о которых ты знаешь и слышал, потому что наши лазутчики о них рассказали: „Никто не может одолеть енакитян”. |
|
3 І пізнаєш сьогодні, що Господь, Бог твій, Він Той, що переходить перед тобою, як огонь поїдаючий, — Він вигубить їх і Він пони́жуватиме їх перед тобою. І ти виженеш їх і вигубиш їх незаба́ром, як Господь говорив був тобі. |
3 Но знай, что впереди тебя перейдёт реку Господь, Бог твой, подобный всеразрушающему огню! Господь истребит те народы, повергнет их перед тобой, а ты изгонишь их и быстро уничтожишь, потому что Господь обещал тебе, что так будет. |
|
4 Не скажи в серці своїм, коли Господь, Бог твій, буде їх виганяти з-перед тебе, говорячи: „Через пра́ведність мою ввів мене Господь посісти цей Край, і через непра́ведність цих людей Господь виганяє їх з-перед мене“. |
4 Господь, Бог твой, изгонит эти народы ради тебя, но не говори себе: „Господь вывел нас, чтобы мы жили в этой земле, потому что мы праведный народ!” Господь изгнал эти народы, потому что они были злы, а не из-за твоей праведности. |
|
5 Не через пра́ведність твою, і не через простоту́ твого серця ти входиш володіти їхнім Краєм, але через неправедність цих людей Господь, Бог твій, виганяє їх з-перед тебе, і щоб виконати те слово, що присягнув був Господь батькам твоїм, Авраамові, Ісакові та Якову. |
5 Ты же заберёшь их землю не потому, что праведен и живёшь правильно. Наоборот, ты входишь в эту землю, и Господь, Бог твой, изгоняет те народы, потому что они жили неправедно. Господь также желает сдержать клятву, данную твоим предкам: Аврааму, Исааку и Иакову. |
|
6 І пізнаєш, що не через пра́ведність твою Господь, Бог твій, дає тобі посісти цей хороший Край, бо ти народ твердоши́їй. |
6 Знай же, что Господь, Бог твой, отдаёт тебе эту добрую землю, чтобы ты жил на ней, не потому что ты праведен, так как ты — народ упрямый!» |
|
7 Пам'ятай, не забудь, що ти гніви́в Господа, Бога свого, — у пустині від дня, коли вийшов ти з єгипетського кра́ю аж до прихо́ду вашого до цього місця, неслухня́ні були ви проти Господа. |
7 |
|
8 І на Хори́ві розгніви́ли були ви Господа, — і Господь був розгнівався на вас, щоб вигубити вас. |
8 Вы так прогневили Господа на горе Хорив, что Он готов был истребить вас! |
|
9 Коли я схо́див на го́ру взяти кам'яні табли́ці заповіту, що Господь склав був із вами, то сидів я на горі сорок день і сорок ночей, хліба не їв, і води не пив. |
9 Я поднялся на гору за каменными скрижалями, на которых было записано Соглашение, заключённое Господом с вами, и пробыл на горе сорок дней и сорок ночей без хлеба и воды. |
|
10 І Господь дав мені оби́дві кам'яні табли́ці, писані Божим пальцем, а на них усі ті слова́, що Господь говорив був із вами на горі з сере́дини огню в дні зборів. |
10 И дал мне Господь каменные скрижали, на которых Его пальцем были написаны заповеди. Он написал всё, что сказал вам из огня, когда вы все собрались на горе. |
|
11 І сталося, на кінці сорока́ день і сорока́ ночей дав мені Господь дві кам'яні табли́ці, табли́ці заповіту. |
11 В конце сорока дней и сорока ночей Господь дал мне два плоских камня, скрижали Соглашения, |
|
12 І сказав мені Господь: „Устань, швидко зійди звідси, бо зіпсувся наро́д твій, що ти вивів з Єгипту. Вони скоро збо́чили з дороги, яку Я наказав їм, — зробили собі литого бовва́на“. |
12 и сказал: „Вставай и поскорее спустись отсюда вниз, потому что народ, который ты вывел из Египта, погубил себя: как быстро люди перестали следовать Моим заповедям! Они расплавили золото и сотворили себе идола”. |
|
13 I сказав Господь до мене, говорячи: „Бачив Я той наро́д, — і ось він наро́д твердоши́їй. |
13 И ещё сказал мне Господь: „Я знаю этот народ, он очень упрям. |
|
14 Позостав Мене, і Я ви́гублю їх, і зітру́ їхнє ймення з-під неба, тебе зроблю́ народом міцнішим та численнішим від нього“. |
14 Не удерживай Меня, Я истреблю их, так что никто даже имени их не вспомнит, а от тебя произведу народ, который будет сильнее и многочисленнее этого!”» |
|
15 І я обернувся, і зійшов із гори, а гора палає в огні, і оби́дві табли́ці заповіту в обох руках моїх. |
15 |
|
16 І побачив я, а ось ви згрішили проти Господа, Бога вашого, — зробили собі теля, литого бовва́на, зійшли скоро з дороги, яку Господь наказав був вам! |
16 Я посмотрел и увидел, что вы согрешили против Господа, Бога вашего, увидел тельца, которого вы сделали из расплавленного золота. Как быстро вы перестали повиноваться Господу! |
|
17 І схопи́в я за оби́дві табли́ці, та й кинув їх з обох своїх рук, — і розторо́щив їх на ваших оча́х!... |
17 Затем я взял две скрижали, и бросил их на землю, у вас на глазах разбив камни на части. |
|
18 І впав я перед Господнім лицем, як перше, сорок день і сорок ночей хліба не їв і води не пив, за ввесь ваш гріх, що згрішили ви, як чинили зло в оча́х Господа, щоб Його розгніви́ти, |
18 Затем я пал ниц перед Господом и оставался так сорок дней и сорок ночей, как прежде, без хлеба и воды, за то, что вы так ужасно согрешили, причинив Господу зло, и прогневили Его. |
|
19 бо боявся я гніву та люті, якими розгні́вався був на вас Господь, щоб ви́губити вас, — та вислухав Господь мене й цього ра́зу. |
19 Я страшился ужасного гнева Господнего: Господь был так разгневан, что хотел уничтожить вас, но и на этот раз послушал меня. |
|
20 А на Аарона Господь дуже розгнівався був, щоб погубити його. І молився я того ча́су також за Ааро́на. |
20 Господь был так разгневан на Аарона, что хотел погубить и его, и тогда я помолился за Аарона, |
|
21 А гріх ваш, що вчинили ви, теля́ те я взяв та й спалив його в огні, і розторо́щив його, добре змолов, аж стало воно дрібни́м, немов порох. І кинув я порох його до пото́ку, що сходить з гори. |
21 взял этот ужасный грех — сделанного вами тельца, и расплавил его в огне. Я разбил его на мелкие куски, измельчил куски в пыль, а потом бросил пыль в бежавшую с горы реку». |
|
22 І в Тав'ері, і в Массі, і в Ківрот-Гаттааві гніви́ли ви Господа. |
22 |
|
23 А коли Господь посилав вас з Кадеш-Барнеа, говорячи: „Увійдіть, та й посядьте той край, що Я дав вам“, то були ви неслухня́ні нака́зу Господа, Бога вашого, і не повірили Йому, і не послухалися Його голосу. |
23 и не повиновались Ему, когда Он велел вам уйти из Кадес-Варны, сказав: „Поднимитесь в горы и овладейте землёй, которую Я вам даю”. Вы отказались повиноваться Господу, Богу вашему, не доверились Ему, ослушавшись Его повеления. |
|
24 Неслухня́ні були ви Господе́ві від дня, як я вас пізнав. |
24 Всё время, с тех пор как я знаю вас, вы отказывались повиноваться Господу. |
|
25 І впав я перед Господнім лицем на ті сорок день і сорок ночей, що я був упав, бо Господь сказав, що ви́губить вас. |
25 Тогда я пал ниц перед Господом и провёл так сорок дней и сорок ночей, так как Господь сказал, что уничтожит вас. |
|
26 І молився я до Господа й говорив: „Владико Господи, не губи народу Свого та насліддя Свого, що Ти викупив Своєю вели́чністю, що Ти вивів його́ з Єгипту сильною рукою! |
26 Я молился Господу: „Господи, Владыка мой, не погуби этот народ. Эти люди принадлежат Тебе, Ты освободил их и вывел из Египта Своей великой властью и силой. |
|
27 Згадай Своїх рабів — Авраама, Ісака та Якова, не вважай на запеклість цього наро́ду й на несправедливість та гріх його, |
27 Вспомни слуг Твоих Авраама, Исаака и Иакова, забудь, как упрям этот народ, не смотри на его грехи и неправедную жизнь. |
|
28 щоб не сказав той кра́й, звідки вивів ти нас: Не міг Господь увести їх до того кра́ю, що Ти говорив їм, та з Своєї не́нависти до них Ти вивів їх, щоб побити їх у пустині. |
28 Если Ты накажешь Свой народ, египтяне могут сказать: „Господь не смог вывести Свой народ в землю, которую пообещал ему и, возненавидев израильтян, завёл в пустыню, чтобы умертвить”. |
|
29 А вони народ Твій та насліддя Твоє, що Ти вивів Своєю великою силою та Своїм ви́тягненим раме́ном“. |
29 Господи, они ведь Твой народ, Твоё владение, Ты вывел их из Египта Своей великой властью и силой”». |