Повторення ЗаконуРозділ 9 |
|
1 |
|
2 народом великим та високим, ве́летнями, яких ти знаєш, і про яких ти чув: „Хто стане перед ве́летнями?“ |
|
3 І пізнаєш сьогодні, що Господь, Бог твій, Він Той, що переходить перед тобою, як огонь поїдаючий, — Він вигубить їх і Він пони́жуватиме їх перед тобою. І ти виженеш їх і вигубиш їх незаба́ром, як Господь говорив був тобі. |
|
4 Не скажи в серці своїм, коли Господь, Бог твій, буде їх виганяти з-перед тебе, говорячи: „Через пра́ведність мою ввів мене Господь посісти цей Край, і через непра́ведність цих людей Господь виганяє їх з-перед мене“. |
|
5 Не через пра́ведність твою, і не через простоту́ твого серця ти входиш володіти їхнім Краєм, але через неправедність цих людей Господь, Бог твій, виганяє їх з-перед тебе, і щоб виконати те слово, що присягнув був Господь батькам твоїм, Авраамові, Ісакові та Якову. |
|
6 І пізнаєш, що не через пра́ведність твою Господь, Бог твій, дає тобі посісти цей хороший Край, бо ти народ твердоши́їй. |
|
7 Пам'ятай, не забудь, що ти гніви́в Господа, Бога свого, — у пустині від дня, коли вийшов ти з єгипетського кра́ю аж до прихо́ду вашого до цього місця, неслухня́ні були ви проти Господа. |
|
8 І на Хори́ві розгніви́ли були ви Господа, — і Господь був розгнівався на вас, щоб вигубити вас. |
|
9 Коли я схо́див на го́ру взяти кам'яні табли́ці заповіту, що Господь склав був із вами, то сидів я на горі сорок день і сорок ночей, хліба не їв, і води не пив. |
|
10 І Господь дав мені оби́дві кам'яні табли́ці, писані Божим пальцем, а на них усі ті слова́, що Господь говорив був із вами на горі з сере́дини огню в дні зборів. |
|
11 І сталося, на кінці сорока́ день і сорока́ ночей дав мені Господь дві кам'яні табли́ці, табли́ці заповіту. |
|
12 І сказав мені Господь: „Устань, швидко зійди звідси, бо зіпсувся наро́д твій, що ти вивів з Єгипту. Вони скоро збо́чили з дороги, яку Я наказав їм, — зробили собі литого бовва́на“. |
|
13 I сказав Господь до мене, говорячи: „Бачив Я той наро́д, — і ось він наро́д твердоши́їй. |
|
14 Позостав Мене, і Я ви́гублю їх, і зітру́ їхнє ймення з-під неба, тебе зроблю́ народом міцнішим та численнішим від нього“. |
|
15 І я обернувся, і зійшов із гори, а гора палає в огні, і оби́дві табли́ці заповіту в обох руках моїх. |
|
16 І побачив я, а ось ви згрішили проти Господа, Бога вашого, — зробили собі теля, литого бовва́на, зійшли скоро з дороги, яку Господь наказав був вам! |
|
17 І схопи́в я за оби́дві табли́ці, та й кинув їх з обох своїх рук, — і розторо́щив їх на ваших оча́х!... |
|
18 І впав я перед Господнім лицем, як перше, сорок день і сорок ночей хліба не їв і води не пив, за ввесь ваш гріх, що згрішили ви, як чинили зло в оча́х Господа, щоб Його розгніви́ти, |
|
19 бо боявся я гніву та люті, якими розгні́вався був на вас Господь, щоб ви́губити вас, — та вислухав Господь мене й цього ра́зу. |
|
20 А на Аарона Господь дуже розгнівався був, щоб погубити його. І молився я того ча́су також за Ааро́на. |
|
21 А гріх ваш, що вчинили ви, теля́ те я взяв та й спалив його в огні, і розторо́щив його, добре змолов, аж стало воно дрібни́м, немов порох. І кинув я порох його до пото́ку, що сходить з гори. |
|
22 І в Тав'ері, і в Массі, і в Ківрот-Гаттааві гніви́ли ви Господа. |
|
23 А коли Господь посилав вас з Кадеш-Барнеа, говорячи: „Увійдіть, та й посядьте той край, що Я дав вам“, то були ви неслухня́ні нака́зу Господа, Бога вашого, і не повірили Йому, і не послухалися Його голосу. |
|
24 Неслухня́ні були ви Господе́ві від дня, як я вас пізнав. |
|
25 І впав я перед Господнім лицем на ті сорок день і сорок ночей, що я був упав, бо Господь сказав, що ви́губить вас. |
|
26 І молився я до Господа й говорив: „Владико Господи, не губи народу Свого та насліддя Свого, що Ти викупив Своєю вели́чністю, що Ти вивів його́ з Єгипту сильною рукою! |
|
27 Згадай Своїх рабів — Авраама, Ісака та Якова, не вважай на запеклість цього наро́ду й на несправедливість та гріх його, |
|
28 щоб не сказав той кра́й, звідки вивів ти нас: Не міг Господь увести їх до того кра́ю, що Ти говорив їм, та з Своєї не́нависти до них Ти вивів їх, щоб побити їх у пустині. |
|
29 А вони народ Твій та насліддя Твоє, що Ти вивів Своєю великою силою та Своїм ви́тягненим раме́ном“. |
ВторозакониеГлава 9 |
|
1 |
|
2 Народ [великий,] многочисленный и великорослый, сынов Энаковых, о которых ты знаешь и слышал: кто устоит против сынов Энаковых? |
|
3 Знай ныне, что Иегова, Бог твой, пойдет пред тобою, как огонь поядающий; Он будет истреблять их, и Он низложит их и покорит их пред тобою, и изгонишь их, и погубишь их скоро, как говорил тебе Господь. |
|
4 Когда будет изгонять их Иегова, Бог твой, от лица твоего; тогда не скажи в сердце своем, что за праведность мою привел меня Господь, чтоб наследовать землю [добрую] сию; и что за нечестие народов сих Господь изгоняет их от лица твоего: |
|
5 Нет, не за праведность твою и не за правоту сердца твоего ты идешь наследовать землю их, но за нечестие [и беззакония] народов сих Иегова, Бог твой, изгоняет их от лица твоего, и дабы исполнить слово, которое с клятвою дал Господь отцам твоим Аврааму, Исааку и Иакову. |
|
6 Посему знай [ныне], что не за праведность твою Иегова, Бог твой, дает тебе наследовать сию добрую землю; ибо ты народ жестоковыйный. |
|
7 Вспомни, не забудь, сколько ты раздражал Иегову, Бога твоего, в пустыне: с самого того дня, как вышел ты из земли Египетской и до самого пришествия вашего на место сие, вы были упорны против Господа. |
|
8 И при Хориве вы раздражили Господа, и прогневался на вас Господь, так что хотел истребить вас, |
|
9 Когда я взошел на гору, чтобы взять скрижали каменные, скрижали завета, который поставил Господь с вами, и пробыл на горе сорок дней и сорок ночей, хлеба не ел, и воды не пил, |
|
10 И дал мне Господь две скрижали каменные, написанные перстом Божиим; а на них [написаны были] все слова, которые изрек вам Господь на горе из среды огня в день собрания. |
|
11 По окончании же сорока дней и сорока ночей, дал мне Господь две скрижали каменные, скрижали завета; |
|
12 И сказал мне Господь: встань, пойди скорее отсюда, ибо развратился народ твой, который ты вывел из Египта; скоро уклонились они от пути, который Я заповедал им, они сделали себе литой истукан. |
|
13 И сказал мне Господь: [Я говорил тебе один, и другой раз: ] вижу Я народ сей, что это народ жестоковыйный. |
|
14 Не удерживай меня, истреблю Я их, и изглажу имя их из поднебесной; а от тебя произведу народ, который будет [более,] сильнее и многочисленнее его. |
|
15 |
|
16 И видя, что вы согрешили против Иеговы, Бога вашего, сделали себе литого тельца, скоро уклонились от пути, которого [держаться] заповедал вам Господь, |
|
17 Взял я обе скрижали, и бросил их из обеих рук своих и разбил их пред глазами вашими. |
|
18 И [вторично] повергшись пред Господом, умолял я, как прежде, сорок дней и сорок ночей, хлеба не ел, и воды не пил, за все грехи ваши, коими вы согрешили, сделав зло в очах Иеговы, [Бога вашего,] и раздражив Его. |
|
19 Ибо я страшился гнева и ярости, коими Господь прогневался на вас, хотев погубить вас: и послушал меня Господь и на сей раз. |
|
20 И на Аарона весьма прогневался Господь и хотел погубить его; но я молился и за Аарона в то время. |
|
21 Грех же ваш, который вы сделали, тельца, я взял, сожег его в огне, разбил его и всего истер до того, что он стал мелок, как пыль, и бросил пыль сию в поток, текущий с горы. |
|
22 Кроме сего вы раздражили Иегову, [Бога вашего,] в Тавере, в Массе и в Киброт-тааве; |
|
23 Также когда посылал вас Господь из Кадес-Варни, говоря: подите, возьмите в наследие землю, которую Я даю вам; но вы воспротивились повелению Иеговы, Бога вашего, и не веровали Ему, и не послушали гласа Его. |
|
24 Вы были непокорны Господу с того самого дня, как я стал знать вас. |
|
25 И повергшись пред Господом, умолял я сорок дней и сорок ночей, в которые я повергшись умолял; ибо Господь вознамерился погубить вас. |
|
26 И молился я Иегове и сказал: Господи Иегова, [Царь богов,] не погубляй народа Твоего и наследия Твоего, который Ты избавил величием [крепости] Твоей, который вывел Ты из Египта рукою сильною [и мышцею Твоею высокою]. |
|
27 Вспомни рабов Твоих Авраама, Исаака и Иакова, [которым Ты клялся Собою;] не обращай взоров на ожесточение народа сего, и на нечестие его и на грехи его, |
|
28 Дабы [живущие] в той земле, откуда Ты вывел нас, не сказали: поелику Иегова не мог ввести их в землю, которую обещал им, и поелику ненавидит их [Господь], то и вывел Он их, чтоб умертвить их в пустыне. |
|
29 А они Твой народ и Твое наследие, который Ты вывел [из земли Египетской] силою Твоею великою и мышцею Твоею высокою. |
Повторення ЗаконуРозділ 9 |
ВторозакониеГлава 9 |
|
1 |
1 |
|
2 народом великим та високим, ве́летнями, яких ти знаєш, і про яких ти чув: „Хто стане перед ве́летнями?“ |
2 Народ [великий,] многочисленный и великорослый, сынов Энаковых, о которых ты знаешь и слышал: кто устоит против сынов Энаковых? |
|
3 І пізнаєш сьогодні, що Господь, Бог твій, Він Той, що переходить перед тобою, як огонь поїдаючий, — Він вигубить їх і Він пони́жуватиме їх перед тобою. І ти виженеш їх і вигубиш їх незаба́ром, як Господь говорив був тобі. |
3 Знай ныне, что Иегова, Бог твой, пойдет пред тобою, как огонь поядающий; Он будет истреблять их, и Он низложит их и покорит их пред тобою, и изгонишь их, и погубишь их скоро, как говорил тебе Господь. |
|
4 Не скажи в серці своїм, коли Господь, Бог твій, буде їх виганяти з-перед тебе, говорячи: „Через пра́ведність мою ввів мене Господь посісти цей Край, і через непра́ведність цих людей Господь виганяє їх з-перед мене“. |
4 Когда будет изгонять их Иегова, Бог твой, от лица твоего; тогда не скажи в сердце своем, что за праведность мою привел меня Господь, чтоб наследовать землю [добрую] сию; и что за нечестие народов сих Господь изгоняет их от лица твоего: |
|
5 Не через пра́ведність твою, і не через простоту́ твого серця ти входиш володіти їхнім Краєм, але через неправедність цих людей Господь, Бог твій, виганяє їх з-перед тебе, і щоб виконати те слово, що присягнув був Господь батькам твоїм, Авраамові, Ісакові та Якову. |
5 Нет, не за праведность твою и не за правоту сердца твоего ты идешь наследовать землю их, но за нечестие [и беззакония] народов сих Иегова, Бог твой, изгоняет их от лица твоего, и дабы исполнить слово, которое с клятвою дал Господь отцам твоим Аврааму, Исааку и Иакову. |
|
6 І пізнаєш, що не через пра́ведність твою Господь, Бог твій, дає тобі посісти цей хороший Край, бо ти народ твердоши́їй. |
6 Посему знай [ныне], что не за праведность твою Иегова, Бог твой, дает тебе наследовать сию добрую землю; ибо ты народ жестоковыйный. |
|
7 Пам'ятай, не забудь, що ти гніви́в Господа, Бога свого, — у пустині від дня, коли вийшов ти з єгипетського кра́ю аж до прихо́ду вашого до цього місця, неслухня́ні були ви проти Господа. |
7 Вспомни, не забудь, сколько ты раздражал Иегову, Бога твоего, в пустыне: с самого того дня, как вышел ты из земли Египетской и до самого пришествия вашего на место сие, вы были упорны против Господа. |
|
8 І на Хори́ві розгніви́ли були ви Господа, — і Господь був розгнівався на вас, щоб вигубити вас. |
8 И при Хориве вы раздражили Господа, и прогневался на вас Господь, так что хотел истребить вас, |
|
9 Коли я схо́див на го́ру взяти кам'яні табли́ці заповіту, що Господь склав був із вами, то сидів я на горі сорок день і сорок ночей, хліба не їв, і води не пив. |
9 Когда я взошел на гору, чтобы взять скрижали каменные, скрижали завета, который поставил Господь с вами, и пробыл на горе сорок дней и сорок ночей, хлеба не ел, и воды не пил, |
|
10 І Господь дав мені оби́дві кам'яні табли́ці, писані Божим пальцем, а на них усі ті слова́, що Господь говорив був із вами на горі з сере́дини огню в дні зборів. |
10 И дал мне Господь две скрижали каменные, написанные перстом Божиим; а на них [написаны были] все слова, которые изрек вам Господь на горе из среды огня в день собрания. |
|
11 І сталося, на кінці сорока́ день і сорока́ ночей дав мені Господь дві кам'яні табли́ці, табли́ці заповіту. |
11 По окончании же сорока дней и сорока ночей, дал мне Господь две скрижали каменные, скрижали завета; |
|
12 І сказав мені Господь: „Устань, швидко зійди звідси, бо зіпсувся наро́д твій, що ти вивів з Єгипту. Вони скоро збо́чили з дороги, яку Я наказав їм, — зробили собі литого бовва́на“. |
12 И сказал мне Господь: встань, пойди скорее отсюда, ибо развратился народ твой, который ты вывел из Египта; скоро уклонились они от пути, который Я заповедал им, они сделали себе литой истукан. |
|
13 I сказав Господь до мене, говорячи: „Бачив Я той наро́д, — і ось він наро́д твердоши́їй. |
13 И сказал мне Господь: [Я говорил тебе один, и другой раз: ] вижу Я народ сей, что это народ жестоковыйный. |
|
14 Позостав Мене, і Я ви́гублю їх, і зітру́ їхнє ймення з-під неба, тебе зроблю́ народом міцнішим та численнішим від нього“. |
14 Не удерживай меня, истреблю Я их, и изглажу имя их из поднебесной; а от тебя произведу народ, который будет [более,] сильнее и многочисленнее его. |
|
15 І я обернувся, і зійшов із гори, а гора палає в огні, і оби́дві табли́ці заповіту в обох руках моїх. |
15 |
|
16 І побачив я, а ось ви згрішили проти Господа, Бога вашого, — зробили собі теля, литого бовва́на, зійшли скоро з дороги, яку Господь наказав був вам! |
16 И видя, что вы согрешили против Иеговы, Бога вашего, сделали себе литого тельца, скоро уклонились от пути, которого [держаться] заповедал вам Господь, |
|
17 І схопи́в я за оби́дві табли́ці, та й кинув їх з обох своїх рук, — і розторо́щив їх на ваших оча́х!... |
17 Взял я обе скрижали, и бросил их из обеих рук своих и разбил их пред глазами вашими. |
|
18 І впав я перед Господнім лицем, як перше, сорок день і сорок ночей хліба не їв і води не пив, за ввесь ваш гріх, що згрішили ви, як чинили зло в оча́х Господа, щоб Його розгніви́ти, |
18 И [вторично] повергшись пред Господом, умолял я, как прежде, сорок дней и сорок ночей, хлеба не ел, и воды не пил, за все грехи ваши, коими вы согрешили, сделав зло в очах Иеговы, [Бога вашего,] и раздражив Его. |
|
19 бо боявся я гніву та люті, якими розгні́вався був на вас Господь, щоб ви́губити вас, — та вислухав Господь мене й цього ра́зу. |
19 Ибо я страшился гнева и ярости, коими Господь прогневался на вас, хотев погубить вас: и послушал меня Господь и на сей раз. |
|
20 А на Аарона Господь дуже розгнівався був, щоб погубити його. І молився я того ча́су також за Ааро́на. |
20 И на Аарона весьма прогневался Господь и хотел погубить его; но я молился и за Аарона в то время. |
|
21 А гріх ваш, що вчинили ви, теля́ те я взяв та й спалив його в огні, і розторо́щив його, добре змолов, аж стало воно дрібни́м, немов порох. І кинув я порох його до пото́ку, що сходить з гори. |
21 Грех же ваш, который вы сделали, тельца, я взял, сожег его в огне, разбил его и всего истер до того, что он стал мелок, как пыль, и бросил пыль сию в поток, текущий с горы. |
|
22 І в Тав'ері, і в Массі, і в Ківрот-Гаттааві гніви́ли ви Господа. |
22 Кроме сего вы раздражили Иегову, [Бога вашего,] в Тавере, в Массе и в Киброт-тааве; |
|
23 А коли Господь посилав вас з Кадеш-Барнеа, говорячи: „Увійдіть, та й посядьте той край, що Я дав вам“, то були ви неслухня́ні нака́зу Господа, Бога вашого, і не повірили Йому, і не послухалися Його голосу. |
23 Также когда посылал вас Господь из Кадес-Варни, говоря: подите, возьмите в наследие землю, которую Я даю вам; но вы воспротивились повелению Иеговы, Бога вашего, и не веровали Ему, и не послушали гласа Его. |
|
24 Неслухня́ні були ви Господе́ві від дня, як я вас пізнав. |
24 Вы были непокорны Господу с того самого дня, как я стал знать вас. |
|
25 І впав я перед Господнім лицем на ті сорок день і сорок ночей, що я був упав, бо Господь сказав, що ви́губить вас. |
25 И повергшись пред Господом, умолял я сорок дней и сорок ночей, в которые я повергшись умолял; ибо Господь вознамерился погубить вас. |
|
26 І молився я до Господа й говорив: „Владико Господи, не губи народу Свого та насліддя Свого, що Ти викупив Своєю вели́чністю, що Ти вивів його́ з Єгипту сильною рукою! |
26 И молился я Иегове и сказал: Господи Иегова, [Царь богов,] не погубляй народа Твоего и наследия Твоего, который Ты избавил величием [крепости] Твоей, который вывел Ты из Египта рукою сильною [и мышцею Твоею высокою]. |
|
27 Згадай Своїх рабів — Авраама, Ісака та Якова, не вважай на запеклість цього наро́ду й на несправедливість та гріх його, |
27 Вспомни рабов Твоих Авраама, Исаака и Иакова, [которым Ты клялся Собою;] не обращай взоров на ожесточение народа сего, и на нечестие его и на грехи его, |
|
28 щоб не сказав той кра́й, звідки вивів ти нас: Не міг Господь увести їх до того кра́ю, що Ти говорив їм, та з Своєї не́нависти до них Ти вивів їх, щоб побити їх у пустині. |
28 Дабы [живущие] в той земле, откуда Ты вывел нас, не сказали: поелику Иегова не мог ввести их в землю, которую обещал им, и поелику ненавидит их [Господь], то и вывел Он их, чтоб умертвить их в пустыне. |
|
29 А вони народ Твій та насліддя Твоє, що Ти вивів Своєю великою силою та Своїм ви́тягненим раме́ном“. |
29 А они Твой народ и Твое наследие, который Ты вывел [из земли Египетской] силою Твоею великою и мышцею Твоею высокою. |