До євреїв

Розділ 3

1 Отож, святі брати́, учасники небесного покли́кання, уважайте на Апо́стола й Первосвященика нашого ісповідання, Ісуса,

2 що вірний Тому́, Хто настанови́в Його, як був і Мойсей у всім домі Його,

3 бо гідний Він вищої слави понад Мойсея, поскільки будівни́чий має більшу честь, аніж дім.

4 Усякий бо дім хтось будує, а Той, хто все збудував, — то Бог.

5 І Мойсей вірний був у всім домі Його, як слуга, на свідоцтво того, що сказати повинно було́.

6 Христос же, як Син, у Його домі. А дім Його — ми, коли тільки відвагу й похвалу́ надії доде́ржимо певними аж до кінця.

7 Тому́ то, як каже Дух Святий: „Сьогодні, як голос Його ви почуєте,

8 не робіть затверді́лими ваших серде́ць, як під час наріка́нь, за дня випробо́вування на пустині,

9 де Мене випробо́вували отці ваші, Мене випробо́вували, і бачили працю Мою сорок років.

10 Через це Я розгнівався був на той рід і сказав: Постійно вони блу́дять серцем, вони не пізнали доріг Моїх,

11 тому́ Я присягнув у гніві Своїм, що вони до Мого́ відпочинку не вві́йдуть“!

12 Стережіться, брати́, щоб у комусь із вас не було злого серця невірства, що воно відступало б від Бога Живого!

13 Але кожного дня заохочуйте один о́дного, доки зветься „Сьогодні“, щоб запеклим не став котри́й з вас через підступ гріха.

14 Бо ми стали учасниками Христа, коли тільки почате життя ми затри́маємо певним аж до кінця,

15 аж поки говориться: „Сьогодні, як голос Його ви почуєте, не робіть затверділими ваших серде́ць, як під час наріка́нь“!

16 Котрі бо, почувши, розгнівали Бога? Чи не всі, хто з Єгипту вийшов з Мойсеєм?

17 На ко́го ж Він „гнівався був сорок ро́ків?“ Хіба не на тих, хто згрішив, що їхні „кості в пустині полягли?“

18 Проти ко́го Він „був присягався, що не вві́йдуть вони до Його відпочинку, „як не проти неслухняних?

19 І ми бачимо, що вони не змогли ввійти за невірство.

Послание евреям

Глава 3

1 И потому, святые братья и сёстры мои, призванные Богом, храните в мыслях Иисуса — Посланника и Первосвященника веры нашей.

2 Он был верен Тому, Кто сделал Его Первосвященником, как был верен Моисей, и делал в доме Божьем всё, что было угодно Богу.

3 Но Иисус был удостоен больших почестей, чем Моисей, подобно тому как строителю дома оказывают больше почестей, чем самому дому.

4 Всякий дом построен кем-то, Бог же создал всё.

5 Моисей был верным слугой в доме Божьем и рассказал людям о том, что Бог скажет в будущем.

6 Христос верен, как подобает Сыну, Который правит домом Божьим. Мы же и есть этот дом Божий, если только до конца сохраним мужество и уверенность в великой надежде.

7 Поэтому, как говорит Святой Дух: «Если вы сегодня услышите голос Божий,

8 то не упрямьтесь, как тогда, когда восстали против Бога. В тот день, находясь в пустыне, вы испытывали Меня и Моё терпение,

9 и сорок лет были свидетелями Моего могущества.

10 Вот почему Я разгневался на них и сказал, что они всегда неправедны в своих мыслях. Они никогда не понимали Меня.

11 И в гневе Своём Я поклялся: „Эти люди никогда не войдут в Мой покой!” ».

12 Будьте осторожны, братья и сёстры, чтобы никто из вас не поддался греховным мыслям, которые могут заставить вас усомниться и отвернуться от живого Бога.

13 Но ободряйте друг друга каждый день, пока ещё «сегодня», чтобы никто из вас не оказался обманутым грехом и не очерствел в упрямстве.

14 Потому что все мы разделим с Христом всё, чем Он владеет, если до конца будем твёрдо держаться нашей веры с той же уверенностью, которую имели вначале.

15 Как сказано в Писаниях: «Если вы сегодня услышите голос Божий, то не упрямьтесь, как тогда, когда восстали против Бога».

16 Кем были те люди, которые слышали голос Божий и восстали против Него? Разве это были не те, кого Моисей вывел из Египта?

17 И на кого был разгневан Бог в течение сорока лет? Разве не на тех, кто согрешил и упал замертво в пустыне?

18 Кому поклялся Бог, что они никогда не войдут в Его покой? Разве не тем, кто ослушался?

19 Итак, мы видим, что они не смогли войти в Его покой из-за своего неверия.

До євреїв

Розділ 3

Послание евреям

Глава 3

1 Отож, святі брати́, учасники небесного покли́кання, уважайте на Апо́стола й Первосвященика нашого ісповідання, Ісуса,

1 И потому, святые братья и сёстры мои, призванные Богом, храните в мыслях Иисуса — Посланника и Первосвященника веры нашей.

2 що вірний Тому́, Хто настанови́в Його, як був і Мойсей у всім домі Його,

2 Он был верен Тому, Кто сделал Его Первосвященником, как был верен Моисей, и делал в доме Божьем всё, что было угодно Богу.

3 бо гідний Він вищої слави понад Мойсея, поскільки будівни́чий має більшу честь, аніж дім.

3 Но Иисус был удостоен больших почестей, чем Моисей, подобно тому как строителю дома оказывают больше почестей, чем самому дому.

4 Усякий бо дім хтось будує, а Той, хто все збудував, — то Бог.

4 Всякий дом построен кем-то, Бог же создал всё.

5 І Мойсей вірний був у всім домі Його, як слуга, на свідоцтво того, що сказати повинно було́.

5 Моисей был верным слугой в доме Божьем и рассказал людям о том, что Бог скажет в будущем.

6 Христос же, як Син, у Його домі. А дім Його — ми, коли тільки відвагу й похвалу́ надії доде́ржимо певними аж до кінця.

6 Христос верен, как подобает Сыну, Который правит домом Божьим. Мы же и есть этот дом Божий, если только до конца сохраним мужество и уверенность в великой надежде.

7 Тому́ то, як каже Дух Святий: „Сьогодні, як голос Його ви почуєте,

7 Поэтому, как говорит Святой Дух: «Если вы сегодня услышите голос Божий,

8 не робіть затверді́лими ваших серде́ць, як під час наріка́нь, за дня випробо́вування на пустині,

8 то не упрямьтесь, как тогда, когда восстали против Бога. В тот день, находясь в пустыне, вы испытывали Меня и Моё терпение,

9 де Мене випробо́вували отці ваші, Мене випробо́вували, і бачили працю Мою сорок років.

9 и сорок лет были свидетелями Моего могущества.

10 Через це Я розгнівався був на той рід і сказав: Постійно вони блу́дять серцем, вони не пізнали доріг Моїх,

10 Вот почему Я разгневался на них и сказал, что они всегда неправедны в своих мыслях. Они никогда не понимали Меня.

11 тому́ Я присягнув у гніві Своїм, що вони до Мого́ відпочинку не вві́йдуть“!

11 И в гневе Своём Я поклялся: „Эти люди никогда не войдут в Мой покой!” ».

12 Стережіться, брати́, щоб у комусь із вас не було злого серця невірства, що воно відступало б від Бога Живого!

12 Будьте осторожны, братья и сёстры, чтобы никто из вас не поддался греховным мыслям, которые могут заставить вас усомниться и отвернуться от живого Бога.

13 Але кожного дня заохочуйте один о́дного, доки зветься „Сьогодні“, щоб запеклим не став котри́й з вас через підступ гріха.

13 Но ободряйте друг друга каждый день, пока ещё «сегодня», чтобы никто из вас не оказался обманутым грехом и не очерствел в упрямстве.

14 Бо ми стали учасниками Христа, коли тільки почате життя ми затри́маємо певним аж до кінця,

14 Потому что все мы разделим с Христом всё, чем Он владеет, если до конца будем твёрдо держаться нашей веры с той же уверенностью, которую имели вначале.

15 аж поки говориться: „Сьогодні, як голос Його ви почуєте, не робіть затверділими ваших серде́ць, як під час наріка́нь“!

15 Как сказано в Писаниях: «Если вы сегодня услышите голос Божий, то не упрямьтесь, как тогда, когда восстали против Бога».

16 Котрі бо, почувши, розгнівали Бога? Чи не всі, хто з Єгипту вийшов з Мойсеєм?

16 Кем были те люди, которые слышали голос Божий и восстали против Него? Разве это были не те, кого Моисей вывел из Египта?

17 На ко́го ж Він „гнівався був сорок ро́ків?“ Хіба не на тих, хто згрішив, що їхні „кості в пустині полягли?“

17 И на кого был разгневан Бог в течение сорока лет? Разве не на тех, кто согрешил и упал замертво в пустыне?

18 Проти ко́го Він „був присягався, що не вві́йдуть вони до Його відпочинку, „як не проти неслухняних?

18 Кому поклялся Бог, что они никогда не войдут в Его покой? Разве не тем, кто ослушался?

19 І ми бачимо, що вони не змогли ввійти за невірство.

19 Итак, мы видим, что они не смогли войти в Его покой из-за своего неверия.

1.0x