ЄремiяРозділ 36 |
1 |
2 „Візьми собі книжко́вого зво́я, і напиши на ньому всі ті слова, що Я говорив тобі про Ізраїля й про Юду, та про всі наро́ди від дня, коли Я почав говорити тобі, від днів Йосії та аж до цього дня. |
3 Може почує дім Юдин усе те зло, що Я ду́маю вчинити їм, щоб верну́лися кожен зо своєї злої дороги, а Я прощу́ їхню провину та їхній гріх“. |
4 І покликав Єремія Бару́ха, Нерійїного сина, і Бару́х написав з уст Єремії всі Господні слова́, що Він говорив йому, на книжко́вий звій. |
5 І наказав Єремія Барухові, кажучи: „Я задержаний, — не мо́жу ввійти до Господнього дому. |
6 Тому́ піди сам, прочитай зо зво́ю, що написав ти з моїх уст, Господні слова́ в ву́ха народу в Господньому домі в дні по́сту, а також в ву́ха всього Юди, що прихо́дить зо своїх міст, відчитаєш їх. |
7 Може впаде́ їхнє блага́ння перед Господнє лице́, і вони ве́рнуться кожен зо своєї злої дороги, бо великий гнів та лютість, що Господь говорив проти наро́ду цього!“ |
8 І зробив Бару́х, син Нерійїн, усе, що наказав був йому пророк Єремія, щоб прочитати з книги Господні слова́ в Господньому домі. |
9 І сталося п'ятого року Єгоякима, Йосіїного сина, царя Юдиного, дев'ятого місяця, оголосили піст перед Господнім лицем для всього наро́ду в Єрусалимі та для всьо́го того наро́ду, що поприхо́див з Юдиних міст до Єрусалиму. |
10 І прочитав Барух з книги Єреміїні слова́ в домі Господньому в кімна́ті писаря Ґемарії, Шафанового сина, на горі́шньому подвір'ї, при вході до ново́ї брами Господнього дому, в ву́ха всього наро́ду. |
11 І почув Михей, син Ґемарії, Шафанового сина, всі Господні слова́ з книги, |
12 і зійшов до царсько́го дому, до кімна́ти писаря, аж ось там сидять усі зверхники: писар Елішама, і Делая, син Шемаїн, і Елнатан, син Ахборів, і Ґемарія, син Шафанів, і Седекі́я, син Хананії, і всі зверхники. |
13 І розповів їм Михей всі ті слова́, які він почув був, коли Барух читав із книги в ву́ха наро́ду. |
14 І всі зверхники послали до Баруха Єгудія, сина Нетанії, сина Шелемії, сина Кушіїного, говорячи: „Того зво́я, що читав ти з нього в ву́ха народу, візьми́ його в свою руку та й прийди́!“ І взяв Барух, син Нерійїн, звоя в свою руку та й прийшов до них. |
15 А ті сказали до нього: „Сідай же, і прочитай його в наші ву́ха!“ І прочитав Барух в їхні ву́ха. |
16 І сталося, коли вони почули всі ці слова, жахну́лися один перед о́дним, та й сказали Барухові: „Конче перекажімо царе́ві всі ці слова́!“ |
17 І запитали вони Баруха, говорячи: „Розкажи нам, як ти писав усі ці слова́ з його уст?“ |
18 І сказав їм Барух: „Він проказував мені з своїх уст усі ці слова́, а я писав у книзі чорнилом“. |
19 І сказали зверхники до Баруха: „Іди, сховайся, ти та Єремія, і нехай ніхто не знає, де́ ви!“ |
20 І прийшли вони до царя на подві́р'я, а зво́я поклали в кімна́ті писаря Елішами, і розповіли́ в ву́ха царя всі ті слова. |
21 І послав цар Єгудія взяти зво́я, і той узяв його з кімна́ти писаря Елішами. І Єгудій прочитав його в ву́ха царя та в ву́ха всіх зверхників, що стояли при царі. |
22 А цар сидів у зимо́вому домі, дев'ятого місяця, і перед ним був розпа́лений комино́к. |
23 І сталося, коли Єгудій перечи́тував три чи чотири стовпці́, то цар відрізував це пи́сарським ноже́м та й ки́дав до огню́, що в коминку́, аж поки не згорів увесь звій на огні, що в коминку́. |
24 Та не злякалися й не роздерли своїх шат цар та всі його раби, що слухали всі ці слова́. |
25 І хоч Елнатан, і Делая, і Ґемарія просили царя не палити того зво́ю, та не послухався він їх. |
26 І наказав цар Єрахмеїлові, синові царе́вому, і Сераї, синові Азріїловому, і Шелемії, синові Авдіїловому, взяти писаря Баруха й пророка Єремію, та Господь їх сховав. |
27 |
28 „Візьми собі зно́ву іншого зво́я, і напиши на ньому всі перші слова́, що були на першому зво́ї, якого спалив Єгояким, цар Юдин. |
29 А про Єгоякима, царя Юдиного, скажеш: Так говорить Господь: Ти спалив цього зво́я, говорячи: На́що написав ти на ньому таке: Конче при́йде цар вавилонський і знищить оцей край, і ви́губить в ньому люди́ну й скотину. |
30 Тому́ так говорить Господь про Єгоякима, Юдиного царя: Не буде від нього сидячого на Давидовому троні, а його труп буде ки́нений на спеко́ту вдень та на холод вночі. |
31 І навіщу́ його та насіння його, і його рабів за їхні провини, і спрова́джу на них та на ме́шканців Єрусалиму й на юде́янина все те зло, що Я говорив до них, та вони не послухали“. |
32 І Єремія взяв іншого зво́я, і дав його пи́сареві Барухові, синові Нерійїному, і той написав на ньому з Єреміїних уст усі слова тієї книги, яку спалив був Єгояким, цар Юдин, в огні, і до них було до́дано ще багато подібних слів. |
Книга пророка ИеремииГлава 36 |
1 |
2 |
3 Может быть, семья Иудеи услышит, что Я собираюсь с ней сделать, и прекратит грешить. Если она так поступит, то Я прощу все её грехи». |
4 |
5 После этого Иеремия сказал Варуху: |
6 Поэтому ты пойди туда в день поста и прочитай людям весть от Господа, записанную тобой с моих слов. Читай всем людям Иудеи, которые придут в Иерусалим из других городов. |
7 Может быть, они попросят помощи у Бога и перестанут грешить. Господь сказал, что Он очень разгневан на этих людей». |
8 |
9 На девятом месяце пятого года, когда царствовал Иоаким, был объявлен пост, и все жители Иерусалима и все, кто пришёл из других городов, должны были поститься перед Господом. |
10 В это время Варух читал в храме Господнем свиток всем людям, которые были там. Варух читал в комнате Гемарии, находясь в верхнем дворе, расположенном у входа в Новые ворота храма. (Гемария, сын Шафана, был в этом храме писарем). |
11 |
12 Михей пошёл в комнату писарей царского дворца, где сидели все правители: писарь Елишама, Делаия, сын Шемаии, Елнафан, сын Ахбора, Гемария, сын Шафана, Седекия, сын Ханании, и другие царские правители. |
13 Михей рассказал правителям всё, что он слышал от Варуха, читавшего свиток. |
14 Правители отправили к Варуху человека по имени Иегудий, сына Нефании, который был сыном Шелемия, сына Куша. Иегудий сказал Варуху: |
15 Правители сказали Варуху: |
16 Все царские правители услышали вести от Господа, записанные в свитке. Они испугались и, переглянувшись, сказали Варуху: |
17 Затем они спросили Варуха: |
18 |
19 Затем правители приказали Варуху: |
20 |
21 Царь Иоаким послал Иегудия за свитком, и тот принёс его и прочитал царю и всем стоящим вокруг него слугам. |
22 Всё это произошло в девятый месяц, поэтому царь Иоаким сидел в зимнем помещении и перед ним в небольшом камине горел огонь. |
23 Иегудий начал читать свиток, но каждый раз после двух-трёх столбцов царь Иоаким отрезал маленьким ножом от свитка эти столбцы и бросал в огонь. В конце концов был сожжён весь свиток. |
24 Услышав вести, записанные в свитке, царь Иоаким и его слуги не испугались и не разорвали в знак скорби на себе одежды. |
25 Елнафан, Делаия и Гемария пытались уговорить царя Иоакима не сжигать свиток, но царь не послушал их. |
26 Царь Иоаким приказал арестовать писаря Варуха и пророка Иеремию. Он отдал это приказание Иерахмеилу, сыну царя, Сераии, сыну Азриила и Шелемии, сыну Авдиила, но они не смогли найти Иеремию и Варуха, потому что их спрятал Господь. |
27 Когда царь Иоаким сжёг свиток, который Варух записал со слов Иеремии, Господь обратился к Иеремии с такими словами: |
28 |
29 Также передай царю Иудеи Иоакиму то, что Я скажу: „Ты, Иоаким, сжёг свиток и спросил, почему Иеремия пишет, что царь Вавилона придёт и уничтожит нашу землю со всеми людьми и животными? |
30 За это потомки Иоакима не будут сидеть на троне Давида. Когда умрёт Иоаким, его не похоронят как царя, а его тело будет брошено на землю среди дневной жары и ночного холода. |
31 Я, Господь, накажу Иоакима и его детей, Я накажу его правителей за совершённое ими зло. Я обещал принести большие несчастья всем жителям Иерусалима и всему народу Иудеи за то, что они не слушали Меня. Я сдержу Своё обещание!”» |
32 Затем Иеремия взял свиток и отдал его писарю Варуху, сыну Нирии, который записал со слов Иеремии все те же вести, записанные ранее в свитке, сожжённом царём Иоакимом. И к этим вестям было ещё добавлено много других. |
ЄремiяРозділ 36 |
Книга пророка ИеремииГлава 36 |
1 |
1 |
2 „Візьми собі книжко́вого зво́я, і напиши на ньому всі ті слова, що Я говорив тобі про Ізраїля й про Юду, та про всі наро́ди від дня, коли Я почав говорити тобі, від днів Йосії та аж до цього дня. |
2 |
3 Може почує дім Юдин усе те зло, що Я ду́маю вчинити їм, щоб верну́лися кожен зо своєї злої дороги, а Я прощу́ їхню провину та їхній гріх“. |
3 Может быть, семья Иудеи услышит, что Я собираюсь с ней сделать, и прекратит грешить. Если она так поступит, то Я прощу все её грехи». |
4 І покликав Єремія Бару́ха, Нерійїного сина, і Бару́х написав з уст Єремії всі Господні слова́, що Він говорив йому, на книжко́вий звій. |
4 |
5 І наказав Єремія Барухові, кажучи: „Я задержаний, — не мо́жу ввійти до Господнього дому. |
5 После этого Иеремия сказал Варуху: |
6 Тому́ піди сам, прочитай зо зво́ю, що написав ти з моїх уст, Господні слова́ в ву́ха народу в Господньому домі в дні по́сту, а також в ву́ха всього Юди, що прихо́дить зо своїх міст, відчитаєш їх. |
6 Поэтому ты пойди туда в день поста и прочитай людям весть от Господа, записанную тобой с моих слов. Читай всем людям Иудеи, которые придут в Иерусалим из других городов. |
7 Може впаде́ їхнє блага́ння перед Господнє лице́, і вони ве́рнуться кожен зо своєї злої дороги, бо великий гнів та лютість, що Господь говорив проти наро́ду цього!“ |
7 Может быть, они попросят помощи у Бога и перестанут грешить. Господь сказал, что Он очень разгневан на этих людей». |
8 І зробив Бару́х, син Нерійїн, усе, що наказав був йому пророк Єремія, щоб прочитати з книги Господні слова́ в Господньому домі. |
8 |
9 І сталося п'ятого року Єгоякима, Йосіїного сина, царя Юдиного, дев'ятого місяця, оголосили піст перед Господнім лицем для всього наро́ду в Єрусалимі та для всьо́го того наро́ду, що поприхо́див з Юдиних міст до Єрусалиму. |
9 На девятом месяце пятого года, когда царствовал Иоаким, был объявлен пост, и все жители Иерусалима и все, кто пришёл из других городов, должны были поститься перед Господом. |
10 І прочитав Барух з книги Єреміїні слова́ в домі Господньому в кімна́ті писаря Ґемарії, Шафанового сина, на горі́шньому подвір'ї, при вході до ново́ї брами Господнього дому, в ву́ха всього наро́ду. |
10 В это время Варух читал в храме Господнем свиток всем людям, которые были там. Варух читал в комнате Гемарии, находясь в верхнем дворе, расположенном у входа в Новые ворота храма. (Гемария, сын Шафана, был в этом храме писарем). |
11 І почув Михей, син Ґемарії, Шафанового сина, всі Господні слова́ з книги, |
11 |
12 і зійшов до царсько́го дому, до кімна́ти писаря, аж ось там сидять усі зверхники: писар Елішама, і Делая, син Шемаїн, і Елнатан, син Ахборів, і Ґемарія, син Шафанів, і Седекі́я, син Хананії, і всі зверхники. |
12 Михей пошёл в комнату писарей царского дворца, где сидели все правители: писарь Елишама, Делаия, сын Шемаии, Елнафан, сын Ахбора, Гемария, сын Шафана, Седекия, сын Ханании, и другие царские правители. |
13 І розповів їм Михей всі ті слова́, які він почув був, коли Барух читав із книги в ву́ха наро́ду. |
13 Михей рассказал правителям всё, что он слышал от Варуха, читавшего свиток. |
14 І всі зверхники послали до Баруха Єгудія, сина Нетанії, сина Шелемії, сина Кушіїного, говорячи: „Того зво́я, що читав ти з нього в ву́ха народу, візьми́ його в свою руку та й прийди́!“ І взяв Барух, син Нерійїн, звоя в свою руку та й прийшов до них. |
14 Правители отправили к Варуху человека по имени Иегудий, сына Нефании, который был сыном Шелемия, сына Куша. Иегудий сказал Варуху: |
15 А ті сказали до нього: „Сідай же, і прочитай його в наші ву́ха!“ І прочитав Барух в їхні ву́ха. |
15 Правители сказали Варуху: |
16 І сталося, коли вони почули всі ці слова, жахну́лися один перед о́дним, та й сказали Барухові: „Конче перекажімо царе́ві всі ці слова́!“ |
16 Все царские правители услышали вести от Господа, записанные в свитке. Они испугались и, переглянувшись, сказали Варуху: |
17 І запитали вони Баруха, говорячи: „Розкажи нам, як ти писав усі ці слова́ з його уст?“ |
17 Затем они спросили Варуха: |
18 І сказав їм Барух: „Він проказував мені з своїх уст усі ці слова́, а я писав у книзі чорнилом“. |
18 |
19 І сказали зверхники до Баруха: „Іди, сховайся, ти та Єремія, і нехай ніхто не знає, де́ ви!“ |
19 Затем правители приказали Варуху: |
20 І прийшли вони до царя на подві́р'я, а зво́я поклали в кімна́ті писаря Елішами, і розповіли́ в ву́ха царя всі ті слова. |
20 |
21 І послав цар Єгудія взяти зво́я, і той узяв його з кімна́ти писаря Елішами. І Єгудій прочитав його в ву́ха царя та в ву́ха всіх зверхників, що стояли при царі. |
21 Царь Иоаким послал Иегудия за свитком, и тот принёс его и прочитал царю и всем стоящим вокруг него слугам. |
22 А цар сидів у зимо́вому домі, дев'ятого місяця, і перед ним був розпа́лений комино́к. |
22 Всё это произошло в девятый месяц, поэтому царь Иоаким сидел в зимнем помещении и перед ним в небольшом камине горел огонь. |
23 І сталося, коли Єгудій перечи́тував три чи чотири стовпці́, то цар відрізував це пи́сарським ноже́м та й ки́дав до огню́, що в коминку́, аж поки не згорів увесь звій на огні, що в коминку́. |
23 Иегудий начал читать свиток, но каждый раз после двух-трёх столбцов царь Иоаким отрезал маленьким ножом от свитка эти столбцы и бросал в огонь. В конце концов был сожжён весь свиток. |
24 Та не злякалися й не роздерли своїх шат цар та всі його раби, що слухали всі ці слова́. |
24 Услышав вести, записанные в свитке, царь Иоаким и его слуги не испугались и не разорвали в знак скорби на себе одежды. |
25 І хоч Елнатан, і Делая, і Ґемарія просили царя не палити того зво́ю, та не послухався він їх. |
25 Елнафан, Делаия и Гемария пытались уговорить царя Иоакима не сжигать свиток, но царь не послушал их. |
26 І наказав цар Єрахмеїлові, синові царе́вому, і Сераї, синові Азріїловому, і Шелемії, синові Авдіїловому, взяти писаря Баруха й пророка Єремію, та Господь їх сховав. |
26 Царь Иоаким приказал арестовать писаря Варуха и пророка Иеремию. Он отдал это приказание Иерахмеилу, сыну царя, Сераии, сыну Азриила и Шелемии, сыну Авдиила, но они не смогли найти Иеремию и Варуха, потому что их спрятал Господь. |
27 |
27 Когда царь Иоаким сжёг свиток, который Варух записал со слов Иеремии, Господь обратился к Иеремии с такими словами: |
28 „Візьми собі зно́ву іншого зво́я, і напиши на ньому всі перші слова́, що були на першому зво́ї, якого спалив Єгояким, цар Юдин. |
28 |
29 А про Єгоякима, царя Юдиного, скажеш: Так говорить Господь: Ти спалив цього зво́я, говорячи: На́що написав ти на ньому таке: Конче при́йде цар вавилонський і знищить оцей край, і ви́губить в ньому люди́ну й скотину. |
29 Также передай царю Иудеи Иоакиму то, что Я скажу: „Ты, Иоаким, сжёг свиток и спросил, почему Иеремия пишет, что царь Вавилона придёт и уничтожит нашу землю со всеми людьми и животными? |
30 Тому́ так говорить Господь про Єгоякима, Юдиного царя: Не буде від нього сидячого на Давидовому троні, а його труп буде ки́нений на спеко́ту вдень та на холод вночі. |
30 За это потомки Иоакима не будут сидеть на троне Давида. Когда умрёт Иоаким, его не похоронят как царя, а его тело будет брошено на землю среди дневной жары и ночного холода. |
31 І навіщу́ його та насіння його, і його рабів за їхні провини, і спрова́джу на них та на ме́шканців Єрусалиму й на юде́янина все те зло, що Я говорив до них, та вони не послухали“. |
31 Я, Господь, накажу Иоакима и его детей, Я накажу его правителей за совершённое ими зло. Я обещал принести большие несчастья всем жителям Иерусалима и всему народу Иудеи за то, что они не слушали Меня. Я сдержу Своё обещание!”» |
32 І Єремія взяв іншого зво́я, і дав його пи́сареві Барухові, синові Нерійїному, і той написав на ньому з Єреміїних уст усі слова тієї книги, яку спалив був Єгояким, цар Юдин, в огні, і до них було до́дано ще багато подібних слів. |
32 Затем Иеремия взял свиток и отдал его писарю Варуху, сыну Нирии, который записал со слов Иеремии все те же вести, записанные ранее в свитке, сожжённом царём Иоакимом. И к этим вестям было ещё добавлено много других. |