Єремiя

Розділ 36

1 І сталося четвертого року Єгоякима, Йосіїного сина, царя Юдиного, було оце слово до Єремії від Господа, кажучи:

2 „Візьми собі книжко́вого зво́я, і напиши на ньому всі ті слова, що Я говорив тобі про Ізраїля й про Юду, та про всі наро́ди від дня, коли Я почав говорити тобі, від днів Йосії та аж до цього дня.

3 Може почує дім Юдин усе те зло, що Я ду́маю вчинити їм, щоб верну́лися кожен зо своєї злої дороги, а Я прощу́ їхню провину та їхній гріх“.

4 І покликав Єремія Бару́ха, Нерійїного сина, і Бару́х написав з уст Єремії всі Господні слова́, що Він говорив йому, на книжко́вий звій.

5 І наказав Єремія Барухові, кажучи: „Я задержаний, — не мо́жу ввійти до Господнього дому.

6 Тому́ піди сам, прочитай зо зво́ю, що написав ти з моїх уст, Господні слова́ в ву́ха народу в Господньому домі в дні по́сту, а також в ву́ха всього Юди, що прихо́дить зо своїх міст, відчитаєш їх.

7 Може впаде́ їхнє блага́ння перед Господнє лице́, і вони ве́рнуться кожен зо своєї злої дороги, бо великий гнів та лютість, що Господь говорив проти наро́ду цього!“

8 І зробив Бару́х, син Нерійїн, усе, що наказав був йому пророк Єремія, щоб прочитати з книги Господні слова́ в Господньому домі.

9 І сталося п'ятого року Єгоякима, Йосіїного сина, царя Юдиного, дев'ятого місяця, оголосили піст перед Господнім лицем для всього наро́ду в Єрусалимі та для всьо́го того наро́ду, що поприхо́див з Юдиних міст до Єрусалиму.

10 І прочитав Барух з книги Єреміїні слова́ в домі Господньому в кімна́ті писаря Ґемарії, Шафанового сина, на горі́шньому подвір'ї, при вході до ново́ї брами Господнього дому, в ву́ха всього наро́ду.

11 І почув Михей, син Ґемарії, Шафанового сина, всі Господні слова́ з книги,

12 і зійшов до царсько́го дому, до кімна́ти писаря, аж ось там сидять усі зверхники: писар Елішама, і Делая, син Шемаїн, і Елнатан, син Ахборів, і Ґемарія, син Шафанів, і Седекі́я, син Хананії, і всі зверхники.

13 І розповів їм Михей всі ті слова́, які він почув був, коли Барух читав із книги в ву́ха наро́ду.

14 І всі зверхники послали до Баруха Єгудія, сина Нетанії, сина Шелемії, сина Кушіїного, говорячи: „Того зво́я, що читав ти з нього в ву́ха народу, візьми́ його в свою руку та й прийди́!“ І взяв Барух, син Нерійїн, звоя в свою руку та й прийшов до них.

15 А ті сказали до нього: „Сідай же, і прочитай його в наші ву́ха!“ І прочитав Барух в їхні ву́ха.

16 І сталося, коли вони почули всі ці слова, жахну́лися один перед о́дним, та й сказали Барухові: „Конче перекажімо царе́ві всі ці слова́!“

17 І запитали вони Баруха, говорячи: „Розкажи нам, як ти писав усі ці слова́ з його уст?“

18 І сказав їм Барух: „Він проказував мені з своїх уст усі ці слова́, а я писав у книзі чорнилом“.

19 І сказали зверхники до Баруха: „Іди, сховайся, ти та Єремія, і нехай ніхто не знає, де́ ви!“

20 І прийшли вони до царя на подві́р'я, а зво́я поклали в кімна́ті писаря Елішами, і розповіли́ в ву́ха царя всі ті слова.

21 І послав цар Єгудія взяти зво́я, і той узяв його з кімна́ти писаря Елішами. І Єгудій прочитав його в ву́ха царя та в ву́ха всіх зверхників, що стояли при царі.

22 А цар сидів у зимо́вому домі, дев'ятого місяця, і перед ним був розпа́лений комино́к.

23 І сталося, коли Єгудій перечи́тував три чи чотири стовпці́, то цар відрізував це пи́сарським ноже́м та й ки́дав до огню́, що в коминку́, аж поки не згорів увесь звій на огні, що в коминку́.

24 Та не злякалися й не роздерли своїх шат цар та всі його раби, що слухали всі ці слова́.

25 І хоч Елнатан, і Делая, і Ґемарія просили царя не палити того зво́ю, та не послухався він їх.

26 І наказав цар Єрахмеїлові, синові царе́вому, і Сераї, синові Азріїловому, і Шелемії, синові Авдіїловому, взяти писаря Баруха й пророка Єремію, та Господь їх сховав.

27 І було Господнє слово до Єремії пото́му, як цар спалив був зво́я та ті слова́, що Барух написав з Єреміїних уст, говорячи:

28 „Візьми собі зно́ву іншого зво́я, і напиши на ньому всі перші слова́, що були на першому зво́ї, якого спалив Єгояким, цар Юдин.

29 А про Єгоякима, царя Юдиного, скажеш: Так говорить Господь: Ти спалив цього зво́я, говорячи: На́що написав ти на ньому таке: Конче при́йде цар вавилонський і знищить оцей край, і ви́губить в ньому люди́ну й скотину.

30 Тому́ так говорить Господь про Єгоякима, Юдиного царя: Не буде від нього сидячого на Давидовому троні, а його труп буде ки́нений на спеко́ту вдень та на холод вночі.

31 І навіщу́ його та насіння його, і його рабів за їхні провини, і спрова́джу на них та на ме́шканців Єрусалиму й на юде́янина все те зло, що Я говорив до них, та вони не послухали“.

32 І Єремія взяв іншого зво́я, і дав його пи́сареві Барухові, синові Нерійїному, і той написав на ньому з Єреміїних уст усі слова тієї книги, яку спалив був Єгояким, цар Юдин, в огні, і до них було до́дано ще багато подібних слів.

Пророк Иеремия

Глава 36

1 В четвёртом году правления иудейского царя Иоакима, сына Иосии (в 605 г. до н. э.), Вечный сказал Иеремии:

2 – Возьми свиток и запиши в него все слова, которые Я говорил тебе об Исраиле, Иудее и всех народах с того времени, как Я начал говорить с тобой в дни правления Иосии вплоть до этого дня.

3 Может быть, когда народ Иудеи услышит о всех невзгодах, которые Я задумал наслать на них, каждый из них оставит свой злой путь; тогда Я прощу им их вину и грех.

4 Иеремия призвал Баруха, сына Нерии, и под диктовку Иеремии Барух записал в свиток все слова, которые Вечный говорил Иеремии.

5 Затем Иеремия сказал Баруху: – Мне запрещено входить в храм Вечного.

6 Поэтому ты пойди в дом Вечного в день поста и прочитай народу из свитка слова Вечного, которые ты записал с моих слов. Прочитай их всему народу Иудеи, который соберётся со всех городов.

7 Может быть, они вознесут к Вечному свою молитву, и отвратится каждый со своего злого пути – ведь страшны гнев и ярость Вечного, которые грозят этому народу.

8 Барух, сын Нерии, сделал всё, что велел ему пророк Иеремия; он прочитал слова Вечного из свитка в храме Вечного.

9 В девятом месяце пятого года правления иудейского царя Иоакима, сына Иосии (поздней осенью 604 г. до н. э.), для всех жителей Иерусалима и для тех, кто пришёл в Иерусалим из городов Иудеи, был объявлен пост перед Вечным.

10 В комнате писаря Гемарии, сына Шафана, которая находилась в верхнем дворе у входа в Новые ворота храма, Барух прочёл всему народу, пришедшему в храм Вечного, слова Иеремии из свитка.

11 Когда Михей, сын Гемарии, внук Шафана, услышал все слова Вечного из свитка,

12 он пошёл в комнаты писарей в царском дворце, где сидели все придворные сановники: писарь Элишама, Делая, сын Шемаи, Элнафан, сын Ахбора, Гемария, сын Шафана, Цедекия, сын Ханании, и все остальные придворные.

13 Когда Михей рассказал им всё, что он услышал, всё, что читал Барух народу из свитка,

14 все вельможи отправили Иегуди, сына Нетании, внука Шелемии, правнука Куши, сказать Баруху: «Принеси свиток, который ты читал народу, и сам приходи». И Барух, сын Нерии, пришёл к ним со свитком в руках.

15 Они сказали ему: – Садись, просим тебя прочитать и нам. Барух прочитал им.

16 Услышав все эти слова, они в страхе переглянулись и сказали Баруху: – Мы непременно должны доложить об этом царю.

17 Потом они спросили Баруха: – Просим тебя, расскажи нам, как ты написал всё это? Со слов Иеремии?

18 – Да, – ответил Барух, – он говорил мне все эти слова, а я записывал чернилами в свиток.

19 Тогда вельможи сказали Баруху: – Ты и Иеремия идите и спрячьтесь, и пусть никто не знает, где вы.

20 Оставив свиток в комнате писаря Элишамы, они пошли в царский двор и доложили обо всём царю.

21 Царь послал Иегуди взять свиток. Иегуди принёс его из комнаты писаря Элишамы и стал читать его царю и всем вельможам, которые стояли возле него.

22 Был девятый месяц (конец осени), и царь сидел в зимней комнате перед камином, в котором горел огонь.

23 Когда Иегуди прочитывал три или четыре столбца свитка, царь отрезал их писарским ножом и бросал в камин. Он делал так до тех пор, пока в огне не сгорел весь свиток.

24 Царь и все его слуги, слышавшие все эти слова, не ужаснулись и не разорвали в знак покаяния на себе одежду.

25 Элнафан, Делая и Гемария упрашивали царя не сжигать свиток, но он не послушал их.

26 Вместо этого царь приказал Иерахмеилу, члену царской семьи, Сераи, сыну Азриила, и Шелемии, сыну Авдеила, взять под стражу писаря Баруха и пророка Иеремию. Но Вечный укрыл их.

27 После того как царь сжёг свиток со словами, которые Барух записал со слов Иеремии, Вечный сказал Иеремии:

28 – Возьми другой свиток и запиши в него все слова, какие были в первом свитке, который сжёг Иоаким, царь Иудеи.

29 А Иоакиму, царю Иудеи, скажи: Так говорит Вечный: «Ты сжёг этот свиток и сказал: „Зачем ты написал, что царь Вавилона непременно явится и погубит эту землю, поразив на ней и людей, и зверей?“»

30 Поэтому так говорит Вечный об Иоакиме, царе Иудеи: «Не будет у него потомка, который воцарился бы на престоле Давуда; а его мёртвое тело бросят незахороненным на дневной зной и ночной холод.

31 Я накажу его, его детей и его слуг за их беззакония; Я нашлю на них, и на жителей Иерусалима, и на народ Иудеи все невзгоды, которыми Я им грозил, потому что они не слушали Меня».

32 Тогда Иеремия взял другой свиток, отдал его писарю Баруху, сыну Нерии, и под диктовку Иеремии Барух записал в него все слова того свитка, который был сожжён царём Иудеи Иоакимом. И к словам сожжённого свитка было прибавлено много похожих слов.

Єремiя

Розділ 36

Пророк Иеремия

Глава 36

1 І сталося четвертого року Єгоякима, Йосіїного сина, царя Юдиного, було оце слово до Єремії від Господа, кажучи:

1 В четвёртом году правления иудейского царя Иоакима, сына Иосии (в 605 г. до н. э.), Вечный сказал Иеремии:

2 „Візьми собі книжко́вого зво́я, і напиши на ньому всі ті слова, що Я говорив тобі про Ізраїля й про Юду, та про всі наро́ди від дня, коли Я почав говорити тобі, від днів Йосії та аж до цього дня.

2 – Возьми свиток и запиши в него все слова, которые Я говорил тебе об Исраиле, Иудее и всех народах с того времени, как Я начал говорить с тобой в дни правления Иосии вплоть до этого дня.

3 Може почує дім Юдин усе те зло, що Я ду́маю вчинити їм, щоб верну́лися кожен зо своєї злої дороги, а Я прощу́ їхню провину та їхній гріх“.

3 Может быть, когда народ Иудеи услышит о всех невзгодах, которые Я задумал наслать на них, каждый из них оставит свой злой путь; тогда Я прощу им их вину и грех.

4 І покликав Єремія Бару́ха, Нерійїного сина, і Бару́х написав з уст Єремії всі Господні слова́, що Він говорив йому, на книжко́вий звій.

4 Иеремия призвал Баруха, сына Нерии, и под диктовку Иеремии Барух записал в свиток все слова, которые Вечный говорил Иеремии.

5 І наказав Єремія Барухові, кажучи: „Я задержаний, — не мо́жу ввійти до Господнього дому.

5 Затем Иеремия сказал Баруху: – Мне запрещено входить в храм Вечного.

6 Тому́ піди сам, прочитай зо зво́ю, що написав ти з моїх уст, Господні слова́ в ву́ха народу в Господньому домі в дні по́сту, а також в ву́ха всього Юди, що прихо́дить зо своїх міст, відчитаєш їх.

6 Поэтому ты пойди в дом Вечного в день поста и прочитай народу из свитка слова Вечного, которые ты записал с моих слов. Прочитай их всему народу Иудеи, который соберётся со всех городов.

7 Може впаде́ їхнє блага́ння перед Господнє лице́, і вони ве́рнуться кожен зо своєї злої дороги, бо великий гнів та лютість, що Господь говорив проти наро́ду цього!“

7 Может быть, они вознесут к Вечному свою молитву, и отвратится каждый со своего злого пути – ведь страшны гнев и ярость Вечного, которые грозят этому народу.

8 І зробив Бару́х, син Нерійїн, усе, що наказав був йому пророк Єремія, щоб прочитати з книги Господні слова́ в Господньому домі.

8 Барух, сын Нерии, сделал всё, что велел ему пророк Иеремия; он прочитал слова Вечного из свитка в храме Вечного.

9 І сталося п'ятого року Єгоякима, Йосіїного сина, царя Юдиного, дев'ятого місяця, оголосили піст перед Господнім лицем для всього наро́ду в Єрусалимі та для всьо́го того наро́ду, що поприхо́див з Юдиних міст до Єрусалиму.

9 В девятом месяце пятого года правления иудейского царя Иоакима, сына Иосии (поздней осенью 604 г. до н. э.), для всех жителей Иерусалима и для тех, кто пришёл в Иерусалим из городов Иудеи, был объявлен пост перед Вечным.

10 І прочитав Барух з книги Єреміїні слова́ в домі Господньому в кімна́ті писаря Ґемарії, Шафанового сина, на горі́шньому подвір'ї, при вході до ново́ї брами Господнього дому, в ву́ха всього наро́ду.

10 В комнате писаря Гемарии, сына Шафана, которая находилась в верхнем дворе у входа в Новые ворота храма, Барух прочёл всему народу, пришедшему в храм Вечного, слова Иеремии из свитка.

11 І почув Михей, син Ґемарії, Шафанового сина, всі Господні слова́ з книги,

11 Когда Михей, сын Гемарии, внук Шафана, услышал все слова Вечного из свитка,

12 і зійшов до царсько́го дому, до кімна́ти писаря, аж ось там сидять усі зверхники: писар Елішама, і Делая, син Шемаїн, і Елнатан, син Ахборів, і Ґемарія, син Шафанів, і Седекі́я, син Хананії, і всі зверхники.

12 он пошёл в комнаты писарей в царском дворце, где сидели все придворные сановники: писарь Элишама, Делая, сын Шемаи, Элнафан, сын Ахбора, Гемария, сын Шафана, Цедекия, сын Ханании, и все остальные придворные.

13 І розповів їм Михей всі ті слова́, які він почув був, коли Барух читав із книги в ву́ха наро́ду.

13 Когда Михей рассказал им всё, что он услышал, всё, что читал Барух народу из свитка,

14 І всі зверхники послали до Баруха Єгудія, сина Нетанії, сина Шелемії, сина Кушіїного, говорячи: „Того зво́я, що читав ти з нього в ву́ха народу, візьми́ його в свою руку та й прийди́!“ І взяв Барух, син Нерійїн, звоя в свою руку та й прийшов до них.

14 все вельможи отправили Иегуди, сына Нетании, внука Шелемии, правнука Куши, сказать Баруху: «Принеси свиток, который ты читал народу, и сам приходи». И Барух, сын Нерии, пришёл к ним со свитком в руках.

15 А ті сказали до нього: „Сідай же, і прочитай його в наші ву́ха!“ І прочитав Барух в їхні ву́ха.

15 Они сказали ему: – Садись, просим тебя прочитать и нам. Барух прочитал им.

16 І сталося, коли вони почули всі ці слова, жахну́лися один перед о́дним, та й сказали Барухові: „Конче перекажімо царе́ві всі ці слова́!“

16 Услышав все эти слова, они в страхе переглянулись и сказали Баруху: – Мы непременно должны доложить об этом царю.

17 І запитали вони Баруха, говорячи: „Розкажи нам, як ти писав усі ці слова́ з його уст?“

17 Потом они спросили Баруха: – Просим тебя, расскажи нам, как ты написал всё это? Со слов Иеремии?

18 І сказав їм Барух: „Він проказував мені з своїх уст усі ці слова́, а я писав у книзі чорнилом“.

18 – Да, – ответил Барух, – он говорил мне все эти слова, а я записывал чернилами в свиток.

19 І сказали зверхники до Баруха: „Іди, сховайся, ти та Єремія, і нехай ніхто не знає, де́ ви!“

19 Тогда вельможи сказали Баруху: – Ты и Иеремия идите и спрячьтесь, и пусть никто не знает, где вы.

20 І прийшли вони до царя на подві́р'я, а зво́я поклали в кімна́ті писаря Елішами, і розповіли́ в ву́ха царя всі ті слова.

20 Оставив свиток в комнате писаря Элишамы, они пошли в царский двор и доложили обо всём царю.

21 І послав цар Єгудія взяти зво́я, і той узяв його з кімна́ти писаря Елішами. І Єгудій прочитав його в ву́ха царя та в ву́ха всіх зверхників, що стояли при царі.

21 Царь послал Иегуди взять свиток. Иегуди принёс его из комнаты писаря Элишамы и стал читать его царю и всем вельможам, которые стояли возле него.

22 А цар сидів у зимо́вому домі, дев'ятого місяця, і перед ним був розпа́лений комино́к.

22 Был девятый месяц (конец осени), и царь сидел в зимней комнате перед камином, в котором горел огонь.

23 І сталося, коли Єгудій перечи́тував три чи чотири стовпці́, то цар відрізував це пи́сарським ноже́м та й ки́дав до огню́, що в коминку́, аж поки не згорів увесь звій на огні, що в коминку́.

23 Когда Иегуди прочитывал три или четыре столбца свитка, царь отрезал их писарским ножом и бросал в камин. Он делал так до тех пор, пока в огне не сгорел весь свиток.

24 Та не злякалися й не роздерли своїх шат цар та всі його раби, що слухали всі ці слова́.

24 Царь и все его слуги, слышавшие все эти слова, не ужаснулись и не разорвали в знак покаяния на себе одежду.

25 І хоч Елнатан, і Делая, і Ґемарія просили царя не палити того зво́ю, та не послухався він їх.

25 Элнафан, Делая и Гемария упрашивали царя не сжигать свиток, но он не послушал их.

26 І наказав цар Єрахмеїлові, синові царе́вому, і Сераї, синові Азріїловому, і Шелемії, синові Авдіїловому, взяти писаря Баруха й пророка Єремію, та Господь їх сховав.

26 Вместо этого царь приказал Иерахмеилу, члену царской семьи, Сераи, сыну Азриила, и Шелемии, сыну Авдеила, взять под стражу писаря Баруха и пророка Иеремию. Но Вечный укрыл их.

27 І було Господнє слово до Єремії пото́му, як цар спалив був зво́я та ті слова́, що Барух написав з Єреміїних уст, говорячи:

27 После того как царь сжёг свиток со словами, которые Барух записал со слов Иеремии, Вечный сказал Иеремии:

28 „Візьми собі зно́ву іншого зво́я, і напиши на ньому всі перші слова́, що були на першому зво́ї, якого спалив Єгояким, цар Юдин.

28 – Возьми другой свиток и запиши в него все слова, какие были в первом свитке, который сжёг Иоаким, царь Иудеи.

29 А про Єгоякима, царя Юдиного, скажеш: Так говорить Господь: Ти спалив цього зво́я, говорячи: На́що написав ти на ньому таке: Конче при́йде цар вавилонський і знищить оцей край, і ви́губить в ньому люди́ну й скотину.

29 А Иоакиму, царю Иудеи, скажи: Так говорит Вечный: «Ты сжёг этот свиток и сказал: „Зачем ты написал, что царь Вавилона непременно явится и погубит эту землю, поразив на ней и людей, и зверей?“»

30 Тому́ так говорить Господь про Єгоякима, Юдиного царя: Не буде від нього сидячого на Давидовому троні, а його труп буде ки́нений на спеко́ту вдень та на холод вночі.

30 Поэтому так говорит Вечный об Иоакиме, царе Иудеи: «Не будет у него потомка, который воцарился бы на престоле Давуда; а его мёртвое тело бросят незахороненным на дневной зной и ночной холод.

31 І навіщу́ його та насіння його, і його рабів за їхні провини, і спрова́джу на них та на ме́шканців Єрусалиму й на юде́янина все те зло, що Я говорив до них, та вони не послухали“.

31 Я накажу его, его детей и его слуг за их беззакония; Я нашлю на них, и на жителей Иерусалима, и на народ Иудеи все невзгоды, которыми Я им грозил, потому что они не слушали Меня».

32 І Єремія взяв іншого зво́я, і дав його пи́сареві Барухові, синові Нерійїному, і той написав на ньому з Єреміїних уст усі слова тієї книги, яку спалив був Єгояким, цар Юдин, в огні, і до них було до́дано ще багато подібних слів.

32 Тогда Иеремия взял другой свиток, отдал его писарю Баруху, сыну Нерии, и под диктовку Иеремии Барух записал в него все слова того свитка, который был сожжён царём Иудеи Иоакимом. И к словам сожжённого свитка было прибавлено много похожих слов.

1.0x