ЄремiяРозділ 11 |
1 |
2 „Послухайте слів заповіту оцьо́го, і будете їх говорити юдеям і ме́шканцям Єрусалиму, |
3 і скажеш ти їм: Так говорить Господь, Бог Ізраїлів: Про́клята та люди́на, що не слухає слів заповіту цього́, |
4 що його наказав був Я вашим батька́м того дня, коли їх виво́див із кра́ю єгипетського, із залізного го́рна, говорячи: Слухайтеся Мого голосу, і робіть усе те, що Я накажу́ вам, — і бу́дете ви народом Моїм, а Я бу́ду вам Богом, |
5 щоб Я ви́повнив при́сягу ту, якою Я вашим батька́м присяга́в дати їм Край, що тече молоком, як сьогодні! А я відповів та сказав: Амі́нь, Господи! |
6 І промовив до мене Госпо́дь: Виголо́шуй оці всі слова́ по юдейських міста́х та на вулицях Єрусалиму, говорячи: Слухайтесь слів заповіту цього́, і вико́нуйте їх! |
7 Бо направду засвідчив Я вашим батька́м того дня, як виводив їх з кра́ю єгипетського, і до сьогодні Я пильно засві́дчую, кажучи: Слу́хайтеся Мого голосу! |
8 Та не слухали й не прихиляли вони свого вуха, і кожен ходив за упе́ртістю злі́сного серця свого. І Я спровадив на них усі слова заповіту цього, що Я наказав був робити, вони ж не робили. |
9 І промовив до мене Господь: Зна́йдений бунт між юдеями та між мешка́нцями Єрусалиму! |
10 Повернулись вони до гріхів своїх давніх батькі́в, що слухатися Моїх слів не хотіли, і пішли за бога́ми чужими, щоб їм служити. Дім Ізраїлів і дім Юдин зламали Мого заповіта, якого Я склав з їхніми батька́ми. |
11 Тому так промовляє Госпо́дь: Ось Я лихо на них наведу́, що вийти із нього не змо́жуть, і кли́кати бу́дуть до Мене, але не почую Я їх! |
12 І пі́дуть юдейські міста́ та єрусалимські мешканці, і бу́дуть кричати до богів, що їм ка́дять вони, але ті помогти́ — не помо́жуть їм за ча́су їхнього лиха! |
13 Бо богів твоїх — за числом твоїх міст, Юдо, і за числом вулиць Єрусалиму наста́влено же́ртівників для Моло́ха, же́ртівників, щоб кади́ти Ваалові. |
14 А ти не молися за цього наро́да, і блага́ння й молитви за них не здійма́й, бо Я не почую за ча́су того́, коли кли́кати будуть до Мене з-за лиха свого́! |
15 По́що Моєму коханому в домі Моєму чинити злі за́міри? Чи то́всті куски́ і м'ясо посвя́тне відве́рнуть від тебе нещастя твоє? Тоді б ти радів! |
16 „Оли́вка зелена, гарна пло́дом хорошим“, — так кликнув Господь твоє йме́ння. Але з шумом великого вітру огонь запали́вся круг неї, і галу́зки її полама́ються! |
17 А Господь Саваот, що тебе посадив, говорив був на тебе лихе за зло дому Ізраїля та дому Юди, що робили собі, щоб гніви́ти Мене, щоб кади́ти Ваа́лові. |
18 |
19 А я був, мов лагі́дна вівця́, що прова́дять її на зако́лення, і не знав, що на мене вони вимишля́ли заті́ї: „Пони́щмо це дерево з пло́дом його, і з кра́ю живих його ви́тнім, і йме́ння його не згадається більше!“ |
20 Але, Господи Саваоте, Ти Суддя сраведливий, що досліджуєш ни́рки та серце, — хай над ними побачу я по́мсту Твою, бо справу свою я дові́рив Тобі! |
21 Тому так промовляє Господь на людей Анато́ту, що пошу́кують душу твою та говорять: „Не пророкуй Ім'я́м Господа, щоб не померти тобі від рук наших!“ |
22 Тому так промовляє Господь Савао́т: Ось Я навіщу́ їх: від меча юнаки́ повмирають, а сини їхні та їхні до́чки від голоду вмруть! |
23 І оста́нку не буде по них, бо спрова́джу Я зло на людей Анато́ту у році наві́щення їх! |
Книга пророка ИеремииГлава 11 |
1 |
2 |
3 Так говорит Господь, Бог Израиля: „Горе будет каждому, кто не послушает этого соглашения. |
4 Я говорю о Моём соглашении, завещанном ещё вашим предкам во времена, когда Я вывел их из Египта, из „раскалённой печи”, в которой можно плавить железо. Я сказал им: „Повинуйтесь Мне и делайте всё, что Я вам велю, тогда вы станете Моим народом и Я буду вашим Богом”. |
5 Я сделал это, чтобы сдержать клятву, которую Я дал вашим предкам. Я обещал дать им плодородную землю, где текут молоко и мёд. И вы живёте теперь на этой земле”». |
6 |
7 Я предупреждал ваших предков с тех пор, как вывел их из Египетской земли, Я предупреждал их вновь и вновь до этого дня, говоря им: „Подчинитесь Мне”. |
8 Но ваши предки не послушали Меня, они упрямо делали то, что желали их злые сердца. Соглашение говорит, что с ними случится беда, если они не будут Мне повиноваться. Поэтому по Моей воле всё, что было сказано в соглашении, с ними случилось. Я повелел им соблюдать соглашение, но они этого не сделали». |
9 |
10 Они совершают те же грехи, что их предки, которые отказались слушать Мои слова, следуя и поклоняясь другим богам. Семьи Израиля и семьи Иудеи нарушили соглашение, которое Я заключил с их отцами». |
11 Поэтому Господь говорит: |
12 Люди в городах Иудеи и Иерусалима пойдут и будут молить о помощи своих идолов. Эти люди сжигают благовония идолам, но те не смогут им помочь во время бедствий. |
13 Жители Иудеи, у вас столько идолов, сколько городов в Иудее, вы поставили столько алтарей для поклонения Ваалу, сколько улиц в Иерусалиме. |
14 Ты же, Иеремия, не молись за народ Иудеи, не проси за этих людей, не возноси молитв, Я не буду их слушать. Эти люди будут страдать и тогда призовут Меня на помощь, но Я не услышу. |
15 |
16 |
17 |
18 |
19 |
20 |
21 |
22 Господь Всемогущий сказал: |
23 Никого не останется в живых в городе Анафоф, никто не уцелеет. Я накажу их. Я буду причиной бедствий, которые постигнут их». |
ЄремiяРозділ 11 |
Книга пророка ИеремииГлава 11 |
1 |
1 |
2 „Послухайте слів заповіту оцьо́го, і будете їх говорити юдеям і ме́шканцям Єрусалиму, |
2 |
3 і скажеш ти їм: Так говорить Господь, Бог Ізраїлів: Про́клята та люди́на, що не слухає слів заповіту цього́, |
3 Так говорит Господь, Бог Израиля: „Горе будет каждому, кто не послушает этого соглашения. |
4 що його наказав був Я вашим батька́м того дня, коли їх виво́див із кра́ю єгипетського, із залізного го́рна, говорячи: Слухайтеся Мого голосу, і робіть усе те, що Я накажу́ вам, — і бу́дете ви народом Моїм, а Я бу́ду вам Богом, |
4 Я говорю о Моём соглашении, завещанном ещё вашим предкам во времена, когда Я вывел их из Египта, из „раскалённой печи”, в которой можно плавить железо. Я сказал им: „Повинуйтесь Мне и делайте всё, что Я вам велю, тогда вы станете Моим народом и Я буду вашим Богом”. |
5 щоб Я ви́повнив при́сягу ту, якою Я вашим батька́м присяга́в дати їм Край, що тече молоком, як сьогодні! А я відповів та сказав: Амі́нь, Господи! |
5 Я сделал это, чтобы сдержать клятву, которую Я дал вашим предкам. Я обещал дать им плодородную землю, где текут молоко и мёд. И вы живёте теперь на этой земле”». |
6 І промовив до мене Госпо́дь: Виголо́шуй оці всі слова́ по юдейських міста́х та на вулицях Єрусалиму, говорячи: Слухайтесь слів заповіту цього́, і вико́нуйте їх! |
6 |
7 Бо направду засвідчив Я вашим батька́м того дня, як виводив їх з кра́ю єгипетського, і до сьогодні Я пильно засві́дчую, кажучи: Слу́хайтеся Мого голосу! |
7 Я предупреждал ваших предков с тех пор, как вывел их из Египетской земли, Я предупреждал их вновь и вновь до этого дня, говоря им: „Подчинитесь Мне”. |
8 Та не слухали й не прихиляли вони свого вуха, і кожен ходив за упе́ртістю злі́сного серця свого. І Я спровадив на них усі слова заповіту цього, що Я наказав був робити, вони ж не робили. |
8 Но ваши предки не послушали Меня, они упрямо делали то, что желали их злые сердца. Соглашение говорит, что с ними случится беда, если они не будут Мне повиноваться. Поэтому по Моей воле всё, что было сказано в соглашении, с ними случилось. Я повелел им соблюдать соглашение, но они этого не сделали». |
9 І промовив до мене Господь: Зна́йдений бунт між юдеями та між мешка́нцями Єрусалиму! |
9 |
10 Повернулись вони до гріхів своїх давніх батькі́в, що слухатися Моїх слів не хотіли, і пішли за бога́ми чужими, щоб їм служити. Дім Ізраїлів і дім Юдин зламали Мого заповіта, якого Я склав з їхніми батька́ми. |
10 Они совершают те же грехи, что их предки, которые отказались слушать Мои слова, следуя и поклоняясь другим богам. Семьи Израиля и семьи Иудеи нарушили соглашение, которое Я заключил с их отцами». |
11 Тому так промовляє Госпо́дь: Ось Я лихо на них наведу́, що вийти із нього не змо́жуть, і кли́кати бу́дуть до Мене, але не почую Я їх! |
11 Поэтому Господь говорит: |
12 І пі́дуть юдейські міста́ та єрусалимські мешканці, і бу́дуть кричати до богів, що їм ка́дять вони, але ті помогти́ — не помо́жуть їм за ча́су їхнього лиха! |
12 Люди в городах Иудеи и Иерусалима пойдут и будут молить о помощи своих идолов. Эти люди сжигают благовония идолам, но те не смогут им помочь во время бедствий. |
13 Бо богів твоїх — за числом твоїх міст, Юдо, і за числом вулиць Єрусалиму наста́влено же́ртівників для Моло́ха, же́ртівників, щоб кади́ти Ваалові. |
13 Жители Иудеи, у вас столько идолов, сколько городов в Иудее, вы поставили столько алтарей для поклонения Ваалу, сколько улиц в Иерусалиме. |
14 А ти не молися за цього наро́да, і блага́ння й молитви за них не здійма́й, бо Я не почую за ча́су того́, коли кли́кати будуть до Мене з-за лиха свого́! |
14 Ты же, Иеремия, не молись за народ Иудеи, не проси за этих людей, не возноси молитв, Я не буду их слушать. Эти люди будут страдать и тогда призовут Меня на помощь, но Я не услышу. |
15 По́що Моєму коханому в домі Моєму чинити злі за́міри? Чи то́всті куски́ і м'ясо посвя́тне відве́рнуть від тебе нещастя твоє? Тоді б ти радів! |
15 |
16 „Оли́вка зелена, гарна пло́дом хорошим“, — так кликнув Господь твоє йме́ння. Але з шумом великого вітру огонь запали́вся круг неї, і галу́зки її полама́ються! |
16 |
17 А Господь Саваот, що тебе посадив, говорив був на тебе лихе за зло дому Ізраїля та дому Юди, що робили собі, щоб гніви́ти Мене, щоб кади́ти Ваа́лові. |
17 |
18 |
18 |
19 А я був, мов лагі́дна вівця́, що прова́дять її на зако́лення, і не знав, що на мене вони вимишля́ли заті́ї: „Пони́щмо це дерево з пло́дом його, і з кра́ю живих його ви́тнім, і йме́ння його не згадається більше!“ |
19 |
20 Але, Господи Саваоте, Ти Суддя сраведливий, що досліджуєш ни́рки та серце, — хай над ними побачу я по́мсту Твою, бо справу свою я дові́рив Тобі! |
20 |
21 Тому так промовляє Господь на людей Анато́ту, що пошу́кують душу твою та говорять: „Не пророкуй Ім'я́м Господа, щоб не померти тобі від рук наших!“ |
21 |
22 Тому так промовляє Господь Савао́т: Ось Я навіщу́ їх: від меча юнаки́ повмирають, а сини їхні та їхні до́чки від голоду вмруть! |
22 Господь Всемогущий сказал: |
23 І оста́нку не буде по них, бо спрова́джу Я зло на людей Анато́ту у році наві́щення їх! |
23 Никого не останется в живых в городе Анафоф, никто не уцелеет. Я накажу их. Я буду причиной бедствий, которые постигнут их». |