Библия - Обещанное Восстановление

Вiд Матвiя

Розділ 21

1 А коли вони набли́зились до Єрусалиму, і прийшли до Вітфагі́ї, до гори до Оли́вної, тоді Ісус вислав двох учнів,

2 до них, кажучи: „Ідіть у село, яке перед вами, і зна́йдете зараз ослицю прив'язану та з нею осля́; відв'яжіть, і Мені приведіть їх.

3 А як хто вам що́ скаже, відкажіть, що їх потребує Госпо́дь, — і він зараз пошле їх“.

4 А це сталось, щоб спра́вдилось те, що сказав був пророк, промовляючи:

5 „Скажіте Сіонській доньці́: Ось до тебе йде Цар твій! Він покі́рливий, і всів на осла, — на осля, під'яре́мної сина“.

6 А учні пішли та й зробили, як звелів їм Ісус.

7 Вони привели́ до Ісуса ослицю й осля́, і одежу поклали на них, — і Він сів на них.

8 І багато народу стелили одежу свою по дорозі, інші ж різали віття з дерев і стели́ли дорогою.

9 А наро́д, що йшов перед Ним і поза́ду, викрикував, кажучи: „Оса́нна Сину Давидовому! Благословенний, хто йде у Господнє Ім'я́! Осанна на висоті!“

10 А коли увійшов Він до Єрусалиму, то здвигнулося ціле місто, питаючи: „Хто́ це такий?“

11 А наро́д говорив: „Це Пророк, — Ісус із Назаре́ту Галілейського!“

12 Потому Ісус увійшов у храм Божий, і вигнав усіх продавців і покупців у храмі, і попереверта́в грошомінам столи, та осло́ни — продавцям голубів.

13 І сказав їм: „Написано: „Дім Мій — буде домом молитви,“ а ви робите з нього „печеру розбійників“.

14 I приступили у храмі до Нього сліпі та криві, — і Він їх уздоро́вив.

15 А первосвященики й книжники, бачивши чуда, що Він учинив, і дітей, що в храмі викрикували: „Осанна Сину Давидовому“, обурилися,

16 та й сказали Йому: „Чи ти чуєш, що кажуть вони?“ А Ісус відказав їм: „Так. Чи ж ви не читали нікол́и: „Із уст немовлят, і тих, що ссуть, учинив Ти хвалу"?

17 І покинувши їх, Він вийшов за місто в Віфа́нію, — і там ніч перебув.

18 А вранці, до міста вертаючись, Він зголоднів.

19 І побачив Він при дорозі одне фі́ґове дерево, і до нього прийшов, та нічого, крім листя само́го, на нім не знайшов. І до нього Він каже: „Нехай пло́ду із тебе не буде ніко́ли повіки!“ І фіґове дерево зараз усохло.

20 А учні, побачивши це, дивувалися та говорили: „Як швидко всохло це фіґове дерево!“

21 Ісус же промовив у відповідь їм: „Поправді кажу́ вам: Коли б мали ви віру, і не мали су́мніву, то вчинили б не тільки як із фіговим деревом, а якби й цій горі ви сказали: „Порушся та кинься до моря“, — то й станеться те!

22 І все, чого ви в молитві попросите з вірою, — то одержите“.

23 А коли Він прийшов у храм і навчав, поприхо́дили первосвященики й старші наро́ду до Нього й сказали: „Якою Ти вла́дою чиниш оце? І хто Тобі вла́ду цю дав?“

24 Ісус же промовив у відповідь їм: „Запитаю й Я вас одне слово. Як про нього дасте Мені відповідь, то й Я вам скажу́, якою вла́дою Я це чиню́.

25 Іванове хрищення звідки було: із неба, чи від людей?“ Вони ж міркували собі й говорили: „Коли скажемо: „Із неба“, відкаже Він нам: „Чого ж ви йому не повірили?“

26 А як скажемо: „Від людей“, — боїмося наро́ду, бо Івана вважають усі за пророка“.

27 І сказали Ісусові в відповідь: „Ми не знаємо“. Відказав їм і Він: „То й Я вам не скажу́, якою владою Я це чиню́.

28 А як вам здається? Один чоловік мав двох синів. Прийшовши до першого, він сказав: „Піди но, дитино, сьогодні, працюй у винограднику!“

29 А той відповів і сказав: „Готовий, панотче“, — і не пішов.

30 І, прийшовши до другого, так само сказав. А той відповів і сказав: „Я не хочу“. А потім покаявся, і пішов.

31 Котрий же з двох учинив волю батькову?“ Вони кажуть: „Останній“. Ісус промовляє до них: „Поправді кажу вам, що ми́тники та блудоді́йки випере́джують вас у Боже Царство.

32 Бо прийшов був до вас дорогою праведности Іван, та йому не повірили ви, а ми́тники та блудоді́йки йняли йому віри. А ви бачили, та проте не покаялися й опісля́, щоб повірити йому.

33 Послухайте іншої притчі. Був госпо́дар один. Насадив виноградника він, обгородив його муром, ви́довбав у ньому чави́ло, башту поставив, — і віддав його винаря́м, та й пішов.

34 Коли ж надійшов час плоді́в, він до винарів послав рабів своїх, щоб прийняти плоди́ свої.

35 Винарі ж рабів його похапали, — і одно́го побили, а другого замордували, а того вкаменува́ли.

36 Знов послав він інших рабів, більш як перше, — та й їм учинили те саме.

37 Нарешті послав до них сина свого́ і сказав: „Посоро́мляться сина мого“.

38 Але́ винарі́, як побачили сина, міркувати собі стали: „Це спадкоє́мець; ходім, замордуймо його, — і заберемо його спа́дщину!“

39 І, схопи́вши його, вони вивели за виноградник його, та й убили.

40 Отож, як прибу́де той пан виноградника, що́ зробить він тим винаря́м?“

41 Вони кажуть Йому: „Злочинців погубить жорсто́ко, виноградника ж віддасть іншим винаря́м, що будуть плоди́ віддавати йому своєча́сно“.

42 Ісус промовляє до них: „Чи ви не читали ніко́ли в Писа́нні: Камінь, що його будівничі відкинули, — той наріжним став каменем; від Господа сталося це, і дивне воно в очах наших!“

43 Тому́ кажу вам, що від вас Царство Боже відійметься, і дасться наро́дові, що плоди́ його буде прино́сити.

44 І хто впаде́ на цей камінь — розі́б'ється, а на кого він сам упаде — то розча́вить його́“.

45 А як первосвященики та фарисеї почули ці притчі Його, то вони зрозуміли, що про них Він гово́рить.

46 І намага́лись схопи́ти Його, але́ побоялись людей, бо вважали Його за Пророка.

Евангелие от Матфея

Глава 21

1 И когда они приблизились к Иерусалиму и пришли в Виффагию на горе Масличной, тогда Иисус послал двух учеников

2 и сказал им: идите в селение, которое напротив вас; и тотчас найдете ослицу привязанную и осленка с ней; отвяжите и приведите Мне.

3 И если кто скажет вам что-нибудь, вы ответите, что они нужны Господу, и тотчас пошлет их.

4 А произошло это, чтобы исполнилось сказанное чрез пророка:

5 Скажите дочери Сиона: вот, Царь твой грядет к тебе, кроткий и воссевший на ослицу и на осленка, сына подъяремной.

6 Ученики, отправившись и сделав, как повелел им Иисус,

7 привели ослицу и осленка и положили на них одежды, и Он сел поверх их.

8 И очень многие в толпе разостлали свои одежды по дороге, другие же резали ветви с деревьев и расстилали по дороге;

9 а народ, шедший впереди Его и следовавший за Ним, восклицал: Осанна Сыну Давидову! Благословен Грядущий во имя Господне! Осанна в вышних!

10 И когда вошел Он в Иерусалим, весь город пришел в движение, и говорили: кто это?

11 Народ же говорил: это пророк Иисус из Назарета Галилейского.

12 И вошел Иисус в храм, и изгнал всех продающих и покупающих в храме, и столы менял опрокинул и прилавки продающих голубей.

13 И говорит им: написано: «Дом Мой домом молитвы будет назван», вы же его делаете вертепом разбойников.

14 И подошли к Нему слепые и хромые в храме, и Он исцелил их.

15 А первосвященники и книжники, увидев дивные дела, которые Он совершил, и детей, восклицающих в храме: Осанна Сыну Давидову! — вознегодовали

16 и сказали Ему: слышишь Ты, что они говорят? Иисус же ответил им: да! Разве вы никогда не читали: «Из уст младенцев и грудных детей Ты устроил Себе хвалу»?

17 И оставив их, вышел из города в Вифанию и провел там ночь.

18 Утром же, возвращаясь в город, Он ощутил голод

19 и, увидев при дороге одинокую смоковницу, подошел к ней и ничего не нашел на ней, кроме одних только листьев. И говорит ей: да не будет от тебя плода вовек. И смоковница сразу засохла.

20 И увидев, ученики с удивлением говорили: как это сразу засохла смоковница?

21 Иисус же ответил им: истинно говорю вам: если будете иметь веру и не усомнитесь, сделаете не только то, что было со смоковницей, но, если и горе этой скажете: «сойди с твоего места и бросься в море», — будет.

22 И всё, чего ни попросите в молитве с верою, получите.

23 И когда Он пришел в храм, подошли к Нему, пока Он учил, первосвященники и старейшины народа и спросили: какою властью Ты это делаешь, и кто Тебе дал эту власть?

24 Иисус же ответил им: спрошу вас и Я об одном: если скажете Мне, то и Я вам скажу, какою властью это делаю.

25 Крещение Иоанново откуда было: с неба или от людей? Они же рассуждали между собой: если скажем: «с неба», Он скажет нам: «почему же вы не поверили ему?»

26 Если же скажем: «от людей», — боимся толпы, ибо все считают Иоанна пророком.

27 И они сказали Иисусу в ответ: не знаем. Сказал им и Он: и Я вам не скажу, какою властью это делаю.

28 А как вам кажется? У человека было двое детей; и он, подойдя к первому, сказал: «дитя мое, иди сегодня, работай в винограднике».

29 Он же ответил: «Иду, господин», и не пошел.

30 И подойдя ко второму, он сказал то же. И тот ответил: «не хочу», а после раскаялся и пошел.

31 Кто из двух исполнил волю отца? Они говорят: последний. Говорит им Иисус: истинно говорю вам: мытари и блудницы идут впереди вас в Царство Божие.

32 Ибо пришел к вам Иоанн путем праведности, и вы не поверили ему, а мытари и блудницы поверили ему, вы же, увидев, не раскаялись и после, чтобы поверить ему.

33 Выслушайте другую притчу. Был человек хозяин дома, который насадил виноградник и стеной его обнес, и выкопал в нем точило, и построил башню, и сдал его виноградарям, и уехал.

34 Когда же приблизилось время плодов, послал он своих рабов к виноградарям взять плоды свои;

35 и взяли виноградари рабов его, кого прибили, кого убили, кого камнями побили.

36 Снова послал он других рабов, в большем числе, чем первых; и поступили с ними так же.

37 Наконец, послал он к ним сына своего, говоря: «устыдятся сына моего».

38 Виноградари же, увидев сына, сказали друг другу: «это наследник; давайте, убьем его и завладеем наследством его».

39 И взяв его, выбросили вон из виноградника и убили.

40 Итак, когда придет господин виноградника, что сделает он с виноградарями теми?

41 Говорят Ему: предаст их, как злодеев, заслуженной ими злой смерти и виноградник сдаст другим виноградарям, которые будут отдавать ему плоды в свои сроки.

42 Говорит им Иисус: никогда не читали вы в Писаниях: «Камень, который отвергли строители, он сделался главою угла: от Господа это, и удивительно в глазах наших»?

43 Поэтому говорю вам: Царство Божие будет отнято у вас и дано приносящему его плоды народу;

44 и тот, кто упадет на этот камень, разобьется: а на кого он упадет, того обратит в прах.

45 И услышав притчи Его, первосвященники и фарисеи поняли, что Он говорит о них,

46 и намеревались Его схватить, но побоялись народа, так как Его почитали за пророка.

Вiд Матвiя Розділ 21	Евангелие от Матфея Глава 21
1 А коли вони набли́зились до Єрусалиму, і прийшли до Вітфагі́ї, до гори до Оли́вної, тоді Ісус вислав двох учнів,	1 И когда они приблизились к Иерусалиму и пришли в Виффагию на горе Масличной, тогда Иисус послал двух учеников
2 до них, кажучи: „Ідіть у село, яке перед вами, і зна́йдете зараз ослицю прив'язану та з нею осля́; відв'яжіть, і Мені приведіть їх.	2 и сказал им: идите в селение, которое напротив вас; и тотчас найдете ослицу привязанную и осленка с ней; отвяжите и приведите Мне.
3 А як хто вам що́ скаже, відкажіть, що їх потребує Госпо́дь, — і він зараз пошле їх“.	3 И если кто скажет вам что-нибудь, вы ответите, что они нужны Господу, и тотчас пошлет их.
4 А це сталось, щоб спра́вдилось те, що сказав був пророк, промовляючи:	4 А произошло это, чтобы исполнилось сказанное чрез пророка:
5 „Скажіте Сіонській доньці́: Ось до тебе йде Цар твій! Він покі́рливий, і всів на осла, — на осля, під'яре́мної сина“.	5 Скажите дочери Сиона: вот, Царь твой грядет к тебе, кроткий и воссевший на ослицу и на осленка, сына подъяремной.
6 А учні пішли та й зробили, як звелів їм Ісус.	6 Ученики, отправившись и сделав, как повелел им Иисус,
7 Вони привели́ до Ісуса ослицю й осля́, і одежу поклали на них, — і Він сів на них.	7 привели ослицу и осленка и положили на них одежды, и Он сел поверх их.
8 І багато народу стелили одежу свою по дорозі, інші ж різали віття з дерев і стели́ли дорогою.	8 И очень многие в толпе разостлали свои одежды по дороге, другие же резали ветви с деревьев и расстилали по дороге;
9 А наро́д, що йшов перед Ним і поза́ду, викрикував, кажучи: „Оса́нна Сину Давидовому! Благословенний, хто йде у Господнє Ім'я́! Осанна на висоті!“	9 а народ, шедший впереди Его и следовавший за Ним, восклицал: Осанна Сыну Давидову! Благословен Грядущий во имя Господне! Осанна в вышних!
10 А коли увійшов Він до Єрусалиму, то здвигнулося ціле місто, питаючи: „Хто́ це такий?“	10 И когда вошел Он в Иерусалим, весь город пришел в движение, и говорили: кто это?
11 А наро́д говорив: „Це Пророк, — Ісус із Назаре́ту Галілейського!“	11 Народ же говорил: это пророк Иисус из Назарета Галилейского.
12 Потому Ісус увійшов у храм Божий, і вигнав усіх продавців і покупців у храмі, і попереверта́в грошомінам столи, та осло́ни — продавцям голубів.	12 И вошел Иисус в храм, и изгнал всех продающих и покупающих в храме, и столы менял опрокинул и прилавки продающих голубей.
13 І сказав їм: „Написано: „Дім Мій — буде домом молитви,“ а ви робите з нього „печеру розбійників“.	13 И говорит им: написано: «Дом Мой домом молитвы будет назван», вы же его делаете вертепом разбойников.
14 I приступили у храмі до Нього сліпі та криві, — і Він їх уздоро́вив.	14 И подошли к Нему слепые и хромые в храме, и Он исцелил их.
15 А первосвященики й книжники, бачивши чуда, що Він учинив, і дітей, що в храмі викрикували: „Осанна Сину Давидовому“, обурилися,	15 А первосвященники и книжники, увидев дивные дела, которые Он совершил, и детей, восклицающих в храме: Осанна Сыну Давидову! — вознегодовали
16 та й сказали Йому: „Чи ти чуєш, що кажуть вони?“ А Ісус відказав їм: „Так. Чи ж ви не читали нікол́и: „Із уст немовлят, і тих, що ссуть, учинив Ти хвалу"?	16 и сказали Ему: слышишь Ты, что они говорят? Иисус же ответил им: да! Разве вы никогда не читали: «Из уст младенцев и грудных детей Ты устроил Себе хвалу»?
17 І покинувши їх, Він вийшов за місто в Віфа́нію, — і там ніч перебув.	17 И оставив их, вышел из города в Вифанию и провел там ночь.
18 А вранці, до міста вертаючись, Він зголоднів.	18 Утром же, возвращаясь в город, Он ощутил голод
19 І побачив Він при дорозі одне фі́ґове дерево, і до нього прийшов, та нічого, крім листя само́го, на нім не знайшов. І до нього Він каже: „Нехай пло́ду із тебе не буде ніко́ли повіки!“ І фіґове дерево зараз усохло.	19 и, увидев при дороге одинокую смоковницу, подошел к ней и ничего не нашел на ней, кроме одних только листьев. И говорит ей: да не будет от тебя плода вовек. И смоковница сразу засохла.
20 А учні, побачивши це, дивувалися та говорили: „Як швидко всохло це фіґове дерево!“	20 И увидев, ученики с удивлением говорили: как это сразу засохла смоковница?
21 Ісус же промовив у відповідь їм: „Поправді кажу́ вам: Коли б мали ви віру, і не мали су́мніву, то вчинили б не тільки як із фіговим деревом, а якби й цій горі ви сказали: „Порушся та кинься до моря“, — то й станеться те!	21 Иисус же ответил им: истинно говорю вам: если будете иметь веру и не усомнитесь, сделаете не только то, что было со смоковницей, но, если и горе этой скажете: «сойди с твоего места и бросься в море», — будет.
22 І все, чого ви в молитві попросите з вірою, — то одержите“.	22 И всё, чего ни попросите в молитве с верою, получите.
23 А коли Він прийшов у храм і навчав, поприхо́дили первосвященики й старші наро́ду до Нього й сказали: „Якою Ти вла́дою чиниш оце? І хто Тобі вла́ду цю дав?“	23 И когда Он пришел в храм, подошли к Нему, пока Он учил, первосвященники и старейшины народа и спросили: какою властью Ты это делаешь, и кто Тебе дал эту власть?
24 Ісус же промовив у відповідь їм: „Запитаю й Я вас одне слово. Як про нього дасте Мені відповідь, то й Я вам скажу́, якою вла́дою Я це чиню́.	24 Иисус же ответил им: спрошу вас и Я об одном: если скажете Мне, то и Я вам скажу, какою властью это делаю.
25 Іванове хрищення звідки було: із неба, чи від людей?“ Вони ж міркували собі й говорили: „Коли скажемо: „Із неба“, відкаже Він нам: „Чого ж ви йому не повірили?“	25 Крещение Иоанново откуда было: с неба или от людей? Они же рассуждали между собой: если скажем: «с неба», Он скажет нам: «почему же вы не поверили ему?»
26 А як скажемо: „Від людей“, — боїмося наро́ду, бо Івана вважають усі за пророка“.	26 Если же скажем: «от людей», — боимся толпы, ибо все считают Иоанна пророком.
27 І сказали Ісусові в відповідь: „Ми не знаємо“. Відказав їм і Він: „То й Я вам не скажу́, якою владою Я це чиню́.	27 И они сказали Иисусу в ответ: не знаем. Сказал им и Он: и Я вам не скажу, какою властью это делаю.
28 А як вам здається? Один чоловік мав двох синів. Прийшовши до першого, він сказав: „Піди но, дитино, сьогодні, працюй у винограднику!“	28 А как вам кажется? У человека было двое детей; и он, подойдя к первому, сказал: «дитя мое, иди сегодня, работай в винограднике».
29 А той відповів і сказав: „Готовий, панотче“, — і не пішов.	29 Он же ответил: «Иду, господин», и не пошел.
30 І, прийшовши до другого, так само сказав. А той відповів і сказав: „Я не хочу“. А потім покаявся, і пішов.	30 И подойдя ко второму, он сказал то же. И тот ответил: «не хочу», а после раскаялся и пошел.
31 Котрий же з двох учинив волю батькову?“ Вони кажуть: „Останній“. Ісус промовляє до них: „Поправді кажу вам, що ми́тники та блудоді́йки випере́джують вас у Боже Царство.	31 Кто из двух исполнил волю отца? Они говорят: последний. Говорит им Иисус: истинно говорю вам: мытари и блудницы идут впереди вас в Царство Божие.
32 Бо прийшов був до вас дорогою праведности Іван, та йому не повірили ви, а ми́тники та блудоді́йки йняли йому віри. А ви бачили, та проте не покаялися й опісля́, щоб повірити йому.	32 Ибо пришел к вам Иоанн путем праведности, и вы не поверили ему, а мытари и блудницы поверили ему, вы же, увидев, не раскаялись и после, чтобы поверить ему.
33 Послухайте іншої притчі. Був госпо́дар один. Насадив виноградника він, обгородив його муром, ви́довбав у ньому чави́ло, башту поставив, — і віддав його винаря́м, та й пішов.	33 Выслушайте другую притчу. Был человек хозяин дома, который насадил виноградник и стеной его обнес, и выкопал в нем точило, и построил башню, и сдал его виноградарям, и уехал.
34 Коли ж надійшов час плоді́в, він до винарів послав рабів своїх, щоб прийняти плоди́ свої.	34 Когда же приблизилось время плодов, послал он своих рабов к виноградарям взять плоды свои;
35 Винарі ж рабів його похапали, — і одно́го побили, а другого замордували, а того вкаменува́ли.	35 и взяли виноградари рабов его, кого прибили, кого убили, кого камнями побили.
36 Знов послав він інших рабів, більш як перше, — та й їм учинили те саме.	36 Снова послал он других рабов, в большем числе, чем первых; и поступили с ними так же.
37 Нарешті послав до них сина свого́ і сказав: „Посоро́мляться сина мого“.	37 Наконец, послал он к ним сына своего, говоря: «устыдятся сына моего».
38 Але́ винарі́, як побачили сина, міркувати собі стали: „Це спадкоє́мець; ходім, замордуймо його, — і заберемо його спа́дщину!“	38 Виноградари же, увидев сына, сказали друг другу: «это наследник; давайте, убьем его и завладеем наследством его».
39 І, схопи́вши його, вони вивели за виноградник його, та й убили.	39 И взяв его, выбросили вон из виноградника и убили.
40 Отож, як прибу́де той пан виноградника, що́ зробить він тим винаря́м?“	40 Итак, когда придет господин виноградника, что сделает он с виноградарями теми?
41 Вони кажуть Йому: „Злочинців погубить жорсто́ко, виноградника ж віддасть іншим винаря́м, що будуть плоди́ віддавати йому своєча́сно“.	41 Говорят Ему: предаст их, как злодеев, заслуженной ими злой смерти и виноградник сдаст другим виноградарям, которые будут отдавать ему плоды в свои сроки.
42 Ісус промовляє до них: „Чи ви не читали ніко́ли в Писа́нні: Камінь, що його будівничі відкинули, — той наріжним став каменем; від Господа сталося це, і дивне воно в очах наших!“	42 Говорит им Иисус: никогда не читали вы в Писаниях: «Камень, который отвергли строители, он сделался главою угла: от Господа это, и удивительно в глазах наших»?
43 Тому́ кажу вам, що від вас Царство Боже відійметься, і дасться наро́дові, що плоди́ його буде прино́сити.	43 Поэтому говорю вам: Царство Божие будет отнято у вас и дано приносящему его плоды народу;
44 І хто впаде́ на цей камінь — розі́б'ється, а на кого він сам упаде — то розча́вить його́“.	44 и тот, кто упадет на этот камень, разобьется: а на кого он упадет, того обратит в прах.
45 А як первосвященики та фарисеї почули ці притчі Його, то вони зрозуміли, що про них Він гово́рить.	45 И услышав притчи Его, первосвященники и фарисеи поняли, что Он говорит о них,
46 І намага́лись схопи́ти Його, але́ побоялись людей, бо вважали Його за Пророка.	46 и намеревались Его схватить, но побоялись народа, так как Его почитали за пророка.

⚡ 1.0x

Старий
завіт

Новий
завіт

Вiд Матвiя

Розділ 21

Евангелие от Матфея

Глава 21

Вiд Матвiя

Розділ 21

Евангелие от Матфея

Глава 21

Старий завіт

Новий завіт

Вiд Матвiя

Розділ 21

Евангелие от Матфея

Глава 21

Вiд Матвiя

Розділ 21

Евангелие от Матфея

Глава 21

Старий
завіт

Новий
завіт