Библия - Обещанное Восстановление

Вiд Матвiя

Розділ 21

1 А коли вони набли́зились до Єрусалиму, і прийшли до Вітфагі́ї, до гори до Оли́вної, тоді Ісус вислав двох учнів,

2 до них, кажучи: „Ідіть у село, яке перед вами, і зна́йдете зараз ослицю прив'язану та з нею осля́; відв'яжіть, і Мені приведіть їх.

3 А як хто вам що́ скаже, відкажіть, що їх потребує Госпо́дь, — і він зараз пошле їх“.

4 А це сталось, щоб спра́вдилось те, що сказав був пророк, промовляючи:

5 „Скажіте Сіонській доньці́: Ось до тебе йде Цар твій! Він покі́рливий, і всів на осла, — на осля, під'яре́мної сина“.

6 А учні пішли та й зробили, як звелів їм Ісус.

7 Вони привели́ до Ісуса ослицю й осля́, і одежу поклали на них, — і Він сів на них.

8 І багато народу стелили одежу свою по дорозі, інші ж різали віття з дерев і стели́ли дорогою.

9 А наро́д, що йшов перед Ним і поза́ду, викрикував, кажучи: „Оса́нна Сину Давидовому! Благословенний, хто йде у Господнє Ім'я́! Осанна на висоті!“

10 А коли увійшов Він до Єрусалиму, то здвигнулося ціле місто, питаючи: „Хто́ це такий?“

11 А наро́д говорив: „Це Пророк, — Ісус із Назаре́ту Галілейського!“

12 Потому Ісус увійшов у храм Божий, і вигнав усіх продавців і покупців у храмі, і попереверта́в грошомінам столи, та осло́ни — продавцям голубів.

13 І сказав їм: „Написано: „Дім Мій — буде домом молитви,“ а ви робите з нього „печеру розбійників“.

14 I приступили у храмі до Нього сліпі та криві, — і Він їх уздоро́вив.

15 А первосвященики й книжники, бачивши чуда, що Він учинив, і дітей, що в храмі викрикували: „Осанна Сину Давидовому“, обурилися,

16 та й сказали Йому: „Чи ти чуєш, що кажуть вони?“ А Ісус відказав їм: „Так. Чи ж ви не читали нікол́и: „Із уст немовлят, і тих, що ссуть, учинив Ти хвалу"?

17 І покинувши їх, Він вийшов за місто в Віфа́нію, — і там ніч перебув.

18 А вранці, до міста вертаючись, Він зголоднів.

19 І побачив Він при дорозі одне фі́ґове дерево, і до нього прийшов, та нічого, крім листя само́го, на нім не знайшов. І до нього Він каже: „Нехай пло́ду із тебе не буде ніко́ли повіки!“ І фіґове дерево зараз усохло.

20 А учні, побачивши це, дивувалися та говорили: „Як швидко всохло це фіґове дерево!“

21 Ісус же промовив у відповідь їм: „Поправді кажу́ вам: Коли б мали ви віру, і не мали су́мніву, то вчинили б не тільки як із фіговим деревом, а якби й цій горі ви сказали: „Порушся та кинься до моря“, — то й станеться те!

22 І все, чого ви в молитві попросите з вірою, — то одержите“.

23 А коли Він прийшов у храм і навчав, поприхо́дили первосвященики й старші наро́ду до Нього й сказали: „Якою Ти вла́дою чиниш оце? І хто Тобі вла́ду цю дав?“

24 Ісус же промовив у відповідь їм: „Запитаю й Я вас одне слово. Як про нього дасте Мені відповідь, то й Я вам скажу́, якою вла́дою Я це чиню́.

25 Іванове хрищення звідки було: із неба, чи від людей?“ Вони ж міркували собі й говорили: „Коли скажемо: „Із неба“, відкаже Він нам: „Чого ж ви йому не повірили?“

26 А як скажемо: „Від людей“, — боїмося наро́ду, бо Івана вважають усі за пророка“.

27 І сказали Ісусові в відповідь: „Ми не знаємо“. Відказав їм і Він: „То й Я вам не скажу́, якою владою Я це чиню́.

28 А як вам здається? Один чоловік мав двох синів. Прийшовши до першого, він сказав: „Піди но, дитино, сьогодні, працюй у винограднику!“

29 А той відповів і сказав: „Готовий, панотче“, — і не пішов.

30 І, прийшовши до другого, так само сказав. А той відповів і сказав: „Я не хочу“. А потім покаявся, і пішов.

31 Котрий же з двох учинив волю батькову?“ Вони кажуть: „Останній“. Ісус промовляє до них: „Поправді кажу вам, що ми́тники та блудоді́йки випере́джують вас у Боже Царство.

32 Бо прийшов був до вас дорогою праведности Іван, та йому не повірили ви, а ми́тники та блудоді́йки йняли йому віри. А ви бачили, та проте не покаялися й опісля́, щоб повірити йому.

33 Послухайте іншої притчі. Був госпо́дар один. Насадив виноградника він, обгородив його муром, ви́довбав у ньому чави́ло, башту поставив, — і віддав його винаря́м, та й пішов.

34 Коли ж надійшов час плоді́в, він до винарів послав рабів своїх, щоб прийняти плоди́ свої.

35 Винарі ж рабів його похапали, — і одно́го побили, а другого замордували, а того вкаменува́ли.

36 Знов послав він інших рабів, більш як перше, — та й їм учинили те саме.

37 Нарешті послав до них сина свого́ і сказав: „Посоро́мляться сина мого“.

38 Але́ винарі́, як побачили сина, міркувати собі стали: „Це спадкоє́мець; ходім, замордуймо його, — і заберемо його спа́дщину!“

39 І, схопи́вши його, вони вивели за виноградник його, та й убили.

40 Отож, як прибу́де той пан виноградника, що́ зробить він тим винаря́м?“

41 Вони кажуть Йому: „Злочинців погубить жорсто́ко, виноградника ж віддасть іншим винаря́м, що будуть плоди́ віддавати йому своєча́сно“.

42 Ісус промовляє до них: „Чи ви не читали ніко́ли в Писа́нні: Камінь, що його будівничі відкинули, — той наріжним став каменем; від Господа сталося це, і дивне воно в очах наших!“

43 Тому́ кажу вам, що від вас Царство Боже відійметься, і дасться наро́дові, що плоди́ його буде прино́сити.

44 І хто впаде́ на цей камінь — розі́б'ється, а на кого він сам упаде — то розча́вить його́“.

45 А як первосвященики та фарисеї почули ці притчі Його, то вони зрозуміли, що про них Він гово́рить.

46 І намага́лись схопи́ти Його, але́ побоялись людей, бо вважали Його за Пророка.

Радостная Весть Исы Масиха в изложении Матая

Глава 21

1 Когда они приблизились к Виффагии, что расположена на Оливковой горе неподалёку от Иерусалима, Иса послал вперёд двух учеников,

2 сказав им: – Идите в селение, которое перед вами, там вы сразу же найдёте привязанную ослицу и рядом с ней ослёнка. Отвяжите их и приведите ко Мне.

3 Если кто-нибудь вам что-то скажет, то отвечайте, что они нужны Повелителю, и вам тут же дадут их.

4 Это произошло для того, чтобы исполнилось сказанное через пророка:

5 «Скажите дочери Сиона: . вот, Царь твой идёт к тебе,кроткий, верхом на ослице и ослёнке, сыне вьючного животного». .

6 Ученики пошли и сделали всё так, как велел им Иса.

7 Они привели ослицу и ослёнка, положили на них свои плащи, и Иса сел поверх их.

8 Большинство собравшихся начало расстилать свои плащи на дороге, другие срезали ветви с деревьев и тоже расстилали их.

9 Толпы людей, что шли впереди и позади Него, громко кричали:
– Хвала Сыну Давуда!Благословен Тот, Кто приходит во имя Вечного! Хвала Царю до небес!

10 И когда Иса вошёл в Иерусалим, весь город пришёл в волнение, и все спрашивали: – Кто это?

11 А из толпы отвечали: – Это пророк Иса из Назарета, что в Галилее!

12 Иса вошёл во двор храма и выгнал оттуда всех, кто там продавал и покупал. Он опрокинул столы менял и прилавки торговцев голубями.

13 – Написано, – говорил Он, – «Дом Мой будет назван домом молитвы», . а вы превратили его в разбойничье логово. .

14 В храме к Нему подошли слепые и хромые, и Он исцелил их.

15 Главные священнослужители и учители Таурата, увидев чудеса, которые совершал Иса, и услышав, как дети кричат в храме: «Хвала Сыну Давуда», . сильно рассердились.

16 – Ты слышишь, что кричат эти дети? – спросили они Его. – Да, – ответил Иса, – разве вы не читали, что написано:
«Из уст младенцев и грудных детей Ты вызовешь Себе хвалу»? .

17 Он оставил их и пошёл из города в Вифанию, где и заночевал.

18 Возвращаясь рано утром в город, Иса почувствовал голод.

19 Увидев у дороги инжир, Он подошёл к нему, но не нашёл на нём ничего, кроме листьев. Тогда Иса сказал дереву: – Пусть же от тебя никогда больше не будет плодов! Инжир сразу же засох.

20 Когда ученики это увидели, то удивились: – Как это инжир мог так быстро засохнуть?

21 Иса ответил им: – Говорю вам истину: если вы будете верить, не сомневаясь, то сможете сделать не только то, что было сделано с инжиром, но даже если вы скажете этой горе: «Поднимись и бросься в море!» – то так и будет.

22 Если вы верите, то получите всё, о чём бы вы ни попросили в молитве.

23 Когда Иса вошёл в храм и стал учить народ, к Нему подошли главные священнослужители и старейшины народа с вопросом: – Чьей властью Ты всё это делаешь, и кто дал Тебе эту власть?

24 Иса ответил им: – Я тоже задам вам вопрос, и если вы Мне ответите, то и Я скажу вам, чьей властью Я это делаю.

25 От кого Яхия получил своё право совершать обряд погружения в воду, . от Всевышнего или от людей? Они стали рассуждать между собой: – Если мы скажем: «От Всевышнего», то Он спросит: «Так почему же вы ему не поверили?»

26 Сказать «От людей» нельзя – боимся народа, ведь все считают, что Яхия был пророком.

27 И они ответили: – Мы не знаем. – Тогда и Я вам не скажу, чьей властью Я всё это делаю, – сказал им Иса.

28 – Что вы скажете на такое: у одного человека было два сына. Как-то он подошёл к одному из них и говорит: «Сын, пойди, поработай сегодня в винограднике».

29 «Не хочу», – ответил сын, но потом передумал и всё же пошёл.

30 Подойдя и к другому сыну, отец попросил его о том же. Сын ответил: «Иду, господин», а сам не пошёл.

31 Кто из них исполнил волю отца? – Первый, – ответили они. Тогда Иса сказал им: – Говорю вам истину: сборщики налогов и блудницы впереди вас идут в Царство Всевышнего.

32 Ведь Яхия пришёл к вам показать путь праведности, и вы не поверили ему, а они поверили. Вы же, даже после того, как это увидели, не раскаялись и не поверили.

33 – Послушайте ещё одну притчу: один землевладелец посадил виноградник, обнёс его забором, выкопал яму для давильни и построил сторожевую башню. Он отдал виноградник внаём виноградарям, а сам уехал в далёкую страну.

34 Когда пришло время сбора винограда, он послал своих рабов к виноградарям, чтобы забрать его часть урожая.

35 Те же схватили рабов и кого избили, кого убили, а кого закидали камнями.

36 Тогда хозяин послал других рабов, их было больше, чем в первый раз, но виноградари и с теми поступили так же.

37 В конце концов он послал своего сына. «Сына-то моего они устыдятся», – думал он.

38 Но когда виноградари увидели сына, они решили: «Это наследник. Давайте убьём его и завладеем его наследством».

39 Они схватили его, выбросили из виноградника и убили.

40 Итак, когда придёт хозяин виноградника, что он сделает с этими виноградарями?

41 – Он жестоко казнит злодеев, – ответили они, – и сдаст виноградник другим виноградарям, которые отдадут ему его долю урожая в условленный срок.

42 Иса сказал им: – Разве вы никогда не читали в Писании:
«Камень, Который отвергли строители, стал краеугольным.Это совершил Вечный, и как это удивительно для нас!»? .

43 Поэтому Я и говорю вам, что Царство Всевышнего будет отнято у вас и отдано народу, который приносит плод.

44 Кто упадёт на Этот Камень, разобьётся вдребезги, а на кого Он упадёт, того раздавит.

45 Выслушав притчи Исы, главные священнослужители и блюстители Закона поняли, что Он говорит о них.

46 Они хотели арестовать Ису, но боялись народа, потому что люди считали Ису пророком.

Вiд Матвiя Розділ 21	Радостная Весть Исы Масиха в изложении Матая Глава 21
1 А коли вони набли́зились до Єрусалиму, і прийшли до Вітфагі́ї, до гори до Оли́вної, тоді Ісус вислав двох учнів,	1 Когда они приблизились к Виффагии, что расположена на Оливковой горе неподалёку от Иерусалима, Иса послал вперёд двух учеников,
2 до них, кажучи: „Ідіть у село, яке перед вами, і зна́йдете зараз ослицю прив'язану та з нею осля́; відв'яжіть, і Мені приведіть їх.	2 сказав им: – Идите в селение, которое перед вами, там вы сразу же найдёте привязанную ослицу и рядом с ней ослёнка. Отвяжите их и приведите ко Мне.
3 А як хто вам що́ скаже, відкажіть, що їх потребує Госпо́дь, — і він зараз пошле їх“.	3 Если кто-нибудь вам что-то скажет, то отвечайте, что они нужны Повелителю, и вам тут же дадут их.
4 А це сталось, щоб спра́вдилось те, що сказав був пророк, промовляючи:	4 Это произошло для того, чтобы исполнилось сказанное через пророка:
5 „Скажіте Сіонській доньці́: Ось до тебе йде Цар твій! Він покі́рливий, і всів на осла, — на осля, під'яре́мної сина“.	5 «Скажите дочери Сиона: . вот, Царь твой идёт к тебе,кроткий, верхом на ослице и ослёнке, сыне вьючного животного». .
6 А учні пішли та й зробили, як звелів їм Ісус.	6 Ученики пошли и сделали всё так, как велел им Иса.
7 Вони привели́ до Ісуса ослицю й осля́, і одежу поклали на них, — і Він сів на них.	7 Они привели ослицу и ослёнка, положили на них свои плащи, и Иса сел поверх их.
8 І багато народу стелили одежу свою по дорозі, інші ж різали віття з дерев і стели́ли дорогою.	8 Большинство собравшихся начало расстилать свои плащи на дороге, другие срезали ветви с деревьев и тоже расстилали их.
9 А наро́д, що йшов перед Ним і поза́ду, викрикував, кажучи: „Оса́нна Сину Давидовому! Благословенний, хто йде у Господнє Ім'я́! Осанна на висоті!“	9 Толпы людей, что шли впереди и позади Него, громко кричали: – Хвала Сыну Давуда!Благословен Тот, Кто приходит во имя Вечного! Хвала Царю до небес!
10 А коли увійшов Він до Єрусалиму, то здвигнулося ціле місто, питаючи: „Хто́ це такий?“	10 И когда Иса вошёл в Иерусалим, весь город пришёл в волнение, и все спрашивали: – Кто это?
11 А наро́д говорив: „Це Пророк, — Ісус із Назаре́ту Галілейського!“	11 А из толпы отвечали: – Это пророк Иса из Назарета, что в Галилее!
12 Потому Ісус увійшов у храм Божий, і вигнав усіх продавців і покупців у храмі, і попереверта́в грошомінам столи, та осло́ни — продавцям голубів.	12 Иса вошёл во двор храма и выгнал оттуда всех, кто там продавал и покупал. Он опрокинул столы менял и прилавки торговцев голубями.
13 І сказав їм: „Написано: „Дім Мій — буде домом молитви,“ а ви робите з нього „печеру розбійників“.	13 – Написано, – говорил Он, – «Дом Мой будет назван домом молитвы», . а вы превратили его в разбойничье логово. .
14 I приступили у храмі до Нього сліпі та криві, — і Він їх уздоро́вив.	14 В храме к Нему подошли слепые и хромые, и Он исцелил их.
15 А первосвященики й книжники, бачивши чуда, що Він учинив, і дітей, що в храмі викрикували: „Осанна Сину Давидовому“, обурилися,	15 Главные священнослужители и учители Таурата, увидев чудеса, которые совершал Иса, и услышав, как дети кричат в храме: «Хвала Сыну Давуда», . сильно рассердились.
16 та й сказали Йому: „Чи ти чуєш, що кажуть вони?“ А Ісус відказав їм: „Так. Чи ж ви не читали нікол́и: „Із уст немовлят, і тих, що ссуть, учинив Ти хвалу"?	16 – Ты слышишь, что кричат эти дети? – спросили они Его. – Да, – ответил Иса, – разве вы не читали, что написано: «Из уст младенцев и грудных детей Ты вызовешь Себе хвалу»? .
17 І покинувши їх, Він вийшов за місто в Віфа́нію, — і там ніч перебув.	17 Он оставил их и пошёл из города в Вифанию, где и заночевал.
18 А вранці, до міста вертаючись, Він зголоднів.	18 Возвращаясь рано утром в город, Иса почувствовал голод.
19 І побачив Він при дорозі одне фі́ґове дерево, і до нього прийшов, та нічого, крім листя само́го, на нім не знайшов. І до нього Він каже: „Нехай пло́ду із тебе не буде ніко́ли повіки!“ І фіґове дерево зараз усохло.	19 Увидев у дороги инжир, Он подошёл к нему, но не нашёл на нём ничего, кроме листьев. Тогда Иса сказал дереву: – Пусть же от тебя никогда больше не будет плодов! Инжир сразу же засох.
20 А учні, побачивши це, дивувалися та говорили: „Як швидко всохло це фіґове дерево!“	20 Когда ученики это увидели, то удивились: – Как это инжир мог так быстро засохнуть?
21 Ісус же промовив у відповідь їм: „Поправді кажу́ вам: Коли б мали ви віру, і не мали су́мніву, то вчинили б не тільки як із фіговим деревом, а якби й цій горі ви сказали: „Порушся та кинься до моря“, — то й станеться те!	21 Иса ответил им: – Говорю вам истину: если вы будете верить, не сомневаясь, то сможете сделать не только то, что было сделано с инжиром, но даже если вы скажете этой горе: «Поднимись и бросься в море!» – то так и будет.
22 І все, чого ви в молитві попросите з вірою, — то одержите“.	22 Если вы верите, то получите всё, о чём бы вы ни попросили в молитве.
23 А коли Він прийшов у храм і навчав, поприхо́дили первосвященики й старші наро́ду до Нього й сказали: „Якою Ти вла́дою чиниш оце? І хто Тобі вла́ду цю дав?“	23 Когда Иса вошёл в храм и стал учить народ, к Нему подошли главные священнослужители и старейшины народа с вопросом: – Чьей властью Ты всё это делаешь, и кто дал Тебе эту власть?
24 Ісус же промовив у відповідь їм: „Запитаю й Я вас одне слово. Як про нього дасте Мені відповідь, то й Я вам скажу́, якою вла́дою Я це чиню́.	24 Иса ответил им: – Я тоже задам вам вопрос, и если вы Мне ответите, то и Я скажу вам, чьей властью Я это делаю.
25 Іванове хрищення звідки було: із неба, чи від людей?“ Вони ж міркували собі й говорили: „Коли скажемо: „Із неба“, відкаже Він нам: „Чого ж ви йому не повірили?“	25 От кого Яхия получил своё право совершать обряд погружения в воду, . от Всевышнего или от людей? Они стали рассуждать между собой: – Если мы скажем: «От Всевышнего», то Он спросит: «Так почему же вы ему не поверили?»
26 А як скажемо: „Від людей“, — боїмося наро́ду, бо Івана вважають усі за пророка“.	26 Сказать «От людей» нельзя – боимся народа, ведь все считают, что Яхия был пророком.
27 І сказали Ісусові в відповідь: „Ми не знаємо“. Відказав їм і Він: „То й Я вам не скажу́, якою владою Я це чиню́.	27 И они ответили: – Мы не знаем. – Тогда и Я вам не скажу, чьей властью Я всё это делаю, – сказал им Иса.
28 А як вам здається? Один чоловік мав двох синів. Прийшовши до першого, він сказав: „Піди но, дитино, сьогодні, працюй у винограднику!“	28 – Что вы скажете на такое: у одного человека было два сына. Как-то он подошёл к одному из них и говорит: «Сын, пойди, поработай сегодня в винограднике».
29 А той відповів і сказав: „Готовий, панотче“, — і не пішов.	29 «Не хочу», – ответил сын, но потом передумал и всё же пошёл.
30 І, прийшовши до другого, так само сказав. А той відповів і сказав: „Я не хочу“. А потім покаявся, і пішов.	30 Подойдя и к другому сыну, отец попросил его о том же. Сын ответил: «Иду, господин», а сам не пошёл.
31 Котрий же з двох учинив волю батькову?“ Вони кажуть: „Останній“. Ісус промовляє до них: „Поправді кажу вам, що ми́тники та блудоді́йки випере́джують вас у Боже Царство.	31 Кто из них исполнил волю отца? – Первый, – ответили они. Тогда Иса сказал им: – Говорю вам истину: сборщики налогов и блудницы впереди вас идут в Царство Всевышнего.
32 Бо прийшов був до вас дорогою праведности Іван, та йому не повірили ви, а ми́тники та блудоді́йки йняли йому віри. А ви бачили, та проте не покаялися й опісля́, щоб повірити йому.	32 Ведь Яхия пришёл к вам показать путь праведности, и вы не поверили ему, а они поверили. Вы же, даже после того, как это увидели, не раскаялись и не поверили.
33 Послухайте іншої притчі. Був госпо́дар один. Насадив виноградника він, обгородив його муром, ви́довбав у ньому чави́ло, башту поставив, — і віддав його винаря́м, та й пішов.	33 – Послушайте ещё одну притчу: один землевладелец посадил виноградник, обнёс его забором, выкопал яму для давильни и построил сторожевую башню. Он отдал виноградник внаём виноградарям, а сам уехал в далёкую страну.
34 Коли ж надійшов час плоді́в, він до винарів послав рабів своїх, щоб прийняти плоди́ свої.	34 Когда пришло время сбора винограда, он послал своих рабов к виноградарям, чтобы забрать его часть урожая.
35 Винарі ж рабів його похапали, — і одно́го побили, а другого замордували, а того вкаменува́ли.	35 Те же схватили рабов и кого избили, кого убили, а кого закидали камнями.
36 Знов послав він інших рабів, більш як перше, — та й їм учинили те саме.	36 Тогда хозяин послал других рабов, их было больше, чем в первый раз, но виноградари и с теми поступили так же.
37 Нарешті послав до них сина свого́ і сказав: „Посоро́мляться сина мого“.	37 В конце концов он послал своего сына. «Сына-то моего они устыдятся», – думал он.
38 Але́ винарі́, як побачили сина, міркувати собі стали: „Це спадкоє́мець; ходім, замордуймо його, — і заберемо його спа́дщину!“	38 Но когда виноградари увидели сына, они решили: «Это наследник. Давайте убьём его и завладеем его наследством».
39 І, схопи́вши його, вони вивели за виноградник його, та й убили.	39 Они схватили его, выбросили из виноградника и убили.
40 Отож, як прибу́де той пан виноградника, що́ зробить він тим винаря́м?“	40 Итак, когда придёт хозяин виноградника, что он сделает с этими виноградарями?
41 Вони кажуть Йому: „Злочинців погубить жорсто́ко, виноградника ж віддасть іншим винаря́м, що будуть плоди́ віддавати йому своєча́сно“.	41 – Он жестоко казнит злодеев, – ответили они, – и сдаст виноградник другим виноградарям, которые отдадут ему его долю урожая в условленный срок.
42 Ісус промовляє до них: „Чи ви не читали ніко́ли в Писа́нні: Камінь, що його будівничі відкинули, — той наріжним став каменем; від Господа сталося це, і дивне воно в очах наших!“	42 Иса сказал им: – Разве вы никогда не читали в Писании: «Камень, Который отвергли строители, стал краеугольным.Это совершил Вечный, и как это удивительно для нас!»? .
43 Тому́ кажу вам, що від вас Царство Боже відійметься, і дасться наро́дові, що плоди́ його буде прино́сити.	43 Поэтому Я и говорю вам, что Царство Всевышнего будет отнято у вас и отдано народу, который приносит плод.
44 І хто впаде́ на цей камінь — розі́б'ється, а на кого він сам упаде — то розча́вить його́“.	44 Кто упадёт на Этот Камень, разобьётся вдребезги, а на кого Он упадёт, того раздавит.
45 А як первосвященики та фарисеї почули ці притчі Його, то вони зрозуміли, що про них Він гово́рить.	45 Выслушав притчи Исы, главные священнослужители и блюстители Закона поняли, что Он говорит о них.
46 І намага́лись схопи́ти Його, але́ побоялись людей, бо вважали Його за Пророка.	46 Они хотели арестовать Ису, но боялись народа, потому что люди считали Ису пророком.

⚡ 1.0x

Старий
завіт

Новий
завіт

Вiд Матвiя

Розділ 21

Радостная Весть Исы Масиха в изложении Матая

Глава 21

Вiд Матвiя

Розділ 21

Радостная Весть Исы Масиха в изложении Матая

Глава 21

Старий завіт

Новий завіт

Вiд Матвiя

Розділ 21

Радостная Весть Исы Масиха в изложении Матая

Глава 21

Вiд Матвiя

Розділ 21

Радостная Весть Исы Масиха в изложении Матая

Глава 21

Старий
завіт

Новий
завіт