Библия - Обещанное Восстановление

Єремiя

Розділ 50

1 Слово, що Госпо́дь говорив на Вавило́н, на землю халде́їв через пророка Єремію:

2 „Звістіть між наро́дами й розголосі́ть, підійміте прапора та розголосіть, не затайте, скажіть: Здобутий уже Вавило́н, засоро́млений Бел, зламаний Меродах, бовва́ни його посоро́млені, порозби́вані всі його бо́жища!

3 Бо на нього із пі́вночі вийшов наро́д, що обе́рне в спусто́шення землю його, і не буде мешка́нця у нім: від люди́ни та аж до скотини, усі помандрують та пі́дуть!

4 За тих днів і того ча́су, — говорить Господь, — поприхо́дять сини Ізраїлеві, ра́зом вони й сини Юди, — усе пла́чучи, будуть ходити та Господа, Бога свого шукати.

5 Вони будуть питати про Сіона, куди їхні обличчя пове́рнені, — щоб прийти й прилучитись до Господа вічним заповітом, який не забу́деться!

6 Мій наро́д — це отара загинула: па́стирі їхні вчинили блудя́чими їх, їх загнали на го́ри, й ходили вони від гори до підгі́р'я, забули про ложе своє.

7 Усі, що знахо́дили їх, жерли їх, і противники їхні говорили: „Не зави́нимо за те, бо вони прогріши́лися Господу, Пасо́виську правди й надії батькі́в їхніх, — Господе́ві“.

8 Біжіть з Вавило́ну, і вихо́дьте із кра́ю халдеїв, і будьте, як козля́та ті перед ота́рою!

9 Бо ось Я позбу́джую, і на Вавило́н наведу́ збір великих наро́дів з півні́чного кра́ю, і вони проти нього шику́ються, — звідти здобу́тий він бу́де! Його стрі́ли, мов ли́цар, якому щасти́ть, — не верта́ються да́рмо,

10 і здо́биччю стане Халде́я, — наси́тяться всі, хто пусто́шить її, промовляє Господь.

11 Бо радієте ви, бо втішаєтесь ви, що спа́дщину Мою розграбо́вуєте, бо ви скачете, мов те теля по траві, та ірже́те, немов румаки́.

12 Збенте́жилася ваша мати занадто, застидалась роди́телька ваша. Оце для наро́дів кінець: пустиня, сухо́земля й степ!

13 Від Господнього гніву вона незаме́шкана буде та стане спусто́шенням уся. Кожен, хто буде прохо́дити повз Вавило́н, остовпі́є й засви́ще, як побачить усі ці пора́зи його!

14 Ушику́йтеся на Вавилон навкруги́, всі, хто лука натя́гує! Стріляйте на нього, стріли́ не шкоду́йте, бо він Господе́ві згрішив!

15 Здійміть крик проти нього навко́ло! Він дав рукупіддатись, стовпи́ його впали, зруйновані мури його, бо це помста Господня. Помстіться над ним: як зробив він — зробіть так йому́!

16 Повигублюйте і сівача́ з Вавилону, і того, хто хапа́є серпа́ в часі жнив! Через меч переслі́дника ве́рнуться всі до наро́ду свого́, і кожен до краю свого втече́.

17 Ізраїль — вівця́ розпоро́шена, що ле́ви погнали її: перший жер його цар асирі́йський, а останній — цей Навуходоно́сор, цар вавилонський, розтро́щив йому кості.

18 Тому так промовляє Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Ось Я покараю царя вавилонського й землю його, як Я покарав був царя асирійського.

19 І верну́ Я Ізраїля на пасови́сько його, і він па́стися буде на Кармелі й Башані, і на горі на Єфремовій та на Ґілеаді душа його си́тою буде.

20 За тих днів й того ча́су — говорить Господь — будуть шукати провину Ізраїлеву, та не буде її, і про́гріхи Юди, одначе не зна́йдені будуть вони, бо проба́чу тому, кого Я позоста́влю!

21 На край „Чва́рів подвійних“, — на нього піди й на мешка́нців „Пока́рання“! Поруйнуй і прокля́ттям вчини все за ними, — говорить Господь, — і зроби так усе, як тобі наказа́в!

22 Гуркіт бо́ю в кра́ю та велике спусто́шення!

23 Як побитий й пола́маний мо́лот всієї землі! Яким жахом зробивсь Вавилон для наро́дів!

24 Я па́стку поставив на тебе, і схо́плений ти, Вавило́не, хоча ти й не знав! Ти зна́йдений й схо́плений був, бо ставав ти на прю проти Господа!

25 Господь відчинив Своє схо́вище, і вийняв ізвідти знаря́ддя гніву Свого, це бо зайня́ття для Господа, Бога Саваота в халдейському кра́ї.

26 Ідіть ви на нього із кра́ю землі, відчиніть його клуні, порозкладайте його, як снопи́, і вчиніте закля́ттям його, — хай не буде йому позоста́лого!

27 Його всіх волів повбива́йте, — хай пі́дуть вони на зарі́з! Горе їм, бо настав їхній день, час наві́щення їх!

28 Голос тих, що втікають і рятуються із вавилонського кра́ю, щоб звістити на Сіоні про по́мсту Господа, нашого Бога, про по́мсту за храма Його.

29 Скличте на Вавилона стрільці́в, усіх, хто лука натя́гує, та́бором станьте при ньому навко́ло, — нехай йому вте́чі не бу́де! Відплаті́те йому згідно з чи́ном його, як зробив він — зробіть так йому́, бо гордим він став проти Господа, проти Святого Ізраїлевого!

30 Тому то його юнаки́ всі поляжуть на пло́щах його, а військо́ві його того дня всі погинуть, говорить Господь.

31 Ось Я проти тебе, о пи́хо, — говорить Господь, Бог Саваот, — бо день твій прийшов, час тебе покарати!

32 І спіткне́ться пиха й упаде́, і не буде того, хто б підні́с її. І огонь по містах його Я запалю́, — і він пожере́ всі довкі́лля його.

33 Так говорить Господь Савао́т: Сини Ізраїлеві й сини Юдині — ра́зом ути́скувані, і всі, що в поло́н їх забрали, тримають їх міцно, не хочуть їх ви́пустити.

34 Але Викупи́тель їх сильний, Господь Саваот — Йому Йме́ння! Він конче розсудить їхню справу, щоб землю вспоко́їти, а вавилонських мешка́нців стриво́жити.

35 Меч на халдеїв, — говорить Господь, — і на мешка́нців Вавилону, і на князі́в його, і на його мудреці́в!

36 Меч на ворожби́тів — і безглу́здими стануть, меч на лица́рство його — і вони полякаються!

37 Меч на ко́ні його й на його колесни́ці, та на всю мішани́ну наро́дів, яка серед нього, — і стануть вони як жінки́! Меч на ска́рби його — й пограбо́вані будуть!

38 Посу́ха на во́ди його, — й вони повисиха́ють, бо це край божкі́в, і шаліють вони від бовва́нів.

39 Тому зві́рі пусти́нні там будуть сидіти з шака́лами, і стру́сі бу́дуть у ньому сидіти, і не бу́де засе́лений він вже навіки, і не буде заме́шканий він з роду в рід.

40 Як Содо́м та Гомо́рру й сусідів її Бог був поруйнував, — говорить Господь, — так ніхто там не буде сидіти, і не буде в нім ме́шкати чужи́нцем син лю́дський!

41 Ось із пі́вночі при́йде наро́д, і люд великий, і числе́нні царі, — вони збу́джені будуть із кі́нців землі:

42 Лук та ра́тище міцно тримають, жорсто́кі вони й милосердя не мають, — їхній голос, як море реве́, вони їдуть на ко́нях, — на тебе вони вшикува́лись, як муж на війну, вавилонськая до́чко!

43 Почув цар вавилонський відо́мість про них, — й опусти́лися ру́ки йому́, обхопи́в його страх і тремті́ння, немов породі́ллю!

44 Ось підіймається він, немов лев, із темного лісу Йорда́ну на во́дяні луки, і Я вмент зроблю́, що він побіжить геть від них, а хто ви́браний буде, того Я поставлю над ними! Бо хто є подібний Мені, і хто покличе Мене перед суд, і хто па́стир такий, що перед обличчям Моїм він усто́їть?

45 Тому то послухайте за́дум Господній, що на Вавилон Він заду́мав, і думки́ Його ті, що на землю халдейську зами́слив: Поправді кажу вам, — найменших з отари потя́гнуть, і попусто́шать пасо́висько їхнє при них!

46 Від ро́зголосу про взятття́ Вавилону земля задрижи́ть, і почується крик між наро́дами!

Книга пророка Иеремии

Глава 50

1 Слово, которое изрек Иегова на Вавилон, на землю халдеев, чрез Иеремию пророка.

2 Объявите у народов, и разгласите, и поднимите знамя, разгласите, не скрывайте, скажите: взят Вавилон, посрамлен Вил, повержен Меродах, посрамлены истуканы его, повержены идолы его.

3 Ибо выступил на него народ от севера; он превратит землю его в пустыню, и не будет на ней жителя, ни человека, ни скота; разбегутся, уйдут.

4 В те дни и в то время, говорит Иегова, сойдутся сыны Израилевы, они и сыны Иудины вместе будут ходить в слезах, и взыщут Иегову, Бога своего.

5 Спросят о Сионе, на дорогу, ведущую сюда, обратятся лица их; пойдут и присоединятся к Иегове союзом вечным, незабываемым.

6 Народ Мой был как растерянные овцы; пастыри их сбили их с пути, горы совратили их; ходили они с горы на холм, забыли пажить свою.

7 Все находившие их поядали их, и враги их говорили: `не будем виноваты, потому что они согрешили пред Иеговою, оградою правды {ин. обителью, или пажитью праведности} и надеждою отцев их`.

8 Бегите из Вавилона, и выходите из халдейской земли, и будьте как козлы впереди стада овец.

9 Ибо вот, Я возбудил, и веду на Вавилон сонм народов великих от земли северной, и выстроятся против него; тогда он будет взят; стрелы у них, как у искусного воина, не возвратятся напрасно.

10 И предана будет Халдея на разграбление; все разграбляющие ее будут сыты, говорит Иегова.

11 Ибо ты веселилась, ибо ты восхищалась, разграбляя удел Мой; ибо ты прыгала, как молотящая хлеб телица, и ржала, как кони.

12 В великом стыде матерь ваша, покраснела родившая вас. Вот будущность народов: пустыня, земля засохшая и степь.

13 От негодования Иеговы она сделается необитаемою, и вся она будет пуста; всяк, проходящий мимо Вавилона ужаснется, и свистнет, смотря на все раны его.

14 Становитесь в ряды кругом Вавилона, все стреляющие из лука; стреляйте в него, не жалейте стрел; ибо он против Иеговы согрешил.

15 Поднимите крик вокруг него; он подает руку свою; пали укрепления его, рушились стены его, ибо это мщение Иеговы; мстите ему; как он поступал, так поступайте и с ним.

16 Истребите из Вавилона и сеющего и владеющего серпом во время жатвы; от губительного меча всяк возвратится к народу своему, и всяк убежит в землю свою.

17 Израиль есть рассеянное стадо овец, львы разгнали его; прежде ел его царь ассирийский, а сей последний и кости его разгрыз, Невухаднецар, царь вавилонский.

18 Посему так говорит Иегова воинств, Бог Израилев: вот, Я посещу царя вавилонского и землю его, как посетил царя ассирийского.

19 И возвращу Израиля во двор его; и будет он пастись, на Кармиле, и Васане, и на горе Ефремовой, и в Галааде насытится душа его.

20 В те дни и в то время, говорит Иегова, будут искать вины Израилевой, и не будет ее, и грехов Иуды, и не найдется их; ибо прощу тех, которых оставлю в живых.

21 Иди на нее, на землю сугубого противления, и на жителей земли казнимой; истребляй и предавай проклятью все за ними, говорит Иегова, и сделай все, как повелю тебе.

22 Шум брани на земле, и великое разрушение.

23 Как сломился и раздробился молот всей земли! Как сделался предметом ужаса Вавилон среди народов!

24 Я ловил тебя, и ты пойман, Вавилон, и еще так, что ты не знал; ты и найден, и схвачен, потому что против Иеговы пошел войною.

25 Открыл Иегова оружейное хранилище Свое, и взял из него орудия гнева Своего, потому что у Господа Иеговы воинств есть дело в земле халдейской.

26 Идите в нее от конца земли, растворите житницы ее, попирайте ее как кучи хлеба, и положите проклятие на нее, чтобы у ней остатка не было.

27 Истребляйте всех тельцов ее, пусть пойдут на заклание; горе им, ибо пришел день их, время посещения их!

28 Слышен голос бегущих и спасающихся из земли вавилонской, чтоб подать весть Сиону о мщении Иеговы, Бога нашего, о мщении за храм Его.

29 Созовите к Вавилону стрельцов, всех напрягающих лук; расположитесь вокруг него, чтоб не было спасения; заплатите ему по всем делам его; как он поступал, так поступите и с ним; ибо он возгордился против Иеговы, против Святого Израилева.

30 За то падут юноши его на стогнах его, и все воины его истреблены будут в тот день, говорит Иегова.

31 Се иду на тебя, гордыня, говорит Господь Иегова воинств; ибо пришел день твой, время посещения твоего.

32 И споткнется гордыня, и упадет, и никто не поднимет его; и зажгу огонь в городах его, и пожрет все вокруг него.

33 Так говорит Иегова воинств: стеснены сыны Израилевы, равно и сыны Иудины, и все пленившие их держат их, не хотят отпустить их.

34 Искупитель их силен; Иегова воинств имя Его; Он вступится в дело их, чтоб поколебать землю, и привести в трепет жителей Вавилона.

35 Меч на халдеев, говорит Иегова, и на жителей Вавилона, и на князей его, и на мудрецов его.

36 Меч на лжепророков, чтоб они обезумели, меч на воинов его, чтоб они пали.

37 Меч на коней его, и на колесницы его, и на все разноплеменное войско среди него, чтоб они были как женщины, меч на сокровища его, чтоб они были расхищены.

38 Засуха на воды его, чтоб они высохли; ибо это земля истуканов, и страшилищами они безумно хвалятся.

39 За то поселятся там дикие кошки с гиенами, и будут жить на ней страусы, и не будет уже иметь жителей никогда, и не будет населен в род и род.

40 Как ниспровержен Богом Содом, и Гоморра, и соседи их, говорит Иегова: так и тут ни один человек не будет жить, и не будет пребывать на ней сын человеческий.

41 Се, идет народ от севера, и народ великий, и цари великие поднимаются от краев земли.

42 Держат в руках лук и копье; они свирепы и немилостивы; голос их шумен, как море; сидят на конях, выстроились, как один человек, чтоб сразиться с тобою, дочь Вавилона.

43 Услышал царь вавилонский известие о них, и опустились у него руки; боли схватили его, муки, как родильницу.

44 Вот он идет, как лев с прекрасных берегов Иордана на скотный двор, на твердыню; так Я заставлю их торопливо бежать из нее; и кто избран, тому вверю ее; ибо кто как Я? и кто позовет Меня к ответу? И кто пастырь такой, который бы утоял предо Мною?

45 Итак выслушайте определение Иеговы, какое Он положил о Вавилоне, и мысли Его, какие Он намерен выполнить над землею халдейскою: истинно говорю, повлекут их как самых слабых овец; истинно говорю, пошедший на них опустошит скотный двор.

46 От слуха о взятии Вавилона потрясется земля, и вопль будет слышен у народов.

Єремiя Розділ 50	Книга пророка Иеремии Глава 50
1 Слово, що Госпо́дь говорив на Вавило́н, на землю халде́їв через пророка Єремію:	1 Слово, которое изрек Иегова на Вавилон, на землю халдеев, чрез Иеремию пророка.
2 „Звістіть між наро́дами й розголосі́ть, підійміте прапора та розголосіть, не затайте, скажіть: Здобутий уже Вавило́н, засоро́млений Бел, зламаний Меродах, бовва́ни його посоро́млені, порозби́вані всі його бо́жища!	2 Объявите у народов, и разгласите, и поднимите знамя, разгласите, не скрывайте, скажите: взят Вавилон, посрамлен Вил, повержен Меродах, посрамлены истуканы его, повержены идолы его.
3 Бо на нього із пі́вночі вийшов наро́д, що обе́рне в спусто́шення землю його, і не буде мешка́нця у нім: від люди́ни та аж до скотини, усі помандрують та пі́дуть!	3 Ибо выступил на него народ от севера; он превратит землю его в пустыню, и не будет на ней жителя, ни человека, ни скота; разбегутся, уйдут.
4 За тих днів і того ча́су, — говорить Господь, — поприхо́дять сини Ізраїлеві, ра́зом вони й сини Юди, — усе пла́чучи, будуть ходити та Господа, Бога свого шукати.	4 В те дни и в то время, говорит Иегова, сойдутся сыны Израилевы, они и сыны Иудины вместе будут ходить в слезах, и взыщут Иегову, Бога своего.
5 Вони будуть питати про Сіона, куди їхні обличчя пове́рнені, — щоб прийти й прилучитись до Господа вічним заповітом, який не забу́деться!	5 Спросят о Сионе, на дорогу, ведущую сюда, обратятся лица их; пойдут и присоединятся к Иегове союзом вечным, незабываемым.
6 Мій наро́д — це отара загинула: па́стирі їхні вчинили блудя́чими їх, їх загнали на го́ри, й ходили вони від гори до підгі́р'я, забули про ложе своє.	6 Народ Мой был как растерянные овцы; пастыри их сбили их с пути, горы совратили их; ходили они с горы на холм, забыли пажить свою.
7 Усі, що знахо́дили їх, жерли їх, і противники їхні говорили: „Не зави́нимо за те, бо вони прогріши́лися Господу, Пасо́виську правди й надії батькі́в їхніх, — Господе́ві“.	7 Все находившие их поядали их, и враги их говорили: `не будем виноваты, потому что они согрешили пред Иеговою, оградою правды {ин. обителью, или пажитью праведности} и надеждою отцев их`.
8 Біжіть з Вавило́ну, і вихо́дьте із кра́ю халдеїв, і будьте, як козля́та ті перед ота́рою!	8 Бегите из Вавилона, и выходите из халдейской земли, и будьте как козлы впереди стада овец.
9 Бо ось Я позбу́джую, і на Вавило́н наведу́ збір великих наро́дів з півні́чного кра́ю, і вони проти нього шику́ються, — звідти здобу́тий він бу́де! Його стрі́ли, мов ли́цар, якому щасти́ть, — не верта́ються да́рмо,	9 Ибо вот, Я возбудил, и веду на Вавилон сонм народов великих от земли северной, и выстроятся против него; тогда он будет взят; стрелы у них, как у искусного воина, не возвратятся напрасно.
10 і здо́биччю стане Халде́я, — наси́тяться всі, хто пусто́шить її, промовляє Господь.	10 И предана будет Халдея на разграбление; все разграбляющие ее будут сыты, говорит Иегова.
11 Бо радієте ви, бо втішаєтесь ви, що спа́дщину Мою розграбо́вуєте, бо ви скачете, мов те теля по траві, та ірже́те, немов румаки́.	11 Ибо ты веселилась, ибо ты восхищалась, разграбляя удел Мой; ибо ты прыгала, как молотящая хлеб телица, и ржала, как кони.
12 Збенте́жилася ваша мати занадто, застидалась роди́телька ваша. Оце для наро́дів кінець: пустиня, сухо́земля й степ!	12 В великом стыде матерь ваша, покраснела родившая вас. Вот будущность народов: пустыня, земля засохшая и степь.
13 Від Господнього гніву вона незаме́шкана буде та стане спусто́шенням уся. Кожен, хто буде прохо́дити повз Вавило́н, остовпі́є й засви́ще, як побачить усі ці пора́зи його!	13 От негодования Иеговы она сделается необитаемою, и вся она будет пуста; всяк, проходящий мимо Вавилона ужаснется, и свистнет, смотря на все раны его.
14 Ушику́йтеся на Вавилон навкруги́, всі, хто лука натя́гує! Стріляйте на нього, стріли́ не шкоду́йте, бо він Господе́ві згрішив!	14 Становитесь в ряды кругом Вавилона, все стреляющие из лука; стреляйте в него, не жалейте стрел; ибо он против Иеговы согрешил.
15 Здійміть крик проти нього навко́ло! Він дав рукупіддатись, стовпи́ його впали, зруйновані мури його, бо це помста Господня. Помстіться над ним: як зробив він — зробіть так йому́!	15 Поднимите крик вокруг него; он подает руку свою; пали укрепления его, рушились стены его, ибо это мщение Иеговы; мстите ему; как он поступал, так поступайте и с ним.
16 Повигублюйте і сівача́ з Вавилону, і того, хто хапа́є серпа́ в часі жнив! Через меч переслі́дника ве́рнуться всі до наро́ду свого́, і кожен до краю свого втече́.	16 Истребите из Вавилона и сеющего и владеющего серпом во время жатвы; от губительного меча всяк возвратится к народу своему, и всяк убежит в землю свою.
17 Ізраїль — вівця́ розпоро́шена, що ле́ви погнали її: перший жер його цар асирі́йський, а останній — цей Навуходоно́сор, цар вавилонський, розтро́щив йому кості.	17 Израиль есть рассеянное стадо овец, львы разгнали его; прежде ел его царь ассирийский, а сей последний и кости его разгрыз, Невухаднецар, царь вавилонский.
18 Тому так промовляє Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Ось Я покараю царя вавилонського й землю його, як Я покарав був царя асирійського.	18 Посему так говорит Иегова воинств, Бог Израилев: вот, Я посещу царя вавилонского и землю его, как посетил царя ассирийского.
19 І верну́ Я Ізраїля на пасови́сько його, і він па́стися буде на Кармелі й Башані, і на горі на Єфремовій та на Ґілеаді душа його си́тою буде.	19 И возвращу Израиля во двор его; и будет он пастись, на Кармиле, и Васане, и на горе Ефремовой, и в Галааде насытится душа его.
20 За тих днів й того ча́су — говорить Господь — будуть шукати провину Ізраїлеву, та не буде її, і про́гріхи Юди, одначе не зна́йдені будуть вони, бо проба́чу тому, кого Я позоста́влю!	20 В те дни и в то время, говорит Иегова, будут искать вины Израилевой, и не будет ее, и грехов Иуды, и не найдется их; ибо прощу тех, которых оставлю в живых.
21 На край „Чва́рів подвійних“, — на нього піди й на мешка́нців „Пока́рання“! Поруйнуй і прокля́ттям вчини все за ними, — говорить Господь, — і зроби так усе, як тобі наказа́в!	21 Иди на нее, на землю сугубого противления, и на жителей земли казнимой; истребляй и предавай проклятью все за ними, говорит Иегова, и сделай все, как повелю тебе.
22 Гуркіт бо́ю в кра́ю та велике спусто́шення!	22 Шум брани на земле, и великое разрушение.
23 Як побитий й пола́маний мо́лот всієї землі! Яким жахом зробивсь Вавилон для наро́дів!	23 Как сломился и раздробился молот всей земли! Как сделался предметом ужаса Вавилон среди народов!
24 Я па́стку поставив на тебе, і схо́плений ти, Вавило́не, хоча ти й не знав! Ти зна́йдений й схо́плений був, бо ставав ти на прю проти Господа!	24 Я ловил тебя, и ты пойман, Вавилон, и еще так, что ты не знал; ты и найден, и схвачен, потому что против Иеговы пошел войною.
25 Господь відчинив Своє схо́вище, і вийняв ізвідти знаря́ддя гніву Свого, це бо зайня́ття для Господа, Бога Саваота в халдейському кра́ї.	25 Открыл Иегова оружейное хранилище Свое, и взял из него орудия гнева Своего, потому что у Господа Иеговы воинств есть дело в земле халдейской.
26 Ідіть ви на нього із кра́ю землі, відчиніть його клуні, порозкладайте його, як снопи́, і вчиніте закля́ттям його, — хай не буде йому позоста́лого!	26 Идите в нее от конца земли, растворите житницы ее, попирайте ее как кучи хлеба, и положите проклятие на нее, чтобы у ней остатка не было.
27 Його всіх волів повбива́йте, — хай пі́дуть вони на зарі́з! Горе їм, бо настав їхній день, час наві́щення їх!	27 Истребляйте всех тельцов ее, пусть пойдут на заклание; горе им, ибо пришел день их, время посещения их!
28 Голос тих, що втікають і рятуються із вавилонського кра́ю, щоб звістити на Сіоні про по́мсту Господа, нашого Бога, про по́мсту за храма Його.	28 Слышен голос бегущих и спасающихся из земли вавилонской, чтоб подать весть Сиону о мщении Иеговы, Бога нашего, о мщении за храм Его.
29 Скличте на Вавилона стрільці́в, усіх, хто лука натя́гує, та́бором станьте при ньому навко́ло, — нехай йому вте́чі не бу́де! Відплаті́те йому згідно з чи́ном його, як зробив він — зробіть так йому́, бо гордим він став проти Господа, проти Святого Ізраїлевого!	29 Созовите к Вавилону стрельцов, всех напрягающих лук; расположитесь вокруг него, чтоб не было спасения; заплатите ему по всем делам его; как он поступал, так поступите и с ним; ибо он возгордился против Иеговы, против Святого Израилева.
30 Тому то його юнаки́ всі поляжуть на пло́щах його, а військо́ві його того дня всі погинуть, говорить Господь.	30 За то падут юноши его на стогнах его, и все воины его истреблены будут в тот день, говорит Иегова.
31 Ось Я проти тебе, о пи́хо, — говорить Господь, Бог Саваот, — бо день твій прийшов, час тебе покарати!	31 Се иду на тебя, гордыня, говорит Господь Иегова воинств; ибо пришел день твой, время посещения твоего.
32 І спіткне́ться пиха й упаде́, і не буде того, хто б підні́с її. І огонь по містах його Я запалю́, — і він пожере́ всі довкі́лля його.	32 И споткнется гордыня, и упадет, и никто не поднимет его; и зажгу огонь в городах его, и пожрет все вокруг него.
33 Так говорить Господь Савао́т: Сини Ізраїлеві й сини Юдині — ра́зом ути́скувані, і всі, що в поло́н їх забрали, тримають їх міцно, не хочуть їх ви́пустити.	33 Так говорит Иегова воинств: стеснены сыны Израилевы, равно и сыны Иудины, и все пленившие их держат их, не хотят отпустить их.
34 Але Викупи́тель їх сильний, Господь Саваот — Йому Йме́ння! Він конче розсудить їхню справу, щоб землю вспоко́їти, а вавилонських мешка́нців стриво́жити.	34 Искупитель их силен; Иегова воинств имя Его; Он вступится в дело их, чтоб поколебать землю, и привести в трепет жителей Вавилона.
35 Меч на халдеїв, — говорить Господь, — і на мешка́нців Вавилону, і на князі́в його, і на його мудреці́в!	35 Меч на халдеев, говорит Иегова, и на жителей Вавилона, и на князей его, и на мудрецов его.
36 Меч на ворожби́тів — і безглу́здими стануть, меч на лица́рство його — і вони полякаються!	36 Меч на лжепророков, чтоб они обезумели, меч на воинов его, чтоб они пали.
37 Меч на ко́ні його й на його колесни́ці, та на всю мішани́ну наро́дів, яка серед нього, — і стануть вони як жінки́! Меч на ска́рби його — й пограбо́вані будуть!	37 Меч на коней его, и на колесницы его, и на все разноплеменное войско среди него, чтоб они были как женщины, меч на сокровища его, чтоб они были расхищены.
38 Посу́ха на во́ди його, — й вони повисиха́ють, бо це край божкі́в, і шаліють вони від бовва́нів.	38 Засуха на воды его, чтоб они высохли; ибо это земля истуканов, и страшилищами они безумно хвалятся.
39 Тому зві́рі пусти́нні там будуть сидіти з шака́лами, і стру́сі бу́дуть у ньому сидіти, і не бу́де засе́лений він вже навіки, і не буде заме́шканий він з роду в рід.	39 За то поселятся там дикие кошки с гиенами, и будут жить на ней страусы, и не будет уже иметь жителей никогда, и не будет населен в род и род.
40 Як Содо́м та Гомо́рру й сусідів її Бог був поруйнував, — говорить Господь, — так ніхто там не буде сидіти, і не буде в нім ме́шкати чужи́нцем син лю́дський!	40 Как ниспровержен Богом Содом, и Гоморра, и соседи их, говорит Иегова: так и тут ни один человек не будет жить, и не будет пребывать на ней сын человеческий.
41 Ось із пі́вночі при́йде наро́д, і люд великий, і числе́нні царі, — вони збу́джені будуть із кі́нців землі:	41 Се, идет народ от севера, и народ великий, и цари великие поднимаются от краев земли.
42 Лук та ра́тище міцно тримають, жорсто́кі вони й милосердя не мають, — їхній голос, як море реве́, вони їдуть на ко́нях, — на тебе вони вшикува́лись, як муж на війну, вавилонськая до́чко!	42 Держат в руках лук и копье; они свирепы и немилостивы; голос их шумен, как море; сидят на конях, выстроились, как один человек, чтоб сразиться с тобою, дочь Вавилона.
43 Почув цар вавилонський відо́мість про них, — й опусти́лися ру́ки йому́, обхопи́в його страх і тремті́ння, немов породі́ллю!	43 Услышал царь вавилонский известие о них, и опустились у него руки; боли схватили его, муки, как родильницу.
44 Ось підіймається він, немов лев, із темного лісу Йорда́ну на во́дяні луки, і Я вмент зроблю́, що він побіжить геть від них, а хто ви́браний буде, того Я поставлю над ними! Бо хто є подібний Мені, і хто покличе Мене перед суд, і хто па́стир такий, що перед обличчям Моїм він усто́їть?	44 Вот он идет, как лев с прекрасных берегов Иордана на скотный двор, на твердыню; так Я заставлю их торопливо бежать из нее; и кто избран, тому вверю ее; ибо кто как Я? и кто позовет Меня к ответу? И кто пастырь такой, который бы утоял предо Мною?
45 Тому то послухайте за́дум Господній, що на Вавилон Він заду́мав, і думки́ Його ті, що на землю халдейську зами́слив: Поправді кажу вам, — найменших з отари потя́гнуть, і попусто́шать пасо́висько їхнє при них!	45 Итак выслушайте определение Иеговы, какое Он положил о Вавилоне, и мысли Его, какие Он намерен выполнить над землею халдейскою: истинно говорю, повлекут их как самых слабых овец; истинно говорю, пошедший на них опустошит скотный двор.
46 Від ро́зголосу про взятття́ Вавилону земля задрижи́ть, і почується крик між наро́дами!	46 От слуха о взятии Вавилона потрясется земля, и вопль будет слышен у народов.

⚡ 1.0x

Старий
завіт

Новий
завіт

Єремiя

Розділ 50

Книга пророка Иеремии

Глава 50

Єремiя

Розділ 50

Книга пророка Иеремии

Глава 50

Старий завіт

Новий завіт

Єремiя

Розділ 50

Книга пророка Иеремии

Глава 50

Єремiя

Розділ 50

Книга пророка Иеремии

Глава 50

Старий
завіт

Новий
завіт