Библия - Обещанное Восстановление

Вiд Матвiя

Розділ 8

1 А коли Він зійшов із гори, услід за Ним ішов на́товп великий.

2 І ось підійшов прокаже́ний, уклонився Йому та й сказав: „Коли, Господи, хочеш, — Ти можеш очистити мене!“

3 А Ісус простяг руку, і доторкнувся до нього, говорячи: „Хо́чу, — будь чистий!“ І тієї хвилини очистився той від своєї прокази.

4 І гово́рить до нього Ісус: „Гляди, — не розповіда́й ніко́му. Але йди, покажися священикові, та дар принеси́, якого Мойсей заповів, їм на свідо́цтво“.

5 А коли Він до Капернау́му ввійшов, то до Нього набли́зився сотник, та й благати зачав Його,

6 кажучи: „Господи, мій слуга лежить удома розсла́блений, і тяжко страждає“.

7 Він говорить йому: „Я прийду́ й уздоро́влю його“.

8 А сотник Йому відповів: „Недостойний я, Господи, щоб зайшов Ти під стрі́ху мою. Та промов тільки слово, — і ви́дужає мій слуга!

9 Бо й я — люди́на підвла́дна, і воякі́в під собою я маю; і одному кажу: піди — то йде він, а тому: прийди́ — і приходить, або рабо́ві своєму: зроби те — і він зро́бить“.

10 Почувши таке, Ісус здивувався, і промовив до тих, хто йшов услід за Ним: „Поправді кажу вам: навіть серед Ізраїля Я не знайшо́в був такої великої віри!

11 Кажу́ ж вам, що багато-хто при́йдуть від сходу та за́ходу, і засядуть у Царстві Небеснім із Авраамом, Ісаком та Яковом.

12 Сини ж Царства — повки́дані бу́дуть до те́мряви зо́внішньої — буде там плач і скре́гіт зубів“!

13 I сказав Ісус сотникові: „Іди, і як повірив ти, нехай так тобі й станеться!“ І тієї ж години одужав слуга його.

14 Як прийшов же Ісус до Петрового дому, то побачив тещу його, що лежала в гарячці.

15 І Він доторкнувся руки її, — і гарячка покинула ту... І встала вона, та й Йому прислуго́вувала!

16 А коли настав вечір, привели́ багатьох біснуватих до Нього, — і Він словом Своїм вигнав ду́хів, а недужих усіх уздорови́в,

17 щоб спра́вдилося, що сказав був Ісая пророк, промовляючи: „Він узяв наші немочі, і неду́ги поніс“.

18 А як угледів Ісус навко́ло Себе багато наро́ду, наказав перепли́нути на то́й бік.

19 І приступив один книжник та й до Нього сказав: „Учителю, я піду́ за Тобою, хоч би куди ти пішов!“

20 Промовляє до нього Ісус: „Мають но́ри лисиці, а гні́зда небесні пташки́, — Син же Лю́дський не має де й голови́ прихили́ти“.

21 А і́нший із у́чнів промовив до Ньо́го: „Дозволь мені, Господи, перше піти та ба́тька свого похова́ти“.

22 А Ісус йому каже: „Іди за Мною, і зостав мертвим ховати мерців своїх!“

23 І коли Він до чо́вна вступив, за Ним увійшли Його у́чні.

24 І ось буря велика зірва́лась на морі, аж чо́вен зачав залива́тися хви́лями. А Він спав.

25 І кинулись учні, і збудили Його та й благали: Рятуй, Господи, — ги́немо!“

26 А Він відповів їм: „Чого полохливі ви, маловірні?“ Тоді встав, заказав бурі й морю, — і тиша велика настала.

27 А народ дивувався й казав: „Хто ж це такий, що ві́три та море слухня́ні Йому́?“

28 І, як прибув Він на то́й бік, до землі Гадари́нської, перестріли Його два біснуваті, що вийшли з могильних пече́р, дуже люті, так що ніхто не міг перехо́дити тією дорогою.

29 І ось, вони стали кричати, говорячи: „Що́ Тобі, Сину Божий, до нас? Прийшов Ти сюди передчасно нас мучити?“

30 А опо́даль від них пасся гурт великий свине́й.

31 І просилися де́мони, кажучи: „Коли виженеш нас, то пошли нас у той гурт свине́й“.

32 А Він відповів їм: „Ідіть“. І вийшли вони, і пішли в гурт свиней. І ось кинувся з кручі до моря ввесь гурт, — і потопи́вся в воді.

33 Пастухи ж повтікали; а коли прибули́ вони в місто, то про все розповіли́, і про біснуватих.

34 І ось, усе місто вийшло назу́стріч Ісусові. Як Його ж угледіли, то стали благати, щоб пішов Собі з їхнього кра́ю!

Евангелие от Матфея

Глава 8

1 Когда же сошел Он с горы, за Ним последовало много народа.

2 И вот, прокаженный подошел и кланялся Ему, говоря: Господи, если Ты хочешь, можешь меня очистить.

3 И протянув руку, Он коснулся его и сказал: хочу, очистись. И тотчас очистился он от проказы.

4 И говорит ему Иисус: смотри, никому не говори; но иди, покажись священнику и принеси дар, какой повелел Моисей, во свидетельство им.

5 Когда же вошел Он в Капернаум, подошел к Нему сотник и просил Его:

6 Господи, отрок мой лежит дома расслабленный и жестоко страдает.

7 Иисус говорит ему: Я приду и исцелю его.

8 Но сотник ответил: Господи, я недостоин, чтобы Ты ко мне вошел под кров, но только скажи, и будет исцелен отрок мой;

9 ведь я человек подвластный, имеющий в своем подчинении воинов, и говорю одному: «пойди», и идет; и другому: «приходи», и приходит; и этому рабу моему: «сделай это», и делает.

10 Услышав же Иисус удивился и сказал сопровождающим: истинно говорю вам: Я и в Израиле не нашел такой веры.

11 Говорю же вам, что многие придут с востока и запада и возлягут с Авраамом, Исааком и Иаковом в Царстве Небесном;

12 сыны же Царства извержены будут во тьму внешнюю: там будет плач и скрежет зубов.

13 И сказал Иисус сотнику: иди; как ты поверил, да будет тебе. И исцелен был отрок в час тот.

14 И придя в дом Петра, Иисус увидел, что теща его лежит в горячке.

15 И Он коснулся руки ее, и оставила ее горячка; и она встала и служила Ему.

16 С наступлением же вечера привели к Нему многих бесноватых, и Он изгнал духов словом и всех недужных исцелил.

17 Дабы исполнилось сказанное чрез Исаию пророка: Он взял наши немощи и понес болезни.

18 Увидев же вокруг себя народ, Иисус повелел переправиться на другую сторону.

19 И подошел один книжник и сказал Ему: Учитель, я буду следовать за Тобой, куда бы Ты ни шел.

20 И говорит ему Иисус: у лисиц есть норы, и у птиц небесных — гнезда, Сыну же Человеческому некуда голову приклонить.

21 Другой же из учеников сказал Ему: Господи, позволь мне прежде пойти и похоронить отца моего.

22 Но Иисус говорит ему: следуй за Мною и предоставь мертвым хоронить своих мертвых.

23 И когда вошел Он в лодку, последовали за Ним ученики Его.

24 И вот, сделалось великое волнение в море, так что лодку заливало волнами; Он же спал.

25 И подойдя, разбудили Его, говоря: Господи! Спаси: погибаем.

26 И говорит им: как вы боязливы, маловерные! Тогда, встав, Он возбранил ветрам и морю, и настала великая тишина.

27 Люди же удивились и говорили: Кто это, что и ветры и море повинуются Ему?

28 И когда Он прибыл на другой берег в страну Гадаринскую, Его встретили, выходя из могильных пещер, два бесноватых, столь свирепых, что тем путем никто не мог пройти.

29 И вот они закричали: что Тебе до нас, Сын Божий? Пришел Ты сюда прежде времени мучить нас.

30 Вдали же от них паслось большое стадо свиней.

31 И бесы просили Его: если Ты изгоняешь нас, пошли нас в стадо свиней.

32 И Он сказал им: идите. Они, выйдя, пошли в свиней. И вот ринулось всё стадо с крутизны в море, и свиньи погибли в воде.

33 А пастухи побежали и, придя в город, объявили о всём, и о бесноватых.

34 И вот весь город вышел навстречу Иисусу. И когда они увидели Его, попросили удалиться из области их.

Вiд Матвiя Розділ 8	Евангелие от Матфея Глава 8
1 А коли Він зійшов із гори, услід за Ним ішов на́товп великий.	1 Когда же сошел Он с горы, за Ним последовало много народа.
2 І ось підійшов прокаже́ний, уклонився Йому та й сказав: „Коли, Господи, хочеш, — Ти можеш очистити мене!“	2 И вот, прокаженный подошел и кланялся Ему, говоря: Господи, если Ты хочешь, можешь меня очистить.
3 А Ісус простяг руку, і доторкнувся до нього, говорячи: „Хо́чу, — будь чистий!“ І тієї хвилини очистився той від своєї прокази.	3 И протянув руку, Он коснулся его и сказал: хочу, очистись. И тотчас очистился он от проказы.
4 І гово́рить до нього Ісус: „Гляди, — не розповіда́й ніко́му. Але йди, покажися священикові, та дар принеси́, якого Мойсей заповів, їм на свідо́цтво“.	4 И говорит ему Иисус: смотри, никому не говори; но иди, покажись священнику и принеси дар, какой повелел Моисей, во свидетельство им.
5 А коли Він до Капернау́му ввійшов, то до Нього набли́зився сотник, та й благати зачав Його,	5 Когда же вошел Он в Капернаум, подошел к Нему сотник и просил Его:
6 кажучи: „Господи, мій слуга лежить удома розсла́блений, і тяжко страждає“.	6 Господи, отрок мой лежит дома расслабленный и жестоко страдает.
7 Він говорить йому: „Я прийду́ й уздоро́влю його“.	7 Иисус говорит ему: Я приду и исцелю его.
8 А сотник Йому відповів: „Недостойний я, Господи, щоб зайшов Ти під стрі́ху мою. Та промов тільки слово, — і ви́дужає мій слуга!	8 Но сотник ответил: Господи, я недостоин, чтобы Ты ко мне вошел под кров, но только скажи, и будет исцелен отрок мой;
9 Бо й я — люди́на підвла́дна, і воякі́в під собою я маю; і одному кажу: піди — то йде він, а тому: прийди́ — і приходить, або рабо́ві своєму: зроби те — і він зро́бить“.	9 ведь я человек подвластный, имеющий в своем подчинении воинов, и говорю одному: «пойди», и идет; и другому: «приходи», и приходит; и этому рабу моему: «сделай это», и делает.
10 Почувши таке, Ісус здивувався, і промовив до тих, хто йшов услід за Ним: „Поправді кажу вам: навіть серед Ізраїля Я не знайшо́в був такої великої віри!	10 Услышав же Иисус удивился и сказал сопровождающим: истинно говорю вам: Я и в Израиле не нашел такой веры.
11 Кажу́ ж вам, що багато-хто при́йдуть від сходу та за́ходу, і засядуть у Царстві Небеснім із Авраамом, Ісаком та Яковом.	11 Говорю же вам, что многие придут с востока и запада и возлягут с Авраамом, Исааком и Иаковом в Царстве Небесном;
12 Сини ж Царства — повки́дані бу́дуть до те́мряви зо́внішньої — буде там плач і скре́гіт зубів“!	12 сыны же Царства извержены будут во тьму внешнюю: там будет плач и скрежет зубов.
13 I сказав Ісус сотникові: „Іди, і як повірив ти, нехай так тобі й станеться!“ І тієї ж години одужав слуга його.	13 И сказал Иисус сотнику: иди; как ты поверил, да будет тебе. И исцелен был отрок в час тот.
14 Як прийшов же Ісус до Петрового дому, то побачив тещу його, що лежала в гарячці.	14 И придя в дом Петра, Иисус увидел, что теща его лежит в горячке.
15 І Він доторкнувся руки її, — і гарячка покинула ту... І встала вона, та й Йому прислуго́вувала!	15 И Он коснулся руки ее, и оставила ее горячка; и она встала и служила Ему.
16 А коли настав вечір, привели́ багатьох біснуватих до Нього, — і Він словом Своїм вигнав ду́хів, а недужих усіх уздорови́в,	16 С наступлением же вечера привели к Нему многих бесноватых, и Он изгнал духов словом и всех недужных исцелил.
17 щоб спра́вдилося, що сказав був Ісая пророк, промовляючи: „Він узяв наші немочі, і неду́ги поніс“.	17 Дабы исполнилось сказанное чрез Исаию пророка: Он взял наши немощи и понес болезни.
18 А як угледів Ісус навко́ло Себе багато наро́ду, наказав перепли́нути на то́й бік.	18 Увидев же вокруг себя народ, Иисус повелел переправиться на другую сторону.
19 І приступив один книжник та й до Нього сказав: „Учителю, я піду́ за Тобою, хоч би куди ти пішов!“	19 И подошел один книжник и сказал Ему: Учитель, я буду следовать за Тобой, куда бы Ты ни шел.
20 Промовляє до нього Ісус: „Мають но́ри лисиці, а гні́зда небесні пташки́, — Син же Лю́дський не має де й голови́ прихили́ти“.	20 И говорит ему Иисус: у лисиц есть норы, и у птиц небесных — гнезда, Сыну же Человеческому некуда голову приклонить.
21 А і́нший із у́чнів промовив до Ньо́го: „Дозволь мені, Господи, перше піти та ба́тька свого похова́ти“.	21 Другой же из учеников сказал Ему: Господи, позволь мне прежде пойти и похоронить отца моего.
22 А Ісус йому каже: „Іди за Мною, і зостав мертвим ховати мерців своїх!“	22 Но Иисус говорит ему: следуй за Мною и предоставь мертвым хоронить своих мертвых.
23 І коли Він до чо́вна вступив, за Ним увійшли Його у́чні.	23 И когда вошел Он в лодку, последовали за Ним ученики Его.
24 І ось буря велика зірва́лась на морі, аж чо́вен зачав залива́тися хви́лями. А Він спав.	24 И вот, сделалось великое волнение в море, так что лодку заливало волнами; Он же спал.
25 І кинулись учні, і збудили Його та й благали: Рятуй, Господи, — ги́немо!“	25 И подойдя, разбудили Его, говоря: Господи! Спаси: погибаем.
26 А Він відповів їм: „Чого полохливі ви, маловірні?“ Тоді встав, заказав бурі й морю, — і тиша велика настала.	26 И говорит им: как вы боязливы, маловерные! Тогда, встав, Он возбранил ветрам и морю, и настала великая тишина.
27 А народ дивувався й казав: „Хто ж це такий, що ві́три та море слухня́ні Йому́?“	27 Люди же удивились и говорили: Кто это, что и ветры и море повинуются Ему?
28 І, як прибув Він на то́й бік, до землі Гадари́нської, перестріли Його два біснуваті, що вийшли з могильних пече́р, дуже люті, так що ніхто не міг перехо́дити тією дорогою.	28 И когда Он прибыл на другой берег в страну Гадаринскую, Его встретили, выходя из могильных пещер, два бесноватых, столь свирепых, что тем путем никто не мог пройти.
29 І ось, вони стали кричати, говорячи: „Що́ Тобі, Сину Божий, до нас? Прийшов Ти сюди передчасно нас мучити?“	29 И вот они закричали: что Тебе до нас, Сын Божий? Пришел Ты сюда прежде времени мучить нас.
30 А опо́даль від них пасся гурт великий свине́й.	30 Вдали же от них паслось большое стадо свиней.
31 І просилися де́мони, кажучи: „Коли виженеш нас, то пошли нас у той гурт свине́й“.	31 И бесы просили Его: если Ты изгоняешь нас, пошли нас в стадо свиней.
32 А Він відповів їм: „Ідіть“. І вийшли вони, і пішли в гурт свиней. І ось кинувся з кручі до моря ввесь гурт, — і потопи́вся в воді.	32 И Он сказал им: идите. Они, выйдя, пошли в свиней. И вот ринулось всё стадо с крутизны в море, и свиньи погибли в воде.
33 Пастухи ж повтікали; а коли прибули́ вони в місто, то про все розповіли́, і про біснуватих.	33 А пастухи побежали и, придя в город, объявили о всём, и о бесноватых.
34 І ось, усе місто вийшло назу́стріч Ісусові. Як Його ж угледіли, то стали благати, щоб пішов Собі з їхнього кра́ю!	34 И вот весь город вышел навстречу Иисусу. И когда они увидели Его, попросили удалиться из области их.

⚡ 1.0x

Старий
завіт

Новий
завіт

Вiд Матвiя

Розділ 8

Евангелие от Матфея

Глава 8

Вiд Матвiя

Розділ 8

Евангелие от Матфея

Глава 8

Старий завіт

Новий завіт

Вiд Матвiя

Розділ 8

Евангелие от Матфея

Глава 8

Вiд Матвiя

Розділ 8

Евангелие от Матфея

Глава 8

Старий
завіт

Новий
завіт