Библия - Обещанное Восстановление

Вiд Матвiя

Розділ 8

1 А коли Він зійшов із гори, услід за Ним ішов на́товп великий.

2 І ось підійшов прокаже́ний, уклонився Йому та й сказав: „Коли, Господи, хочеш, — Ти можеш очистити мене!“

3 А Ісус простяг руку, і доторкнувся до нього, говорячи: „Хо́чу, — будь чистий!“ І тієї хвилини очистився той від своєї прокази.

4 І гово́рить до нього Ісус: „Гляди, — не розповіда́й ніко́му. Але йди, покажися священикові, та дар принеси́, якого Мойсей заповів, їм на свідо́цтво“.

5 А коли Він до Капернау́му ввійшов, то до Нього набли́зився сотник, та й благати зачав Його,

6 кажучи: „Господи, мій слуга лежить удома розсла́блений, і тяжко страждає“.

7 Він говорить йому: „Я прийду́ й уздоро́влю його“.

8 А сотник Йому відповів: „Недостойний я, Господи, щоб зайшов Ти під стрі́ху мою. Та промов тільки слово, — і ви́дужає мій слуга!

9 Бо й я — люди́на підвла́дна, і воякі́в під собою я маю; і одному кажу: піди — то йде він, а тому: прийди́ — і приходить, або рабо́ві своєму: зроби те — і він зро́бить“.

10 Почувши таке, Ісус здивувався, і промовив до тих, хто йшов услід за Ним: „Поправді кажу вам: навіть серед Ізраїля Я не знайшо́в був такої великої віри!

11 Кажу́ ж вам, що багато-хто при́йдуть від сходу та за́ходу, і засядуть у Царстві Небеснім із Авраамом, Ісаком та Яковом.

12 Сини ж Царства — повки́дані бу́дуть до те́мряви зо́внішньої — буде там плач і скре́гіт зубів“!

13 I сказав Ісус сотникові: „Іди, і як повірив ти, нехай так тобі й станеться!“ І тієї ж години одужав слуга його.

14 Як прийшов же Ісус до Петрового дому, то побачив тещу його, що лежала в гарячці.

15 І Він доторкнувся руки її, — і гарячка покинула ту... І встала вона, та й Йому прислуго́вувала!

16 А коли настав вечір, привели́ багатьох біснуватих до Нього, — і Він словом Своїм вигнав ду́хів, а недужих усіх уздорови́в,

17 щоб спра́вдилося, що сказав був Ісая пророк, промовляючи: „Він узяв наші немочі, і неду́ги поніс“.

18 А як угледів Ісус навко́ло Себе багато наро́ду, наказав перепли́нути на то́й бік.

19 І приступив один книжник та й до Нього сказав: „Учителю, я піду́ за Тобою, хоч би куди ти пішов!“

20 Промовляє до нього Ісус: „Мають но́ри лисиці, а гні́зда небесні пташки́, — Син же Лю́дський не має де й голови́ прихили́ти“.

21 А і́нший із у́чнів промовив до Ньо́го: „Дозволь мені, Господи, перше піти та ба́тька свого похова́ти“.

22 А Ісус йому каже: „Іди за Мною, і зостав мертвим ховати мерців своїх!“

23 І коли Він до чо́вна вступив, за Ним увійшли Його у́чні.

24 І ось буря велика зірва́лась на морі, аж чо́вен зачав залива́тися хви́лями. А Він спав.

25 І кинулись учні, і збудили Його та й благали: Рятуй, Господи, — ги́немо!“

26 А Він відповів їм: „Чого полохливі ви, маловірні?“ Тоді встав, заказав бурі й морю, — і тиша велика настала.

27 А народ дивувався й казав: „Хто ж це такий, що ві́три та море слухня́ні Йому́?“

28 І, як прибув Він на то́й бік, до землі Гадари́нської, перестріли Його два біснуваті, що вийшли з могильних пече́р, дуже люті, так що ніхто не міг перехо́дити тією дорогою.

29 І ось, вони стали кричати, говорячи: „Що́ Тобі, Сину Божий, до нас? Прийшов Ти сюди передчасно нас мучити?“

30 А опо́даль від них пасся гурт великий свине́й.

31 І просилися де́мони, кажучи: „Коли виженеш нас, то пошли нас у той гурт свине́й“.

32 А Він відповів їм: „Ідіть“. І вийшли вони, і пішли в гурт свиней. І ось кинувся з кручі до моря ввесь гурт, — і потопи́вся в воді.

33 Пастухи ж повтікали; а коли прибули́ вони в місто, то про все розповіли́, і про біснуватих.

34 І ось, усе місто вийшло назу́стріч Ісусові. Як Його ж угледіли, то стали благати, щоб пішов Собі з їхнього кра́ю!

Евангелие по Матфею

Глава 8

1 Когда сошел Иисус с горы, за Ним последовало множество народа.

2 И тут подошел к Нему прокаженный; упав пред Ним на колени, он сказал: «Господи! Ты ведь можешь меня очистить, если захочешь».

3 Иисус протянул руку и прикоснулся к нему. «Хочу, — сказал Он. — Будь чист!» И тотчас очистился тот от проказы.

4 «Смотри, никому не говори, — сказал ему Иисус, — но иди, покажись священнику и принеси в жертву дар, какой повелел Моисей, чтобы и другие священники убедились, что ты исцелился».

5 Когда же Иисус вошел в Капернаум, подошел к Нему с просьбой центурион.

6 «Господи! — сказал он. — Слуга мой, разбитый параличом, лежит дома и жестоко страдает».

7 «Я приду, исцелю его», — сказал ему Иисус.

8 «Господи, — ответил на это центурион, — недостоин я, чтобы Ты вошел в мой дом. Но скажи лишь слово, и слуга мой будет исцелен.

9 Я ведь и сам в подчинении, в то же время и у меня под началом воины. Когда говорю одному из них: „Пойди!“ — он идет, другому: „Иди сюда!“ — и он приходит, говорю рабу своему: „Сделай то-то!“ — и он делает».

10 Услышав это, Иисус восхитился и сказал идущим за Ним: «Воистину, ни у кого в Израиле не нашел Я такой веры.

11 Говорю же вам, что многие придут с востока и запада и займут свои места с Авраамом, Исааком и Иаковом в Царстве Небесном.

12 А те, кто должен был наследовать Царство, низвергнуты будут во тьму, где будет плач и скрежет зубовный».

13 «Ступай! — сказал Иисус центуриону. — Пусть будет тебе по вере твоей». И слуга [его] был исцелен в тот же час.

14 Иисус пришел в дом Петра и увидел его тещу, лежащую в горячке.

15 Он прикоснулся к ее руке, и жар у нее спал. Она поднялась и стала прислуживать Ему.

16 С наступлением вечера привели к Иисусу множество одержимых бесами. Он словом Своим изгнал духов и исцелил всех больных;

17 это произошло во исполнение сказанного через пророка Исайю: «Он взял на Себя немощи наши и прочь унес наши болезни».

18 Иисус, увидев вокруг Себя толпу народа, велел переправляться на другой берег.

19 К Нему подошел тогда один из книжников и сказал: «Учитель, я хочу следовать за Тобой, куда бы Ты ни шел».

20 Иисус ответил ему: «У лисиц есть норы, и у птиц поднебесных — гнезда, а Сыну Человеческому негде голову преклонить».

21 Другой, ученик [Его], сказал: «Господи! Позволь мне прежде пойти и похоронить отца моего».

22 Иисус же возразил ему: «Следуй за Мной и предоставь мертвецам хоронить своих мертвых!»

23 Иисус вошел в лодку. Ученики Его последовали за Ним.

24 Внезапно на море поднялась такая большая буря, что лодку захлестывало волнами. А Иисус в это время спал.

25 Приблизившись к Нему, ученики разбудили Его. «Господи, — кричали они, — спаси! Погибаем!»

26 «Что же вы оробели? — сказал Он им. — Как мало веры у вас!» Он встал и усмирил ветры и море — наступила полная тишина.

27 Все были потрясены. «Кто же Он такой? Даже ветры и море повинуются Ему!» — говорили они.

28 Когда Иисус оказался на другом берегу, в земле гадаринской, навстречу Ему из могильных пещер вышли двое. Были они одержимы бесами и настолько свирепы, что никто не мог пройти той дорогой.

29 «Что Тебе нужно от нас, Сын Божий? — закричали они. — Ты пришел сюда мучить нас раньше времени?»

30 Вдали от них паслось большое стадо свиней.

31 И бесы стали просить Его: «Если Ты изгонишь нас, пусти нас в это стадо свиней».

32 «Идите», — ответил им Иисус. Оставив одержимых, бесы вошли в свиней. В тот же миг всё стадо ринулось с кручи в море и погибло в волнах.

33 Свинопасы побежали в город и рассказали там обо всём, что случилось с одержимыми.

34 Тогда весь город вышел навстречу Иисусу. И, увидев Его, они попросили, чтобы Он не заходил в их город и покинул его окрестности.

Вiд Матвiя Розділ 8	Евангелие по Матфею Глава 8
1 А коли Він зійшов із гори, услід за Ним ішов на́товп великий.	1 Когда сошел Иисус с горы, за Ним последовало множество народа.
2 І ось підійшов прокаже́ний, уклонився Йому та й сказав: „Коли, Господи, хочеш, — Ти можеш очистити мене!“	2 И тут подошел к Нему прокаженный; упав пред Ним на колени, он сказал: «Господи! Ты ведь можешь меня очистить, если захочешь».
3 А Ісус простяг руку, і доторкнувся до нього, говорячи: „Хо́чу, — будь чистий!“ І тієї хвилини очистився той від своєї прокази.	3 Иисус протянул руку и прикоснулся к нему. «Хочу, — сказал Он. — Будь чист!» И тотчас очистился тот от проказы.
4 І гово́рить до нього Ісус: „Гляди, — не розповіда́й ніко́му. Але йди, покажися священикові, та дар принеси́, якого Мойсей заповів, їм на свідо́цтво“.	4 «Смотри, никому не говори, — сказал ему Иисус, — но иди, покажись священнику и принеси в жертву дар, какой повелел Моисей, чтобы и другие священники убедились, что ты исцелился».
5 А коли Він до Капернау́му ввійшов, то до Нього набли́зився сотник, та й благати зачав Його,	5 Когда же Иисус вошел в Капернаум, подошел к Нему с просьбой центурион.
6 кажучи: „Господи, мій слуга лежить удома розсла́блений, і тяжко страждає“.	6 «Господи! — сказал он. — Слуга мой, разбитый параличом, лежит дома и жестоко страдает».
7 Він говорить йому: „Я прийду́ й уздоро́влю його“.	7 «Я приду, исцелю его», — сказал ему Иисус.
8 А сотник Йому відповів: „Недостойний я, Господи, щоб зайшов Ти під стрі́ху мою. Та промов тільки слово, — і ви́дужає мій слуга!	8 «Господи, — ответил на это центурион, — недостоин я, чтобы Ты вошел в мой дом. Но скажи лишь слово, и слуга мой будет исцелен.
9 Бо й я — люди́на підвла́дна, і воякі́в під собою я маю; і одному кажу: піди — то йде він, а тому: прийди́ — і приходить, або рабо́ві своєму: зроби те — і він зро́бить“.	9 Я ведь и сам в подчинении, в то же время и у меня под началом воины. Когда говорю одному из них: „Пойди!“ — он идет, другому: „Иди сюда!“ — и он приходит, говорю рабу своему: „Сделай то-то!“ — и он делает».
10 Почувши таке, Ісус здивувався, і промовив до тих, хто йшов услід за Ним: „Поправді кажу вам: навіть серед Ізраїля Я не знайшо́в був такої великої віри!	10 Услышав это, Иисус восхитился и сказал идущим за Ним: «Воистину, ни у кого в Израиле не нашел Я такой веры.
11 Кажу́ ж вам, що багато-хто при́йдуть від сходу та за́ходу, і засядуть у Царстві Небеснім із Авраамом, Ісаком та Яковом.	11 Говорю же вам, что многие придут с востока и запада и займут свои места с Авраамом, Исааком и Иаковом в Царстве Небесном.
12 Сини ж Царства — повки́дані бу́дуть до те́мряви зо́внішньої — буде там плач і скре́гіт зубів“!	12 А те, кто должен был наследовать Царство, низвергнуты будут во тьму, где будет плач и скрежет зубовный».
13 I сказав Ісус сотникові: „Іди, і як повірив ти, нехай так тобі й станеться!“ І тієї ж години одужав слуга його.	13 «Ступай! — сказал Иисус центуриону. — Пусть будет тебе по вере твоей». И слуга [его] был исцелен в тот же час.
14 Як прийшов же Ісус до Петрового дому, то побачив тещу його, що лежала в гарячці.	14 Иисус пришел в дом Петра и увидел его тещу, лежащую в горячке.
15 І Він доторкнувся руки її, — і гарячка покинула ту... І встала вона, та й Йому прислуго́вувала!	15 Он прикоснулся к ее руке, и жар у нее спал. Она поднялась и стала прислуживать Ему.
16 А коли настав вечір, привели́ багатьох біснуватих до Нього, — і Він словом Своїм вигнав ду́хів, а недужих усіх уздорови́в,	16 С наступлением вечера привели к Иисусу множество одержимых бесами. Он словом Своим изгнал духов и исцелил всех больных;
17 щоб спра́вдилося, що сказав був Ісая пророк, промовляючи: „Він узяв наші немочі, і неду́ги поніс“.	17 это произошло во исполнение сказанного через пророка Исайю: «Он взял на Себя немощи наши и прочь унес наши болезни».
18 А як угледів Ісус навко́ло Себе багато наро́ду, наказав перепли́нути на то́й бік.	18 Иисус, увидев вокруг Себя толпу народа, велел переправляться на другой берег.
19 І приступив один книжник та й до Нього сказав: „Учителю, я піду́ за Тобою, хоч би куди ти пішов!“	19 К Нему подошел тогда один из книжников и сказал: «Учитель, я хочу следовать за Тобой, куда бы Ты ни шел».
20 Промовляє до нього Ісус: „Мають но́ри лисиці, а гні́зда небесні пташки́, — Син же Лю́дський не має де й голови́ прихили́ти“.	20 Иисус ответил ему: «У лисиц есть норы, и у птиц поднебесных — гнезда, а Сыну Человеческому негде голову преклонить».
21 А і́нший із у́чнів промовив до Ньо́го: „Дозволь мені, Господи, перше піти та ба́тька свого похова́ти“.	21 Другой, ученик [Его], сказал: «Господи! Позволь мне прежде пойти и похоронить отца моего».
22 А Ісус йому каже: „Іди за Мною, і зостав мертвим ховати мерців своїх!“	22 Иисус же возразил ему: «Следуй за Мной и предоставь мертвецам хоронить своих мертвых!»
23 І коли Він до чо́вна вступив, за Ним увійшли Його у́чні.	23 Иисус вошел в лодку. Ученики Его последовали за Ним.
24 І ось буря велика зірва́лась на морі, аж чо́вен зачав залива́тися хви́лями. А Він спав.	24 Внезапно на море поднялась такая большая буря, что лодку захлестывало волнами. А Иисус в это время спал.
25 І кинулись учні, і збудили Його та й благали: Рятуй, Господи, — ги́немо!“	25 Приблизившись к Нему, ученики разбудили Его. «Господи, — кричали они, — спаси! Погибаем!»
26 А Він відповів їм: „Чого полохливі ви, маловірні?“ Тоді встав, заказав бурі й морю, — і тиша велика настала.	26 «Что же вы оробели? — сказал Он им. — Как мало веры у вас!» Он встал и усмирил ветры и море — наступила полная тишина.
27 А народ дивувався й казав: „Хто ж це такий, що ві́три та море слухня́ні Йому́?“	27 Все были потрясены. «Кто же Он такой? Даже ветры и море повинуются Ему!» — говорили они.
28 І, як прибув Він на то́й бік, до землі Гадари́нської, перестріли Його два біснуваті, що вийшли з могильних пече́р, дуже люті, так що ніхто не міг перехо́дити тією дорогою.	28 Когда Иисус оказался на другом берегу, в земле гадаринской, навстречу Ему из могильных пещер вышли двое. Были они одержимы бесами и настолько свирепы, что никто не мог пройти той дорогой.
29 І ось, вони стали кричати, говорячи: „Що́ Тобі, Сину Божий, до нас? Прийшов Ти сюди передчасно нас мучити?“	29 «Что Тебе нужно от нас, Сын Божий? — закричали они. — Ты пришел сюда мучить нас раньше времени?»
30 А опо́даль від них пасся гурт великий свине́й.	30 Вдали от них паслось большое стадо свиней.
31 І просилися де́мони, кажучи: „Коли виженеш нас, то пошли нас у той гурт свине́й“.	31 И бесы стали просить Его: «Если Ты изгонишь нас, пусти нас в это стадо свиней».
32 А Він відповів їм: „Ідіть“. І вийшли вони, і пішли в гурт свиней. І ось кинувся з кручі до моря ввесь гурт, — і потопи́вся в воді.	32 «Идите», — ответил им Иисус. Оставив одержимых, бесы вошли в свиней. В тот же миг всё стадо ринулось с кручи в море и погибло в волнах.
33 Пастухи ж повтікали; а коли прибули́ вони в місто, то про все розповіли́, і про біснуватих.	33 Свинопасы побежали в город и рассказали там обо всём, что случилось с одержимыми.
34 І ось, усе місто вийшло назу́стріч Ісусові. Як Його ж угледіли, то стали благати, щоб пішов Собі з їхнього кра́ю!	34 Тогда весь город вышел навстречу Иисусу. И, увидев Его, они попросили, чтобы Он не заходил в их город и покинул его окрестности.

⚡ 1.0x

Старий
завіт

Новий
завіт

Вiд Матвiя

Розділ 8

Евангелие по Матфею

Глава 8

Вiд Матвiя

Розділ 8

Евангелие по Матфею

Глава 8

Старий завіт

Новий завіт

Вiд Матвiя

Розділ 8

Евангелие по Матфею

Глава 8

Вiд Матвiя

Розділ 8

Евангелие по Матфею

Глава 8

Старий
завіт

Новий
завіт