ЗахарiяРозділ 4 |
1 |
2 І сказав він до мене: „Що́ ти бачиш?“ А я відказав: „Бачу я, — ось світи́льник, увесь із золота, і ча́ша на верху́ його, і сім лямпад його на ньому, і по сім ру́рочок для лямпад, що на верху його. |
3 І дві оли́вки на ньому, — одна з прави́ці чаші, а одна на ліви́ці її“. |
4 І говорив я й сказав до ангола, що говорив зо мною, кажучи: „Що́ це, мій пане?“ |
5 І відповів ангол, що говорив зо мною, та й сказав мені: „Чи ж ти не знаєш, що це таке?“ А я відказав: „Ні, пане!“ |
6 І відповів він, і сказав мені, говорячи: „Оце таке Господнє слово до Зорова́веля: Не силою й не міццю, але тільки Моїм Духом, говорить Господь Саваот. |
7 Хто́ ти, го́ро велика? Перед Зорова́велем ти станеш рівни́ною. І він винесе нарі́жного каменя при криках: Милість, милість йому́!“ |
8 І було мені слово Господнє таке: |
9 „Зорова́велеві ру́ки заклали цей дім, і руки його ви́кінчать, і ти пізнаєш, що Госпо́дь Савао́т послав мене до вас. |
10 Бо хто буде пого́рджувати днем малих рече́й? Але будуть ті́шитися, і будуть дивитись на теслярського виска́ в руці Зорова́веля ті се́меро, — Господні очі, що ходять по всій землі“. |
11 І заговорив я та й до нього сказав: „Що це за дві оливки право́руч свічника й ліво́руч його?“ |
12 І заговорив я вдруге, та й до нього сказав: „Що це за дві галу́зки оливок, що через дві золоті ру́рки виливають з себе золото? |
13 І сказав він до мене, говорячи: „Хіба ти не знаєш, що це?“ А я відказав: „Ні, пане!“ |
14 І він сказав: „Це два Пома́занці, що стоять перед Господом всієї землі“. |
Книга пророка ЗахарииГлава 4 |
1 |
2 И сказал мне: что ты видишь? И сказал я: я вижу, вот светильник, весь золотой, и на верху его чаша, и семь лампад его на нем, и по семи трубочек у лампад, которые наверху его. |
3 И две маслины подле него, одна по правую сторону чаши, а другая по левую сторону ее. |
4 И отвечал я, и сказал Ангелу, говорившему со мною: что это, господин мой? |
5 И отвечал Ангел, говоривший со мною, и сказал мне: а ты не знаешь, что это? я сказал: нет, господин мой. |
6 И отвечал он, и сказал мне: это слово Иеговы к Зерувавелю: не силою и не крепостью, но Духом Моим, говорит Иегова воинств. |
7 Что ты, великая гора, пред Зерувавелем? равнина. И он изнесет основный камень, при восклицаниях: благодать, благодать Ему! |
8 И было слово Иеговы ко мне: |
9 Руки Зерувавеля основали дом сей, и руки его кончат; и узнаешь, что Иегова воинств послал Меня к вам. |
10 Ибо кто может презирать день малостей, когда на свинцовый отвес в руке Зерувавеля весело смотрят оные семеро, то есть, очи Иеговы, объемлющие всю землю? |
11 |
12 И еще отвечал я и сказал ему: что эти две ветви масличные, которые двумя золотыми трубочками льют из себя золото? |
13 И сказал он мне: а ты не знаешь что это? я сказал: нет господин мой. |
14 И сказал он: это два сына елея, стоящие пред Господом всей земли. |
ЗахарiяРозділ 4 |
Книга пророка ЗахарииГлава 4 |
1 |
1 |
2 І сказав він до мене: „Що́ ти бачиш?“ А я відказав: „Бачу я, — ось світи́льник, увесь із золота, і ча́ша на верху́ його, і сім лямпад його на ньому, і по сім ру́рочок для лямпад, що на верху його. |
2 И сказал мне: что ты видишь? И сказал я: я вижу, вот светильник, весь золотой, и на верху его чаша, и семь лампад его на нем, и по семи трубочек у лампад, которые наверху его. |
3 І дві оли́вки на ньому, — одна з прави́ці чаші, а одна на ліви́ці її“. |
3 И две маслины подле него, одна по правую сторону чаши, а другая по левую сторону ее. |
4 І говорив я й сказав до ангола, що говорив зо мною, кажучи: „Що́ це, мій пане?“ |
4 И отвечал я, и сказал Ангелу, говорившему со мною: что это, господин мой? |
5 І відповів ангол, що говорив зо мною, та й сказав мені: „Чи ж ти не знаєш, що це таке?“ А я відказав: „Ні, пане!“ |
5 И отвечал Ангел, говоривший со мною, и сказал мне: а ты не знаешь, что это? я сказал: нет, господин мой. |
6 І відповів він, і сказав мені, говорячи: „Оце таке Господнє слово до Зорова́веля: Не силою й не міццю, але тільки Моїм Духом, говорить Господь Саваот. |
6 И отвечал он, и сказал мне: это слово Иеговы к Зерувавелю: не силою и не крепостью, но Духом Моим, говорит Иегова воинств. |
7 Хто́ ти, го́ро велика? Перед Зорова́велем ти станеш рівни́ною. І він винесе нарі́жного каменя при криках: Милість, милість йому́!“ |
7 Что ты, великая гора, пред Зерувавелем? равнина. И он изнесет основный камень, при восклицаниях: благодать, благодать Ему! |
8 І було мені слово Господнє таке: |
8 И было слово Иеговы ко мне: |
9 „Зорова́велеві ру́ки заклали цей дім, і руки його ви́кінчать, і ти пізнаєш, що Госпо́дь Савао́т послав мене до вас. |
9 Руки Зерувавеля основали дом сей, и руки его кончат; и узнаешь, что Иегова воинств послал Меня к вам. |
10 Бо хто буде пого́рджувати днем малих рече́й? Але будуть ті́шитися, і будуть дивитись на теслярського виска́ в руці Зорова́веля ті се́меро, — Господні очі, що ходять по всій землі“. |
10 Ибо кто может презирать день малостей, когда на свинцовый отвес в руке Зерувавеля весело смотрят оные семеро, то есть, очи Иеговы, объемлющие всю землю? |
11 І заговорив я та й до нього сказав: „Що це за дві оливки право́руч свічника й ліво́руч його?“ |
11 |
12 І заговорив я вдруге, та й до нього сказав: „Що це за дві галу́зки оливок, що через дві золоті ру́рки виливають з себе золото? |
12 И еще отвечал я и сказал ему: что эти две ветви масличные, которые двумя золотыми трубочками льют из себя золото? |
13 І сказав він до мене, говорячи: „Хіба ти не знаєш, що це?“ А я відказав: „Ні, пане!“ |
13 И сказал он мне: а ты не знаешь что это? я сказал: нет господин мой. |
14 І він сказав: „Це два Пома́занці, що стоять перед Господом всієї землі“. |
14 И сказал он: это два сына елея, стоящие пред Господом всей земли. |