ЧислаРозділ 35 |
|
1 |
|
2 „Накажи Ізраїлевим синам, і нехай вони дадуть Левитам зо спа́дку свого володіння міста́ на сидіння; і пасови́сько для міст навколо них дасте ви Левитам. |
|
3 І будуть ті міста їм на сидіння, а їхні пасови́ська будуть для їхньої скотини, і для їхньої худоби та для всієї їхньої звірини. |
|
4 А пасови́ська тих міст, що дасте Левитам, будуть тягнутись від міської стіни й назо́вні — тисяча локтів навко́ло. |
|
5 І відміряєте поза містом на схі́дню сторону — дві тисячі лі́ктів, і на півде́нну сторону — дві тисячі ліктів, і на за́хідню сторону — дві тисячі ліктів, і на півні́чну сторону — дві тисячі ліктів, а місто — усере́дині. Це будуть для вас міські пасови́ська. |
|
6 А з міст, що дасте́ Левитам, буде шість міст на схо́вища, що дасте, щоб утікати туди убі́йникові. А окрім них дасте́ сорок і два міста. |
|
7 Усі ті міста, що дасте Левитам, — сорок і вісім їхніх міст та їхні пасови́ська. |
|
8 А ті міста, що дасте з володіння Ізраїлевих синів, — від більшого дасте більше, а від меншого — менше, кожен за спа́дком своїм, яким володітиме, дасть із своїх міст Левитам“. |
|
9 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи: |
|
10 „Промовляй до Ізраїлевих синів та й скажи їм: Коли ви пере́йдете Йорда́н до ханаанського кра́ю, |
|
11 то виберіть собі міста, — вони будуть на схо́вища для вас, і втече туди убійник, що заб'є душу невмисне. |
|
12 І будуть для вас ті міста на схо́вища перед месником, і не помре убійник, поки не стане на суд перед громадою. |
|
13 А ті міста, що дасте, — шість міст на схо́вища буде для вас. |
|
14 Три місті дасте по той бік Йорда́ну, а три місті дасте в ханаанському кра́ї, — вони будуть міста на схо́вища. |
|
15 Ці шість міст будуть на схо́вища для Ізраїлевих синів, і для прихо́дька та для осілого серед них, щоб утік туди кожен, хто заб'є кого невми́сне. |
|
16 |
|
17 А якщо вдарив його ка́менем, що був у руці, що від нього можна померти, і той помер, — він убійник, буде конче забитий той убійник. |
|
18 Або вдарив його дерев'я́ним знаряддям, що було в руці, що від нього можна померти, і той помер, — він убійник, буде конче забитий той убійник. |
|
19 Месник за кров — він заб'є убійника; як спіткає його, він заб'є його. |
|
20 А якщо пхне його з не́нависти, або кине на нього чим навмисне, а той помре, |
|
21 або з ворогува́ння вдарив його своєю рукою, а той помер, — буде конче забитий той, хто вдарив, він убійник; ме́сник за кров заб'є убійника, як спіткає його. |
|
22 А як хто випадко́во, без не́нависти пхнув кого або кинув на нього невмисне якимбудь знаря́ддям, |
|
23 або якимбудь ка́менем, що від нього можна померти, кинув на нього не бачачи, і той помер, а він не був ворог йому й не шукав йому зла, |
|
24 то розсудить громада між убійником та між ме́сником за кров за цими постановами. |
|
25 І громада ви́зволить убійника з руки месника за кров, і громада верне його до міста схо́вища його, що втік був туди. І ося́де він у ньому аж до смерти найвищого священика, пома́заного святою оливою. |
|
26 А якщо убійник, виходячи, вийде з границі міста схо́вища його, куди втік був, |
|
27 і зна́йде його месник за кров поза границями міста схо́вища його, і замордує месник за кров убійника, — нема йому вини кро́ви! |
|
28 Бо він пови́нен сидіти в місті сховища свого аж до смерти найвищого священика. А по смерті найвищого священика ве́рнеться убійник до землі володіння свого. |
|
29 І буде це для вас на правну постанову для ваших поколінь по всіх ваших оселях. |
|
30 Коли хто заб'є кого, то месник за словами свідків заб'є убійника. А одного свідка не до́сить проти кого, щоб осудити на смерть. |
|
31 І не ві́зьмете окупу для душі убійника, що він повинен умерти, бо буде він конче забитий. |
|
32 І не ві́зьмете о́купу від змушеного втікати до міста схо́вища його, щоб вернувся сидіти в краю́ до смерти священика. |
|
33 І не збезче́стите того кра́ю, що ви в ньому, бо та кров — вона безче́стить край, а краєві не проща́ється за кров, що проли́та в ньому, як тільки кров'ю того, хто її пролив. |
|
34 І не занечи́стиш того кра́ю, що ви сидите в ньому, що Я пробуваю серед нього. Бо Я — Господь, що пробуваю посеред синів Ізраїлевих!“ |
ЧислаГлава 35 |
|
1 |
|
2 – Вели исраильтянам дать левитам города для обитания из надела, которым они владеют. Дайте им и пастбища вокруг городов. |
|
3 Тогда у них будут города для обитания и пастбища для стад, отар и прочего скота. |
|
4 Пастбища для скота вокруг городов, которые вы дадите левитам, пусть простираются на четыреста пятьдесят метров вокруг городской стены. |
|
5 Вне города отмерьте девятьсот метров на восток, девятьсот метров на юг, девятьсот метров на запад и девятьсот метров на север, а город – посередине. Эта земля будет у них городским пастбищем для скота. |
|
6 |
|
7 Всего дайте левитам сорок восемь городов с пастбищами. |
|
8 Города, которые вы дадите левитам из удела исраильтян, нужно давать по уделу каждого рода: берите много городов у родов, чей удел больше, но меньше у тех, чей удел меньше. |
|
9 Вечный сказал Мусе: |
|
10 – Обратись к исраильтянам и скажи им: |
|
11 то выберите себе города-убежища, куда сможет убежать всякий, кто убил человека неумышленно. |
|
12 Они будут у вас убежищем от мстителя, чтобы убийце не погибнуть, прежде чем он предстанет перед обществом на суд. |
|
13 Шесть городов, которые вы назначите, будут у вас городами-убежищами. |
|
14 Назначьте три города на этой стороне Иордана и три в Ханаане как города-убежища. |
|
15 Шесть этих городов будут убежищем для исраильтян, пришельцев и поселенцев среди вас: сюда сможет убежать всякий, кто убил человека неумышленно. |
|
16 Если человек ударит другого железным предметом так, что тот умрёт, он убийца. Убийцу нужно предать смерти. |
|
17 Или если у человека в руке камень, которым можно убить, и он ударит другого так, что тот умрёт, он убийца. Убийцу нужно предать смерти. |
|
18 Или если у человека в руке деревянный предмет, которым можно убить, и он ударит другого так, что тот умрёт, он убийца. Убийцу нужно предать смерти. |
|
19 Мститель за кровь – это тот, кто предаст убийцу смерти; встретив его, он предаст его смерти. |
|
20 Если человек со злым умыслом толкнёт другого или бросит в него что-нибудь так, что тот умрёт, |
|
21 или во вражде ударит его кулаком так, что тот умрёт, его нужно предать смерти – он убийца. Встретив убийцу, мститель за кровь предаст его смерти. |
|
22 Но если человек без вражды, нечаянно толкнёт другого или без злого умысла бросит в него чем-нибудь |
|
23 или, не видя его, уронит на него камень, которым можно убить, и тот умрёт, хотя он не враждовал с ним и не желал ему зла, |
|
24 то пусть общество рассудит между убийцей и мстителем за кровь по этим законам. |
|
25 Пусть народ защитит убийцу от мстителя за кровь и отправит его обратно, в город-убежище, куда он убежал. Пусть он живёт там до смерти главного священнослужителя, помазанного священным маслом. |
|
26 Но если убийца выйдет из города-убежища, в который он убежал, |
|
27 и мститель за кровь найдёт его вне города, то мститель может убить его и не будет виновен в убийстве. |
|
28 Убийца должен находиться в городе-убежище до смерти главного священнослужителя. Только после смерти главного священнослужителя он может вернуться домой. |
|
29 Таковы установленные законы для вас и грядущих поколений, где бы вы ни жили. |
|
30 Любого, кто убьёт человека, нужно предать смерти как убийцу по показанию свидетелей. Но нельзя предавать смерти по показанию лишь одного свидетеля. |
|
31 Не берите выкупа за жизнь убийцы, который заслужил смерть. Его непременно нужно предать смерти. |
|
32 Не берите выкупа за убежавшего в город-убежище, чтобы позволить ему вернуться и жить на своей земле, прежде чем умрёт главный священнослужитель. |
|
33 Не оскверняйте землю, где вы живёте. Кровь оскверняет землю, и для земли, на которую была пролита кровь, нельзя совершить очищение иначе, как кровью того, кто её пролил. |
|
34 Не оскверняйте землю, где вы живёте, и где обитаю Я. Ведь Я, Вечный, обитаю среди исраильтян». |
ЧислаРозділ 35 |
ЧислаГлава 35 |
|
1 |
1 |
|
2 „Накажи Ізраїлевим синам, і нехай вони дадуть Левитам зо спа́дку свого володіння міста́ на сидіння; і пасови́сько для міст навколо них дасте ви Левитам. |
2 – Вели исраильтянам дать левитам города для обитания из надела, которым они владеют. Дайте им и пастбища вокруг городов. |
|
3 І будуть ті міста їм на сидіння, а їхні пасови́ська будуть для їхньої скотини, і для їхньої худоби та для всієї їхньої звірини. |
3 Тогда у них будут города для обитания и пастбища для стад, отар и прочего скота. |
|
4 А пасови́ська тих міст, що дасте Левитам, будуть тягнутись від міської стіни й назо́вні — тисяча локтів навко́ло. |
4 Пастбища для скота вокруг городов, которые вы дадите левитам, пусть простираются на четыреста пятьдесят метров вокруг городской стены. |
|
5 І відміряєте поза містом на схі́дню сторону — дві тисячі лі́ктів, і на півде́нну сторону — дві тисячі ліктів, і на за́хідню сторону — дві тисячі ліктів, і на півні́чну сторону — дві тисячі ліктів, а місто — усере́дині. Це будуть для вас міські пасови́ська. |
5 Вне города отмерьте девятьсот метров на восток, девятьсот метров на юг, девятьсот метров на запад и девятьсот метров на север, а город – посередине. Эта земля будет у них городским пастбищем для скота. |
|
6 А з міст, що дасте́ Левитам, буде шість міст на схо́вища, що дасте, щоб утікати туди убі́йникові. А окрім них дасте́ сорок і два міста. |
6 |
|
7 Усі ті міста, що дасте Левитам, — сорок і вісім їхніх міст та їхні пасови́ська. |
7 Всего дайте левитам сорок восемь городов с пастбищами. |
|
8 А ті міста, що дасте з володіння Ізраїлевих синів, — від більшого дасте більше, а від меншого — менше, кожен за спа́дком своїм, яким володітиме, дасть із своїх міст Левитам“. |
8 Города, которые вы дадите левитам из удела исраильтян, нужно давать по уделу каждого рода: берите много городов у родов, чей удел больше, но меньше у тех, чей удел меньше. |
|
9 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи: |
9 Вечный сказал Мусе: |
|
10 „Промовляй до Ізраїлевих синів та й скажи їм: Коли ви пере́йдете Йорда́н до ханаанського кра́ю, |
10 – Обратись к исраильтянам и скажи им: |
|
11 то виберіть собі міста, — вони будуть на схо́вища для вас, і втече туди убійник, що заб'є душу невмисне. |
11 то выберите себе города-убежища, куда сможет убежать всякий, кто убил человека неумышленно. |
|
12 І будуть для вас ті міста на схо́вища перед месником, і не помре убійник, поки не стане на суд перед громадою. |
12 Они будут у вас убежищем от мстителя, чтобы убийце не погибнуть, прежде чем он предстанет перед обществом на суд. |
|
13 А ті міста, що дасте, — шість міст на схо́вища буде для вас. |
13 Шесть городов, которые вы назначите, будут у вас городами-убежищами. |
|
14 Три місті дасте по той бік Йорда́ну, а три місті дасте в ханаанському кра́ї, — вони будуть міста на схо́вища. |
14 Назначьте три города на этой стороне Иордана и три в Ханаане как города-убежища. |
|
15 Ці шість міст будуть на схо́вища для Ізраїлевих синів, і для прихо́дька та для осілого серед них, щоб утік туди кожен, хто заб'є кого невми́сне. |
15 Шесть этих городов будут убежищем для исраильтян, пришельцев и поселенцев среди вас: сюда сможет убежать всякий, кто убил человека неумышленно. |
|
16 |
16 Если человек ударит другого железным предметом так, что тот умрёт, он убийца. Убийцу нужно предать смерти. |
|
17 А якщо вдарив його ка́менем, що був у руці, що від нього можна померти, і той помер, — він убійник, буде конче забитий той убійник. |
17 Или если у человека в руке камень, которым можно убить, и он ударит другого так, что тот умрёт, он убийца. Убийцу нужно предать смерти. |
|
18 Або вдарив його дерев'я́ним знаряддям, що було в руці, що від нього можна померти, і той помер, — він убійник, буде конче забитий той убійник. |
18 Или если у человека в руке деревянный предмет, которым можно убить, и он ударит другого так, что тот умрёт, он убийца. Убийцу нужно предать смерти. |
|
19 Месник за кров — він заб'є убійника; як спіткає його, він заб'є його. |
19 Мститель за кровь – это тот, кто предаст убийцу смерти; встретив его, он предаст его смерти. |
|
20 А якщо пхне його з не́нависти, або кине на нього чим навмисне, а той помре, |
20 Если человек со злым умыслом толкнёт другого или бросит в него что-нибудь так, что тот умрёт, |
|
21 або з ворогува́ння вдарив його своєю рукою, а той помер, — буде конче забитий той, хто вдарив, він убійник; ме́сник за кров заб'є убійника, як спіткає його. |
21 или во вражде ударит его кулаком так, что тот умрёт, его нужно предать смерти – он убийца. Встретив убийцу, мститель за кровь предаст его смерти. |
|
22 А як хто випадко́во, без не́нависти пхнув кого або кинув на нього невмисне якимбудь знаря́ддям, |
22 Но если человек без вражды, нечаянно толкнёт другого или без злого умысла бросит в него чем-нибудь |
|
23 або якимбудь ка́менем, що від нього можна померти, кинув на нього не бачачи, і той помер, а він не був ворог йому й не шукав йому зла, |
23 или, не видя его, уронит на него камень, которым можно убить, и тот умрёт, хотя он не враждовал с ним и не желал ему зла, |
|
24 то розсудить громада між убійником та між ме́сником за кров за цими постановами. |
24 то пусть общество рассудит между убийцей и мстителем за кровь по этим законам. |
|
25 І громада ви́зволить убійника з руки месника за кров, і громада верне його до міста схо́вища його, що втік був туди. І ося́де він у ньому аж до смерти найвищого священика, пома́заного святою оливою. |
25 Пусть народ защитит убийцу от мстителя за кровь и отправит его обратно, в город-убежище, куда он убежал. Пусть он живёт там до смерти главного священнослужителя, помазанного священным маслом. |
|
26 А якщо убійник, виходячи, вийде з границі міста схо́вища його, куди втік був, |
26 Но если убийца выйдет из города-убежища, в который он убежал, |
|
27 і зна́йде його месник за кров поза границями міста схо́вища його, і замордує месник за кров убійника, — нема йому вини кро́ви! |
27 и мститель за кровь найдёт его вне города, то мститель может убить его и не будет виновен в убийстве. |
|
28 Бо він пови́нен сидіти в місті сховища свого аж до смерти найвищого священика. А по смерті найвищого священика ве́рнеться убійник до землі володіння свого. |
28 Убийца должен находиться в городе-убежище до смерти главного священнослужителя. Только после смерти главного священнослужителя он может вернуться домой. |
|
29 І буде це для вас на правну постанову для ваших поколінь по всіх ваших оселях. |
29 Таковы установленные законы для вас и грядущих поколений, где бы вы ни жили. |
|
30 Коли хто заб'є кого, то месник за словами свідків заб'є убійника. А одного свідка не до́сить проти кого, щоб осудити на смерть. |
30 Любого, кто убьёт человека, нужно предать смерти как убийцу по показанию свидетелей. Но нельзя предавать смерти по показанию лишь одного свидетеля. |
|
31 І не ві́зьмете окупу для душі убійника, що він повинен умерти, бо буде він конче забитий. |
31 Не берите выкупа за жизнь убийцы, который заслужил смерть. Его непременно нужно предать смерти. |
|
32 І не ві́зьмете о́купу від змушеного втікати до міста схо́вища його, щоб вернувся сидіти в краю́ до смерти священика. |
32 Не берите выкупа за убежавшего в город-убежище, чтобы позволить ему вернуться и жить на своей земле, прежде чем умрёт главный священнослужитель. |
|
33 І не збезче́стите того кра́ю, що ви в ньому, бо та кров — вона безче́стить край, а краєві не проща́ється за кров, що проли́та в ньому, як тільки кров'ю того, хто її пролив. |
33 Не оскверняйте землю, где вы живёте. Кровь оскверняет землю, и для земли, на которую была пролита кровь, нельзя совершить очищение иначе, как кровью того, кто её пролил. |
|
34 І не занечи́стиш того кра́ю, що ви сидите в ньому, що Я пробуваю серед нього. Бо Я — Господь, що пробуваю посеред синів Ізраїлевих!“ |
34 Не оскверняйте землю, где вы живёте, и где обитаю Я. Ведь Я, Вечный, обитаю среди исраильтян». |