CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Еккл. 9
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
high-volume

Екклезiяст

Розділ 9

1 Ото ж бо все це я до серця свого взяв, і бачило серце моє все оце, що праведні й мудрі та їхні учи́нки — у Божій руці, так само любов чи нена́висть: Люди́на не знає нічого, що є перед нею!

2 Однакове всім випадає: праведному і безбожному, доброму й чистому та нечистому, і тому́, хто жертву прино́сить, і тому, хто жертви не приносить, як доброму, так і грішникові, тому, хто кляне́ться, як і тому, хто клятви боїться!

3 Оце зле у всім, що під сонцем тим ді́ється, — що одна́кове всім випада́є, і серце лю́дських синів повне зла, і за життя їхнього безу́мство в їхньому серці, а по то́му до мертвих відходять.

4 Хто знахо́диться поміж живих, той має надію, бо краще собаці живому, ніж ле́вові ме́ртвому!

5 Бо знають живі, що помруть, а померлі нічо́го не знають, і заплати немає вже їм, — бо забута і пам'ять про них,

6 і їхнє коха́ння, і їхня нена́висть, та за́здрощі їхні загинули вже, і нема вже їм ча́стки навіки ні в чо́му, що під сонцем тим ді́ється!

7 Тож іди, їж із радістю хліб свій, та з серцем веселим вино своє пий, коли Бог уподо́бав Собі твої вчинки!

8 Нехай кожного ча́су одежа твоя буде біла, і нехай на твоїй голові не бракує оли́ви!

9 Заживай життя з жінкою, яку ти кохаєш, по всі́ дні марно́ти твоєї, що Бог дав для тебе під сонцем на всі́ дні марно́ти твоєї,— бо оце твоя доля в житті та в твоєму труді́, що під сонцем ним тру́дишся ти!

10 Все, що всилі чинити рука твоя, теє роби, бо немає в шео́лі, куди ти йде́ш, ні роботи, ні ро́здуму, ані знання́, ані мудрости!

11 Зно́ву я бачив під сонцем, що біг не у ско́рих, і бій не в хоро́брих, а хліб не в премудрих, і не в розумних багатство, ні ласка — у знавців, — а від ча́су й наго́ди залежні вони!

12 Бо ча́су свого люди́на не знає, мов риби, поло́влені в па́губну сітку, і мов пта́хи, захо́плені в сі́льце, — так хапа́ються лю́дські сини за час лиха, коли воно на́гло спадає, на них!

13 Також оцю мудрість я бачив під сонцем, і велика для мене здавалась вона:

14 Було мале місто, і було в ньому мало людей. І раз прийшов цар великий до нього, й його оточи́в, і побудува́в проти нього велику обло́гу.

15 Але в ньому знайшлася люди́на убога, та мудра, і вона врятувала те місто своєю премудрістю, — та пізніше ніхто не згадав про цю вбогу люди́ну!

16 І я говорив: Краща мудрість за силу; одна́ко пого́рджується мудрість бідного, і не слухаються його слів!

17 Слова мудрих, почуті в споко́ї, кращі від крику володаря поміж безглу́здими.

18 Мудрість краща від зброї військо́вої, але один грішник погубить багато добра́.

Размышления Сулеймана

Глава 9

1 Итак, поразмышлял я над всем этим и заключил, что и праведные, и мудрецы, и их дела – в руках Всевышнего, но никто не знает, что ожидает его: любовь или ненависть.

2 Все разделяют одну участь: праведник и нечестивый, добрый и злой, чистый и нечистый, приносящий жертву и не приносящий жертвы.
Как бывает с добрым, так и с грешником,как с дающим клятвы, так и с тем, кто боится их давать.

3 Это и есть то зло, что происходит повсюду под солнцем: одна участь ожидает всех! Сердца людей полны зла и безумия, пока они живы, а после они отходят к умершим.

4 Любой, кто жив, имеет надежду; даже живой собаке лучше, чем мёртвому льву!

5 Ведь живые знают, что умрут, а мёртвые ничего не знают,и уже не будет им награды, и даже память о них утрачена.

6 Их любовь, их ненависть и их ревность уже исчезли,и никогда более они не будут участвовать во всём, что происходит под солнцем.

7 Итак, иди и ешь с удовольствием свой хлеб и пей вино своё с радостью в сердце, потому что Всевышнему угодны твои дела.

8 Всегда носи свою лучшую одежду и надуши волосы благовонным маслом.

9 Наслаждайся жизнью со своей женой, которую ты любишь, во все дни твоей пустой жизни, что дал тебе Всевышний под солнцем. Ведь такова твоя доля в жизни и в труде твоём под солнцем.

10 Всё, что ты в силах делать, делай, потому что в мире мёртвых, куда ты пойдёшь, нет ни работы, ни размышления, ни знания, ни мудрости.

11 И ещё кое-что я видел под солнцем:
не обязательно в беге побеждают быстрые, а в битве – храбрые,не всегда у мудрых есть хлеб, а у разумных – богатство,как не всегда образованные пользуются благосклонностью, потому что всё зависит от времени и случая.

12 Человек не знает, когда придёт его час:
как рыбы попадаются в губительную сеть, или птицы – в силки,так и люди бывают пойманы в день несчастья, который приходит к ним нежданно.

13 Я также видел под солнцем такой пример мудрости, который впечатлил меня:

14 был маленький город с небольшим населением. И могучий царь пошёл против него, окружил его и провёл большие осадные работы против него.

15 Но в том городе был мудрый бедняк, и он спас этот город своей мудростью. Однако после никто не вспомнил об этом бедном человеке.

16 Тогда сказал я: «Мудрость лучше силы». Но мудростью бедняка пренебрегают и на слова его не обращают внимания.

17 Лучше внимать тихо сказанным словам мудреца, чем крикам правителя глупых.

18 Мудрость лучше орудий войны, но один согрешивший может погубить много доброго.

Екклезiяст

Розділ 9

Размышления Сулеймана

Глава 9

1 Ото ж бо все це я до серця свого взяв, і бачило серце моє все оце, що праведні й мудрі та їхні учи́нки — у Божій руці, так само любов чи нена́висть: Люди́на не знає нічого, що є перед нею!

1 Итак, поразмышлял я над всем этим и заключил, что и праведные, и мудрецы, и их дела – в руках Всевышнего, но никто не знает, что ожидает его: любовь или ненависть.

2 Однакове всім випадає: праведному і безбожному, доброму й чистому та нечистому, і тому́, хто жертву прино́сить, і тому, хто жертви не приносить, як доброму, так і грішникові, тому, хто кляне́ться, як і тому, хто клятви боїться!

2 Все разделяют одну участь: праведник и нечестивый, добрый и злой, чистый и нечистый, приносящий жертву и не приносящий жертвы.
Как бывает с добрым, так и с грешником,как с дающим клятвы, так и с тем, кто боится их давать.

3 Оце зле у всім, що під сонцем тим ді́ється, — що одна́кове всім випада́є, і серце лю́дських синів повне зла, і за життя їхнього безу́мство в їхньому серці, а по то́му до мертвих відходять.

3 Это и есть то зло, что происходит повсюду под солнцем: одна участь ожидает всех! Сердца людей полны зла и безумия, пока они живы, а после они отходят к умершим.

4 Хто знахо́диться поміж живих, той має надію, бо краще собаці живому, ніж ле́вові ме́ртвому!

4 Любой, кто жив, имеет надежду; даже живой собаке лучше, чем мёртвому льву!

5 Бо знають живі, що помруть, а померлі нічо́го не знають, і заплати немає вже їм, — бо забута і пам'ять про них,

5 Ведь живые знают, что умрут, а мёртвые ничего не знают,и уже не будет им награды, и даже память о них утрачена.

6 і їхнє коха́ння, і їхня нена́висть, та за́здрощі їхні загинули вже, і нема вже їм ча́стки навіки ні в чо́му, що під сонцем тим ді́ється!

6 Их любовь, их ненависть и их ревность уже исчезли,и никогда более они не будут участвовать во всём, что происходит под солнцем.

7 Тож іди, їж із радістю хліб свій, та з серцем веселим вино своє пий, коли Бог уподо́бав Собі твої вчинки!

7 Итак, иди и ешь с удовольствием свой хлеб и пей вино своё с радостью в сердце, потому что Всевышнему угодны твои дела.

8 Нехай кожного ча́су одежа твоя буде біла, і нехай на твоїй голові не бракує оли́ви!

8 Всегда носи свою лучшую одежду и надуши волосы благовонным маслом.

9 Заживай життя з жінкою, яку ти кохаєш, по всі́ дні марно́ти твоєї, що Бог дав для тебе під сонцем на всі́ дні марно́ти твоєї,— бо оце твоя доля в житті та в твоєму труді́, що під сонцем ним тру́дишся ти!

9 Наслаждайся жизнью со своей женой, которую ты любишь, во все дни твоей пустой жизни, что дал тебе Всевышний под солнцем. Ведь такова твоя доля в жизни и в труде твоём под солнцем.

10 Все, що всилі чинити рука твоя, теє роби, бо немає в шео́лі, куди ти йде́ш, ні роботи, ні ро́здуму, ані знання́, ані мудрости!

10 Всё, что ты в силах делать, делай, потому что в мире мёртвых, куда ты пойдёшь, нет ни работы, ни размышления, ни знания, ни мудрости.

11 Зно́ву я бачив під сонцем, що біг не у ско́рих, і бій не в хоро́брих, а хліб не в премудрих, і не в розумних багатство, ні ласка — у знавців, — а від ча́су й наго́ди залежні вони!

11 И ещё кое-что я видел под солнцем:
не обязательно в беге побеждают быстрые, а в битве – храбрые,не всегда у мудрых есть хлеб, а у разумных – богатство,как не всегда образованные пользуются благосклонностью, потому что всё зависит от времени и случая.

12 Бо ча́су свого люди́на не знає, мов риби, поло́влені в па́губну сітку, і мов пта́хи, захо́плені в сі́льце, — так хапа́ються лю́дські сини за час лиха, коли воно на́гло спадає, на них!

12 Человек не знает, когда придёт его час:
как рыбы попадаются в губительную сеть, или птицы – в силки,так и люди бывают пойманы в день несчастья, который приходит к ним нежданно.

13 Також оцю мудрість я бачив під сонцем, і велика для мене здавалась вона:

13 Я также видел под солнцем такой пример мудрости, который впечатлил меня:

14 Було мале місто, і було в ньому мало людей. І раз прийшов цар великий до нього, й його оточи́в, і побудува́в проти нього велику обло́гу.

14 был маленький город с небольшим населением. И могучий царь пошёл против него, окружил его и провёл большие осадные работы против него.

15 Але в ньому знайшлася люди́на убога, та мудра, і вона врятувала те місто своєю премудрістю, — та пізніше ніхто не згадав про цю вбогу люди́ну!

15 Но в том городе был мудрый бедняк, и он спас этот город своей мудростью. Однако после никто не вспомнил об этом бедном человеке.

16 І я говорив: Краща мудрість за силу; одна́ко пого́рджується мудрість бідного, і не слухаються його слів!

16 Тогда сказал я: «Мудрость лучше силы». Но мудростью бедняка пренебрегают и на слова его не обращают внимания.

17 Слова мудрих, почуті в споко́ї, кращі від крику володаря поміж безглу́здими.

17 Лучше внимать тихо сказанным словам мудреца, чем крикам правителя глупых.

18 Мудрість краща від зброї військо́вої, але один грішник погубить багато добра́.

18 Мудрость лучше орудий войны, но один согрешивший может погубить много доброго.

1.0x