Библия - Обещанное Восстановление

Вихід

Розділ 13

1 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:

2 „Посвяти Мені кожного перворідного, що розкриває всяку утро́бу серед Ізраїлевих синів, серед люди́ни й серед худоби, — для Мене воно!“

3 І сказав Мойсей до народу: „Пам'ятайте той день, коли ви вийшли з Єгипту, із дому ра́бства! Бо силою руки Господь вивів вас ізвідти; і не будете їсти ква́шеного.

4 Ви виходите сьогодні, у місяці авіві.

5 І станеться, коли Господь уведе тебе до краю ханаанеянина, і хіттеянина, й амореянина, і хіввеянина, й євусеянина, що про нього присягнув був батькам твоїм, щоб дати тобі край, який тече молоком та медом, то ти бу́деш служити ту службу того місяця.

6 Сім день бу́деш їсти опрісноки, а дня сьомого — свято для Господа!

7 Опрі́сноки будуть їстися сім тих день, і не побачиться в тебе квашене, і не побачиться в тебе квашене в усім кра́ї твоїм!

8 І оповіси́ синові своєму того дня, говорячи: це для того, що вчинив мені Господь, коли я виходив із Єгипту“.

9 І буде тобі це за знака на руці твоїй, і за па́м'ятку між очима твоїми, щоб Господній Зако́н був в устах твоїх, бо сильною рукою Господь вивів тебе із Єгипту.

10 І будеш доде́ржуватися цієї постано́ви в означенім ча́сі її з року в рік.

11 І станеться, коли введе тебе Господь до землі ханаанеянина, як присяг був тобі та батькам твоїм, і дасть її тобі,

12 то відділиш усе, що розкриває утро́бу, для Господа, і все перворідне худоби, що буде в тебе, — самці́ для Господа!

13 А кожного віслюка́, що розкриває утробу, викупиш овечкою; а коли не викупиш, то зламай йому шию. І кожного перворідного лю́дського серед синів твоїх викупиш.

14 І станеться, коли взавтра запитає тебе син твій, говорячи: Що́ то? то відповіси йому: Силою Своєї руки вивів нас Господь із Єгипту, із дому рабства.

15 І сталося, коли фараон учинив запеклим своє серце, щоб не відпустити нас, то Господь повбивав усіх перворідних в єгипетськім краї, від перворідного лю́дського й аж до перворідного худоби. Тому то я прино́шу в жертву Господе́ві все чоловічої статі, що розкриває утро́бу, а кожного перворідного синів своїх викупляю.

16 І станеться це за знака на руці твоїй, і за пов'я́зку поміж очима твоїми, бо силою Своєї руки вивів нас Господь із Єгипту“.

17 І сталося, коли фараон відпустив був той народ, то Бог не повів їх дорогою землі филистимської, хоч була близька́ вона. Бо Бог сказав: „Щоб не пожалкував той наро́д, коли він побачить війну, і не вернувся до Єгипту“.

18 І повів Бог той народ окружно́ю дорогою пустині аж до Червоного моря. І вийшли Ізраїлеві сини з єгипетського краю узбро́єні.

19 А Мойсей забрав із собою кості Йо́сипа, бо присягою той закляв був Ізраїлевих синів, кажучи: „Напевно згадає Бог вас, і ви винесете з собою кості мої звідси“.

20 І вони ру́шили з Суккоту, і розта́борилися в Етам, на границі пустині.

21 А Господь ішов перед ними вдень у стовпі хмари, щоб провадити їх дорогою, а вночі́ в стовпі огню́, щоб світити їм, щоб ішли вдень та вночі.

22 Не відступав удень стовп хмари тієї, а вночі стовп огню з-перед обличчя народу!

Исход

Глава 13

1 Вечный сказал Мусе:

2 – Посвяти Мне каждого первенца мужского пола. Каждый первенец, рождённый исраильтянкой, и весь первородный приплод скота принадлежат Мне.

3 Муса сказал народу: – Помните день, когда вы вышли из Египта, из земли рабства, потому что Вечный вывел вас оттуда могучей рукой. В этот день не ешьте дрожжевой хлеб.

4 Вы уходите сегодня в месяце авиве (ранней весной).

5 Вечный клялся вашим предкам, что отдаст вам землю хананеев, хеттов, аморреев, иевусеев и хивеев, землю, где течёт молоко и мёд. Когда Он приведёт вас туда, соблюдайте в этом месяце такой обычай:

6 семь дней ешьте хлеб, приготовленный без закваски, а на седьмой день устраивайте праздник Вечному.

7 Семь дней ешьте пресный хлеб. У вас не должно быть ничего приготовленного на закваске; в ваших землях не должно быть никакой закваски во время этого праздника.

8 В тот день пусть каждый скажет своему сыну: «Я поступаю так в память о том, что Вечный сделал для меня, когда я вышел из Египта».

9 Этот обычай будет вам как напоминание, как знак на руке, как памятка на лбу о том, что Закон Вечного должен быть у вас на устах. Ведь Вечный вывел вас из Египта могучей рукой.

10 Соблюдайте этот обычай в назначенное время из года в год.

11 – После того как Вечный введёт вас в землю хананеев и отдаст её вам, как Он клялся вам и вашим предкам,

12 посвящайте Вечному всех первенцев. Все первенцы вашего скота мужского пола принадлежат Вечному.

13 За первородного ослика принесите выкуп – ягнёнка, а если не выкупите, то сверните ослику шею. За всех своих первенцев отдавайте выкуп.

14 В будущем, когда сын спросит у тебя: «Что это значит?» – скажи ему: «Вечный могучей рукой вывел нас из Египта, из земли рабства.

15 Когда сердцем фараона завладело упрямство, и он не хотел отпускать нас, Вечный погубил в Египте всех первенцев мужского пола: и людей, и животных. Вот почему я приношу в жертву Вечному всех первенцев мужского пола у скота, а за своих первенцев отдаю выкуп».

16 Этот обычай будет как напоминание, как знак на руке, как свидетельство на лбу, что Вечный могучей рукой вывел нас из Египта.

17 Когда фараон отпустил народ, Всевышний не повёл их через землю филистимлян, хотя так было ближе. Всевышний сказал: – Столкнувшись с филистимлянами в войне, они могут передумать и вернуться в Египет.

18 Всевышний повёл народ в обход, пустынной дорогой к Тростниковому морю. Исраильтяне ушли из Египта вооружённые для битвы.

19 Муса взял с собой останки Юсуфа, потому что Юсуф в своё время взял с сыновей Исраила клятву, сказав: – Всевышний непременно придёт к вам на помощь. Когда это случится, заберите с собой мои останки.

20 Оставив Суккот, они расположились лагерем в Етаме, на краю пустыни.

21 Днём Вечный шёл впереди них в облачном столбе, указывая им путь, а ночью в огненном столбе, чтобы давать им свет, поэтому так они могли передвигаться и днём, и ночью.

22 Ни облачный столб днём, ни огненный столб ночью ни разу не покидали народ Исраила.

Вихід Розділ 13	Исход Глава 13
1 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:	1 Вечный сказал Мусе:
2 „Посвяти Мені кожного перворідного, що розкриває всяку утро́бу серед Ізраїлевих синів, серед люди́ни й серед худоби, — для Мене воно!“	2 – Посвяти Мне каждого первенца мужского пола. Каждый первенец, рождённый исраильтянкой, и весь первородный приплод скота принадлежат Мне.
3 І сказав Мойсей до народу: „Пам'ятайте той день, коли ви вийшли з Єгипту, із дому ра́бства! Бо силою руки Господь вивів вас ізвідти; і не будете їсти ква́шеного.	3 Муса сказал народу: – Помните день, когда вы вышли из Египта, из земли рабства, потому что Вечный вывел вас оттуда могучей рукой. В этот день не ешьте дрожжевой хлеб.
4 Ви виходите сьогодні, у місяці авіві.	4 Вы уходите сегодня в месяце авиве (ранней весной).
5 І станеться, коли Господь уведе тебе до краю ханаанеянина, і хіттеянина, й амореянина, і хіввеянина, й євусеянина, що про нього присягнув був батькам твоїм, щоб дати тобі край, який тече молоком та медом, то ти бу́деш служити ту службу того місяця.	5 Вечный клялся вашим предкам, что отдаст вам землю хананеев, хеттов, аморреев, иевусеев и хивеев, землю, где течёт молоко и мёд. Когда Он приведёт вас туда, соблюдайте в этом месяце такой обычай:
6 Сім день бу́деш їсти опрісноки, а дня сьомого — свято для Господа!	6 семь дней ешьте хлеб, приготовленный без закваски, а на седьмой день устраивайте праздник Вечному.
7 Опрі́сноки будуть їстися сім тих день, і не побачиться в тебе квашене, і не побачиться в тебе квашене в усім кра́ї твоїм!	7 Семь дней ешьте пресный хлеб. У вас не должно быть ничего приготовленного на закваске; в ваших землях не должно быть никакой закваски во время этого праздника.
8 І оповіси́ синові своєму того дня, говорячи: це для того, що вчинив мені Господь, коли я виходив із Єгипту“.	8 В тот день пусть каждый скажет своему сыну: «Я поступаю так в память о том, что Вечный сделал для меня, когда я вышел из Египта».
9 І буде тобі це за знака на руці твоїй, і за па́м'ятку між очима твоїми, щоб Господній Зако́н був в устах твоїх, бо сильною рукою Господь вивів тебе із Єгипту.	9 Этот обычай будет вам как напоминание, как знак на руке, как памятка на лбу о том, что Закон Вечного должен быть у вас на устах. Ведь Вечный вывел вас из Египта могучей рукой.
10 І будеш доде́ржуватися цієї постано́ви в означенім ча́сі її з року в рік.	10 Соблюдайте этот обычай в назначенное время из года в год.
11 І станеться, коли введе тебе Господь до землі ханаанеянина, як присяг був тобі та батькам твоїм, і дасть її тобі,	11 – После того как Вечный введёт вас в землю хананеев и отдаст её вам, как Он клялся вам и вашим предкам,
12 то відділиш усе, що розкриває утро́бу, для Господа, і все перворідне худоби, що буде в тебе, — самці́ для Господа!	12 посвящайте Вечному всех первенцев. Все первенцы вашего скота мужского пола принадлежат Вечному.
13 А кожного віслюка́, що розкриває утробу, викупиш овечкою; а коли не викупиш, то зламай йому шию. І кожного перворідного лю́дського серед синів твоїх викупиш.	13 За первородного ослика принесите выкуп – ягнёнка, а если не выкупите, то сверните ослику шею. За всех своих первенцев отдавайте выкуп.
14 І станеться, коли взавтра запитає тебе син твій, говорячи: Що́ то? то відповіси йому: Силою Своєї руки вивів нас Господь із Єгипту, із дому рабства.	14 В будущем, когда сын спросит у тебя: «Что это значит?» – скажи ему: «Вечный могучей рукой вывел нас из Египта, из земли рабства.
15 І сталося, коли фараон учинив запеклим своє серце, щоб не відпустити нас, то Господь повбивав усіх перворідних в єгипетськім краї, від перворідного лю́дського й аж до перворідного худоби. Тому то я прино́шу в жертву Господе́ві все чоловічої статі, що розкриває утро́бу, а кожного перворідного синів своїх викупляю.	15 Когда сердцем фараона завладело упрямство, и он не хотел отпускать нас, Вечный погубил в Египте всех первенцев мужского пола: и людей, и животных. Вот почему я приношу в жертву Вечному всех первенцев мужского пола у скота, а за своих первенцев отдаю выкуп».
16 І станеться це за знака на руці твоїй, і за пов'я́зку поміж очима твоїми, бо силою Своєї руки вивів нас Господь із Єгипту“.	16 Этот обычай будет как напоминание, как знак на руке, как свидетельство на лбу, что Вечный могучей рукой вывел нас из Египта.
17 І сталося, коли фараон відпустив був той народ, то Бог не повів їх дорогою землі филистимської, хоч була близька́ вона. Бо Бог сказав: „Щоб не пожалкував той наро́д, коли він побачить війну, і не вернувся до Єгипту“.	17 Когда фараон отпустил народ, Всевышний не повёл их через землю филистимлян, хотя так было ближе. Всевышний сказал: – Столкнувшись с филистимлянами в войне, они могут передумать и вернуться в Египет.
18 І повів Бог той народ окружно́ю дорогою пустині аж до Червоного моря. І вийшли Ізраїлеві сини з єгипетського краю узбро́єні.	18 Всевышний повёл народ в обход, пустынной дорогой к Тростниковому морю. Исраильтяне ушли из Египта вооружённые для битвы.
19 А Мойсей забрав із собою кості Йо́сипа, бо присягою той закляв був Ізраїлевих синів, кажучи: „Напевно згадає Бог вас, і ви винесете з собою кості мої звідси“.	19 Муса взял с собой останки Юсуфа, потому что Юсуф в своё время взял с сыновей Исраила клятву, сказав: – Всевышний непременно придёт к вам на помощь. Когда это случится, заберите с собой мои останки.
20 І вони ру́шили з Суккоту, і розта́борилися в Етам, на границі пустині.	20 Оставив Суккот, они расположились лагерем в Етаме, на краю пустыни.
21 А Господь ішов перед ними вдень у стовпі хмари, щоб провадити їх дорогою, а вночі́ в стовпі огню́, щоб світити їм, щоб ішли вдень та вночі.	21 Днём Вечный шёл впереди них в облачном столбе, указывая им путь, а ночью в огненном столбе, чтобы давать им свет, поэтому так они могли передвигаться и днём, и ночью.
22 Не відступав удень стовп хмари тієї, а вночі стовп огню з-перед обличчя народу!	22 Ни облачный столб днём, ни огненный столб ночью ни разу не покидали народ Исраила.

⚡ 1.0x

Старий
завіт

Новий
завіт

Вихід

Розділ 13

Исход

Глава 13

Вихід

Розділ 13

Исход

Глава 13

Старий завіт

Новий завіт

Вихід

Розділ 13

Исход

Глава 13

Вихід

Розділ 13

Исход

Глава 13

Старий
завіт

Новий
завіт