Єремiя

Розділ 26

1 На поча́тку царюва́ння Єгоякима, сина Йосіїного, царя Юдиного, було оце слово від Господа, ка́жучи:

2 „Так говорить Господь: Стань на подві́р'ї Господнього дому, і будеш говорити всім Юдиним містам, що прихо́дять на поклі́н до Господнього дому, усі ті слова, що Я наказав був тобі, щоб до них говорити, — не вбав ані сло́ва.

3 Може почують вони, і ве́рнуться кожен зо своєї злої дороги, й Я пожалую щодо зла, яке ду́маю вчинити їм через злі їхні вчи́нки!

4 І скажеш до них: Так говорить Господь: Якщо ви не бу́дете прислу́хуватися до Мене, щоб ходити за Зако́ном Моїм, якого Я дав вам,

5 щоб прислу́хуватися до слів Моїх рабів пророків, яких Я посилаю до вас рано та пізно, та не слу́хали ви,

6 то вчиню́ з оцим домом, як з Шіло́, а місто це дам на прокля́ття для всіх наро́дів землі“.

7 І чули священики, і пророки, і ввесь наро́д Єремію, що говорив ці слова в Господньому домі.

8 І сталося, як Єремія закінчи́в говорити все, що наказав був Господь сказати до всього наро́ду, то схопи́ли його священики, і пророки, і ввесь наро́д, говорячи: „Ти конче помреш!

9 На́що пророкував ти Господнім Ім'я́м, кажучи: Як Шіло́, буде дім цей, а місто це буде зруйно́ване, так що не буде в ньому ме́шканця?“ І зібрався ввесь народ проти Єремії в Господньому домі.

10 І почули ці слова Юдині князі, і відійшли з царсько́го дому до дому Господнього, і сіли при вході до ново́ї Господньої брами.

11 І сказали священики та пророки до князі́в та до всього народу, говорячи: „Присуд смерти цьому́ чоловікові, бо він пророкував проти цього міста, як ви чули своїми ву́хами!“

12 І сказав Єремія до всіх князі́в і до всього наро́ду, говорячи: „Господь послав мене пророкувати проти цього дому, і проти цього міста всі ті слова́, що ви чули.

13 А тепер поліпші́ть ваші доро́ги та ваші чи́ни, і слухайтеся голосу Господа, вашого Бога, то пожалує Господь щодо зла, яке говорив був на вас.

14 А я — ось я в вашій руці: робіть мені як добре, і як правдиве в ваших оча́х!

15 Тільки справді пізна́єте ви, якщо ви вб'єте мене, що ви невинну кров спрова́дите на себе й на це місто та на ме́шканців його, бо Господь справді послав мене до вас говорити в ваші ву́ха всі ці слова́.“

16 І сказали князі та ввесь наро́д до священиків та до пророків: „Цей чоловік не підлягає присуду смерти, бо він говорив до нас Ім'я́м Господа, нашого Бога!“

17 І встали люди зо старши́х кра́ю, і сказали до всього збору наро́ду, гово́рячи:

18 „Міхей з Мораші пророкував за днів Єзекії, царя Юдиного, і сказав до всьо́го юдейського наро́ду, говорячи: Так говорить Господь Саваот: Сіон, як те поле, зао́раний буде, а Єрусалим за румо́вища стане, а гора цього храму — підгі́рками лісу.

19 Чи справді забив його Єзекія, цар Юдин, та ввесь Юда? Чи ж він не побоявся Господа, і не зла́годив Господнього лиця? І Господь пожалував щодо того зла, яке говорив був на них. А ми вчинимо таке велике зло на свої душі?

20 І також пророкував був Господнім Ім'я́м один чоловік, Урі́йя, син Шемаї, з Кір'ят-Єаріму, і пророкував проти цього міста та проти цього кра́ю всі ті слова́, як Єремія.

21 І почув був слова́ його цар Єгояким, і всі ли́царі його та всі князі́; і шукав цар способу забити його. І почув це Урійя, і злякався, й утік, і прийшов до Єгипту.

22 I послав цар Єгояким людей до Єгипту, — Елнатана, Ахборового сина, і людей з ним до Єгипту.

23 І вони ви́вели Урійю з Єгипту, і привели́ його до царя Єгоякима, а той ударив його мечем, а трупа його кинув до гробі́в про́стих людей“.

24 Але рука Ахикама, Шаханового сина, була з Єремією, щоб не дати його в руку наро́ду забити його.

Пророк Иеремия

Глава 26

1 В начале правления иудейского царя Иоакима, сына Иосии, было слово от Вечного:

2 – Так говорит Вечный: Встань во дворе храма Вечного и обратись к жителям всех городов Иудеи, которые приходят совершить поклонение в доме Вечного. Скажи им всё, что Я тебе повелю; не пропусти ни слова.

3 Может быть, они послушают и каждый оставит свои злые пути. Тогда Я передумаю и не нашлю беду, которую задумал обрушить на них за их злодеяния.

4 Скажи им: Так говорит Вечный: «Если вы не будете слушать Меня и исполнять Мой Закон, который Я дал вам,

5 если не будете слушаться слов Моих рабов пророков, которых Я посылал к вам снова и снова (хотя вы и не слушали),

6 то Я сделаю с этим домом то же, что Я сделал с Шило, а этот город будет проклят всеми народами земли».

7 Священнослужители, пророки и весь народ слушали, как Иеремия говорил эти слова в доме Вечного.

8 Но едва Иеремия закончил говорить народу всё, что повелел ему сказать Вечный, как священнослужители, пророки и народ схватили его, говоря: – Ты умрёшь!

9 Зачем ты пророчествуешь во имя Вечного, что этот дом станет, как Шило, а этот город будет разорён и оставлен?И весь народ столпился вокруг Иеремии в доме Вечного.

10 Когда об этом услышали вожди Иудеи, они пришли из царского дворца в дом Вечного и встали на свои места у входа в Новые ворота дома Вечного.

11 И священнослужители с пророками сказали вождям и всему народу: – Этого человека следует приговорить к смерти за то, что он пророчествовал против этого города. Вы это слышали своими ушами!

12 Тогда Иеремия сказал всем вождям и всему народу: – Вечный послал меня пророчествовать против этого дома и города обо всём том, что вы слышали.

13 Исправьте же ныне свои пути, оставьте свои злые деяния и слушайтесь Вечного, вашего Бога. Тогда Вечный передумает и не нашлёт беды, которую Он вам определил.

14 Что же до меня, то я в ваших руках; делайте со мной всё, что покажется вам правильным и справедливым.

15 Но знайте одно: если вы предадите меня смерти, то за невинную кровь ответите и вы сами, и этот город, и его жители, ведь истинно Вечный послал меня сказать вам все эти слова.

16 Тогда вожди и весь народ сказали священнослужителям и пророкам: – Этого человека не за что приговаривать к смерти! Он говорил нам во имя Вечного, нашего Бога.

17 Некоторые из старейшин страны вышли вперёд и обратились ко всему собранию народа со словами:

18 – Во дни Езекии, царя Иудеи, пророчествовал Михей из Морешета. Он говорил всему народу Иудеи: «Так говорит Вечный, Повелитель Сил:
Сион будет распахан, как поле, Иерусалим станет грудой развалин, а храмовая гора зарастёт лесом».

19 Но разве Езекия, царь Иудеи, или кто-то другой в Иудее, предал его смерти? Разве Езекия не убоялся Вечного и не стал искать Его милости? И разве Вечный не передумал насылать беду, которую Он предрёк им? Мы навлекаем на себя страшную беду!

20 (Некто Урия, сын Шемаи, из Кириат-Иеарима тоже пророчествовал во имя Вечного; он предрекал этому городу и стране то же самое, что и Иеремия.

21 Когда царь Иоаким со всеми своими военачальниками и приближёнными услышал его слова, то он хотел казнить Урию. Но Урия услышал об этом и в страхе бежал в Египет.

22 Тогда царь Иоаким снарядил в Египет Элнафана, сына Ахбора, с людьми.

23 Они увели Урию из Египта и доставили к царю Иоакиму, который велел сразить его мечом и бросить тело на общенародном кладбище.)

24 Но Ахикам, сын Шафана, вступился за Иеремию, чтобы его не отдали народу на растерзание.

Єремiя

Розділ 26

Пророк Иеремия

Глава 26

1 На поча́тку царюва́ння Єгоякима, сина Йосіїного, царя Юдиного, було оце слово від Господа, ка́жучи:

1 В начале правления иудейского царя Иоакима, сына Иосии, было слово от Вечного:

2 „Так говорить Господь: Стань на подві́р'ї Господнього дому, і будеш говорити всім Юдиним містам, що прихо́дять на поклі́н до Господнього дому, усі ті слова, що Я наказав був тобі, щоб до них говорити, — не вбав ані сло́ва.

2 – Так говорит Вечный: Встань во дворе храма Вечного и обратись к жителям всех городов Иудеи, которые приходят совершить поклонение в доме Вечного. Скажи им всё, что Я тебе повелю; не пропусти ни слова.

3 Може почують вони, і ве́рнуться кожен зо своєї злої дороги, й Я пожалую щодо зла, яке ду́маю вчинити їм через злі їхні вчи́нки!

3 Может быть, они послушают и каждый оставит свои злые пути. Тогда Я передумаю и не нашлю беду, которую задумал обрушить на них за их злодеяния.

4 І скажеш до них: Так говорить Господь: Якщо ви не бу́дете прислу́хуватися до Мене, щоб ходити за Зако́ном Моїм, якого Я дав вам,

4 Скажи им: Так говорит Вечный: «Если вы не будете слушать Меня и исполнять Мой Закон, который Я дал вам,

5 щоб прислу́хуватися до слів Моїх рабів пророків, яких Я посилаю до вас рано та пізно, та не слу́хали ви,

5 если не будете слушаться слов Моих рабов пророков, которых Я посылал к вам снова и снова (хотя вы и не слушали),

6 то вчиню́ з оцим домом, як з Шіло́, а місто це дам на прокля́ття для всіх наро́дів землі“.

6 то Я сделаю с этим домом то же, что Я сделал с Шило, а этот город будет проклят всеми народами земли».

7 І чули священики, і пророки, і ввесь наро́д Єремію, що говорив ці слова в Господньому домі.

7 Священнослужители, пророки и весь народ слушали, как Иеремия говорил эти слова в доме Вечного.

8 І сталося, як Єремія закінчи́в говорити все, що наказав був Господь сказати до всього наро́ду, то схопи́ли його священики, і пророки, і ввесь наро́д, говорячи: „Ти конче помреш!

8 Но едва Иеремия закончил говорить народу всё, что повелел ему сказать Вечный, как священнослужители, пророки и народ схватили его, говоря: – Ты умрёшь!

9 На́що пророкував ти Господнім Ім'я́м, кажучи: Як Шіло́, буде дім цей, а місто це буде зруйно́ване, так що не буде в ньому ме́шканця?“ І зібрався ввесь народ проти Єремії в Господньому домі.

9 Зачем ты пророчествуешь во имя Вечного, что этот дом станет, как Шило, а этот город будет разорён и оставлен?И весь народ столпился вокруг Иеремии в доме Вечного.

10 І почули ці слова Юдині князі, і відійшли з царсько́го дому до дому Господнього, і сіли при вході до ново́ї Господньої брами.

10 Когда об этом услышали вожди Иудеи, они пришли из царского дворца в дом Вечного и встали на свои места у входа в Новые ворота дома Вечного.

11 І сказали священики та пророки до князі́в та до всього народу, говорячи: „Присуд смерти цьому́ чоловікові, бо він пророкував проти цього міста, як ви чули своїми ву́хами!“

11 И священнослужители с пророками сказали вождям и всему народу: – Этого человека следует приговорить к смерти за то, что он пророчествовал против этого города. Вы это слышали своими ушами!

12 І сказав Єремія до всіх князі́в і до всього наро́ду, говорячи: „Господь послав мене пророкувати проти цього дому, і проти цього міста всі ті слова́, що ви чули.

12 Тогда Иеремия сказал всем вождям и всему народу: – Вечный послал меня пророчествовать против этого дома и города обо всём том, что вы слышали.

13 А тепер поліпші́ть ваші доро́ги та ваші чи́ни, і слухайтеся голосу Господа, вашого Бога, то пожалує Господь щодо зла, яке говорив був на вас.

13 Исправьте же ныне свои пути, оставьте свои злые деяния и слушайтесь Вечного, вашего Бога. Тогда Вечный передумает и не нашлёт беды, которую Он вам определил.

14 А я — ось я в вашій руці: робіть мені як добре, і як правдиве в ваших оча́х!

14 Что же до меня, то я в ваших руках; делайте со мной всё, что покажется вам правильным и справедливым.

15 Тільки справді пізна́єте ви, якщо ви вб'єте мене, що ви невинну кров спрова́дите на себе й на це місто та на ме́шканців його, бо Господь справді послав мене до вас говорити в ваші ву́ха всі ці слова́.“

15 Но знайте одно: если вы предадите меня смерти, то за невинную кровь ответите и вы сами, и этот город, и его жители, ведь истинно Вечный послал меня сказать вам все эти слова.

16 І сказали князі та ввесь наро́д до священиків та до пророків: „Цей чоловік не підлягає присуду смерти, бо він говорив до нас Ім'я́м Господа, нашого Бога!“

16 Тогда вожди и весь народ сказали священнослужителям и пророкам: – Этого человека не за что приговаривать к смерти! Он говорил нам во имя Вечного, нашего Бога.

17 І встали люди зо старши́х кра́ю, і сказали до всього збору наро́ду, гово́рячи:

17 Некоторые из старейшин страны вышли вперёд и обратились ко всему собранию народа со словами:

18 „Міхей з Мораші пророкував за днів Єзекії, царя Юдиного, і сказав до всьо́го юдейського наро́ду, говорячи: Так говорить Господь Саваот: Сіон, як те поле, зао́раний буде, а Єрусалим за румо́вища стане, а гора цього храму — підгі́рками лісу.

18 – Во дни Езекии, царя Иудеи, пророчествовал Михей из Морешета. Он говорил всему народу Иудеи: «Так говорит Вечный, Повелитель Сил:
Сион будет распахан, как поле, Иерусалим станет грудой развалин, а храмовая гора зарастёт лесом».

19 Чи справді забив його Єзекія, цар Юдин, та ввесь Юда? Чи ж він не побоявся Господа, і не зла́годив Господнього лиця? І Господь пожалував щодо того зла, яке говорив був на них. А ми вчинимо таке велике зло на свої душі?

19 Но разве Езекия, царь Иудеи, или кто-то другой в Иудее, предал его смерти? Разве Езекия не убоялся Вечного и не стал искать Его милости? И разве Вечный не передумал насылать беду, которую Он предрёк им? Мы навлекаем на себя страшную беду!

20 І також пророкував був Господнім Ім'я́м один чоловік, Урі́йя, син Шемаї, з Кір'ят-Єаріму, і пророкував проти цього міста та проти цього кра́ю всі ті слова́, як Єремія.

20 (Некто Урия, сын Шемаи, из Кириат-Иеарима тоже пророчествовал во имя Вечного; он предрекал этому городу и стране то же самое, что и Иеремия.

21 І почув був слова́ його цар Єгояким, і всі ли́царі його та всі князі́; і шукав цар способу забити його. І почув це Урійя, і злякався, й утік, і прийшов до Єгипту.

21 Когда царь Иоаким со всеми своими военачальниками и приближёнными услышал его слова, то он хотел казнить Урию. Но Урия услышал об этом и в страхе бежал в Египет.

22 I послав цар Єгояким людей до Єгипту, — Елнатана, Ахборового сина, і людей з ним до Єгипту.

22 Тогда царь Иоаким снарядил в Египет Элнафана, сына Ахбора, с людьми.

23 І вони ви́вели Урійю з Єгипту, і привели́ його до царя Єгоякима, а той ударив його мечем, а трупа його кинув до гробі́в про́стих людей“.

23 Они увели Урию из Египта и доставили к царю Иоакиму, который велел сразить его мечом и бросить тело на общенародном кладбище.)

24 Але рука Ахикама, Шаханового сина, була з Єремією, щоб не дати його в руку наро́ду забити його.

24 Но Ахикам, сын Шафана, вступился за Иеремию, чтобы его не отдали народу на растерзание.

1.0x