CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Нав. 5
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
high-volume

Iсус Навин

Розділ 5

1 І сталося, як усі аморе́йські царі́, що по то́й бік Йорда́ну на за́хід, і всі ханаа́нські царі, що над морем, почули, що Госпо́дь висушив був воду Йорда́ну перед Ізраїлевими синами, аж поки вони перейшли, то зомліло їхнє серце, і не було вже в них духу зо стра́ху перед Ізраїлевими синами.

2 Того ча́су сказав Господь до Ісуса: „Нароби собі камі́нних ножі́в, і пообрізуй Ізраїлевих синів зно́ву, другий раз“.

3 І наробив собі Ісус камінних ножі́в, та й пообрізував Ізраїлевих синів при Ґів'ат-Гааралоті.

4 А оце та причина, чому́ Ісус пообрізував: увесь народ, що вийшов був із Єгипту, чоловічої статі, усі вояки́, повмирали в пустині в дорозі, коли вийшли з Єгипту.

5 Бо був обрізаний увесь народ, що вихо́див, а всьо́го народу, що народився в пустині в дорозі по ви́ході з Єгипту, не обрізували.

6 Бо сорок літ ходили Ізраїлеві сини в пустині, аж поки не вигинув увесь той народ, ті вояки́, що вийшли були з Єгипту, що не слухалися Господнього голосу, що Господь заприсягнув був їм не показати їм того кра́ю, що Господь заприсягнув був їхнім батька́м дати їм край, який тече молоком та медом.

7 А їхніх синів поставив замість них. Їх пообрізував Ісус, бо вони були необрізані, бо їх не обрізували в дорозі.

8 І сталося, як увесь наро́д закінчи́в обрі́зуватися, то вони осіли в табо́рі на своїх місцях аж до ви́дужання.

9 І сказав Господь до Ісуса: „Сьогодні Я зняв з вас єгипетську га́ньбу“. І назвав те місце ім'я́м: Ґілґал,і так є аж до цього дня.

10 І таборува́ли Ізраїлеві сини в Ґілґалі, і спра́вили Пасху ввечорі чотирнадцятого дня місяця на єрихо́нських степа́х.

11 А назавтра по Па́сці їли вони того самого дня з урожа́ю того кра́ю, опрі́сноки та пра́жене.

12 І перестала падати ма́нна з другого дня, як вони їли з урожаю того кра́ю, і вже більш не було Ізраїлевим синам манни, — і їли вони того року з урожаю ханаанського кра́ю.

13 І сталося, коли Ісус був при Єрихо́ні, то звів очі свої та й побачив, аж ось стоїть навпроти нього чоловік, а ви́тягнений його меч у руці його. І підійшов Ісус до нього, та й сказав йому́: „Чи Ти наш, чи наших ворогів?“

14 А Той відказав: „Ні, бо Я Вождь Господнього ві́йська, тепер Я прийшов“. І впав Ісус на обличчя своє до землі, і вклонився, та й сказав Йому: „Що говорить мій Пан своєму рабові?“

15 І сказав Вождь Господнього війська до Ісуса: „Скинь взуття́ своє з своїх ніг, бо це місце, на якому стоїш ти, святе воно!“ І зробив Ісус так.

Книга Иисуса Навина

Глава 5

1 Услышали цари аморейские, чьи владения к западу от Иордана, и все цари ханаанские, что жили у Средиземного моря, что ГОСПОДЬ иссушил Иордан перед израильтянами, чтобы дать им переправиться через реку. И впали они в глубокое отчаяние, и лишились всякого мужества перед израильтянами.

2 В то время повелел ГОСПОДЬ Иисусу: «Сделай кремнёвые ножи и соверши обрезание израильтян, как это некогда было».

3 Иисус сделал кремнёвые ножи и совершил обрезание израильтян у холма Аралот.

4 Иисус должен был совершить обрезание по той причине, что все мужчины, вышедшие из Египта в зрелом возрасте, способные к войне, умерли в пустыне во время скитаний.

5 Те, что вышли из Египта, были обрезаны, а те, кто родился после исхода из Египта, во время скитания в пустыне, обрезаны не были.

6 Сорок лет скитались израильтяне по пустыне — и не осталось в живых никого из всего народа, способных к войне мужчин, вышедших из Египта и не послушавших ГОСПОДА. Поклялся ГОСПОДЬ, что не увидят они земли, источающей молоко и мед, той земли, которую Он клятвенно обещал их праотцам отдать в наследство потомкам.

7 Вместо умерших Господь взрастил сыновей их, которым и сделал обрезание Иисус: в пути оно не делалось, потому они и были еще не обрезаны.

8 Когда совершено было обрезание всего народа, все оставались на месте, в стане, пока не выздоровели те, кто был обрезан.

9 И сказал ГОСПОДЬ Иисусу: «Сегодня Я снял с вас позор Египта». Потому и поныне называется это место Гилгал.

10 Израильтяне разбили стан в Гилгале, а вечером четырнадцатого дня того же месяца праздновали Пасху на Иерихонской равнине.

11 На следующий день после Пасхи они уже собирали зерно, выросшее в Ханаане, ели его поджаренным или пекли из него пресные лепешки.

12 Манна же исчезла на следующий день после того, как стали они есть пищу из выросшего в той земле зерна. И не было больше с тех пор манны у израильтян — в тот год они ели то, что выросло на ханаанской земле.

13 Однажды, находясь близ Иерихона, Иисус вдруг увидел, что перед ним стоит Некто с обнаженным мечом в руке. Иисус подошел к Нему и спросил: «Ты — один из нас или из врагов наших?»

14 Тот отвечал: «Нет, Я Вождь воинства ГОСПОДНЕГО и теперь пришел сюда». Тогда пал Иисус ниц, поклонившись Ему, и спросил: «Что повелит Владыка мой слуге Своему?»

15 «Сними обувь свою, — отвечал ему Вождь воинства ГОСПОДНЕГО, — ибо место, на котором ты стоишь, свято». Иисус повиновался Ему.

Iсус Навин

Розділ 5

Книга Иисуса Навина

Глава 5

1 І сталося, як усі аморе́йські царі́, що по то́й бік Йорда́ну на за́хід, і всі ханаа́нські царі, що над морем, почули, що Госпо́дь висушив був воду Йорда́ну перед Ізраїлевими синами, аж поки вони перейшли, то зомліло їхнє серце, і не було вже в них духу зо стра́ху перед Ізраїлевими синами.

1 Услышали цари аморейские, чьи владения к западу от Иордана, и все цари ханаанские, что жили у Средиземного моря, что ГОСПОДЬ иссушил Иордан перед израильтянами, чтобы дать им переправиться через реку. И впали они в глубокое отчаяние, и лишились всякого мужества перед израильтянами.

2 Того ча́су сказав Господь до Ісуса: „Нароби собі камі́нних ножі́в, і пообрізуй Ізраїлевих синів зно́ву, другий раз“.

2 В то время повелел ГОСПОДЬ Иисусу: «Сделай кремнёвые ножи и соверши обрезание израильтян, как это некогда было».

3 І наробив собі Ісус камінних ножі́в, та й пообрізував Ізраїлевих синів при Ґів'ат-Гааралоті.

3 Иисус сделал кремнёвые ножи и совершил обрезание израильтян у холма Аралот.

4 А оце та причина, чому́ Ісус пообрізував: увесь народ, що вийшов був із Єгипту, чоловічої статі, усі вояки́, повмирали в пустині в дорозі, коли вийшли з Єгипту.

4 Иисус должен был совершить обрезание по той причине, что все мужчины, вышедшие из Египта в зрелом возрасте, способные к войне, умерли в пустыне во время скитаний.

5 Бо був обрізаний увесь народ, що вихо́див, а всьо́го народу, що народився в пустині в дорозі по ви́ході з Єгипту, не обрізували.

5 Те, что вышли из Египта, были обрезаны, а те, кто родился после исхода из Египта, во время скитания в пустыне, обрезаны не были.

6 Бо сорок літ ходили Ізраїлеві сини в пустині, аж поки не вигинув увесь той народ, ті вояки́, що вийшли були з Єгипту, що не слухалися Господнього голосу, що Господь заприсягнув був їм не показати їм того кра́ю, що Господь заприсягнув був їхнім батька́м дати їм край, який тече молоком та медом.

6 Сорок лет скитались израильтяне по пустыне — и не осталось в живых никого из всего народа, способных к войне мужчин, вышедших из Египта и не послушавших ГОСПОДА. Поклялся ГОСПОДЬ, что не увидят они земли, источающей молоко и мед, той земли, которую Он клятвенно обещал их праотцам отдать в наследство потомкам.

7 А їхніх синів поставив замість них. Їх пообрізував Ісус, бо вони були необрізані, бо їх не обрізували в дорозі.

7 Вместо умерших Господь взрастил сыновей их, которым и сделал обрезание Иисус: в пути оно не делалось, потому они и были еще не обрезаны.

8 І сталося, як увесь наро́д закінчи́в обрі́зуватися, то вони осіли в табо́рі на своїх місцях аж до ви́дужання.

8 Когда совершено было обрезание всего народа, все оставались на месте, в стане, пока не выздоровели те, кто был обрезан.

9 І сказав Господь до Ісуса: „Сьогодні Я зняв з вас єгипетську га́ньбу“. І назвав те місце ім'я́м: Ґілґал,і так є аж до цього дня.

9 И сказал ГОСПОДЬ Иисусу: «Сегодня Я снял с вас позор Египта». Потому и поныне называется это место Гилгал.

10 І таборува́ли Ізраїлеві сини в Ґілґалі, і спра́вили Пасху ввечорі чотирнадцятого дня місяця на єрихо́нських степа́х.

10 Израильтяне разбили стан в Гилгале, а вечером четырнадцатого дня того же месяца праздновали Пасху на Иерихонской равнине.

11 А назавтра по Па́сці їли вони того самого дня з урожа́ю того кра́ю, опрі́сноки та пра́жене.

11 На следующий день после Пасхи они уже собирали зерно, выросшее в Ханаане, ели его поджаренным или пекли из него пресные лепешки.

12 І перестала падати ма́нна з другого дня, як вони їли з урожаю того кра́ю, і вже більш не було Ізраїлевим синам манни, — і їли вони того року з урожаю ханаанського кра́ю.

12 Манна же исчезла на следующий день после того, как стали они есть пищу из выросшего в той земле зерна. И не было больше с тех пор манны у израильтян — в тот год они ели то, что выросло на ханаанской земле.

13 І сталося, коли Ісус був при Єрихо́ні, то звів очі свої та й побачив, аж ось стоїть навпроти нього чоловік, а ви́тягнений його меч у руці його. І підійшов Ісус до нього, та й сказав йому́: „Чи Ти наш, чи наших ворогів?“

13 Однажды, находясь близ Иерихона, Иисус вдруг увидел, что перед ним стоит Некто с обнаженным мечом в руке. Иисус подошел к Нему и спросил: «Ты — один из нас или из врагов наших?»

14 А Той відказав: „Ні, бо Я Вождь Господнього ві́йська, тепер Я прийшов“. І впав Ісус на обличчя своє до землі, і вклонився, та й сказав Йому: „Що говорить мій Пан своєму рабові?“

14 Тот отвечал: «Нет, Я Вождь воинства ГОСПОДНЕГО и теперь пришел сюда». Тогда пал Иисус ниц, поклонившись Ему, и спросил: «Что повелит Владыка мой слуге Своему?»

15 І сказав Вождь Господнього війська до Ісуса: „Скинь взуття́ своє з своїх ніг, бо це місце, на якому стоїш ти, святе воно!“ І зробив Ісус так.

15 «Сними обувь свою, — отвечал ему Вождь воинства ГОСПОДНЕГО, — ибо место, на котором ты стоишь, свято». Иисус повиновался Ему.

1.0x