Библия - Обещанное Восстановление

До євреїв

Розділ 3

1 Отож, святі брати́, учасники небесного покли́кання, уважайте на Апо́стола й Первосвященика нашого ісповідання, Ісуса,

2 що вірний Тому́, Хто настанови́в Його, як був і Мойсей у всім домі Його,

3 бо гідний Він вищої слави понад Мойсея, поскільки будівни́чий має більшу честь, аніж дім.

4 Усякий бо дім хтось будує, а Той, хто все збудував, — то Бог.

5 І Мойсей вірний був у всім домі Його, як слуга, на свідоцтво того, що сказати повинно було́.

6 Христос же, як Син, у Його домі. А дім Його — ми, коли тільки відвагу й похвалу́ надії доде́ржимо певними аж до кінця.

7 Тому́ то, як каже Дух Святий: „Сьогодні, як голос Його ви почуєте,

8 не робіть затверді́лими ваших серде́ць, як під час наріка́нь, за дня випробо́вування на пустині,

9 де Мене випробо́вували отці ваші, Мене випробо́вували, і бачили працю Мою сорок років.

10 Через це Я розгнівався був на той рід і сказав: Постійно вони блу́дять серцем, вони не пізнали доріг Моїх,

11 тому́ Я присягнув у гніві Своїм, що вони до Мого́ відпочинку не вві́йдуть“!

12 Стережіться, брати́, щоб у комусь із вас не було злого серця невірства, що воно відступало б від Бога Живого!

13 Але кожного дня заохочуйте один о́дного, доки зветься „Сьогодні“, щоб запеклим не став котри́й з вас через підступ гріха.

14 Бо ми стали учасниками Христа, коли тільки почате життя ми затри́маємо певним аж до кінця,

15 аж поки говориться: „Сьогодні, як голос Його ви почуєте, не робіть затверділими ваших серде́ць, як під час наріка́нь“!

16 Котрі бо, почувши, розгнівали Бога? Чи не всі, хто з Єгипту вийшов з Мойсеєм?

17 На ко́го ж Він „гнівався був сорок ро́ків?“ Хіба не на тих, хто згрішив, що їхні „кості в пустині полягли?“

18 Проти ко́го Він „був присягався, що не вві́йдуть вони до Його відпочинку, „як не проти неслухняних?

19 І ми бачимо, що вони не змогли ввійти за невірство.

Послание евреям

Глава 3

1 Именно поэтому, братья мои по святости жизни, принявшие вместе со мной небесное приглашение, сосредоточьте все мысли свои на Посланнике и Первосвященнике исповедания нашего, на Иисусе Христе.

2 Верен Он был Тому, Кто поставил Его на служение, как некогда Моисей во [всем] Божьем доме.

3 Но слава Его выше, чем слава Моисея — строитель дома всегда ведь большей чести удостаивается, чем дом.

4 Всякий дом не сам вырастает, он всегда кем-то построен, Строитель же всего — Бог.

5 Моисей в самом деле был верным слугою, но только слугою, во всем доме Его, и он лишь предвозвещал то, что провозгласить предстояло в будущем.

6 Христос же верен как Сын в доме Отца Своего, а дом этот — мы с вами, если сохраним бесстрашие и радость надежды, которой гордимся.

7 Дух Святой о том и взывает: «Ныне, когда уже слышите голос Его,

8 не будьте строптивы, как то случилось в день ропота, в день искушения в пустыне,

9 когда отцы ваши бросили вызов Мне и испытывали Меня, хотя видели дела Мои

10 уже сорок лет. Вознегодовал Я тогда на род тот и сказал: „Вечно сбиваются они с пути в сердце своем — Моих путей не познали они“, —

11 и поклялся во гневе Своем: „Не войдут они в покой Мой“».

12 Смотрите же, братья, чтобы не завладели сердцами вашими нечестие какое и неверие, которые уводят от Бога Живого.

13 Наставляйте друг друга каждый день (пока можно еще говорить «ныне»), чтобы никто из вас не стал своевольным, обольщаясь грехом.

14 Ведь мы теперь во всем причастны Христу, если только до конца будем держаться того, что с верой приняли в самом начале.

15 В том изречении: «Ныне, когда уже слышите голос Его, не будьте строптивы, как то случилось в день ропота…», —

16 о ком было сказано в том изречении, что, услышав голос Его, возроптали они? Не о тех ли всех, кого Моисей вывел из Египта?

17 И на кого негодовал Он целых сорок лет? Не на тех ли, которые согрешили и окончили дни свои в пустыне?

18 А кого клялся не допустить Он в покой Свой, как не тех, кто был непокорен?

19 Вот и видим мы, что не смогли они обрести покой из-за неверия.

До євреїв Розділ 3	Послание евреям Глава 3
1 Отож, святі брати́, учасники небесного покли́кання, уважайте на Апо́стола й Первосвященика нашого ісповідання, Ісуса,	1 Именно поэтому, братья мои по святости жизни, принявшие вместе со мной небесное приглашение, сосредоточьте все мысли свои на Посланнике и Первосвященнике исповедания нашего, на Иисусе Христе.
2 що вірний Тому́, Хто настанови́в Його, як був і Мойсей у всім домі Його,	2 Верен Он был Тому, Кто поставил Его на служение, как некогда Моисей во [всем] Божьем доме.
3 бо гідний Він вищої слави понад Мойсея, поскільки будівни́чий має більшу честь, аніж дім.	3 Но слава Его выше, чем слава Моисея — строитель дома всегда ведь большей чести удостаивается, чем дом.
4 Усякий бо дім хтось будує, а Той, хто все збудував, — то Бог.	4 Всякий дом не сам вырастает, он всегда кем-то построен, Строитель же всего — Бог.
5 І Мойсей вірний був у всім домі Його, як слуга, на свідоцтво того, що сказати повинно було́.	5 Моисей в самом деле был верным слугою, но только слугою, во всем доме Его, и он лишь предвозвещал то, что провозгласить предстояло в будущем.
6 Христос же, як Син, у Його домі. А дім Його — ми, коли тільки відвагу й похвалу́ надії доде́ржимо певними аж до кінця.	6 Христос же верен как Сын в доме Отца Своего, а дом этот — мы с вами, если сохраним бесстрашие и радость надежды, которой гордимся.
7 Тому́ то, як каже Дух Святий: „Сьогодні, як голос Його ви почуєте,	7 Дух Святой о том и взывает: «Ныне, когда уже слышите голос Его,
8 не робіть затверді́лими ваших серде́ць, як під час наріка́нь, за дня випробо́вування на пустині,	8 не будьте строптивы, как то случилось в день ропота, в день искушения в пустыне,
9 де Мене випробо́вували отці ваші, Мене випробо́вували, і бачили працю Мою сорок років.	9 когда отцы ваши бросили вызов Мне и испытывали Меня, хотя видели дела Мои
10 Через це Я розгнівався був на той рід і сказав: Постійно вони блу́дять серцем, вони не пізнали доріг Моїх,	10 уже сорок лет. Вознегодовал Я тогда на род тот и сказал: „Вечно сбиваются они с пути в сердце своем — Моих путей не познали они“, —
11 тому́ Я присягнув у гніві Своїм, що вони до Мого́ відпочинку не вві́йдуть“!	11 и поклялся во гневе Своем: „Не войдут они в покой Мой“».
12 Стережіться, брати́, щоб у комусь із вас не було злого серця невірства, що воно відступало б від Бога Живого!	12 Смотрите же, братья, чтобы не завладели сердцами вашими нечестие какое и неверие, которые уводят от Бога Живого.
13 Але кожного дня заохочуйте один о́дного, доки зветься „Сьогодні“, щоб запеклим не став котри́й з вас через підступ гріха.	13 Наставляйте друг друга каждый день (пока можно еще говорить «ныне»), чтобы никто из вас не стал своевольным, обольщаясь грехом.
14 Бо ми стали учасниками Христа, коли тільки почате життя ми затри́маємо певним аж до кінця,	14 Ведь мы теперь во всем причастны Христу, если только до конца будем держаться того, что с верой приняли в самом начале.
15 аж поки говориться: „Сьогодні, як голос Його ви почуєте, не робіть затверділими ваших серде́ць, як під час наріка́нь“!	15 В том изречении: «Ныне, когда уже слышите голос Его, не будьте строптивы, как то случилось в день ропота…», —
16 Котрі бо, почувши, розгнівали Бога? Чи не всі, хто з Єгипту вийшов з Мойсеєм?	16 о ком было сказано в том изречении, что, услышав голос Его, возроптали они? Не о тех ли всех, кого Моисей вывел из Египта?
17 На ко́го ж Він „гнівався був сорок ро́ків?“ Хіба не на тих, хто згрішив, що їхні „кості в пустині полягли?“	17 И на кого негодовал Он целых сорок лет? Не на тех ли, которые согрешили и окончили дни свои в пустыне?
18 Проти ко́го Він „був присягався, що не вві́йдуть вони до Його відпочинку, „як не проти неслухняних?	18 А кого клялся не допустить Он в покой Свой, как не тех, кто был непокорен?
19 І ми бачимо, що вони не змогли ввійти за невірство.	19 Вот и видим мы, что не смогли они обрести покой из-за неверия.

⚡ 1.0x

Старий
завіт

Новий
завіт

До євреїв

Розділ 3

Послание евреям

Глава 3

До євреїв

Розділ 3

Послание евреям

Глава 3

Старий завіт

Новий завіт

До євреїв

Розділ 3

Послание евреям

Глава 3

До євреїв

Розділ 3

Послание евреям

Глава 3

Старий
завіт

Новий
завіт