CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Суд. 19
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
high-volume

Книга Суддiв

Розділ 19

1 І сталося тими днями, — а царя в Ізраїлі не було — і був один Левит прихо́дько на узбі́ччях Єфремових гір. І взяв він собі жінку нало́жницю з Юдиного Віфлеєму.

2 А нало́жниця його чинила пере́люб при ньому, та й пішла від нього до дому свого батька, до Віфлеєму Юдиного, і була там чотири місяці ча́су.

3 І встав її муж та й пішов за нею, щоб поговорити до серця її, щоб вернути її, а з ним був слуга його та пара ослів. І вона ввела́ його до дому батька свого. І побачив його ба́тько тієї молодої жінки, та й радісно вийшов назу́стріч йому.

4 І тримав його тесть його, батько тієї молодої жінки, і сидів із ним три дні, — і їли й пили вони та ночували там.

5 І сталося четвертого дня, і повставали вони рано вранці, та й встали, щоб іти. І сказав батько тієї молодої жінки до зятя свого: „Підкріпи своє серце кавалком хліба, а потім пі́дете“.

6 І сіли вони, і обоє ра́зом їли та пили. А батько тієї молодої жінки сказав до того чоловіка: „Зволь же й переночуй, і нехай буде добре тобі на серці!“

7 Але встав той чоловік, щоб іти, а тесть його сильно просив його. І вернувся він, і переночував там.

8 І встав він рано вранці п'ятого дня, щоб іти, а батько тієї молодої жінки сказав: „Підкріпи ж своє серце!“ І зволіка́ли вони аж до схи́лку дня, і їли обоє вони.

9 І встав той чоловік, щоб іти, він та наложниця його та слуга його. І сказав йому тесть його, батько тієї молодої жінки: „Ось день схилився на вечір, — переночуй же! Ось день кладеться, — ночуй тут, і нехай буде добре тобі на серці! І встанете взавтра рано, у доро́гу свою́, та й пі́деш до намету свого“.

10 Та той чоловік не хотів ночувати. І встав він та й пішов, і прийшов навпроти Євусу, — це Єрусалим. А з ним пара нав'ю́чених ослів, і його наложниця з ним.

11 Вони були́, при Євусі, а день дуже схилився. І сказав слуга до пана свого: „Ходім, і зайді́мо до цього євусейського міста, та й переночуємо в ньому“.

12 І сказав до нього пан його: „Не заходьмо до міста чужи́нців, бо вони не з Ізраїлевих синів, а перейдімо до Ґів'и“.

13 І сказав він до слуги свого: „Ходім, і при́йдемо до одного з тих міст, і переночуємо в Ґів'ї або в Рамі“.

14 І перейшли вони та й пішли. А сонце зайшло їм при Ґів'ї, що була́ Веніяминова.

15 І зійшли вони туди, щоб увійти переночувати в Ґів'ї. І він увійшов та й сів на майда́ні того міста, та ніхто не брав їх до дому переночувати.

16 Аж ось стари́й чоловік іде вве́чорі з поля з своєї роботи. А цей чоловік був з Єфремових гір, і він був прихо́дько в Ґів'ї. А люди того місця — сини́ Веніяминові.

17 І звів він очі свої та й побачив того чоловіка мандрівника́ на місько́му майда́ні. І сказав той старий чоловік: „Куди ти йдеш та звідки прихо́диш?“

18 А той до нього сказав: „Ми перехо́димо з Юдиного Віфлеєму аж до узбіччя єфремових гір, — звідти я. І ходив я аж до Юдиного Віфлесму, і йду до Господнього дому, та нема нікого, хто взяв би мене до дому.

19 Є й солома, і паша для наших ослів, є хліб та вино мені й невільниці твоїй та слузі з твоїми рабами, — не бракує жодної речі“.

20 І сказав той старий чоловік: „Мир тобі, — нехай уся недоста́ча твоя на мені, тільки на майда́ні не ночуй!“

21 І він увів його́ до свого дому, і дав ослам ко́рму, а самі́ вони пообмивали ноги свої та й їли й пили.

22 Коли вони звеселили серце своє, аж ось люди того міста, люди розпусні, оточили той дім та сту́кали в двері. І каза́ли вони тому старо́му чоловікові, власникові того дому, говорячи: „Виведи чоловіка, що ввійшов до дому твого, — і ми пізнаєм його!“

23 І вийшов до них той чоловік, власник того дому, та й сказав їм: „Ні, мої браття, не робіть же ви зла! По то́му, як увійшов цей чоловік до мого дому, не зробіть такої гидо́ти!

24 Ось дочка́ моя дівчина, та його наложниця, — я їх ви́веду, а ви візьміть їх, і зробіть їм, що вам до вподоби, а тому чоловікові ви не зробите цієї оги́дної речі!“

25 Та ті люди не хотіли слу́хати його. І схопи́в той чоловік свою наложницю, і вивів до них назо́вні. І вони познали її, і безчестили її ці́лу ніч аж до ранку, і відпустили її, як зійшла ра́ння зоря́.

26 І прийшла та жінка, як ранок вертався, та й упала, і лежала при вході дому того чоловіка, що пан її був там, аж до світу.

27 А пан її встав рано, і відчинив двері дому та й вийшов, щоб іти своєю дорогою, — аж ось та жінка, його нало́жниця, лежить при вході до дому, а руки її на порозі.

28 І сказав він до неї: „Уставай і пі́демо!“ Та вона не відповіла́, бо вмерла. І взяв він її на осла. І встав той чоловік, і пішов до свого місця.

29 І ввійшов він до дому свого, і взяв ножа, і схопи́в свою нало́жницю та й порізав її за костями її на дванадцять кусків, і порозсилав по всій Ізраїлевій країні.

30 І сталося, кожен, хто це бачив, то говорив: „Не бувало й не ба́чено такого, як це, від дня ви́ходу Ізраїлевих синів з єгипетського кра́ю аж до цього дня! Зверніть увагу на це, радьте та говоріть!“

Judges

Chapter 19

1 AND it came to pass in those days, when there was no king in Israel, there was a certain Levite sojourning on the side of mount Ephraim, who took to himself a concubine from Beth-lehem of Judah.

2 And his concubine played the whore against him, and then arose and went away from him to her father's house to Beth-lehem of Judah, and remained there four whole months.

3 And her husband arose and went after her to speak lovingly to her and to bring her back, taking with him his servant and a couple of asses; and she brought him into her father's house; and when the father of the damsel saw him, he rejoiced to meet him.

4 And his father-in-law, the damsel's father, detained him; and he stayed with him three days; so they did eat and drink and lodged there.

5 And on the fourth day, they rose early in the morning to depart; and the damsel's father said to his son-in-law, Strengthen yourself with a piece of bread; and after that rise and go.

6 So they sat down and did eat and drink, both of them together; and the damsel's father said to his son-in-law, If you wish you may spend the night and it will do you good.

7 And when the man rose up to depart, his father-in-law urged him to stay; and he spent the night there again.

8 And he arose early in the morning on the fifth day to depart; and the damsel's father said to him, Strengthen your heart, refresh yourself, and tarry until afternoon. And they did eat and drink both of them.

9 And when the man rose up to depart, he and his concubine and his servant, his father-in-law, the damsel's father, said to him, Behold, now the day is spent, tarry all night here; and it will do you good; and tomorrow, rise up early and go to your home.

10 But the man would not tarry that night, but he rose up and departed, and came opposite Jebus, which is Jerusalem; and there were with him two asses with burdens, and his concubine also was with him.

11 And when they were near Jebus, the day was far spent; and the servant said to his master, Come, let us turn aside to this city of the Jebusites and spend the night in it.

12 And his master said to him, We will not turn aside into a strange city that does not belong to the house of Israel; but we will pass on to Gibeah.

13 And he said to his servant, Come, let us draw near to one of these places to lodge the night in Gibeah, or in Ramtha.

14 So they passed on and went their way; and the sun went down upon them when they were near Gibeah, which belongs to Benjamin.

15 And they turned aside there to spend the night; and they went to Gibeah, and sat down in a street of the city.; for there was no man to take them into his house to spend the night.

16 And, behold, there came an old man from his work out of the field at evening, and the man was also of mount Ephraim; and he sojourned in Gibeah, which belongs to Benjamin, but the men of the place were Benjamites whose deeds were exceedingly bad.

17 And the old man lifted up his eyes and saw the wayfarer in the street of the city; and the old man said to him, Where are you going? And whence do you come?

18 And he said to him, We are travelling from Beth-lehem of Judah toward the side of mount Ephraim; from thence am I; and I went as far as Beth-lehem of Judah, but now I am going to the house of the LORD, but there is no man to take us into his house.

19 And yet there is both straw and fodder for our asses; and there is bread and wine also for me and for your maidservant and for the young man, your servant; there is no lack of anything.

20 And the old man said to him, Peace be with you; anything that you may lack I will provide for you; only do not spend the night in the street.

21 So he brought him into his house, and gave fodder to his asses; and they washed their feet, and did eat and drink.

22 Now as they were making their hearts merry, behold, the men of the city, certain wicked men, beset the house round about, and they beat at the door and spoke to the master of the house, the old man, saying, Bring out the man who came into your house, that we may know him.

23 And the old man, the master of the house, went out to them and said to them, No, my brethren, no, do not be so wicked; seeing that this man has come into my house, do not commit this shameful act.

24 Behold, here is my daughter, a virgin, and his concubine; I will bring them out for you, and you may humble them, and do with them what seems good to you; but to this man you shall not do any shameful thing.

25 But the men would not listen to him; so the man took his concubine and brought her outside to them: and they raped her and abused her all the night until the morning; and when dawn began to break, they let her go.

26 Then as the day was dawning, the woman came and fell down at the door of the man's house where her master was, till it was light.

27 And her master rose up in the morning and opened the door of the house and went out to go his way: and he saw his concubine lying at the door of the house, with her hands upon the threshold.

28 And he said to her, Get up, let us go. But she did not answer. Then he put her upon the ass, and the man rose up and went on to his own home.

29 And when he had come to his house, he took a knife and cut his concubine in pieces, and divided her into twelve portions, and distributed them throughout all the tribes of Israel.

30 And all who saw it said, There has never been, nor seen, such a deed from the day that the children of Israel came up out of the land of Egypt until this day. So they considered it, and took counsel, and spoke out.

Книга Суддiв

Розділ 19

Judges

Chapter 19

1 І сталося тими днями, — а царя в Ізраїлі не було — і був один Левит прихо́дько на узбі́ччях Єфремових гір. І взяв він собі жінку нало́жницю з Юдиного Віфлеєму.

1 AND it came to pass in those days, when there was no king in Israel, there was a certain Levite sojourning on the side of mount Ephraim, who took to himself a concubine from Beth-lehem of Judah.

2 А нало́жниця його чинила пере́люб при ньому, та й пішла від нього до дому свого батька, до Віфлеєму Юдиного, і була там чотири місяці ча́су.

2 And his concubine played the whore against him, and then arose and went away from him to her father's house to Beth-lehem of Judah, and remained there four whole months.

3 І встав її муж та й пішов за нею, щоб поговорити до серця її, щоб вернути її, а з ним був слуга його та пара ослів. І вона ввела́ його до дому батька свого. І побачив його ба́тько тієї молодої жінки, та й радісно вийшов назу́стріч йому.

3 And her husband arose and went after her to speak lovingly to her and to bring her back, taking with him his servant and a couple of asses; and she brought him into her father's house; and when the father of the damsel saw him, he rejoiced to meet him.

4 І тримав його тесть його, батько тієї молодої жінки, і сидів із ним три дні, — і їли й пили вони та ночували там.

4 And his father-in-law, the damsel's father, detained him; and he stayed with him three days; so they did eat and drink and lodged there.

5 І сталося четвертого дня, і повставали вони рано вранці, та й встали, щоб іти. І сказав батько тієї молодої жінки до зятя свого: „Підкріпи своє серце кавалком хліба, а потім пі́дете“.

5 And on the fourth day, they rose early in the morning to depart; and the damsel's father said to his son-in-law, Strengthen yourself with a piece of bread; and after that rise and go.

6 І сіли вони, і обоє ра́зом їли та пили. А батько тієї молодої жінки сказав до того чоловіка: „Зволь же й переночуй, і нехай буде добре тобі на серці!“

6 So they sat down and did eat and drink, both of them together; and the damsel's father said to his son-in-law, If you wish you may spend the night and it will do you good.

7 Але встав той чоловік, щоб іти, а тесть його сильно просив його. І вернувся він, і переночував там.

7 And when the man rose up to depart, his father-in-law urged him to stay; and he spent the night there again.

8 І встав він рано вранці п'ятого дня, щоб іти, а батько тієї молодої жінки сказав: „Підкріпи ж своє серце!“ І зволіка́ли вони аж до схи́лку дня, і їли обоє вони.

8 And he arose early in the morning on the fifth day to depart; and the damsel's father said to him, Strengthen your heart, refresh yourself, and tarry until afternoon. And they did eat and drink both of them.

9 І встав той чоловік, щоб іти, він та наложниця його та слуга його. І сказав йому тесть його, батько тієї молодої жінки: „Ось день схилився на вечір, — переночуй же! Ось день кладеться, — ночуй тут, і нехай буде добре тобі на серці! І встанете взавтра рано, у доро́гу свою́, та й пі́деш до намету свого“.

9 And when the man rose up to depart, he and his concubine and his servant, his father-in-law, the damsel's father, said to him, Behold, now the day is spent, tarry all night here; and it will do you good; and tomorrow, rise up early and go to your home.

10 Та той чоловік не хотів ночувати. І встав він та й пішов, і прийшов навпроти Євусу, — це Єрусалим. А з ним пара нав'ю́чених ослів, і його наложниця з ним.

10 But the man would not tarry that night, but he rose up and departed, and came opposite Jebus, which is Jerusalem; and there were with him two asses with burdens, and his concubine also was with him.

11 Вони були́, при Євусі, а день дуже схилився. І сказав слуга до пана свого: „Ходім, і зайді́мо до цього євусейського міста, та й переночуємо в ньому“.

11 And when they were near Jebus, the day was far spent; and the servant said to his master, Come, let us turn aside to this city of the Jebusites and spend the night in it.

12 І сказав до нього пан його: „Не заходьмо до міста чужи́нців, бо вони не з Ізраїлевих синів, а перейдімо до Ґів'и“.

12 And his master said to him, We will not turn aside into a strange city that does not belong to the house of Israel; but we will pass on to Gibeah.

13 І сказав він до слуги свого: „Ходім, і при́йдемо до одного з тих міст, і переночуємо в Ґів'ї або в Рамі“.

13 And he said to his servant, Come, let us draw near to one of these places to lodge the night in Gibeah, or in Ramtha.

14 І перейшли вони та й пішли. А сонце зайшло їм при Ґів'ї, що була́ Веніяминова.

14 So they passed on and went their way; and the sun went down upon them when they were near Gibeah, which belongs to Benjamin.

15 І зійшли вони туди, щоб увійти переночувати в Ґів'ї. І він увійшов та й сів на майда́ні того міста, та ніхто не брав їх до дому переночувати.

15 And they turned aside there to spend the night; and they went to Gibeah, and sat down in a street of the city.; for there was no man to take them into his house to spend the night.

16 Аж ось стари́й чоловік іде вве́чорі з поля з своєї роботи. А цей чоловік був з Єфремових гір, і він був прихо́дько в Ґів'ї. А люди того місця — сини́ Веніяминові.

16 And, behold, there came an old man from his work out of the field at evening, and the man was also of mount Ephraim; and he sojourned in Gibeah, which belongs to Benjamin, but the men of the place were Benjamites whose deeds were exceedingly bad.

17 І звів він очі свої та й побачив того чоловіка мандрівника́ на місько́му майда́ні. І сказав той старий чоловік: „Куди ти йдеш та звідки прихо́диш?“

17 And the old man lifted up his eyes and saw the wayfarer in the street of the city; and the old man said to him, Where are you going? And whence do you come?

18 А той до нього сказав: „Ми перехо́димо з Юдиного Віфлеєму аж до узбіччя єфремових гір, — звідти я. І ходив я аж до Юдиного Віфлесму, і йду до Господнього дому, та нема нікого, хто взяв би мене до дому.

18 And he said to him, We are travelling from Beth-lehem of Judah toward the side of mount Ephraim; from thence am I; and I went as far as Beth-lehem of Judah, but now I am going to the house of the LORD, but there is no man to take us into his house.

19 Є й солома, і паша для наших ослів, є хліб та вино мені й невільниці твоїй та слузі з твоїми рабами, — не бракує жодної речі“.

19 And yet there is both straw and fodder for our asses; and there is bread and wine also for me and for your maidservant and for the young man, your servant; there is no lack of anything.

20 І сказав той старий чоловік: „Мир тобі, — нехай уся недоста́ча твоя на мені, тільки на майда́ні не ночуй!“

20 And the old man said to him, Peace be with you; anything that you may lack I will provide for you; only do not spend the night in the street.

21 І він увів його́ до свого дому, і дав ослам ко́рму, а самі́ вони пообмивали ноги свої та й їли й пили.

21 So he brought him into his house, and gave fodder to his asses; and they washed their feet, and did eat and drink.

22 Коли вони звеселили серце своє, аж ось люди того міста, люди розпусні, оточили той дім та сту́кали в двері. І каза́ли вони тому старо́му чоловікові, власникові того дому, говорячи: „Виведи чоловіка, що ввійшов до дому твого, — і ми пізнаєм його!“

22 Now as they were making their hearts merry, behold, the men of the city, certain wicked men, beset the house round about, and they beat at the door and spoke to the master of the house, the old man, saying, Bring out the man who came into your house, that we may know him.

23 І вийшов до них той чоловік, власник того дому, та й сказав їм: „Ні, мої браття, не робіть же ви зла! По то́му, як увійшов цей чоловік до мого дому, не зробіть такої гидо́ти!

23 And the old man, the master of the house, went out to them and said to them, No, my brethren, no, do not be so wicked; seeing that this man has come into my house, do not commit this shameful act.

24 Ось дочка́ моя дівчина, та його наложниця, — я їх ви́веду, а ви візьміть їх, і зробіть їм, що вам до вподоби, а тому чоловікові ви не зробите цієї оги́дної речі!“

24 Behold, here is my daughter, a virgin, and his concubine; I will bring them out for you, and you may humble them, and do with them what seems good to you; but to this man you shall not do any shameful thing.

25 Та ті люди не хотіли слу́хати його. І схопи́в той чоловік свою наложницю, і вивів до них назо́вні. І вони познали її, і безчестили її ці́лу ніч аж до ранку, і відпустили її, як зійшла ра́ння зоря́.

25 But the men would not listen to him; so the man took his concubine and brought her outside to them: and they raped her and abused her all the night until the morning; and when dawn began to break, they let her go.

26 І прийшла та жінка, як ранок вертався, та й упала, і лежала при вході дому того чоловіка, що пан її був там, аж до світу.

26 Then as the day was dawning, the woman came and fell down at the door of the man's house where her master was, till it was light.

27 А пан її встав рано, і відчинив двері дому та й вийшов, щоб іти своєю дорогою, — аж ось та жінка, його нало́жниця, лежить при вході до дому, а руки її на порозі.

27 And her master rose up in the morning and opened the door of the house and went out to go his way: and he saw his concubine lying at the door of the house, with her hands upon the threshold.

28 І сказав він до неї: „Уставай і пі́демо!“ Та вона не відповіла́, бо вмерла. І взяв він її на осла. І встав той чоловік, і пішов до свого місця.

28 And he said to her, Get up, let us go. But she did not answer. Then he put her upon the ass, and the man rose up and went on to his own home.

29 І ввійшов він до дому свого, і взяв ножа, і схопи́в свою нало́жницю та й порізав її за костями її на дванадцять кусків, і порозсилав по всій Ізраїлевій країні.

29 And when he had come to his house, he took a knife and cut his concubine in pieces, and divided her into twelve portions, and distributed them throughout all the tribes of Israel.

30 І сталося, кожен, хто це бачив, то говорив: „Не бувало й не ба́чено такого, як це, від дня ви́ходу Ізраїлевих синів з єгипетського кра́ю аж до цього дня! Зверніть увагу на це, радьте та говоріть!“

30 And all who saw it said, There has never been, nor seen, such a deed from the day that the children of Israel came up out of the land of Egypt until this day. So they considered it, and took counsel, and spoke out.

1.0x