CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Суд. 16
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
high-volume

Книга Суддiв

Розділ 16

1 І пішов Самсо́н до Га́зи, і побачив там жінку блудни́цю, і ввійшов до неї.

2 А аззеянам донесли, говорячи: „Самсон прийшов сюди!“ І оточи́ли вони, і чатували на нього всю ніч у міські́й брамі. І вони тихо поводилися всю ніч, говорячи: „Будемо чатувати аж до ранішнього світу, — і заб'ємо його“.

3 І лежав Самсон аж до пі́вночі. А опі́вночі встав, і схопи́в за двері місько́ї брами та за оби́два бічні́ одві́рки, та й вирвав їх ра́зом із за́сувом, і поклав на свої плечі, і виніс їх на верхі́в'я гори, що навпроти Хевро́ну.

4 І сталося потому, і покохав він жінку в долині Сорек, а ім'я́ їй Делі́ла.

5 І прийшли до неї филистимські воло́дарі, та й сказали їй: „Намов його та й побач, — у чо́му його велика сила, і чим переможемо його та зв'яжемо його, щоб упокори́ти його? А ми кожен дамо́ тобі тисячу й сто шеклів срібла“.

6 І сказала Деліла до Самсона: „Розкажи мені, у чо́му твоя велика сила, і чим можна зв'язати, щоб упокори́ти тебе?“

7 І сказав їй Самсон: „Якщо зв'яжуть мене сімома́ мокрими шну́рами, що ще не ви́сушені, то осла́бну та й стану, як кожен із людей“.

8 І прине́сли їй филистимські володарі сім мокрих шну́рів, що ще не були ви́сушені, а вона зв'язала його ними.

9 А за́сідка сиділа в неї в іншій кімна́ті. І вона сказала до нього: „Филисти́мляни на тебе, Самсоне!“ І він розірва́в ті шну́ри, як розривається нитка з кло́ччя, коли понюхає огню. І не пізнана була його сила.

10 І сказала Делі́ла до Самсона: „Оце ти обмани́в мене, і говорив мені лжу. Розкажи ж мені тепер, чим можна зв'язати тебе?“

11 А він їй сказав: „Якщо справді зв'яжуть мене нови́ми су́каними шну́рами, якими не робилася робота, то ослабну й стану, як кожен із людей“.

12 І взяла Деліла нові́ шну́ри, та й зв'язала його ними, і сказала до нього: „Филисти́мляни на тебе, Самсоне!“ А за́сідка сиділа в іншій кімна́ті. І він зірвав їх зо своїх плече́й, немов нитку.

13 І сказала Деліла Самсонові: „Досі ти обма́нював мене, і говорив мені лжу. Розкажи ж мені, чим можна зв'язати тебе?“ А він їй сказав: „Якщо утчеш сім ку́черів моєї голови з основою“.

14 І вона прибила їх ткацьким клинко́м, та й сказала до нього: „Филистимляни на тебе, Самсоне!“ А він обудився зо сну́ свого, та й вирвав ткацького клинка́ ткани́ни та осно́ву.

15 І сказала вона до нього: „Як ти говориш: кохаю тебе, а серце твоє не зо мною? Оце тричі обмани́в ти мене, і не розповів мені, у чо́му твоя велика сила“.

16 І сталося, коли вона докуча́ла йому своїми словами по всі дні, та напирала на нього, то знетерпели́вилася душа його на смерть.

17 І виложив він їй усе серце своє, та й сказав їй: „Бритва не торкалась моєї голови, бо я Божий назоре́й від утро́би своєї матері. Якщо я буду ого́лений, то відступить від мене сила моя, і я ослабну, та й стану, як кожна люди́на“.

18 І побачила Деліла, що він розповів їй усе своє серце, і послала й покликала филистимських воло́дарів, говорячи: „Прийдіть і цим ра́зом, бо він розповів мені все своє серце“. І прийшли до неї филистимські воло́дарі, і зне́сли срібло в своїй руці.

19 А вона приспала його на колінах своїх, і покликала чоловіка та й наказала оголи́ти сім ку́черів його голови. І став він сла́бнути, і відступила від нього сила його.

20 І сказала вона: „Филисти́мляни на тебе, Самсоне!“ І збудився він зо сну́ свого та й сказав: „Вийду я, як раз-у-раз, і стрясуся“. А він не знав, що Господь відступився від нього.

21 І взяли́ його филисти́мляни, та й ви́брали очі йому́. І вони звели́ його до Га́зи, і зв'язали його мі́дяними ланцюга́ми, і він молов у домі ув'язнених.

22 А волос голови його зачав рости по тому, як був він ого́лений.

23 А филистимські воло́дарі зібра́лися, щоб прине́сти велику жертву Даґо́нові, своєму бо́гові, та повесели́тися. І сказали вони: „Наш бог передав у нашу ру́ку Самсо́на, ворога нашого“.

24 І бачив його народ, і хвалили своїх богів, і говорили: „Наш бог передав у нашу руку нашого ворога та спустоши́теля нашого кра́ю, який наші тру́пи намно́жив“.

25 І сталося, коли їхнє серце звеселилося, то сказали вони: „Покличте Самсона, і нехай він посміши́ть нас“. І покликали Самсона з дому ув'я́знених, і він витіва́в жарти перед ними, а вони поставили його поміж стовпа́ми.

26 І сказав Самсо́н юнако́ві, що держав його за руку: „Пусти мене, і дай доторкнутися мені, до тих стовпі́в, що на них цей дім стоїть міцно, і нехай я обіпру́ся на них“.

27 А той дім був повен чоловіків та жіно́к, і туди зібралися всі филистимські воло́дарі, а на даху́ було близько трьох тисяч чоловіків та жіно́к, що приглядалися до жартів Самсона.

28 І кли́кнув Самсон до Господа, та й сказав: „Владико Господи, згадай же про мене, та зміцни мене тільки цього ра́зу, Боже, і нехай я пімщу́ филисти́млянам одну пімсту за дво́є очей своїх!“

29 І обняв Самсон оби́два середи́нні стовпи́, що на них міцно стояв той дім, і обпе́рся на них, — на одно́го прави́цею своєю, а на одно́го ліви́цею своєю.

30 І сказав Самсон: „Нехай помру́ я ра́зом із филисти́млянами!“ І він з великою силою сперся на стовпи, — і впав той дім на володарів та на ввесь той наро́д, що в ньому. І були ті померлі, що він повбивав їх при своїй смерті, численні́ші за тих, що повбивав їх за свого життя.

31 І зійшли його брати́ та ввесь дім його батька, і поне́сли його, і ви́несли та й поховали його між Цор'а та між Ештаолом у гро́бі Мано́аха, батька його. А він судив Ізраїля двадцять літ.

Judges

Chapter 16

1 THEN Samson went to Gaza, and saw there a harlot, and he went in unto her.

2 And it was told the Gazites, saying, Samson has come here. And they lay in wait for him all night in the gate of the city, and were whispering all night, saying, When the morning dawns, we shall kill him.

3 But Samson slept till midnight, and arose at midnight, and took the two door-posts of the gate of the city, and lifted them up, together with the bars thereof, and put them on his shoulder and carried them to the mountain that is before Hebron.

4 And it came to pass after this, he loved a woman in the valley of Sarok, whose name was Delilah.

5 And the lords of the Philistines came up to her and said to her, Entice him, and see wherein his great strength lies, and by what means we may prevail against him, that we may bind him to disgrace him; and we will give you every one of us thirteen hundred pieces of silver.

6 And Delilah said to Samson, Tell me wherein your great strength lies, and with what you might be bound, and how that you may become weak.

7 And Samson said to her, If they bind me with seven fresh bowstrings that were never dried, then I shall become weak and be like any other man.

8 Then the lords of the Philistines brought up to her seven fresh bowstrings that had never been dried, and she bound him with them.

9 Now there were men lying in wait in her inner chamber. And she said to him, The Philistines have come upon you, Samson. And he broke the bowstrings as a thread of tow is broken when it touches the fire. So his strength was not disturbed.

10 And Delilah said to Samson, Behold, you have deceived me and told me lies; now tell me with what you might be bound.

11 And he said to her, If they bind me fast with new chains that never were used, then shall I be weak and be like any other man.

12 So Delilah took new chains and bound him with them, and said to him, The Philistines have come upon you, Samson. And the men were lying in wait in the inner chamber. And he broke them from off his arms like a thread.

13 And Delilah said to Samson, Behold you have deceived me and told me lies; tell me with what you might be bound. And he said to her, If you weave the seven locks of my head into a web.

14 And she wove it with the weaver's web, and said, The Philistines have come upon you, Samson. And he awoke from his sleep, and pulled away both the weaver's loom and the web.

15 And she said to him, How can you say to me. I love you, when your heart is not with me? For behold, you have deceived me these three times, and you have not told me wherein your great strength lies.

16 And it came to pass, when she had pressed him daily with her words and urged him, his soul was vexed to death;

17 So he told her all his heart, and said to her, There has never come a razor upon my head; for I have been a Nazarite to God from my mother's womb; if I be shaven, then my strength will depart from me, and I shall become weak and be like any other man.

18 And when Delilah saw that he had told her all his heart, she sent and called for the lords of the Philistines, saying, Come up now, for he has told me all his heart. Then the lords of the Philistines came up to her, and brought the money with them.

19 And she made him sleep upon her knees; and she called for the barber, and had him shave off the seven locks of his head; and she began to overpower him, and his strength had departed from him.

20 And she said to him, The Philistines have come upon you, Samson. And he awoke from his sleep, and said, I will go out as at other times before, and I will torment them. And he did not know that the LORD had departed from him.

21 And the Philistines seized him, and put out his eyes and bound him with fetters and brought him down to Gaza, and he did grind wheat in the prison house.

22 But the hair of his head began to grow again after he was shaven.

23 Then the lords of the Philistines assembled to offer a great sacrifice to Dagon their god, and to rejoice; for they said, Our god has delivered Samson our enemy into our hand.

24 And when the people saw him, they praised their god; for they said, Our god has delivered into our hands our enemy and the destroyer of our country, who slew many of us.

25 And it came to pass when their hearts were merry, they said, Call for Samson that he may make sport before us. And they called Samson out of the prison house; and he made sport before them; and they set him between the pillars.

26 And Samson said to the lad who held him by the hand, Let me feel the pillars on which the house stands, that I may lean against them.

27 Now the house was full of men and women; and all the lords of the Philistines were there; and there were upon the roof about three thousand men and women, looking on while Samson made sport.

28 Then Samson called to the LORD, and said, O LORD God, remember me, I pray thee, and strengthen me only this once, O God, that I may be avenged of the Philistines for my two eyes.

29 And Samson took hold of the two middle pillars upon which the house stood, and he leaned against them, grasping one with his right hand and the other with his left.

30 And Samson said, Let me die with the Philistines. Then he pulled with all his might; and the house fell upon the lords and upon all the people that were therein. So the dead whom Samson slew at his death were more than those whom he slew during his life.

31 Then his brothers and all the house of his father came down and took him, and brought him up and buried him between Zedah and Eshtaol in the burying place of Menoah his father. And he had judged Israel twenty years.

Книга Суддiв

Розділ 16

Judges

Chapter 16

1 І пішов Самсо́н до Га́зи, і побачив там жінку блудни́цю, і ввійшов до неї.

1 THEN Samson went to Gaza, and saw there a harlot, and he went in unto her.

2 А аззеянам донесли, говорячи: „Самсон прийшов сюди!“ І оточи́ли вони, і чатували на нього всю ніч у міські́й брамі. І вони тихо поводилися всю ніч, говорячи: „Будемо чатувати аж до ранішнього світу, — і заб'ємо його“.

2 And it was told the Gazites, saying, Samson has come here. And they lay in wait for him all night in the gate of the city, and were whispering all night, saying, When the morning dawns, we shall kill him.

3 І лежав Самсон аж до пі́вночі. А опі́вночі встав, і схопи́в за двері місько́ї брами та за оби́два бічні́ одві́рки, та й вирвав їх ра́зом із за́сувом, і поклав на свої плечі, і виніс їх на верхі́в'я гори, що навпроти Хевро́ну.

3 But Samson slept till midnight, and arose at midnight, and took the two door-posts of the gate of the city, and lifted them up, together with the bars thereof, and put them on his shoulder and carried them to the mountain that is before Hebron.

4 І сталося потому, і покохав він жінку в долині Сорек, а ім'я́ їй Делі́ла.

4 And it came to pass after this, he loved a woman in the valley of Sarok, whose name was Delilah.

5 І прийшли до неї филистимські воло́дарі, та й сказали їй: „Намов його та й побач, — у чо́му його велика сила, і чим переможемо його та зв'яжемо його, щоб упокори́ти його? А ми кожен дамо́ тобі тисячу й сто шеклів срібла“.

5 And the lords of the Philistines came up to her and said to her, Entice him, and see wherein his great strength lies, and by what means we may prevail against him, that we may bind him to disgrace him; and we will give you every one of us thirteen hundred pieces of silver.

6 І сказала Деліла до Самсона: „Розкажи мені, у чо́му твоя велика сила, і чим можна зв'язати, щоб упокори́ти тебе?“

6 And Delilah said to Samson, Tell me wherein your great strength lies, and with what you might be bound, and how that you may become weak.

7 І сказав їй Самсон: „Якщо зв'яжуть мене сімома́ мокрими шну́рами, що ще не ви́сушені, то осла́бну та й стану, як кожен із людей“.

7 And Samson said to her, If they bind me with seven fresh bowstrings that were never dried, then I shall become weak and be like any other man.

8 І прине́сли їй филистимські володарі сім мокрих шну́рів, що ще не були ви́сушені, а вона зв'язала його ними.

8 Then the lords of the Philistines brought up to her seven fresh bowstrings that had never been dried, and she bound him with them.

9 А за́сідка сиділа в неї в іншій кімна́ті. І вона сказала до нього: „Филисти́мляни на тебе, Самсоне!“ І він розірва́в ті шну́ри, як розривається нитка з кло́ччя, коли понюхає огню. І не пізнана була його сила.

9 Now there were men lying in wait in her inner chamber. And she said to him, The Philistines have come upon you, Samson. And he broke the bowstrings as a thread of tow is broken when it touches the fire. So his strength was not disturbed.

10 І сказала Делі́ла до Самсона: „Оце ти обмани́в мене, і говорив мені лжу. Розкажи ж мені тепер, чим можна зв'язати тебе?“

10 And Delilah said to Samson, Behold, you have deceived me and told me lies; now tell me with what you might be bound.

11 А він їй сказав: „Якщо справді зв'яжуть мене нови́ми су́каними шну́рами, якими не робилася робота, то ослабну й стану, як кожен із людей“.

11 And he said to her, If they bind me fast with new chains that never were used, then shall I be weak and be like any other man.

12 І взяла Деліла нові́ шну́ри, та й зв'язала його ними, і сказала до нього: „Филисти́мляни на тебе, Самсоне!“ А за́сідка сиділа в іншій кімна́ті. І він зірвав їх зо своїх плече́й, немов нитку.

12 So Delilah took new chains and bound him with them, and said to him, The Philistines have come upon you, Samson. And the men were lying in wait in the inner chamber. And he broke them from off his arms like a thread.

13 І сказала Деліла Самсонові: „Досі ти обма́нював мене, і говорив мені лжу. Розкажи ж мені, чим можна зв'язати тебе?“ А він їй сказав: „Якщо утчеш сім ку́черів моєї голови з основою“.

13 And Delilah said to Samson, Behold you have deceived me and told me lies; tell me with what you might be bound. And he said to her, If you weave the seven locks of my head into a web.

14 І вона прибила їх ткацьким клинко́м, та й сказала до нього: „Филистимляни на тебе, Самсоне!“ А він обудився зо сну́ свого, та й вирвав ткацького клинка́ ткани́ни та осно́ву.

14 And she wove it with the weaver's web, and said, The Philistines have come upon you, Samson. And he awoke from his sleep, and pulled away both the weaver's loom and the web.

15 І сказала вона до нього: „Як ти говориш: кохаю тебе, а серце твоє не зо мною? Оце тричі обмани́в ти мене, і не розповів мені, у чо́му твоя велика сила“.

15 And she said to him, How can you say to me. I love you, when your heart is not with me? For behold, you have deceived me these three times, and you have not told me wherein your great strength lies.

16 І сталося, коли вона докуча́ла йому своїми словами по всі дні, та напирала на нього, то знетерпели́вилася душа його на смерть.

16 And it came to pass, when she had pressed him daily with her words and urged him, his soul was vexed to death;

17 І виложив він їй усе серце своє, та й сказав їй: „Бритва не торкалась моєї голови, бо я Божий назоре́й від утро́би своєї матері. Якщо я буду ого́лений, то відступить від мене сила моя, і я ослабну, та й стану, як кожна люди́на“.

17 So he told her all his heart, and said to her, There has never come a razor upon my head; for I have been a Nazarite to God from my mother's womb; if I be shaven, then my strength will depart from me, and I shall become weak and be like any other man.

18 І побачила Деліла, що він розповів їй усе своє серце, і послала й покликала филистимських воло́дарів, говорячи: „Прийдіть і цим ра́зом, бо він розповів мені все своє серце“. І прийшли до неї филистимські воло́дарі, і зне́сли срібло в своїй руці.

18 And when Delilah saw that he had told her all his heart, she sent and called for the lords of the Philistines, saying, Come up now, for he has told me all his heart. Then the lords of the Philistines came up to her, and brought the money with them.

19 А вона приспала його на колінах своїх, і покликала чоловіка та й наказала оголи́ти сім ку́черів його голови. І став він сла́бнути, і відступила від нього сила його.

19 And she made him sleep upon her knees; and she called for the barber, and had him shave off the seven locks of his head; and she began to overpower him, and his strength had departed from him.

20 І сказала вона: „Филисти́мляни на тебе, Самсоне!“ І збудився він зо сну́ свого та й сказав: „Вийду я, як раз-у-раз, і стрясуся“. А він не знав, що Господь відступився від нього.

20 And she said to him, The Philistines have come upon you, Samson. And he awoke from his sleep, and said, I will go out as at other times before, and I will torment them. And he did not know that the LORD had departed from him.

21 І взяли́ його филисти́мляни, та й ви́брали очі йому́. І вони звели́ його до Га́зи, і зв'язали його мі́дяними ланцюга́ми, і він молов у домі ув'язнених.

21 And the Philistines seized him, and put out his eyes and bound him with fetters and brought him down to Gaza, and he did grind wheat in the prison house.

22 А волос голови його зачав рости по тому, як був він ого́лений.

22 But the hair of his head began to grow again after he was shaven.

23 А филистимські воло́дарі зібра́лися, щоб прине́сти велику жертву Даґо́нові, своєму бо́гові, та повесели́тися. І сказали вони: „Наш бог передав у нашу ру́ку Самсо́на, ворога нашого“.

23 Then the lords of the Philistines assembled to offer a great sacrifice to Dagon their god, and to rejoice; for they said, Our god has delivered Samson our enemy into our hand.

24 І бачив його народ, і хвалили своїх богів, і говорили: „Наш бог передав у нашу руку нашого ворога та спустоши́теля нашого кра́ю, який наші тру́пи намно́жив“.

24 And when the people saw him, they praised their god; for they said, Our god has delivered into our hands our enemy and the destroyer of our country, who slew many of us.

25 І сталося, коли їхнє серце звеселилося, то сказали вони: „Покличте Самсона, і нехай він посміши́ть нас“. І покликали Самсона з дому ув'я́знених, і він витіва́в жарти перед ними, а вони поставили його поміж стовпа́ми.

25 And it came to pass when their hearts were merry, they said, Call for Samson that he may make sport before us. And they called Samson out of the prison house; and he made sport before them; and they set him between the pillars.

26 І сказав Самсо́н юнако́ві, що держав його за руку: „Пусти мене, і дай доторкнутися мені, до тих стовпі́в, що на них цей дім стоїть міцно, і нехай я обіпру́ся на них“.

26 And Samson said to the lad who held him by the hand, Let me feel the pillars on which the house stands, that I may lean against them.

27 А той дім був повен чоловіків та жіно́к, і туди зібралися всі филистимські воло́дарі, а на даху́ було близько трьох тисяч чоловіків та жіно́к, що приглядалися до жартів Самсона.

27 Now the house was full of men and women; and all the lords of the Philistines were there; and there were upon the roof about three thousand men and women, looking on while Samson made sport.

28 І кли́кнув Самсон до Господа, та й сказав: „Владико Господи, згадай же про мене, та зміцни мене тільки цього ра́зу, Боже, і нехай я пімщу́ филисти́млянам одну пімсту за дво́є очей своїх!“

28 Then Samson called to the LORD, and said, O LORD God, remember me, I pray thee, and strengthen me only this once, O God, that I may be avenged of the Philistines for my two eyes.

29 І обняв Самсон оби́два середи́нні стовпи́, що на них міцно стояв той дім, і обпе́рся на них, — на одно́го прави́цею своєю, а на одно́го ліви́цею своєю.

29 And Samson took hold of the two middle pillars upon which the house stood, and he leaned against them, grasping one with his right hand and the other with his left.

30 І сказав Самсон: „Нехай помру́ я ра́зом із филисти́млянами!“ І він з великою силою сперся на стовпи, — і впав той дім на володарів та на ввесь той наро́д, що в ньому. І були ті померлі, що він повбивав їх при своїй смерті, численні́ші за тих, що повбивав їх за свого життя.

30 And Samson said, Let me die with the Philistines. Then he pulled with all his might; and the house fell upon the lords and upon all the people that were therein. So the dead whom Samson slew at his death were more than those whom he slew during his life.

31 І зійшли його брати́ та ввесь дім його батька, і поне́сли його, і ви́несли та й поховали його між Цор'а та між Ештаолом у гро́бі Мано́аха, батька його. А він судив Ізраїля двадцять літ.

31 Then his brothers and all the house of his father came down and took him, and brought him up and buried him between Zedah and Eshtaol in the burying place of Menoah his father. And he had judged Israel twenty years.

1.0x