Вiд ЛукиРозділ 17 |
|
1 |
|
2 Краще б такому було́, коли б жо́рно млино́ве на шию йому почепити та й кинути в море, аніж щоб спокусив він одно́го з мали́х цих! |
|
3 Уважайте на себе! Коли провини́ться твій брат, докори́ йому, а коли він покається, то вибач йому. |
|
4 І хоча б сім раз денно він провинивсь проти тебе, і сім раз звернувся до тебе, говорячи: „Каюся“, — вибач йому́!“ |
|
5 І сказали апо́столи Господу: „Дода́й Ти нам віри!“ |
|
6 А Господь відказав: „Коли б мали ви віру, хоч як зе́рно гірчи́чне, і сказали шовко́виці цій: „Ви́рвися з коренем і посадися до моря“, — то й послухала б вас! |
|
7 |
|
8 Але чи ж не скаже йому: „Приготуй що вече́ряти, і підпережись, і мені прислуго́вуй, аж поки я їстиму й питиму, а пото́му ти сам будеш їсти та пити“? |
|
9 Чи ж він дякує тому рабові, що наказане виконав? |
|
10 Так і ви, коли зробите все вам нака́зане, то кажіть: „Ми — нікчемні раби, бо зробили лиш те, що повинні зробити були́!“ |
|
11 |
|
12 І, коли вхо́див до одно́го села, перестріли Його десять мужів, слаби́х на проказу, що стали здалека. |
|
13 І голос піднесли вони та й казали: „Ісусе, Наставнику, — змилуйсь над нами!“ |
|
14 І, побачивши їх, Він промовив до них: „Підіть і покажіться священикам!“ І сталось, коли вони йшли, то очи́стились. |
|
15 Один же з них, як побачив, що видужав, то верну́вся, і почав гучни́м голосом сла́вити Бога. |
|
16 І припав він обличчям до ніг Його, складаючи дяку Йому. А то самаряни́н був... |
|
17 Ісус же промовив у відповідь: „Чи не десять очи́стилось, — а дев'ять же де́? |
|
18 Чому́ не вернулись вони хвалу́ Богові віддати, крім цього́ чужинця?“ |
|
19 І сказав Він йому: „Підведися й іди: твоя віра спасла тебе!“ |
|
20 |
|
21 і не скажуть: „Ось тут“, або: „Там“. Бо Боже Царство всере́дині вас!“ |
|
22 І сказав Він до учнів: „Прийдуть дні, коли побажаєте бачити один з днів Сина Лю́дського, — та не побачите. |
|
23 І скажуть до вас: „Ось тут“, чи: „Ось там“, — не йдіть, і за ним не біжіть! |
|
24 Бо як бли́скавка, бли́снувши, світить із о́дного кра́ю під небом до другого кра́ю під небом, так буде Свого дня й Син Лю́дський. |
|
25 А перше належить багато страждати Йому, і відцурається рід цей від Нього. |
|
26 І, як було за днів Но́євих, то буде так само й за днів Сина Лю́дського: |
|
27 їли, пили, женилися, заміж вихо́дили, аж до того дня, коли „Ной увійшов до ковче́гу“; прийшов же потоп, — і всіх вигубив. |
|
28 Так само, як було за днів Ло́тових: їли, пили, купували, продавали, садили, будували; |
|
29 того ж дня, як Лот вийшов із Содо́му, — огонь із сіркою з неба лину́в, і всіх погубив. |
|
30 Так буде й того дня, як Син Лю́дський з'я́виться! |
|
31 Хто буде того дня на домі, а речі його будуть у домі, нехай їх забрати не зла́зить. Хто ж на полі, так само нехай назад не верта́ється, — |
|
32 пам'ятайте про Ло́тову дружи́ну! |
|
33 Хто дба́тиме зберегти свою душу, — той погубить її, а коли хто погубить, — той оживить її. |
|
34 Кажу вам: удвох будуть ночі тієї на о́дному ліжкові: один ві́зьметься, а другий поли́шиться. |
|
35 Дві моло́тимуть ра́зом, — одна ві́зьметься, а друга полишиться. |
|
36 Двоє будуть на полі, — один ві́зьметься, а другий полишиться!“ |
|
37 І казали вони Йому в відповідь: „Де, Господи?“ А Він відказав їм: „Де труп, там зберуться й орли“. |
LukeChapter 17 |
|
1 AND Jesus said to his disciples, It is impossible but that offences should come; but woe to him by whose hand they come! |
|
2 It were better for him that an ass' millstone were hanged on his neck, and he thrown into the sea, than cause one of these little ones to stumble. |
|
3 Beware among yourselves. If your brother should sin, rebuke him; and if he repents, forgive him. |
|
4 And if he should offend you seven times in a day, and seven times in a day turn to you and say, I repent; forgive him. |
|
5 And the apostles said to our Lord, Increase our faith. |
|
6 He said to them, If you have faith, even as a grain of mustard seed, you could say to this mulberry tree, Be uprooted and planted in the sea; it would obey you. |
|
7 Now which of you has a servant who ploughs or feeds sheep, and if he should come from the field, would say to him, Enter in and sit down? |
|
8 But he will rather say to him, Prepare something that I may have my supper, and gird yourself and serve me until I eat and drink; and then you also can eat and drink. |
|
9 Why, will that servant receive praise, because he did what he was commanded to do? I do not think so. |
|
10 Even you also, when you have done all the things which are commanded you, say, We are idle servants; we have only done what was our duty to do. |
|
11 And it came to pass, while Jesus was going to Jerusalem, he passed through Samaritan territory which is towards Galilee. |
|
12 And when he drew near to enter a village, he was met by ten lepers, and they stood afar off; |
|
13 And they lifted their voices saying, O Jesus, our Master, have mercy on us. |
|
14 And when he saw them he said to them, Go, show yourselves to the priests; and while they were going, they were cleansed. |
|
15 But one of them, when he saw that he was cleansed, turned back, and with a loud voice praised God. |
|
16 And he fell on his face at the feet of Jesus, thanking him; and this one was a Samaritan. |
|
17 Jesus answered and said, Were there not ten who were cleansed? where are the nine? |
|
18 Why did they separate themselves so as not to come and give praise to God, except this man who is of a strange people? |
|
19 And he said to him, Arise, go, your faith has healed you. |
|
20 When some of the Pharisees asked Jesus, when the kingdom of God would come, he answered and said to them, The kingdom of God does not come by observation. |
|
21 Neither will they say, Behold, it is here! or, behold, it is there! for behold, the kingdom of God is within you. |
|
22 And he said to his disciples, The days will come when you will covet to see one of the days of the Son of man, and you will not see it. |
|
23 And if they should say to you, Behold, he is here! and behold, he is there! do not go. |
|
24 For just as the lightning flashes from the sky, and all under the sky is lightened, such will be the day of the Son of man. |
|
25 But first he must suffer a great many things, and be rejected by this generation. |
|
26 Just as it happened in the days of Noah, such will it be in the days of the Son of man. |
|
27 For they were eating and drinking, and marrying women, and giving in marriage, until the day when Noah entered the ark, and the flood came, and destroyed every man. |
|
28 And again, just as it happened in the days of Lot; they were eating and drinking, and buying and selling, and planting and building; |
|
29 But in the day when Lot went out of Sodom, the Lord sent down a rain of fire and sulphur from heaven, and destroyed them all. |
|
30 Such will it be in the day when the Son of man appears. |
|
31 In that day, he who is on the roof and his clothes in the house, will not come down to take them; and he who is in the field will not return back. |
|
32 Just remember Lot's wife. |
|
33 He who desires to save his life shall lose it; and he who loses his life shall save it. |
|
34 I say to you that in that very night two will be in one bed; one will be taken away, and the other left. |
|
35 And two women will be grinding together; one will be taken away, and the other left. |
|
36 Two will be in the field; one will be taken, and the other left. |
|
37 They answered and said to him, Our Lord, to what place? He said to them, Wherever the corpse is, there will the eagles gather. |
Вiд ЛукиРозділ 17 |
LukeChapter 17 |
|
1 |
1 AND Jesus said to his disciples, It is impossible but that offences should come; but woe to him by whose hand they come! |
|
2 Краще б такому було́, коли б жо́рно млино́ве на шию йому почепити та й кинути в море, аніж щоб спокусив він одно́го з мали́х цих! |
2 It were better for him that an ass' millstone were hanged on his neck, and he thrown into the sea, than cause one of these little ones to stumble. |
|
3 Уважайте на себе! Коли провини́ться твій брат, докори́ йому, а коли він покається, то вибач йому. |
3 Beware among yourselves. If your brother should sin, rebuke him; and if he repents, forgive him. |
|
4 І хоча б сім раз денно він провинивсь проти тебе, і сім раз звернувся до тебе, говорячи: „Каюся“, — вибач йому́!“ |
4 And if he should offend you seven times in a day, and seven times in a day turn to you and say, I repent; forgive him. |
|
5 І сказали апо́столи Господу: „Дода́й Ти нам віри!“ |
5 And the apostles said to our Lord, Increase our faith. |
|
6 А Господь відказав: „Коли б мали ви віру, хоч як зе́рно гірчи́чне, і сказали шовко́виці цій: „Ви́рвися з коренем і посадися до моря“, — то й послухала б вас! |
6 He said to them, If you have faith, even as a grain of mustard seed, you could say to this mulberry tree, Be uprooted and planted in the sea; it would obey you. |
|
7 |
7 Now which of you has a servant who ploughs or feeds sheep, and if he should come from the field, would say to him, Enter in and sit down? |
|
8 Але чи ж не скаже йому: „Приготуй що вече́ряти, і підпережись, і мені прислуго́вуй, аж поки я їстиму й питиму, а пото́му ти сам будеш їсти та пити“? |
8 But he will rather say to him, Prepare something that I may have my supper, and gird yourself and serve me until I eat and drink; and then you also can eat and drink. |
|
9 Чи ж він дякує тому рабові, що наказане виконав? |
9 Why, will that servant receive praise, because he did what he was commanded to do? I do not think so. |
|
10 Так і ви, коли зробите все вам нака́зане, то кажіть: „Ми — нікчемні раби, бо зробили лиш те, що повинні зробити були́!“ |
10 Even you also, when you have done all the things which are commanded you, say, We are idle servants; we have only done what was our duty to do. |
|
11 |
11 And it came to pass, while Jesus was going to Jerusalem, he passed through Samaritan territory which is towards Galilee. |
|
12 І, коли вхо́див до одно́го села, перестріли Його десять мужів, слаби́х на проказу, що стали здалека. |
12 And when he drew near to enter a village, he was met by ten lepers, and they stood afar off; |
|
13 І голос піднесли вони та й казали: „Ісусе, Наставнику, — змилуйсь над нами!“ |
13 And they lifted their voices saying, O Jesus, our Master, have mercy on us. |
|
14 І, побачивши їх, Він промовив до них: „Підіть і покажіться священикам!“ І сталось, коли вони йшли, то очи́стились. |
14 And when he saw them he said to them, Go, show yourselves to the priests; and while they were going, they were cleansed. |
|
15 Один же з них, як побачив, що видужав, то верну́вся, і почав гучни́м голосом сла́вити Бога. |
15 But one of them, when he saw that he was cleansed, turned back, and with a loud voice praised God. |
|
16 І припав він обличчям до ніг Його, складаючи дяку Йому. А то самаряни́н був... |
16 And he fell on his face at the feet of Jesus, thanking him; and this one was a Samaritan. |
|
17 Ісус же промовив у відповідь: „Чи не десять очи́стилось, — а дев'ять же де́? |
17 Jesus answered and said, Were there not ten who were cleansed? where are the nine? |
|
18 Чому́ не вернулись вони хвалу́ Богові віддати, крім цього́ чужинця?“ |
18 Why did they separate themselves so as not to come and give praise to God, except this man who is of a strange people? |
|
19 І сказав Він йому: „Підведися й іди: твоя віра спасла тебе!“ |
19 And he said to him, Arise, go, your faith has healed you. |
|
20 |
20 When some of the Pharisees asked Jesus, when the kingdom of God would come, he answered and said to them, The kingdom of God does not come by observation. |
|
21 і не скажуть: „Ось тут“, або: „Там“. Бо Боже Царство всере́дині вас!“ |
21 Neither will they say, Behold, it is here! or, behold, it is there! for behold, the kingdom of God is within you. |
|
22 І сказав Він до учнів: „Прийдуть дні, коли побажаєте бачити один з днів Сина Лю́дського, — та не побачите. |
22 And he said to his disciples, The days will come when you will covet to see one of the days of the Son of man, and you will not see it. |
|
23 І скажуть до вас: „Ось тут“, чи: „Ось там“, — не йдіть, і за ним не біжіть! |
23 And if they should say to you, Behold, he is here! and behold, he is there! do not go. |
|
24 Бо як бли́скавка, бли́снувши, світить із о́дного кра́ю під небом до другого кра́ю під небом, так буде Свого дня й Син Лю́дський. |
24 For just as the lightning flashes from the sky, and all under the sky is lightened, such will be the day of the Son of man. |
|
25 А перше належить багато страждати Йому, і відцурається рід цей від Нього. |
25 But first he must suffer a great many things, and be rejected by this generation. |
|
26 І, як було за днів Но́євих, то буде так само й за днів Сина Лю́дського: |
26 Just as it happened in the days of Noah, such will it be in the days of the Son of man. |
|
27 їли, пили, женилися, заміж вихо́дили, аж до того дня, коли „Ной увійшов до ковче́гу“; прийшов же потоп, — і всіх вигубив. |
27 For they were eating and drinking, and marrying women, and giving in marriage, until the day when Noah entered the ark, and the flood came, and destroyed every man. |
|
28 Так само, як було за днів Ло́тових: їли, пили, купували, продавали, садили, будували; |
28 And again, just as it happened in the days of Lot; they were eating and drinking, and buying and selling, and planting and building; |
|
29 того ж дня, як Лот вийшов із Содо́му, — огонь із сіркою з неба лину́в, і всіх погубив. |
29 But in the day when Lot went out of Sodom, the Lord sent down a rain of fire and sulphur from heaven, and destroyed them all. |
|
30 Так буде й того дня, як Син Лю́дський з'я́виться! |
30 Such will it be in the day when the Son of man appears. |
|
31 Хто буде того дня на домі, а речі його будуть у домі, нехай їх забрати не зла́зить. Хто ж на полі, так само нехай назад не верта́ється, — |
31 In that day, he who is on the roof and his clothes in the house, will not come down to take them; and he who is in the field will not return back. |
|
32 пам'ятайте про Ло́тову дружи́ну! |
32 Just remember Lot's wife. |
|
33 Хто дба́тиме зберегти свою душу, — той погубить її, а коли хто погубить, — той оживить її. |
33 He who desires to save his life shall lose it; and he who loses his life shall save it. |
|
34 Кажу вам: удвох будуть ночі тієї на о́дному ліжкові: один ві́зьметься, а другий поли́шиться. |
34 I say to you that in that very night two will be in one bed; one will be taken away, and the other left. |
|
35 Дві моло́тимуть ра́зом, — одна ві́зьметься, а друга полишиться. |
35 And two women will be grinding together; one will be taken away, and the other left. |
|
36 Двоє будуть на полі, — один ві́зьметься, а другий полишиться!“ |
36 Two will be in the field; one will be taken, and the other left. |
|
37 І казали вони Йому в відповідь: „Де, Господи?“ А Він відказав їм: „Де труп, там зберуться й орли“. |
37 They answered and said to him, Our Lord, to what place? He said to them, Wherever the corpse is, there will the eagles gather. |