Библия - Обещанное Восстановление

Вихід

Розділ 9

1 І сказав Господь до Мойсея: „Увійди до фараона, і говори до нього: Так сказав Господь, Бог євреїв: Відпусти Мій наро́д, і нехай вони служать Мені!

2 Бо коли ти відмо́вишся відпустити, і бу́деш держати їх ще,

3 то ось Господня рука буде на худобі твоїй, що на полі, — на ко́нях, на ослах, на верблю́дах, на худобі великій і дрібній, — морови́ця дуже тяжка́.

4 І відділить Господь між худобою Ізраїля й між худобою Єгипту, і не загине нічого зо всього, що належить Ізраїлевим синам“.

5 І призна́чив Господь уста́лений час, кажучи: „Узавтра Господь зробить цю річ у цім кра́ї“.

6 І зробив Господь ту річ назавтра, — і вигинула вся єгипетська худоба, а з худоби Ізраїлевих синів не згинуло ані одне.

7 І послав фараон довідатись, — а ось не згинуло з худоби Ізраїлевої ані одне! І стало фараонове серце запеклим, — і не відпустив він народу того!

8 I сказав Господь до Мойсея й до Аарона: „Візьміть собі повні ваші жмені сажі з пе́чі, і нехай Мойсей кине її до неба на очах фараонових.

9 І стане вона ку́рявою над усією єгипетською землею, а на люди́ні й скотині стане гнояка́ми, що кинуться прища́ми в усьо́му єгипетському кра́ї“.

10 І набрали вони сажі з пе́чі, та й стали перед фараоновим лицем. І кинув її Мойсей до неба, і стали прищува́ті гнояки́, що кинулися на люди́ні й на скотині.

11 А чарівники не могли стати перед Мойсеєм через гнояки́, бо гнояк той був на чарівниках і на всіх єги́птянах.

12 І вчинив запеклим Господь фараонове серце, — і він не послухався їх, як говорив був Господь до Мойсея.

13 І сказав Господь до Мойсея: „У стань рано вра́нці, і стань перед лицем фараоновим та й скажи йому: Отак сказав Господь, Бог євреїв: Відпусти Мій наро́д, і нехай вони служать Мені!

14 Бо цим ра́зом Я пошлю́ всі ура́зи Мої на серце твоє, і на рабів твоїх, і на наро́д твій, щоб ти знав, що немає на всій землі Такого, як Я!

15 Бо тепер, коли б Я простягнув Свою руку, то побив би тебе та народ твій мором, і ти був би ви́гублений із землі.

16 Але Я для то́го залиши́в тебе, щоб показати тобі Мою силу, і щоб оповіда́ли про Йме́ння Моє по всій землі.

17 Ти ще опираєшся проти наро́ду Мого, щоб їх не відпустити.

18 Ось Я взавтра, цього са́ме ча́су, зішлю дощем тяже́нний град, що такого, як він, не бувало в Єгипті від дня його заложення аж до сьогодні.

19 А тепер пошли, позаганяй худобу свою та все, що твоє в полі. Кожна люди́на й худоба, що буде застукана в полі, і не бу́де за́брана додому, — то зійде на них град, і вони повмирають!“

20 Хто з фараонових рабів боявся Господнього сло́ва, той зігнав своїх рабів та свою худобу до домів.

21 А хто не звернув свого серця до слова Господнього, той позалиша́в рабів своїх та худобу свою на полі.

22 І сказав Господь до Мойсея: „Простягни́ свою руку до неба, — і нехай буде град у всьому єгипетському кра́ї на люди́ну, і на худобу, і на всю польову́ траву в єгипетській землі!“

23 І простяг Мойсей па́лицю свою до неба, — і Господь дав гро́ми та град. І зійшов на землю огонь, і Господь дощи́в градом на єгипетську землю.

24 І був град, і огонь горів посеред тяже́нного граду, що не бувало такого, як він, у всім єгипетськім кра́ї, відко́ли він став був наро́дом.

25 І повибивав той град у всім єгипетськім кра́ї все, що на полі, — від люди́ни аж до худоби! І всю польову́ росли́нність побив той град, а кожне польове́ дерево поламав!

26 Тільки в землі Ґошен, де жили Ізраїлеві сини, не було гра́ду.

27 І послав фараон, і покликав Мойсея та Аарона, та й сказав до них: „Згрішив я тим ра́зом! Господь — справедливий, а я та народ мій — несправедливі!

28 Благайте Господа, і до́сить бути Божим грома́м та гра́дові! А я відпущу́ вас, і ви більше не зали́шитеся“.

29 І сказав до нього Мойсей: „Як вийду я з міста, то простягну руки свої до Господа, — гро́ми перестануть, а гра́ду вже не буде, — щоб ти знав, що Господня ця земля!

30 А ти й раби твої, — знаю я, що ви ще не боїте́ся перед лицем Господа Бога!“

31 А льон та ячмінь був побитий, бо ячмінь дозрівав, а льон цвів.

32 А пшениця та жито не були ви́биті, бо пі́зні вони.

33 І вийшов Мойсей від фараона з міста, і простяг руки свої до Господа, — і перестали гро́ми та град, а дощ не лив на землю.

34 І побачив фараон, що перестав дощ, і град та гро́ми, — та й далі грішив. І чинив він запеклим своє серце, він та раби́ його.

35 І стало запеклим фараонове серце, — і він не відпустив Ізраїлевих синів, як говорив був Господь через Мойсея.

Exodus

Chapter 9

1 THEN the LORD said to Moses, Go to Pharaoh and say to him, Thus says the LORD God of the Hebrews, Let my people go that they may serve me.

2 For if you refuse to let them go (and until now you have withheld them),

3 Behold, the LORD will smite your cattle which are in the desert, the horses, the asses, the camels, the oxen, and the sheep; there shall be a very severe plague.

4 And the LORD will discriminate between the cattle of Israel and the cattle of the Egyptians, so that none of the cattle that belong to the children of Israel shall die, not even one.

5 And the LORD appointed a set time, saying, Tomorrow the LORD shall do this thing in the land.

6 And the LORD did that thing the next day, and all the cattle of the Egyptians died; but of the cattle of the children of Israel not one died.

7 And Pharaoh sent, and, behold, there was not one of the cattle of the Israelites dead. And the heart of Pharaoh was hardened and he did not let the people go.

8 And the LORD said to Moses and to Aaron, Take two handfuls of the ashes of the furnace and let Moses scatter it toward the heaven in the sight of Pharaoh.

9 And it shall become fine dust in all the land of Egypt, and there shall be boils breaking forth with sores upon men, and upon cattle, throughout all the land of Egypt.

10 So they took ashes of the furnace and stood before Pharaoh; and Moses scattered it toward the heaven in the sight of Pharaoh; and it became blistering boils, breaking out with sores upon men, and upon cattle.

11 And the magicians could not stand before Moses because of the boils; for the boils had spread among the magicians and throughout all the land of Egypt.

12 And the LORD hardened the heart of Pharaoh and he did not listen to them, as the LORD had said to Moses.

13 And the LORD said to Moses, Arise early in the morning, and stand before Pharaoh, and say to him. Thus says the LORD God of the Hebrews, Let my people go that they may serve me.

14 For this time I will send my plague on your heart and on your servants and on your people, that you may know that there is none like me in all the earth.

15 For now I will stretch out my hand that I may strike you and your people with pestilence; and you shall perish from the earth.

16 But for this cause have I raised you to the throne, to show you my power, and that my name may be declared throughout all the earth.

17 As yet you are continuing to detain this people and refusing to let them go.

18 Behold, tomorrow about this time I will cause a severe storm of hail, such as there has not been in Egypt from the day that it was founded even until now.

19 Send therefore now, and gather your cattle, and all that you have in the field; for upon every man and the cattle which be found in the field, and shall not be brought home, the hail shall come down upon them, and they shall die.

20 He who feared the word of the LORD among the servants of Pharaoh brought his servants and his cattle into the house.

21 But he who regarded not the word of the LORD left his servants and his cattle in the field.

22 And the LORD said to Moses, Lift up your hand toward heaven that there may be hail in all the land of Egypt, upon men and upon cattle and upon all the grass in the field, throughout the land of Egypt.

23 And Moses lifted up his staff toward heaven; and the LORD sent thunder and hail, and lightning ran along on the ground; and the LORD showered hail upon the land of Egypt.

24 So there was hail, and flaming fire mingled with the hail, very grievous, such as had never been in all the land of Egypt since it became a nation.

25 And the hail smote throughout all the land of Egypt all that was in the field, both man and cattle; and the hail destroyed all the herbs of the field and broke every tree of the field.

26 Only in the land of Goshen, where the children of Israel dwelt, was there no hail.

27 Then Pharaoh sent and called for Moses and Aaron, and said to them, I have sinned this time; the LORD is righteous, and I and my people are wicked.

28 Pray before the LORD, for there is yet a chance for forgiveness in his presence that there be no more mighty thunderings and hail; and I will let you go, and you shall stay no longer.

29 And Moses said to him, As soon as I am gone out of the city, I will stretch forth my hands to the LORD; and the thunder shall cease and there shall be no more hail, that you may know that the earth belongs to the LORD.

30 But as for you and your servants, I know that you have not yet feared the LORD God.

31 And the flax and the barley were lost; for the barley was in the ear and the flax was boiled.

32 But the wheat and the rye were not lost; for they were sown late.

33 And Moses went out of the city from the presence of Pharaoh, and spread out his hands to the LORD; and the thunders and hail ceased, and the rain was not poured upon the earth.

34 And when Pharaoh saw that the rain and the hail and the thunders had ceased, he sinned yet more, and his heart was hardened, and the heart of his servants.

35 And the heart of Pharaoh was hardened and he did not let the children of Israel go, as the LORD had sent word to him by Moses.

Вихід Розділ 9	Exodus Chapter 9
1 І сказав Господь до Мойсея: „Увійди до фараона, і говори до нього: Так сказав Господь, Бог євреїв: Відпусти Мій наро́д, і нехай вони служать Мені!	1 THEN the LORD said to Moses, Go to Pharaoh and say to him, Thus says the LORD God of the Hebrews, Let my people go that they may serve me.
2 Бо коли ти відмо́вишся відпустити, і бу́деш держати їх ще,	2 For if you refuse to let them go (and until now you have withheld them),
3 то ось Господня рука буде на худобі твоїй, що на полі, — на ко́нях, на ослах, на верблю́дах, на худобі великій і дрібній, — морови́ця дуже тяжка́.	3 Behold, the LORD will smite your cattle which are in the desert, the horses, the asses, the camels, the oxen, and the sheep; there shall be a very severe plague.
4 І відділить Господь між худобою Ізраїля й між худобою Єгипту, і не загине нічого зо всього, що належить Ізраїлевим синам“.	4 And the LORD will discriminate between the cattle of Israel and the cattle of the Egyptians, so that none of the cattle that belong to the children of Israel shall die, not even one.
5 І призна́чив Господь уста́лений час, кажучи: „Узавтра Господь зробить цю річ у цім кра́ї“.	5 And the LORD appointed a set time, saying, Tomorrow the LORD shall do this thing in the land.
6 І зробив Господь ту річ назавтра, — і вигинула вся єгипетська худоба, а з худоби Ізраїлевих синів не згинуло ані одне.	6 And the LORD did that thing the next day, and all the cattle of the Egyptians died; but of the cattle of the children of Israel not one died.
7 І послав фараон довідатись, — а ось не згинуло з худоби Ізраїлевої ані одне! І стало фараонове серце запеклим, — і не відпустив він народу того!	7 And Pharaoh sent, and, behold, there was not one of the cattle of the Israelites dead. And the heart of Pharaoh was hardened and he did not let the people go.
8 I сказав Господь до Мойсея й до Аарона: „Візьміть собі повні ваші жмені сажі з пе́чі, і нехай Мойсей кине її до неба на очах фараонових.	8 And the LORD said to Moses and to Aaron, Take two handfuls of the ashes of the furnace and let Moses scatter it toward the heaven in the sight of Pharaoh.
9 І стане вона ку́рявою над усією єгипетською землею, а на люди́ні й скотині стане гнояка́ми, що кинуться прища́ми в усьо́му єгипетському кра́ї“.	9 And it shall become fine dust in all the land of Egypt, and there shall be boils breaking forth with sores upon men, and upon cattle, throughout all the land of Egypt.
10 І набрали вони сажі з пе́чі, та й стали перед фараоновим лицем. І кинув її Мойсей до неба, і стали прищува́ті гнояки́, що кинулися на люди́ні й на скотині.	10 So they took ashes of the furnace and stood before Pharaoh; and Moses scattered it toward the heaven in the sight of Pharaoh; and it became blistering boils, breaking out with sores upon men, and upon cattle.
11 А чарівники не могли стати перед Мойсеєм через гнояки́, бо гнояк той був на чарівниках і на всіх єги́птянах.	11 And the magicians could not stand before Moses because of the boils; for the boils had spread among the magicians and throughout all the land of Egypt.
12 І вчинив запеклим Господь фараонове серце, — і він не послухався їх, як говорив був Господь до Мойсея.	12 And the LORD hardened the heart of Pharaoh and he did not listen to them, as the LORD had said to Moses.
13 І сказав Господь до Мойсея: „У стань рано вра́нці, і стань перед лицем фараоновим та й скажи йому: Отак сказав Господь, Бог євреїв: Відпусти Мій наро́д, і нехай вони служать Мені!	13 And the LORD said to Moses, Arise early in the morning, and stand before Pharaoh, and say to him. Thus says the LORD God of the Hebrews, Let my people go that they may serve me.
14 Бо цим ра́зом Я пошлю́ всі ура́зи Мої на серце твоє, і на рабів твоїх, і на наро́д твій, щоб ти знав, що немає на всій землі Такого, як Я!	14 For this time I will send my plague on your heart and on your servants and on your people, that you may know that there is none like me in all the earth.
15 Бо тепер, коли б Я простягнув Свою руку, то побив би тебе та народ твій мором, і ти був би ви́гублений із землі.	15 For now I will stretch out my hand that I may strike you and your people with pestilence; and you shall perish from the earth.
16 Але Я для то́го залиши́в тебе, щоб показати тобі Мою силу, і щоб оповіда́ли про Йме́ння Моє по всій землі.	16 But for this cause have I raised you to the throne, to show you my power, and that my name may be declared throughout all the earth.
17 Ти ще опираєшся проти наро́ду Мого, щоб їх не відпустити.	17 As yet you are continuing to detain this people and refusing to let them go.
18 Ось Я взавтра, цього са́ме ча́су, зішлю дощем тяже́нний град, що такого, як він, не бувало в Єгипті від дня його заложення аж до сьогодні.	18 Behold, tomorrow about this time I will cause a severe storm of hail, such as there has not been in Egypt from the day that it was founded even until now.
19 А тепер пошли, позаганяй худобу свою та все, що твоє в полі. Кожна люди́на й худоба, що буде застукана в полі, і не бу́де за́брана додому, — то зійде на них град, і вони повмирають!“	19 Send therefore now, and gather your cattle, and all that you have in the field; for upon every man and the cattle which be found in the field, and shall not be brought home, the hail shall come down upon them, and they shall die.
20 Хто з фараонових рабів боявся Господнього сло́ва, той зігнав своїх рабів та свою худобу до домів.	20 He who feared the word of the LORD among the servants of Pharaoh brought his servants and his cattle into the house.
21 А хто не звернув свого серця до слова Господнього, той позалиша́в рабів своїх та худобу свою на полі.	21 But he who regarded not the word of the LORD left his servants and his cattle in the field.
22 І сказав Господь до Мойсея: „Простягни́ свою руку до неба, — і нехай буде град у всьому єгипетському кра́ї на люди́ну, і на худобу, і на всю польову́ траву в єгипетській землі!“	22 And the LORD said to Moses, Lift up your hand toward heaven that there may be hail in all the land of Egypt, upon men and upon cattle and upon all the grass in the field, throughout the land of Egypt.
23 І простяг Мойсей па́лицю свою до неба, — і Господь дав гро́ми та град. І зійшов на землю огонь, і Господь дощи́в градом на єгипетську землю.	23 And Moses lifted up his staff toward heaven; and the LORD sent thunder and hail, and lightning ran along on the ground; and the LORD showered hail upon the land of Egypt.
24 І був град, і огонь горів посеред тяже́нного граду, що не бувало такого, як він, у всім єгипетськім кра́ї, відко́ли він став був наро́дом.	24 So there was hail, and flaming fire mingled with the hail, very grievous, such as had never been in all the land of Egypt since it became a nation.
25 І повибивав той град у всім єгипетськім кра́ї все, що на полі, — від люди́ни аж до худоби! І всю польову́ росли́нність побив той град, а кожне польове́ дерево поламав!	25 And the hail smote throughout all the land of Egypt all that was in the field, both man and cattle; and the hail destroyed all the herbs of the field and broke every tree of the field.
26 Тільки в землі Ґошен, де жили Ізраїлеві сини, не було гра́ду.	26 Only in the land of Goshen, where the children of Israel dwelt, was there no hail.
27 І послав фараон, і покликав Мойсея та Аарона, та й сказав до них: „Згрішив я тим ра́зом! Господь — справедливий, а я та народ мій — несправедливі!	27 Then Pharaoh sent and called for Moses and Aaron, and said to them, I have sinned this time; the LORD is righteous, and I and my people are wicked.
28 Благайте Господа, і до́сить бути Божим грома́м та гра́дові! А я відпущу́ вас, і ви більше не зали́шитеся“.	28 Pray before the LORD, for there is yet a chance for forgiveness in his presence that there be no more mighty thunderings and hail; and I will let you go, and you shall stay no longer.
29 І сказав до нього Мойсей: „Як вийду я з міста, то простягну руки свої до Господа, — гро́ми перестануть, а гра́ду вже не буде, — щоб ти знав, що Господня ця земля!	29 And Moses said to him, As soon as I am gone out of the city, I will stretch forth my hands to the LORD; and the thunder shall cease and there shall be no more hail, that you may know that the earth belongs to the LORD.
30 А ти й раби твої, — знаю я, що ви ще не боїте́ся перед лицем Господа Бога!“	30 But as for you and your servants, I know that you have not yet feared the LORD God.
31 А льон та ячмінь був побитий, бо ячмінь дозрівав, а льон цвів.	31 And the flax and the barley were lost; for the barley was in the ear and the flax was boiled.
32 А пшениця та жито не були ви́биті, бо пі́зні вони.	32 But the wheat and the rye were not lost; for they were sown late.
33 І вийшов Мойсей від фараона з міста, і простяг руки свої до Господа, — і перестали гро́ми та град, а дощ не лив на землю.	33 And Moses went out of the city from the presence of Pharaoh, and spread out his hands to the LORD; and the thunders and hail ceased, and the rain was not poured upon the earth.
34 І побачив фараон, що перестав дощ, і град та гро́ми, — та й далі грішив. І чинив він запеклим своє серце, він та раби́ його.	34 And when Pharaoh saw that the rain and the hail and the thunders had ceased, he sinned yet more, and his heart was hardened, and the heart of his servants.
35 І стало запеклим фараонове серце, — і він не відпустив Ізраїлевих синів, як говорив був Господь через Мойсея.	35 And the heart of Pharaoh was hardened and he did not let the children of Israel go, as the LORD had sent word to him by Moses.

⚡ 1.0x

Старий
завіт

Новий
завіт

Вихід

Розділ 9

Exodus

Chapter 9

Вихід

Розділ 9

Exodus

Chapter 9

Старий завіт

Новий завіт

Вихід

Розділ 9

Exodus

Chapter 9

Вихід

Розділ 9

Exodus

Chapter 9

Старий
завіт

Новий
завіт