CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Вих. 9
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
high-volume

Вихід

Розділ 9

1 І сказав Господь до Мойсея: „Увійди до фараона, і говори до нього: Так сказав Господь, Бог євреїв: Відпусти Мій наро́д, і нехай вони служать Мені!

2 Бо коли ти відмо́вишся відпустити, і бу́деш держати їх ще,

3 то ось Господня рука буде на худобі твоїй, що на полі, — на ко́нях, на ослах, на верблю́дах, на худобі великій і дрібній, — морови́ця дуже тяжка́.

4 І відділить Господь між худобою Ізраїля й між худобою Єгипту, і не загине нічого зо всього, що належить Ізраїлевим синам“.

5 І призна́чив Господь уста́лений час, кажучи: „Узавтра Господь зробить цю річ у цім кра́ї“.

6 І зробив Господь ту річ назавтра, — і вигинула вся єгипетська худоба, а з худоби Ізраїлевих синів не згинуло ані одне.

7 І послав фараон довідатись, — а ось не згинуло з худоби Ізраїлевої ані одне! І стало фараонове серце запеклим, — і не відпустив він народу того!

8 I сказав Господь до Мойсея й до Аарона: „Візьміть собі повні ваші жмені сажі з пе́чі, і нехай Мойсей кине її до неба на очах фараонових.

9 І стане вона ку́рявою над усією єгипетською землею, а на люди́ні й скотині стане гнояка́ми, що кинуться прища́ми в усьо́му єгипетському кра́ї“.

10 І набрали вони сажі з пе́чі, та й стали перед фараоновим лицем. І кинув її Мойсей до неба, і стали прищува́ті гнояки́, що кинулися на люди́ні й на скотині.

11 А чарівники не могли стати перед Мойсеєм через гнояки́, бо гнояк той був на чарівниках і на всіх єги́птянах.

12 І вчинив запеклим Господь фараонове серце, — і він не послухався їх, як говорив був Господь до Мойсея.

13 І сказав Господь до Мойсея: „У стань рано вра́нці, і стань перед лицем фараоновим та й скажи йому: Отак сказав Господь, Бог євреїв: Відпусти Мій наро́д, і нехай вони служать Мені!

14 Бо цим ра́зом Я пошлю́ всі ура́зи Мої на серце твоє, і на рабів твоїх, і на наро́д твій, щоб ти знав, що немає на всій землі Такого, як Я!

15 Бо тепер, коли б Я простягнув Свою руку, то побив би тебе та народ твій мором, і ти був би ви́гублений із землі.

16 Але Я для то́го залиши́в тебе, щоб показати тобі Мою силу, і щоб оповіда́ли про Йме́ння Моє по всій землі.

17 Ти ще опираєшся проти наро́ду Мого, щоб їх не відпустити.

18 Ось Я взавтра, цього са́ме ча́су, зішлю дощем тяже́нний град, що такого, як він, не бувало в Єгипті від дня його заложення аж до сьогодні.

19 А тепер пошли, позаганяй худобу свою та все, що твоє в полі. Кожна люди́на й худоба, що буде застукана в полі, і не бу́де за́брана додому, — то зійде на них град, і вони повмирають!“

20 Хто з фараонових рабів боявся Господнього сло́ва, той зігнав своїх рабів та свою худобу до домів.

21 А хто не звернув свого серця до слова Господнього, той позалиша́в рабів своїх та худобу свою на полі.

22 І сказав Господь до Мойсея: „Простягни́ свою руку до неба, — і нехай буде град у всьому єгипетському кра́ї на люди́ну, і на худобу, і на всю польову́ траву в єгипетській землі!“

23 І простяг Мойсей па́лицю свою до неба, — і Господь дав гро́ми та град. І зійшов на землю огонь, і Господь дощи́в градом на єгипетську землю.

24 І був град, і огонь горів посеред тяже́нного граду, що не бувало такого, як він, у всім єгипетськім кра́ї, відко́ли він став був наро́дом.

25 І повибивав той град у всім єгипетськім кра́ї все, що на полі, — від люди́ни аж до худоби! І всю польову́ росли́нність побив той град, а кожне польове́ дерево поламав!

26 Тільки в землі Ґошен, де жили Ізраїлеві сини, не було гра́ду.

27 І послав фараон, і покликав Мойсея та Аарона, та й сказав до них: „Згрішив я тим ра́зом! Господь — справедливий, а я та народ мій — несправедливі!

28 Благайте Господа, і до́сить бути Божим грома́м та гра́дові! А я відпущу́ вас, і ви більше не зали́шитеся“.

29 І сказав до нього Мойсей: „Як вийду я з міста, то простягну руки свої до Господа, — гро́ми перестануть, а гра́ду вже не буде, — щоб ти знав, що Господня ця земля!

30 А ти й раби твої, — знаю я, що ви ще не боїте́ся перед лицем Господа Бога!“

31 А льон та ячмінь був побитий, бо ячмінь дозрівав, а льон цвів.

32 А пшениця та жито не були ви́биті, бо пі́зні вони.

33 І вийшов Мойсей від фараона з міста, і простяг руки свої до Господа, — і перестали гро́ми та град, а дощ не лив на землю.

34 І побачив фараон, що перестав дощ, і град та гро́ми, — та й далі грішив. І чинив він запеклим своє серце, він та раби́ його.

35 І стало запеклим фараонове серце, — і він не відпустив Ізраїлевих синів, як говорив був Господь через Мойсея.

Das zweite Buch Mose (Exodus)

Kapitel 9

1 Der HErr3068 sprach559 zu Mose4872: Gehe935 hinein zu Pharao6547 und sprich1696 zu ihm: Also sagt der HErr3068, der GOtt430 der Ebräer: Laß7971 mein Volk5971, daß sie559 mir dienen5647!

2 Wo du dich des7971 weigerst3986 und sie2388 weiter aufhältst,

3 siehe, so3966 wird Hand3027 des HErrn3068 sein1961 über dein Vieh4735 auf dem Felde7704, über Pferde5483, über Esel2543, über Kamele1581, über Ochsen1241, über Schafe6629 mit einer fast schweren3515 Pestilenz1698.

4 Und3478 der HErr3068 wird ein Besonderes tun6395 zwischen dem Vieh4735 der Israeliten und der Ägypter4714, daß nichts sterbe4191 aus allem, das1697 die Kinder1121 Israel3478 haben.

5 Und der HErr3068 bestimmte7760 eine Zeit4150 und sprach559: Morgen4279 wird der HErr3068 solches1697 auf Erden776 tun6213.

6 Und der HErr3068 tat6213 solches1697 des Morgens4283; und starb4191 allerlei Vieh4735 der Ägypter4714; aber des Viehes der Kinder1121 Israel3478 starb4191 nicht eins259.

7 Und Pharao6547 sandte7971 danach, und siehe, es war des Viehes Israel3478 nicht eins259 gestorben4191. Aber das Herz3820 Pharaos6547 ward verstockt3513 und ließ7971 das Volk5971 nicht.

8 Da sprach559 der HErr3068 zu Mose4872 und Aaron175: Nehmet3947 eure Fäuste voll4393 Ruß6368 aus dem Ofen3536, und Mose4872 sprenge2236 ihn gen Himmel8064 vor5869 Pharao6547,

9 daß über ganz Ägyptenland776 stäube80, und776 böse schwarze76 Blattern7822 auffahren6524, beide an Menschen120 und an Vieh929, in ganz Ägyptenland4714.

10 Und sie nahmen3947 Ruß6368 aus dem Ofen3536 und traten vor6440 Pharao6547, und Mose4872 sprengete ihn gen Himmel8064. Da fuhren auf5975 böse schwarze76 Blattern7822, beide an Menschen120 und an Vieh929,

11 also daß die Zauberer2748 nicht konnten3201 vor6440 Mose4872 stehen5975 vor6440 den bösen Blattern7822; denn es waren an den Zauberern ebensowohl böse Blattern7822 als an allen Ägyptern4714.

12 Aber der HErr3068 verstockte das Herz3820 Pharaos6547, daß er sie2388 nicht hörete, wie denn der HErr3068 zu8085 Mose4872 gesagt hatte1696.

13 Da sprach559 der HErr3068 zu Mose4872: Mache dich morgen1242 frühe auf7925 und559 tritt3320 vor Pharao6547 und sprich559 zu ihm: So sagt der HErr3068, der Ebräer GOtt430: Laß7971 mein Volk5971, daß mir6440‘s diene5647!

14 Ich will anders diesmal6471 alle meine Plagen4046 über dich selbst3820 senden7971, über deine Knechte5650 und über dein Volk5971, daß du inne werden sollst3045, daß meinesgleichen nicht ist in allen Landen776.

15 Denn ich will jetzt meine Hand3027 ausrecken und dich und dein Volk5971 mit Pestilenz1698 schlagen5221, daß du7971 von der Erde776 sollst vertilget werden.

16 Und199 zwar darum habe5975 ich dich erwecket, daß5668 meine Kraft3581 an7200 dir erscheine, und mein Name8034 verkündiget werde5608 in allen Landen776.

17 Du trittst5549 mein Volk5971 noch unter dich und willst es nicht lassen7971.

18 Siehe, ich will morgen4279 um diese Zeit6256 einen sehr3966 großen3515 Hagel1259 regnen4305 lassen, desgleichen3644 in Ägypten4714 nicht4480 gewesen ist7760, seit der Zeit es gegründet ist3245, bisher.

19 Und nun sende7971 hin und verwahre5756 dein Vieh4735 und alles, was du auf dem Felde7704 hast4672. Denn alle Menschen120 und Vieh929, das auf dem Felde7704 funden wird und nicht in die Häuser1004 versammelt ist, so der Hagel1259 auf sie fällt3381, werden622 sterben4191.

20 Wer nun unter den Knechten5650 Pharaos6547 des HErrn3068 Wort1697 fürchtete3373, der ließ seine Knechte5650 und Vieh4735 in die Häuser1004 fliehen5127.

21 Welcher Herz3820 aber sich nicht kehrete an des HErrn3068 Wort1697, ließen5800 ihre Knechte5650 und7760 Vieh4735 auf dem Felde7704.

22 Da sprach559 der HErr3068 zu Mose4872: Recke deine Hand3027 gen Himmel8064, daß es hagele über ganz Ägyptenland776, über Menschen120, über Vieh929 und776 über alles Kraut6212 auf5186 dem Felde7704 in Ägyptenland4714.

23 Also reckte5186 Mose4872 seinen Stab4294 gen Himmel8064; und der HErr3068 ließ5414 donnern6963 und hageln1259, daß das776 Feuer784 auf die Erde776 schoß1980. Also ließ der HErr3068 Hagel1259 regnen4305 über Ägyptenland4714,

24 daß Hagel1259 und Feuer untereinander fuhren3947, so3966 grausam3515, daß desgleichen in8432 ganz Ägyptenland776 nie3808 gewesen war, seit der Zeit Leute1471 drinnen gewesen sind.

25 Und der Hagel1259 schlug5221 in ganz Ägyptenland776 alles, was auf dem Felde7704 war, beide Menschen120 und Vieh929, und schlug5221 alles Kraut6212 auf dem Felde7704 und zerbrach7665 alle Bäume6086 auf dem Felde7704.

26 Ohne allein im Lande776 Gosen1657, da die Kinder1121 Israel3478 waren, da hagelte1259 es nicht.

27 Da schickte Pharao6547 hin und ließ7971 Mose4872 und Aaron175 rufen und sprach7121 zu ihnen: Ich559 habe2398 dasmal6471 mich versündiget; der HErr3068 ist gerecht6662, ich aber und mein Volk5971 sind GOttlose7563.

28 Bittet6279 aber den HErrn3068, daß aufhöre7227 solch Donnern6963 und Hageln1259 Gottes430, so will ich euch lassen7971, daß ihr nicht3254 länger hie bleibet5975.

29 Mose4872 sprach559 zu ihm: Wenn ich zur Stadt5892 hinaus3318 komme, will ich meine Hände3709 ausbreiten6566 gegen den HErrn3068, so wird3045 der Donner6963 aufhören2308, und kein Hagel1259 mehr sein, auf daß du inne werdest, daß die Erde776 des HErrn3068 sei.

30 Ich weiß3045 aber, daß du und deine Knechte5650 euch3372 noch nicht fürchtet vor6440 GOtt430 dem HErrn3068.

31 Also ward geschlagen5221 der Flachs6594 und die Gerste8184; denn die Gerste8184 hatte geschosset und der Flachs6594 Knoten gewonnen1392.

32 Aber der Weizen2406 und Roggen ward nicht geschlagen5221, denn es2007 war spät Getreide.

33 So ging nun Mose4872 von3318 Pharao6547 zur Stadt5892 hinaus und breitete6566 seine Hände3709 gegen den HErrn3068, und der Donner6963 und Hagel1259 höreten auf, und der Regen4306 troff5413 nicht mehr2308 auf Erden776.

34 Da aber Pharao6547 sah7200, daß der Regen4306 und Donner6963 und Hagel1259 aufhörete, versündigte er sich2398 weiter3254 und verhärtete3513 sein2308 Herz3820, er und seine Knechte5650.

35 Also ward des Pharao6547 Herz3820 verstockt2388, daß er die Kinder1121 Israel3478 nicht ließ7971, wie denn der HErr3068 geredet hatte1696 durch3027 Mose4872.

Вихід

Розділ 9

Das zweite Buch Mose (Exodus)

Kapitel 9

1 І сказав Господь до Мойсея: „Увійди до фараона, і говори до нього: Так сказав Господь, Бог євреїв: Відпусти Мій наро́д, і нехай вони служать Мені!

1 Der HErr3068 sprach559 zu Mose4872: Gehe935 hinein zu Pharao6547 und sprich1696 zu ihm: Also sagt der HErr3068, der GOtt430 der Ebräer: Laß7971 mein Volk5971, daß sie559 mir dienen5647!

2 Бо коли ти відмо́вишся відпустити, і бу́деш держати їх ще,

2 Wo du dich des7971 weigerst3986 und sie2388 weiter aufhältst,

3 то ось Господня рука буде на худобі твоїй, що на полі, — на ко́нях, на ослах, на верблю́дах, на худобі великій і дрібній, — морови́ця дуже тяжка́.

3 siehe, so3966 wird Hand3027 des HErrn3068 sein1961 über dein Vieh4735 auf dem Felde7704, über Pferde5483, über Esel2543, über Kamele1581, über Ochsen1241, über Schafe6629 mit einer fast schweren3515 Pestilenz1698.

4 І відділить Господь між худобою Ізраїля й між худобою Єгипту, і не загине нічого зо всього, що належить Ізраїлевим синам“.

4 Und3478 der HErr3068 wird ein Besonderes tun6395 zwischen dem Vieh4735 der Israeliten und der Ägypter4714, daß nichts sterbe4191 aus allem, das1697 die Kinder1121 Israel3478 haben.

5 І призна́чив Господь уста́лений час, кажучи: „Узавтра Господь зробить цю річ у цім кра́ї“.

5 Und der HErr3068 bestimmte7760 eine Zeit4150 und sprach559: Morgen4279 wird der HErr3068 solches1697 auf Erden776 tun6213.

6 І зробив Господь ту річ назавтра, — і вигинула вся єгипетська худоба, а з худоби Ізраїлевих синів не згинуло ані одне.

6 Und der HErr3068 tat6213 solches1697 des Morgens4283; und starb4191 allerlei Vieh4735 der Ägypter4714; aber des Viehes der Kinder1121 Israel3478 starb4191 nicht eins259.

7 І послав фараон довідатись, — а ось не згинуло з худоби Ізраїлевої ані одне! І стало фараонове серце запеклим, — і не відпустив він народу того!

7 Und Pharao6547 sandte7971 danach, und siehe, es war des Viehes Israel3478 nicht eins259 gestorben4191. Aber das Herz3820 Pharaos6547 ward verstockt3513 und ließ7971 das Volk5971 nicht.

8 I сказав Господь до Мойсея й до Аарона: „Візьміть собі повні ваші жмені сажі з пе́чі, і нехай Мойсей кине її до неба на очах фараонових.

8 Da sprach559 der HErr3068 zu Mose4872 und Aaron175: Nehmet3947 eure Fäuste voll4393 Ruß6368 aus dem Ofen3536, und Mose4872 sprenge2236 ihn gen Himmel8064 vor5869 Pharao6547,

9 І стане вона ку́рявою над усією єгипетською землею, а на люди́ні й скотині стане гнояка́ми, що кинуться прища́ми в усьо́му єгипетському кра́ї“.

9 daß über ganz Ägyptenland776 stäube80, und776 böse schwarze76 Blattern7822 auffahren6524, beide an Menschen120 und an Vieh929, in ganz Ägyptenland4714.

10 І набрали вони сажі з пе́чі, та й стали перед фараоновим лицем. І кинув її Мойсей до неба, і стали прищува́ті гнояки́, що кинулися на люди́ні й на скотині.

10 Und sie nahmen3947 Ruß6368 aus dem Ofen3536 und traten vor6440 Pharao6547, und Mose4872 sprengete ihn gen Himmel8064. Da fuhren auf5975 böse schwarze76 Blattern7822, beide an Menschen120 und an Vieh929,

11 А чарівники не могли стати перед Мойсеєм через гнояки́, бо гнояк той був на чарівниках і на всіх єги́птянах.

11 also daß die Zauberer2748 nicht konnten3201 vor6440 Mose4872 stehen5975 vor6440 den bösen Blattern7822; denn es waren an den Zauberern ebensowohl böse Blattern7822 als an allen Ägyptern4714.

12 І вчинив запеклим Господь фараонове серце, — і він не послухався їх, як говорив був Господь до Мойсея.

12 Aber der HErr3068 verstockte das Herz3820 Pharaos6547, daß er sie2388 nicht hörete, wie denn der HErr3068 zu8085 Mose4872 gesagt hatte1696.

13 І сказав Господь до Мойсея: „У стань рано вра́нці, і стань перед лицем фараоновим та й скажи йому: Отак сказав Господь, Бог євреїв: Відпусти Мій наро́д, і нехай вони служать Мені!

13 Da sprach559 der HErr3068 zu Mose4872: Mache dich morgen1242 frühe auf7925 und559 tritt3320 vor Pharao6547 und sprich559 zu ihm: So sagt der HErr3068, der Ebräer GOtt430: Laß7971 mein Volk5971, daß mir6440‘s diene5647!

14 Бо цим ра́зом Я пошлю́ всі ура́зи Мої на серце твоє, і на рабів твоїх, і на наро́д твій, щоб ти знав, що немає на всій землі Такого, як Я!

14 Ich will anders diesmal6471 alle meine Plagen4046 über dich selbst3820 senden7971, über deine Knechte5650 und über dein Volk5971, daß du inne werden sollst3045, daß meinesgleichen nicht ist in allen Landen776.

15 Бо тепер, коли б Я простягнув Свою руку, то побив би тебе та народ твій мором, і ти був би ви́гублений із землі.

15 Denn ich will jetzt meine Hand3027 ausrecken und dich und dein Volk5971 mit Pestilenz1698 schlagen5221, daß du7971 von der Erde776 sollst vertilget werden.

16 Але Я для то́го залиши́в тебе, щоб показати тобі Мою силу, і щоб оповіда́ли про Йме́ння Моє по всій землі.

16 Und199 zwar darum habe5975 ich dich erwecket, daß5668 meine Kraft3581 an7200 dir erscheine, und mein Name8034 verkündiget werde5608 in allen Landen776.

17 Ти ще опираєшся проти наро́ду Мого, щоб їх не відпустити.

17 Du trittst5549 mein Volk5971 noch unter dich und willst es nicht lassen7971.

18 Ось Я взавтра, цього са́ме ча́су, зішлю дощем тяже́нний град, що такого, як він, не бувало в Єгипті від дня його заложення аж до сьогодні.

18 Siehe, ich will morgen4279 um diese Zeit6256 einen sehr3966 großen3515 Hagel1259 regnen4305 lassen, desgleichen3644 in Ägypten4714 nicht4480 gewesen ist7760, seit der Zeit es gegründet ist3245, bisher.

19 А тепер пошли, позаганяй худобу свою та все, що твоє в полі. Кожна люди́на й худоба, що буде застукана в полі, і не бу́де за́брана додому, — то зійде на них град, і вони повмирають!“

19 Und nun sende7971 hin und verwahre5756 dein Vieh4735 und alles, was du auf dem Felde7704 hast4672. Denn alle Menschen120 und Vieh929, das auf dem Felde7704 funden wird und nicht in die Häuser1004 versammelt ist, so der Hagel1259 auf sie fällt3381, werden622 sterben4191.

20 Хто з фараонових рабів боявся Господнього сло́ва, той зігнав своїх рабів та свою худобу до домів.

20 Wer nun unter den Knechten5650 Pharaos6547 des HErrn3068 Wort1697 fürchtete3373, der ließ seine Knechte5650 und Vieh4735 in die Häuser1004 fliehen5127.

21 А хто не звернув свого серця до слова Господнього, той позалиша́в рабів своїх та худобу свою на полі.

21 Welcher Herz3820 aber sich nicht kehrete an des HErrn3068 Wort1697, ließen5800 ihre Knechte5650 und7760 Vieh4735 auf dem Felde7704.

22 І сказав Господь до Мойсея: „Простягни́ свою руку до неба, — і нехай буде град у всьому єгипетському кра́ї на люди́ну, і на худобу, і на всю польову́ траву в єгипетській землі!“

22 Da sprach559 der HErr3068 zu Mose4872: Recke deine Hand3027 gen Himmel8064, daß es hagele über ganz Ägyptenland776, über Menschen120, über Vieh929 und776 über alles Kraut6212 auf5186 dem Felde7704 in Ägyptenland4714.

23 І простяг Мойсей па́лицю свою до неба, — і Господь дав гро́ми та град. І зійшов на землю огонь, і Господь дощи́в градом на єгипетську землю.

23 Also reckte5186 Mose4872 seinen Stab4294 gen Himmel8064; und der HErr3068 ließ5414 donnern6963 und hageln1259, daß das776 Feuer784 auf die Erde776 schoß1980. Also ließ der HErr3068 Hagel1259 regnen4305 über Ägyptenland4714,

24 І був град, і огонь горів посеред тяже́нного граду, що не бувало такого, як він, у всім єгипетськім кра́ї, відко́ли він став був наро́дом.

24 daß Hagel1259 und Feuer untereinander fuhren3947, so3966 grausam3515, daß desgleichen in8432 ganz Ägyptenland776 nie3808 gewesen war, seit der Zeit Leute1471 drinnen gewesen sind.

25 І повибивав той град у всім єгипетськім кра́ї все, що на полі, — від люди́ни аж до худоби! І всю польову́ росли́нність побив той град, а кожне польове́ дерево поламав!

25 Und der Hagel1259 schlug5221 in ganz Ägyptenland776 alles, was auf dem Felde7704 war, beide Menschen120 und Vieh929, und schlug5221 alles Kraut6212 auf dem Felde7704 und zerbrach7665 alle Bäume6086 auf dem Felde7704.

26 Тільки в землі Ґошен, де жили Ізраїлеві сини, не було гра́ду.

26 Ohne allein im Lande776 Gosen1657, da die Kinder1121 Israel3478 waren, da hagelte1259 es nicht.

27 І послав фараон, і покликав Мойсея та Аарона, та й сказав до них: „Згрішив я тим ра́зом! Господь — справедливий, а я та народ мій — несправедливі!

27 Da schickte Pharao6547 hin und ließ7971 Mose4872 und Aaron175 rufen und sprach7121 zu ihnen: Ich559 habe2398 dasmal6471 mich versündiget; der HErr3068 ist gerecht6662, ich aber und mein Volk5971 sind GOttlose7563.

28 Благайте Господа, і до́сить бути Божим грома́м та гра́дові! А я відпущу́ вас, і ви більше не зали́шитеся“.

28 Bittet6279 aber den HErrn3068, daß aufhöre7227 solch Donnern6963 und Hageln1259 Gottes430, so will ich euch lassen7971, daß ihr nicht3254 länger hie bleibet5975.

29 І сказав до нього Мойсей: „Як вийду я з міста, то простягну руки свої до Господа, — гро́ми перестануть, а гра́ду вже не буде, — щоб ти знав, що Господня ця земля!

29 Mose4872 sprach559 zu ihm: Wenn ich zur Stadt5892 hinaus3318 komme, will ich meine Hände3709 ausbreiten6566 gegen den HErrn3068, so wird3045 der Donner6963 aufhören2308, und kein Hagel1259 mehr sein, auf daß du inne werdest, daß die Erde776 des HErrn3068 sei.

30 А ти й раби твої, — знаю я, що ви ще не боїте́ся перед лицем Господа Бога!“

30 Ich weiß3045 aber, daß du und deine Knechte5650 euch3372 noch nicht fürchtet vor6440 GOtt430 dem HErrn3068.

31 А льон та ячмінь був побитий, бо ячмінь дозрівав, а льон цвів.

31 Also ward geschlagen5221 der Flachs6594 und die Gerste8184; denn die Gerste8184 hatte geschosset und der Flachs6594 Knoten gewonnen1392.

32 А пшениця та жито не були ви́биті, бо пі́зні вони.

32 Aber der Weizen2406 und Roggen ward nicht geschlagen5221, denn es2007 war spät Getreide.

33 І вийшов Мойсей від фараона з міста, і простяг руки свої до Господа, — і перестали гро́ми та град, а дощ не лив на землю.

33 So ging nun Mose4872 von3318 Pharao6547 zur Stadt5892 hinaus und breitete6566 seine Hände3709 gegen den HErrn3068, und der Donner6963 und Hagel1259 höreten auf, und der Regen4306 troff5413 nicht mehr2308 auf Erden776.

34 І побачив фараон, що перестав дощ, і град та гро́ми, — та й далі грішив. І чинив він запеклим своє серце, він та раби́ його.

34 Da aber Pharao6547 sah7200, daß der Regen4306 und Donner6963 und Hagel1259 aufhörete, versündigte er sich2398 weiter3254 und verhärtete3513 sein2308 Herz3820, er und seine Knechte5650.

35 І стало запеклим фараонове серце, — і він не відпустив Ізраїлевих синів, як говорив був Господь через Мойсея.

35 Also ward des Pharao6547 Herz3820 verstockt2388, daß er die Kinder1121 Israel3478 nicht ließ7971, wie denn der HErr3068 geredet hatte1696 durch3027 Mose4872.

1.0x