ВихідРозділ 22 |
1 |
2 Але як засвітило сонце над ним, то є на ньо́му прови́на крови. Злодій конче відшкодує, а якщо він нічого не має, то буде про́даний за свою краді́жку. |
3 Якщо та крадіжка справді буде зна́йдена в руці його живою, від вола аж до осла, до ягняти, то нехай відшкодує удвоє. |
4 Коли хто ви́пасе поле або виноградника, і пустить свою худобу й буде випаса́ти на чужому полі, відшкодує найліпшим із поля свого й найліпшим із свого виноградника. |
5 Коли вийде огонь і попаде на тернину, і буде спалена скирта, або збіжжя стояче, або поле, — конче відшкодує той, хто запалив пожежу. |
6 Коли хто дасть своє́му ближньому срібло або по́суд на збере́ження, а воно буде вкра́дене з дому того чоловіка, — якщо буде зна́йдений злодій, нехай відшкодує вдвоє. |
7 Якщо ж злодій не буде зна́йдений, то власник дому буде приведений до суддів, на присягу, що не простягав своєї руки на працю свого ближнього. |
8 У кожній справі провини, — про вола, про осла, про овечку, про одіж, про все згублене, про яке хто скаже, що це його, нехай справа обох при́йде до судді. Кого суддя визнає за винного, той відшкодує вдвоє своєму ближньому. |
9 Коли хто дасть своєму ближньому на збере́ження осла, або вола, або овечку, чи яку іншу худобину, а вона згине, або буде скалічена, або буде заграбована, і ніхто того не бачив, — |
10 прися́га Господня нехай буде між обома, що він не простяг своєї руки на власність свого ближнього, а власник її нехай забере, а позваний не буде відшкодо́вувати. |
11 А якщо справді буде вкрадена від нього, то нехай відшкодує власнико́ві її. |
12 Якщо дійсно буде розша́рпана вона, нехай принесе її як свідо́цтво, а за розша́рпане він не відшкодує. |
13 А коли хто позичить від свого ближнього худобину, а вона буде скалічена або згине, а власник її не був із нею, то конче відшкодує; |
14 якщо ж її власник був із нею, не відшкодує. А якщо худобина була найнята, то піде та шкода в заплату її. |
15 А коли хто підмо́вить дівчину, яка не зару́чена, і ляже з нею, то нехай дасть їй ві́но, і візьме її собі за жінку. |
16 Якщо батько її справді відмовить віддати її йому, — нехай відважить срібла згідно з віном дівочим. |
17 Чарівни́ці не зоставиш при житті. |
18 Кожен, хто зляжеться з худобиною, конче буде забитий. |
19 Кожен, хто прино́сить жертву богам, крім Бога Одного, підпадає закляттю. |
20 А прихо́дька не будеш утискати та гноби́ти його, бо й ви були прихо́дьками в єгипетськім кра́ї. |
21 Жодної вдови та сироти не будеш гноби́ти; |
22 якщо ж ти справді гноби́тимеш їх, то коли вони, кли́чучи, кли́катимуть до Мене, то конче почую їхній зойк, |
23 і розпалиться гнів Мій, і повбиваю вас мечем, і стануть жінки́ ваші вдо́вами, а діти ваші си́ротами. |
24 Якщо позичиш гроші народові Моєму, бідному, що з тобою, то не будь йому, як суворий позича́льник, — не покладеш на нього лихви. |
25 Якщо дійсно ві́зьмеш у заста́ву одежу ближнього свого, то вернеш її йому до за́ходу сонця, |
26 бо вона — єдине накриття́ його, вона одіж на тіло його; на чому він буде лежати? І станеться, коли буде він кликати до Мене, то почую, бо Я милосердний. |
27 Бога не будеш лихосло́вити, а начальника в народі твоїм не будеш проклинати. |
28 Не будеш спізнюватися, щодо жертов, із щедрістю збіжжя та з пли́нами твоїми. Перворідного з синів своїх даси́ Мені. |
29 Так зробиш волові своєму, і дрібній худобі своїй: сім день буде вона з своєю матір'ю, а восьмого дня даси її Мені. |
30 І ви будете Мені святими людьми, і не бу́дете їсти м'яса, розша́рпаного в полі, — псові кинете його! |
Das zweite Buch Mose (Exodus)Kapitel 22 |
1 Wenn ein Dieb |
2 Ist aber die Sonne |
3 Findet |
4 Wenn jemand einen Acker |
5 Wenn ein Feuer |
6 Wenn jemand |
7 Findet |
8 Wo einer den andern |
9 Wenn jemand seinem Nächsten |
10 so soll |
11 Stiehlt |
12 Wird es aber zerrissen |
13 Wenn es jemand von seinem Nächsten |
14 Ist |
15 Wenn jemand eine Jungfrau |
16 Weigert sich |
17 Die Zauberinnen |
18 Wer ein Vieh |
19 Wer den Göttern |
20 Die Fremdlinge |
21 Ihr sollt keine Witwen |
22 Wirst |
23 so wird mein Zorn |
24 Wenn du Geld |
25 Wenn du |
26 Denn sein Kleid |
27 Den Göttern sollst du nicht fluchen |
28 Deine Fülle |
29 So |
30 Ihr sollt heilige |
ВихідРозділ 22 |
Das zweite Buch Mose (Exodus)Kapitel 22 |
1 |
1 Wenn ein Dieb |
2 Але як засвітило сонце над ним, то є на ньо́му прови́на крови. Злодій конче відшкодує, а якщо він нічого не має, то буде про́даний за свою краді́жку. |
2 Ist aber die Sonne |
3 Якщо та крадіжка справді буде зна́йдена в руці його живою, від вола аж до осла, до ягняти, то нехай відшкодує удвоє. |
3 Findet |
4 Коли хто ви́пасе поле або виноградника, і пустить свою худобу й буде випаса́ти на чужому полі, відшкодує найліпшим із поля свого й найліпшим із свого виноградника. |
4 Wenn jemand einen Acker |
5 Коли вийде огонь і попаде на тернину, і буде спалена скирта, або збіжжя стояче, або поле, — конче відшкодує той, хто запалив пожежу. |
5 Wenn ein Feuer |
6 Коли хто дасть своє́му ближньому срібло або по́суд на збере́ження, а воно буде вкра́дене з дому того чоловіка, — якщо буде зна́йдений злодій, нехай відшкодує вдвоє. |
6 Wenn jemand |
7 Якщо ж злодій не буде зна́йдений, то власник дому буде приведений до суддів, на присягу, що не простягав своєї руки на працю свого ближнього. |
7 Findet |
8 У кожній справі провини, — про вола, про осла, про овечку, про одіж, про все згублене, про яке хто скаже, що це його, нехай справа обох при́йде до судді. Кого суддя визнає за винного, той відшкодує вдвоє своєму ближньому. |
8 Wo einer den andern |
9 Коли хто дасть своєму ближньому на збере́ження осла, або вола, або овечку, чи яку іншу худобину, а вона згине, або буде скалічена, або буде заграбована, і ніхто того не бачив, — |
9 Wenn jemand seinem Nächsten |
10 прися́га Господня нехай буде між обома, що він не простяг своєї руки на власність свого ближнього, а власник її нехай забере, а позваний не буде відшкодо́вувати. |
10 so soll |
11 А якщо справді буде вкрадена від нього, то нехай відшкодує власнико́ві її. |
11 Stiehlt |
12 Якщо дійсно буде розша́рпана вона, нехай принесе її як свідо́цтво, а за розша́рпане він не відшкодує. |
12 Wird es aber zerrissen |
13 А коли хто позичить від свого ближнього худобину, а вона буде скалічена або згине, а власник її не був із нею, то конче відшкодує; |
13 Wenn es jemand von seinem Nächsten |
14 якщо ж її власник був із нею, не відшкодує. А якщо худобина була найнята, то піде та шкода в заплату її. |
14 Ist |
15 А коли хто підмо́вить дівчину, яка не зару́чена, і ляже з нею, то нехай дасть їй ві́но, і візьме її собі за жінку. |
15 Wenn jemand eine Jungfrau |
16 Якщо батько її справді відмовить віддати її йому, — нехай відважить срібла згідно з віном дівочим. |
16 Weigert sich |
17 Чарівни́ці не зоставиш при житті. |
17 Die Zauberinnen |
18 Кожен, хто зляжеться з худобиною, конче буде забитий. |
18 Wer ein Vieh |
19 Кожен, хто прино́сить жертву богам, крім Бога Одного, підпадає закляттю. |
19 Wer den Göttern |
20 А прихо́дька не будеш утискати та гноби́ти його, бо й ви були прихо́дьками в єгипетськім кра́ї. |
20 Die Fremdlinge |
21 Жодної вдови та сироти не будеш гноби́ти; |
21 Ihr sollt keine Witwen |
22 якщо ж ти справді гноби́тимеш їх, то коли вони, кли́чучи, кли́катимуть до Мене, то конче почую їхній зойк, |
22 Wirst |
23 і розпалиться гнів Мій, і повбиваю вас мечем, і стануть жінки́ ваші вдо́вами, а діти ваші си́ротами. |
23 so wird mein Zorn |
24 Якщо позичиш гроші народові Моєму, бідному, що з тобою, то не будь йому, як суворий позича́льник, — не покладеш на нього лихви. |
24 Wenn du Geld |
25 Якщо дійсно ві́зьмеш у заста́ву одежу ближнього свого, то вернеш її йому до за́ходу сонця, |
25 Wenn du |
26 бо вона — єдине накриття́ його, вона одіж на тіло його; на чому він буде лежати? І станеться, коли буде він кликати до Мене, то почую, бо Я милосердний. |
26 Denn sein Kleid |
27 Бога не будеш лихосло́вити, а начальника в народі твоїм не будеш проклинати. |
27 Den Göttern sollst du nicht fluchen |
28 Не будеш спізнюватися, щодо жертов, із щедрістю збіжжя та з пли́нами твоїми. Перворідного з синів своїх даси́ Мені. |
28 Deine Fülle |
29 Так зробиш волові своєму, і дрібній худобі своїй: сім день буде вона з своєю матір'ю, а восьмого дня даси її Мені. |
29 So |
30 І ви будете Мені святими людьми, і не бу́дете їсти м'яса, розша́рпаного в полі, — псові кинете його! |
30 Ihr sollt heilige |