CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Єр. 9
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
high-volume

Єремiя

Розділ 9

1 Ой, коли б на пустині нічлі́г подорожніх я мав, тоді б я покинув наро́да свого, і пішов би від них, бо вони перелю́бники всі, збори зра́дників!

2 Вони напина́ють свого язика́, немов лука свого́, для неправди, міцні́ють вони на землі не для правди, бо від злого до злого ідуть і не знають Мене, говорить Господь!

3 Один о́дного остеріга́йтесь, і не поклада́йтесь на жодного брата, — кожен бо брат обмани́ти — обма́нить, і при́ятель кожен — обмо́вник!

4 Один о́дного зво́дить, і правди не кажуть, привчи́ли свого язика́ говорити неправду, пому́чилися, лихо чинячи!

5 Серед ома́ни твоє прожива́ння, через ома́ну не хочуть пізнати Мене, говорить Госпо́дь.

6 Тому так промовляв Господь Савао́т: Ось Я їх перето́плюю та випробо́вую їх, бо що маю вчинити Я ради дочки́ Свого люду?

7 Їхній язик — смертоно́сна стріла́, він ома́ну говорить: уста́ми своїми говорить із ближнім про мир, а в нутрі своє́му кладе свою за́сідку.

8 Чи ж за це Я їх не покараю? говорить Господь. Хіба ж над наро́дом, як цей, непомсти́ться душа Моя?

9 Я плач та рида́ння здійму́ над оцими гора́ми, і спів жало́бний — понад степови́ми лугами, вони бо попа́лені так, що ними не ходить ніхто, і ре́ву худоби не чути: від птаства небесного й аж до худоби розбі́глося все, відійшло́!

10 І Я Єрусалим на руїни відда́м, на мешка́ння шакалів, а юдські міста́ на спусто́шення дам, — і не буде мешка́нця у них!

11 Хто муж мудрий, який зрозумів би оце, і до кого Господні уста́ промовляли, щоб вияснить те, за що згинув цей край, за що спа́лений він, як пустиня, і що не́ю не ходить ніхто?

12 А Господь відказав: За те, що вони поки́нули Зако́на Мого, що Я дав перед ними, і не слухалися Мого голосу, і не ходили за ним, за Зако́ном,

13 а ходили за впе́ртістю серця свого й за Ваа́лами, що навчи́ли про них їхні батьки́.

14 Тому так промовляє Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Ось Я їх, цей наро́д, полино́м нагодую й водою отру́йною їх напою́!

15 І розпоро́шу Я їх серед наро́дів, яких ні вони, ні батьки їхні не знали, і пошлю Я за ними меча́, аж поки не ви́гублю їх!

16 Так говорить Господь Савао́т: Розгля́ньтеся та голосі́льниць покличте, і нехай вони при́йдуть, і пошліте до мудрих жіно́к, — і вони поприхо́дять!

17 І хай поспішають, і хай спів жало́би над ними піді́ймуть, — і хай наші очі зайду́ться сльозо́ю, а з наших пові́ків вода хай тече́!

18 Бо почується голос жало́бного співу з Сіону: „Як ми попусто́шені, як посоро́млені дуже! Бо ми поки́нули свій край, бо покинули місце свого пробува́ння“.

19 Тож почуйте, жінки́, слово Господа, і хай ваше ухо візьме́ слово уст Його, і навчі́ть дочок ваших жало́бного співу, й одна о́дну — жало́бної пісні!

20 Бо смерть увійшла в наші ві́кна, до наших пала́т увійшла́, щоб ви́різати дітей з вулиці, із площ — юнакі́в.

21 Кажи так: Говорить Господь: І напа́дає лю́дського трупа, мов гно́ю на полі, і мов тих снопів за женце́м, і не буде кому позбира́ти!

22 Так говорить Господь: Хай не хва́литься мудрий своєю премудрістю, і хай не хвалиться ли́цар своєю хоро́брістю, багатий багатством своїм хай не хвалиться!

23 Бо хто буде хвали́тись, хай хва́литься тільки оцим: що він розуміє та знає Мене, що Я — то Господь, Який на землі чинить ми́лість, правосу́ддя та правду, бо в цьо́му Моє уподо́бання, каже Господь!

24 Ось дні наступають, — говорить Господь, — і Я навіщу́ всіх обрі́заних та необрі́заних,

25 Єгипет та Юду, й Едома та Аммонових синів, і Моава та всіх, хто воло́сся довко́ла стриже́, хто сидить на пустині, бо всі оці люди — пообрі́зані, а ввесь дім Ізраїлів — необрізаносе́рдий!

Der Prophet Jeremia

Kapitel 9

1 Ach, daß ich eine Herberge4411 hätte in der Wüste4057, so wollte5414 ich mein Volk5971 verlassen5800 und von ihnen ziehen3212. Denn es sind eitel Ehebrecher5003 und ein frecher898 Haufe6116.

2 Sie schießen mit ihren Zungen3956 eitel7198 Lügen8267 und keine Wahrheit530 und treiben‘s mit Gewalt1396 im Lande776 und gehen von3318 einer Bosheit7451 zur andern und achten3045 mich1869 nicht7451, spricht5002 der HErr3068.

3 Ein376 jeglicher hüte8104 sich982 vor seinem Freunde und traue auch seinem Bruder251 nicht; denn ein Bruder251 unterdrückt6117 den andern7453, und ein Freund7453 verrät1980 den andern7400.

4 Ein376 Freund7453 täuscht2048 den andern3956 und reden1696 kein wahr8267 Wort; sie3925 fleißigen sich darauf, wie einer den andern betrüge, und ist571 ihnen leid3811, daß sie es nicht ärger machen5753 können.

5 Es ist allenthalben eitel Trügerei4820 unter8432 ihnen, und vor Trügerei4820 wollen sie3427 mich nicht3985 kennen3045, spricht5002 der HErr3068.

6 Darum spricht der HErr3068 Zebaoth6635 also: Siehe, ich will sie559 schmelzen und prüfen6884. Denn was soll ich sonst tun6213, weil sich mein Volk5971 so zieret?

7 Ihre1696 falschen4820 Zungen3956 sind mörderische Pfeile2671; mit ihrem Munde6310 reden1696 sie freundlich7965 gegen den Nächsten7453, aber im7130 Herzen lauern696 sie auf denselben.

8 Sollte ich nun solches nicht heimsuchen6485 an ihnen, spricht5002 der HErr3068, und meine See LE5315 sollte sich nicht rächen5358 an solchem Volk1471, als dies ist?

9 Ich muß auf5375 den Bergen2022 weinen1065 und heulen und bei den Hürden4999 in5674 der Wüste4057 klagen5092; denn sie sind1980 so gar verheeret, daß niemand da wandelt, und man auch nicht5074 ein376 Vieh4735 schreien6963 höret8085. Es ist3341 beides, Vögel5775 des Himmels8064 und das Vieh929, alles weg.

10 Und ich will Jerusalem3389 zum Steinhaufen1530 und zur Drachenwohnung machen5414 und will die Städte5892 Judas wüste8077 machen5414, daß niemand drinnen wohnen3427 soll.

11 Wer nun weise2450 wäre und ließe ihm zu Herzen gehen5674 und verkündigte5046, was des HErrn3068 Mund zu ihm sagt6310, warum das Land776 verderbet und verheeret wird995, wie eine Wüste4057, da niemand376 wandelt!

12 Und1980 der HErr3068 sprach559: Darum daß sie6440 mein Gesetz8451 verlassen5800, das ich ihnen vorgegeben habe5414, und gehorchen8085 meiner Rede6963 nicht, leben auch nicht danach,

13 sondern folgen3212 ihres310 Herzens3820 Gedünken8307 und310 Baalim1168, wie sie3925 ihre Väter1 gelehret haben,

14 darum spricht559 der HErr3068 Zebaoth6635, der GOtt430 Israels3478, also: Siehe, ich will dies Volk5971 mit Wermut3939 speisen398 und mit Galle4325 tränken8248.

15 Ich will sie unter die Heiden1471 zerstreuen6327, welche weder sie noch ihre Väter1 kennen3045, und will das Schwert2719 hinter310 sie schicken7971, bis daß es aus3615 mit ihnen sei.

16 So spricht der HErr3068 Zebaoth6635: Schaffet und935 bestellet Klageweiber6969, daß995 sie559 kommen935, und schicket nach7971 denen2450, die es wohl können,

17 und eilend4116 uns klagen5092, daß unsere Augen5869 mit Tränen1832 rinnen und unsere Augenlider6079 mit Wasser4325 fließen3381,

18 daß man ein kläglich Geschrei6963 höre zu8085 Zion6726, nämlich also: Ach, wie sind7703 wir so3966 gar verstöret und zuschanden worden! Wir müssen das Land776 räumen, denn sie5800 haben unsere Wohnungen4908 geschleift7993.

19 So höret nun, ihr802 Weiber802, des HErrn3068 Wort1697 und nehmet3947 zu8085 Ohren241 seines Mundes6310 Rede1697; lehret eure Töchter1323 weinen, und eine lehre3925 die andere7468 klagen5092, nämlich also:

20 Der Tod4194 ist935 zu unsern Fenstern2474 hereingefallen und in unsere Paläste759 kommen, die Kinder5768 zu würgen3772 auf5927 der Gasse2351 und die Jünglinge970 auf der Straße7339.

21 So spricht5002 der HErr3068: Sage1696: Der Menschen120 Leichname5038 sollen liegen5307 wie der Mist1828 auf6440 dem Felde7704 und wie Garben5995 hinter310 dem Schnitter7114, die niemand sammelt622.

22 So spricht559 der HErr3068: Ein Weiser2450 rühme sich1984 nicht seiner Weisheit2451, ein Starker1368 rühme sich1984 nicht seiner Stärke1369, ein Reicher6223 rühme sich1984 nicht seines Reichtums6239,

23 sondern wer sich1984 rühmen will, der rühme sich1984 des, daß er mich wisse3045 und6213 kenne, daß ich der HErr3068 bin, der Barmherzigkeit2617, Recht4941 und Gerechtigkeit6666 übet auf Erden776; denn solches7919 gefällt2654 mir, spricht5002 der HErr3068.

24 Siehe, es kommt935 die Zeit3117, spricht5002 der HErr3068, daß ich heimsuchen6485 werde alle, die Beschnittenen4135 mit den Unbeschnittenen6190,

25 nämlich Ägypten4714, Juda3063, Edom123, die Kinder1121 Ammon5983, Moab4124 und alle6285, die in den Örtern der Wüste4057 wohnen3427. Denn alle Heiden1471 haben unbeschnittene6189 Vorhaut6189, aber das ganze Haus1004 Israel3478 hat unbeschnitten Herz3820.

Єремiя

Розділ 9

Der Prophet Jeremia

Kapitel 9

1 Ой, коли б на пустині нічлі́г подорожніх я мав, тоді б я покинув наро́да свого, і пішов би від них, бо вони перелю́бники всі, збори зра́дників!

1 Ach, daß ich eine Herberge4411 hätte in der Wüste4057, so wollte5414 ich mein Volk5971 verlassen5800 und von ihnen ziehen3212. Denn es sind eitel Ehebrecher5003 und ein frecher898 Haufe6116.

2 Вони напина́ють свого язика́, немов лука свого́, для неправди, міцні́ють вони на землі не для правди, бо від злого до злого ідуть і не знають Мене, говорить Господь!

2 Sie schießen mit ihren Zungen3956 eitel7198 Lügen8267 und keine Wahrheit530 und treiben‘s mit Gewalt1396 im Lande776 und gehen von3318 einer Bosheit7451 zur andern und achten3045 mich1869 nicht7451, spricht5002 der HErr3068.

3 Один о́дного остеріга́йтесь, і не поклада́йтесь на жодного брата, — кожен бо брат обмани́ти — обма́нить, і при́ятель кожен — обмо́вник!

3 Ein376 jeglicher hüte8104 sich982 vor seinem Freunde und traue auch seinem Bruder251 nicht; denn ein Bruder251 unterdrückt6117 den andern7453, und ein Freund7453 verrät1980 den andern7400.

4 Один о́дного зво́дить, і правди не кажуть, привчи́ли свого язика́ говорити неправду, пому́чилися, лихо чинячи!

4 Ein376 Freund7453 täuscht2048 den andern3956 und reden1696 kein wahr8267 Wort; sie3925 fleißigen sich darauf, wie einer den andern betrüge, und ist571 ihnen leid3811, daß sie es nicht ärger machen5753 können.

5 Серед ома́ни твоє прожива́ння, через ома́ну не хочуть пізнати Мене, говорить Госпо́дь.

5 Es ist allenthalben eitel Trügerei4820 unter8432 ihnen, und vor Trügerei4820 wollen sie3427 mich nicht3985 kennen3045, spricht5002 der HErr3068.

6 Тому так промовляв Господь Савао́т: Ось Я їх перето́плюю та випробо́вую їх, бо що маю вчинити Я ради дочки́ Свого люду?

6 Darum spricht der HErr3068 Zebaoth6635 also: Siehe, ich will sie559 schmelzen und prüfen6884. Denn was soll ich sonst tun6213, weil sich mein Volk5971 so zieret?

7 Їхній язик — смертоно́сна стріла́, він ома́ну говорить: уста́ми своїми говорить із ближнім про мир, а в нутрі своє́му кладе свою за́сідку.

7 Ihre1696 falschen4820 Zungen3956 sind mörderische Pfeile2671; mit ihrem Munde6310 reden1696 sie freundlich7965 gegen den Nächsten7453, aber im7130 Herzen lauern696 sie auf denselben.

8 Чи ж за це Я їх не покараю? говорить Господь. Хіба ж над наро́дом, як цей, непомсти́ться душа Моя?

8 Sollte ich nun solches nicht heimsuchen6485 an ihnen, spricht5002 der HErr3068, und meine See LE5315 sollte sich nicht rächen5358 an solchem Volk1471, als dies ist?

9 Я плач та рида́ння здійму́ над оцими гора́ми, і спів жало́бний — понад степови́ми лугами, вони бо попа́лені так, що ними не ходить ніхто, і ре́ву худоби не чути: від птаства небесного й аж до худоби розбі́глося все, відійшло́!

9 Ich muß auf5375 den Bergen2022 weinen1065 und heulen und bei den Hürden4999 in5674 der Wüste4057 klagen5092; denn sie sind1980 so gar verheeret, daß niemand da wandelt, und man auch nicht5074 ein376 Vieh4735 schreien6963 höret8085. Es ist3341 beides, Vögel5775 des Himmels8064 und das Vieh929, alles weg.

10 І Я Єрусалим на руїни відда́м, на мешка́ння шакалів, а юдські міста́ на спусто́шення дам, — і не буде мешка́нця у них!

10 Und ich will Jerusalem3389 zum Steinhaufen1530 und zur Drachenwohnung machen5414 und will die Städte5892 Judas wüste8077 machen5414, daß niemand drinnen wohnen3427 soll.

11 Хто муж мудрий, який зрозумів би оце, і до кого Господні уста́ промовляли, щоб вияснить те, за що згинув цей край, за що спа́лений він, як пустиня, і що не́ю не ходить ніхто?

11 Wer nun weise2450 wäre und ließe ihm zu Herzen gehen5674 und verkündigte5046, was des HErrn3068 Mund zu ihm sagt6310, warum das Land776 verderbet und verheeret wird995, wie eine Wüste4057, da niemand376 wandelt!

12 А Господь відказав: За те, що вони поки́нули Зако́на Мого, що Я дав перед ними, і не слухалися Мого голосу, і не ходили за ним, за Зако́ном,

12 Und1980 der HErr3068 sprach559: Darum daß sie6440 mein Gesetz8451 verlassen5800, das ich ihnen vorgegeben habe5414, und gehorchen8085 meiner Rede6963 nicht, leben auch nicht danach,

13 а ходили за впе́ртістю серця свого й за Ваа́лами, що навчи́ли про них їхні батьки́.

13 sondern folgen3212 ihres310 Herzens3820 Gedünken8307 und310 Baalim1168, wie sie3925 ihre Väter1 gelehret haben,

14 Тому так промовляє Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Ось Я їх, цей наро́д, полино́м нагодую й водою отру́йною їх напою́!

14 darum spricht559 der HErr3068 Zebaoth6635, der GOtt430 Israels3478, also: Siehe, ich will dies Volk5971 mit Wermut3939 speisen398 und mit Galle4325 tränken8248.

15 І розпоро́шу Я їх серед наро́дів, яких ні вони, ні батьки їхні не знали, і пошлю Я за ними меча́, аж поки не ви́гублю їх!

15 Ich will sie unter die Heiden1471 zerstreuen6327, welche weder sie noch ihre Väter1 kennen3045, und will das Schwert2719 hinter310 sie schicken7971, bis daß es aus3615 mit ihnen sei.

16 Так говорить Господь Савао́т: Розгля́ньтеся та голосі́льниць покличте, і нехай вони при́йдуть, і пошліте до мудрих жіно́к, — і вони поприхо́дять!

16 So spricht der HErr3068 Zebaoth6635: Schaffet und935 bestellet Klageweiber6969, daß995 sie559 kommen935, und schicket nach7971 denen2450, die es wohl können,

17 І хай поспішають, і хай спів жало́би над ними піді́ймуть, — і хай наші очі зайду́ться сльозо́ю, а з наших пові́ків вода хай тече́!

17 und eilend4116 uns klagen5092, daß unsere Augen5869 mit Tränen1832 rinnen und unsere Augenlider6079 mit Wasser4325 fließen3381,

18 Бо почується голос жало́бного співу з Сіону: „Як ми попусто́шені, як посоро́млені дуже! Бо ми поки́нули свій край, бо покинули місце свого пробува́ння“.

18 daß man ein kläglich Geschrei6963 höre zu8085 Zion6726, nämlich also: Ach, wie sind7703 wir so3966 gar verstöret und zuschanden worden! Wir müssen das Land776 räumen, denn sie5800 haben unsere Wohnungen4908 geschleift7993.

19 Тож почуйте, жінки́, слово Господа, і хай ваше ухо візьме́ слово уст Його, і навчі́ть дочок ваших жало́бного співу, й одна о́дну — жало́бної пісні!

19 So höret nun, ihr802 Weiber802, des HErrn3068 Wort1697 und nehmet3947 zu8085 Ohren241 seines Mundes6310 Rede1697; lehret eure Töchter1323 weinen, und eine lehre3925 die andere7468 klagen5092, nämlich also:

20 Бо смерть увійшла в наші ві́кна, до наших пала́т увійшла́, щоб ви́різати дітей з вулиці, із площ — юнакі́в.

20 Der Tod4194 ist935 zu unsern Fenstern2474 hereingefallen und in unsere Paläste759 kommen, die Kinder5768 zu würgen3772 auf5927 der Gasse2351 und die Jünglinge970 auf der Straße7339.

21 Кажи так: Говорить Господь: І напа́дає лю́дського трупа, мов гно́ю на полі, і мов тих снопів за женце́м, і не буде кому позбира́ти!

21 So spricht5002 der HErr3068: Sage1696: Der Menschen120 Leichname5038 sollen liegen5307 wie der Mist1828 auf6440 dem Felde7704 und wie Garben5995 hinter310 dem Schnitter7114, die niemand sammelt622.

22 Так говорить Господь: Хай не хва́литься мудрий своєю премудрістю, і хай не хвалиться ли́цар своєю хоро́брістю, багатий багатством своїм хай не хвалиться!

22 So spricht559 der HErr3068: Ein Weiser2450 rühme sich1984 nicht seiner Weisheit2451, ein Starker1368 rühme sich1984 nicht seiner Stärke1369, ein Reicher6223 rühme sich1984 nicht seines Reichtums6239,

23 Бо хто буде хвали́тись, хай хва́литься тільки оцим: що він розуміє та знає Мене, що Я — то Господь, Який на землі чинить ми́лість, правосу́ддя та правду, бо в цьо́му Моє уподо́бання, каже Господь!

23 sondern wer sich1984 rühmen will, der rühme sich1984 des, daß er mich wisse3045 und6213 kenne, daß ich der HErr3068 bin, der Barmherzigkeit2617, Recht4941 und Gerechtigkeit6666 übet auf Erden776; denn solches7919 gefällt2654 mir, spricht5002 der HErr3068.

24 Ось дні наступають, — говорить Господь, — і Я навіщу́ всіх обрі́заних та необрі́заних,

24 Siehe, es kommt935 die Zeit3117, spricht5002 der HErr3068, daß ich heimsuchen6485 werde alle, die Beschnittenen4135 mit den Unbeschnittenen6190,

25 Єгипет та Юду, й Едома та Аммонових синів, і Моава та всіх, хто воло́сся довко́ла стриже́, хто сидить на пустині, бо всі оці люди — пообрі́зані, а ввесь дім Ізраїлів — необрізаносе́рдий!

25 nämlich Ägypten4714, Juda3063, Edom123, die Kinder1121 Ammon5983, Moab4124 und alle6285, die in den Örtern der Wüste4057 wohnen3427. Denn alle Heiden1471 haben unbeschnittene6189 Vorhaut6189, aber das ganze Haus1004 Israel3478 hat unbeschnitten Herz3820.

1.0x