CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Єр. 36
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
high-volume

Єремiя

Розділ 36

1 І сталося четвертого року Єгоякима, Йосіїного сина, царя Юдиного, було оце слово до Єремії від Господа, кажучи:

2 „Візьми собі книжко́вого зво́я, і напиши на ньому всі ті слова, що Я говорив тобі про Ізраїля й про Юду, та про всі наро́ди від дня, коли Я почав говорити тобі, від днів Йосії та аж до цього дня.

3 Може почує дім Юдин усе те зло, що Я ду́маю вчинити їм, щоб верну́лися кожен зо своєї злої дороги, а Я прощу́ їхню провину та їхній гріх“.

4 І покликав Єремія Бару́ха, Нерійїного сина, і Бару́х написав з уст Єремії всі Господні слова́, що Він говорив йому, на книжко́вий звій.

5 І наказав Єремія Барухові, кажучи: „Я задержаний, — не мо́жу ввійти до Господнього дому.

6 Тому́ піди сам, прочитай зо зво́ю, що написав ти з моїх уст, Господні слова́ в ву́ха народу в Господньому домі в дні по́сту, а також в ву́ха всього Юди, що прихо́дить зо своїх міст, відчитаєш їх.

7 Може впаде́ їхнє блага́ння перед Господнє лице́, і вони ве́рнуться кожен зо своєї злої дороги, бо великий гнів та лютість, що Господь говорив проти наро́ду цього!“

8 І зробив Бару́х, син Нерійїн, усе, що наказав був йому пророк Єремія, щоб прочитати з книги Господні слова́ в Господньому домі.

9 І сталося п'ятого року Єгоякима, Йосіїного сина, царя Юдиного, дев'ятого місяця, оголосили піст перед Господнім лицем для всього наро́ду в Єрусалимі та для всьо́го того наро́ду, що поприхо́див з Юдиних міст до Єрусалиму.

10 І прочитав Барух з книги Єреміїні слова́ в домі Господньому в кімна́ті писаря Ґемарії, Шафанового сина, на горі́шньому подвір'ї, при вході до ново́ї брами Господнього дому, в ву́ха всього наро́ду.

11 І почув Михей, син Ґемарії, Шафанового сина, всі Господні слова́ з книги,

12 і зійшов до царсько́го дому, до кімна́ти писаря, аж ось там сидять усі зверхники: писар Елішама, і Делая, син Шемаїн, і Елнатан, син Ахборів, і Ґемарія, син Шафанів, і Седекі́я, син Хананії, і всі зверхники.

13 І розповів їм Михей всі ті слова́, які він почув був, коли Барух читав із книги в ву́ха наро́ду.

14 І всі зверхники послали до Баруха Єгудія, сина Нетанії, сина Шелемії, сина Кушіїного, говорячи: „Того зво́я, що читав ти з нього в ву́ха народу, візьми́ його в свою руку та й прийди́!“ І взяв Барух, син Нерійїн, звоя в свою руку та й прийшов до них.

15 А ті сказали до нього: „Сідай же, і прочитай його в наші ву́ха!“ І прочитав Барух в їхні ву́ха.

16 І сталося, коли вони почули всі ці слова, жахну́лися один перед о́дним, та й сказали Барухові: „Конче перекажімо царе́ві всі ці слова́!“

17 І запитали вони Баруха, говорячи: „Розкажи нам, як ти писав усі ці слова́ з його уст?“

18 І сказав їм Барух: „Він проказував мені з своїх уст усі ці слова́, а я писав у книзі чорнилом“.

19 І сказали зверхники до Баруха: „Іди, сховайся, ти та Єремія, і нехай ніхто не знає, де́ ви!“

20 І прийшли вони до царя на подві́р'я, а зво́я поклали в кімна́ті писаря Елішами, і розповіли́ в ву́ха царя всі ті слова.

21 І послав цар Єгудія взяти зво́я, і той узяв його з кімна́ти писаря Елішами. І Єгудій прочитав його в ву́ха царя та в ву́ха всіх зверхників, що стояли при царі.

22 А цар сидів у зимо́вому домі, дев'ятого місяця, і перед ним був розпа́лений комино́к.

23 І сталося, коли Єгудій перечи́тував три чи чотири стовпці́, то цар відрізував це пи́сарським ноже́м та й ки́дав до огню́, що в коминку́, аж поки не згорів увесь звій на огні, що в коминку́.

24 Та не злякалися й не роздерли своїх шат цар та всі його раби, що слухали всі ці слова́.

25 І хоч Елнатан, і Делая, і Ґемарія просили царя не палити того зво́ю, та не послухався він їх.

26 І наказав цар Єрахмеїлові, синові царе́вому, і Сераї, синові Азріїловому, і Шелемії, синові Авдіїловому, взяти писаря Баруха й пророка Єремію, та Господь їх сховав.

27 І було Господнє слово до Єремії пото́му, як цар спалив був зво́я та ті слова́, що Барух написав з Єреміїних уст, говорячи:

28 „Візьми собі зно́ву іншого зво́я, і напиши на ньому всі перші слова́, що були на першому зво́ї, якого спалив Єгояким, цар Юдин.

29 А про Єгоякима, царя Юдиного, скажеш: Так говорить Господь: Ти спалив цього зво́я, говорячи: На́що написав ти на ньому таке: Конче при́йде цар вавилонський і знищить оцей край, і ви́губить в ньому люди́ну й скотину.

30 Тому́ так говорить Господь про Єгоякима, Юдиного царя: Не буде від нього сидячого на Давидовому троні, а його труп буде ки́нений на спеко́ту вдень та на холод вночі.

31 І навіщу́ його та насіння його, і його рабів за їхні провини, і спрова́джу на них та на ме́шканців Єрусалиму й на юде́янина все те зло, що Я говорив до них, та вони не послухали“.

32 І Єремія взяв іншого зво́я, і дав його пи́сареві Барухові, синові Нерійїному, і той написав на ньому з Єреміїних уст усі слова тієї книги, яку спалив був Єгояким, цар Юдин, в огні, і до них було до́дано ще багато подібних слів.

Der Prophet Jeremia

Kapitel 36

1 Im vierten7243 Jahr8141 Jojakims3079, des Sohns Josias2977, des Königs4428 Judas, geschah dies Wort1697 zu Jeremia3414 vom HErrn3068 und1121 sprach559:

2 Nimm3947 ein Buch4039 und5612 schreibe3789 darein alle Reden1697, die ich zu dir geredet habe1696 über Israel3478, über Juda3063 und alle Völker1471 von der Zeit3117 an, da ich zu dir geredet habe1696, nämlich von der Zeit3117 Josias2977 an bis auf diesen Tag3117,

3 ob vielleicht das Haus1004 Juda3063, wo sie hören all das Unglück7451, das ich ihnen gedenke2803 zu8085 tun6213, sich7725 bekehren wollten, ein376 jeglicher von seinem bösen7451 Wesen1870, damit ich ihnen ihre Missetat und2403 Sünde5771 vergeben5545 könnte.

4 Da rief7121 Jeremia3414 Baruch1263, den Sohn1121 Nerias5374. Derselbige Baruch1263 schrieb3789 in ein Buch4039 aus dem Munde6310 Jeremias alle Reden1697 des HErrn3068, die er zu ihm geredet hatte1696.

5 Und Jeremia3414 gebot6680 Baruch1263 und sprach559: Ich bin gefangen6113, daß ich nicht kann3201 in des HErrn3068 Haus1004 gehen935.

6 Du aber gehe935 hinein935 und lies das1697 Buch4039, darein du des HErrn3068 Reden aus meinem Munde6310 geschrieben hast3789, vor3117 dem Volk5971 im Hause1004 des HErrn3068 am Fasttage6685; und sollst sie7121 auch lesen7121 vor241 den Ohren241 des ganzen Juda3063, die aus ihren Städten5892 hereinkommen,

7 ob sie vielleicht sich5307 mit Beten8467 vor6440 dem HErrn3068 demütigen wollten und sich7725 bekehren, ein376 jeglicher von seinem bösen7451 Wesen1870; denn der Zorn639 und Grimm2534 ist groß1419, davon der HErr3068 wider dies Volk5971 geredet hat1696.

8 Und Baruch1263, der Sohn1121 Nerias5374, tat alles1697, wie ihm der Prophet5030 Jeremia3414 befohlen6680 hatte6213, daß er7121 die Reden des HErrn3068 aus dem Buch5612 läse im Hause1004 des HErrn3068.

9 Es begab sich aber im fünften2549 Jahr8141 Jojakims3079, des Sohns Josias2977, des Königs4428 Judas, im neunten8671 Monden2320, daß man7121 ein Fasten6685 verkündigte vor6440 dem HErrn3068 allem Volk5971 zu Jerusalem3389 und1121 allem Volk5971, das aus den Städten5892 Judas gen Jerusalem3389 kommt935.

10 Und1121 Baruch1263 las7121 aus dem Buch5612 die Reden1697 Jeremias im Hause1004 des HErrn3068, in der Kapelle3957 Gemarjas1587, des Sohns Saphans8227, des Kanzlers5608, im obern5945 Vorhofe2691 vor241 dem neuen2319 Tor6607 am Hause1004 des HErrn3068, vor dem ganzen Volk5971.

11 Da nun Michaja4321, der Sohn1121 Gemarjas1587, des Sohns Saphans8227, alle Reden1697 des HErrn3068 gehöret hatte8085 aus dem Buch5612,

12 ging er hinab3381 in des Königs4428 Haus1004, in die3427 Kanzlei3957. Und siehe, daselbst saßen alle Fürsten8269: Elisama476, der Kanzler5608, Delaja1806, der Sohn1121 Semajas8098, Elnathan494, der Sohn1121 Achbors5907, Gemarja1587, der Sohn1121 Saphans8227, und Zedekia6667, der Sohn1121 Hananjas2608, samt allen Fürsten8269.

13 Und Michaja4321 zeigte ihnen an5046 alle Reden1697, die er7121 gehöret hatte8085, da Baruch1263 las aus dem Buch5612 vor den Ohren241 des Volks5971.

14 Da sandten alle Fürsten8269 Judi3065, den Sohn1121 Nethanjas5418, des7971 Sohns Selemjas8018, des Sohns Chusis3570, nach Baruch1263 und ließen ihm3027 sagen559:. Nimm3947 das Buch4039, daraus du vor dem Volk5971 gelesen hast7121, mit241 dir und komm3212! Und Baruch1263, der Sohn Nerias5374, nahm3947 das Buch4039 mit sich3027 und kam935 zu ihnen.

15 Und sie7121 sprachen559 zu ihm: Setze dich3427 und lies, daß wir‘s hören! Und Baruch1263 las7121 ihnen vor241 ihren Ohren241.

16 Und376 da sie5046 alle die Reden1697 höreten, entsetzten sie5046 sich6342 einer413 gegen den andern7453 und sprachen559 zu8085 Baruch1263: Wir wollen alle diese Reden1697 dem Könige4428 anzeigen.

17 Und fragten7592 den Baruch1263: Sage559 uns, wie hast3789 du alle diese Reden5046 aus seinem Munde6310 geschrieben?

18 Baruch1263 sprach559 zu ihnen: Er las mir alle diese Reden1697 aus seinem Munde6310, und ich schrieb3789 sie7121 mit Tinte1773 ins Buch5612.

19 Da sprachen559 die Fürsten8269 zu Baruch1263: Gehe3212 hin und verbirg dich5641 mit Jeremia3414, daß niemand376 wisse3045, wo375 ihr seid!

20 Sie6485 aber gingen935 hinein zum Könige4428 in den Vorhof2691 und ließen das1697 Buch4039 behalten in der Kammer3957 Elisamas476, des Kanzlers5608, und sagten vor241 dem Könige4428 an5046 alle diese Reden.

21 Da sandte7971 der König4428 den Judi3065, das Buch4039 zu5921 holen3947. Derselbige nahm3947 es aus der Kammer3957 Elisamas476, des Kanzlers5608. Und5975 Judi3065 las7121 vor241 dem Könige4428 und allen Fürsten8269, die bei dem Könige4428 stunden.

22 Der König4428 aber saß3427 im254 Winterhause, im neunten8671 Monden2320, vor6440 dem Kamin.

23 Als aber Judi3065 drei7969 oder vier702 Blatt1817 gelesen hatte, zerschnitt7167 er‘s7121 mit einem Schreibmesser und warf7993 es ins Feuer784, das im254 Kaminherde war5608, bis das Buch4039 ganz8552 verbrannte im254 Feuer784.

24 Und niemand entsetzte sich6342 noch zerriß7167 seine Kleider899, weder der König4428 noch seine Knechte5650, so doch alle diese Reden1697 gehöret hatten8085.

25 Wiewohl Elnathan494, Delaja1806 und Gemarja1587 baten6293 den König4428, er wollte das Buch4039 nicht verbrennen8313; aber er gehorchte8085 ihnen nicht.

26 Dazu gebot6680 noch der König4428 Jerahmeel3396, dem Sohn1121 Hamelechs, und Seraja8304, dem Sohn1121 Asriels5837, und Selemja8018, dem Sohn1121 Abdeels5655, sie3947 sollten Baruch1263, den Schreiber5608, und Jeremia3414, den Propheten5030, greifen. Aber der HErr3068 hatte sie verborgen5641.

27 Da geschah des HErrn3068 Wort1697 zu Jeremia3414, nachdem310 der König4428 das1697 Buch4039 und die Reden, so Baruch1263 hatte geschrieben3789 aus dem Munde6310 Jeremias, verbrannt8313 hatte, und sprach559:

28 Nimm3947 dir wiederum7725 ein ander312 Buch4039 und schreibe3789 alle vorigen7223 Reden1697 darein, die im ersten7223 Buch4039 stunden, welches Jojakim3079, der König4428 Judas, verbrannt hat8313,

29 und sage559 von Jojakim3079, dem Könige4428 Judas: So spricht der HErr3068; Du559 hast3789 dies Buch4039 verbrannt und gesagt559: Warum hast du559 darein geschrieben, daß der König4428 von Babel894 werde8313 kommen935 und dies Land776 verderben7843 und machen7673, daß weder Leute120 noch Vieh929 drinnen mehr sein935 werden?

30 Darum spricht559 der HErr3068 von Jojakim3079, dem Könige4428 Judas: Er7993 soll keiner von den Seinen auf dem Stuhl3678 Davids1732 sitzen3427, und sein Leichnam5038 soll hingeworfen des Tages3117 in der Hitze2721 und des Nachts3915 in dem Frost7140 liegen.

31 Und376 ich will935 ihn und seinen Samen2233 und seine Knechte5650 heimsuchen um ihrer Missetat5771 willen. Und ich will über6485 sie3427 und über die Bürger zu8085 Jerusalem3389 und über die in Juda3063 kommen lassen all das Unglück, das ich ihnen geredet habe1696, und sie doch nicht7451 gehorchen.

32 Da nahm3947 Jeremia3414 ein ander312 Buch4039 und gab5414 es Baruch1263, dem Sohn1121 Nerias5374, dem Schreiber5608. Der schrieb3789 darein aus dem Munde6310 Jeremias alle die1992 Reden1697, so in dem Buch5612 stunden, das1697 Jojakim3079, der König4428 Judas, hatte mit Feuer784 verbrennen8313 lassen; und über dieselbigen wurden der Reden noch3254 viel mehr7227, denn jener waren.

Єремiя

Розділ 36

Der Prophet Jeremia

Kapitel 36

1 І сталося четвертого року Єгоякима, Йосіїного сина, царя Юдиного, було оце слово до Єремії від Господа, кажучи:

1 Im vierten7243 Jahr8141 Jojakims3079, des Sohns Josias2977, des Königs4428 Judas, geschah dies Wort1697 zu Jeremia3414 vom HErrn3068 und1121 sprach559:

2 „Візьми собі книжко́вого зво́я, і напиши на ньому всі ті слова, що Я говорив тобі про Ізраїля й про Юду, та про всі наро́ди від дня, коли Я почав говорити тобі, від днів Йосії та аж до цього дня.

2 Nimm3947 ein Buch4039 und5612 schreibe3789 darein alle Reden1697, die ich zu dir geredet habe1696 über Israel3478, über Juda3063 und alle Völker1471 von der Zeit3117 an, da ich zu dir geredet habe1696, nämlich von der Zeit3117 Josias2977 an bis auf diesen Tag3117,

3 Може почує дім Юдин усе те зло, що Я ду́маю вчинити їм, щоб верну́лися кожен зо своєї злої дороги, а Я прощу́ їхню провину та їхній гріх“.

3 ob vielleicht das Haus1004 Juda3063, wo sie hören all das Unglück7451, das ich ihnen gedenke2803 zu8085 tun6213, sich7725 bekehren wollten, ein376 jeglicher von seinem bösen7451 Wesen1870, damit ich ihnen ihre Missetat und2403 Sünde5771 vergeben5545 könnte.

4 І покликав Єремія Бару́ха, Нерійїного сина, і Бару́х написав з уст Єремії всі Господні слова́, що Він говорив йому, на книжко́вий звій.

4 Da rief7121 Jeremia3414 Baruch1263, den Sohn1121 Nerias5374. Derselbige Baruch1263 schrieb3789 in ein Buch4039 aus dem Munde6310 Jeremias alle Reden1697 des HErrn3068, die er zu ihm geredet hatte1696.

5 І наказав Єремія Барухові, кажучи: „Я задержаний, — не мо́жу ввійти до Господнього дому.

5 Und Jeremia3414 gebot6680 Baruch1263 und sprach559: Ich bin gefangen6113, daß ich nicht kann3201 in des HErrn3068 Haus1004 gehen935.

6 Тому́ піди сам, прочитай зо зво́ю, що написав ти з моїх уст, Господні слова́ в ву́ха народу в Господньому домі в дні по́сту, а також в ву́ха всього Юди, що прихо́дить зо своїх міст, відчитаєш їх.

6 Du aber gehe935 hinein935 und lies das1697 Buch4039, darein du des HErrn3068 Reden aus meinem Munde6310 geschrieben hast3789, vor3117 dem Volk5971 im Hause1004 des HErrn3068 am Fasttage6685; und sollst sie7121 auch lesen7121 vor241 den Ohren241 des ganzen Juda3063, die aus ihren Städten5892 hereinkommen,

7 Може впаде́ їхнє блага́ння перед Господнє лице́, і вони ве́рнуться кожен зо своєї злої дороги, бо великий гнів та лютість, що Господь говорив проти наро́ду цього!“

7 ob sie vielleicht sich5307 mit Beten8467 vor6440 dem HErrn3068 demütigen wollten und sich7725 bekehren, ein376 jeglicher von seinem bösen7451 Wesen1870; denn der Zorn639 und Grimm2534 ist groß1419, davon der HErr3068 wider dies Volk5971 geredet hat1696.

8 І зробив Бару́х, син Нерійїн, усе, що наказав був йому пророк Єремія, щоб прочитати з книги Господні слова́ в Господньому домі.

8 Und Baruch1263, der Sohn1121 Nerias5374, tat alles1697, wie ihm der Prophet5030 Jeremia3414 befohlen6680 hatte6213, daß er7121 die Reden des HErrn3068 aus dem Buch5612 läse im Hause1004 des HErrn3068.

9 І сталося п'ятого року Єгоякима, Йосіїного сина, царя Юдиного, дев'ятого місяця, оголосили піст перед Господнім лицем для всього наро́ду в Єрусалимі та для всьо́го того наро́ду, що поприхо́див з Юдиних міст до Єрусалиму.

9 Es begab sich aber im fünften2549 Jahr8141 Jojakims3079, des Sohns Josias2977, des Königs4428 Judas, im neunten8671 Monden2320, daß man7121 ein Fasten6685 verkündigte vor6440 dem HErrn3068 allem Volk5971 zu Jerusalem3389 und1121 allem Volk5971, das aus den Städten5892 Judas gen Jerusalem3389 kommt935.

10 І прочитав Барух з книги Єреміїні слова́ в домі Господньому в кімна́ті писаря Ґемарії, Шафанового сина, на горі́шньому подвір'ї, при вході до ново́ї брами Господнього дому, в ву́ха всього наро́ду.

10 Und1121 Baruch1263 las7121 aus dem Buch5612 die Reden1697 Jeremias im Hause1004 des HErrn3068, in der Kapelle3957 Gemarjas1587, des Sohns Saphans8227, des Kanzlers5608, im obern5945 Vorhofe2691 vor241 dem neuen2319 Tor6607 am Hause1004 des HErrn3068, vor dem ganzen Volk5971.

11 І почув Михей, син Ґемарії, Шафанового сина, всі Господні слова́ з книги,

11 Da nun Michaja4321, der Sohn1121 Gemarjas1587, des Sohns Saphans8227, alle Reden1697 des HErrn3068 gehöret hatte8085 aus dem Buch5612,

12 і зійшов до царсько́го дому, до кімна́ти писаря, аж ось там сидять усі зверхники: писар Елішама, і Делая, син Шемаїн, і Елнатан, син Ахборів, і Ґемарія, син Шафанів, і Седекі́я, син Хананії, і всі зверхники.

12 ging er hinab3381 in des Königs4428 Haus1004, in die3427 Kanzlei3957. Und siehe, daselbst saßen alle Fürsten8269: Elisama476, der Kanzler5608, Delaja1806, der Sohn1121 Semajas8098, Elnathan494, der Sohn1121 Achbors5907, Gemarja1587, der Sohn1121 Saphans8227, und Zedekia6667, der Sohn1121 Hananjas2608, samt allen Fürsten8269.

13 І розповів їм Михей всі ті слова́, які він почув був, коли Барух читав із книги в ву́ха наро́ду.

13 Und Michaja4321 zeigte ihnen an5046 alle Reden1697, die er7121 gehöret hatte8085, da Baruch1263 las aus dem Buch5612 vor den Ohren241 des Volks5971.

14 І всі зверхники послали до Баруха Єгудія, сина Нетанії, сина Шелемії, сина Кушіїного, говорячи: „Того зво́я, що читав ти з нього в ву́ха народу, візьми́ його в свою руку та й прийди́!“ І взяв Барух, син Нерійїн, звоя в свою руку та й прийшов до них.

14 Da sandten alle Fürsten8269 Judi3065, den Sohn1121 Nethanjas5418, des7971 Sohns Selemjas8018, des Sohns Chusis3570, nach Baruch1263 und ließen ihm3027 sagen559:. Nimm3947 das Buch4039, daraus du vor dem Volk5971 gelesen hast7121, mit241 dir und komm3212! Und Baruch1263, der Sohn Nerias5374, nahm3947 das Buch4039 mit sich3027 und kam935 zu ihnen.

15 А ті сказали до нього: „Сідай же, і прочитай його в наші ву́ха!“ І прочитав Барух в їхні ву́ха.

15 Und sie7121 sprachen559 zu ihm: Setze dich3427 und lies, daß wir‘s hören! Und Baruch1263 las7121 ihnen vor241 ihren Ohren241.

16 І сталося, коли вони почули всі ці слова, жахну́лися один перед о́дним, та й сказали Барухові: „Конче перекажімо царе́ві всі ці слова́!“

16 Und376 da sie5046 alle die Reden1697 höreten, entsetzten sie5046 sich6342 einer413 gegen den andern7453 und sprachen559 zu8085 Baruch1263: Wir wollen alle diese Reden1697 dem Könige4428 anzeigen.

17 І запитали вони Баруха, говорячи: „Розкажи нам, як ти писав усі ці слова́ з його уст?“

17 Und fragten7592 den Baruch1263: Sage559 uns, wie hast3789 du alle diese Reden5046 aus seinem Munde6310 geschrieben?

18 І сказав їм Барух: „Він проказував мені з своїх уст усі ці слова́, а я писав у книзі чорнилом“.

18 Baruch1263 sprach559 zu ihnen: Er las mir alle diese Reden1697 aus seinem Munde6310, und ich schrieb3789 sie7121 mit Tinte1773 ins Buch5612.

19 І сказали зверхники до Баруха: „Іди, сховайся, ти та Єремія, і нехай ніхто не знає, де́ ви!“

19 Da sprachen559 die Fürsten8269 zu Baruch1263: Gehe3212 hin und verbirg dich5641 mit Jeremia3414, daß niemand376 wisse3045, wo375 ihr seid!

20 І прийшли вони до царя на подві́р'я, а зво́я поклали в кімна́ті писаря Елішами, і розповіли́ в ву́ха царя всі ті слова.

20 Sie6485 aber gingen935 hinein zum Könige4428 in den Vorhof2691 und ließen das1697 Buch4039 behalten in der Kammer3957 Elisamas476, des Kanzlers5608, und sagten vor241 dem Könige4428 an5046 alle diese Reden.

21 І послав цар Єгудія взяти зво́я, і той узяв його з кімна́ти писаря Елішами. І Єгудій прочитав його в ву́ха царя та в ву́ха всіх зверхників, що стояли при царі.

21 Da sandte7971 der König4428 den Judi3065, das Buch4039 zu5921 holen3947. Derselbige nahm3947 es aus der Kammer3957 Elisamas476, des Kanzlers5608. Und5975 Judi3065 las7121 vor241 dem Könige4428 und allen Fürsten8269, die bei dem Könige4428 stunden.

22 А цар сидів у зимо́вому домі, дев'ятого місяця, і перед ним був розпа́лений комино́к.

22 Der König4428 aber saß3427 im254 Winterhause, im neunten8671 Monden2320, vor6440 dem Kamin.

23 І сталося, коли Єгудій перечи́тував три чи чотири стовпці́, то цар відрізував це пи́сарським ноже́м та й ки́дав до огню́, що в коминку́, аж поки не згорів увесь звій на огні, що в коминку́.

23 Als aber Judi3065 drei7969 oder vier702 Blatt1817 gelesen hatte, zerschnitt7167 er‘s7121 mit einem Schreibmesser und warf7993 es ins Feuer784, das im254 Kaminherde war5608, bis das Buch4039 ganz8552 verbrannte im254 Feuer784.

24 Та не злякалися й не роздерли своїх шат цар та всі його раби, що слухали всі ці слова́.

24 Und niemand entsetzte sich6342 noch zerriß7167 seine Kleider899, weder der König4428 noch seine Knechte5650, so doch alle diese Reden1697 gehöret hatten8085.

25 І хоч Елнатан, і Делая, і Ґемарія просили царя не палити того зво́ю, та не послухався він їх.

25 Wiewohl Elnathan494, Delaja1806 und Gemarja1587 baten6293 den König4428, er wollte das Buch4039 nicht verbrennen8313; aber er gehorchte8085 ihnen nicht.

26 І наказав цар Єрахмеїлові, синові царе́вому, і Сераї, синові Азріїловому, і Шелемії, синові Авдіїловому, взяти писаря Баруха й пророка Єремію, та Господь їх сховав.

26 Dazu gebot6680 noch der König4428 Jerahmeel3396, dem Sohn1121 Hamelechs, und Seraja8304, dem Sohn1121 Asriels5837, und Selemja8018, dem Sohn1121 Abdeels5655, sie3947 sollten Baruch1263, den Schreiber5608, und Jeremia3414, den Propheten5030, greifen. Aber der HErr3068 hatte sie verborgen5641.

27 І було Господнє слово до Єремії пото́му, як цар спалив був зво́я та ті слова́, що Барух написав з Єреміїних уст, говорячи:

27 Da geschah des HErrn3068 Wort1697 zu Jeremia3414, nachdem310 der König4428 das1697 Buch4039 und die Reden, so Baruch1263 hatte geschrieben3789 aus dem Munde6310 Jeremias, verbrannt8313 hatte, und sprach559:

28 „Візьми собі зно́ву іншого зво́я, і напиши на ньому всі перші слова́, що були на першому зво́ї, якого спалив Єгояким, цар Юдин.

28 Nimm3947 dir wiederum7725 ein ander312 Buch4039 und schreibe3789 alle vorigen7223 Reden1697 darein, die im ersten7223 Buch4039 stunden, welches Jojakim3079, der König4428 Judas, verbrannt hat8313,

29 А про Єгоякима, царя Юдиного, скажеш: Так говорить Господь: Ти спалив цього зво́я, говорячи: На́що написав ти на ньому таке: Конче при́йде цар вавилонський і знищить оцей край, і ви́губить в ньому люди́ну й скотину.

29 und sage559 von Jojakim3079, dem Könige4428 Judas: So spricht der HErr3068; Du559 hast3789 dies Buch4039 verbrannt und gesagt559: Warum hast du559 darein geschrieben, daß der König4428 von Babel894 werde8313 kommen935 und dies Land776 verderben7843 und machen7673, daß weder Leute120 noch Vieh929 drinnen mehr sein935 werden?

30 Тому́ так говорить Господь про Єгоякима, Юдиного царя: Не буде від нього сидячого на Давидовому троні, а його труп буде ки́нений на спеко́ту вдень та на холод вночі.

30 Darum spricht559 der HErr3068 von Jojakim3079, dem Könige4428 Judas: Er7993 soll keiner von den Seinen auf dem Stuhl3678 Davids1732 sitzen3427, und sein Leichnam5038 soll hingeworfen des Tages3117 in der Hitze2721 und des Nachts3915 in dem Frost7140 liegen.

31 І навіщу́ його та насіння його, і його рабів за їхні провини, і спрова́джу на них та на ме́шканців Єрусалиму й на юде́янина все те зло, що Я говорив до них, та вони не послухали“.

31 Und376 ich will935 ihn und seinen Samen2233 und seine Knechte5650 heimsuchen um ihrer Missetat5771 willen. Und ich will über6485 sie3427 und über die Bürger zu8085 Jerusalem3389 und über die in Juda3063 kommen lassen all das Unglück, das ich ihnen geredet habe1696, und sie doch nicht7451 gehorchen.

32 І Єремія взяв іншого зво́я, і дав його пи́сареві Барухові, синові Нерійїному, і той написав на ньому з Єреміїних уст усі слова тієї книги, яку спалив був Єгояким, цар Юдин, в огні, і до них було до́дано ще багато подібних слів.

32 Da nahm3947 Jeremia3414 ein ander312 Buch4039 und gab5414 es Baruch1263, dem Sohn1121 Nerias5374, dem Schreiber5608. Der schrieb3789 darein aus dem Munde6310 Jeremias alle die1992 Reden1697, so in dem Buch5612 stunden, das1697 Jojakim3079, der König4428 Judas, hatte mit Feuer784 verbrennen8313 lassen; und über dieselbigen wurden der Reden noch3254 viel mehr7227, denn jener waren.

1.0x