Послание к римлянамГлава 6 |
|
1 |
|
2 Мы |
|
3 Неужели |
|
4 Итак |
|
5 Ибо |
|
6 |
|
7 |
|
8 Если |
|
9 зная, |
|
10 Ибо, |
|
11 Так |
|
12 |
|
13 и не |
|
14 Грех |
|
15 |
|
16 Неужели вы не |
|
17 Благодарение |
|
18 Освободившись |
|
19 Говорю |
|
20 Ибо, |
|
21 Какой |
|
22 Но |
|
23 |
До римлянРозділ 6 |
|
1 |
|
2 Ми, що вмерли для гріха, як ще будемо жити в нім? |
|
3 Чи ви не знаєте, що ми всі, хто христився у Христа Ісуса, у смерть Його христилися? |
|
4 Отож, ми поховані з Ним хрищенням у смерть, щоб, як воскрес Христос із мертвих славою Отця, так щоб і ми стали ходити в обно́вленні життя. |
|
5 Бо коли ми з'єдна́лися подо́бою смерти Його, то з'єднаємось і подобою воскре́сення, |
|
6 знаючи те, що наш давній чоловік розп'я́тий із Ним, щоб зни́щилось тіло гріхо́вне, щоб не бути нам більше рабами гріха, |
|
7 бо хто вмер, той звільни́всь від гріха! |
|
8 А коли ми померли з Христом, то віруємо, що й жити з Ним бу́демо, |
|
9 знаючи, що Христос, воскре́снувши з мертвих, уже більш не вмирає, — смерть над Ним не панує вже більше! |
|
10 Бо що вмер Він, то один раз умер для гріха, а що живе, то для Бога живе. |
|
11 Так само ж і ви вважайте себе за мертвих для гріха й за живих для Бога в Христі Ісусі, Господі нашім. |
|
12 Тож нехай не панує гріх у смерте́льному вашому тілі, щоб вам слухатись його пожадли́востей, |
|
13 і не віддавайте членів своїх гріхові за знаря́ддя неправедности, але віддайте себе Богові, як ожилих із мертвих, а члени ваші — Богові за знаря́ддя праведности. |
|
14 Бо хай гріх не панує над вами, — ви бо не під Законом, а під благода́ттю. |
|
15 Що ж? Чи бу́демо грішити, бо ми не під Законом, а під благода́ттю? Зо́всім ні! |
|
16 Хіба ви не знаєте, що кому віддаєте себе за рабів на по́слух, то ви й раби того, кого слухаєтесь, — або гріха на смерть, або послуху на праведність? |
|
17 Тож дяка Богові, що ви, бувши рабами гріха, від серця послухались того роду науки, якому ви себе віддали́. |
|
18 А звільни́вшися від гріха́, стали рабами праведности. |
|
19 Говорю́ я по-лю́дському, через неміч вашого тіла. Бо як ви віддавали були члени ваші за рабів нечи́стості й беззако́нню на беззако́ння, так тепер віддайте члени ваші за рабів праведности на освя́чення. |
|
20 Бо коли були́ ви рабами гріха, то були вільні від праведности. |
|
21 Який же плід ви мали тоді? Такі речі, що ними соромитесь тепер, бо кінець їх — то смерть. |
|
22 А тепер, звільни́вшися від гріха й ставши рабами Богові, маєте плід ваш на освячення, а кінець — життя вічне. |
|
23 Бо заплата за гріх — смерть, а дар Божий — вічне життя в Христі Ісусі, Господі нашім! |
Послание к римлянамГлава 6 |
До римлянРозділ 6 |
|
1 |
1 |
|
2 Мы |
2 Ми, що вмерли для гріха, як ще будемо жити в нім? |
|
3 Неужели |
3 Чи ви не знаєте, що ми всі, хто христився у Христа Ісуса, у смерть Його христилися? |
|
4 Итак |
4 Отож, ми поховані з Ним хрищенням у смерть, щоб, як воскрес Христос із мертвих славою Отця, так щоб і ми стали ходити в обно́вленні життя. |
|
5 Ибо |
5 Бо коли ми з'єдна́лися подо́бою смерти Його, то з'єднаємось і подобою воскре́сення, |
|
6 |
6 знаючи те, що наш давній чоловік розп'я́тий із Ним, щоб зни́щилось тіло гріхо́вне, щоб не бути нам більше рабами гріха, |
|
7 |
7 бо хто вмер, той звільни́всь від гріха! |
|
8 Если |
8 А коли ми померли з Христом, то віруємо, що й жити з Ним бу́демо, |
|
9 зная, |
9 знаючи, що Христос, воскре́снувши з мертвих, уже більш не вмирає, — смерть над Ним не панує вже більше! |
|
10 Ибо, |
10 Бо що вмер Він, то один раз умер для гріха, а що живе, то для Бога живе. |
|
11 Так |
11 Так само ж і ви вважайте себе за мертвих для гріха й за живих для Бога в Христі Ісусі, Господі нашім. |
|
12 |
12 Тож нехай не панує гріх у смерте́льному вашому тілі, щоб вам слухатись його пожадли́востей, |
|
13 и не |
13 і не віддавайте членів своїх гріхові за знаря́ддя неправедности, але віддайте себе Богові, як ожилих із мертвих, а члени ваші — Богові за знаря́ддя праведности. |
|
14 Грех |
14 Бо хай гріх не панує над вами, — ви бо не під Законом, а під благода́ттю. |
|
15 |
15 Що ж? Чи бу́демо грішити, бо ми не під Законом, а під благода́ттю? Зо́всім ні! |
|
16 Неужели вы не |
16 Хіба ви не знаєте, що кому віддаєте себе за рабів на по́слух, то ви й раби того, кого слухаєтесь, — або гріха на смерть, або послуху на праведність? |
|
17 Благодарение |
17 Тож дяка Богові, що ви, бувши рабами гріха, від серця послухались того роду науки, якому ви себе віддали́. |
|
18 Освободившись |
18 А звільни́вшися від гріха́, стали рабами праведности. |
|
19 Говорю |
19 Говорю́ я по-лю́дському, через неміч вашого тіла. Бо як ви віддавали були члени ваші за рабів нечи́стості й беззако́нню на беззако́ння, так тепер віддайте члени ваші за рабів праведности на освя́чення. |
|
20 Ибо, |
20 Бо коли були́ ви рабами гріха, то були вільні від праведности. |
|
21 Какой |
21 Який же плід ви мали тоді? Такі речі, що ними соромитесь тепер, бо кінець їх — то смерть. |
|
22 Но |
22 А тепер, звільни́вшися від гріха й ставши рабами Богові, маєте плід ваш на освячення, а кінець — життя вічне. |
|
23 |
23 Бо заплата за гріх — смерть, а дар Божий — вічне життя в Христі Ісусі, Господі нашім! |