CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Неем. 2
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
high-volume

Книга Неемии

Глава 2

1 В месяце2320 Нисане,5212 в двадцатый6242 год8141 царя4428 Артаксеркса,783 было перед3942 ним вино.3196 И я взял5375 вино3196 и подал5414 царю,4428 и, казалось, не был печален7451 перед3942 ним.

2 Но царь4428 сказал559 мне: отчего лице6440 у тебя печально;7451 ты не болен,2470 этого нет, а верно печаль7455 на сердце?3820 Я сильно39667235 испугался3372

3 и сказал559 царю:4428 да живет2421 царь4428 во веки!5769 Как не быть3415 печальным3415 лицу6440 моему, когда город,5892 дом1004 гробов6913 отцов1 моих, в запустении,2720 и ворота8179 его сожжены398 огнем!784

4 И сказал559 мне царь:4428 чего же ты желаешь?1245 Я помолился6419 Богу430 небесному8064

5 и сказал559 царю:4428 если царю4428 благоугодно,2895 и если в благоволении3190 раб5650 твой пред3942 лицем3942 твоим, то пошли7971 меня в Иудею,3063 в город,5892 где гробы6913 отцов1 моих, чтоб я обстроил1129 его.

6 И сказал559 мне царь4428 и царица,7694 которая сидела3427 подле681 него: сколько времени продлится путь4109 твой, и когда возвратишься?7725 И благоугодно3190 было3190 царю4428 послать7971 меня, после того как я назначил5414 время.2165

7 И сказал559 я царю:4428 если царю4428 благоугодно,2895 то дал5414 бы мне письма107 к заречным56765104 областеначальникам,6346 чтоб они давали5674 мне пропуск,5674 доколе я не дойду935 до Иудеи,3063

8 и письмо107 к Асафу,623 хранителю8104 царских4428 лесов,6508 чтоб он дал5414 мне дерев6086 для ворот8179 крепости,7136 которая при доме1004 Божием, и для городской5892 стены,2346 и для дома,1004 в котором бы мне жить.935 И дал5414 мне царь,4428 так как благодеющая2896 рука3027 Бога430 моего была надо мною.

9 И пришел935 я к заречным56765104 областеначальникам6346 и отдал5414 им царские4428 письма.107 Послал7971 же со мною царь4428 воинских2428 начальников8269 со всадниками.6571

10 Когда услышал8085 сие Санаваллат,5571 Хоронит2772 и Товия,2900 Аммонитский5984 раб,5650 то им было3415 весьма74511419 досадно,3415 что пришел935 человек120 заботиться1245 о благе2896 сынов1121 Израилевых.3478

11 И пришел935 я в Иерусалим.3389 И пробыв там три7969 дня,3117

12 встал6965 я ночью3915 с немногими4592 людьми,582 бывшими при мне, и никому не сказал,5046 что Бог430 мой положил5414 мне на сердце3820 сделать6213 для Иерусалима;3389 животного929 же не было со мною никакого, кроме того, на котором я ехал.7392

13 И проехал3318 я ночью3915 через ворота8179 Долины1516 перед источником58695886 Драконовым8577 к воротам8179 Навозным,830 и осмотрел76637665 я стены2346 Иерусалима3389 разрушенные6555 и его ворота,8179 сожженные398 огнем.784

14 И подъехал5674 я к воротам8179 Источника5869 и к царскому4428 водоему,1295 но там не было места4725 пройти5674 животному,929 которое было подо мною, —

15 и я поднялся5927 назад по лощине5158 ночью3915 и осматривал7663 стену,2346 и проехав935 опять воротами8179 Долины,1516 возвратился.7725

16 И начальствующие5461 не знали,3045 куда я ходил1980 и что я делаю:6213 ни Иудеям,3064 ни священникам,3548 ни знатнейшим,2715 ни начальствующим,5461 ни прочим3499 производителям6213 работ4399 я дотоле3651 ничего не открывал.5046

17 И сказал559 я им: вы видите7200 бедствие,7451 в каком мы находимся; Иерусалим3389 пуст2720 и ворота8179 его сожжены3341 огнем;784 пойдем,3212 построим1129 стену2346 Иерусалима,3389 и не будем впредь в таком уничижении.2781

18 И я рассказал5046 им о благодеявшей2896 мне руке3027 Бога430 моего, а также и слова1697 царя,4428 которые он говорил559 мне. И сказали559 они: будем1129 строить,1129 — и укрепили2388 руки3027 свои на благое2896 дело.

19 Услышав8085 это, Санаваллат,5571 Хоронит2772 и Товия,2900 Аммонитский5984 раб,5650 и Гешем1654 Аравитянин6163 смеялись3932 над нами и с презрением959 говорили:559 что это за дело,1697 которое вы делаете?6213 уже не думаете ли возмутиться4775 против царя?4428

20 Я дал7725 им ответ1697 и сказал559 им: Бог430 Небесный,8064 Он благопоспешит6743 нам, и мы, рабы5650 Его, станем6965 строить,1129 а вам нет части2506 и права6666 и памяти2146 в Иерусалиме.3389

Неемія

Розділ 2

1 І сталося в місяці ніса́ні, двадцятого року царя Артаксе́ркса, було раз вино перед ним. І взяв я те вино й дав цареві. І я, здавалося, не був сумни́й перед ним.

2 Та сказав мені цар: „Чому́ обличчя твоє сумне́, — чи ти не хворий? Це не інше що, як тільки сум серця“. І я ве́льми сильно злякався!

3 І сказав я до царя: „Нехай цар живе навіки! Чому́ не буде сумне́ обличчя моє, коли місто дому гробі́в батьків моїх поруйноване, а брами його попа́лені огнем!“

4 І сказав мені цар: „Чого ж ти просиш?“ І я помолився до Небесного Бога,

5 і сказав цареві: Якщо це цареві вгодне, і якщо раб твій уподо́баний перед обличчям твоїм, то пошли мене до Юдеї, до міста гробі́в батьків моїх, — і я відбуду́ю його“!

6 І сказав мені цар (а цариця сиділа при ньо́му): „Скільки ча́су буде дорога твоя, і коли ти пове́рнешся?“ І сподо́балось це цареві, і він послав мене, а я призна́чив йому час.

7 І сказав я цареві: „Якщо це цареві вгодне, нехай дадуть мені листи́ до намісників Зарі́ччя, щоб прова́дили мене, аж поки не прийду́ до Юдеї,

8 і листа до Асафа, дозо́рця царевого лісу, щоб дав мені де́рева на бру́сся для замко́вих брам, що належать до Божого дому, і для місько́го муру, і для дому, що до нього ввійду́“. І дав мені цар в міру того, як добра була Божа рука надо мною.

9 І прибув я до намісників Заріччя, і дав їм цареві листи́. А цар послав зо мною зверхників ві́йська та верхівці́в.

10 І почув про це хоронянин Санваллат та раб аммоні́тянин Товія, і було їм прикро, дуже прикро, що прийшов чоловік клопота́тися про добро для Ізраїлевих синів.

11 І прийшов я до Єрусалиму, і був там три дні.

12 І встав я вночі, я та трохи людей зо мною, і не розповів я ніко́му, що Бог мій дав до мого серця зробити для Єрусалиму. А худоби не було зо мною, окрім тієї худоби, що я нею їздив.

13 І вийшов я Долинною брамою вночі, і пішов до джерела́ Таннін, і до брами Смітникової. І я докладно огля́нув мури Єрусалиму, що були́ поруйно́вані,а брами його були попа́лені огнем.

14 І перейшов я до Джерельної брами та до царсько́го ставу, та там не було місця для перехо́ду худоби, що була́ підо мною.

15 І йшов я долиною вночі, і докладно оглядав мура. Потім я вернувся, і ввійшов Долинною брамою, і вернувся.

16 А заступники не знали, куди я пішов та що́ я роблю́, а юдеям, і священикам, і шляхті, і заступникам, і решті тих, що робили працю, я доти нічо́го не розповіда́в.

17 I сказав я до них: „Ви бачите біду́, що ми в ній, що Єрусалим зруйно́ваний, а бра́ми його попа́лені огнем. Ідіть, і збудуйте мура Єрусалиму, і вже не бу́демо ми га́ньбою!“

18 І розповів я їм про руку Бога мого, що вона добра до мене, а також слова царя, які сказав він мені. І сказали вони: „Станемо й збудуємо!“ І зміцнили вони руки свої на добре ді́ло.

19 І почув це хоронянин Санваллат та аммоні́тянин раб Товія, і араб Ґешем, і сміялися з нас, і пого́рджували нами й говорили: „Що це за річ, яку ви робите? Чи проти царя ви бунтуєтесь?“

20 А я їм відповів і сказав до них: „Небесний Бог — Він дасть нам у́спіх, а ми, Його раби, станемо й збудуємо! А вам нема ані частки, ані права, ані пам'ятки в Єрусалимі!“

Книга Неемии

Глава 2

Неемія

Розділ 2

1 В месяце2320 Нисане,5212 в двадцатый6242 год8141 царя4428 Артаксеркса,783 было перед3942 ним вино.3196 И я взял5375 вино3196 и подал5414 царю,4428 и, казалось, не был печален7451 перед3942 ним.

1 І сталося в місяці ніса́ні, двадцятого року царя Артаксе́ркса, було раз вино перед ним. І взяв я те вино й дав цареві. І я, здавалося, не був сумни́й перед ним.

2 Но царь4428 сказал559 мне: отчего лице6440 у тебя печально;7451 ты не болен,2470 этого нет, а верно печаль7455 на сердце?3820 Я сильно39667235 испугался3372

2 Та сказав мені цар: „Чому́ обличчя твоє сумне́, — чи ти не хворий? Це не інше що, як тільки сум серця“. І я ве́льми сильно злякався!

3 и сказал559 царю:4428 да живет2421 царь4428 во веки!5769 Как не быть3415 печальным3415 лицу6440 моему, когда город,5892 дом1004 гробов6913 отцов1 моих, в запустении,2720 и ворота8179 его сожжены398 огнем!784

3 І сказав я до царя: „Нехай цар живе навіки! Чому́ не буде сумне́ обличчя моє, коли місто дому гробі́в батьків моїх поруйноване, а брами його попа́лені огнем!“

4 И сказал559 мне царь:4428 чего же ты желаешь?1245 Я помолился6419 Богу430 небесному8064

4 І сказав мені цар: „Чого ж ти просиш?“ І я помолився до Небесного Бога,

5 и сказал559 царю:4428 если царю4428 благоугодно,2895 и если в благоволении3190 раб5650 твой пред3942 лицем3942 твоим, то пошли7971 меня в Иудею,3063 в город,5892 где гробы6913 отцов1 моих, чтоб я обстроил1129 его.

5 і сказав цареві: Якщо це цареві вгодне, і якщо раб твій уподо́баний перед обличчям твоїм, то пошли мене до Юдеї, до міста гробі́в батьків моїх, — і я відбуду́ю його“!

6 И сказал559 мне царь4428 и царица,7694 которая сидела3427 подле681 него: сколько времени продлится путь4109 твой, и когда возвратишься?7725 И благоугодно3190 было3190 царю4428 послать7971 меня, после того как я назначил5414 время.2165

6 І сказав мені цар (а цариця сиділа при ньо́му): „Скільки ча́су буде дорога твоя, і коли ти пове́рнешся?“ І сподо́балось це цареві, і він послав мене, а я призна́чив йому час.

7 И сказал559 я царю:4428 если царю4428 благоугодно,2895 то дал5414 бы мне письма107 к заречным56765104 областеначальникам,6346 чтоб они давали5674 мне пропуск,5674 доколе я не дойду935 до Иудеи,3063

7 І сказав я цареві: „Якщо це цареві вгодне, нехай дадуть мені листи́ до намісників Зарі́ччя, щоб прова́дили мене, аж поки не прийду́ до Юдеї,

8 и письмо107 к Асафу,623 хранителю8104 царских4428 лесов,6508 чтоб он дал5414 мне дерев6086 для ворот8179 крепости,7136 которая при доме1004 Божием, и для городской5892 стены,2346 и для дома,1004 в котором бы мне жить.935 И дал5414 мне царь,4428 так как благодеющая2896 рука3027 Бога430 моего была надо мною.

8 і листа до Асафа, дозо́рця царевого лісу, щоб дав мені де́рева на бру́сся для замко́вих брам, що належать до Божого дому, і для місько́го муру, і для дому, що до нього ввійду́“. І дав мені цар в міру того, як добра була Божа рука надо мною.

9 И пришел935 я к заречным56765104 областеначальникам6346 и отдал5414 им царские4428 письма.107 Послал7971 же со мною царь4428 воинских2428 начальников8269 со всадниками.6571

9 І прибув я до намісників Заріччя, і дав їм цареві листи́. А цар послав зо мною зверхників ві́йська та верхівці́в.

10 Когда услышал8085 сие Санаваллат,5571 Хоронит2772 и Товия,2900 Аммонитский5984 раб,5650 то им было3415 весьма74511419 досадно,3415 что пришел935 человек120 заботиться1245 о благе2896 сынов1121 Израилевых.3478

10 І почув про це хоронянин Санваллат та раб аммоні́тянин Товія, і було їм прикро, дуже прикро, що прийшов чоловік клопота́тися про добро для Ізраїлевих синів.

11 И пришел935 я в Иерусалим.3389 И пробыв там три7969 дня,3117

11 І прийшов я до Єрусалиму, і був там три дні.

12 встал6965 я ночью3915 с немногими4592 людьми,582 бывшими при мне, и никому не сказал,5046 что Бог430 мой положил5414 мне на сердце3820 сделать6213 для Иерусалима;3389 животного929 же не было со мною никакого, кроме того, на котором я ехал.7392

12 І встав я вночі, я та трохи людей зо мною, і не розповів я ніко́му, що Бог мій дав до мого серця зробити для Єрусалиму. А худоби не було зо мною, окрім тієї худоби, що я нею їздив.

13 И проехал3318 я ночью3915 через ворота8179 Долины1516 перед источником58695886 Драконовым8577 к воротам8179 Навозным,830 и осмотрел76637665 я стены2346 Иерусалима3389 разрушенные6555 и его ворота,8179 сожженные398 огнем.784

13 І вийшов я Долинною брамою вночі, і пішов до джерела́ Таннін, і до брами Смітникової. І я докладно огля́нув мури Єрусалиму, що були́ поруйно́вані,а брами його були попа́лені огнем.

14 И подъехал5674 я к воротам8179 Источника5869 и к царскому4428 водоему,1295 но там не было места4725 пройти5674 животному,929 которое было подо мною, —

14 І перейшов я до Джерельної брами та до царсько́го ставу, та там не було місця для перехо́ду худоби, що була́ підо мною.

15 и я поднялся5927 назад по лощине5158 ночью3915 и осматривал7663 стену,2346 и проехав935 опять воротами8179 Долины,1516 возвратился.7725

15 І йшов я долиною вночі, і докладно оглядав мура. Потім я вернувся, і ввійшов Долинною брамою, і вернувся.

16 И начальствующие5461 не знали,3045 куда я ходил1980 и что я делаю:6213 ни Иудеям,3064 ни священникам,3548 ни знатнейшим,2715 ни начальствующим,5461 ни прочим3499 производителям6213 работ4399 я дотоле3651 ничего не открывал.5046

16 А заступники не знали, куди я пішов та що́ я роблю́, а юдеям, і священикам, і шляхті, і заступникам, і решті тих, що робили працю, я доти нічо́го не розповіда́в.

17 И сказал559 я им: вы видите7200 бедствие,7451 в каком мы находимся; Иерусалим3389 пуст2720 и ворота8179 его сожжены3341 огнем;784 пойдем,3212 построим1129 стену2346 Иерусалима,3389 и не будем впредь в таком уничижении.2781

17 I сказав я до них: „Ви бачите біду́, що ми в ній, що Єрусалим зруйно́ваний, а бра́ми його попа́лені огнем. Ідіть, і збудуйте мура Єрусалиму, і вже не бу́демо ми га́ньбою!“

18 И я рассказал5046 им о благодеявшей2896 мне руке3027 Бога430 моего, а также и слова1697 царя,4428 которые он говорил559 мне. И сказали559 они: будем1129 строить,1129 — и укрепили2388 руки3027 свои на благое2896 дело.

18 І розповів я їм про руку Бога мого, що вона добра до мене, а також слова царя, які сказав він мені. І сказали вони: „Станемо й збудуємо!“ І зміцнили вони руки свої на добре ді́ло.

19 Услышав8085 это, Санаваллат,5571 Хоронит2772 и Товия,2900 Аммонитский5984 раб,5650 и Гешем1654 Аравитянин6163 смеялись3932 над нами и с презрением959 говорили:559 что это за дело,1697 которое вы делаете?6213 уже не думаете ли возмутиться4775 против царя?4428

19 І почув це хоронянин Санваллат та аммоні́тянин раб Товія, і араб Ґешем, і сміялися з нас, і пого́рджували нами й говорили: „Що це за річ, яку ви робите? Чи проти царя ви бунтуєтесь?“

20 Я дал7725 им ответ1697 и сказал559 им: Бог430 Небесный,8064 Он благопоспешит6743 нам, и мы, рабы5650 Его, станем6965 строить,1129 а вам нет части2506 и права6666 и памяти2146 в Иерусалиме.3389

20 А я їм відповів і сказав до них: „Небесний Бог — Він дасть нам у́спіх, а ми, Його раби, станемо й збудуємо! А вам нема ані частки, ані права, ані пам'ятки в Єрусалимі!“

1.0x