CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Лук. 22
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
high-volume

Евангелие от Луки

Глава 22

1 Приближался144811613588 праздник18593588 опресноков,106 называемый3004 Пасхою,3957

2 и2532 искали22123588 первосвященники749 и3588 книжники,1122 как4459 бы погубить337 Его,846 потому что1063 боялись53993588 народа.2992

3 Вошел1525 же11613588 сатана4567 в1519 Иуду,2455 прозванного1941 Искариотом,2469 одного5607 из15373588 числа7063588 двенадцати,1427

4 и2532 он пошел,565 и говорил48143588 с первосвященниками749 и3588 начальниками,4755 как4459 Его846 предать3860 им.846

5 2532 Они обрадовались5463 и2532 согласились4934 дать1325 ему846 денег;694

6 и2532 он обещал,1843 и2532 искал2212 удобного времени,2120 чтобы3588 предать3860 Его846 им846 не при817 народе.3793

7 Настал2064 же11613588 день22503588 опресноков,106 в1722 который3739 надлежало1163 закалать23803588 пасхального3957 агнца.

8 И2532 послал649 Иисус Петра4074 и2532 Иоанна,2491 сказав:2036 пойдите,4198 приготовьте2090 нам22543588 есть53152443 пасху.3957

9 Они3588 же1161 сказали2036 Ему:846 где4226 велишь2309 нам приготовить?2090

10 Он35881161 сказал2036 им:846 вот,2400 при входе1525 вашем5216 в15193588 город,4172 встретится4876 с вами5213 человек,444 несущий941 кувшин2765 воды;5204 последуйте190 за ним846 в15193588 дом,3614 в который3757 войдет1531 он,

11 и2532 скажите20463588 хозяину36173588 дома:36143588 «Учитель1320 говорит3004 тебе:4671 где422620763588 комната,2646 в которой36993588 бы Мне есть5315 пасху3957 с33263588 учениками3101 Моими?3450»

12 И он2548 покажет1166 вам5213 горницу508 большую3173 устланную;4766 там1563 приготовьте.2090

13 Они пошли,565 и1161 нашли,2147 как2531 сказал2046 им,846 и2532 приготовили20903588 пасху.3957

14 И2532 когда3753 настал10963588 час,5610 Он возлег,377 и3588 двенадцать1427 Апостолов652 с4862 Ним,846

15 и2532 сказал20364314 им:846 очень1939 желал1937 Я есть5315 с3326 вами5216 сию51243588 пасху3957 прежде42533588 Моего3165 страдания,3958

16 ибо1063 сказываю3004 вам,5213 что3754 уже3364 не3765 буду есть53151537 ее,846 пока21933755 она не совершится4137 в17223588 Царствии9323588 Божием.2316

17 И,2532 взяв1209 чашу4221 и благодарив,2168 сказал:2036 приимите2983 ее5124 и2532 разделите1266 между собою,1438

18 ибо1063 сказываю3004 вам,5213 что3754 не3364 буду пить4095 от5753588 плода10813588 виноградного,288 доколе219337553588 не придет2064 Царствие9323588 Божие.2316

19 И,2532 взяв2983 хлеб740 и благодарив,2168 преломил2806 и2532 подал1325 им,846 говоря:3004 сие5124 есть20763588 Тело4983 Мое,3450 которое3588 за5228 вас5216 предается;1325 сие5124 творите4160 в15193588 Мое1699 воспоминание.364

20 Также5615 и3588 чашу4221 после33263588 вечери,1172 говоря:3004 сия51243588 чаша4221 есть3588 Новый25373588 Завет1242 в17223588 Моей3450 Крови,129 которая3588 за5228 вас5216 проливается.1632

21 И4133 вот,24003588 рука54953588 предающего3860 Меня3165 со3326 Мною1700 за19093588 столом;5132

22 впрочем,35883303 Сын52073588 Человеческий444 идет4198 по25963588 предназначению,3724 но4133 горе37593588 тому1565 человеку,4441223 которым3739 Он предается.3860

23 И2532 они846 начали756 спрашивать4802 друг4314 друга,1438 кто5101 бы687 из1537 них846 был,1498 который3195 это5124 сделает.4238

24 Был1096 же1161 и2532 спор5379 между1722 ними,846 кто5101 из них846 должен1380 почитаться1511 большим.3187

25 Он3588 же1161 сказал2036 им:8463588 цари9353588 господствуют2961 над народами,1484846 и3588 владеющие1850 ими846 благодетелями2110 называются,2564

26 а1161 вы5210 не3756 так:3779 но235 кто3588 из1722 вас5213 больше,3187 будь1096 как56133588 меньший,3501 и3588 начальствующий2233 — как56133588 служащий.1247

27 Ибо1063 кто5101 больше:31873588 возлежащий,345 или22283588 служащий?1247 не37803588 возлежащий345 ли? А1161 Я14731510 посреди17223319 вас,5216 как56133588 служащий.1247

28 Но1161 вы521020753588 пребыли1265 со3326 Мною1700 в17223588 напастях3986 Моих,3450

29 и Я2504 завещаваю1303 вам,5213 как2531 завещал1303 Мне34273588 Отец3962 Мой,3450 Царство,932

30 да2443 ядите2068 и2532 пиете4095 за19093588 трапезою5132 Моею3450 в17223588 Царстве932 Моем,3450 и2532 сядете2523 на1909 престолах2362 судить29193588 двенадцать1427 колен54433588 Израилевых.2474

31 И1161 сказал20363588 Господь:2962 Симон!4613 Симон!4613 се,24003588 сатана4567 просил,1809 чтобы3588 сеять4617 вас5209 как56133588 пшеницу,4621

32 но1161 Я1473 молился1189 о4012 тебе,4675 чтобы2443 не3361 оскудела1587 вера4102 твоя;4675 и2532 ты4771 некогда,4218 обратившись,1994 утверди47413588 братьев80 твоих.4675

33 Он35881161 отвечал2036 Ему:846 Господи!2962 с3326 Тобою4675 я1510 готов2092 и2532 в1519 темницу5438 и2532 на1519 смерть2288 идти.4198

34 Но1161 Он3588 сказал:2036 говорю3004 тебе,4671 Петр,4074 не3364 пропоет5455 петух220 сегодня,4594 как42502228 ты трижды5151 отречешься,533 что не3361 знаешь1492 Меня.3165

35 И2532 сказал2036 им:846 когда3753 Я посылал649 вас5209 без817 мешка905 и2532 без сумы4082 и2532 без обуви,5266 имели ли3361 вы в чем5100 недостаток?5302 Они35881161 отвечали:2036 ни в чем.3762

36 Тогда3767 Он сказал2036 им:846 но235 теперь,3568 кто3588 имеет2192 мешок,905 тот возьми142 его, также3668 и2532 суму;4082 а2532 у2192 кого3588 нет,3361 продай44533588 одежду2440 свою846 и2532 купи59 меч;3162

37 ибо1063 сказываю3004 вам,5213 что3754 должно1163 исполниться5055 на1722 Мне1698 и2089 сему51243588 написанному:11253588 «и2532 к3326 злодеям459 причтен».30492532 Ибо1063 то,3588 что о4012 Мне,1700 приходит2192 к концу.5056

38 Они35881161 сказали:2036 Господи!2962 вот,2400 здесь5602 два1417 меча.3162 Он35881161 сказал2036 им:846 довольно.24252076

39 И,2532 выйдя,1831 пошел4198 по25963588 обыкновению1485 на15193588 гору37353588 Елеонскую,1636 за Ним8461161 последовали190 и3588 ученики3101 Его.846

40 Придя1096 же1161 на19093588 место,5117 сказал2036 им:846 молитесь,4336 чтобы не3361 впасть1525 в1519 искушение.3986

41 И2532 Сам846 отошел645 от575 них846 на5616 вержение1000 камня,3037 и,2532 преклонив50873588 колени,1119 молился,4336

42 говоря:3004 Отче!3962 о, если1487 бы Ты благоволил1014 пронести39113588 чашу4221 сию5124 мимо575 Меня!1700 впрочем4133 не33613588 Моя3450 воля,2307 но2353588 Твоя4674 да будет.1096

43 Явился3700 же1161 Ему846 Ангел32 с575 небес3772 и укреплял1765 Его.846

44 И,2532 находясь1096 в1722 борении,74 прилежнее1617 молился,4336 и1161 был10963588 пот2402 Его,846 как5616 капли2361 крови,129 падающие2597 на19093588 землю.1093

45 2532 Встав450 от5753588 молитвы,4335 Он пришел2064 к43143588 ученикам,3101846 и нашел2147 их846 спящими2837 от5753588 печали3077

46 и2532 сказал2036 им:846 что5101 вы спите?2518 встаньте450 и молитесь,4336 чтобы2443 не3361 впасть1525 в1519 искушение.3986

47 Когда1161 Он846 еще2089 говорил2980 это, появился2400 народ,3793 а3588 впереди его846 шел4281 один1520 из3588 двенадцати,1427 называемый3004 Иуда,2455 и2532 он подошел14483588 к Иисусу,2424 чтобы поцеловать5368 Его.846 Ибо он такой им дал знак: Кого я поцелую, Тот и есть.

48 3588 Иисус2424 же1161 сказал2036 ему:846 Иуда!2455 целованием53703588 ли предаешь3860 Сына52073588 Человеческого?444

49 Бывшие же11613588 с4012 Ним,846 видя,1492 к чему идет дело,2071 сказали2036 Ему:846 Господи!2962 не ударить3960 ли1487 нам1722 мечом?3162

50 И2532 один15205100 из1537 них846 ударил39603588 раба14013588 первосвященникова,749 и2532 отсек851 ему8463588 правое1188 ухо.3775

51 611 Тогда11613588 Иисус2424 сказал:2036 оставьте,1439 довольно.21935127 И,2532 коснувшись6803588 уха5621 его,846 исцелил2390 его.846

52 Первосвященникам749 же1161 и2532 начальникам47553588 храма2411 и2532 старейшинам,424543143588 собравшимся3854 против1909 Него,846 сказал2036 Иисус:2424 как будто5613 на1909 разбойника3027 вышли1831 вы с3326 мечами3162 и2532 кольями,3586 чтобы взять Меня?

53 Каждый2596 день2250 бывал5607 Я3450 с3326 вами5216 в17223588 храме,2411 и вы не3756 поднимали16143588 на1909 Меня1691 рук,5495 но235 теперь3778 ваше521620763588 время5610 и3588 власть18493588 тьмы.4655

54 Взяв48151161 Его,846 повели71 и2532 привели1521846 в15193588 дом36243588 первосвященника.7493588 Петр4074 же1161 следовал190 издали.3113

55 Когда они развели6811161 огонь4442 среди172233193588 двора833 и2532 сели вместе,4776846 сел25213588 и Петр4074 между17223319 ними.846

56 Одна5100 служанка,3814 увидев14921161 его846 сидящего2521 у43143588 огня5457 и2532 всмотревшись816 в него,846 сказала:2036 и2532 этот3778 был2258 с4862 Ним.846

57 Но1161 он3588 отрекся720 от Него,846 сказав3004 женщине:1135 я не3756 знаю1492 Его.846

58 2532 Вскоре1024 потом3326 другой,2087 увидев1492 его,846 сказал:5346 и2532 ты4771 из1537 них.84614883588 Но1161 Петр4074 сказал2036 этому человеку:444 нет!37561510

59 2532 Прошло1339 с5616 час56103391 времени, еще243 некто5100 настоятельно1340 говорил:30041909 точно225 и2532 этот3778 был2258 с3326 Ним,8462532 ибо1063 он2076 Галилеянин.1057

60 Но11613588 Петр4074 сказал2036 тому человеку:444 не3756 знаю,1492 что3739 ты говоришь.3004 И2532 тотчас,3916 когда еще2089 говорил2980 он,846 запел54553588 петух.220

61 Тогда3588 Господь,2962 обратившись,4762 взглянул16893588 на Петра,4074 и3588 Петр4074 вспомнил52793588 слово30563588 Господа,2962 как5613 Он сказал2036 ему:8463754 «прежде нежели4250 пропоет5455 петух,220 отречешься533 от Меня3165 трижды».5151

62 И,2532 выйдя1831 вон,185435882074 горько4090 заплакал.2799

63 3588 Люди,435 державшие49123588 Иисуса,2424 ругались1702 над Ним846 и били1194 Его;

64 и,2532 закрыв4028 Его,846 ударяли5180 Его8463588 по лицу4383 и2532 спрашивали1905 Его:8463004 прореки,4395 кто51012076 ударил3817 Тебя?4571

65 И2532 много4183 иных2087 хулений987 произносили3004 против1519 Него.846

66 И2532 как5613 настал1096 день,2250 собрались48633588 старейшины42443588 народа,2992 первосвященники7495037 и2532 книжники,1122 и2532 ввели321 Его846 в15193588 свой1438 синедрион,4892

67 и сказали:3004 Ты4771 ли148714883588 Христос?5547 скажи2036 нам.2254 Он сказал20361161 им:846 если1437 скажу2036 вам,5213 вы не3364 поверите;4100

68 если1437 же1161 и2532 спрошу2065 вас, не3364 будете отвечать611 Мне3427 и не2228 отпустите630 Меня;

69 отныне5753588356820713588 Сын52073588 Человеческий444 воссядет2521 одесную153711883588 силы14113588 Божией.2316

70 И1161 сказали2036 все:3956 итак,3767 Ты477114883588 Сын52073588 Божий?2316 Он358811614314 отвечал5346 им:846 вы5210 говорите,3004 что3754 Я.14731510

71 Они3588 же1161 сказали:2036 какое5101 еще2089 нужно2192 нам5532 свидетельство?3141 ибо1063 мы сами846 слышали191 из5753588 уст4750 Его.846

Вiд Луки

Розділ 22

1 Наближа́лося ж свято Опрі́сноків, що Па́схою зветься.

2 А первосвященики й книжники стали шукати, я́к би вбити Його, та боялись наро́ду.

3 Сатана ж увійшов у Юду, зва́ного Іскаріо́т, одно́го з Дванадцятьо́х.

4 І він пішов, і почав умовлятися з первосвящениками та начальниками, я́к він видасть Його.

5 Ті ж зраділи, і погодилися дати йому срібнякі́в.

6 І він обіцяв, і шукав відповідного ча́су, щоб їм видати Його без наро́ду.

7 І настав день Опрі́сноків, коли пасху прино́сити в жертву нале́жало.

8 І послав Він Петра та Івана, говорячи: „Підіть, і приготуйте нам пасху, щоб її спожили́ ми“.

9 А вони запитали Його: „Де́ Ти хочеш, щоб ми приготува́ли?“

10 А Він їм відказав: „Ось, як бу́дете вхо́дити в місто, стріне вас чоловік, воду несучи у глекові, — ідіть за ним аж до дому, куди він уві́йде.

11 І скажіть до госпо́даря дому: Учитель питає тебе: „Де кімна́та, в якій споживу́ зо Своїми учнями пасху?“

12 I він вам покаже велику го́рницю вистелену: там приготуйте“.

13 І вони відійшли, і знайшли, як Він їм говорив, — і зачали́ там готува́ти пасху.

14 А коли настав час, сів до сто́лу, і апо́столи з Ним.

15 І промовив до них: „Я ду́же бажав спожи́ти цю пасху із вами, перш ніж муки прийму́.

16 Бо кажу́ вам, що вже споживати не буду її, поки спо́вниться в Божому Царстві вона“.

17 Узявши ж чашу, і вчинивши подяку, Він промовив: „Візьміть її, і поділіть між собою.

18 Кажу́ ж вам, що віднині не питиму Я від оцього пло́ду виноградного, доки Боже Царство не при́йде“.

19 Узявши ж хліб і вчинивши подяку, поламав і дав їм, проказуючи: „Це тіло Моє, що за вас віддається. Це чиніть на спо́мин про Мене!“

20 По вече́рі так само ж і чашу, говорячи: „Оця чаша — Нови́й Заповіт у Моїй крові, що за вас проливається.

21 Та однак, — за столом ось зо Мною рука Мого зра́дника.

22 Бо Син Лю́дський іде, як призна́чено; але горе тому чоловікові, хто Його видає!“

23 А вони почали́ між собою питати, котри́й з них мав би це вчинити?

24 І сталось між ними й змагання, котрий з них уважатися має за більшого.

25 Він же промовив до них: „Царі народів панують над ними, а ті, що ними володіють, доброчи́нцями звуться.

26 Але не так ви: хто найбільший між вами, нехай буде, як менший, а начальник — як слуга,

27 Бо хто більший: чи той, хто сидить при столі, чи хто прислуго́вує? Чи не той, хто сидить при столі? А Я серед вас, як слуга.

28 Ви ж оті, що перетривали зо Мною в споку́сах Моїх,

29 і Я вам запові́тую Царство, як Отець Мій Мені заповів,

30 щоб ви в Царстві Моїм споживали й пили за столом Моїм, і щоб ви на престолах засіли судити дванадцять племе́н Ізраїлевих“.

31 І промовив Господь: „Си́моне, Си́моне, — ось сатана жадав вас, щоб вас пересі́яти, мов ту пшеницю.

32 Я ж молився за тебе, щоб не зме́ншилась віра твоя; ти ж колись, як наве́рнешся, зміцни браттю свою!“

33 А той відказав Йому: „Господи, я з Тобою готовий іти до в'язниці й на смерть!“

34 Він же прорік: „Говорю́ тобі, Петре, — півень не заспіває сьогодні, як ти тричі зречешся, що не знаєш Мене“...

35 І Він їм сказав: „Як Я вас посилав без кали́тки, і без торби, і без санда́ль, — чи вам бракувало чого?“ Вони ж відказали: „Нічо́го“.

36 „А тепер — каже їм — хто має калитку, нехай ві́зьме, теж і торбу; хто ж не має, нехай продасть одіж свою та й купить меча.

37 Говорю бо Я вам, що ви́конатися на Мені має й це ось написане: „До злочинців Його зарахо́вано“. Бо те, що про Мене, вико́нується“.

38 І сказали вони: „Господи, ось тут два мечі“. А Він їм відказав: „До́сить!“

39 І Він вийшов, і пішов за звича́єм на го́ру Оливну. А за Ним пішли учні Його.

40 А прийшовши на місце, сказав їм: „Моліться, щоб не впасти в спокусу“.

41 А Він Сам, відійшовши від них, як докинути ка́менем, на коліна припав та й молився,

42 благаючи: „Отче, як волієш, — пронеси́ мимо Мене цю чашу! Та проте — не Моя, а Твоя нехай станеться воля!“

43 І Ангол із неба з'явився до Нього, — і додавав Йому сили.

44 А як був у смерте́льній тривозі, ще пильніш Він молився. І піт Його став, немов каплі крови, що спливали на землю.

45 І, підвівшись з молитви, Він до учнів прийшов, і знайшов їх, що спали з журби́.

46 І промовив до них: „Чого́ ви спите? Уставайте й моліться, щоб не впасти в спокусу!

47 І, коли Він іще говорив, ось наро́д з'явився, і один із Дванадцятьо́х, що Юдою зветься, ішов перед ними. І він підійшов до Ісуса, щоб поцілувати Його. [Бо він знака їм дав був: кого я поцілую, то Він!“].

48 Ісус же промовив до нього: „Чи оце поцілу́нком ти, Юдо, видаєш Сина Лю́дського?“

49 А ті, що були́ з Ним, як побачили, що́ має статись, сказали Йому: „Господи, — чи мече́м нам не вдарити?“

50 І, один із них рубону́в раба первосвященикового, — та й відтяв праве вухо йому́.

51 Та Ісус відізвався й сказав: „Лишіть, — уже до́сить!“ І, доторкнувшись до вуха його, у здоро́вив його.

52 А до первосвящеників і вла́ди сторожі храму та старших, що прийшли проти Нього, промовив Ісус: „Немов на розбійника вийшли з меча́ми та ки́ями.

53 Як щоденно Я з вами у храмі бував, не підне́сли на Мене ви рук. Та це ваша година тепер, і влада те́мряви“.

54 А схопи́вши Його, повели́ й привели́ у дім первосвященика. Петро ж зда́лека йшов слідкома́.

55 Як розклали ж огонь серед дво́ру, і вкупі сиділи, сидів і Петро поміж ними.

56 А служни́ця одна його вгледіла, як сидів коло світла, і, придивившись до нього, сказала: „І цей був із Ним!“

57 І відрікся від Нього він, тве́рдячи: „Не знаю я, жінко, Його!“

58 Незаба́ром же другий побачив його та й сказав: „І ти від отих“. А Петро відказав: „Ні, чоловіче!“

59 І як ча́су минуло з годину, хтось інший твердив і казав: „Поправді, — і цей був із Ним, бо він галіле́янин“.

60 А Петро відказав: „Чоловіче, — не відаю, про що́ ти говориш“... І зараз, як іще говорив він, півень заспівав.

61 І Господь обернувся й подививсь на Петра. А Петро згадав слово Господнє, як сказав Він йому: „Перше, ніж заспіває півень, — відречешся ти тричі від Мене“.

62 І, вийшовши звідти, він гірко заплакав!

63 А люди, які ув'язни́ли Ісуса, знуща́лися з Нього та били.

64 І, закривши Його, вони били Його по обличчі, і питали Його, приговорюючи: „Пророкуй, хто́ то вдарив Тебе?“

65 І багато інших богознева́г говорили на Нього вони...

66 А коли настав день, то зібралися старші наро́ду, первосвященики й книжники, і повели́ Його в синедріо́н свій,

67 і казали: „Коли Ти Христос, скажи нам“. А Він їм відповів: „Коли Я вам скажу́, — не повірите ви.

68 А коли й поспитаю вас Я, — не дасте Мені відповіді.

69 Незаба́ром Син Лю́дський сидітиме по прави́ці сили Божої!“

70 Тоді всі запитали: „То Ти Божий Син?“ А Він їм відповів: „Самі кажете ви, що то Я“.

71 А вони відказали: „На́що потрібні ще свідки для нас? Бо ми чули самі з Його уст!“

Евангелие от Луки

Глава 22

Вiд Луки

Розділ 22

1 Приближался144811613588 праздник18593588 опресноков,106 называемый3004 Пасхою,3957

1 Наближа́лося ж свято Опрі́сноків, що Па́схою зветься.

2 и2532 искали22123588 первосвященники749 и3588 книжники,1122 как4459 бы погубить337 Его,846 потому что1063 боялись53993588 народа.2992

2 А первосвященики й книжники стали шукати, я́к би вбити Його, та боялись наро́ду.

3 Вошел1525 же11613588 сатана4567 в1519 Иуду,2455 прозванного1941 Искариотом,2469 одного5607 из15373588 числа7063588 двенадцати,1427

3 Сатана ж увійшов у Юду, зва́ного Іскаріо́т, одно́го з Дванадцятьо́х.

4 и2532 он пошел,565 и говорил48143588 с первосвященниками749 и3588 начальниками,4755 как4459 Его846 предать3860 им.846

4 І він пішов, і почав умовлятися з первосвящениками та начальниками, я́к він видасть Його.

5 2532 Они обрадовались5463 и2532 согласились4934 дать1325 ему846 денег;694

5 Ті ж зраділи, і погодилися дати йому срібнякі́в.

6 и2532 он обещал,1843 и2532 искал2212 удобного времени,2120 чтобы3588 предать3860 Его846 им846 не при817 народе.3793

6 І він обіцяв, і шукав відповідного ча́су, щоб їм видати Його без наро́ду.

7 Настал2064 же11613588 день22503588 опресноков,106 в1722 который3739 надлежало1163 закалать23803588 пасхального3957 агнца.

7 І настав день Опрі́сноків, коли пасху прино́сити в жертву нале́жало.

8 И2532 послал649 Иисус Петра4074 и2532 Иоанна,2491 сказав:2036 пойдите,4198 приготовьте2090 нам22543588 есть53152443 пасху.3957

8 І послав Він Петра та Івана, говорячи: „Підіть, і приготуйте нам пасху, щоб її спожили́ ми“.

9 Они3588 же1161 сказали2036 Ему:846 где4226 велишь2309 нам приготовить?2090

9 А вони запитали Його: „Де́ Ти хочеш, щоб ми приготува́ли?“

10 Он35881161 сказал2036 им:846 вот,2400 при входе1525 вашем5216 в15193588 город,4172 встретится4876 с вами5213 человек,444 несущий941 кувшин2765 воды;5204 последуйте190 за ним846 в15193588 дом,3614 в который3757 войдет1531 он,

10 А Він їм відказав: „Ось, як бу́дете вхо́дити в місто, стріне вас чоловік, воду несучи у глекові, — ідіть за ним аж до дому, куди він уві́йде.

11 и2532 скажите20463588 хозяину36173588 дома:36143588 «Учитель1320 говорит3004 тебе:4671 где422620763588 комната,2646 в которой36993588 бы Мне есть5315 пасху3957 с33263588 учениками3101 Моими?3450»

11 І скажіть до госпо́даря дому: Учитель питає тебе: „Де кімна́та, в якій споживу́ зо Своїми учнями пасху?“

12 И он2548 покажет1166 вам5213 горницу508 большую3173 устланную;4766 там1563 приготовьте.2090

12 I він вам покаже велику го́рницю вистелену: там приготуйте“.

13 Они пошли,565 и1161 нашли,2147 как2531 сказал2046 им,846 и2532 приготовили20903588 пасху.3957

13 І вони відійшли, і знайшли, як Він їм говорив, — і зачали́ там готува́ти пасху.

14 И2532 когда3753 настал10963588 час,5610 Он возлег,377 и3588 двенадцать1427 Апостолов652 с4862 Ним,846

14 А коли настав час, сів до сто́лу, і апо́столи з Ним.

15 и2532 сказал20364314 им:846 очень1939 желал1937 Я есть5315 с3326 вами5216 сию51243588 пасху3957 прежде42533588 Моего3165 страдания,3958

15 І промовив до них: „Я ду́же бажав спожи́ти цю пасху із вами, перш ніж муки прийму́.

16 ибо1063 сказываю3004 вам,5213 что3754 уже3364 не3765 буду есть53151537 ее,846 пока21933755 она не совершится4137 в17223588 Царствии9323588 Божием.2316

16 Бо кажу́ вам, що вже споживати не буду її, поки спо́вниться в Божому Царстві вона“.

17 И,2532 взяв1209 чашу4221 и благодарив,2168 сказал:2036 приимите2983 ее5124 и2532 разделите1266 между собою,1438

17 Узявши ж чашу, і вчинивши подяку, Він промовив: „Візьміть її, і поділіть між собою.

18 ибо1063 сказываю3004 вам,5213 что3754 не3364 буду пить4095 от5753588 плода10813588 виноградного,288 доколе219337553588 не придет2064 Царствие9323588 Божие.2316

18 Кажу́ ж вам, що віднині не питиму Я від оцього пло́ду виноградного, доки Боже Царство не при́йде“.

19 И,2532 взяв2983 хлеб740 и благодарив,2168 преломил2806 и2532 подал1325 им,846 говоря:3004 сие5124 есть20763588 Тело4983 Мое,3450 которое3588 за5228 вас5216 предается;1325 сие5124 творите4160 в15193588 Мое1699 воспоминание.364

19 Узявши ж хліб і вчинивши подяку, поламав і дав їм, проказуючи: „Це тіло Моє, що за вас віддається. Це чиніть на спо́мин про Мене!“

20 Также5615 и3588 чашу4221 после33263588 вечери,1172 говоря:3004 сия51243588 чаша4221 есть3588 Новый25373588 Завет1242 в17223588 Моей3450 Крови,129 которая3588 за5228 вас5216 проливается.1632

20 По вече́рі так само ж і чашу, говорячи: „Оця чаша — Нови́й Заповіт у Моїй крові, що за вас проливається.

21 И4133 вот,24003588 рука54953588 предающего3860 Меня3165 со3326 Мною1700 за19093588 столом;5132

21 Та однак, — за столом ось зо Мною рука Мого зра́дника.

22 впрочем,35883303 Сын52073588 Человеческий444 идет4198 по25963588 предназначению,3724 но4133 горе37593588 тому1565 человеку,4441223 которым3739 Он предается.3860

22 Бо Син Лю́дський іде, як призна́чено; але горе тому чоловікові, хто Його видає!“

23 И2532 они846 начали756 спрашивать4802 друг4314 друга,1438 кто5101 бы687 из1537 них846 был,1498 который3195 это5124 сделает.4238

23 А вони почали́ між собою питати, котри́й з них мав би це вчинити?

24 Был1096 же1161 и2532 спор5379 между1722 ними,846 кто5101 из них846 должен1380 почитаться1511 большим.3187

24 І сталось між ними й змагання, котрий з них уважатися має за більшого.

25 Он3588 же1161 сказал2036 им:8463588 цари9353588 господствуют2961 над народами,1484846 и3588 владеющие1850 ими846 благодетелями2110 называются,2564

25 Він же промовив до них: „Царі народів панують над ними, а ті, що ними володіють, доброчи́нцями звуться.

26 а1161 вы5210 не3756 так:3779 но235 кто3588 из1722 вас5213 больше,3187 будь1096 как56133588 меньший,3501 и3588 начальствующий2233 — как56133588 служащий.1247

26 Але не так ви: хто найбільший між вами, нехай буде, як менший, а начальник — як слуга,

27 Ибо1063 кто5101 больше:31873588 возлежащий,345 или22283588 служащий?1247 не37803588 возлежащий345 ли? А1161 Я14731510 посреди17223319 вас,5216 как56133588 служащий.1247

27 Бо хто більший: чи той, хто сидить при столі, чи хто прислуго́вує? Чи не той, хто сидить при столі? А Я серед вас, як слуга.

28 Но1161 вы521020753588 пребыли1265 со3326 Мною1700 в17223588 напастях3986 Моих,3450

28 Ви ж оті, що перетривали зо Мною в споку́сах Моїх,

29 и Я2504 завещаваю1303 вам,5213 как2531 завещал1303 Мне34273588 Отец3962 Мой,3450 Царство,932

29 і Я вам запові́тую Царство, як Отець Мій Мені заповів,

30 да2443 ядите2068 и2532 пиете4095 за19093588 трапезою5132 Моею3450 в17223588 Царстве932 Моем,3450 и2532 сядете2523 на1909 престолах2362 судить29193588 двенадцать1427 колен54433588 Израилевых.2474

30 щоб ви в Царстві Моїм споживали й пили за столом Моїм, і щоб ви на престолах засіли судити дванадцять племе́н Ізраїлевих“.

31 И1161 сказал20363588 Господь:2962 Симон!4613 Симон!4613 се,24003588 сатана4567 просил,1809 чтобы3588 сеять4617 вас5209 как56133588 пшеницу,4621

31 І промовив Господь: „Си́моне, Си́моне, — ось сатана жадав вас, щоб вас пересі́яти, мов ту пшеницю.

32 но1161 Я1473 молился1189 о4012 тебе,4675 чтобы2443 не3361 оскудела1587 вера4102 твоя;4675 и2532 ты4771 некогда,4218 обратившись,1994 утверди47413588 братьев80 твоих.4675

32 Я ж молився за тебе, щоб не зме́ншилась віра твоя; ти ж колись, як наве́рнешся, зміцни браттю свою!“

33 Он35881161 отвечал2036 Ему:846 Господи!2962 с3326 Тобою4675 я1510 готов2092 и2532 в1519 темницу5438 и2532 на1519 смерть2288 идти.4198

33 А той відказав Йому: „Господи, я з Тобою готовий іти до в'язниці й на смерть!“

34 Но1161 Он3588 сказал:2036 говорю3004 тебе,4671 Петр,4074 не3364 пропоет5455 петух220 сегодня,4594 как42502228 ты трижды5151 отречешься,533 что не3361 знаешь1492 Меня.3165

34 Він же прорік: „Говорю́ тобі, Петре, — півень не заспіває сьогодні, як ти тричі зречешся, що не знаєш Мене“...

35 И2532 сказал2036 им:846 когда3753 Я посылал649 вас5209 без817 мешка905 и2532 без сумы4082 и2532 без обуви,5266 имели ли3361 вы в чем5100 недостаток?5302 Они35881161 отвечали:2036 ни в чем.3762

35 І Він їм сказав: „Як Я вас посилав без кали́тки, і без торби, і без санда́ль, — чи вам бракувало чого?“ Вони ж відказали: „Нічо́го“.

36 Тогда3767 Он сказал2036 им:846 но235 теперь,3568 кто3588 имеет2192 мешок,905 тот возьми142 его, также3668 и2532 суму;4082 а2532 у2192 кого3588 нет,3361 продай44533588 одежду2440 свою846 и2532 купи59 меч;3162

36 „А тепер — каже їм — хто має калитку, нехай ві́зьме, теж і торбу; хто ж не має, нехай продасть одіж свою та й купить меча.

37 ибо1063 сказываю3004 вам,5213 что3754 должно1163 исполниться5055 на1722 Мне1698 и2089 сему51243588 написанному:11253588 «и2532 к3326 злодеям459 причтен».30492532 Ибо1063 то,3588 что о4012 Мне,1700 приходит2192 к концу.5056

37 Говорю бо Я вам, що ви́конатися на Мені має й це ось написане: „До злочинців Його зарахо́вано“. Бо те, що про Мене, вико́нується“.

38 Они35881161 сказали:2036 Господи!2962 вот,2400 здесь5602 два1417 меча.3162 Он35881161 сказал2036 им:846 довольно.24252076

38 І сказали вони: „Господи, ось тут два мечі“. А Він їм відказав: „До́сить!“

39 И,2532 выйдя,1831 пошел4198 по25963588 обыкновению1485 на15193588 гору37353588 Елеонскую,1636 за Ним8461161 последовали190 и3588 ученики3101 Его.846

39 І Він вийшов, і пішов за звича́єм на го́ру Оливну. А за Ним пішли учні Його.

40 Придя1096 же1161 на19093588 место,5117 сказал2036 им:846 молитесь,4336 чтобы не3361 впасть1525 в1519 искушение.3986

40 А прийшовши на місце, сказав їм: „Моліться, щоб не впасти в спокусу“.

41 И2532 Сам846 отошел645 от575 них846 на5616 вержение1000 камня,3037 и,2532 преклонив50873588 колени,1119 молился,4336

41 А Він Сам, відійшовши від них, як докинути ка́менем, на коліна припав та й молився,

42 говоря:3004 Отче!3962 о, если1487 бы Ты благоволил1014 пронести39113588 чашу4221 сию5124 мимо575 Меня!1700 впрочем4133 не33613588 Моя3450 воля,2307 но2353588 Твоя4674 да будет.1096

42 благаючи: „Отче, як волієш, — пронеси́ мимо Мене цю чашу! Та проте — не Моя, а Твоя нехай станеться воля!“

43 Явился3700 же1161 Ему846 Ангел32 с575 небес3772 и укреплял1765 Его.846

43 І Ангол із неба з'явився до Нього, — і додавав Йому сили.

44 И,2532 находясь1096 в1722 борении,74 прилежнее1617 молился,4336 и1161 был10963588 пот2402 Его,846 как5616 капли2361 крови,129 падающие2597 на19093588 землю.1093

44 А як був у смерте́льній тривозі, ще пильніш Він молився. І піт Його став, немов каплі крови, що спливали на землю.

45 2532 Встав450 от5753588 молитвы,4335 Он пришел2064 к43143588 ученикам,3101846 и нашел2147 их846 спящими2837 от5753588 печали3077

45 І, підвівшись з молитви, Він до учнів прийшов, і знайшов їх, що спали з журби́.

46 и2532 сказал2036 им:846 что5101 вы спите?2518 встаньте450 и молитесь,4336 чтобы2443 не3361 впасть1525 в1519 искушение.3986

46 І промовив до них: „Чого́ ви спите? Уставайте й моліться, щоб не впасти в спокусу!

47 Когда1161 Он846 еще2089 говорил2980 это, появился2400 народ,3793 а3588 впереди его846 шел4281 один1520 из3588 двенадцати,1427 называемый3004 Иуда,2455 и2532 он подошел14483588 к Иисусу,2424 чтобы поцеловать5368 Его.846 Ибо он такой им дал знак: Кого я поцелую, Тот и есть.

47 І, коли Він іще говорив, ось наро́д з'явився, і один із Дванадцятьо́х, що Юдою зветься, ішов перед ними. І він підійшов до Ісуса, щоб поцілувати Його. [Бо він знака їм дав був: кого я поцілую, то Він!“].

48 3588 Иисус2424 же1161 сказал2036 ему:846 Иуда!2455 целованием53703588 ли предаешь3860 Сына52073588 Человеческого?444

48 Ісус же промовив до нього: „Чи оце поцілу́нком ти, Юдо, видаєш Сина Лю́дського?“

49 Бывшие же11613588 с4012 Ним,846 видя,1492 к чему идет дело,2071 сказали2036 Ему:846 Господи!2962 не ударить3960 ли1487 нам1722 мечом?3162

49 А ті, що були́ з Ним, як побачили, що́ має статись, сказали Йому: „Господи, — чи мече́м нам не вдарити?“

50 И2532 один15205100 из1537 них846 ударил39603588 раба14013588 первосвященникова,749 и2532 отсек851 ему8463588 правое1188 ухо.3775

50 І, один із них рубону́в раба первосвященикового, — та й відтяв праве вухо йому́.

51 611 Тогда11613588 Иисус2424 сказал:2036 оставьте,1439 довольно.21935127 И,2532 коснувшись6803588 уха5621 его,846 исцелил2390 его.846

51 Та Ісус відізвався й сказав: „Лишіть, — уже до́сить!“ І, доторкнувшись до вуха його, у здоро́вив його.

52 Первосвященникам749 же1161 и2532 начальникам47553588 храма2411 и2532 старейшинам,424543143588 собравшимся3854 против1909 Него,846 сказал2036 Иисус:2424 как будто5613 на1909 разбойника3027 вышли1831 вы с3326 мечами3162 и2532 кольями,3586 чтобы взять Меня?

52 А до первосвящеників і вла́ди сторожі храму та старших, що прийшли проти Нього, промовив Ісус: „Немов на розбійника вийшли з меча́ми та ки́ями.

53 Каждый2596 день2250 бывал5607 Я3450 с3326 вами5216 в17223588 храме,2411 и вы не3756 поднимали16143588 на1909 Меня1691 рук,5495 но235 теперь3778 ваше521620763588 время5610 и3588 власть18493588 тьмы.4655

53 Як щоденно Я з вами у храмі бував, не підне́сли на Мене ви рук. Та це ваша година тепер, і влада те́мряви“.

54 Взяв48151161 Его,846 повели71 и2532 привели1521846 в15193588 дом36243588 первосвященника.7493588 Петр4074 же1161 следовал190 издали.3113

54 А схопи́вши Його, повели́ й привели́ у дім первосвященика. Петро ж зда́лека йшов слідкома́.

55 Когда они развели6811161 огонь4442 среди172233193588 двора833 и2532 сели вместе,4776846 сел25213588 и Петр4074 между17223319 ними.846

55 Як розклали ж огонь серед дво́ру, і вкупі сиділи, сидів і Петро поміж ними.

56 Одна5100 служанка,3814 увидев14921161 его846 сидящего2521 у43143588 огня5457 и2532 всмотревшись816 в него,846 сказала:2036 и2532 этот3778 был2258 с4862 Ним.846

56 А служни́ця одна його вгледіла, як сидів коло світла, і, придивившись до нього, сказала: „І цей був із Ним!“

57 Но1161 он3588 отрекся720 от Него,846 сказав3004 женщине:1135 я не3756 знаю1492 Его.846

57 І відрікся від Нього він, тве́рдячи: „Не знаю я, жінко, Його!“

58 2532 Вскоре1024 потом3326 другой,2087 увидев1492 его,846 сказал:5346 и2532 ты4771 из1537 них.84614883588 Но1161 Петр4074 сказал2036 этому человеку:444 нет!37561510

58 Незаба́ром же другий побачив його та й сказав: „І ти від отих“. А Петро відказав: „Ні, чоловіче!“

59 2532 Прошло1339 с5616 час56103391 времени, еще243 некто5100 настоятельно1340 говорил:30041909 точно225 и2532 этот3778 был2258 с3326 Ним,8462532 ибо1063 он2076 Галилеянин.1057

59 І як ча́су минуло з годину, хтось інший твердив і казав: „Поправді, — і цей був із Ним, бо він галіле́янин“.

60 Но11613588 Петр4074 сказал2036 тому человеку:444 не3756 знаю,1492 что3739 ты говоришь.3004 И2532 тотчас,3916 когда еще2089 говорил2980 он,846 запел54553588 петух.220

60 А Петро відказав: „Чоловіче, — не відаю, про що́ ти говориш“... І зараз, як іще говорив він, півень заспівав.

61 Тогда3588 Господь,2962 обратившись,4762 взглянул16893588 на Петра,4074 и3588 Петр4074 вспомнил52793588 слово30563588 Господа,2962 как5613 Он сказал2036 ему:8463754 «прежде нежели4250 пропоет5455 петух,220 отречешься533 от Меня3165 трижды».5151

61 І Господь обернувся й подививсь на Петра. А Петро згадав слово Господнє, як сказав Він йому: „Перше, ніж заспіває півень, — відречешся ти тричі від Мене“.

62 И,2532 выйдя1831 вон,185435882074 горько4090 заплакал.2799

62 І, вийшовши звідти, він гірко заплакав!

63 3588 Люди,435 державшие49123588 Иисуса,2424 ругались1702 над Ним846 и били1194 Его;

63 А люди, які ув'язни́ли Ісуса, знуща́лися з Нього та били.

64 и,2532 закрыв4028 Его,846 ударяли5180 Его8463588 по лицу4383 и2532 спрашивали1905 Его:8463004 прореки,4395 кто51012076 ударил3817 Тебя?4571

64 І, закривши Його, вони били Його по обличчі, і питали Його, приговорюючи: „Пророкуй, хто́ то вдарив Тебе?“

65 И2532 много4183 иных2087 хулений987 произносили3004 против1519 Него.846

65 І багато інших богознева́г говорили на Нього вони...

66 И2532 как5613 настал1096 день,2250 собрались48633588 старейшины42443588 народа,2992 первосвященники7495037 и2532 книжники,1122 и2532 ввели321 Его846 в15193588 свой1438 синедрион,4892

66 А коли настав день, то зібралися старші наро́ду, первосвященики й книжники, і повели́ Його в синедріо́н свій,

67 и сказали:3004 Ты4771 ли148714883588 Христос?5547 скажи2036 нам.2254 Он сказал20361161 им:846 если1437 скажу2036 вам,5213 вы не3364 поверите;4100

67 і казали: „Коли Ти Христос, скажи нам“. А Він їм відповів: „Коли Я вам скажу́, — не повірите ви.

68 если1437 же1161 и2532 спрошу2065 вас, не3364 будете отвечать611 Мне3427 и не2228 отпустите630 Меня;

68 А коли й поспитаю вас Я, — не дасте Мені відповіді.

69 отныне5753588356820713588 Сын52073588 Человеческий444 воссядет2521 одесную153711883588 силы14113588 Божией.2316

69 Незаба́ром Син Лю́дський сидітиме по прави́ці сили Божої!“

70 И1161 сказали2036 все:3956 итак,3767 Ты477114883588 Сын52073588 Божий?2316 Он358811614314 отвечал5346 им:846 вы5210 говорите,3004 что3754 Я.14731510

70 Тоді всі запитали: „То Ти Божий Син?“ А Він їм відповів: „Самі кажете ви, що то Я“.

71 Они3588 же1161 сказали:2036 какое5101 еще2089 нужно2192 нам5532 свидетельство?3141 ибо1063 мы сами846 слышали191 из5753588 уст4750 Его.846

71 А вони відказали: „На́що потрібні ще свідки для нас? Бо ми чули самі з Його уст!“

1.0x