Евангелие от ИоаннаГлава 6 |
|
1 |
|
2 |
|
3 |
|
4 |
|
5 |
|
6 Говорил |
|
7 Филипп |
|
8 Один |
|
9 |
|
10 |
|
11 |
|
12 И |
|
13 И |
|
14 |
|
15 Иисус |
|
16 |
|
17 и, |
|
18 |
|
19 Проплыв |
|
20 Но |
|
21 Они хотели |
|
22 |
|
23 Между тем пришли |
|
24 Итак, |
|
25 И, |
|
26 |
|
27 |
|
28 Итак |
|
29 |
|
30 На это |
|
31 |
|
32 |
|
33 |
|
34 |
|
35 |
|
36 |
|
37 |
|
38 |
|
39 |
|
40 |
|
41 |
|
42 И |
|
43 |
|
44 |
|
45 |
|
46 |
|
47 |
|
48 |
|
49 |
|
50 |
|
51 |
|
52 |
|
53 |
|
54 |
|
55 |
|
56 |
|
57 |
|
58 |
|
59 Сие |
|
60 |
|
61 Но |
|
62 |
|
63 |
|
64 |
|
65 И |
|
66 |
|
67 Тогда |
|
68 Симон |
|
69 и |
|
70 |
|
71 Это говорил |
Вiд IванаРозділ 6 |
|
1 |
|
2 А за Ним ішла бе́зліч народу, бо бачили чу́да Його, що чинив над недужими. |
|
3 Ісус же на го́ру зійшов, і сидів там зо Своїми учнями. |
|
4 Наближа́лася ж Пасха, свято юдейське. |
|
5 А Ісус, звівши очі Свої та побачивши, яка бе́зліч наро́ду до Нього йде, говорить Пилипові: „Де́ ми купимо хліба, щоб вони поживи́лись?“ |
|
6 Він же це говорив, його випробо́вуючи, бо знав Сам, що́ Він має робити. |
|
7 Пилип Йому відповідь дав: „І за двісті дина́ріїв їм хліба не стане, щоб кожен із них бодай тро́хи дістав“. |
|
8 Говорить до Нього Андрій, один з учнів Його, брат Си́мона Петра: |
|
9 „Є тут хлопчи́на один, що має п'ять я́чних хлібів та дві рибі, але що́ то на бе́зліч таку!“ |
|
10 А Ісус відказав: „Скажіть лю́дям сідати!“ А була на тім місці велика трава. І засіло чоловіка числом із п'ять тисяч. |
|
11 А Ісус узяв хліби́, і, подяку вчинивши, роздав тим, хто сидів. Так само і з риб, скільки хотіли вони. |
|
12 І, як наїлись вони, Він говорить до учнів Своїх: „Позбирайте куски позоста́лі, щоб ніщо не загинуло“. |
|
13 І зібрали вони. І дванадцять повних кошів наклали кусків, що лишились їдця́м із п'яти я́чних хлібів. |
|
14 А люди, що бачили чудо, яке Ісус учинив, гомоніли: „Це Той справді Пророк, що повинен прибути на світ!“ |
|
15 Спостерігши ж Ісус, що вони мають за́мір прийти та забрати Його, щоб настанови́ти царем, знов на го́ру пішов Сам один. |
|
16 |
|
17 І, ввійшовши до чо́вна, на другий бік моря вони попливли́, до Капернау́му. І те́мрява вже наступила була́, а Ісус ще до них не прихо́див. |
|
18 Від великого ж вітру, що віяв, хвилюва́лося море. |
|
19 Як вони ж пропливли́ стадій із двадцять п'ять або з тридцять, то Ісуса побачили, що йде Він по морю, і до чо́вна зближається, — і їх страх обгорну́в. |
|
20 Він же каже до них: „Це Я, — не лякайтесь!“ |
|
21 І хотіли вони взяти до чо́вна Його; та чо́вен зараз пристав до землі, до якої пливли́. |
|
22 |
|
23 А тим ча́сом із Тіверія́ди припливли́ човни́ інші близько до місця того, де вони їли хліб, як Господь учинив був подяку. |
|
24 Отож, як побачили люди, що Ісуса та учнів Його там нема, то в човни́ посідали самі й прибули́ до Капернауму, — і шукали Ісуса. |
|
25 І, на тім боці моря знайшовши Його, сказали Йому: „Коли Ти прибув сюди, Учителю?“ |
|
26 Відповів їм Ісус і сказав: „Поправді, поправді кажу́ вам: Мене не тому ви шукаєте, що бачили чуда, а що їли з хлібів і наси́тились. |
|
27 Пильнуйте не про пожи́ву, що гине, але про поживу, що зостається на вічне життя, яку дасть нам Син Лю́дський, бо запечатав Його Бог Отець“. |
|
28 Сказали ж до Нього вони: „Що́ ми маємо почати, щоб роби́ти діла Божі?“ |
|
29 Ісус відповів і сказав їм: „Оце діло Боже, — щоб у Того ви вірували, Кого Він послав“. |
|
30 А вони відказали Йому: „Яке ж знаме́но Ти чиниш, щоб побачили ми й поняли́ Тобі віри? Що Ти робиш?“ |
|
31 Наші отці́ їли ма́нну в пустині, як написано: „Хліб із неба їм дав на поживу“. |
|
32 А Ісус їм сказав: „Поправді, поправді кажу́ вам: Не Мойсей хліб із неба вам дав, — Мій Отець дає вам хліб правдивий із неба. |
|
33 Бо хліб Божий є Той, Хто сходить із неба й дає життя світові“. |
|
34 А вони відказали до Нього: „Давай, Господи, хліба такого нам за́вжди!“ |
|
35 Ісус же сказав їм: „Я — хліб життя. Хто до Мене прихо́дить, — не голодува́тиме він, а хто вірує в Мене, — ніко́ли не пра́гнутиме. |
|
36 Але Я вам сказав, що Мене хоч ви й бачили, та не віруєте. |
|
37 Усе при́йде до Мене, що Отець дає Мені, а того, хто до Мене приходить, Я не вижену геть. |
|
38 Бо Я з неба зійшов не на те, щоб волю чинити Свою, але волю Того, Хто послав Мене. |
|
39 Оце ж воля Того, Хто послав Мене, — щоб з усього, що дав Мені Він, Я нічого не стратив, але воскреси́в те останнього дня. |
|
40 Оце ж воля Мого Отця, — щоб усякий, хто Сина бачить та вірує в Нього, мав вічне життя, — і того воскрешу́ Я останнього дня“. |
|
41 Тоді стали юдеї ре́мствувати на Нього, що сказав: „Я той хліб, що з неба зійшов“. |
|
42 І казали вони: „Хіба Він не Ісус, син Йо́сипів, що ми знаємо батька та матір Його? Як же Він каже: Я з неба зійшов?“ |
|
43 А Ісус відповів і промовив до них: „Не ремствуйте ви між собою! |
|
44 Ніхто бо не може до Мене прийти, як Отець, що послав Мене, не притягне його, — і того воскрешу́ Я останнього дня. |
|
45 У Пророків написано: „І всі бу́дуть від Бога навче́ні.“ Кожен, хто від Бога почув і навчився, приходить до Мене. |
|
46 Це не значить, щоб хтось Отця бачив, — тільки Той Отця бачив, Хто походить від Бога. |
|
47 Поправді, поправді кажу́ Вам: Хто вірує в Мене, — життя вічне той має. |
|
48 Я — хліб життя! |
|
49 Отці ваші в пустині їли манну, — і померли. |
|
50 То є хліб, Який сходить із неба, — щоб не вмер, хто Його споживає. |
|
51 Я — хліб живий, що з неба зійшов: коли хто споживатиме хліб цей, той повік буде жити. А хліб, що дам Я, то є тіло Моє, яке Я за життя світу дам“. |
|
52 Тоді між собою змагатися стали юдеї, говорячи: „Як же Він може дати нам тіла спожити?“ |
|
53 І сказав їм Ісус: „Поправді, поправді кажу вам: Якщо ви споживати не будете тіла Сина Лю́дського й пити не будете крови Його, то в собі ви не будете мати життя. |
|
54 Хто тіло Моє споживає та кров Мою п'є, той має вічне життя, — і того воскрешу́ Я останнього дня. |
|
55 Бо тіло Моє — то правдиво пожива, Моя ж кров — то правдиво пиття. |
|
56 Хто тіло Моє споживає та кров Мою п'є, той в Мені перебува́є, а Я в ньому. |
|
57 Як Живий Отець послав Мене, і живу Я Отцем, так і той, хто Мене споживає, і він житиме Мною. |
|
58 То є хліб, що з неба зійшов. Не як ваші отці їли ма́нну й померли, — хто цей хліб споживає, той жити буде пові́к!“ |
|
59 Оце Він говорив, коли в Капернаумі навчав у синагозі. |
|
60 |
|
61 А Ісус, Сам у Собі знавши це, що учні Його на те ре́мствують, промовив до них: „Чи оце вас споку́шує? |
|
62 А що ж, як побачите Лю́дського Сина, що сходить туди, де перше Він був? |
|
63 То Дух, що ожи́влює, тіло ж не помагає нічого. Слова́, що їх Я говорив вам, то дух і життя. |
|
64 Але є дехто з вас, хто не вірує“. Бо Ісус знав споча́тку, хто ті, хто не вірує, і хто видасть Його. |
|
65 І сказав Він: „Я тому́ й говорив вам, що до Мене прибути не може ніхто, як не буде йому від Отця да́не те“. |
|
66 Із того ча́су відпали багато-хто з учнів Його, і не ходили вже з Ним. |
|
67 І сказав Ісус Дванадцятьо́м: „Чи не хочете й ви́ відійти?“ |
|
68 Відповів Йому Си́мон Петро: „До ко́го ми пі́демо, Господи? Ти маєш слова́ життя вічного. |
|
69 Ми ж увірували та пізнали, що Ти — Христос, Син Бога Живого!“ |
|
70 Відповів їм Ісус: „Чи не Дванадцятьо́х Я вас вибрав? Та один із вас дия́вол“. |
|
71 Це сказав Він про Юду, сина Си́монового, Іскаріо́та. Бо цей мав Його видати, хоч він був один із Дванадцятьо́х. |
Евангелие от ИоаннаГлава 6 |
Вiд IванаРозділ 6 |
|
1 |
1 |
|
2 |
2 А за Ним ішла бе́зліч народу, бо бачили чу́да Його, що чинив над недужими. |
|
3 |
3 Ісус же на го́ру зійшов, і сидів там зо Своїми учнями. |
|
4 |
4 Наближа́лася ж Пасха, свято юдейське. |
|
5 |
5 А Ісус, звівши очі Свої та побачивши, яка бе́зліч наро́ду до Нього йде, говорить Пилипові: „Де́ ми купимо хліба, щоб вони поживи́лись?“ |
|
6 Говорил |
6 Він же це говорив, його випробо́вуючи, бо знав Сам, що́ Він має робити. |
|
7 Филипп |
7 Пилип Йому відповідь дав: „І за двісті дина́ріїв їм хліба не стане, щоб кожен із них бодай тро́хи дістав“. |
|
8 Один |
8 Говорить до Нього Андрій, один з учнів Його, брат Си́мона Петра: |
|
9 |
9 „Є тут хлопчи́на один, що має п'ять я́чних хлібів та дві рибі, але що́ то на бе́зліч таку!“ |
|
10 |
10 А Ісус відказав: „Скажіть лю́дям сідати!“ А була на тім місці велика трава. І засіло чоловіка числом із п'ять тисяч. |
|
11 |
11 А Ісус узяв хліби́, і, подяку вчинивши, роздав тим, хто сидів. Так само і з риб, скільки хотіли вони. |
|
12 И |
12 І, як наїлись вони, Він говорить до учнів Своїх: „Позбирайте куски позоста́лі, щоб ніщо не загинуло“. |
|
13 И |
13 І зібрали вони. І дванадцять повних кошів наклали кусків, що лишились їдця́м із п'яти я́чних хлібів. |
|
14 |
14 А люди, що бачили чудо, яке Ісус учинив, гомоніли: „Це Той справді Пророк, що повинен прибути на світ!“ |
|
15 Иисус |
15 Спостерігши ж Ісус, що вони мають за́мір прийти та забрати Його, щоб настанови́ти царем, знов на го́ру пішов Сам один. |
|
16 |
16 |
|
17 и, |
17 І, ввійшовши до чо́вна, на другий бік моря вони попливли́, до Капернау́му. І те́мрява вже наступила була́, а Ісус ще до них не прихо́див. |
|
18 |
18 Від великого ж вітру, що віяв, хвилюва́лося море. |
|
19 Проплыв |
19 Як вони ж пропливли́ стадій із двадцять п'ять або з тридцять, то Ісуса побачили, що йде Він по морю, і до чо́вна зближається, — і їх страх обгорну́в. |
|
20 Но |
20 Він же каже до них: „Це Я, — не лякайтесь!“ |
|
21 Они хотели |
21 І хотіли вони взяти до чо́вна Його; та чо́вен зараз пристав до землі, до якої пливли́. |
|
22 |
22 |
|
23 Между тем пришли |
23 А тим ча́сом із Тіверія́ди припливли́ човни́ інші близько до місця того, де вони їли хліб, як Господь учинив був подяку. |
|
24 Итак, |
24 Отож, як побачили люди, що Ісуса та учнів Його там нема, то в човни́ посідали самі й прибули́ до Капернауму, — і шукали Ісуса. |
|
25 И, |
25 І, на тім боці моря знайшовши Його, сказали Йому: „Коли Ти прибув сюди, Учителю?“ |
|
26 |
26 Відповів їм Ісус і сказав: „Поправді, поправді кажу́ вам: Мене не тому ви шукаєте, що бачили чуда, а що їли з хлібів і наси́тились. |
|
27 |
27 Пильнуйте не про пожи́ву, що гине, але про поживу, що зостається на вічне життя, яку дасть нам Син Лю́дський, бо запечатав Його Бог Отець“. |
|
28 Итак |
28 Сказали ж до Нього вони: „Що́ ми маємо почати, щоб роби́ти діла Божі?“ |
|
29 |
29 Ісус відповів і сказав їм: „Оце діло Боже, — щоб у Того ви вірували, Кого Він послав“. |
|
30 На это |
30 А вони відказали Йому: „Яке ж знаме́но Ти чиниш, щоб побачили ми й поняли́ Тобі віри? Що Ти робиш?“ |
|
31 |
31 Наші отці́ їли ма́нну в пустині, як написано: „Хліб із неба їм дав на поживу“. |
|
32 |
32 А Ісус їм сказав: „Поправді, поправді кажу́ вам: Не Мойсей хліб із неба вам дав, — Мій Отець дає вам хліб правдивий із неба. |
|
33 |
33 Бо хліб Божий є Той, Хто сходить із неба й дає життя світові“. |
|
34 |
34 А вони відказали до Нього: „Давай, Господи, хліба такого нам за́вжди!“ |
|
35 |
35 Ісус же сказав їм: „Я — хліб життя. Хто до Мене прихо́дить, — не голодува́тиме він, а хто вірує в Мене, — ніко́ли не пра́гнутиме. |
|
36 |
36 Але Я вам сказав, що Мене хоч ви й бачили, та не віруєте. |
|
37 |
37 Усе при́йде до Мене, що Отець дає Мені, а того, хто до Мене приходить, Я не вижену геть. |
|
38 |
38 Бо Я з неба зійшов не на те, щоб волю чинити Свою, але волю Того, Хто послав Мене. |
|
39 |
39 Оце ж воля Того, Хто послав Мене, — щоб з усього, що дав Мені Він, Я нічого не стратив, але воскреси́в те останнього дня. |
|
40 |
40 Оце ж воля Мого Отця, — щоб усякий, хто Сина бачить та вірує в Нього, мав вічне життя, — і того воскрешу́ Я останнього дня“. |
|
41 |
41 Тоді стали юдеї ре́мствувати на Нього, що сказав: „Я той хліб, що з неба зійшов“. |
|
42 И |
42 І казали вони: „Хіба Він не Ісус, син Йо́сипів, що ми знаємо батька та матір Його? Як же Він каже: Я з неба зійшов?“ |
|
43 |
43 А Ісус відповів і промовив до них: „Не ремствуйте ви між собою! |
|
44 |
44 Ніхто бо не може до Мене прийти, як Отець, що послав Мене, не притягне його, — і того воскрешу́ Я останнього дня. |
|
45 |
45 У Пророків написано: „І всі бу́дуть від Бога навче́ні.“ Кожен, хто від Бога почув і навчився, приходить до Мене. |
|
46 |
46 Це не значить, щоб хтось Отця бачив, — тільки Той Отця бачив, Хто походить від Бога. |
|
47 |
47 Поправді, поправді кажу́ Вам: Хто вірує в Мене, — життя вічне той має. |
|
48 |
48 Я — хліб життя! |
|
49 |
49 Отці ваші в пустині їли манну, — і померли. |
|
50 |
50 То є хліб, Який сходить із неба, — щоб не вмер, хто Його споживає. |
|
51 |
51 Я — хліб живий, що з неба зійшов: коли хто споживатиме хліб цей, той повік буде жити. А хліб, що дам Я, то є тіло Моє, яке Я за життя світу дам“. |
|
52 |
52 Тоді між собою змагатися стали юдеї, говорячи: „Як же Він може дати нам тіла спожити?“ |
|
53 |
53 І сказав їм Ісус: „Поправді, поправді кажу вам: Якщо ви споживати не будете тіла Сина Лю́дського й пити не будете крови Його, то в собі ви не будете мати життя. |
|
54 |
54 Хто тіло Моє споживає та кров Мою п'є, той має вічне життя, — і того воскрешу́ Я останнього дня. |
|
55 |
55 Бо тіло Моє — то правдиво пожива, Моя ж кров — то правдиво пиття. |
|
56 |
56 Хто тіло Моє споживає та кров Мою п'є, той в Мені перебува́є, а Я в ньому. |
|
57 |
57 Як Живий Отець послав Мене, і живу Я Отцем, так і той, хто Мене споживає, і він житиме Мною. |
|
58 |
58 То є хліб, що з неба зійшов. Не як ваші отці їли ма́нну й померли, — хто цей хліб споживає, той жити буде пові́к!“ |
|
59 Сие |
59 Оце Він говорив, коли в Капернаумі навчав у синагозі. |
|
60 |
60 |
|
61 Но |
61 А Ісус, Сам у Собі знавши це, що учні Його на те ре́мствують, промовив до них: „Чи оце вас споку́шує? |
|
62 |
62 А що ж, як побачите Лю́дського Сина, що сходить туди, де перше Він був? |
|
63 |
63 То Дух, що ожи́влює, тіло ж не помагає нічого. Слова́, що їх Я говорив вам, то дух і життя. |
|
64 |
64 Але є дехто з вас, хто не вірує“. Бо Ісус знав споча́тку, хто ті, хто не вірує, і хто видасть Його. |
|
65 И |
65 І сказав Він: „Я тому́ й говорив вам, що до Мене прибути не може ніхто, як не буде йому від Отця да́не те“. |
|
66 |
66 Із того ча́су відпали багато-хто з учнів Його, і не ходили вже з Ним. |
|
67 Тогда |
67 І сказав Ісус Дванадцятьо́м: „Чи не хочете й ви́ відійти?“ |
|
68 Симон |
68 Відповів Йому Си́мон Петро: „До ко́го ми пі́демо, Господи? Ти маєш слова́ життя вічного. |
|
69 и |
69 Ми ж увірували та пізнали, що Ти — Христос, Син Бога Живого!“ |
|
70 |
70 Відповів їм Ісус: „Чи не Дванадцятьо́х Я вас вибрав? Та один із вас дия́вол“. |
|
71 Это говорил |
71 Це сказав Він про Юду, сина Си́монового, Іскаріо́та. Бо цей мав Його видати, хоч він був один із Дванадцятьо́х. |