Книга пророка Осии

Глава 14

1 Самария должна быть наказана, потому что восстала против Бога своего. Израильтяне будут убиты мечами, а их дети будут разорваны на куски, и беременные женщины будут рассечены.

2 Израиль, твои грехи привели тебя к падению. Так вернись же к Господу, Богу твоему!

3 Подумай о том, что ты скажешь Господу и возвращайся. Скажи Ему: «Прости все наши грехи и прими эту молитву как жертву нашу; мы восхваляем Тебя нашими устами.

4 Ассирия не спасёт нас. Мы не сядем больше на боевых коней, и больше никогда не назовём всё то, что сотворили руки наши: „Бог наш”. Потому что только Ты Один милосерден к сиротам».

5 Так говорит Господь: «Я прощу их за то, что они покинули Меня. Я покажу им Свою безграничную любовь, потому что Я больше не гневаюсь на них.

6 Я буду росой для Израиля, и он расцветёт как лилия, он будет расти словно ливанский кедр.

7 Его ветви распустятся, и он будет красив, как оливковое дерево; заблагоухает он подобно ливанскому кедру.

8 Израильтяне снова заживут под покровительством Моим. Они вырастут как пшеница, расцветут словно виноградная лоза, и станут как вино из Ливана».

9 «Ефрем, Я никогда не имел никакого отношения к идолам. Именно Я отвечаю на твои молитвы и охраняю тебя. Я словно вечнозелёное дерево, и от Меня будут твои плоды».

10 Тот, кто мудр, поймёт всё это, а тот, кто разумен, должен всё это познать. Справедливы пути Господние: праведники ходят по ним, а грешники спотыкаются и падают на них.

Осiя

Розділ 14

1 Завини́ть Самарі́я, бо стала уперта до Бога свого́, — поляжуть вони від меча! Порозби́вані будуть їхні діти, вагітні́ їхні розпо́роті будуть!

2 Вернися, Ізраїлю, до Господа, Бога свого́, бо спіткну́вся ти через провину свою́!

3 Візьміть із собою слова́, та й зверні́ться до Господа, до Нього промовте: „Прости́ нам усяку провину, та добре прийми, і ми принесе́мо у жертву плода́ своїх уст!

4 Ашшу́р не спасе нас, не бу́демо їздити ми на коні́, і не скажемо вже чи́нові рук наших: боже наш, бо тільки Тобою помилуваний сирота́“.

5 „Ворохо́бність їхню вилікую, доброві́льно любитиму їх, бо Мій гнів відверну́вся від нього.

6 Я буду Ізраїлеві, як роса́, розцвіте́ він, неначе ліле́я, і пустить корі́ння своє, мов Ліва́н.

7 Розійду́ться його пагінці́, і буде його пишнота́, мов оли́вне те дерево, а па́хощ його — мов Ліва́н.

8 Наве́рнуться ті, що сиділи під ті́нню його́, збіжжя ожи́влять вони й зацвіту́ть, немов той виногра́д, будуть згадки про нього, немов про ліва́нське вино́.

9 Єфрем, — що йому до бовва́нів іще? Я вислухав вже та побачив його, Я для нього немов кипари́с той зелений: з Мене зна́йдений бу́де твій плід“.

10 Хто мудрий, то це зрозумі́є, розумний — і пізна́є, бо про́сті Господні доро́ги, і праведні ходять по них, а грішні спіткну́ться на них!

Книга пророка Осии

Глава 14

Осiя

Розділ 14

1 Самария должна быть наказана, потому что восстала против Бога своего. Израильтяне будут убиты мечами, а их дети будут разорваны на куски, и беременные женщины будут рассечены.

1 Завини́ть Самарі́я, бо стала уперта до Бога свого́, — поляжуть вони від меча! Порозби́вані будуть їхні діти, вагітні́ їхні розпо́роті будуть!

2 Израиль, твои грехи привели тебя к падению. Так вернись же к Господу, Богу твоему!

2 Вернися, Ізраїлю, до Господа, Бога свого́, бо спіткну́вся ти через провину свою́!

3 Подумай о том, что ты скажешь Господу и возвращайся. Скажи Ему: «Прости все наши грехи и прими эту молитву как жертву нашу; мы восхваляем Тебя нашими устами.

3 Візьміть із собою слова́, та й зверні́ться до Господа, до Нього промовте: „Прости́ нам усяку провину, та добре прийми, і ми принесе́мо у жертву плода́ своїх уст!

4 Ассирия не спасёт нас. Мы не сядем больше на боевых коней, и больше никогда не назовём всё то, что сотворили руки наши: „Бог наш”. Потому что только Ты Один милосерден к сиротам».

4 Ашшу́р не спасе нас, не бу́демо їздити ми на коні́, і не скажемо вже чи́нові рук наших: боже наш, бо тільки Тобою помилуваний сирота́“.

5 Так говорит Господь: «Я прощу их за то, что они покинули Меня. Я покажу им Свою безграничную любовь, потому что Я больше не гневаюсь на них.

5 „Ворохо́бність їхню вилікую, доброві́льно любитиму їх, бо Мій гнів відверну́вся від нього.

6 Я буду росой для Израиля, и он расцветёт как лилия, он будет расти словно ливанский кедр.

6 Я буду Ізраїлеві, як роса́, розцвіте́ він, неначе ліле́я, і пустить корі́ння своє, мов Ліва́н.

7 Его ветви распустятся, и он будет красив, как оливковое дерево; заблагоухает он подобно ливанскому кедру.

7 Розійду́ться його пагінці́, і буде його пишнота́, мов оли́вне те дерево, а па́хощ його — мов Ліва́н.

8 Израильтяне снова заживут под покровительством Моим. Они вырастут как пшеница, расцветут словно виноградная лоза, и станут как вино из Ливана».

8 Наве́рнуться ті, що сиділи під ті́нню його́, збіжжя ожи́влять вони й зацвіту́ть, немов той виногра́д, будуть згадки про нього, немов про ліва́нське вино́.

9 «Ефрем, Я никогда не имел никакого отношения к идолам. Именно Я отвечаю на твои молитвы и охраняю тебя. Я словно вечнозелёное дерево, и от Меня будут твои плоды».

9 Єфрем, — що йому до бовва́нів іще? Я вислухав вже та побачив його, Я для нього немов кипари́с той зелений: з Мене зна́йдений бу́де твій плід“.

10 Тот, кто мудр, поймёт всё это, а тот, кто разумен, должен всё это познать. Справедливы пути Господние: праведники ходят по ним, а грешники спотыкаются и падают на них.

10 Хто мудрий, то це зрозумі́є, розумний — і пізна́є, бо про́сті Господні доро́ги, і праведні ходять по них, а грішні спіткну́ться на них!

1.0x