Книга пророка ИеремииГлава 25 |
1 |
2 Эту весть пророк Иеремия передал всему народу Иудеи и всем жителям Иерусалима: |
3 |
4 Господь посылал к вам своих слуг, пророков, снова и снова, но вы их не слушали, не обращали на них никакого внимания. |
5 Те пророки говорили: „Измените свою жизнь, перестаньте творить зло. Тогда вы сможете вернуться на землю, которую Господь дал вам и вашим предкам много лет назад. Он дал вам эту землю, чтобы вы вечно жили на ней. |
6 Не следуйте другим богам, не служите им, не поклоняйтесь идолам, сделанным руками человека, не гневите Меня. Делая так, вы наносите себе вред. |
7 Но вы Меня не слушали, — говорит Господь. — Вы продолжали поклоняться рукотворным идолам и тем самым прогневали Меня, и только причинили вред самим себе”». |
8 |
9 Я скоро пошлю за всеми северными племенами. Я скоро пошлю за Навуходоносором, царём вавилонским, слугой Моим. Я приведу северные племена против народа Иудеи и против земли Иудейской. Я приведу их против всех народов, живущих рядом с вами, и сделаю все эти земли бесплодными пустынями навечно. И люди присвистнут от удивления, увидев, как разрушены эти страны. |
10 Я заставлю умолкнуть голоса радости и счастья в этих местах: больше не будет счастливых голосов невест и женихов, Я прекращу звук мельничных жерновов и потушу свет светильников. |
11 Вся эта земля станет пустыней, и эти люди семьдесят лет будут в рабстве у царя Вавилона. |
12 |
13 Я сказал, что много бед случится с Вавилоном, и всё это именно так и произойдёт. Иеремия проповедовал об этом всем народам, и все эти проповеди записаны в этой книге. |
14 Да, вавилоняне будут служить многим народам и многим великим царям. Я накажу их так, как они того заслужили». |
15 |
16 Они выпьют, и их затошнит, они будут вести себя словно безумцы. С ними всё это произойдёт, потому что Я уничтожу их войной». |
17 |
18 Я наливал это вино жителям Иерусалима и Иудеи, я заставил царей и правителей Иудеи выпить из этой чаши, чтобы их земля стала вечной пустыней, чтобы люди присвистывали и проклинали это место. Всё именно так и произошло, и с Иудеей всё так и случилось. |
19 Я заставил и фараона, царя Египта, и его правителей, и всех людей отпить из этой чаши. |
20 Я заставил арабов и царей земли Уц выпить из этой чаши. Я заставил царей Филистимской земли выпить из чаши. Это были цари Аскалона, Газы, Екрона, а также разрушенного города Азот. |
21 Затем я заставил выпить из этой чаши народы Едома, Моава и Аммона. |
22 Царей Тира и Сидона заставил пить из этой чаши. Царей далёких стран заставил её испить. |
23 Я заставил выпить из этой чаши людей Дедана, Фемы и Бузы, а также всех тех, кто стрижёт волосы на висках. |
24 Всех царей Аравии я заставил пить из этой чаши, всех живущих в пустыне царей. |
25 Царей Зимврии, Елама и Мидии заставил я выпить из этой чаши. |
26 Всех царей севера, ближних и дальних, заставил я пить из этой чаши. Я заставил их выпить одного за другим. Я заставил все царства земные выпить из чаши гнева Господнего, но царь Вавилона будет пить последним. |
27 |
28 Эти люди откажутся взять чашу из рук твоих, они не захотят пить, но ты скажешь: „Господь Всемогущий так говорит: „Вы выпьете из этой чаши! |
29 Я уже начинаю совершать то, что случится с Иерусалимом, городом, названным именем Моим. Может быть, вы думаете, что не будете наказаны? Вы ошибаетесь, Я призываю меч, чтобы наказать всех людей земли, — говорит Господь. — |
30 |
31 |
32 |
33 |
34 |
35 |
36 |
37 |
38 |
ЄремiяРозділ 25 |
1 |
2 що його сказав пророк Єремія про ввесь Юдин наро́д та до всіх ме́шканців Єрусалиму, говорячи: |
3 „Від тринадцятого року Йосії, Амонового сина, царя Юдиного, і аж до цього дня, це вже двадцять і три роки, було слово Господнє до ме́не. І говорив я до вас, говорячи пильно, та не слухали ви. |
4 І посилав Господь до вас усіх Своїх рабів пророків, рано та пізно, та не слухали ви, і не нахилили свого уха, щоб послу́хати. |
5 А вони говорили: Верніться кожен зо своєї злої дороги та зо зла ваших учи́нків, і сидіть на тій землі, яку Господь дав вам та вашим батька́м відвіку й аж навіки. |
6 І не ходіть за іншими бога́ми, щоб служити їм та щоб вклоня́тися їм, і не гніві́ть Мене роботою ваших рук, — і Я не вчиню́ вам лихого. |
7 Та ви не прислу́халися до Мене, — говорить Господь, — щоб не гніви́ти Мене чином рук своїх, на зло собі. |
8 Тому́ так промовляє Господь Саваот: За те, що ви не слу́халися слів Моїх, |
9 ось Я пошлю й позбираю всі півні́чні ро́ди, — говорить Господь, — пошлю до Навуходоно́сора, царя вавилонського, Мого раба, і наведу́ їх на край цей, і на ме́шканців його та на всіх цих наро́дів навко́ло, і вчиню їх закля́ттям, і оберну́ їх на страхі́ття, і на посміхо́вище, і на вічні руїни. |
10 І Я ви́гублю в них голос радісний та голос веселий, голос молодого та голос молодої, гуркіт жо́рен та світло світи́льника... |
11 І стане цей край руїною, спусто́шенням, а ці народи будуть служити вавилонському царе́ві сімдеся́т літ! |
12 |
13 І спрова́джу на цей край всі Мої слова́, що Я говорив був проти нього, усе, що написане в цій книзі, що пророкував Єремія про всі наро́ди. |
14 Бо їх понево́лять числе́нні народи та великі царі, і Я надолу́жу їм за їхнім чином та за ді́лом їхніх рук. |
15 Бо так промовляє до мене Господь, Бог Ізраїлів: Візьми з Моєї руки ке́ліха вина цього гніву, і напо́їш ним усі наро́ди, до яких посилаю тебе. |
16 І будуть вони пити, і будуть хитатися, і стратять розум через меча́, що Я посилаю між них...“ |
17 І взяв я ке́ліха з Господньої руки, і напоїв усі наро́ди, до яких Господь висилав мене: |
18 Єрусалим та міста Юди, і царів його та прави́телів його, щоб віддати їх на руїну, на страхі́ття, на посміхо́вище та на прокля́ття, як цього дня, |
19 фараона, царя єгипетського, і рабів його, і правителів його, та ввесь його наро́д, |
20 і всю мішани́ну народів Єгипту, і всіх царів кра́ю Уц, і всіх царів филисти́мського кра́ю, і Ашкелон, і Аззу, і Екрон, і решту Ашдоду, |
21 Едома й Моава та синів Аммона, |
22 і всіх царів Тиру, і всіх царів Сидону, і всіх царів острові́в, що на тому боці моря, |
23 і Дедана, і Тему, і Буза, і всіх, що воло́сся довко́ла стрижуть, |
24 і всіх царів Арабії, і всіх царів мішаних наро́дів, що пробува́ють у пустині, |
25 і всіх царів Зімрі, і всіх царів Еламу, і всіх царів Мідії, |
26 і всіх царів пі́вночі, близьки́х та далеких один від о́дного, і всі царства землі, що на земній поверхні, а цар Шешаху буде пити по них. |
27 І скажеш до них: Так говорить Господь Савао́т, Бог Ізраїлів: Пийте й впива́йтеся, і виме́туйте, і падайте та не вставайте перед мече́м, що Я посилаю між вас. |
28 І буде, коли не захо́чуть вони взяти ке́ліха з твоєї руки на пиття́, то промовиш до них: Так говорить Господь Савао́т: Конче бу́дете пити! |
29 Бо ось у місті, що там було кликане Йме́ння Моє, зачинаю чинити лихе, а чи ви не покарані бу́дете? Покарані бу́дете, бо Я кличу меча на всіх ме́шканців краю́, говорить Господь Савао́т! |
30 А ти пророкувати їм будеш усі ці слова́, й до них скажеш: Господь загрими́ть з височини́, і з мешкання святого Свого Свій голос подасть! Загримить на оселю Свою, кликне Він, мов чави́льники ті винограду, відповість усім мешканцям земним! |
31 Дійде го́мін до кра́ю землі, бо в Господа пря із наро́дами, — Він буде судити кожне тіло і несправедливих віддасть їхньому мече́ві, — говорить Господь. |
32 Так говорить Господь Савао́т: Ось лихо вихо́дить від люду до люду, і буря велика пробу́диться з кі́нців землі, — |
33 і будуть побиті від Господа в день той лежати від кра́ю землі й аж до кра́ю землі: не будуть опла́кувані, і не будуть позби́рані, і не будуть похо́вані, — гноєм стануть вони на поверхні землі! |
34 |
35 І не матимуть па́стирі за́хисту, а проводирі́ череди́ — утіка́ння. |
36 І чути крик па́стирів, і лемент тих поводирі́в череди́, бо пусто́шить Господь їхню че́реду, |
37 і попусто́шені мирні пасо́виська через пала́ння Господнього гніву... |
38 Він покинув, як лев свою пу́щу, бо стався страхі́ттям їхній край через меча гноби́теля, і через запал гніву Його“. |
Книга пророка ИеремииГлава 25 |
ЄремiяРозділ 25 |
1 |
1 |
2 Эту весть пророк Иеремия передал всему народу Иудеи и всем жителям Иерусалима: |
2 що його сказав пророк Єремія про ввесь Юдин наро́д та до всіх ме́шканців Єрусалиму, говорячи: |
3 |
3 „Від тринадцятого року Йосії, Амонового сина, царя Юдиного, і аж до цього дня, це вже двадцять і три роки, було слово Господнє до ме́не. І говорив я до вас, говорячи пильно, та не слухали ви. |
4 Господь посылал к вам своих слуг, пророков, снова и снова, но вы их не слушали, не обращали на них никакого внимания. |
4 І посилав Господь до вас усіх Своїх рабів пророків, рано та пізно, та не слухали ви, і не нахилили свого уха, щоб послу́хати. |
5 Те пророки говорили: „Измените свою жизнь, перестаньте творить зло. Тогда вы сможете вернуться на землю, которую Господь дал вам и вашим предкам много лет назад. Он дал вам эту землю, чтобы вы вечно жили на ней. |
5 А вони говорили: Верніться кожен зо своєї злої дороги та зо зла ваших учи́нків, і сидіть на тій землі, яку Господь дав вам та вашим батька́м відвіку й аж навіки. |
6 Не следуйте другим богам, не служите им, не поклоняйтесь идолам, сделанным руками человека, не гневите Меня. Делая так, вы наносите себе вред. |
6 І не ходіть за іншими бога́ми, щоб служити їм та щоб вклоня́тися їм, і не гніві́ть Мене роботою ваших рук, — і Я не вчиню́ вам лихого. |
7 Но вы Меня не слушали, — говорит Господь. — Вы продолжали поклоняться рукотворным идолам и тем самым прогневали Меня, и только причинили вред самим себе”». |
7 Та ви не прислу́халися до Мене, — говорить Господь, — щоб не гніви́ти Мене чином рук своїх, на зло собі. |
8 |
8 Тому́ так промовляє Господь Саваот: За те, що ви не слу́халися слів Моїх, |
9 Я скоро пошлю за всеми северными племенами. Я скоро пошлю за Навуходоносором, царём вавилонским, слугой Моим. Я приведу северные племена против народа Иудеи и против земли Иудейской. Я приведу их против всех народов, живущих рядом с вами, и сделаю все эти земли бесплодными пустынями навечно. И люди присвистнут от удивления, увидев, как разрушены эти страны. |
9 ось Я пошлю й позбираю всі півні́чні ро́ди, — говорить Господь, — пошлю до Навуходоно́сора, царя вавилонського, Мого раба, і наведу́ їх на край цей, і на ме́шканців його та на всіх цих наро́дів навко́ло, і вчиню їх закля́ттям, і оберну́ їх на страхі́ття, і на посміхо́вище, і на вічні руїни. |
10 Я заставлю умолкнуть голоса радости и счастья в этих местах: больше не будет счастливых голосов невест и женихов, Я прекращу звук мельничных жерновов и потушу свет светильников. |
10 І Я ви́гублю в них голос радісний та голос веселий, голос молодого та голос молодої, гуркіт жо́рен та світло світи́льника... |
11 Вся эта земля станет пустыней, и эти люди семьдесят лет будут в рабстве у царя Вавилона. |
11 І стане цей край руїною, спусто́шенням, а ці народи будуть служити вавилонському царе́ві сімдеся́т літ! |
12 |
12 |
13 Я сказал, что много бед случится с Вавилоном, и всё это именно так и произойдёт. Иеремия проповедовал об этом всем народам, и все эти проповеди записаны в этой книге. |
13 І спрова́джу на цей край всі Мої слова́, що Я говорив був проти нього, усе, що написане в цій книзі, що пророкував Єремія про всі наро́ди. |
14 Да, вавилоняне будут служить многим народам и многим великим царям. Я накажу их так, как они того заслужили». |
14 Бо їх понево́лять числе́нні народи та великі царі, і Я надолу́жу їм за їхнім чином та за ді́лом їхніх рук. |
15 |
15 Бо так промовляє до мене Господь, Бог Ізраїлів: Візьми з Моєї руки ке́ліха вина цього гніву, і напо́їш ним усі наро́ди, до яких посилаю тебе. |
16 Они выпьют, и их затошнит, они будут вести себя словно безумцы. С ними всё это произойдёт, потому что Я уничтожу их войной». |
16 І будуть вони пити, і будуть хитатися, і стратять розум через меча́, що Я посилаю між них...“ |
17 |
17 І взяв я ке́ліха з Господньої руки, і напоїв усі наро́ди, до яких Господь висилав мене: |
18 Я наливал это вино жителям Иерусалима и Иудеи, я заставил царей и правителей Иудеи выпить из этой чаши, чтобы их земля стала вечной пустыней, чтобы люди присвистывали и проклинали это место. Всё именно так и произошло, и с Иудеей всё так и случилось. |
18 Єрусалим та міста Юди, і царів його та прави́телів його, щоб віддати їх на руїну, на страхі́ття, на посміхо́вище та на прокля́ття, як цього дня, |
19 Я заставил и фараона, царя Египта, и его правителей, и всех людей отпить из этой чаши. |
19 фараона, царя єгипетського, і рабів його, і правителів його, та ввесь його наро́д, |
20 Я заставил арабов и царей земли Уц выпить из этой чаши. Я заставил царей Филистимской земли выпить из чаши. Это были цари Аскалона, Газы, Екрона, а также разрушенного города Азот. |
20 і всю мішани́ну народів Єгипту, і всіх царів кра́ю Уц, і всіх царів филисти́мського кра́ю, і Ашкелон, і Аззу, і Екрон, і решту Ашдоду, |
21 Затем я заставил выпить из этой чаши народы Едома, Моава и Аммона. |
21 Едома й Моава та синів Аммона, |
22 Царей Тира и Сидона заставил пить из этой чаши. Царей далёких стран заставил её испить. |
22 і всіх царів Тиру, і всіх царів Сидону, і всіх царів острові́в, що на тому боці моря, |
23 Я заставил выпить из этой чаши людей Дедана, Фемы и Бузы, а также всех тех, кто стрижёт волосы на висках. |
23 і Дедана, і Тему, і Буза, і всіх, що воло́сся довко́ла стрижуть, |
24 Всех царей Аравии я заставил пить из этой чаши, всех живущих в пустыне царей. |
24 і всіх царів Арабії, і всіх царів мішаних наро́дів, що пробува́ють у пустині, |
25 Царей Зимврии, Елама и Мидии заставил я выпить из этой чаши. |
25 і всіх царів Зімрі, і всіх царів Еламу, і всіх царів Мідії, |
26 Всех царей севера, ближних и дальних, заставил я пить из этой чаши. Я заставил их выпить одного за другим. Я заставил все царства земные выпить из чаши гнева Господнего, но царь Вавилона будет пить последним. |
26 і всіх царів пі́вночі, близьки́х та далеких один від о́дного, і всі царства землі, що на земній поверхні, а цар Шешаху буде пити по них. |
27 |
27 І скажеш до них: Так говорить Господь Савао́т, Бог Ізраїлів: Пийте й впива́йтеся, і виме́туйте, і падайте та не вставайте перед мече́м, що Я посилаю між вас. |
28 Эти люди откажутся взять чашу из рук твоих, они не захотят пить, но ты скажешь: „Господь Всемогущий так говорит: „Вы выпьете из этой чаши! |
28 І буде, коли не захо́чуть вони взяти ке́ліха з твоєї руки на пиття́, то промовиш до них: Так говорить Господь Савао́т: Конче бу́дете пити! |
29 Я уже начинаю совершать то, что случится с Иерусалимом, городом, названным именем Моим. Может быть, вы думаете, что не будете наказаны? Вы ошибаетесь, Я призываю меч, чтобы наказать всех людей земли, — говорит Господь. — |
29 Бо ось у місті, що там було кликане Йме́ння Моє, зачинаю чинити лихе, а чи ви не покарані бу́дете? Покарані бу́дете, бо Я кличу меча на всіх ме́шканців краю́, говорить Господь Савао́т! |
30 |
30 А ти пророкувати їм будеш усі ці слова́, й до них скажеш: Господь загрими́ть з височини́, і з мешкання святого Свого Свій голос подасть! Загримить на оселю Свою, кликне Він, мов чави́льники ті винограду, відповість усім мешканцям земним! |
31 |
31 Дійде го́мін до кра́ю землі, бо в Господа пря із наро́дами, — Він буде судити кожне тіло і несправедливих віддасть їхньому мече́ві, — говорить Господь. |
32 |
32 Так говорить Господь Савао́т: Ось лихо вихо́дить від люду до люду, і буря велика пробу́диться з кі́нців землі, — |
33 |
33 і будуть побиті від Господа в день той лежати від кра́ю землі й аж до кра́ю землі: не будуть опла́кувані, і не будуть позби́рані, і не будуть похо́вані, — гноєм стануть вони на поверхні землі! |
34 |
34 |
35 |
35 І не матимуть па́стирі за́хисту, а проводирі́ череди́ — утіка́ння. |
36 |
36 І чути крик па́стирів, і лемент тих поводирі́в череди́, бо пусто́шить Господь їхню че́реду, |
37 |
37 і попусто́шені мирні пасо́виська через пала́ння Господнього гніву... |
38 |
38 Він покинув, як лев свою пу́щу, бо стався страхі́ттям їхній край через меча гноби́теля, і через запал гніву Його“. |