Книга пророка Иеремии

Глава 22

1 Господь сказал: «Иеремия, иди во дворец к царю Иудеи и возвести:

2 „Ты правишь с трона Давида, поэтому выслушай, царь, ты и твои правители должны внимательно слушать. Все твои люди, которые проходят через ворота Иерусалима, слушать должны эту весть от Господа.

3 Творите только то, что праведно и справедливо, защищайте ограбленного от грабителя, не притесняйте вдов и сирот, не убивайте невинных.

4 Если вы подчинитесь этим повелениям, то цари, сидящие на троне Давида, будут как и прежде входить в ворота Иерусалима. Они проедут со своими слугами на колесницах и лошадях.

5 А если вы не сделаете этого, то вот что говорит Господь: „Я, Господь, обещаю, что этот царский дворец будет превращён в груду камней”». Так говорит Господь о доме иудейского царя:

6 «Высок дворец, как лес Галаада, высок дворец, как горы Ливана, но Я его в пустыню превращу и сделаю необитаемым.

7 Я пошлю людей, чтоб тот дворец разрушить, и у каждого будет оружие для разрушения дворца. Они колонны кедровые срубят и бросят их в огонь.

8 Люди разных народов будут проходить мимо этого города и спрашивать друг у друга: „Почему так Господь обошёлся с Иерусалимом, этим великим городом?”

9 И услышат они в ответ: „Господь разрушил Иерусалим потому, что люди перестали соблюдать заветы Господа, своего Бога, они поклонялись и служили другим богам”.

10 Не плачьте о мёртвом царе, о нём не плачьте! Но горько плачьте о том царе, который покидает свою страну, потому что он назад не возвратится никогда и не увидит родины своей.

11 Так говорил Господь о Иоахазе, сыне Иосии, (Иоахаз стал царём Иудеи после смерти своего отца Иосии): „Иоахаз покинул Иерусалим, он никогда обратно не вернётся.

12 Он умрёт там, куда уведут его египтяне, и никогда больше не увидит этой земли”.

13 Горе будет царю Иоакиму за то, что он с помощью беззакония строит свой дворец. Верхние комнаты строит он, прибегая ко лжи, а также заставляет свой народ работать даром, никому не платя.

14 Иоаким говорит: „Я построю себе великий дворец с просторными залами”. Он делает большие окна, он обшивает стены кедром, покрывает их красной краской.

15 Иоаким, ты думаешь, что, построив палаты из кедра, ты станешь великим царём? Твой отец Иосия довольствовался едой и питьём и всегда был справедлив, именно поэтому у него всё было хорошо.

16 Иосия всегда помогал нуждающимся и бедным, и поэтому прожил он счастливую жизнь. Иоаким, что значит „знать Господа?” Это значит быть праведным во всём. Так говорит Господь.

17 Только выгоду видят глаза твои, Иоаким. Ты думаешь всегда о собственной корысти, всегда готов убить невинного или украсть у других».

18 Поэтому Господь говорит Иоакиму, сыну Иосии: «Тебя оплакивать не будут люди, когда умрёшь ты. Никто не скажет: „О, брат мой, как горько!” — или: „Сестра, как грустно мне!” По Иоакиму Иудея не заплачет: „О царь, как плохо без тебя!”

19 Тебя похоронят, как хоронят ослов: просто выбросят твоё тело за ворота Иерусалима.

20 Кричи, Иудея, в Ливанских горах. Да будет голос твой в горах Васана слышен! Кричи на кручах Аварима, потому что любовники твои уничтожены будут.

21 Ведь Я тебя предупреждал, но ты, Иудея, думаешь, что тебе ничего не угрожает. Иудея, ты не послушала Меня, как и в дни юности своей.

22 Моё наказание настигнет тебя, как гроза, и всех пастухов твоих унесёт ветром. На помощь других народов ты надежды возлагала, но и они тоже будут побеждены, и тогда позор тебя постигнет.

23 Во дворце из кедра, высоко в горах живёшь ты, царь, как будто ты находишься в Ливане. Но, когда тебя постигнет наказание, застонешь ты словно женщина, испытывающая боль мук родовых».

24 «Так же верно, как и то, что Я жив, — сказал Господь, — Я это сделаю с тобой, Иехония, сын Иоакима, иудейский царь. Даже если бы ты был перстнем на Моей правой руке, Я бы всё равно тебя сорвал.

25 Иехония, Я отдам тебя Навуходоносору, царю вавилонскому, и вавилонянам — людям, которых ты боишься и которые желают твоей смерти.

26 Я заброшу тебя и твою мать, которая тебя родила, в другую страну, где вы не родились, но где умрёте.

27 Ты захочешь прийти, Иехония, в землю свою, но тебе никогда не будет позволено вернуться.

28 Ты, Иехония, будешь подобен разбитому, выброшенному, никому не нужному горшку. За что он вместе с детьми своими выброшен будет в незнакомые земли?

29 Земля, земля, земля Иудеи, слушай весть от Господа!

30 Запишите об Иехонии как о человеке, у которого уже нет детей. Ему не будет в жизни удачи, потому что никто из его детей не сядет на трон Давида, чтобы править Иудеей».

Єремiя

Розділ 22

1 Так говорить Господь: Зійди в дім Юдиного царя, і будеш казати там оце слово,

2 та й промовиш: Послухай Господнього слова, о ца́рю юдейський, що сидиш на Давидовім троні, ти й раби твої та наро́д твій, що входите в бра́ми оці.

3 Так говорить Господь: Чиніть правосу́ддя та правду, і рятуйте грабо́ваного від руки гноби́теля, чужинця́ ж, сироту та вдову́ не гнобі́ть, не грабу́йте, і крови невинної не проливайте на місці цьому́!

4 Бо коли оце слово наспра́вді ви ви́конаєте, то ходитимуть бра́мами дому оцьо́го царі, що будуть сидіти на троні Давида, що їздити бу́дуть колесни́цями й кіньми, він і раб його та наро́д його.

5 А якщо не послухаєтесь оцих слів, то клянуся Собою — говорить Госпо́дь: руїною ста́неться дім цей!

6 Бо так промовляє Госпо́дь про дім царя Юди: Ти для Мене Ґілеа́д, щит Ліва́ну, та поправді кажу́ Я, — тебе оберну́ на пустиню, на міста́ незасе́лені!

7 І приготу́ю на тебе отих, що руйнують люди́ну та збро́ю її, і вони твої ке́дри добі́рні зітну́ть і їх повкида́ють в огонь!

8 І люди числе́нні ходитимуть містом оцим і будуть казати один до одно́го: За́що Господь зробив так цьому місту великому?

9 І відкажуть: За те, що вони поки́нули заповіта Господа, Бога Свого, і вклонялися іншим богам, і служили їм.

10 Не плачте за вмерлим, і не жалку́йте за ним, — але плакати — плачте за тим, хто відходить в поло́н, бо вже не пове́рнеться, і не побачить землі, де він народився.

11 Бо так промовляє Господь до Шаллу́ма, сина Йосіїного, царя Юдиного, що царював замість Йосі́ї, свого ба́тька, що вийшов із місця цього́: Він сюди вже не ве́рнеться!

12 Бо помре він у місці, куди його полони́ли, Кра́ю ж цього́ не побачить уже.

13 Горе тому́, хто несправедливістю дім свій будує, а верхні кімна́ти — безпра́в'ям, хто каже своєму ближньому працювати даре́мно, і платні́ його йому не дає,

14 що говорить: Збудую собі дім великий, і верхні кімна́ти широкі!“ І ві́кна собі повиру́бує, й криє кедри́ною, і малю́є червоною фарбою.

15 Чи ти зацарюєш тому́, що в ке́драх ти ме́шкаєш? Чи ж твій ба́тько не їв та не пив? І коли правосу́ддя та правду чинив він, тоді було добре йому́, —

16 він розсу́джував справу нужде́нного й бідного, й тоді добре було́! Чи не це — Мене знати? говорить Госпо́дь.

17 Хіба твої очі та серце твоє не обе́рнені тільки на ко́ристь свою́, та щоб пролива́ти кров невинну, і щоб гніт та насилля чинити?

18 Тому так промовляє Госпо́дь про Єгояки́ма, Йосіїного сина, царя Юдиного: Не будуть за ним голосити: „О мій брате!“ й „О се́стро!“ Не будуть за ним голосити: „О пане" й „О вели́чносте його!“

19 Поховають його, немов того осла, воло́чачи та викидаючи геть за брами Єрусалиму.

20 Зійди на Лива́н та й кричи, і в Баша́ні свій голос подай, і кричи з Аварі́му, бо пони́щені всі твої дру́зі.

21 Говорив Я тобі в час гара́зду твого́, але ти каза́ла: „Не слу́хатиму!“ Це доро́га твоя від юна́цтва твого́, бо не слухалась ти Мого голосу.

22 Усіх твоїх па́стирів буря розки́дає, а коха́нці твої підуть до полону, — справді, тоді посоро́млена та побенте́жена будеш за все своє зло!

23 О ти, що сидиш на Ливані, що ку́блишся в ке́драх, — як ти бу́деш стогна́ти, як бо́лі й дрижа́ння на тебе спаду́ть, мов на ту породі́ллю!

24 Як живий Я, — говорить Госпо́дь, — коли б був Коні́я, син Єгоякимів, цар Юдин, печа́ткою-пе́рснем на правій руці Моїй, — справді Я й звідти тебе зірву́!

25 І дам Я тебе в руку тих, хто шукає твоєї душі, і в руку тих, що боїшся ти їх, і в руку Навуходоно́сора, царя вавилонського, і в руку халде́їв.

26 І кину тебе й твою матір, яка породила тебе́, до іншого кра́ю, де ви не зроди́лись, — і там — ви повмира́єте!

27 А до Кра́ю, куди вони пра́гнуть душею своєю верну́тись, — туди не пове́рнуться!

28 Чи муж цей, Коні́я, — це гли́няний по́суд, пого́рджений та розпоро́шений? Хіба він посу́дина та непотрі́бна? Чом відкинені він та насі́ння його́, та й закинені в землю, якої не знають?

29 О Кра́ю, мій Кра́ю, о Кра́ю, — послухай Господнього сло́ва:

30 Так говорить Госпо́дь: Запишіть люди́ну оцю самі́тною, мужем, якому не буде щасти́тись у днях його, бо ніко́му з насіння його не пощасти́ться сидіти на троні Давидовім та панувати ще в Юді!

Книга пророка Иеремии

Глава 22

Єремiя

Розділ 22

1 Господь сказал: «Иеремия, иди во дворец к царю Иудеи и возвести:

1 Так говорить Господь: Зійди в дім Юдиного царя, і будеш казати там оце слово,

2 „Ты правишь с трона Давида, поэтому выслушай, царь, ты и твои правители должны внимательно слушать. Все твои люди, которые проходят через ворота Иерусалима, слушать должны эту весть от Господа.

2 та й промовиш: Послухай Господнього слова, о ца́рю юдейський, що сидиш на Давидовім троні, ти й раби твої та наро́д твій, що входите в бра́ми оці.

3 Творите только то, что праведно и справедливо, защищайте ограбленного от грабителя, не притесняйте вдов и сирот, не убивайте невинных.

3 Так говорить Господь: Чиніть правосу́ддя та правду, і рятуйте грабо́ваного від руки гноби́теля, чужинця́ ж, сироту та вдову́ не гнобі́ть, не грабу́йте, і крови невинної не проливайте на місці цьому́!

4 Если вы подчинитесь этим повелениям, то цари, сидящие на троне Давида, будут как и прежде входить в ворота Иерусалима. Они проедут со своими слугами на колесницах и лошадях.

4 Бо коли оце слово наспра́вді ви ви́конаєте, то ходитимуть бра́мами дому оцьо́го царі, що будуть сидіти на троні Давида, що їздити бу́дуть колесни́цями й кіньми, він і раб його та наро́д його.

5 А если вы не сделаете этого, то вот что говорит Господь: „Я, Господь, обещаю, что этот царский дворец будет превращён в груду камней”». Так говорит Господь о доме иудейского царя:

5 А якщо не послухаєтесь оцих слів, то клянуся Собою — говорить Госпо́дь: руїною ста́неться дім цей!

6 «Высок дворец, как лес Галаада, высок дворец, как горы Ливана, но Я его в пустыню превращу и сделаю необитаемым.

6 Бо так промовляє Госпо́дь про дім царя Юди: Ти для Мене Ґілеа́д, щит Ліва́ну, та поправді кажу́ Я, — тебе оберну́ на пустиню, на міста́ незасе́лені!

7 Я пошлю людей, чтоб тот дворец разрушить, и у каждого будет оружие для разрушения дворца. Они колонны кедровые срубят и бросят их в огонь.

7 І приготу́ю на тебе отих, що руйнують люди́ну та збро́ю її, і вони твої ке́дри добі́рні зітну́ть і їх повкида́ють в огонь!

8 Люди разных народов будут проходить мимо этого города и спрашивать друг у друга: „Почему так Господь обошёлся с Иерусалимом, этим великим городом?”

8 І люди числе́нні ходитимуть містом оцим і будуть казати один до одно́го: За́що Господь зробив так цьому місту великому?

9 И услышат они в ответ: „Господь разрушил Иерусалим потому, что люди перестали соблюдать заветы Господа, своего Бога, они поклонялись и служили другим богам”.

9 І відкажуть: За те, що вони поки́нули заповіта Господа, Бога Свого, і вклонялися іншим богам, і служили їм.

10 Не плачьте о мёртвом царе, о нём не плачьте! Но горько плачьте о том царе, который покидает свою страну, потому что он назад не возвратится никогда и не увидит родины своей.

10 Не плачте за вмерлим, і не жалку́йте за ним, — але плакати — плачте за тим, хто відходить в поло́н, бо вже не пове́рнеться, і не побачить землі, де він народився.

11 Так говорил Господь о Иоахазе, сыне Иосии, (Иоахаз стал царём Иудеи после смерти своего отца Иосии): „Иоахаз покинул Иерусалим, он никогда обратно не вернётся.

11 Бо так промовляє Господь до Шаллу́ма, сина Йосіїного, царя Юдиного, що царював замість Йосі́ї, свого ба́тька, що вийшов із місця цього́: Він сюди вже не ве́рнеться!

12 Он умрёт там, куда уведут его египтяне, и никогда больше не увидит этой земли”.

12 Бо помре він у місці, куди його полони́ли, Кра́ю ж цього́ не побачить уже.

13 Горе будет царю Иоакиму за то, что он с помощью беззакония строит свой дворец. Верхние комнаты строит он, прибегая ко лжи, а также заставляет свой народ работать даром, никому не платя.

13 Горе тому́, хто несправедливістю дім свій будує, а верхні кімна́ти — безпра́в'ям, хто каже своєму ближньому працювати даре́мно, і платні́ його йому не дає,

14 Иоаким говорит: „Я построю себе великий дворец с просторными залами”. Он делает большие окна, он обшивает стены кедром, покрывает их красной краской.

14 що говорить: Збудую собі дім великий, і верхні кімна́ти широкі!“ І ві́кна собі повиру́бує, й криє кедри́ною, і малю́є червоною фарбою.

15 Иоаким, ты думаешь, что, построив палаты из кедра, ты станешь великим царём? Твой отец Иосия довольствовался едой и питьём и всегда был справедлив, именно поэтому у него всё было хорошо.

15 Чи ти зацарюєш тому́, що в ке́драх ти ме́шкаєш? Чи ж твій ба́тько не їв та не пив? І коли правосу́ддя та правду чинив він, тоді було добре йому́, —

16 Иосия всегда помогал нуждающимся и бедным, и поэтому прожил он счастливую жизнь. Иоаким, что значит „знать Господа?” Это значит быть праведным во всём. Так говорит Господь.

16 він розсу́джував справу нужде́нного й бідного, й тоді добре було́! Чи не це — Мене знати? говорить Госпо́дь.

17 Только выгоду видят глаза твои, Иоаким. Ты думаешь всегда о собственной корысти, всегда готов убить невинного или украсть у других».

17 Хіба твої очі та серце твоє не обе́рнені тільки на ко́ристь свою́, та щоб пролива́ти кров невинну, і щоб гніт та насилля чинити?

18 Поэтому Господь говорит Иоакиму, сыну Иосии: «Тебя оплакивать не будут люди, когда умрёшь ты. Никто не скажет: „О, брат мой, как горько!” — или: „Сестра, как грустно мне!” По Иоакиму Иудея не заплачет: „О царь, как плохо без тебя!”

18 Тому так промовляє Госпо́дь про Єгояки́ма, Йосіїного сина, царя Юдиного: Не будуть за ним голосити: „О мій брате!“ й „О се́стро!“ Не будуть за ним голосити: „О пане" й „О вели́чносте його!“

19 Тебя похоронят, как хоронят ослов: просто выбросят твоё тело за ворота Иерусалима.

19 Поховають його, немов того осла, воло́чачи та викидаючи геть за брами Єрусалиму.

20 Кричи, Иудея, в Ливанских горах. Да будет голос твой в горах Васана слышен! Кричи на кручах Аварима, потому что любовники твои уничтожены будут.

20 Зійди на Лива́н та й кричи, і в Баша́ні свій голос подай, і кричи з Аварі́му, бо пони́щені всі твої дру́зі.

21 Ведь Я тебя предупреждал, но ты, Иудея, думаешь, что тебе ничего не угрожает. Иудея, ты не послушала Меня, как и в дни юности своей.

21 Говорив Я тобі в час гара́зду твого́, але ти каза́ла: „Не слу́хатиму!“ Це доро́га твоя від юна́цтва твого́, бо не слухалась ти Мого голосу.

22 Моё наказание настигнет тебя, как гроза, и всех пастухов твоих унесёт ветром. На помощь других народов ты надежды возлагала, но и они тоже будут побеждены, и тогда позор тебя постигнет.

22 Усіх твоїх па́стирів буря розки́дає, а коха́нці твої підуть до полону, — справді, тоді посоро́млена та побенте́жена будеш за все своє зло!

23 Во дворце из кедра, высоко в горах живёшь ты, царь, как будто ты находишься в Ливане. Но, когда тебя постигнет наказание, застонешь ты словно женщина, испытывающая боль мук родовых».

23 О ти, що сидиш на Ливані, що ку́блишся в ке́драх, — як ти бу́деш стогна́ти, як бо́лі й дрижа́ння на тебе спаду́ть, мов на ту породі́ллю!

24 «Так же верно, как и то, что Я жив, — сказал Господь, — Я это сделаю с тобой, Иехония, сын Иоакима, иудейский царь. Даже если бы ты был перстнем на Моей правой руке, Я бы всё равно тебя сорвал.

24 Як живий Я, — говорить Госпо́дь, — коли б був Коні́я, син Єгоякимів, цар Юдин, печа́ткою-пе́рснем на правій руці Моїй, — справді Я й звідти тебе зірву́!

25 Иехония, Я отдам тебя Навуходоносору, царю вавилонскому, и вавилонянам — людям, которых ты боишься и которые желают твоей смерти.

25 І дам Я тебе в руку тих, хто шукає твоєї душі, і в руку тих, що боїшся ти їх, і в руку Навуходоно́сора, царя вавилонського, і в руку халде́їв.

26 Я заброшу тебя и твою мать, которая тебя родила, в другую страну, где вы не родились, но где умрёте.

26 І кину тебе й твою матір, яка породила тебе́, до іншого кра́ю, де ви не зроди́лись, — і там — ви повмира́єте!

27 Ты захочешь прийти, Иехония, в землю свою, но тебе никогда не будет позволено вернуться.

27 А до Кра́ю, куди вони пра́гнуть душею своєю верну́тись, — туди не пове́рнуться!

28 Ты, Иехония, будешь подобен разбитому, выброшенному, никому не нужному горшку. За что он вместе с детьми своими выброшен будет в незнакомые земли?

28 Чи муж цей, Коні́я, — це гли́няний по́суд, пого́рджений та розпоро́шений? Хіба він посу́дина та непотрі́бна? Чом відкинені він та насі́ння його́, та й закинені в землю, якої не знають?

29 Земля, земля, земля Иудеи, слушай весть от Господа!

29 О Кра́ю, мій Кра́ю, о Кра́ю, — послухай Господнього сло́ва:

30 Запишите об Иехонии как о человеке, у которого уже нет детей. Ему не будет в жизни удачи, потому что никто из его детей не сядет на трон Давида, чтобы править Иудеей».

30 Так говорить Госпо́дь: Запишіть люди́ну оцю самі́тною, мужем, якому не буде щасти́тись у днях його, бо ніко́му з насіння його не пощасти́ться сидіти на троні Давидовім та панувати ще в Юді!

1.0x