Книга пророка Иеремии

Глава 16

1 Весть от Господа ко мне пришла:

2 «Ты не должен жениться, Иеремия, ты не должен иметь сыновей и дочерей в этой земле».

3 Господь говорит эти слова о сыновьях и дочерях, которые рождены в Иудее. Вот что Господь говорит об отцах и матерях этих детей:

4 «Эти люди умрут страшной смертью. Никто не будет оплакивать их, никто не похоронит. Тела их будут лежать на земле как навоз. Они умрут от вражеского меча или от голода, а их тела станут пищей для птиц и диких зверей».

5 Поэтому Господь говорит: «Не заходи, Иеремия, в дом, где отмечают поминки, не заходи туда, чтобы оплакивать мёртвых или выразить скорбь свою. Не делай этого, потому что Я лишил их Моего благословения. Я не буду добр к этим людям Иудеи и не буду сочувствовать им». Так сказал Господь:

6 «И знатные, и простые люди умрут на земле Иудеи, и никто не похоронит их и не оплачет, никто не станет терзаться, не острижётся и не сбреет себе волосы в знак скорби по ним.

7 Никто не принесёт им пищи, никто не утешит этих людей, потерявших отцов или матерей, никто не предложит и глотка воды, чтобы успокоить плачущих.

8 Не ходи, Иеремия, в дом, где люди пируют, не садись с ними есть и пить».

9 Господь Всемогущий, Бог Израиля, так говорит: «Скоро Я прекращу шум веселья и голоса свадебного пиршества. Это случится ещё до того, как подойдут к концу дни твоей жизни.

10 Иеремия, ты расскажешь об этом людям Иудеи, и они спросят: „Почему Господь уготовил нам этот ужас? Что мы сделали плохого? Какой грех совершили мы против Господа?”

11 Ты должен так ответить, Иеремия: „Всё это с вами происходит потому, что ваши предки перестали следовать Богу и стали следовать и служить другим богам; они им поклонялись, а от Него отвернулись и перестали слушать законы Божьи.

12 Но вы грешили больше ваших предков; вы упрямы и делаете только то, что хотите, вы не подчиняетесь Мне.

13 За это Я вас выброшу из страны, заставлю идти в другие земли, незнакомые ни вам, ни вашим предкам, и там можете служить иным богам сколько хотите. Я вам не помогу и милосердия вам не окажу”».

14 «Люди дают обещания, говоря: „Так же верно, как и то, что жив Господь, Который вывел сынов Израиля из Египта…”. Но настанет время, — говорит Господь, — когда люди не будут произносить этих слов,

15 а скажут: „Так же верно, как и то, что жив Господь, Который вывел израильтян из северных земель, оттуда, куда Он их послал…”. Почему так скажут они? Потому что Я верну народ Израиля на землю, которую отдал их предкам.

16 Скоро Я пошлю за рыбаками, чтобы пришли в эту землю, — сказал Господь, — и они выловят людей Иудеи, а после этого пошлю за охотниками, чтобы пришли сюда и охотились за народом Иудеи в горах, на каждом холме и в расщелинах скал.

17 Мне известно всё, что делают они. Они не могут скрыть от Меня ничего, и грехи их от Меня не скрыты.

18 И Я воздам народам Иудеи за всё то зло, что сделали они; за каждый грех Я накажу их дважды, и сделаю это потому, что они осквернили Мою землю своими мерзкими идолами, которых Я ненавижу, заполнив ими всю землю».

19 Господи, сила моя и защита, спасение моё в дни несчастий, к Тебе со всего мира народы придут и скажут: «Наши отцы поклонялись идолам никчёмным, но эти идолы им не помогли».

20 Могут ли люди сотворить себе богов? Нет, они могут сделать статуи, но эти статуи не являются богами.

21 «Поэтому Я научу этих людей, Я покажу им силу и власть Мою, тогда они осознают, что Я — их Бог, что Я — Господь».

Єремiя

Розділ 16

1 І було́ слово Господнє до мене, промовляючи:

2 „Не бери собі жінки, і хай у те́бе не буде синів, ні дочо́к у цьому місці.

3 Бо так промовляє Господь про синів і про дочок, що наро́джені в місці цьому́, і про їхніх матері́в, що наро́джують їх, і про їхніх батьків, що їх ро́дять у Кра́ї цьому́:

4 Від жахливих хворі́б повмирають вони, не будуть опла́кувані, і не будуть похо́вані, — гноєм стануть вони на пове́рхні землі. Від меча́ та від голоду згинуть вони, і стане їхній труп стервом пта́ству небесному й зе́мній звіри́ні.

5 Бо так промовляє Господь: Не заходь у дім сму́тку, і не ходи голоси́ти, і не співчува́й їм, бо від цьо́го наро́ду забрав Я Свій мир, — говорить Господь, — ласку та милість.

6 І повимира́ють великі й малі в цьому Кра́ї, не бу́дуть похо́вані, і голоси́ти не будуть за ними, і не бу́дуть робити нарі́зів, і не будуть робити собі ли́сини.

7 І не будуть ламати їм хліба в жало́бі, щоб потішити їх над померлим, і не напо́ять їх ке́ліхом втіхи над батьком його й його матір'ю.

8 І до до́му бенке́ту не входь, щоб сидіти із ними, щоб їсти й щоб пити.

9 Бо так промовляє Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Ось Я припиню́ в цьому місці на ваших оча́х і в днях ваших голос радісний й голос веселий, голос молодого та голос молодої!

10 І бу́де, коли перека́жеш наро́дові цьому́ ці слова́, то скажуть тобі: „За́ що Господь говорив проти нас все велике це лихо? І яка вина наша, й який то наш гріх, яким ми прогріши́лися Господу, Богові нашому?“

11 І відкажеш до них: За те, що Мене батьки ваші покинули, — каже Господь, — і пішли за іншими богами і служили їм та поклонялися їм, а Мене полишили й Зако́на Мого не вико́нували!

12 А ви робите гірше від ваших батькі́в, і кожен із вас ось іде за упе́ртістю лютого серця свого́, щоб Мені не служити,

13 Тому викину вас з цього Кра́ю до кра́ю, якого не знали ні ви, ані ваші батьки́. І будете там богам іншим служити удень та вночі, бо не дам Я вам милости.

14 Тому́ наступають ось дні, — говорить Господь, — і не бу́дуть уже говорити: „Як живий Господь, що вивів синів Ізраїлевих із кра́ю єгипетського“,

15 а тільки: „Як живий Господь, що вивів синів Ізраїлевих із півні́чного кра́ю, і зо всіх тих країв, куди був розігнав їх“. Та Я їх верну́ на їхню зе́млю, яку Я був дав батька́м їхнім.

16 Оце Я пошлю́ по числе́нних риба́лок, — говорить Господь, — і ви́ловлять їх, немов рибу, а пото́му пошлю по числе́нних мисли́вців, і повило́влюють їх з усіх гір, і з усякого взгі́р'я, і зо ске́льних розщі́лин.

17 Бо очі Мої — на всі їхні доро́ги: вони не сховалися з-перед Мого лиця, і з-перед ока Мого́ не закрилася їхня провина.

18 І найперше Я їм надолу́жу подві́йно за їхню провину й за гріх їхній, за теє, що тру́пом обри́джень своїх збезче́стили Край Мій, а їхні гидо́ти спа́док Мій перепо́внили.

19 О Господи, сило моя та тверди́не моя, і за́хисте мій в день недолі! Поприхо́дять до тебе наро́ди від кі́нців землі та й промо́влять: Одіди́чили наші батьки лиш неправду й марно́ту, пожитку ж ві́д них не було́.

20 Чи зро́бить люди́на для себе богі́в, а вони не боги́?

21 Тому́ то ось Я учиню́, що пізна́ють цим ра́зом вони, учиню́, що пізнають вони Мою руку та силу Мою, і пізнають, що Йме́ння Моє — це Господь!

Книга пророка Иеремии

Глава 16

Єремiя

Розділ 16

1 Весть от Господа ко мне пришла:

1 І було́ слово Господнє до мене, промовляючи:

2 «Ты не должен жениться, Иеремия, ты не должен иметь сыновей и дочерей в этой земле».

2 „Не бери собі жінки, і хай у те́бе не буде синів, ні дочо́к у цьому місці.

3 Господь говорит эти слова о сыновьях и дочерях, которые рождены в Иудее. Вот что Господь говорит об отцах и матерях этих детей:

3 Бо так промовляє Господь про синів і про дочок, що наро́джені в місці цьому́, і про їхніх матері́в, що наро́джують їх, і про їхніх батьків, що їх ро́дять у Кра́ї цьому́:

4 «Эти люди умрут страшной смертью. Никто не будет оплакивать их, никто не похоронит. Тела их будут лежать на земле как навоз. Они умрут от вражеского меча или от голода, а их тела станут пищей для птиц и диких зверей».

4 Від жахливих хворі́б повмирають вони, не будуть опла́кувані, і не будуть похо́вані, — гноєм стануть вони на пове́рхні землі. Від меча́ та від голоду згинуть вони, і стане їхній труп стервом пта́ству небесному й зе́мній звіри́ні.

5 Поэтому Господь говорит: «Не заходи, Иеремия, в дом, где отмечают поминки, не заходи туда, чтобы оплакивать мёртвых или выразить скорбь свою. Не делай этого, потому что Я лишил их Моего благословения. Я не буду добр к этим людям Иудеи и не буду сочувствовать им». Так сказал Господь:

5 Бо так промовляє Господь: Не заходь у дім сму́тку, і не ходи голоси́ти, і не співчува́й їм, бо від цьо́го наро́ду забрав Я Свій мир, — говорить Господь, — ласку та милість.

6 «И знатные, и простые люди умрут на земле Иудеи, и никто не похоронит их и не оплачет, никто не станет терзаться, не острижётся и не сбреет себе волосы в знак скорби по ним.

6 І повимира́ють великі й малі в цьому Кра́ї, не бу́дуть похо́вані, і голоси́ти не будуть за ними, і не бу́дуть робити нарі́зів, і не будуть робити собі ли́сини.

7 Никто не принесёт им пищи, никто не утешит этих людей, потерявших отцов или матерей, никто не предложит и глотка воды, чтобы успокоить плачущих.

7 І не будуть ламати їм хліба в жало́бі, щоб потішити їх над померлим, і не напо́ять їх ке́ліхом втіхи над батьком його й його матір'ю.

8 Не ходи, Иеремия, в дом, где люди пируют, не садись с ними есть и пить».

8 І до до́му бенке́ту не входь, щоб сидіти із ними, щоб їсти й щоб пити.

9 Господь Всемогущий, Бог Израиля, так говорит: «Скоро Я прекращу шум веселья и голоса свадебного пиршества. Это случится ещё до того, как подойдут к концу дни твоей жизни.

9 Бо так промовляє Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Ось Я припиню́ в цьому місці на ваших оча́х і в днях ваших голос радісний й голос веселий, голос молодого та голос молодої!

10 Иеремия, ты расскажешь об этом людям Иудеи, и они спросят: „Почему Господь уготовил нам этот ужас? Что мы сделали плохого? Какой грех совершили мы против Господа?”

10 І бу́де, коли перека́жеш наро́дові цьому́ ці слова́, то скажуть тобі: „За́ що Господь говорив проти нас все велике це лихо? І яка вина наша, й який то наш гріх, яким ми прогріши́лися Господу, Богові нашому?“

11 Ты должен так ответить, Иеремия: „Всё это с вами происходит потому, что ваши предки перестали следовать Богу и стали следовать и служить другим богам; они им поклонялись, а от Него отвернулись и перестали слушать законы Божьи.

11 І відкажеш до них: За те, що Мене батьки ваші покинули, — каже Господь, — і пішли за іншими богами і служили їм та поклонялися їм, а Мене полишили й Зако́на Мого не вико́нували!

12 Но вы грешили больше ваших предков; вы упрямы и делаете только то, что хотите, вы не подчиняетесь Мне.

12 А ви робите гірше від ваших батькі́в, і кожен із вас ось іде за упе́ртістю лютого серця свого́, щоб Мені не служити,

13 За это Я вас выброшу из страны, заставлю идти в другие земли, незнакомые ни вам, ни вашим предкам, и там можете служить иным богам сколько хотите. Я вам не помогу и милосердия вам не окажу”».

13 Тому викину вас з цього Кра́ю до кра́ю, якого не знали ні ви, ані ваші батьки́. І будете там богам іншим служити удень та вночі, бо не дам Я вам милости.

14 «Люди дают обещания, говоря: „Так же верно, как и то, что жив Господь, Который вывел сынов Израиля из Египта…”. Но настанет время, — говорит Господь, — когда люди не будут произносить этих слов,

14 Тому́ наступають ось дні, — говорить Господь, — і не бу́дуть уже говорити: „Як живий Господь, що вивів синів Ізраїлевих із кра́ю єгипетського“,

15 а скажут: „Так же верно, как и то, что жив Господь, Который вывел израильтян из северных земель, оттуда, куда Он их послал…”. Почему так скажут они? Потому что Я верну народ Израиля на землю, которую отдал их предкам.

15 а тільки: „Як живий Господь, що вивів синів Ізраїлевих із півні́чного кра́ю, і зо всіх тих країв, куди був розігнав їх“. Та Я їх верну́ на їхню зе́млю, яку Я був дав батька́м їхнім.

16 Скоро Я пошлю за рыбаками, чтобы пришли в эту землю, — сказал Господь, — и они выловят людей Иудеи, а после этого пошлю за охотниками, чтобы пришли сюда и охотились за народом Иудеи в горах, на каждом холме и в расщелинах скал.

16 Оце Я пошлю́ по числе́нних риба́лок, — говорить Господь, — і ви́ловлять їх, немов рибу, а пото́му пошлю по числе́нних мисли́вців, і повило́влюють їх з усіх гір, і з усякого взгі́р'я, і зо ске́льних розщі́лин.

17 Мне известно всё, что делают они. Они не могут скрыть от Меня ничего, и грехи их от Меня не скрыты.

17 Бо очі Мої — на всі їхні доро́ги: вони не сховалися з-перед Мого лиця, і з-перед ока Мого́ не закрилася їхня провина.

18 И Я воздам народам Иудеи за всё то зло, что сделали они; за каждый грех Я накажу их дважды, и сделаю это потому, что они осквернили Мою землю своими мерзкими идолами, которых Я ненавижу, заполнив ими всю землю».

18 І найперше Я їм надолу́жу подві́йно за їхню провину й за гріх їхній, за теє, що тру́пом обри́джень своїх збезче́стили Край Мій, а їхні гидо́ти спа́док Мій перепо́внили.

19 Господи, сила моя и защита, спасение моё в дни несчастий, к Тебе со всего мира народы придут и скажут: «Наши отцы поклонялись идолам никчёмным, но эти идолы им не помогли».

19 О Господи, сило моя та тверди́не моя, і за́хисте мій в день недолі! Поприхо́дять до тебе наро́ди від кі́нців землі та й промо́влять: Одіди́чили наші батьки лиш неправду й марно́ту, пожитку ж ві́д них не було́.

20 Могут ли люди сотворить себе богов? Нет, они могут сделать статуи, но эти статуи не являются богами.

20 Чи зро́бить люди́на для себе богі́в, а вони не боги́?

21 «Поэтому Я научу этих людей, Я покажу им силу и власть Мою, тогда они осознают, что Я — их Бог, что Я — Господь».

21 Тому́ то ось Я учиню́, що пізна́ють цим ра́зом вони, учиню́, що пізнають вони Мою руку та силу Мою, і пізнають, що Йме́ння Моє — це Господь!

1.0x