Числа

Глава 10

1 Господь сказал Моисею:

2 «Отчекань молотом две трубы из серебра, чтобы они созывали народ и оповещали о снятии станов.

3 Если будешь трубить протяжно в обе трубы, пусть весь народ соберётся у входа в шатёр собрания,

4 если же несколько раз протрубишь протяжно только в одну трубу, то пусть соберутся к тебе только вожди двенадцати израильских родов.

5 Отрывистый звук трубы оповестит народ, чтобы станы снимались с места. Когда протрубишь отрывисто в первый раз, пусть начинают двигаться роды, чьи станы находятся с восточной стороны.

6 Когда протрубишь отрывисто во второй раз, начнут двигаться роды, чьи станы располагаются с южной стороны.

7 Если же хочешь созвать народ на собрание, то труби долго и протяжно.

8 Пусть трубят в трубы только сыновья священника Аарона, и этот закон будет вам дан навечно, на все грядущие поколения.

9 Если сражаешься с врагом на собственной земле, то перед сражением громко протруби, тогда Господь, Бог твой, услышит тебя и спасёт от врагов.

10 Труби также, когда собираются собрания, и в дни праздника Новолуния, и когда веселитесь все вместе. Труби, когда приносишь жертвы всесожжения и приношение содружества. Это будет напоминанием о тебе Господу, Богу твоему. Повелеваю тебе делать это. Я — Господь, Бог твой».

11 В двадцатый день второго месяца, на второй год после исхода израильского народа из Египта, облако поднялось от шатра Соглашения.

12 Тогда израильский народ начал свои странствия и, покинув Синайскую пустыню, двигался до тех пор, пока облако не остановилось в пустыне Фаран.

13 Так народ поднял свой стан в первый раз по повелению Господа, данному через Моисея.

14 Первыми шли отряды из стана Иуды, каждый под своим знаменем. Впереди шёл отряд Иуды под командованием Наассона, сына Аминадава,

15 за ним отряд рода Иссахара под командованием Нафанаила, сына Цуара,

16 а затем отряд рода Завулона под командованием Елиава, сына Хелона.

17 Затем был разобран священный шатёр, который несли мужчины из колен Гирсона и Мерари, поэтому следующими пошли люди из этих родов.

18 Затем шли под своими знамёнами три отряда Рувима. Первым был отряд рода Рувима с командиром Елицуром, сыном Шедеура,

19 следующим шёл отряд рода Симеона с командиром Шелумиилом, сыном Цуришаддая,

20 а затем шёл отряд рода Гада с коман диром Елиасафом, сыном Дегуила.

21 Затем, неся святыни, шёл народ из колена Каафа. Они шли в таком порядке, чтобы другие могли поставить священный шатёр и подготовить его к приходу народа.

22 Следующими шли под своими знамёнами три отряда из стана Ефрема. Первым шёл род Ефрема с командиром этого рода Елишамой, сыном Аммиуда,

23 следующим шёл отряд рода Манассии с командиром Гамалиилом, сыном Педацура,

24 затем шёл отряд рода Вениамина с командиром Авиданом, сыном Гидеония.

25 Последние три отряда охраняли всех остальных с тыла. Это были отряды стана Дана. Они шли под своим знаменем со своим командиром Ахиезером, сыном Аммишаддая.

26 Затем шёл отряд рода Асира с командиром этого отряда Пагиилом, сыном Охрана,

27 за ними шёл отряд рода Неффалима с командиром Ахирой, сыном Енана.

28 Вот в каком порядке шёл израильский народ, переходя от одного места к другому.

29 Моисей сказал Ховаву, сыну своего тестя мадиамитянина Рагуила: «Мы идём в страну, обещанную нам Богом. Иди с нами, мы по-доброму отнесёмся к тебе. Господь обещал много хорошего израильскому народу»,

30 но Ховав отказался, ответив: «Я не пойду с вами. Я возвращусь к себе на родину, к своему народу».

31 Тогда Моисей сказал: «Прошу тебя, не уходи. Ты знаешь пустыню лучше нас, так будь нам проводником.

32 Если пойдёшь с нами, мы поделимся с тобой всем добром, которое даст нам Господь».

33 И вот они начали своё путешествие от горы Господней. Взяв ковчег Соглашения Господа, священники пошли впереди народа и шли три дня в поисках места для стана.

34 Облако Господнее осеняло их днём, и, когда они покидали стан утром, облако вело их за собой.

35 Когда народ, снимаясь с места, поднимал священный ковчег, Моисей всегда говорил: «Восстань, Господи! Да рассеются враги Твои, да обратятся они бегством!»

36 А когда же ставили священный ковчег на место, Моисей говорил: «Возвратись, Господи, к миллионам израильского народа!»

Числа

Розділ 10

1 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:

2 „Зроби собі дві срібні сурмі́, — куттям зробиш їх; і будуть вони тобі на скли́кання громади та на руша́ння табо́рів.

3 І засурмля́ть у них, — і збереться до тебе громада при вході скинії зборів.

4 А якщо засурмлять в одну, то зберуться до тебе начальники, го́лови Ізраїлевих тисяч.

5 А засурмлять на споло́х, то ру́шать табо́ри, що табору́ють на сході.

6 А засурмите́ на споло́х удру́ге, то ру́шать табо́ри, що табору́ють на пі́вдні, — будуть сурмити на споло́х, щоб руша́ли вони.

7 А на скли́кання зборів засурмите, але без сполоху.

8 А сурми́ти в су́рми бу́дуть Ааронові сини, священики. І ці су́рмлення будуть для вас на вічну постанову для ваших поколінь.

9 А коли пі́дете війною в вашому Кра́ю́ на ворога, що гно́бить вас, і засурмите́ на сполох, то ви бу́дете згадані перед лицем Господа, Бога вашого, — і будете спасені від ваших ворогів.

10 А в день вашої радости, і в ваші свята та першого дня ваших місяців засурмите́ в ті су́рми на ваших цілопа́леннях та на мирних жертвах ваших, — і вони будуть вам на при́гад перед лицем вашого Бога. Я — Господь, Бог ваш!“

11 І сталося, другого року, другого місяця, дванадцятого дня місяця підняла́ся хмара з-над скинії свідо́цтва.

12 I рушили Ізраїлеві сини з Сінайської пустині на похо́ди свої, і хмара спинилася в пустині Паран.

13 І рушили вони вперше за Господнім нака́зом через Мойсея.

14 І найперш рушив пра́пор табо́ру синів Юдиних за своїми військо́вими відділами, а над військом його — Нахшон, син Аммінадавів.

15 А над ві́йськом пле́мени синів Іссахара — Натанаїл, син Цуарів.

16 А над військом племени Завулонових синів — Еліяв, син Хелонів.

17 І була розібрана скинія, і рушили Ґершонові сини та сини Мерарієві, носії́ скинії.

18 І рушив пра́пор табо́ру Рувима за своїми військо́вими відділами, а над військом його — Еліцур, син Шедеурів.

19 А над військом племени Симеонових синів — Шелуміїл, син Цурішаддаїв.

20 А над військом племени Ґадових синів — Ел'ясаф, син Деуїлів.

21 І рушили сини Кегатові, носії́ святині, та й поставили скинію до прихо́ду їх, усіх інших.

22 І рушив пра́пор табо́ру синів Єфремових за своїми військо́вими відділами, а над військом його — Елішама, син Аммігудів.

23 А над військом племени синів Манасіїних — Гамаліїл, син Педацурів.

24 А над військом племени Веніяминових синів — Авідан, син Ґідеонів.

25 І рушив пра́пор табо́ру синів Данових — як задня сторожа для всіх табо́рів — за своїми військо́вими відділами, а над військом його — Ахіезер, син Аммішаддаїв.

26 А над військом племени Асирових синів — Паґ'іїл, син Охрана.

27 А над військом племени синів Нефталимових — Ахіра, син Енанів.

28 Оце похо́ди Ізраїлевих синів за їхніми військо́вими відділами. І рушили вони.

29 І сказав Мойсей до Ховава, сина мідіяні́тянина Реуїла, Мойсеєвого тестя: „Ми руша́ємо до того місця, що про нього Господь був сказав: Його дам вам. Ходи ж із нами, — і ми зробимо тобі добро́, бо Господь промовляв був добро про Ізраїля“.

30 Та той відказав йому: „Не піду́, але піду́ до кра́ю свого та до місця своєї ба́тьківщини“.

31 А Мойсей відказав: „Не покидай нас, бо через те, що ти знаєш наше таборува́ння в пустині, то будеш нам очима.

32 І станеться, коли пі́деш із нами, то те добро, що Господь учинить нам, ми його вчи́нимо тобі“.

33 І рушили вони від Господньої гори триденною доро́гою. А ковче́г заповіту Господнього рушав перед ними триденною дорогою, щоб ви́відати для них місце спини́тися.

34 А хмара Господня була над ними вдень, коли вони рушали з табо́ру.

35 І бувало, коли ковчег вирушав, то Мойсей промовляв: „Устань же, о Господи, і хай розпоро́шаться Твої вороги́, і хай повтікають Твої ненави́сники з-перед Твойо́го лиця“.

36 А коли він ставав, то говорив: „Вернися, о Господи, до десятьтисячок тисяч Ізраїля!“

Числа

Глава 10

Числа

Розділ 10

1 Господь сказал Моисею:

1 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:

2 «Отчекань молотом две трубы из серебра, чтобы они созывали народ и оповещали о снятии станов.

2 „Зроби собі дві срібні сурмі́, — куттям зробиш їх; і будуть вони тобі на скли́кання громади та на руша́ння табо́рів.

3 Если будешь трубить протяжно в обе трубы, пусть весь народ соберётся у входа в шатёр собрания,

3 І засурмля́ть у них, — і збереться до тебе громада при вході скинії зборів.

4 если же несколько раз протрубишь протяжно только в одну трубу, то пусть соберутся к тебе только вожди двенадцати израильских родов.

4 А якщо засурмлять в одну, то зберуться до тебе начальники, го́лови Ізраїлевих тисяч.

5 Отрывистый звук трубы оповестит народ, чтобы станы снимались с места. Когда протрубишь отрывисто в первый раз, пусть начинают двигаться роды, чьи станы находятся с восточной стороны.

5 А засурмлять на споло́х, то ру́шать табо́ри, що табору́ють на сході.

6 Когда протрубишь отрывисто во второй раз, начнут двигаться роды, чьи станы располагаются с южной стороны.

6 А засурмите́ на споло́х удру́ге, то ру́шать табо́ри, що табору́ють на пі́вдні, — будуть сурмити на споло́х, щоб руша́ли вони.

7 Если же хочешь созвать народ на собрание, то труби долго и протяжно.

7 А на скли́кання зборів засурмите, але без сполоху.

8 Пусть трубят в трубы только сыновья священника Аарона, и этот закон будет вам дан навечно, на все грядущие поколения.

8 А сурми́ти в су́рми бу́дуть Ааронові сини, священики. І ці су́рмлення будуть для вас на вічну постанову для ваших поколінь.

9 Если сражаешься с врагом на собственной земле, то перед сражением громко протруби, тогда Господь, Бог твой, услышит тебя и спасёт от врагов.

9 А коли пі́дете війною в вашому Кра́ю́ на ворога, що гно́бить вас, і засурмите́ на сполох, то ви бу́дете згадані перед лицем Господа, Бога вашого, — і будете спасені від ваших ворогів.

10 Труби также, когда собираются собрания, и в дни праздника Новолуния, и когда веселитесь все вместе. Труби, когда приносишь жертвы всесожжения и приношение содружества. Это будет напоминанием о тебе Господу, Богу твоему. Повелеваю тебе делать это. Я — Господь, Бог твой».

10 А в день вашої радости, і в ваші свята та першого дня ваших місяців засурмите́ в ті су́рми на ваших цілопа́леннях та на мирних жертвах ваших, — і вони будуть вам на при́гад перед лицем вашого Бога. Я — Господь, Бог ваш!“

11 В двадцатый день второго месяца, на второй год после исхода израильского народа из Египта, облако поднялось от шатра Соглашения.

11 І сталося, другого року, другого місяця, дванадцятого дня місяця підняла́ся хмара з-над скинії свідо́цтва.

12 Тогда израильский народ начал свои странствия и, покинув Синайскую пустыню, двигался до тех пор, пока облако не остановилось в пустыне Фаран.

12 I рушили Ізраїлеві сини з Сінайської пустині на похо́ди свої, і хмара спинилася в пустині Паран.

13 Так народ поднял свой стан в первый раз по повелению Господа, данному через Моисея.

13 І рушили вони вперше за Господнім нака́зом через Мойсея.

14 Первыми шли отряды из стана Иуды, каждый под своим знаменем. Впереди шёл отряд Иуды под командованием Наассона, сына Аминадава,

14 І найперш рушив пра́пор табо́ру синів Юдиних за своїми військо́вими відділами, а над військом його — Нахшон, син Аммінадавів.

15 за ним отряд рода Иссахара под командованием Нафанаила, сына Цуара,

15 А над ві́йськом пле́мени синів Іссахара — Натанаїл, син Цуарів.

16 а затем отряд рода Завулона под командованием Елиава, сына Хелона.

16 А над військом племени Завулонових синів — Еліяв, син Хелонів.

17 Затем был разобран священный шатёр, который несли мужчины из колен Гирсона и Мерари, поэтому следующими пошли люди из этих родов.

17 І була розібрана скинія, і рушили Ґершонові сини та сини Мерарієві, носії́ скинії.

18 Затем шли под своими знамёнами три отряда Рувима. Первым был отряд рода Рувима с командиром Елицуром, сыном Шедеура,

18 І рушив пра́пор табо́ру Рувима за своїми військо́вими відділами, а над військом його — Еліцур, син Шедеурів.

19 следующим шёл отряд рода Симеона с командиром Шелумиилом, сыном Цуришаддая,

19 А над військом племени Симеонових синів — Шелуміїл, син Цурішаддаїв.

20 а затем шёл отряд рода Гада с коман диром Елиасафом, сыном Дегуила.

20 А над військом племени Ґадових синів — Ел'ясаф, син Деуїлів.

21 Затем, неся святыни, шёл народ из колена Каафа. Они шли в таком порядке, чтобы другие могли поставить священный шатёр и подготовить его к приходу народа.

21 І рушили сини Кегатові, носії́ святині, та й поставили скинію до прихо́ду їх, усіх інших.

22 Следующими шли под своими знамёнами три отряда из стана Ефрема. Первым шёл род Ефрема с командиром этого рода Елишамой, сыном Аммиуда,

22 І рушив пра́пор табо́ру синів Єфремових за своїми військо́вими відділами, а над військом його — Елішама, син Аммігудів.

23 следующим шёл отряд рода Манассии с командиром Гамалиилом, сыном Педацура,

23 А над військом племени синів Манасіїних — Гамаліїл, син Педацурів.

24 затем шёл отряд рода Вениамина с командиром Авиданом, сыном Гидеония.

24 А над військом племени Веніяминових синів — Авідан, син Ґідеонів.

25 Последние три отряда охраняли всех остальных с тыла. Это были отряды стана Дана. Они шли под своим знаменем со своим командиром Ахиезером, сыном Аммишаддая.

25 І рушив пра́пор табо́ру синів Данових — як задня сторожа для всіх табо́рів — за своїми військо́вими відділами, а над військом його — Ахіезер, син Аммішаддаїв.

26 Затем шёл отряд рода Асира с командиром этого отряда Пагиилом, сыном Охрана,

26 А над військом племени Асирових синів — Паґ'іїл, син Охрана.

27 за ними шёл отряд рода Неффалима с командиром Ахирой, сыном Енана.

27 А над військом племени синів Нефталимових — Ахіра, син Енанів.

28 Вот в каком порядке шёл израильский народ, переходя от одного места к другому.

28 Оце похо́ди Ізраїлевих синів за їхніми військо́вими відділами. І рушили вони.

29 Моисей сказал Ховаву, сыну своего тестя мадиамитянина Рагуила: «Мы идём в страну, обещанную нам Богом. Иди с нами, мы по-доброму отнесёмся к тебе. Господь обещал много хорошего израильскому народу»,

29 І сказав Мойсей до Ховава, сина мідіяні́тянина Реуїла, Мойсеєвого тестя: „Ми руша́ємо до того місця, що про нього Господь був сказав: Його дам вам. Ходи ж із нами, — і ми зробимо тобі добро́, бо Господь промовляв був добро про Ізраїля“.

30 но Ховав отказался, ответив: «Я не пойду с вами. Я возвращусь к себе на родину, к своему народу».

30 Та той відказав йому: „Не піду́, але піду́ до кра́ю свого та до місця своєї ба́тьківщини“.

31 Тогда Моисей сказал: «Прошу тебя, не уходи. Ты знаешь пустыню лучше нас, так будь нам проводником.

31 А Мойсей відказав: „Не покидай нас, бо через те, що ти знаєш наше таборува́ння в пустині, то будеш нам очима.

32 Если пойдёшь с нами, мы поделимся с тобой всем добром, которое даст нам Господь».

32 І станеться, коли пі́деш із нами, то те добро, що Господь учинить нам, ми його вчи́нимо тобі“.

33 И вот они начали своё путешествие от горы Господней. Взяв ковчег Соглашения Господа, священники пошли впереди народа и шли три дня в поисках места для стана.

33 І рушили вони від Господньої гори триденною доро́гою. А ковче́г заповіту Господнього рушав перед ними триденною дорогою, щоб ви́відати для них місце спини́тися.

34 Облако Господнее осеняло их днём, и, когда они покидали стан утром, облако вело их за собой.

34 А хмара Господня була над ними вдень, коли вони рушали з табо́ру.

35 Когда народ, снимаясь с места, поднимал священный ковчег, Моисей всегда говорил: «Восстань, Господи! Да рассеются враги Твои, да обратятся они бегством!»

35 І бувало, коли ковчег вирушав, то Мойсей промовляв: „Устань же, о Господи, і хай розпоро́шаться Твої вороги́, і хай повтікають Твої ненави́сники з-перед Твойо́го лиця“.

36 А когда же ставили священный ковчег на место, Моисей говорил: «Возвратись, Господи, к миллионам израильского народа!»

36 А коли він ставав, то говорив: „Вернися, о Господи, до десятьтисячок тисяч Ізраїля!“

1.0x