Книга СудейГлава 7 |
1 |
2 И сказал Господь Гедеону: |
3 Итак, объяви своим людям, что тот, кто боится, может вернуться домой с горы Галаад». |
4 Затем Господь сказал Гедеону: |
5 Гедеон привёл людей вниз, к воде. У воды Господь сказал Гедеону: |
6 И было там триста человек, которые подносили руками воду ко рту и лакали её. Остальные же вставали на колени, чтобы напиться. |
7 Затем Господь сказал Гедеону: |
8 Гедеон отпустил их по домам, а с собой взял триста человек, и они оставили себе всё продовольствие и боевые горны тех, кто ушёл. Мадиамский лагерь находился внизу в долине. |
9 Ночью Господь сказал Гедеону: |
10 Если ты боишься идти туда один, возьми с собой своего слугу Фуру. |
11 |
12 Мадиамитяне, амаликитяне и другие народы, пришедшие с востока, расположились в долине, и было их так много, как саранчи. Их верблюдам не было числа, их было так много, как песчинок на берегу моря. |
13 Гедеон подошёл к вражескому лагерю и услышал разговор: один воин рассказывал другому свой сон. Он говорил: |
14 Его друг знал значение снов, поэтому он сказал: |
15 Услышав о сне и о его толковании, Гедеон поклонился Господу, возвратился в израильский лагерь и сказал: |
16 Он разделил триста человек на три группы и дал в руки каждому воину трубу и пустой кувшин. В каждом кувшине горел факел. |
17 Он сказал им: |
18 Окружите лагерь и, когда я со своими людьми начну трубить в трубы, тоже начинайте трубить и кричите: „За Господа и за Гедеона!”» |
19 |
20 все три отряда затрубили в трубы и разбили кувшины. Люди в левой руке держали факелы, а в правой руке — трубы. Они трубили в трубы и кричали: |
21 Люди Гедеона стояли на своих местах, в лагере же мадиамитяне стали кричать и обратились в бегство. |
22 Когда триста воинов Гедеона затрубили в свои трубы, Господь обратил мадиамитян друг против друга, и они стали убивать друг друга своими же мечами, и бежали до Беф-Шитты возле города Царера, до границы Авел-Мехолы возле города Табаф. |
23 Затем воины из семей Неффалима, Асира и Манассии были посланы в погоню за мадиамитянами. |
24 Гедеон же разослал послов в гористую местность Ефрема сказать, чтобы они спустились и атаковали мадиамитян с целью взять под свой контроль переправы до Бефвары и реки Иордан до того времени, когда придут туда мадиамитяне. Все ефремляне собрались и взяли под свой контроль реку до самых границ Бефвары. |
25 |
Книга СуддiвРозділ 7 |
1 |
2 І сказав Господь до Гедеона: „Числе́нний той народ, що з тобою, щоб Я дав мідіянітян в його руку, — щоб не запиша́вся надо Мною Ізраїль, говорячи: Рука моя спасла мене. |
3 А тепер поклич до ушей люду, говорячи: Хто боїться й тремтить, нехай ве́рнеться й віді́йде від гори Ґілеа́д“. І верну́лося з народу двадцять і дві тисячі, а десять тисяч позоста́лось. |
4 І сказав Господь до Гедеона: „Ще числе́нний цей народ. Зведи їх до води, і Я там переберу́ його тобі. І буде, як Я скажу́ тобі: Цей пі́де з тобою, — той пі́де з тобою, а кожен, що скажу́ тобі: Цей не пі́де з тобою, той не пі́де“. |
5 І привів він народ до води. І сказав Господь до Гедеона: „Кожен, хто буде хле́птати воду язиком своїм, як хле́пче пес, поставиш його окремо. А кожен, хто припаде́ на коліна свої, щоб пити, — поставиш його окремо“. |
6 І було число тих, що хле́птали, носячи рукою своєю до уст своїх, три сотні чоловіка, а вся решта народу припали на коліна свої, щоб пити во́ду. |
7 І сказав Господь до Гедеона: „Трьома́ сотнями мужів, що хле́птали, спасу тебе, і дам мідіяні́тян у твою руку, а ввесь наро́д пі́де кожен на своє місце“. |
8 І взяли́ вони в свою руку пожи́ву народу та свої су́рми, а всіх інших ізра́їльтян він відпустив, кожного до наме́ту свого́, а три сотні мужа затримав. А мідіяні́тянський та́бір був під ним у долині. |
9 |
10 А якщо ти боїшся зійти, зійди ти та Пура, твій слуга, до табо́ру. |
11 І почуєш, що́ вони говорять, а потім змі́цняться твої ру́ки, і ти зі́йдеш до табо́ру“. І зійшов він та Пура, слуга його, до кра́ю озброєних у табо́рі. |
12 А мідіяні́тяни й амалики́тяни та всі сини Кедему лежали в долині, як сарана́, щодо числе́нности. А верблю́дам їх нема числа, — як пісок на бе́резі моря, щодо числе́нности. |
13 І прийшов Гедео́н, аж ось один оповідає другові своєму сон. І він казав: „Оце снився мені сон, а ото бухане́ць ячмі́нного хліба ко́титься в мідіяні́тянському табо́рі. І докоти́вся він аж до наме́ту, та й ударив його, а той упав, і переверну́в його догори́, і намет той бу́хнув“. |
14 І відповів його друг та й сказав: „Це ніщо інше, як меч Гедеона, Йоашового сина, мужа Ізраїльського, — Бог дав у його руку мідіяні́тян та ввесь та́бір“. |
15 І сталося, як Гедеон почув оповіда́ння про той сон та розга́дку його, то вклонився, і вернувся до Ізраїлевого табо́ру та й сказав: „Уставайте, бо Господь дав у вашу руку мідіяні́тянський та́бір!“ |
16 І поділив він три сотні тих мужів на три відділи, і дав у руку їх усіх су́рми, і порожні гле́ки, та смолоски́пи до сере́дини тих гле́ків. |
17 І сказав він до них: „Що́ будете бачити від мене, то й ви так зробите. А ось я піду́ до кра́ю табо́ру, і буде, — я́к я зроблю́, так зробите й ви. |
18 І засурмлю́ в сурму́ я та всі, що зо мною, то засурмите́ в су́рми й ви навколо всього табо́ру, та й скажете: меч за Господа та за Гедеона!“ |
19 І прийшов Гедеон та сотня мужів, що з ним, до кра́ю табо́ру, на початку середньої сторо́жі, коли тільки но поставили сторо́жу. І засурми́ли вони в су́рми, і побили гле́ки, що в їхніх руках. |
20 І засурми́ли три відділи в су́рми, і поторо́щили гле́ки, і тримали рукою своєї ліви́ці смолоски́па, а рукою своєї прави́ці — су́рми, щоб сурми́ти. І кричали вони: „Меч за Господа та за Гедеона!“ |
21 І стояли кожен на своїм місці навко́ло табо́ру, а ввесь та́бір бігав, і вони кричали й утікали. |
22 І засурми́ли три сотні су́рем, а Господь обернув меча одного на о́дного та на ввесь та́бір. І та́бір побіг аж до Бет-Гашшітта до Церери, аж до Сефат-Авел-Мехоли при Таббаті. |
23 І були скликані ізра́їльтяни з Нефтали́му, і з Асиру, і з усього Манасі́ї, — і вони гналися за мідіяні́тянами. |
24 А по всіх Єфремових гора́х Гедеон послав послів, говорячи: „Зійдіть навпере́йми мідіяні́тян, і заступіть їм воду аж до Бет-Бари та Йорда́н“. І скликали всіх Єфремових людей, та й заступили воду аж до Бет-Бари та Йорда́н. |
25 І вони захопи́ли двох мідіяні́тянських князі́в: Орева та Зеева, і вбили Орева в Цур-Ореві, а Зеева вбили в Екев-Зееві. І гналися за мідіянітянами, а го́лови Орева та Зеева перене́сли до Гедеона на той бік Йорда́ну. |
Книга СудейГлава 7 |
Книга СуддiвРозділ 7 |
1 |
1 |
2 И сказал Господь Гедеону: |
2 І сказав Господь до Гедеона: „Числе́нний той народ, що з тобою, щоб Я дав мідіянітян в його руку, — щоб не запиша́вся надо Мною Ізраїль, говорячи: Рука моя спасла мене. |
3 Итак, объяви своим людям, что тот, кто боится, может вернуться домой с горы Галаад». |
3 А тепер поклич до ушей люду, говорячи: Хто боїться й тремтить, нехай ве́рнеться й віді́йде від гори Ґілеа́д“. І верну́лося з народу двадцять і дві тисячі, а десять тисяч позоста́лось. |
4 Затем Господь сказал Гедеону: |
4 І сказав Господь до Гедеона: „Ще числе́нний цей народ. Зведи їх до води, і Я там переберу́ його тобі. І буде, як Я скажу́ тобі: Цей пі́де з тобою, — той пі́де з тобою, а кожен, що скажу́ тобі: Цей не пі́де з тобою, той не пі́де“. |
5 Гедеон привёл людей вниз, к воде. У воды Господь сказал Гедеону: |
5 І привів він народ до води. І сказав Господь до Гедеона: „Кожен, хто буде хле́птати воду язиком своїм, як хле́пче пес, поставиш його окремо. А кожен, хто припаде́ на коліна свої, щоб пити, — поставиш його окремо“. |
6 И было там триста человек, которые подносили руками воду ко рту и лакали её. Остальные же вставали на колени, чтобы напиться. |
6 І було число тих, що хле́птали, носячи рукою своєю до уст своїх, три сотні чоловіка, а вся решта народу припали на коліна свої, щоб пити во́ду. |
7 Затем Господь сказал Гедеону: |
7 І сказав Господь до Гедеона: „Трьома́ сотнями мужів, що хле́птали, спасу тебе, і дам мідіяні́тян у твою руку, а ввесь наро́д пі́де кожен на своє місце“. |
8 Гедеон отпустил их по домам, а с собой взял триста человек, и они оставили себе всё продовольствие и боевые горны тех, кто ушёл. Мадиамский лагерь находился внизу в долине. |
8 І взяли́ вони в свою руку пожи́ву народу та свої су́рми, а всіх інших ізра́їльтян він відпустив, кожного до наме́ту свого́, а три сотні мужа затримав. А мідіяні́тянський та́бір був під ним у долині. |
9 Ночью Господь сказал Гедеону: |
9 |
10 Если ты боишься идти туда один, возьми с собой своего слугу Фуру. |
10 А якщо ти боїшся зійти, зійди ти та Пура, твій слуга, до табо́ру. |
11 |
11 І почуєш, що́ вони говорять, а потім змі́цняться твої ру́ки, і ти зі́йдеш до табо́ру“. І зійшов він та Пура, слуга його, до кра́ю озброєних у табо́рі. |
12 Мадиамитяне, амаликитяне и другие народы, пришедшие с востока, расположились в долине, и было их так много, как саранчи. Их верблюдам не было числа, их было так много, как песчинок на берегу моря. |
12 А мідіяні́тяни й амалики́тяни та всі сини Кедему лежали в долині, як сарана́, щодо числе́нности. А верблю́дам їх нема числа, — як пісок на бе́резі моря, щодо числе́нности. |
13 Гедеон подошёл к вражескому лагерю и услышал разговор: один воин рассказывал другому свой сон. Он говорил: |
13 І прийшов Гедео́н, аж ось один оповідає другові своєму сон. І він казав: „Оце снився мені сон, а ото бухане́ць ячмі́нного хліба ко́титься в мідіяні́тянському табо́рі. І докоти́вся він аж до наме́ту, та й ударив його, а той упав, і переверну́в його догори́, і намет той бу́хнув“. |
14 Его друг знал значение снов, поэтому он сказал: |
14 І відповів його друг та й сказав: „Це ніщо інше, як меч Гедеона, Йоашового сина, мужа Ізраїльського, — Бог дав у його руку мідіяні́тян та ввесь та́бір“. |
15 Услышав о сне и о его толковании, Гедеон поклонился Господу, возвратился в израильский лагерь и сказал: |
15 І сталося, як Гедеон почув оповіда́ння про той сон та розга́дку його, то вклонився, і вернувся до Ізраїлевого табо́ру та й сказав: „Уставайте, бо Господь дав у вашу руку мідіяні́тянський та́бір!“ |
16 Он разделил триста человек на три группы и дал в руки каждому воину трубу и пустой кувшин. В каждом кувшине горел факел. |
16 І поділив він три сотні тих мужів на три відділи, і дав у руку їх усіх су́рми, і порожні гле́ки, та смолоски́пи до сере́дини тих гле́ків. |
17 Он сказал им: |
17 І сказав він до них: „Що́ будете бачити від мене, то й ви так зробите. А ось я піду́ до кра́ю табо́ру, і буде, — я́к я зроблю́, так зробите й ви. |
18 Окружите лагерь и, когда я со своими людьми начну трубить в трубы, тоже начинайте трубить и кричите: „За Господа и за Гедеона!”» |
18 І засурмлю́ в сурму́ я та всі, що зо мною, то засурмите́ в су́рми й ви навколо всього табо́ру, та й скажете: меч за Господа та за Гедеона!“ |
19 |
19 І прийшов Гедеон та сотня мужів, що з ним, до кра́ю табо́ру, на початку середньої сторо́жі, коли тільки но поставили сторо́жу. І засурми́ли вони в су́рми, і побили гле́ки, що в їхніх руках. |
20 все три отряда затрубили в трубы и разбили кувшины. Люди в левой руке держали факелы, а в правой руке — трубы. Они трубили в трубы и кричали: |
20 І засурми́ли три відділи в су́рми, і поторо́щили гле́ки, і тримали рукою своєї ліви́ці смолоски́па, а рукою своєї прави́ці — су́рми, щоб сурми́ти. І кричали вони: „Меч за Господа та за Гедеона!“ |
21 Люди Гедеона стояли на своих местах, в лагере же мадиамитяне стали кричать и обратились в бегство. |
21 І стояли кожен на своїм місці навко́ло табо́ру, а ввесь та́бір бігав, і вони кричали й утікали. |
22 Когда триста воинов Гедеона затрубили в свои трубы, Господь обратил мадиамитян друг против друга, и они стали убивать друг друга своими же мечами, и бежали до Беф-Шитты возле города Царера, до границы Авел-Мехолы возле города Табаф. |
22 І засурми́ли три сотні су́рем, а Господь обернув меча одного на о́дного та на ввесь та́бір. І та́бір побіг аж до Бет-Гашшітта до Церери, аж до Сефат-Авел-Мехоли при Таббаті. |
23 Затем воины из семей Неффалима, Асира и Манассии были посланы в погоню за мадиамитянами. |
23 І були скликані ізра́їльтяни з Нефтали́му, і з Асиру, і з усього Манасі́ї, — і вони гналися за мідіяні́тянами. |
24 Гедеон же разослал послов в гористую местность Ефрема сказать, чтобы они спустились и атаковали мадиамитян с целью взять под свой контроль переправы до Бефвары и реки Иордан до того времени, когда придут туда мадиамитяне. Все ефремляне собрались и взяли под свой контроль реку до самых границ Бефвары. |
24 А по всіх Єфремових гора́х Гедеон послав послів, говорячи: „Зійдіть навпере́йми мідіяні́тян, і заступіть їм воду аж до Бет-Бари та Йорда́н“. І скликали всіх Єфремових людей, та й заступили воду аж до Бет-Бари та Йорда́н. |
25 |
25 І вони захопи́ли двох мідіяні́тянських князі́в: Орева та Зеева, і вбили Орева в Цур-Ореві, а Зеева вбили в Екев-Зееві. І гналися за мідіянітянами, а го́лови Орева та Зеева перене́сли до Гедеона на той бік Йорда́ну. |