Библия - Обещанное Восстановление

Притчи Соломона

Глава 7

1 Сын мой, храни мои слова и повеления мои береги.

2 Соблюдай мои повеления — и будешь жить; храни мое наставление, как зеницу ока твоего.

3 На пальцы его навяжи, напиши на дощечке сердца.

4 Скажи мудрости: «Ты сестра мне» — и назови разум своим близким родственником.

5 Они сохранят тебя от чужой жены, от жены другого с ее обольщающими словами.

6 В доме моем я смотрел в окно сквозь решетку оконную.

7 Я увидел среди простаков, заметил среди молодых людей неразумного юношу.

8 Проходил он по улице рядом с ее углом, путь держа к ее дому,

9 в сумерки, когда вечерело, и ложилась ночная тьма.

10 И навстречу ему вышла женщина, как блудница одетая, с сердцем коварным.

11 (Шумна она и упряма, ноги ее не задерживаются дома —

12 то на улице, то на площадях, то на каждом углу ждет в засаде.)

13 Она схватила его, поцеловала и сказала с бесстыдным лицом:

14 «Жертвы примирения у меня : я обеты свои сегодня исполнила.

15 Вот я и вышла тебе навстречу; я искала тебя и теперь нашла!

16 Я покрыла мою постель разноцветными тканями из Египта.

17 Надушила я ложе мое миррой, алоэ и корицей.

18 Пойдем, до утра упьемся любовью, натешимся ласками!

19 Мужа нет дома — он отправился в долгий путь.

20 Он взял с собой кошелек с серебром — не вернется до дня полнолуния».

21 Множеством убедительных слов она его увлекла, соблазнила его льстивой своей речью.

22 И он тотчас за ней пошел, как вол, что идет на убой, как олень, что к силкам несется,

23 пока печень ему не пронзит стрела. Он как птица, что в сеть стремится и не знает, что там ей — смерть.

24 Итак, сыновья, послушайте меня, внимайте моим словам.

25 Не давай сердцу свернуть на пути ее, не блуждай по ее тропам.

26 Потому что многих повергла она сраженными; многочисленны ее жертвы.

27 Дом ее — путь в мир мертвых, уводящий в покои смерти.

Приповiстi

Розділ 7

1 Сину мій, бережи ти слова́ мої, мої ж заповіді заховай при собі,

2 бережи мої заповіді — та й живи, а наука моя — немов в о́чах твоїх та зіни́ця,

3 прив'яжи їх на па́льцях своїх, напиши на табли́ці тій серця свого!

4 На мудрість скажи: „Ти сестра моя!“ а розум назви: „Мій дові́рений!“

5 щоб тебе стерегти́ від блудни́ці, від чужи́нки, що мовить м'яке́нькі слова́.

6 Бо я визира́в був в вікно свого дому, через ґрати мого вікна́,

7 і приглядавсь до неві́ж, розглядався між мо́лоддю. І юна́к ось, позба́влений розуму,

8 прохо́див по ринку при розі його, і ступив по дорозі до дому її,

9 коли вітере́ць повівав був увечорі дня, у те́мряві ночі та мо́року.

10 Аж ось жінка в убра́нні блудни́ці назу́стріч йому́, із серцем підсту́пним,

11 галасли́ва та непогамо́вана, її но́ги у домі своїм не бувають:

12 раз на вулиці, раз на майда́нах, і при кожному ро́зі чату́є вона.

13 І вхопи́ла вона його міцно та й поцілувала його, безсоро́мним зробила обличчя своє та й сказала йому:

14 „У мене тепер мирні жертви, — ви́повнила я сьогодні обі́ти свої!

15 Тому́ то я вийшла назу́стріч тобі, пошукати обличчя твого́, — і знайшла я тебе!

16 Килима́ми я ви́стелила своє ло́же, — ткани́нами різних кольо́рів з єгипетського полотна́,

17 посте́лю свою я поси́пала ми́ррою, ало́єм та цинамо́ном.

18 Ходи ж, аж до ра́нку впива́тися будем коха́нням, любов'ю наті́шимось ми!

19 Бо вдома нема чоловіка, — пішов у далеку дорогу:

20 вузлик срібла́ він узяв в свою руку, — хіба́ на день по́вні пове́рне до дому свого“.

21 Прихили́ла його велемо́вством своїм, обле́сливістю своїх губ його зва́била, —

22 він ра́птом за нею пішов, немов віл, до зарі́зу прова́джений, і немов пес, що ведуть його на ланцюгу́ до ув'я́знення,

23 як той птах, поспішає до сі́тки, і не знає, що це на життя його па́стка...

24 А тепер, мої діти, мене ви послу́хайте, і на слова́ моїх уст уважа́йте:

25 Хай не збо́чує серце твоє на дороги її, не блукай ти стежка́ми її,

26 бо вона багатьох уже тру́пами ки́нула, і числе́нні всі, нею заби́ті!

27 Її дім — до шео́лу доро́ги, що провадять до смертних кімна́т.

Притчи Соломона Глава 7	Приповiстi Розділ 7
1 Сын мой, храни мои слова и повеления мои береги.	1 Сину мій, бережи ти слова́ мої, мої ж заповіді заховай при собі,
2 Соблюдай мои повеления — и будешь жить; храни мое наставление, как зеницу ока твоего.	2 бережи мої заповіді — та й живи, а наука моя — немов в о́чах твоїх та зіни́ця,
3 На пальцы его навяжи, напиши на дощечке сердца.	3 прив'яжи їх на па́льцях своїх, напиши на табли́ці тій серця свого!
4 Скажи мудрости: «Ты сестра мне» — и назови разум своим близким родственником.	4 На мудрість скажи: „Ти сестра моя!“ а розум назви: „Мій дові́рений!“
5 Они сохранят тебя от чужой жены, от жены другого с ее обольщающими словами.	5 щоб тебе стерегти́ від блудни́ці, від чужи́нки, що мовить м'яке́нькі слова́.
6 В доме моем я смотрел в окно сквозь решетку оконную.	6 Бо я визира́в був в вікно свого дому, через ґрати мого вікна́,
7 Я увидел среди простаков, заметил среди молодых людей неразумного юношу.	7 і приглядавсь до неві́ж, розглядався між мо́лоддю. І юна́к ось, позба́влений розуму,
8 Проходил он по улице рядом с ее углом, путь держа к ее дому,	8 прохо́див по ринку при розі його, і ступив по дорозі до дому її,
9 в сумерки, когда вечерело, и ложилась ночная тьма.	9 коли вітере́ць повівав був увечорі дня, у те́мряві ночі та мо́року.
10 И навстречу ему вышла женщина, как блудница одетая, с сердцем коварным.	10 Аж ось жінка в убра́нні блудни́ці назу́стріч йому́, із серцем підсту́пним,
11 (Шумна она и упряма, ноги ее не задерживаются дома —	11 галасли́ва та непогамо́вана, її но́ги у домі своїм не бувають:
12 то на улице, то на площадях, то на каждом углу ждет в засаде.)	12 раз на вулиці, раз на майда́нах, і при кожному ро́зі чату́є вона.
13 Она схватила его, поцеловала и сказала с бесстыдным лицом:	13 І вхопи́ла вона його міцно та й поцілувала його, безсоро́мним зробила обличчя своє та й сказала йому:
14 «Жертвы примирения у меня : я обеты свои сегодня исполнила.	14 „У мене тепер мирні жертви, — ви́повнила я сьогодні обі́ти свої!
15 Вот я и вышла тебе навстречу; я искала тебя и теперь нашла!	15 Тому́ то я вийшла назу́стріч тобі, пошукати обличчя твого́, — і знайшла я тебе!
16 Я покрыла мою постель разноцветными тканями из Египта.	16 Килима́ми я ви́стелила своє ло́же, — ткани́нами різних кольо́рів з єгипетського полотна́,
17 Надушила я ложе мое миррой, алоэ и корицей.	17 посте́лю свою я поси́пала ми́ррою, ало́єм та цинамо́ном.
18 Пойдем, до утра упьемся любовью, натешимся ласками!	18 Ходи ж, аж до ра́нку впива́тися будем коха́нням, любов'ю наті́шимось ми!
19 Мужа нет дома — он отправился в долгий путь.	19 Бо вдома нема чоловіка, — пішов у далеку дорогу:
20 Он взял с собой кошелек с серебром — не вернется до дня полнолуния».	20 вузлик срібла́ він узяв в свою руку, — хіба́ на день по́вні пове́рне до дому свого“.
21 Множеством убедительных слов она его увлекла, соблазнила его льстивой своей речью.	21 Прихили́ла його велемо́вством своїм, обле́сливістю своїх губ його зва́била, —
22 И он тотчас за ней пошел, как вол, что идет на убой, как олень, что к силкам несется,	22 він ра́птом за нею пішов, немов віл, до зарі́зу прова́джений, і немов пес, що ведуть його на ланцюгу́ до ув'я́знення,
23 пока печень ему не пронзит стрела. Он как птица, что в сеть стремится и не знает, что там ей — смерть.	23 як той птах, поспішає до сі́тки, і не знає, що це на життя його па́стка...
24 Итак, сыновья, послушайте меня, внимайте моим словам.	24 А тепер, мої діти, мене ви послу́хайте, і на слова́ моїх уст уважа́йте:
25 Не давай сердцу свернуть на пути ее, не блуждай по ее тропам.	25 Хай не збо́чує серце твоє на дороги її, не блукай ти стежка́ми її,
26 Потому что многих повергла она сраженными; многочисленны ее жертвы.	26 бо вона багатьох уже тру́пами ки́нула, і числе́нні всі, нею заби́ті!
27 Дом ее — путь в мир мертвых, уводящий в покои смерти.	27 Її дім — до шео́лу доро́ги, що провадять до смертних кімна́т.

⚡ 1.0x

Ветхий
завет

Новый
завет

Притчи Соломона

Глава 7

Приповiстi

Розділ 7

Притчи Соломона

Глава 7

Приповiстi

Розділ 7

Ветхий завет

Новый завет

Притчи Соломона

Глава 7

Приповiстi

Розділ 7

Притчи Соломона

Глава 7

Приповiстi

Розділ 7

Ветхий
завет

Новый
завет