Книга пророка Исаии

Глава 65

1 — Я открылся тем, кто не спрашивал Меня; Я найден теми, кто не искал Меня. Народу, не призывавшему Мое имя, Я сказал: «Я здесь, Я здесь».

2 Весь день Я простирал руки Мои к народу упрямому, что ходит путями недобрыми, по собственным умыслам —

3 к народу, что постоянно оскорбляет Меня прямо в лицо, принося жертвы в садах и возжигая благовония на кирпичных жертвенниках ;

4 что сидит в гробницах и ночи проводит в тайных местах; что ест свинину и держит в горшках похлебку из нечистого мяса ;

5 что говорит: «Держись подальше, не приближайся ко мне; я для тебя слишком свят». Они — как дым для Моих ноздрей, огонь, что горит весь день.

6 Вот что написано предо Мной: не смолчу, но воздам сполна, сполна Я воздам им

7 и за ваши грехи, и за грехи ваших отцов, — говорит Господь. — Так как они возжигали благовония на горах и оскорбляли Меня на холмах, Я отмерю им полную плату за прежние их дела.

8 Так говорит Господь: — Когда в виноградной грозди еще остается сок, тогда говорят: «Не губи ее, в ней еще есть польза», так поступлю и Я ради Моих слуг: всех Я не погублю.

9 Я произведу потомков от Иакова, и от Иуды — тех, кто будет владеть Моими горами; унаследует их Мой избранный народ, будут там жить Мои слуги.

10 Шарон станет пастбищем для овец, а долина Ахор — местом отдыха для волов народа Моего, который Меня взыскал.

11 Но вас, оставляющих Господа, забывающих Мою святую гору, накрывающих стол для Гада, божества удачи, наполняющих приправленным вином чаши для Мени, божества судьбы, —

12 вас обреку Я мечу; все вы пойдете на бойню, потому что Я звал, а вы не отвечали, Я говорил, а вы не слушали. Вы творили зло у Меня на глазах и предпочли то, что Мне неугодно.

13 Поэтому так говорит Владыка Господь: — Слуги Мои будут есть, а вы будете голодать; слуги Мои будут пить, а вы будете жаждать;

14 слуги Мои будут радоваться, а вы будете постыжены; слуги Мои будут петь от радости в сердце, а вы будете кричать от сердечных мук и стенать от сокрушения духа.

15 Имя свое вы оставите Моим избранным, чтобы те использовали его как проклятие; Владыка Господь предаст вас смерти, но слугам Своим даст Он другое имя.

16 Всякий в стране, призывающий благословение на себя, Богом истины будет благословляться; всякий в стране, приносящий клятву, Богом истины будет клясться. Прежние горести позабудутся и скроются с Моих глаз.

17 — Вот, Я творю новое небо и новую землю; не пребудет в памяти прежнее и на ум не придет.

18 Радуйтесь же и ликуйте вовеки о том, что Я творю! Я сделаю Иерусалим местом ликования, а народ его наполню радостью!

19 Сам Я возликую об Иерусалиме и возрадуюсь о Моем народе. Звуков плача и вопля не будет в нем больше слышно.

20 Никогда больше в нем не будет младенца, что жил бы лишь несколько дней, или старца, что не проживал бы свой век целиком; тот, кто умрет столетним, будет считаться юношей, а кто не достигнет ста лет, будет считаться проклятым.

21 Они будут строить дома и жить в них, сажать виноградники и есть их плоды.

22 Не будут они больше строить дома, чтобы жил в них другой, не будут более сажать, чтобы другой ел. Потому что дни Моего народа сравняются с днями дерева: избранные Мои будут наслаждаться плодами своего труда.

23 Они не будут трудиться напрасно и рожать детей на беду; они будут народом, благословенным Господом — они и с ними их потомки.

24 Прежде чем воззовут они, Я отвечу; пока еще будут говорить, Я услышу.

25 Волк и ягненок будут кормиться вместе, и лев, как вол, будет есть сено, а для змеи пыль будет пищей. Не будут ни вредить, ни разрушать на всей святой горе Моей, — говорит Господь.

Iсая

Розділ 65

1 Я прихиля́вся до тих, що Мене не пита́ли, Я зна́йдений тими, що Мене не шукали. Я казав: „Оце Я, оце Я!“ до наро́ду, що Йме́нням Моїм не був зва́ний.

2 Я ввесь день простяга́в Свої руки до люду запе́клого, що він, за своїми думка́ми, доро́гою ходить недоброю,

3 до наро́ду, що в очі Мене прогнівля́є пості́йно, що жертви прино́сить в садка́х та що па́лить кадило на це́глах,

4 що сидить у гроба́х та ночує по я́мах, їсть свини́ну, і в їхньому по́суді — ю́шка нечиста,

5 що говорить: „Спини́сь, не зближа́йся до ме́не, бо святий я для тебе!“ Оце дим в Моїй ні́здрі, огонь, що палає ввесь день!

6 Ось напи́сане перед обличчям Моїм: Я не буду мовча́ти, але відплачу́, і надолу́жу на їхньому ло́ні!

7 Укупі пере́ступи ваші й пере́ступи ваших батькі́в, — говорить Госпо́дь, — що кади́ли на го́рах і на взгі́р'ях Мене зневажа́ли, — і запла́ту їм ви́міряю Я найпе́рше до їхнього ло́ня!

8 Так говорить Господь: Коли в гро́ні знахо́диться сік виногра́дний, і хтось ска́же: „Не псуй ти його, бо благослове́ння у ньо́му“, — отак Я зроблю́ ради рабів Своїх, щоб усього не ни́щити!

9 І насіння Я ви́веду з Якова, а з Юди — спадкоє́мця гір Моїх, і вибра́нці Мої одіди́чать її, і раби Мої жи́тимуть там.

10 І стане Шаро́н пасови́ськом ота́ри, а долина Ахо́р за ліжни́цю худо́би великої, для наро́ду Мого, що шукали Мене.

11 А ви, що Господа кидаєте, забуваєте го́ру святу Мою, що ставите Ґаду трапе́зу, а для Ме́ні випо́внюєте жертву литу,

12 то вас відрахо́вую Я для меча́, й на коліна впаде́те ви всі на зарі́з, бо кликав Я вас, та ви відповіді не дали́, говорив був, але́ ви не чули й робили лихе́ в Моїх о́чах, і чого́ не хотів, вибира́ли собі!

13 Тому Господь Бог каже так: Ось будуть раби Мої їсти, а ви бу́дете голодува́ти, ось будуть раби Мої пити, а ви будете спра́гнені, ось будуть раби Мої радіти, а ви посоро́млені бу́дете.

14 Ось раби Мої будуть співати від радости серця свого, ви ж крича́тимете від серде́чного бо́лю, і від скру́шення духа заво́дити бу́дете.

15 І ви своє йме́ння дасте́ на прокля́ття вибра́нцям Моїм, — і Господь Бог тебе вб'є, а рабам Своїм дасть інше йме́ння,

16 так що хто на землі благосло́влений бу́де, буде поблагосло́влений він вірним Богом, а хто на землі присяга́є, вірним Богом прися́гне, бо забу́дуться у́тиски давні і захо́вані будуть вони від оче́й Моїх!

17 Бо ось Я створю́ нове небо та зе́млю нову́, і не згада́ються ре́чі коли́шні, і не при́йдуть на серце!

18 Тож навіки радійте та ті́штеся тим, що творю́ Я, бо ось Я створю́ Єрусалима на радість, а наро́да його — на весе́лість!

19 І бу́ду Я Єрусалимом раді́ти, і втіша́тися буду наро́дом Своїм, — і не почу́ється в ньому вже голос плачу́ й голос зо́йку!

20 З цього ча́су не буде вже ю́ного днями й старо́го, який своїх днів не попо́внить, бо сторо́кий помре́ як юна́к, а грішник і в віці ста літ буде про́клятий!

21 І доми́ побуду́ють, і ме́шкати будуть, і заса́дять вони виноградники, і будуть їхній плід спожива́ти.

22 Не бу́дуть вони будува́ти, щоб інший сидів, не будуть сади́ти, щоб інший спожи́в, дні бо наро́ду Мого — як дні де́рева, і вибра́нці Мої зужива́тимуть чин Своїх рук!

23 Не будуть вони працювати нада́рмо, і не будуть роди́ти на страх, вони бо насі́ння, благосло́влене Господом, і наща́дки їхні з ними.

24 І ста́неться, поки покли́чуть, то Я відпові́м, — вони будуть іще говорити, а Я вже почу́ю!

25 Вовк та вівця́ будуть па́стися ра́зом, і лев буде їсти солому, немов та худо́ба, а га́дові хлібом його буде по́рох! Вони не чини́тимуть зла й вигубля́ти не будуть на всій святій Моїй горі, говорить Госпо́дь.

Книга пророка Исаии

Глава 65

Iсая

Розділ 65

1 — Я открылся тем, кто не спрашивал Меня; Я найден теми, кто не искал Меня. Народу, не призывавшему Мое имя, Я сказал: «Я здесь, Я здесь».

1 Я прихиля́вся до тих, що Мене не пита́ли, Я зна́йдений тими, що Мене не шукали. Я казав: „Оце Я, оце Я!“ до наро́ду, що Йме́нням Моїм не був зва́ний.

2 Весь день Я простирал руки Мои к народу упрямому, что ходит путями недобрыми, по собственным умыслам —

2 Я ввесь день простяга́в Свої руки до люду запе́клого, що він, за своїми думка́ми, доро́гою ходить недоброю,

3 к народу, что постоянно оскорбляет Меня прямо в лицо, принося жертвы в садах и возжигая благовония на кирпичных жертвенниках ;

3 до наро́ду, що в очі Мене прогнівля́є пості́йно, що жертви прино́сить в садка́х та що па́лить кадило на це́глах,

4 что сидит в гробницах и ночи проводит в тайных местах; что ест свинину и держит в горшках похлебку из нечистого мяса ;

4 що сидить у гроба́х та ночує по я́мах, їсть свини́ну, і в їхньому по́суді — ю́шка нечиста,

5 что говорит: «Держись подальше, не приближайся ко мне; я для тебя слишком свят». Они — как дым для Моих ноздрей, огонь, что горит весь день.

5 що говорить: „Спини́сь, не зближа́йся до ме́не, бо святий я для тебе!“ Оце дим в Моїй ні́здрі, огонь, що палає ввесь день!

6 Вот что написано предо Мной: не смолчу, но воздам сполна, сполна Я воздам им

6 Ось напи́сане перед обличчям Моїм: Я не буду мовча́ти, але відплачу́, і надолу́жу на їхньому ло́ні!

7 и за ваши грехи, и за грехи ваших отцов, — говорит Господь. — Так как они возжигали благовония на горах и оскорбляли Меня на холмах, Я отмерю им полную плату за прежние их дела.

7 Укупі пере́ступи ваші й пере́ступи ваших батькі́в, — говорить Госпо́дь, — що кади́ли на го́рах і на взгі́р'ях Мене зневажа́ли, — і запла́ту їм ви́міряю Я найпе́рше до їхнього ло́ня!

8 Так говорит Господь: — Когда в виноградной грозди еще остается сок, тогда говорят: «Не губи ее, в ней еще есть польза», так поступлю и Я ради Моих слуг: всех Я не погублю.

8 Так говорить Господь: Коли в гро́ні знахо́диться сік виногра́дний, і хтось ска́же: „Не псуй ти його, бо благослове́ння у ньо́му“, — отак Я зроблю́ ради рабів Своїх, щоб усього не ни́щити!

9 Я произведу потомков от Иакова, и от Иуды — тех, кто будет владеть Моими горами; унаследует их Мой избранный народ, будут там жить Мои слуги.

9 І насіння Я ви́веду з Якова, а з Юди — спадкоє́мця гір Моїх, і вибра́нці Мої одіди́чать її, і раби Мої жи́тимуть там.

10 Шарон станет пастбищем для овец, а долина Ахор — местом отдыха для волов народа Моего, который Меня взыскал.

10 І стане Шаро́н пасови́ськом ота́ри, а долина Ахо́р за ліжни́цю худо́би великої, для наро́ду Мого, що шукали Мене.

11 Но вас, оставляющих Господа, забывающих Мою святую гору, накрывающих стол для Гада, божества удачи, наполняющих приправленным вином чаши для Мени, божества судьбы, —

11 А ви, що Господа кидаєте, забуваєте го́ру святу Мою, що ставите Ґаду трапе́зу, а для Ме́ні випо́внюєте жертву литу,

12 вас обреку Я мечу; все вы пойдете на бойню, потому что Я звал, а вы не отвечали, Я говорил, а вы не слушали. Вы творили зло у Меня на глазах и предпочли то, что Мне неугодно.

12 то вас відрахо́вую Я для меча́, й на коліна впаде́те ви всі на зарі́з, бо кликав Я вас, та ви відповіді не дали́, говорив був, але́ ви не чули й робили лихе́ в Моїх о́чах, і чого́ не хотів, вибира́ли собі!

13 Поэтому так говорит Владыка Господь: — Слуги Мои будут есть, а вы будете голодать; слуги Мои будут пить, а вы будете жаждать;

13 Тому Господь Бог каже так: Ось будуть раби Мої їсти, а ви бу́дете голодува́ти, ось будуть раби Мої пити, а ви будете спра́гнені, ось будуть раби Мої радіти, а ви посоро́млені бу́дете.

14 слуги Мои будут радоваться, а вы будете постыжены; слуги Мои будут петь от радости в сердце, а вы будете кричать от сердечных мук и стенать от сокрушения духа.

14 Ось раби Мої будуть співати від радости серця свого, ви ж крича́тимете від серде́чного бо́лю, і від скру́шення духа заво́дити бу́дете.

15 Имя свое вы оставите Моим избранным, чтобы те использовали его как проклятие; Владыка Господь предаст вас смерти, но слугам Своим даст Он другое имя.

15 І ви своє йме́ння дасте́ на прокля́ття вибра́нцям Моїм, — і Господь Бог тебе вб'є, а рабам Своїм дасть інше йме́ння,

16 Всякий в стране, призывающий благословение на себя, Богом истины будет благословляться; всякий в стране, приносящий клятву, Богом истины будет клясться. Прежние горести позабудутся и скроются с Моих глаз.

16 так що хто на землі благосло́влений бу́де, буде поблагосло́влений він вірним Богом, а хто на землі присяга́є, вірним Богом прися́гне, бо забу́дуться у́тиски давні і захо́вані будуть вони від оче́й Моїх!

17 — Вот, Я творю новое небо и новую землю; не пребудет в памяти прежнее и на ум не придет.

17 Бо ось Я створю́ нове небо та зе́млю нову́, і не згада́ються ре́чі коли́шні, і не при́йдуть на серце!

18 Радуйтесь же и ликуйте вовеки о том, что Я творю! Я сделаю Иерусалим местом ликования, а народ его наполню радостью!

18 Тож навіки радійте та ті́штеся тим, що творю́ Я, бо ось Я створю́ Єрусалима на радість, а наро́да його — на весе́лість!

19 Сам Я возликую об Иерусалиме и возрадуюсь о Моем народе. Звуков плача и вопля не будет в нем больше слышно.

19 І бу́ду Я Єрусалимом раді́ти, і втіша́тися буду наро́дом Своїм, — і не почу́ється в ньому вже голос плачу́ й голос зо́йку!

20 Никогда больше в нем не будет младенца, что жил бы лишь несколько дней, или старца, что не проживал бы свой век целиком; тот, кто умрет столетним, будет считаться юношей, а кто не достигнет ста лет, будет считаться проклятым.

20 З цього ча́су не буде вже ю́ного днями й старо́го, який своїх днів не попо́внить, бо сторо́кий помре́ як юна́к, а грішник і в віці ста літ буде про́клятий!

21 Они будут строить дома и жить в них, сажать виноградники и есть их плоды.

21 І доми́ побуду́ють, і ме́шкати будуть, і заса́дять вони виноградники, і будуть їхній плід спожива́ти.

22 Не будут они больше строить дома, чтобы жил в них другой, не будут более сажать, чтобы другой ел. Потому что дни Моего народа сравняются с днями дерева: избранные Мои будут наслаждаться плодами своего труда.

22 Не бу́дуть вони будува́ти, щоб інший сидів, не будуть сади́ти, щоб інший спожи́в, дні бо наро́ду Мого — як дні де́рева, і вибра́нці Мої зужива́тимуть чин Своїх рук!

23 Они не будут трудиться напрасно и рожать детей на беду; они будут народом, благословенным Господом — они и с ними их потомки.

23 Не будуть вони працювати нада́рмо, і не будуть роди́ти на страх, вони бо насі́ння, благосло́влене Господом, і наща́дки їхні з ними.

24 Прежде чем воззовут они, Я отвечу; пока еще будут говорить, Я услышу.

24 І ста́неться, поки покли́чуть, то Я відпові́м, — вони будуть іще говорити, а Я вже почу́ю!

25 Волк и ягненок будут кормиться вместе, и лев, как вол, будет есть сено, а для змеи пыль будет пищей. Не будут ни вредить, ни разрушать на всей святой горе Моей, — говорит Господь.

25 Вовк та вівця́ будуть па́стися ра́зом, і лев буде їсти солому, немов та худо́ба, а га́дові хлібом його буде по́рох! Вони не чини́тимуть зла й вигубля́ти не будуть на всій святій Моїй горі, говорить Госпо́дь.

1.0x