Книга пророка Исаии

Глава 28

1 Горе гордому венку пьяниц Ефрема, увядающему цветку славной его красоты, что на вершине плодородной долины, этому городу — гордости сраженных вином.

2 Вот, есть у Владыки тот, кто могуч и крепок. Он — как буря с градом, как разрушительный ветер, словно разлив бурных, прибывающих вод. Он бросит рукой на землю

3 и растопчет ногами венок, которым гордятся пьяницы Ефрема.

4 Увядающий цветок его славной красоты, что на вершине горы над плодородной долиной, будет словно спелый инжир перед сбором урожая: как только кто увидит его, то сразу же возьмет и проглотит.

5 В тот день Господь Сил будет славным венцом, прекрасным венком для уцелевших из Его народа.

6 Будет Он духом правосудия для того, кто сидит в суде, источником силы для тех, кто отражает врага у ворот.

7 Вот кто качается от вина и шатается от хмельного питья: священники и пророки качаются от хмельного питья и одурманены вином; они шатаются от хмельного питья, ошибаются в видениях, спотыкаются, принимая решения.

8 Все столы покрыты мерзкой блевотиной — чистого места нет.

9 — Кого пытается он учить? Кому разъясняет учение? Детям, которых только что отняли от груди, кто еще совсем недавно сосал молоко?

10 Потому что повеление на повеление, повеление на повеление, правило на правило, правило на правило, здесь чуть-чуть, там чуть-чуть.

11 За это через уста чужеземцев и через людей, говорящих на чужом языке, Он будет говорить этому народу,

12 которому Он сказал: «Это место покоя, пусть уставшие отдохнут» и «Это отдых», но они не хотели слушать.

13 И стало у них словом Господним : «Повеление на повеление, правило на правило; здесь чуть-чуть, там чуть-чуть», чтобы им пойти, упасть назад и покалечиться, попасть в западню и быть схваченными.

14 Поэтому слушайте слово Господне, насмешники, вы, кто правит этим народом в Иерусалиме.

15 Вы гордитесь: «Мы вступили в союз со смертью, заключили с миром мертвых договор. Когда будет проноситься разящий бич, он нас не коснется, ведь мы сделали своим убежищем ложь и прикрылись неправдой».

16 Поэтому так говорит Владыка Господь: — Вот, Я кладу на Сионе Камень, испытанный Камень, драгоценный краеугольный Камень, в надежное основание: «Верующий не устрашится».

17 Я сделаю правосудие мерной нитью, а праведность — свинцовым отвесом. Ложь — твое убежище, но град сметет его, и воды затопят твое укрытие.

18 Ваш союз со смертью будет расторгнут, ваш договор с миром мертвых не устоит. Когда будет проноситься разящий бич, вы будете сокрушены.

19 Всякий раз, как пройдет, он будет забирать вас; утро за утром, днем и ночью он будет проноситься. Вникать в эту весть будет кромешным ужасом.

20 Слишком коротка кровать, чтобы вытянуться, одеяло слишком узко, чтобы завернуться в него.

21 Восстанет Господь, как на горе Перацим, поднимется, как в Гаваонской долине, чтобы совершить Свой труд, Свой необычный труд, и совершить Свое действие, Свое удивительное действие.

22 Итак, перестаньте глумиться, чтобы ваши оковы не стали крепче; Владыка, Господь Сил, сказал мне об уничтожении, определенном для всей земли.

23 Внимайте и слушайте голос мой; будьте внимательны, слушайте, что я скажу.

24 Когда наступает время для посева, разве пахарь только пашет? Разве он только бороздит и разрыхляет свою землю?

25 Когда он разровняет ее поверхность, не сеет ли он тмин, не разбрасывает ли укроп? Не сажает ли он рядами пшеницу, ячмень в определенном месте и полбу по краю?

26 Его Бог наставляет его и учит его такому порядку.

27 Не молотят тмин молотильной доской, не катают по укропу молотильных колес ; но тмин выбивают палкой, и укроп — тростью.

28 Зерно для хлеба нужно смолоть, но его не обмолачивают вечно. Лошади катают по нему молотильные колеса, но не растирают его в порошок.

29 Это тоже исходит от Господа Сил, дивного в совете и величественного в мудрости.

Iсая

Розділ 28

1 Горе тобі, Самарії, короні пишно́ти Єфре́млян п'яни́х, квітці зів'ялій краси́ його го́рдости, що лежить на верхі́в'ї долини врожа́йної, від вина поп'яні́лих!

2 Ось поту́жний та сильний у Господа, — мов злива із градом, мов буря руїнна, мов по́відь сильна́, заливна́, його кине на землю із силою!

3 Ногами пото́птана буде корона пишно́ти Єфре́млян п'яни́х,

4 і станеться квітка зів'я́ла краси́ його гордости, що на верхі́в'ї долини врожайної, немов передчасно дозріла та смо́ква, що її як побачить люди́на, ковтає її, як вона ще в долоні його!

5 Стане Господь Саваот того дня за прекрасну корону, і за пишний вінок для останку наро́ду Його,

6 і духом права тому́, хто сидить у суді, і хоробрістю тим, хто до брами пове́ртає бій!

7 І ось ці від вина позбива́лись з дороги, і від п'янко́го напо́ю хитаються: священик і пророк позбива́лись з дороги напо́єм п'янки́м, від вина збаламу́тились, від напо́ю п'янко́го хита́ються, блу́дять вони у видіннях, у постановах своїх спотика́ються.

8 Бо всі столи повні блюво́тою калу, аж місця нема!

9 „Кого буде навчати пізна́ння, і кому́ виясняти об'я́влення буде? Відставлених від молока чи від перс повідлу́чуваних?

10 Бо на заповідь заповідь, заповідь на заповідь, пра́вило на пра́вило, пра́вило на пра́вило, трохи тут, трохи там“.

11 Тому незрозумілими у́стами й іншою мовою буде казати наро́дові цьому

12 Отой, Хто до них говорив: „Це спочи́нок! Дайте змученому відпочи́ти, — і це відпочинок“, — та вони не хотіли послухати.

13 І станеться їм слово Господа: заповідь на заповідь, заповідь на заповідь, пра́вило на пра́вило, правило на правило, трохи тут, трохи там, щоб пішли та попадали на́взнак, і щоб були зла́мані й впали до па́стки й злови́лися!

14 Тому то послухайте слова Господнього, ганьби́телі, що пануєте над тим наро́дом, що в Єрусалимі!

15 Бо кажете ви: „Заповіта ми склали зо смертю і з шео́лом зробили умову. Як перейде той бич, мов вода заливна́, то не при́йде до нас, бо брехню́ ми зробили притулком своїм, і в брехні́ ми схова́лись!“

16 Тому́ Господь Бог сказав так: Оце поклав каменя Я на Сіоні, каменя ви́пробуваного, нарі́жного, дорогого, міцно закла́деного. Хто вірує в нього, не буде той засоро́млений!

17 І право за міри́ло Я покладу́, а справедливість — вагою; і приту́лок брехні́ град понищить, а схо́вище во́ди заллють!

18 І заповіт ваш із смертю пола́маний буде, а ваша умова з шео́лом не втри́мається: як пере́йде нищівна́ ка́ра, то вас вона сто́пче!

19 Коли тільки пере́йде вона, вона вас забере, бо щора́нку вона перехо́дити буде, удень та вночі, — і ста́неться, — тільки з тремтінням ви бу́дете слу́хати звістку про це.

20 Бо буде постеля коротка, щоб на ній розтягну́тись, а покрива́ло вузьке, щоб накри́тися ним,

21 Бо повстане Господь, немов на горі Перацім; затремтить Він у гніві, немов у долині в Гів'оні, щоб Свій чин учинити, предивний Свій чин, щоб зробити роботу Свою, незви́чайну роботу Свою!

22 Тож не насміха́йтесь тепер, щоб не стали міцнішими ваші кайда́ни, бо призна́чене зни́щення чув я від Господа, Бога Саваота, про всю землю.

23 Візьміть це до ушей і почуйте мій голос, послухайте пильно й почуйте мій голос!

24 Чи кожного дня о́ре ра́тай на по́сів, ралить землю свою й борону́є?

25 Чи ж, як рівною зробить поверхню її, він не сіє чорну́ху й не кидає кмин, не розсіва́є пшеницю та просо й ячмінь на озна́ченім місці, а жито в ме́жах її?

26 І за правом напу́тив його, його Бог його ви́вчив цього́:

27 Бож не бороно́ю чорну́ха молотиться, і ко́ло возо́ве не ходить по кмині, а палицею б'ють чорну́ху та києм — той кмин.

28 Розтирається збіжжя? Ні, бо його не наза́вжди моло́титься ко́нче, і підганяють ко́ло возо́ве та коні на нього, а не розтирають його.

29 І це вийшло від Господа Саваота, — чудова порада Його, і велика премудрість Його!

Книга пророка Исаии

Глава 28

Iсая

Розділ 28

1 Горе гордому венку пьяниц Ефрема, увядающему цветку славной его красоты, что на вершине плодородной долины, этому городу — гордости сраженных вином.

1 Горе тобі, Самарії, короні пишно́ти Єфре́млян п'яни́х, квітці зів'ялій краси́ його го́рдости, що лежить на верхі́в'ї долини врожа́йної, від вина поп'яні́лих!

2 Вот, есть у Владыки тот, кто могуч и крепок. Он — как буря с градом, как разрушительный ветер, словно разлив бурных, прибывающих вод. Он бросит рукой на землю

2 Ось поту́жний та сильний у Господа, — мов злива із градом, мов буря руїнна, мов по́відь сильна́, заливна́, його кине на землю із силою!

3 и растопчет ногами венок, которым гордятся пьяницы Ефрема.

3 Ногами пото́птана буде корона пишно́ти Єфре́млян п'яни́х,

4 Увядающий цветок его славной красоты, что на вершине горы над плодородной долиной, будет словно спелый инжир перед сбором урожая: как только кто увидит его, то сразу же возьмет и проглотит.

4 і станеться квітка зів'я́ла краси́ його гордости, що на верхі́в'ї долини врожайної, немов передчасно дозріла та смо́ква, що її як побачить люди́на, ковтає її, як вона ще в долоні його!

5 В тот день Господь Сил будет славным венцом, прекрасным венком для уцелевших из Его народа.

5 Стане Господь Саваот того дня за прекрасну корону, і за пишний вінок для останку наро́ду Його,

6 Будет Он духом правосудия для того, кто сидит в суде, источником силы для тех, кто отражает врага у ворот.

6 і духом права тому́, хто сидить у суді, і хоробрістю тим, хто до брами пове́ртає бій!

7 Вот кто качается от вина и шатается от хмельного питья: священники и пророки качаются от хмельного питья и одурманены вином; они шатаются от хмельного питья, ошибаются в видениях, спотыкаются, принимая решения.

7 І ось ці від вина позбива́лись з дороги, і від п'янко́го напо́ю хитаються: священик і пророк позбива́лись з дороги напо́єм п'янки́м, від вина збаламу́тились, від напо́ю п'янко́го хита́ються, блу́дять вони у видіннях, у постановах своїх спотика́ються.

8 Все столы покрыты мерзкой блевотиной — чистого места нет.

8 Бо всі столи повні блюво́тою калу, аж місця нема!

9 — Кого пытается он учить? Кому разъясняет учение? Детям, которых только что отняли от груди, кто еще совсем недавно сосал молоко?

9 „Кого буде навчати пізна́ння, і кому́ виясняти об'я́влення буде? Відставлених від молока чи від перс повідлу́чуваних?

10 Потому что повеление на повеление, повеление на повеление, правило на правило, правило на правило, здесь чуть-чуть, там чуть-чуть.

10 Бо на заповідь заповідь, заповідь на заповідь, пра́вило на пра́вило, пра́вило на пра́вило, трохи тут, трохи там“.

11 За это через уста чужеземцев и через людей, говорящих на чужом языке, Он будет говорить этому народу,

11 Тому незрозумілими у́стами й іншою мовою буде казати наро́дові цьому

12 которому Он сказал: «Это место покоя, пусть уставшие отдохнут» и «Это отдых», но они не хотели слушать.

12 Отой, Хто до них говорив: „Це спочи́нок! Дайте змученому відпочи́ти, — і це відпочинок“, — та вони не хотіли послухати.

13 И стало у них словом Господним : «Повеление на повеление, правило на правило; здесь чуть-чуть, там чуть-чуть», чтобы им пойти, упасть назад и покалечиться, попасть в западню и быть схваченными.

13 І станеться їм слово Господа: заповідь на заповідь, заповідь на заповідь, пра́вило на пра́вило, правило на правило, трохи тут, трохи там, щоб пішли та попадали на́взнак, і щоб були зла́мані й впали до па́стки й злови́лися!

14 Поэтому слушайте слово Господне, насмешники, вы, кто правит этим народом в Иерусалиме.

14 Тому то послухайте слова Господнього, ганьби́телі, що пануєте над тим наро́дом, що в Єрусалимі!

15 Вы гордитесь: «Мы вступили в союз со смертью, заключили с миром мертвых договор. Когда будет проноситься разящий бич, он нас не коснется, ведь мы сделали своим убежищем ложь и прикрылись неправдой».

15 Бо кажете ви: „Заповіта ми склали зо смертю і з шео́лом зробили умову. Як перейде той бич, мов вода заливна́, то не при́йде до нас, бо брехню́ ми зробили притулком своїм, і в брехні́ ми схова́лись!“

16 Поэтому так говорит Владыка Господь: — Вот, Я кладу на Сионе Камень, испытанный Камень, драгоценный краеугольный Камень, в надежное основание: «Верующий не устрашится».

16 Тому́ Господь Бог сказав так: Оце поклав каменя Я на Сіоні, каменя ви́пробуваного, нарі́жного, дорогого, міцно закла́деного. Хто вірує в нього, не буде той засоро́млений!

17 Я сделаю правосудие мерной нитью, а праведность — свинцовым отвесом. Ложь — твое убежище, но град сметет его, и воды затопят твое укрытие.

17 І право за міри́ло Я покладу́, а справедливість — вагою; і приту́лок брехні́ град понищить, а схо́вище во́ди заллють!

18 Ваш союз со смертью будет расторгнут, ваш договор с миром мертвых не устоит. Когда будет проноситься разящий бич, вы будете сокрушены.

18 І заповіт ваш із смертю пола́маний буде, а ваша умова з шео́лом не втри́мається: як пере́йде нищівна́ ка́ра, то вас вона сто́пче!

19 Всякий раз, как пройдет, он будет забирать вас; утро за утром, днем и ночью он будет проноситься. Вникать в эту весть будет кромешным ужасом.

19 Коли тільки пере́йде вона, вона вас забере, бо щора́нку вона перехо́дити буде, удень та вночі, — і ста́неться, — тільки з тремтінням ви бу́дете слу́хати звістку про це.

20 Слишком коротка кровать, чтобы вытянуться, одеяло слишком узко, чтобы завернуться в него.

20 Бо буде постеля коротка, щоб на ній розтягну́тись, а покрива́ло вузьке, щоб накри́тися ним,

21 Восстанет Господь, как на горе Перацим, поднимется, как в Гаваонской долине, чтобы совершить Свой труд, Свой необычный труд, и совершить Свое действие, Свое удивительное действие.

21 Бо повстане Господь, немов на горі Перацім; затремтить Він у гніві, немов у долині в Гів'оні, щоб Свій чин учинити, предивний Свій чин, щоб зробити роботу Свою, незви́чайну роботу Свою!

22 Итак, перестаньте глумиться, чтобы ваши оковы не стали крепче; Владыка, Господь Сил, сказал мне об уничтожении, определенном для всей земли.

22 Тож не насміха́йтесь тепер, щоб не стали міцнішими ваші кайда́ни, бо призна́чене зни́щення чув я від Господа, Бога Саваота, про всю землю.

23 Внимайте и слушайте голос мой; будьте внимательны, слушайте, что я скажу.

23 Візьміть це до ушей і почуйте мій голос, послухайте пильно й почуйте мій голос!

24 Когда наступает время для посева, разве пахарь только пашет? Разве он только бороздит и разрыхляет свою землю?

24 Чи кожного дня о́ре ра́тай на по́сів, ралить землю свою й борону́є?

25 Когда он разровняет ее поверхность, не сеет ли он тмин, не разбрасывает ли укроп? Не сажает ли он рядами пшеницу, ячмень в определенном месте и полбу по краю?

25 Чи ж, як рівною зробить поверхню її, він не сіє чорну́ху й не кидає кмин, не розсіва́є пшеницю та просо й ячмінь на озна́ченім місці, а жито в ме́жах її?

26 Его Бог наставляет его и учит его такому порядку.

26 І за правом напу́тив його, його Бог його ви́вчив цього́:

27 Не молотят тмин молотильной доской, не катают по укропу молотильных колес ; но тмин выбивают палкой, и укроп — тростью.

27 Бож не бороно́ю чорну́ха молотиться, і ко́ло возо́ве не ходить по кмині, а палицею б'ють чорну́ху та києм — той кмин.

28 Зерно для хлеба нужно смолоть, но его не обмолачивают вечно. Лошади катают по нему молотильные колеса, но не растирают его в порошок.

28 Розтирається збіжжя? Ні, бо його не наза́вжди моло́титься ко́нче, і підганяють ко́ло возо́ве та коні на нього, а не розтирають його.

29 Это тоже исходит от Господа Сил, дивного в совете и величественного в мудрости.

29 І це вийшло від Господа Саваота, — чудова порада Його, і велика премудрість Його!

1.0x