Библия - Обещанное Восстановление

Книга пророка Иеремии

Глава 18

1 Вот слово, которое было к Иеремии от Господа:

2 — Пойди в дом горшечника, и там Я возвещу тебе Мои слова.

3 Я пошел в мастерскую горшечника и увидел там, как он работает за гончарным кругом.

4 Сосуд, который он делал из глины, развалился у него в руках, и горшечник сделал из него другой, какой ему захотелось.

5 И вновь было слово Господне ко мне:

6 — О дом Израиля, разве Я не могу сделать с вами того же, что делает этот горшечник? — возвещает Господь. — Что глина в руках горшечника, то и вы в Моей руке, дом Израиля.

7 Если Я скажу о каком-нибудь народе или царстве, что искореню, разорю и погублю его,

8 но этот народ, о котором Я говорил, раскается в своих злодеяниях, то Я передумаю и не нашлю на него то зло, которое замыслил.

9 А если скажу, что какой-нибудь народ или царство будут устроены и утверждены,

10 а они будут совершать неугодное Мне и не слушаться Меня, то Я передумаю и не пошлю им то добро, которым хотел их одарить.

11 Итак, скажи народу Иудеи и жителям Иерусалима: «Так говорит Господь: Вот, Я готовлю для вас беду и замышляю против вас недоброе. Сверните же каждый со своих злых путей и исправьте свои пути и дела».

12 Но они скажут: «Глупости! Мы будем следовать своим замыслам и поступать каждый по упрямству своих злых сердец».

13 Поэтому так говорит Господь: — Расспросите среди народов: слышал ли кто-нибудь о подобном? Невероятные гнусности совершила девственница Израиль.

14 Исчезает ли снег со скалистых склонов Ливана? Иссякают ли студеные воды из источников дальних?

15 А Мой народ забыл Меня, они жгут благовония ничтожным идолам; они споткнулись на своих путях, на древних дорогах, и сбились на тропки, на нехоженые пути.

16 Их земля станет кошмаром, вечным посмешищем; ужаснется каждый, идущий мимо, и покачает головой.

17 Словно восточный ветер, Я развею их перед врагами; повернусь к ним спиной, а не лицом, в день их бедствия.

18 Они сказали: — Давайте придумаем что-нибудь против Иеремии; не пропадет же Закон у священника, совет у мудреца и слово у пророков. Давайте обвиним его, и не будем слушать, что он говорит.

19 Услышь меня, Господи, послушай, что говорят мои обвинители!

20 Разве платят злом за добро? А они мне вырыли яму. Вспомни, как я стоял пред Тобой и за них заступался, чтобы гнев Твой от них отвести.

21 Так обреки же их детей на голод и предай их во власть меча. Пусть их жены лишатся детей и станут вдовами; пусть их мужчин унесет смерть, и меч убьет юношей на войне.

22 Пусть из их домов будет слышен крик, когда Ты внезапно пошлешь на них разорителей, ведь они вырыли яму, чтобы меня поймать, и расставили сети для ног моих.

23 Ты ведь знаешь, Господи, все их замыслы убить меня. Не снимай с них вины и их грехов из памяти не изглаживай. Пусть они будут повержены пред Тобой; поступи так с ними в минуту гнева.

Єремiя

Розділ 18

1 Оце слово, що було до Єремії від Господа, говорячи:

2 „Устань, і зійди́ до дому ганчара́, і там почуєш слова́ Мої“.

3 І зійшов я до дому ганчара́, аж ось він робить працю на кружа́лі.

4 І в руках ганчара́ попсу́лась посу́дина, яку він із глини робив. І він зно́ву зробив з неї іншу посу́дину, як сподо́балося ганчаре́ві зробити.

5 І було мені слово Господнє, говорячи:

6 „Чи не міг би зробити й Я вам, як ганча́р цей, о доме Ізраїлів? каже Господь. Ось як глина в руці ганчара́, так в руці Моїй, доме Ізраїля, й ви!

7 Я ча́сом кажу́ про наро́д та про ца́рство, щоб ви́рвати його, і щоб розбити та ви́губити,

8 та коли цей наро́д, що про нього казав Я, пове́рнеться від свого зла, то пожалую Я щодо того зла, яке ду́мав чинити йому́.

9 А ча́сом кажу́ про наро́д та про царство, щоб його збудувати та щоб посадити,

10 та як він зро́бить зле в Моїх о́чах, щоб не слухатися Мого го́лосу, то пожа́лую щодо того добра́, про яке говорив, що вчиню́ Я його.

11 А тепер скажи до юдея й до мешканців Єрусалиму, говорячи: Так говорить Господь: Ось готую лихе́ проти вас, і заду́мую за́дум на вас, — верніться ж ви кожен з дороги своєї лихо́ї, і полі́пшіть доро́ги свої й свої вчинки!

12 Та вони відказали: „Пропа́ло! бо ми бу́дем ходи́ти за своїми думка́ми, і кожен робитиме згідно з упе́ртістю серця свого́.“

13 Тому так промовляє Господь: Поспитайте но ви між наро́дами, — чи хто чув, як оце? Страшну річ учинила та діва Ізраїлева!

14 Хіба́ сніг Ліва́ну зі́йде зо скелі на полі? Чи ви́сохнуть во́ди чужі та холодні, теку́чі?

15 Бо про Мене забув Мій наро́д: вони ка́дять марно́ті, а та ро́бить їм так, що вони на дорогах своїх спотика́ються, на давніх путя́х, щоб ходити стежка́ми, по дорозі невби́тій,

16 щоб свій Край учинити страхі́ттям, посміхо́вищем вічним. Кожен, хто бу́де прохо́дити ним, остовпі́є та буде хита́ти головою своєю.

17 Мов вітер зо сходу, розвію Я їх перед во́рогом; поти́лицю, а не обличчя Я їм покажу у день їхнього го́ря!“

18 І сказали вони: „Ходіть, і обмірку́ємо за́міри на Єремію, бо не згинув Зако́н у священика, і рада в премудрого, а слово в пророка. Ходіть, і уда́рмо його язиком його власним, і не зважаймо на жодні слова́ його!“

19 Послухай мене, о мій Господи, і почуй го́лос моїх супроти́вників!

20 Хіба́ замість доброго злим надолу́жено буде? Бо яму копають вони для моєї душі. Згадай же, що перед обличчям Твоїм я стояв, щоб до́бре про них говорити, щоб гнів Твій від них відверну́ти!

21 Тому їхніх синів віддай го́лодові, і мі́ццю меча́ викинь їх з Кра́ю, і бодай жінки їхні діте́й погуби́ли та вдо́вами стали, а їхні чолові́ки хай смертю повби́вані бу́дуть, юнаки́ їхні хай бу́дуть поби́ті мече́м на війні!

22 Нехай чується крик з їхніх домі́в, — бо орду́ Ти знена́цька спрова́диш на них, — бо яму копали вони, щоб схопи́ти мене, і для ніг моїх па́стки поста́вили.

23 А Ти, Господи, знаєш увесь їхній за́мір на мене на смерть, — не прости їм провин, а гріха́ їхнього із-перед обличчя Свого не зітри́, і хай перед Тобою спіткну́ться вони, — зроби поміж ними оце під час гніву Свого́!

Книга пророка Иеремии Глава 18	Єремiя Розділ 18
1 Вот слово, которое было к Иеремии от Господа:	1 Оце слово, що було до Єремії від Господа, говорячи:
2 — Пойди в дом горшечника, и там Я возвещу тебе Мои слова.	2 „Устань, і зійди́ до дому ганчара́, і там почуєш слова́ Мої“.
3 Я пошел в мастерскую горшечника и увидел там, как он работает за гончарным кругом.	3 І зійшов я до дому ганчара́, аж ось він робить працю на кружа́лі.
4 Сосуд, который он делал из глины, развалился у него в руках, и горшечник сделал из него другой, какой ему захотелось.	4 І в руках ганчара́ попсу́лась посу́дина, яку він із глини робив. І він зно́ву зробив з неї іншу посу́дину, як сподо́балося ганчаре́ві зробити.
5 И вновь было слово Господне ко мне:	5 І було мені слово Господнє, говорячи:
6 — О дом Израиля, разве Я не могу сделать с вами того же, что делает этот горшечник? — возвещает Господь. — Что глина в руках горшечника, то и вы в Моей руке, дом Израиля.	6 „Чи не міг би зробити й Я вам, як ганча́р цей, о доме Ізраїлів? каже Господь. Ось як глина в руці ганчара́, так в руці Моїй, доме Ізраїля, й ви!
7 Если Я скажу о каком-нибудь народе или царстве, что искореню, разорю и погублю его,	7 Я ча́сом кажу́ про наро́д та про ца́рство, щоб ви́рвати його, і щоб розбити та ви́губити,
8 но этот народ, о котором Я говорил, раскается в своих злодеяниях, то Я передумаю и не нашлю на него то зло, которое замыслил.	8 та коли цей наро́д, що про нього казав Я, пове́рнеться від свого зла, то пожалую Я щодо того зла, яке ду́мав чинити йому́.
9 А если скажу, что какой-нибудь народ или царство будут устроены и утверждены,	9 А ча́сом кажу́ про наро́д та про царство, щоб його збудувати та щоб посадити,
10 а они будут совершать неугодное Мне и не слушаться Меня, то Я передумаю и не пошлю им то добро, которым хотел их одарить.	10 та як він зро́бить зле в Моїх о́чах, щоб не слухатися Мого го́лосу, то пожа́лую щодо того добра́, про яке говорив, що вчиню́ Я його.
11 Итак, скажи народу Иудеи и жителям Иерусалима: «Так говорит Господь: Вот, Я готовлю для вас беду и замышляю против вас недоброе. Сверните же каждый со своих злых путей и исправьте свои пути и дела».	11 А тепер скажи до юдея й до мешканців Єрусалиму, говорячи: Так говорить Господь: Ось готую лихе́ проти вас, і заду́мую за́дум на вас, — верніться ж ви кожен з дороги своєї лихо́ї, і полі́пшіть доро́ги свої й свої вчинки!
12 Но они скажут: «Глупости! Мы будем следовать своим замыслам и поступать каждый по упрямству своих злых сердец».	12 Та вони відказали: „Пропа́ло! бо ми бу́дем ходи́ти за своїми думка́ми, і кожен робитиме згідно з упе́ртістю серця свого́.“
13 Поэтому так говорит Господь: — Расспросите среди народов: слышал ли кто-нибудь о подобном? Невероятные гнусности совершила девственница Израиль.	13 Тому так промовляє Господь: Поспитайте но ви між наро́дами, — чи хто чув, як оце? Страшну річ учинила та діва Ізраїлева!
14 Исчезает ли снег со скалистых склонов Ливана? Иссякают ли студеные воды из источников дальних?	14 Хіба́ сніг Ліва́ну зі́йде зо скелі на полі? Чи ви́сохнуть во́ди чужі та холодні, теку́чі?
15 А Мой народ забыл Меня, они жгут благовония ничтожным идолам; они споткнулись на своих путях, на древних дорогах, и сбились на тропки, на нехоженые пути.	15 Бо про Мене забув Мій наро́д: вони ка́дять марно́ті, а та ро́бить їм так, що вони на дорогах своїх спотика́ються, на давніх путя́х, щоб ходити стежка́ми, по дорозі невби́тій,
16 Их земля станет кошмаром, вечным посмешищем; ужаснется каждый, идущий мимо, и покачает головой.	16 щоб свій Край учинити страхі́ттям, посміхо́вищем вічним. Кожен, хто бу́де прохо́дити ним, остовпі́є та буде хита́ти головою своєю.
17 Словно восточный ветер, Я развею их перед врагами; повернусь к ним спиной, а не лицом, в день их бедствия.	17 Мов вітер зо сходу, розвію Я їх перед во́рогом; поти́лицю, а не обличчя Я їм покажу у день їхнього го́ря!“
18 Они сказали: — Давайте придумаем что-нибудь против Иеремии; не пропадет же Закон у священника, совет у мудреца и слово у пророков. Давайте обвиним его, и не будем слушать, что он говорит.	18 І сказали вони: „Ходіть, і обмірку́ємо за́міри на Єремію, бо не згинув Зако́н у священика, і рада в премудрого, а слово в пророка. Ходіть, і уда́рмо його язиком його власним, і не зважаймо на жодні слова́ його!“
19 Услышь меня, Господи, послушай, что говорят мои обвинители!	19 Послухай мене, о мій Господи, і почуй го́лос моїх супроти́вників!
20 Разве платят злом за добро? А они мне вырыли яму. Вспомни, как я стоял пред Тобой и за них заступался, чтобы гнев Твой от них отвести.	20 Хіба́ замість доброго злим надолу́жено буде? Бо яму копають вони для моєї душі. Згадай же, що перед обличчям Твоїм я стояв, щоб до́бре про них говорити, щоб гнів Твій від них відверну́ти!
21 Так обреки же их детей на голод и предай их во власть меча. Пусть их жены лишатся детей и станут вдовами; пусть их мужчин унесет смерть, и меч убьет юношей на войне.	21 Тому їхніх синів віддай го́лодові, і мі́ццю меча́ викинь їх з Кра́ю, і бодай жінки їхні діте́й погуби́ли та вдо́вами стали, а їхні чолові́ки хай смертю повби́вані бу́дуть, юнаки́ їхні хай бу́дуть поби́ті мече́м на війні!
22 Пусть из их домов будет слышен крик, когда Ты внезапно пошлешь на них разорителей, ведь они вырыли яму, чтобы меня поймать, и расставили сети для ног моих.	22 Нехай чується крик з їхніх домі́в, — бо орду́ Ти знена́цька спрова́диш на них, — бо яму копали вони, щоб схопи́ти мене, і для ніг моїх па́стки поста́вили.
23 Ты ведь знаешь, Господи, все их замыслы убить меня. Не снимай с них вины и их грехов из памяти не изглаживай. Пусть они будут повержены пред Тобой; поступи так с ними в минуту гнева.	23 А Ти, Господи, знаєш увесь їхній за́мір на мене на смерть, — не прости їм провин, а гріха́ їхнього із-перед обличчя Свого не зітри́, і хай перед Тобою спіткну́ться вони, — зроби поміж ними оце під час гніву Свого́!

⚡ 1.0x

Ветхий
завет

Новый
завет

Книга пророка Иеремии

Глава 18

Єремiя

Розділ 18

Книга пророка Иеремии

Глава 18

Єремiя

Розділ 18

Ветхий завет

Новый завет

Книга пророка Иеремии

Глава 18

Єремiя

Розділ 18

Книга пророка Иеремии

Глава 18

Єремiя

Розділ 18

Ветхий
завет

Новый
завет