Книга Иисуса НавинаГлава 4 |
|
1 |
|
2 Возьмите себе из народа двенадцать человек, по одному человеку из [каждого] колена, |
|
3 И дайте им повеление и скажите: возьмите себе отсюда, из среды Иордана, где стояли ноги священников неподвижно, двенадцать камней и перенесите их с собою, и положите их на ночлеге, где будете ночевать в сию ночь. |
|
4 |
|
5 И сказал им Иисус: пойдите [предо мною] пред ковчегом Иеговы, Бога вашего, в средину Иордана и [возьмите оттуда] и положите на плечо свое каждый по одному камню, по числу колен сынов Израилевых, |
|
6 Чтобы это было у вас [лежащим всегда] знамением. Когда спросят вас в последующее время сыны ваши и скажут: к чему у вас сии камни? |
|
7 Вы скажете им: в память того , что вода Иордана иссякла пред ковчегом завета Господа [всей земли]; когда он переходил чрез Иордан, тогда вода Иордана иссякла. Таким образом камни сии будут [у вас] для сынов Израилевых памятником навек. |
|
8 |
|
9 И [другие] двенадцать камней поставил Иисус среди Иордана на месте, где стояли ноги священников, несших ковчег завета [Господня]. Они там и до сего дня. |
|
10 |
|
11 Когда весь народ перешел [Иордан], тогда перешел и ковчег [завета] Господня, и священники стали пред народом. |
|
12 И сыны Рувима и сыны Гада и половина колена Манассиина перешли вооруженные пред сынами Израилевыми, как говорил им Моисей. |
|
13 Около сорока тысяч вооруженных на брань перешло пред Господом на равнины Иерихонские, чтоб сразиться. |
|
14 В тот день прославил Господь Иисуса пред очами всего Израиля, и стали бояться его, как боялись Моисея, во все дни жизни его. |
|
15 |
|
16 Прикажи священникам, несущим ковчег откровения, выдти из Иордана. |
|
17 Иисус приказал священникам и сказал: выдьте из Иордана. |
|
18 И когда священники, несшие ковчег завета Господня, вышли из Иордана, то лишь только стопы ног их ступили на сушу, вода Иордана возвратилась в свое место и пошла, как вчера и третьего дня, выше всех берегов своих. |
|
19 |
|
20 И двенадцать камней, которые взяли они из Иордана, Иисус поставил в Галгале. |
|
21 И сказал сынам Израилевым: когда спросят в последующее время сыны ваши отцев своих, что значат сии камни? |
|
22 Скажите сынам вашим: Израиль перешел чрез Иордан сей по суше. |
|
23 Ибо Иегова, Бог ваш, иссушил воды Иордана для вас, доколе вы не перешли его, так как Иегова, Бог ваш, сделал с Чермным морем, которое иссушил [Иегова, Бог ваш], пред нами, доколе мы не перешли его, |
|
24 Дабы все народы земли познали, что рука Господня сильна, и дабы вы боялись Иеговы, Бога вашего, во все дни. |
Iсус НавинРозділ 4 |
|
1 |
|
2 „Візьміть собі з народу дванадцять мужі́в, по одно́му му́жеві з пле́мени. |
|
3 І накажете їм, говорячи: Винесіть звідси, із сере́дини Йорда́ну, із місця, де міцно стояли ноги священиків, дванадцять ка́менів, і перенесе́те їх із собою, і покладете їх на нічлі́гу, що в ньому будете ночувати цієї ночі“. |
|
4 І покликав Ісус тих дванадцятьох мужів, що настановив з Ізраїлевих синів, по одному му́жеві з пле́мени, |
|
5 та й сказав їм Ісус: „Підіть перед ковче́гом Господа, Бога вашого, до сере́дини Йорда́ну, і підійміть собі кожен на плече́ своє одно́го ка́меня за числом племе́н Ізраїлевих синів, |
|
6 щоб то було́ знаком між вами, коли взавтра запитають ваші сини, говорячи: Що це в вас за камі́ння? |
|
7 то скажете їм, що була́ відді́лена йорда́нська вода перед ковчегом Господнього заповіту, — коли він перехо́див в Йорда́ні, була відді́лена йорда́нська вода. І будуть ті камі́ння за па́м'ятку для Ізра́їлевих синів аж навіки“. |
|
8 І зробили Ізра́їлеві сини так, як наказав Ісус, — і поне́сли вони дванадцять ка́менів із сере́дини Йорда́ну, як говорив Господь до Ісуса, за числом племен Ізраїлевих синів. І перене́сли їх із собою до нічлі́гу, та й поклали їх там. |
|
9 А інших дванадцять ка́менів поставив Ісус в сере́дині Йорда́ну на місці, де стояли но́ги священиків, що несли ковчега заповіту, — і вони там аж до дня цього. |
|
10 А священики, що не́сли ковчега, стояли в сере́дині Йорда́ну аж до закі́нчення всього, що Господь наказав був Ісусові сказати наро́дові, згідно з усім тим, що наказав був Мойсей Ісусові. А народ ква́пився і перехо́див. |
|
11 І сталося, як увесь народ скінчи́в перехо́дити, то перейшов Господній ковчег та священики перед наро́дом. |
|
12 І перейшли́ Руви́мові сини й сини Ґадові та половина пле́мени Манасі́їного, озбро́єні до бо́ю, перед Ізраїлевими синами, як Мойсей говорив був до них. |
|
13 Коло сорока тисяч озбро́єних вояків перейшли перед Господнім лицем на війну до єрихо́нських степі́в. |
|
14 Того дня звели́чив Господь Ісуса на оча́х усього Ізраїля, і стали боятися його, як боялися Мойсея по всі дні його життя. |
|
15 І сказав Господь до Ісуса, говорячи: |
|
16 „Накажи священикам, що носять ковче́га запові́ту, і нехай вони вийдуть з Йорда́ну“. |
|
17 І наказав Ісус священикам, говорячи: „Вийдіть з Йорда́ну!“ |
|
18 І сталося, коли священики, що не́сли ковчега Господнього заповіту, вийшли з сере́дини Йорда́ну, а сто́пи ніг священиків відірвалися від нього, щоб стати на сухо́му, то вода Йорда́ну верну́лася на своє місце, і пішла, як учора-позавчора, по всіх його берега́х. |
|
19 А народ вийшов із Йорда́ну десятого дня першого місяця, та й таборува́в у Ґілґа́лі, на схі́дньому боці Єрихо́ну. |
|
20 А дванадцять тих ка́менів, що взяли́ з Йорда́ну, Ісус поставив у Ґілґалі. |
|
21 І сказав він до Ізра́їлевих синів, говорячи: „Коли взавтра запитають вас ваші сини своїх батькі́в, говорячи: Що це за камі́ння? |
|
22 то познайо́мте ваших синів, говорячи: По сухому перейшов був Ізраїль цей Йорда́н, |
|
23 бо Господь, Бог ваш, висушив воду Йорда́ну перед вами, аж поки ви не перейшли́, як зробив був Господь, Бог ваш, морю Червоному, яке Він висушив перед нами, аж поки ми не перейшли́, |
|
24 щоб усі наро́ди землі пізнали ру́ку Господню, що сильна́ вона, щоб боялися ви Го́спода, Бога вашого, по всі дні“. |
Книга Иисуса НавинаГлава 4 |
Iсус НавинРозділ 4 |
|
1 |
1 |
|
2 Возьмите себе из народа двенадцать человек, по одному человеку из [каждого] колена, |
2 „Візьміть собі з народу дванадцять мужі́в, по одно́му му́жеві з пле́мени. |
|
3 И дайте им повеление и скажите: возьмите себе отсюда, из среды Иордана, где стояли ноги священников неподвижно, двенадцать камней и перенесите их с собою, и положите их на ночлеге, где будете ночевать в сию ночь. |
3 І накажете їм, говорячи: Винесіть звідси, із сере́дини Йорда́ну, із місця, де міцно стояли ноги священиків, дванадцять ка́менів, і перенесе́те їх із собою, і покладете їх на нічлі́гу, що в ньому будете ночувати цієї ночі“. |
|
4 |
4 І покликав Ісус тих дванадцятьох мужів, що настановив з Ізраїлевих синів, по одному му́жеві з пле́мени, |
|
5 И сказал им Иисус: пойдите [предо мною] пред ковчегом Иеговы, Бога вашего, в средину Иордана и [возьмите оттуда] и положите на плечо свое каждый по одному камню, по числу колен сынов Израилевых, |
5 та й сказав їм Ісус: „Підіть перед ковче́гом Господа, Бога вашого, до сере́дини Йорда́ну, і підійміть собі кожен на плече́ своє одно́го ка́меня за числом племе́н Ізраїлевих синів, |
|
6 Чтобы это было у вас [лежащим всегда] знамением. Когда спросят вас в последующее время сыны ваши и скажут: к чему у вас сии камни? |
6 щоб то було́ знаком між вами, коли взавтра запитають ваші сини, говорячи: Що це в вас за камі́ння? |
|
7 Вы скажете им: в память того , что вода Иордана иссякла пред ковчегом завета Господа [всей земли]; когда он переходил чрез Иордан, тогда вода Иордана иссякла. Таким образом камни сии будут [у вас] для сынов Израилевых памятником навек. |
7 то скажете їм, що була́ відді́лена йорда́нська вода перед ковчегом Господнього заповіту, — коли він перехо́див в Йорда́ні, була відді́лена йорда́нська вода. І будуть ті камі́ння за па́м'ятку для Ізра́їлевих синів аж навіки“. |
|
8 |
8 І зробили Ізра́їлеві сини так, як наказав Ісус, — і поне́сли вони дванадцять ка́менів із сере́дини Йорда́ну, як говорив Господь до Ісуса, за числом племен Ізраїлевих синів. І перене́сли їх із собою до нічлі́гу, та й поклали їх там. |
|
9 И [другие] двенадцать камней поставил Иисус среди Иордана на месте, где стояли ноги священников, несших ковчег завета [Господня]. Они там и до сего дня. |
9 А інших дванадцять ка́менів поставив Ісус в сере́дині Йорда́ну на місці, де стояли но́ги священиків, що несли ковчега заповіту, — і вони там аж до дня цього. |
|
10 |
10 А священики, що не́сли ковчега, стояли в сере́дині Йорда́ну аж до закі́нчення всього, що Господь наказав був Ісусові сказати наро́дові, згідно з усім тим, що наказав був Мойсей Ісусові. А народ ква́пився і перехо́див. |
|
11 Когда весь народ перешел [Иордан], тогда перешел и ковчег [завета] Господня, и священники стали пред народом. |
11 І сталося, як увесь народ скінчи́в перехо́дити, то перейшов Господній ковчег та священики перед наро́дом. |
|
12 И сыны Рувима и сыны Гада и половина колена Манассиина перешли вооруженные пред сынами Израилевыми, как говорил им Моисей. |
12 І перейшли́ Руви́мові сини й сини Ґадові та половина пле́мени Манасі́їного, озбро́єні до бо́ю, перед Ізраїлевими синами, як Мойсей говорив був до них. |
|
13 Около сорока тысяч вооруженных на брань перешло пред Господом на равнины Иерихонские, чтоб сразиться. |
13 Коло сорока тисяч озбро́єних вояків перейшли перед Господнім лицем на війну до єрихо́нських степі́в. |
|
14 В тот день прославил Господь Иисуса пред очами всего Израиля, и стали бояться его, как боялись Моисея, во все дни жизни его. |
14 Того дня звели́чив Господь Ісуса на оча́х усього Ізраїля, і стали боятися його, як боялися Мойсея по всі дні його життя. |
|
15 |
15 І сказав Господь до Ісуса, говорячи: |
|
16 Прикажи священникам, несущим ковчег откровения, выдти из Иордана. |
16 „Накажи священикам, що носять ковче́га запові́ту, і нехай вони вийдуть з Йорда́ну“. |
|
17 Иисус приказал священникам и сказал: выдьте из Иордана. |
17 І наказав Ісус священикам, говорячи: „Вийдіть з Йорда́ну!“ |
|
18 И когда священники, несшие ковчег завета Господня, вышли из Иордана, то лишь только стопы ног их ступили на сушу, вода Иордана возвратилась в свое место и пошла, как вчера и третьего дня, выше всех берегов своих. |
18 І сталося, коли священики, що не́сли ковчега Господнього заповіту, вийшли з сере́дини Йорда́ну, а сто́пи ніг священиків відірвалися від нього, щоб стати на сухо́му, то вода Йорда́ну верну́лася на своє місце, і пішла, як учора-позавчора, по всіх його берега́х. |
|
19 |
19 А народ вийшов із Йорда́ну десятого дня першого місяця, та й таборува́в у Ґілґа́лі, на схі́дньому боці Єрихо́ну. |
|
20 И двенадцать камней, которые взяли они из Иордана, Иисус поставил в Галгале. |
20 А дванадцять тих ка́менів, що взяли́ з Йорда́ну, Ісус поставив у Ґілґалі. |
|
21 И сказал сынам Израилевым: когда спросят в последующее время сыны ваши отцев своих, что значат сии камни? |
21 І сказав він до Ізра́їлевих синів, говорячи: „Коли взавтра запитають вас ваші сини своїх батькі́в, говорячи: Що це за камі́ння? |
|
22 Скажите сынам вашим: Израиль перешел чрез Иордан сей по суше. |
22 то познайо́мте ваших синів, говорячи: По сухому перейшов був Ізраїль цей Йорда́н, |
|
23 Ибо Иегова, Бог ваш, иссушил воды Иордана для вас, доколе вы не перешли его, так как Иегова, Бог ваш, сделал с Чермным морем, которое иссушил [Иегова, Бог ваш], пред нами, доколе мы не перешли его, |
23 бо Господь, Бог ваш, висушив воду Йорда́ну перед вами, аж поки ви не перейшли́, як зробив був Господь, Бог ваш, морю Червоному, яке Він висушив перед нами, аж поки ми не перейшли́, |
|
24 Дабы все народы земли познали, что рука Господня сильна, и дабы вы боялись Иеговы, Бога вашего, во все дни. |
24 щоб усі наро́ди землі пізнали ру́ку Господню, що сильна́ вона, щоб боялися ви Го́спода, Бога вашого, по всі дні“. |